Рганізація торгівлі на ринках в місті

2

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗНАЧЕННЯ РИНКІВ В ІНФРАСТРУКТУРІ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

2. КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ДНІПРОВСЬКОГО РИНКУ

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ НА РИНКУ

3.1. Характеристика ринкового господарства та його структурних елементів

3.2. Організація системи послуг в торгівлі на ринку

3.3. Організація роботи та правила торгівлі на ринку

4. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Внутрішня торгівля посідає особливе місце в сучасній економічній системі України і соціальній сфері. Вона забезпечує в широких масштабах обмін суспільного продукту у товарно-грошовій формі, задовольняє особисті і виробничі потреби в продукції, товарах, послугах, сприяє розвитку міжгалузевих і міжрегіональних зв’язків, виступає потужним фактором економічного зростання.

У міру поглиблення ринкових і глобалізаційних процесів роль торгівлі посилюється, ускладнюються її функції. Проте коло фундаментальних досліджень структурних трансформацій внутрішньої торгівлі, закономірностей розвитку в нових умовах, ринкових механізмів її функціонування і форм господарювання надзвичайно обмежене.

Перехід до ринкових умов господарювання, зміни місця та ролі регіонів в економічному житті суспільства привели до регіоналізації економічних процесів, що сприяло посиленню взаємозв’язків та взаємозалежності між регіонами як складовими єдиної державної системи. Саме такі відносини між регіонами стають підґрунтям утворення територіальної сфери обігу, де відбувається узгодження інтересів виробництва та споживачів на різні товари і послуги, тобто формування споживчого регіонального ринку і внутрішньої регіональної політики. Тому питання ефективного функціонування та подальшого розвитку внутрішньої торгівлі в регіонах є актуальною проблемою, яка потребує ретельного дослідження.

Питаннями розвитку торгівлі на регіональному рівні займалися такі вчені, як В. Апопій, А. Мазаракі, І. Бланк, Л. Лігоненко, Н. Гуляєва. Проте, на жаль, питання розвитку регіональної торгівлі вивчено недостатньо глибоко і всебічно.

Позитивні тенденції в соціально-економічному розвитку України в остання кілька років справили сприятливий вплив на розвиток внутрішньої торгівлі в державі в цілому, так і в окремих регіонах, зокрема в Херсоні.

Зростання попиту на споживчі товари у місті Херсон забезпечується збільшенням доходів населення та відкриттям у місті великих мережевих супермаркетів. Однак не лише супермаркети забезпечують роздрібний товарообіг. Значне місце належить в цьому ринкам, які є важливим елементом інфраструктури товарного ринку. Їх роль яких у просуванні споживчих товарів і задо­воленні попиту на них в сучасних умовах зростає. Зміни, які відбу­валися в економіці України, перебудова державного та суспільного секторів, проведення реформ в агропромисловому комплексі, роз­виток підприємництва, а також поява таких негативних явищ як безробіття та падіння життєвого рівня більшості населення, призве­ли до перерозподілу ролі каналів товароруху, зокрема на користь ринків. Раніше на ринках в основному продавали сільськогосподар­ську продукцію і не торгували новими непродовольчими товарами, не було так званих «неформальних» («стихійних») ринків. На сьогодні ринки перетворилися в місця концентрації торгівельного потенціалу регіону.

Слід відмітити, що в Україні відсутні комплексні дослідження організації торгівлі на ринках. Існує лише нормативна база та окремі аспекти досліджувалися окремими вченими. Саме тому за головну мету роботи ми обрали дослідження організації торгівлі на ринках. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- з’ясувати значення ринків в інфраструктурі внутрішньої торгівлі;

- охарактеризувати діяльність конкретного ринку;

- розглянути особливості організації торгівлі на ринку;

- визначити напрямки вдосконалення функціонування ринку.

Об’єктом дослідження є діяльність ринків. Предметом дослідження є особливості організації торгівлі на ринках в м. Херсон.

Методами дослідження є порівняння, аналіз, синтез, дедукція, індукція, формально-логічний та інші методи. 

