Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Репутаційний PR

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра меркетингу та реклами

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни “Система маркетингових комунікацій”

НА ТЕМУ:

“РЕПУТАЦІЙНИЙ PR”

Студент 3-го курсу, 1 групи,

заочної форми навчання, ФЕМП

Ясьмо Георгій Володимирович

Науковий керівник: ассистент Чикусова М.Ю.

Київ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................3

ОСНОВНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ1

Особливості репутаційного PR............................................................................4

РОЗДІЛ2

Медіа....................................................................................................................

РОЗДІЛ3

Проблеми впровадження репутаційної складової в діяльність українських компаній...........................................................................................4

ВИСНОВКИ.........................................................................................................25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................26

ВСТУП

Бездоганна корпоративна репутація не будується за одну ніч і не є результатом простого талану. Це ретельно спланована, впроваджена в щоденну діяльність компанії, керована діяльність, спрямована на формування життєво важливого активу.

Наукові дослідження свідчать, що в будь-якій сфері бізнесу добре ім'я приносить досить відчутні матеріальні дивіденди: поважні компанії отримують кращі результати за такими показниками, як прибутковість інвестицій, зростання продажів і доходів, пайові надходження та ін.

Репутаційний менеджмент просто необхідний в індустрії послуг, де місце матеріальних активів у процесі виробництва додаткової вартості займають ідеї. У боротьбі за споживача постачальникам послуг більше нічого пред'явити, крім своєї репутації. Значення репутації особливо важливе у сферах фінансових, консалтингових, юридичних і страхових послуг.

Метою і завданням дослідження є розкриття питання чи справді у кризових ситуаціях саме репутація може стримати удар по компанії. Чи це найвимогливіший і найтендітніший актив із погляду його підтримки...

РОЗДІЛ 1

ОСОБЛИВОСТІ РЕПУТАЦІЙНОГО PR

У розділі розглядаються особливості репутаційного PR, визначається його роль та місце по відношенню до інших близьких дисциплін, описується вплив медіа"відносин на репутацію організації та пропонуються провідні шляхи оптимізації даних відносин, визначається поняття «репутації», наводиться корпоративний репутаційний ланцюг Гері Дейвіса, надаються корисні поради з успішного закладення репутаційного менеджменту на практичному прикладі.

Незважаючи на те, що репутаційний PR як бізнес - дисципліна перебуває у зародковому стані розвитку, сам термін «репутаційний PR» не новий. Із незапам'ятних часів організації, люди і, навіть, неформальні групи турбувалися про те, який у них вигляд в очах інших. Змінюється ставлення організації, підвищується значення даного виду менеджменту. На сьогодні організації, установи в Україні не мають посади, яка б включала слово «репутація». Виникає питання, яким чином тоді відбувається управління репутацією? Дану роль виконують департаменти, що називаються корпоративні комунікації або зв'язки із громадськістю (public relations). Основна мета даних відділів - це покращення сприйняття про організацію зовнішньою аудиторією, яка, у свою чергу, має зворотний вплив на організацію.

Ряд авторів звертають увагу на дії, що застосовує репутаційний менеджмент компанії, на заходи щодо поліпшення корпоративного іміджу, які спрямовані на зовнішню аудиторію, місцеве та національне правління, серед яких основою діяльності постають:

- Урядові відносии

Місцеві, локальні зв'язки - -

- Ведення узгодженої політики компанії

- Філантропія

- Медіа - відносини

- Зв'язки із громадськістю

- Внутрішні комунікації

- Співпраця із громадськими групами, групамиінтересів

- Кризоменеджмент

- Інвестиційні зв'язки

- Дослідження та розробка системи оцінювання

Шкала виміру часу відіграє все більш важливу роль особливо у медіа - відносинах, тоді як певний конфлікт може вибухнути раптома і завдати непоправної шкоди. У 1978 році світовий з'їзд асоціацій зв'язків із громадськістю затвердив таке визначення останніх: «Практика ПР - це мистецтво та наука аналізу тенденцій, попередження їх наслідків, консультування керівників організацій та впровадження запланованих програм дій, які слугуватимуть в інтересах обох як організації, так і громадськості» Таке досить широке визначення передбачає широкий спектр діяльності, що асоціюється з ПР - роллю, багато з яких узагальнені нижче у схемі 1. Частину цих зобов'язань організація, як правило бере на себе і виконує внутрішньо, а частину делегує ПР - агенціям.