1. ЗНАЧЕННЯ РИНКІВ В ІНФРАСТРУКТУРІ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

Кінцевою ланкою, що замикає ланцюг господарських зв'язків у процесі руху товарів від виробника до споживача, є роздрібна торгівля — діяльність суб'єктів товарного ринку з продажу товарів і послуг безпосередньо споживачу з метою отримання прибутку. При роздрібній торгівлі матеріальні ресурси переходять із сфери обігу до сфери колективного, особистого, індивідуального споживання, тобто стають власністю покупця.

На споживчому ринку головними діючими особами виступають споживачі, які купують товари для особистого споживання й некомерційного використання та суб'єкти господарювання, які здійснюють господарсько-торговельну діяльність у формі роздрібної торгівлі. Серед суб’єктів господарювання важливе місце займають ринки.

Торгівля на ринках як форма організації торговельно-сервісного обслуговування являє собою сукупність одиничних актів купівлі-продажу, що здійснюється в мережі ринків (ринковому господарстві) всіма категоріями ринкових торговців і включає специфічну систему торговельних, побутових та інших послуг продавцям і покупцям на ринках.

Ринок — це підприємство, створене на відведеній земельній ділянці, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від по­питу і пропозицій.

Ринок як підприємство має права юридичної особи, відокремле­не майно, самостійний баланс, свій фірмовий бланк, печатку, розра­хунковий та інші рахунки в установах банків, діє на засадах самооплатності і самофінансування, може від свого імені укладати гос­подарські договори і несе за них повну майнову відповідальність.

Ринок діє на основі статуту, який затверджується власником (власниками) майна. Ринок має право створювати філіали і за­тверджувати положення про них.

Продавцями на ринках можуть бути:

- фізичні особи — громадяни України;

- іноземні громадяни;

- особи без громадянства;

- підприємці;

- юридичні особи незалежно від форм власності.

Для сфери торгівлі України характерна різноманітність рин­ків, які класифікуються за різними ознаками:

1) за формою власності: державні, приватні, колективні (у тому числі споживчої кооперації), спільні, з іноземними інвестиціями;

2) за видом економічної діяльності: роздрібні, оптові;

3) за товарною спеціалізацією: з продажу продовольчих това­рів; непродовольчих товарів; транспортних засобів тощо; змішані (сільськогосподарська продукція та інші продукти харчування, непродовольчі товари);

4) за місцем знаходження: міські, селищні, сільські;

5) за часом діяльності: постійно діючі, сезонні, ранкові, вечірні;

6) за технічніш виконанням: криті, відкриті, комбіновані.

Складність і специфічність торгівлі на ринках випливає з її сутності і виявляється в такому:

характер більшості одиничних актів купівлі-продажу, що відбуваються в мережі ринків, є тотожним аналогічним оборудкам у мережі роздрібних торговельних підприємств, тобто є в основній частині роздрібною торгівлею;

поступово диверсифікується від суто роздрібного до роздрібно-гуртового характер одиничних актів купівлі-продажу в торгівлі на ринках;

переважно інфраструктурний характер ринкового господарства закладений у специфіці його основної діяльності, адже підприємство ринків скеровує свої матеріальні, фінансові і людські резерви передусім на створення умов для ведення ринкового торгу будь-ким із суб'єктів господарської діяльності – товаровиробників; чи торговельних посередників;

інфраструктурний характер діяльності підприємств ринків є основою для широкої диверсифікації торгівлі на ринках з іншими видами господарської діяльності;

особливість торгівлі на ринках виявляється в структурі об'єктів і складі суб'єктів даної форми торгівлі: через ринки реалізується широкий асортимент продовольчих і непродовольчих товарів, який мало чим відрізняється від асортиментного набору роздрібної торговельної мережі;

торгівлю на ринках можна характеризувати як частково організовану форму торгівлі, адже в ній можуть брати участь будь-хто із членів суспільства (фізична особа) або група людей (юридична особа), у господарському плані відособлені від підприємства ринків і які будують свої відносини з ним на договірних засадах;

специфіка торгівлі на ринках закладена в її природі, найтісніше пов'язаній з класичними категоріями ринку — оцінкою вартості товару на основі співвідношення попиту і пропозиції.

Станом на 1 січня 2012 р. в Україні функціонувало 2863 рин­ки. В порівнянні з 1991 р. їх кількість збільшилася в 1,8 рази. За спеціалізацією домінують змішані (продовольчо-речові) ринки, які становлять 51 % із загалу.

Таблиця 1.1

Динаміка розвитку ринків в Україні у 1996—2011 рр.

(на початок року; одиниць)

Активний розвиток торгівлі на ринках у сучасних умовах спричинила низка факторів, внутрішньо притаманних вітчизняній економіці, зокрема:

- орієнтація на суто ринкові закони, методи і принципи в економічному механізмі суспільства;

- реформування форм власності в усіх сферах господарської діяльності;

- проведення кардинальних змін у структурі аграрного і промислового секторі: виробництва;

- розширення за рахунок зростання реального і прихованого безробіття кількості учасників комерційної діяльності.

Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків визначаються Правилами торгівлі на ринках та іншими нормативними документами місцевих органів влади та контролюючих органів. Цими нормативними актами встановлюється сукупність вимог до функціонування підприємств ринків, організації на них ринкового торгу, створення належних умов для всіх суб'єктів торгівлі на ринках і надання комплексу організаційних, торговельно-технологічних і побутових послуг.

Торгівля на ринках сьогодні відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні населення як продовольчими, так і непродовольчими товарами.

В економічному плані роль торгівлі на ринках зводиться до того, що вона є ефективним механізмом товарно-грошового обміну товарів і реалізації комплексу послуг, сферою створення великих обсягів товарообігу і перерозподілу грошових коштів. Реальний обіг товарів і грошей на ринках оцінити складно, адже єдиний бухгалтерський і статистичний облік обсягів ринкової реалізації не ведеться, однак за окремими товарними позиціями товарообіг на ринках становить більше половини сукупного товарообігу галузі торгівлі.

Торгівля на ринках в умовах трансформації економіки має неабияке соціально-економічне значення.

Економічне значення торгівлі на ринках полягає в тому, що вона є невід'ємною складовою системи товаропросування матеріальних благ із різних секторів виробництва до споживачів, яка рівноправно конкурує з іншими товаропровідними системами. Вільний доступ до даної форми торгівлі безпосередніх товаровиробників і відсутність у більшості випадків посередника дає продавцям на ринках основну конкурентну перевагу — у ціні реалізації. Ціни на основні види товарів і продуктів у торгівлі на ринках є відносно нижчими як порівняти з цінами на аналогічні товари в роздрібній і дрібногуртовій мережі.

У сучасних умовах торгівля на ринках має також надзвичайно важливе соціальне значення. Воно полягає в реальній участі даної форми торгівлі в опосередкованому соціальному захисті багатьох категорій населення і формується в кількох аспектах. В умовах реального і прихованого безробіття, скорочення соціальних виплат, неритмічності у виплаті допомог і пенсій торгівля на ринках стала фактичним місцем праці великої кількості як пенсіонерів, так і працездатного населення, суттєвим джерелом додаткових стабільних доходів мешканців міст і сіл, місцем перетину інтересів селян й городян.

2. КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ДНІПРОВСЬКОГО РИНКУ

Сучасний ринок –  підприємство з супутніми інфраструктурами:  це і магазини,  і павільйони,  і об’єкти ресторанного господарства,  і автостоянки,  і кімнати особистої гігієни.  На 1  січня 2012  р.  на території ринків м. Херсон працювало: 401 магазин, 74 павільйони, 37 об’єктів ресторанного господарства (кафе, барів, кіосків тощо). Крім того, на балансі ринків нараховувалось 27 магазинів, що знаходяться поза територією ринків.