РОЗДІЛ 2

МЕДІА

Зв'язки із громадськістю у багатьох організаціях фактично виступають синонімом медіа - зв'язків, головним завданням яких є підготовка та розповсюдження пресс - релізів.

Провідні шляхи оптимізації медіа - відносин:

- Визначити, які масмедіа є найбільш впливовими серед цільової аудиторії компанії;

- З'ясувати, що обрані масс - медіа вважають вартим бути у новинах, формуючи відносини із ключовими журналістами;

- Не очікувати згадки у пресі в обмін на рекламу;

- Готувати пресс - релізи у стислій формі, придатній до негайного використання, а також такі, що містять оновлені контакти для перевірки інформації або для звертання за додатковим матеріалом, наприклад, за фотографіями;

- Відстежувати та співпрацювати із медіа, перевіряючи чи будуть вони використовувати пресс - реліз.

Надзвичайно важливим є позитивний відгук або загадка у медіа. «Закарбування компанії у медіа може бути більш вагомою, аніж у золоті» Лише один гарний огляд

журналістом з моди може створити або погубити дизайнера. Так само як гарне ревю у літературній секції відомого видання впливає на подальшу долю роману. Згадка певного продукту у кулінарному шоу по телевізору може вплинути на різке зростання обягів продаж цього продукту наступного дня.

Постає інше запитання: чи впливає негативний коментар у пресі на зміну репутації або іміджу компанії в протилежний бік? Відповідь, безумовно: «Так, впливає». Давайте розглянемо, яким чином. Цікавий експеримент західних дослідників , спрямований на те, щоб з'ясувати, чи люди накопичують негативну інформацію, отриману послідовно про ту чи іншу компанію і як результат в них поступово погіршується враження, чи вони виводять середнє арифметичне з отриманих новин, наприклад, якщо за поганою новиною про ту саму подію слідує теж не дуже гарна новина, але дещо краща за першу, то увесь імідж у цілому покращується. У цьому випадку погану новину, що з'явилася у медіа, можна дещо врівноважити позитивним коментарем, що йде слідом. Справи дійсно погіршуються у тому випадку, якщо за поганою новиною з'являється ще гірша.

Мати гарну репутацію - означає застерегти себе від неминучих випадків, коли організація згадується у медіа несхвально. Якщо репутація була один раз зіпсована, є загроза, що всі наступні новини будуть інтерпретуватися негативно,

адже багато залежить від того, як медіа вирішить висвітлити подію.

Наприклад, під час останньої президентської передвиборчої кампанії 2008 - го року в Сполучених Штатах одного із кандидатів у президенти 72-х-річного Джона Маккейна, в одних медіа називали «застарим», тоді як в інших «досвідченним та зрілим». Інший приклад, якщо виникають суперечки між членами однієї партії щодо певного питання, то це свідчить про обов'язкові дебати будь - якої осмисленої групи перед прийняттям рішення , або про розкол у партії?

Дане явище також серед журналістів називається «фреймінгом». Фреймінг - це під яким кутом журналіст дивиться на події, базуючись на власних знаннях, висвітлює,

на його погляд, найважливіші моменти, окреслює рамки історії.

У цьому разі можуть виникати певні неточності, якщо журналіст або не повністю розуміє тему, або не є відкритим для нових ідей та віянь. Також на фреймінг може впливати політика редактора, газети або теле- чи радіостанції. Тому одна і та ж новина може бути представлена по - різному. Також не слід забувати, що медіа борються за рейтинг, та рівні продажу видань. Отже, елемент сенсаційності також має місце, навіть якщо він спотворює значення новини.

Говорячи про корпоративну репутацію, західний дослідник Гері Дейвіс пропонує ланцюг, яким охоплює різноманітні елементи репутації, включаючи спроможність утримувати працівників в компанії та бізнес - продуктивність у цілому. Автор зазначає, що репутаційний менеджмент має охоплювати дві важливі речі, а саме імідж та ідентичність. Менеджери повинні прагнути до гармонізації цих двох аспектів, як на емоційному так і раціональному рівнях. При цьому Дейвіс стверджує, що даний ланцюг є ідеальною моделлю, адже у реальності рідко коли всі елементи зустрічаються одночасно. Саме роль та завдання менеджерів полягає у тому, щоб усі елементи були з'єднані таким чином, щоб імідж та ідентичніть гармоніювали між собою, щоб був зв'язок іміджу і рівня продажів, або інших засобів вимірювання продуктивності, а також позитивний зв'язок між ідентичністю та утриманням працівників, і зрозуміло, між ідентичністю та продуктивністю і виконанням.

Одне із найважливіших завдань репутаційного менеджменту - як можна виміряти репутацію? Догмат репутаційної парадигми постає у тому, що не зважаючи на те, що репутація є безтілесним, нематеріальним поняттям, її можна виміряти, що є полем для подальношого вивчення.

Доцільно є закінчити дану статтю невеликим прикладом того, як працює репутаційний менеджмент. Усім відома своїм успіхом найпотужніша мережа магазинів у Великобританії Маркс енд Спенсер (М&C), яка свого часу булла найбільшим та найприбутковішим світовим рітейлером. Мережа пропонує покупцям великий спектр продуктових та непродуктових товарів. Кожна одиниця продається під назвою

Маркс енд Спенсер, іншими словами під власним брендом мережі. Тут ви не знайдете шоколадки «снікерс» чи «баунті», адже всі солодощі продаються під єдиним брендом. Так само на полицях будь - якої іншої мережі магазинів ви не знайдете жодного товару під брендом М&C.

Одне видання провело такий експеримент: з одягу М&С були відірвані етикетки та наклеєні на речі виробників конкурентів, коли до покупців звернулися з проханням порівняти справжній одяг М&С, на якому не було етикеток, з тим, на якому були приклеєні фальшиві етикетики М&С, покупці віддали перевагу останньому.

У 1992 році головою правління мережі став Річард Грінбурі, який свого часу розпочав кар'єру, прийшовши до компанії в 16 років на посаду практиканта. За його правління впершее прибуток компанії у 1997 - році склав 1 мільярд англійських фунтів. Голосування серед інституційних інвесторів та рітейлерів оголосило його рітейлером 1993 - го року. Після того як Річард Грінбурі вийшов на пенсію, за період керування його наступниками справи компанії почали потроху погіршуватися. Базуючись на численних інтерв'ю, які були взяті у Річарда Грінбурі, розглянемо декілька корисних порад, на яких закладається успішний репутаційний менеджмент. Слід зазначити, що дані поради можна використовувати як у роботі бізнес - організації, так і політичної організації.

1. У тривалій перспективі кожен отримує те, що заслуговує. Підхід орієнтований на споживача, призводить до покращення репутації компанії. Якщо давати споживачам той продукт, який вони потребують і якщо цей продукт і справді виявляється принадним при використанні, а також якщо надавати покупцям необхідні послуги, то таке ставлення створитьпозитивне ставлення до компанії. Подукт створює бренд, бренд не створює продукт.

Якщо була допущена помилка на певному етапі стосунків із клієнтом, ця помилка обов'язково відгукнеться у майбутньому, проте, якщо вирішити проблему, клієнт це оцінить і повернеться знову до вас.

Фірмовий ярлик змінює ставленння людей, як було зазначено вище на прикладі порівняння товарів.

2. Слід пам'ятати, що кожна організація та компанія найперше створена з індивідумів. Особливо важливо приділяти увагу та слідкувати за тим, що каже керівництво, адже деякі лаконічні висловлювання можуть завдати величезної шкоди компанії. Наведемо декілька прикладів фраз, які можна висловлювати за будь - яких обставин. Уінстон Черчіль, прем'єр - міністр Великобританії під час Другої світової війни, якось зазначив: «У критичних та безвихідних ситуаціях найкращим є повернутися до першопринципів та звернутися до простих дій». Коли настають важкі часи у бізнесі, необхідно згадати свої найкращі та найсильніші сторони.

Наступне висловлювання засновника імперії McDonald's Рея Крока висить на стінці майже кожної торговельної точки у Сполучених Штатах: «Ніщо у світі не може замінити та посісти місце наполегливості та рішучості. Талант не замінити, адже ніщо не є таким звичайним, аніж неуспішні талановиті люди. Геніальність та обдарованість не замінити; невизнаний геній вже майже став притчею. Освіта не замінить, адже світ повен покинутих освічених людей. Лише наполегливість та рішучість є всемогутніми!».