Сьогодні ринок є суб’єктом господарювання,  функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов в процесі купівлі-продажу товарів. Для покращення умов праці приватних підприємців і сервісу для покупців на ринках проводиться будівництво нових об’єктів торгівлі,  модернізація та переобладнання торгових місць.  Так,  місця на критих та відкритих столах замінюються на кіоски  (контейнери),  лотки  (палатки).  Для поліпшення забезпечення населення продовольством на ринках м. Херсон виділено 73  місця в кіосках та 78  місць в лотках.  Аграрним виробникам виділено 277  місць на ринках для продажу виробленої продукції з транспортних засобів, що є досить зручним.

Одним з найбільших ринків у м. Херсон є Дніпровський ринок, який знаходиться у віданні підприємства Дніпровський ринок ОСС, що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Мира, 19. По суті місцевий ринок – це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці й зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та забезпечення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту та пропозиції.

Незважаючи на активний розвиток мережі супермаркетів, де асортимент як правило значно більший за ринковий, населення Херсонської області поки що окремі продукти харчування купує в основному на ринках. Слід зазначити, що придбанню продуктів харчування на ринках віддає перевагу населення з різним рівнем доходів. Тому продаж деяких продуктів  харчування на ринках значно більший, ніж у цілому через роздрібну торгову мережу й мережу ресторанного господарства підприємств, які є юридичними особами.

Торгівля на ринках дозволяє значною мірою задовольняти потреби населення в різноманітних товарах. У 2010 р. населенню області на ринках було реалізовано товарів на 7,4 млрд. грн. – це третина від загального обсягу продажу споживчих товарів. Крім того, ринки забезпечують додаткові робочі  місця для населення, а також є джерелом наповнення місцевих бюджетів. 

Незважаючи на активний розвиток мережі супер- і гіпермаркетів, які є конкурентами ринків, до цього часу в області ще продовжують функціонувати неформальні (стихійні) ринки. За розрахунковими даними, оборот неформальних ринків, продаж на яких здійснюється фізичними особами, офіційно не зареєстрованими в державних податкових адміністраціях і такими, котрі здійснюють торгівлю в заборонених місцях, у 2010 р. дорівнював більше 400 млн. грн.,  що становить 2% від загального обсягу продажу споживчих товарів населенню.

Підприємство Дніпровський ринок ОСС було створено в 1997 році. Підприємство отримало в довгострокову оренду від Херсонського виконавчого комітету землі, на яких розташовано ринок «Дніпровський». Ці землі підприємство надає в оренду приватним підприємцям – фізичним та юридичним особам, які займають торгівельною діяльністю та наданням послуг населенню міста та мікрорайону Дніпровський.

Організаційну структуру підприємства в укрупненому вигляді представлено на рис. 2.1.

Для більш повної характеристики підприємства потрібно також розглянути організацію самого підприємства. В укрупненому вигляді вона має такий вигляд (рис. 2.2).

Рис. 2.1. Управлінська структура підприємства Дніпровський ринок ОСС

Слід відмітити, що організаційна структура підприємства не є досконалою. Якщо враховувати той факт, що в сучасних умовах вся діяльність підприємства повинна бути направлена на задоволення потреб споживача, то нераціональним виглядає в організаційній структурі частка підрозділів, які головна мета діяльності яких направлена на вирішення даного завдання.

Рис. 2.2. Організаційна структура підприємства  Дніпровський ринок ОСС

Окрім того в структурі даного підприємства відсутній маркетинговий відділ. З іншого боку він і не потрібний підприємству, оскільки воно надає послуги, які тісно прив’язані до локального розташування.

Підприємство є юридичною особою, має печатку, розрахунковий рахунок в АТ «Приватбанк».

Рис. 2.3. Динаміка обсягів надання послуг підприємства Дніпровський ринок ОСС за 2008-2011 рр.

Аналіз обсягів надання послуг по рокам дозволяє зробити висновок - існує тенденція до зниження обсягів виручки по всім напрямкам діяльності підприємства. Виняток складає лише складським послугам - в 2010 році обсяг продаж даного виду послуг збільшився з 138,45 до 138,79 тис. грн., проте в 2011 році він знову знизився до рівня 135,16тис. грн., що на 3,29 тис. грн. нижче рівня 2009 року.