33 - ий президент Сполучених Штатів Гаррі Трумен був відомий своїми численними афоризмами, такими, як «Фішка далі не йде», що стала девізом президента. Ця фраза запозичена із гри в покер, у переносному значенні фішка - атрибут людини, яка приймає рішення. Говоря - чи, що вона «далі не йде», президент давав зрозуміти, що остаточне рішення приймає саме він.

3. Доброчинна діяльність є важливим аспектом репутаційного менеджменту. Не треба плутати її зі спонсорством, що є нічим іншим, як видозміненою формою реклами. Благочинність - це справжнє та щире подання, яке у подальшому відображається на репутації компанії та довіри у бізнесі.

4. Надзвичайно важливимдля репутації компанії є відносини із масс - медіа, у яких керівник компанії відіграє ключову роль. Побудова позитивної репутації неможлива без сприйняття

та розуміння аудиторією того, що якість товарів та послуг є гарною. Імідж продукту компанії впливає на репутацію і навпаки.

Розвиток репутаційного менеджменту як науки є надзвичано важливим, адже практичне застосування завжди базується на теоретичному обгрунтуванні. В Україні активно розвиваються маркетинг, реклама, зв'язки з громадськістю, проте виділення репутаційного менеджменту в окрему нішу є нагальним питанням. Як правильно вибудовувати та підтримувати позитивну репутацію, які найоптимальніші шляхи донесення певної інформації та впливу на людське сприйняття і що головне, як оцінити та виміряти дане сприйняття. Побудова та підтримка позитивної репутації - це, можна сказати, життєво необхідне питання кожного політика, політичної партії, будь - якої організації та бізнес - структури. За часів Радянського Союзу в Україні активно діяла пропагандистська машина нав'язування образів. Зараз настав час звернутися до демократичних засобів співпраці із громадськістю, в тому числі активно розвиваючи та застосовуючи репутаційний менеджмент.

РОЗДІЛ 3

ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕПУТАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ В ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСКИХ КОМПАНІЙ

Останнім часом питання репутаційного PR-у все частіше стають темою обговорення серед українських фахівців-практиків. Це викликано пожвавленням інтересу бізнес-спільноти до питань соціально-гуманітарного характеру, зокрема до ідеї корпоративної соціальної відповідальності, і, як наслідок, вибух «роздумів у тему», рекомендацій з боку консультантів та експертів. Від українських фахівців ще важко чекати рецептів або узагальнень щодо українських репутаційних технологій, але ж надихають деякі організаційні кроки: приєднання українських підприємств до Глобального договору ООН про корпоративну відповідальність бізнесу перед суспільством та діяльність Української ПР-ліги щодо системної програми реалізації цього договору. Нагадаю, що ООН ініціювала широкомасштабний міжнародний рух у сфері дотримання прав людини, трудових відносин, збереження довкілля, боротьби з корупцією – так званий Глобальний договір (UN GLOBAL COMPACT, 2000). Приєднання до цього договору засвідчує, що компанія вибудовує свій бізнес з урахуванням вимог, зафіксованих у договорі, і таким чином декларує свою соціальну спрямованість.

Метою моєї статті є виявлення векторів, за якими здійснюється «випробовування» в Україні репутаційного менеджменту як стратегічної складової у діяльності організації.

Зазначу, що такі авторитетні та відомі в Україні компанії, як «Київстар», Банк «Надра», Інвестиційна компанія «Інтерпайп», «СК Джонсон Україна» вже підписали Договір ООН. Деякі з них є членами Форуму соціально відповідального бізнесу України. Проте ще не зникла необхідність нагадувати широкому загалу тих, хто займається бізнесом, про сучасний погляд на сутність репутації. Репутація сьогодні розглядається в термінах економічного дискурсу. На сторінках фахових періодичних видань багато місця відведено під загальні тези про те, що репутація – це прибуток, додаткова добавлена вартість, надбавка до ціни, самостійний об’єкт оцінювання. Це, на мою думку, повинно надати впевненості тим, хто ще знаходиться на початку шляху до репутаційних висот, а також є підтвердженням, нагадуванням для діючих у цьому напрямі про конкретний, вигідний бік такого ефемерного явища, як репутація. Такі нагадування мають сенс. Не дивлячись на зростання знань про репутацію, за даними, наведеними в статті Н. Поповича, менш ніж у 5 % компаній у світі є працівник, який «відповідає за репутацію», проте більшість топ-менеджерів вважають, що репутація складає біля 63 % ринкової вартості їхніх компаній, незалежно від географічного розташування.