Розглянемо стан використання оборотних фондів підприємства (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Аналіз використання оборотних фондів підприємства

Як видно з даних табл. 2.3 в 2011 р. середньорічна вартість оборотних фондів підприємства склала 372,29 тис. грн. Порівняно з минулим роком вона збільшилася на 32,38 тис. грн. або на 9,52%. Такі зміни обумовлені збільшенням обсягів запасів та дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності розраховувався за формулою:

,                                                  (2.1)

де ВР – виручка від реалізації, тис. грн.; 

СЗОФ – середні залишки оборотних фондів, тис. грн. 

В 2011 р. цей показник склав 2,44, що на 0,34 грн. менше рівня минулого року або на 12,11%.  Така ситуація виникла внаслідок перевищення обсягів зміни обсягів реалізації порівняно з обсягами зміни в 2011 р. середньорічної вартості оборотних фондів. Обернений до коефіцієнта оборотності, коефіцієнт завантаження, навпаки - порівняно з минулим роком збільшився на 0,05 грн. або на 13,78%.

Тривалість одного обороту розраховується за формулою:

,                                                                 (2.2)

де Тп – тривалість періоду, днів

В 2011 р. даний показник склав 147,65 дні. За минулий рік вона  збільшилася на 17,88 днів, що є негативним моментом. У відсотковому відношенні темпи зростання склали 13,78%.

Рентабельність оборотних фондів визначається за формулою:

,                                                                 (2.3)

де П - прибуток

     СЗОФ – середні залишки оборотних фондів за рік.

Даний показник в 2011 році склав 28,33% і порівняно з минулим роком зменшилася на 8,63%. Зменшення рівня рентабельності відбулося за рахунок зменшення обсягів прибутку та вартості оборотних фондів підприємства.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ НА РИНКУ

3.1. Характеристика ринкового господарства та його структурних елементів

Ринкове господарство — це сукупність підприємств і філіалів ринків: ринкових комплексів, ринків, міні-ринків, зон і майданчиків для ведення торгівлі всіх форм власності. За своєю суттю ринкове господарство являє собою своєрідну матеріально-технічну базу торгівлі на ринках.

У ринковому господарстві найчастіше зустрічається змішаний тип спеціалізації (товарного профілю) ринків: продовольчо-непродовольчі, продовольчо-квіткові, продовольчо-тваринні, худобо-фуражні тощо. Саме змішаним типом спеціалізації характеризується Дніпровський ринок ОСС.

За сезонністю ведення ринкового торгу розрізняють: цілорічні — ті, що функціонують безперервно протягом року; сезонні — такі, що діють відповідно до сезону виробництва продукції, яка реалізується, або відповідно до певних кліматичних умов; одноразові ярмарки-базари — одномоментні комерційно-торговельні заходи в межах торгівлі на ринках, що носять тематичний характер і поєднуються з виїзною торгівлею товаровиробників і представників різних торговельних систем. Дніпровський ринок ОСС функціонує цілий рік без перерв.

За ступенем благоустрою виділяють такі підприємства ринків: із замощеними і заасфальтованими площами; оснащені електроосвітленням, водогоном, каналізацією і радіовузлами; із земляними або частково замощеними площами; ті, на яких освітлення, водогін, каналізація і радіофікація відсутні. Дніпровський ринок ОСС характеризується усіма переліченими особливостями. Наявне і ринкове оповіщення. 

За режимом роботи, який узгоджується з місцевими органами влади відповідно до їх основної спеціалізації, місцезнаходження, рівня розвитку матеріально-технічної бази і ступеня благоустрою, підприємства ринків поділяються на три види: щоденні; ті, що працюють з одним-двома вихідними; такі, що працюють кілька (один-чотири) днів на тижні. Дніпровський ринок ОСС працює 6 днів в тиждень з вихідним днем – в понеділок.

Аналіз техніко-економічних показників включає в себе дослідження стану та ефективності використання основних та оборотних фондів. Зупинимося на них більш детально.

В табл. 3.1 розраховано основні показники стану та використання основних фондів підприємства.

Таблиця 3.1

Аналіз основних фондів підприємства «Дніпровський ринок ОСС»

за 2010-2011 роки