Чи не найсерйознішою проблемою для репутаційного менеджменту по-українськи є відсутність структурно-організаційних механізмів для легітимації репутації як стратегічного напряму у розвитку компанії. Впевнений, що, не зважаючи на актуальність економічного статусу репутації, її технологічна сутність – комунікації, які не є окремими «репутаційними комунікаціями», а складаються з усіх бізнес-комунікацій організації. Беззаперечно, драйверами репутації є й її фінансові показники, й рейтинги, й експертні оцінювання тощо. Але вони теж потребують грамотного просування, бо не є сьогодні даними для звіту, а зростають до репутаційних сигналів для стейкхолдерів та широкого загалу.

Фахівцями з ПР постійно підкреслюється важливість у гетерархічному інформаційному суспільстві один і той же факт подавати у різних інтерпретаціях по різних каналах, не кажучи про те, що «партнерів – співвласників цікавить стабільність і зростання доходів від інвестицій, споживачів – відповідність якості і ціни продукта своїм очікуванням, персонал цікавлять перш за все умови праці, соціальні гарантії, можливості для професійного зростання» тощо.

Тобто сучасному ПР-фахівцю, зосередженому на репутаційних питаннях, необхідно пропонувати «корисним аудиторіям» єдину ідеологію організації, її позицію засобами «розподіленого піару». Цим, на нашу думку, репутаційний менеджмент відрізняється від брендінгу: кожен бренд може мати свою маркетингову позицію,

цільову аудиторію і, відповідно, певну комунікаційну «політику» – зухвалу або консервативну за тональністю, агресивну чи м’яку.

Але, якщо в комунікаційне поле бренда залучається назва компанії, інша інформація, пов’язана з її життєдіяльністю, вона мусить відповідати репутаційному дискурсу – міссії, проголошеним цінностям, атрибутиці тощо.

Інший вектор репутаційних «пошуків» формується у зв’язку з поширенням на українські терени ідеї «корпоративної соціальної відповідальності», про що вже згадував вище. Як зазначає російський фахівець з цих питань О. Феоктистова, «існують прямо протилежні підходи до визначення соціальної ролі бізнесу. Одна з поширених трактовок зводить сутність корпоративної соціальної відповідальності до нарощування капіталу, отримання прибутку, сплати податків. У відповідності до іншої точки зору – соціальна відповідальність бізнесу повинна оцінюватися за масштабом благочинних програм і участю у громадських проектах, які не мають прямого відношення до бізнесу. Ці протилежні трактовки, породжуючи неспівпадаючі між собою очікування і оцінки, залишаються надто вузькими, не виявляють повністю суспільної ролі бізнесу» . Можна погодитись, що діяльність на основі корпоративної соціальної відповідальності повинна містити наступні елементи:

- впровадження систем менеджмента організації, спрямованих на реалізацію принципів сталого розвитку;

- застосування в практиці управління компанієй діалогів зі стейкхолдерами і врахування їхніх інтересів;

- формування політики, яка визначає мету, завдання і систему дій по кожному з напрямків корпоративної соціальної відповідальності;

- підготовка за власним бажанням соціальних звітів як інструмента управління нефінансовими ризиками і публічного інформування стейкхолдерів.

--------------------------------------------------------------------------------------------

Нова версія рекомендацій зі звітності презентувалася на сторінках «ПР-менеджера». Але, на думку К. Єрмішіна, українські компанії переважно обмежуються звітами ПР-менеджерів на публіці, хоча у світовій практиці звіти друкуються, обговорюються і підтверджуються ще й аудитом.

Соціальна активність бізнесу передбачає різні види дій: благочинність особисту (власників, менеджерів, працівників), корпоративну (так звані соціальні інвестиції), спонсорство, патронаж. На шляху втілення цих технологій виникає багато перепон, в першу чергу – правових. Це є окремою темою для публічних дискусій на найвищому рівні, до того ж зрушення реальні, моральні, психологічні, ідеологічні відбудуться,

коли їм буде забезпечений міцний комунікаційний супровід і суспільний резонанс.

Про вади впровадження нової для України ідеї КСВ, які можуть спаплюжити здорові і корисні кроки з її залучення та поступового сприйняття, пише М. Стародубська: «Часто практикується переніс зарубіжних практик на український ринок – без адаптації до його специфіки і менталітету, без особливої уваги до прозорості соціального проекта і критеріїв участі у ньому. У підсумку виходить відірвана від реальності компанія, не зрозуміла громаді. Особливо часто компанії роблять репутаційні помилки, намагаючись або продемонструвати, або навпаки – приховати свою соціальну відповідальність… Як правило, дуже пишно, з запрошенням ЗМІ відбувається самий момент надання допомоги, а процес відбору учасників соціального проекту і звіт за результатами його проведення у 90 % випадків не висвітлюється ані компанією, ані отримувачем допомоги».

Кожний може навести приклади, коли не системно вибудовані зв’язки між владою, бізнесом, суспільством, які, у свою чергу, занурені у системний безлад більш широкого масштабу, породжують недовіру, підозри до будь-яких дій. Тому репутаційний менеджмент в Україні – це поступове нарощування позитивної «оболонки», міцність якої посилить тільки час.

!!!

Репутаційний менеджмент в Україні, враховуючи глобальні світові тенденції, має пройти через етап структурно-організаційної форматизації і увійти в активний процес озброєним методологічно і технологічно.

ВЫСНОВКИ

Отже, підсумовуючи все вищесказане, запропоную своє визначення поняттю репутація. Що ж це таке? Якщо ми кажемо про когось або про щось (організацію), що він/вона має гарну «репутацію», ми маємо на увазі, що від данного об'єкта очікується послідовна, а тому і передбачувана поведінка за певних обставин. Ми вибудовуємо такі очікування через накопичення власного досвіду та у взаємодії з поглядами оточуючих, часом фільтруючи суть самої репутації через враження інших, тобто приймаючи деякі погляди інших за свідчення власних знань. Найпершим нашим враженням найімовірніше є простий стереотип, що базується на лімітованій інформації. Ми нанизуємо цілу колекцію стереотипів, щоб зробити початкову оцінку, винести рішення (наприклад, усі німецькі компанії є ефективними в роботі; діяльність усіх нафтових компаній шкодить довкіллю). Такий простий початок суджень звичайно може кардинально змінитися, проте велика вірогідність того, що він буде розвиватися далі. Насправді, кардинальна зміна репутації - це виняток, аніж правило. Однак, великі катаклізми, такі, яквсесвітня фінансова криза, може ініціювати зміну у наших поглядах.

Наше сприйняття репутації може також бути змінене як результат спланованих дій усієї суті того, що ми оцінюємо, дій, спрямованих змотивувати нас переформувати своє враження на більш сприятливе щодо організації чи людини, які у свою чергу також можуть змінити наші погляди через обраний ними сам процес комунікації. Формальна комунікація домінуватиме у цьому процесі, коли сама суть є чимось таким, із чим ми не можемо або просто ніяк не взаємодіємо. Наприклад, продуктовий бренд - зазвичай щось таке, на що ми не можемо вплинути, тоді як на імідж компанії, яка здійснює для нас певні послуги, якими ми користуємося кожен день, ми будемо впливати засобами неформальної комуніцації, в які ми втягнуті, спілкуючись із працівниками організації.

Також ми формуємо своє враження про організацію, співпрацюючи з нею або на неї. Якщо компанія виступає нашим роботодавцем, враження та досвід, що ми отримуємо протягом робочого дня, правила компанії, корпоративна культура, погляди знайомих про наше місце роботи, - все це впливає на те, що ми називаємо «ідентичніть».

Так чи інакше репутація та фінансові показники продуктивностікомпанії пов'язані між собою, хоча їх зв'язок і не є очевидним. Щоб краще зрозуміти, яке місце відводиться продуктивності, необхідно вивчити засоби, якими вімірюється репутація.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Колісниченко Т. В. «Бізнес-комунікації» 2006

2. Б. Борисов «Технологии рекламы и PR» 2001

3. В. Королько «Основы паблик рилейшнз». «Ваклер», 2000

4. Шишкин Н. Э. Учебно-методический комплекс "Введение в теорию журналистики" Тюменский государственный университет.

5. Балашов А.В. «Занимательно медиапланирование» 2000

6. Голубкова Е.Н. «Маркетинговые комуникации» 2000