Ринок капіталу. 3
ЗМІСТ
Основні характеристики ринку капіталу
..............................
Прийняття фірмою інвестиційних рішень
..............................
Формування ринку капіталу на Україні
..............................
Список використаних джерел ..............................
ВСТУП
У даній роботі ринок капіталу розглядається з точки зору мікроекономіки, що визначає деякі його особливості.
Розрізняють дві основні форми капіталу: фізичний (матеріально-речовий) капітал (машини, будівлі, споруди, сировина і т.д.) та людський капітал (загальні та спеціальні знання, трудові навички, виробничий досвід тощо).
У мікроекономіці капітал являє собою запас виробничих ресурсів, що беруть участь у виробництві різноманітних благ; цінність, що потік доходу або ресурс тривалого користування, створюваний з метою виробництва більшої кількості товарів і послуг.
Основний капітал служить
Питання ринку капіталу є актуальним і для нашої країни. В основі формування капіталу лежить приватна власність, якою в СРСР не існувало, і яка формовані в нашій країні останніми роками завдяки роздержавленню і реприватизації. Аналіз проробленої за минулий період роботи показує, що приватизація стала чи не єдиним найбільш послідовним напрямком реформування економіки в цілому.
Метою курсової роботи є розгляду капіталу, як факторів виробництва. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити ряд завдань:
визначення основних характеристик ринку капіталу;
· Розгляд інвестиційних рішень фірм;
· Огляд процесу формування ринку капіталу на Україні.
Поставлені завдання визначили структуру курсової роботи: у першому розділі описуються особливості ринку капіталу в мікроекономіці, а також попит на реальний капітал і його пропозицію; у другій частині описуються такі необхідні для інвестора поняття, як дисконтована вартість і ціна попиту і пропозиції, а також норма віддачі і гранична ефективність капіталу; третя глава присвячена питанню формування ринку капіталу на Україні на основі формування приватної власності.
Для вивчення даної теми використовувалися праці такі вчені, як С. Фішер, Роберт Х. Франк, В.Ф. Максимова, В.Н Лісовицький та інші.
1. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РИНКУ КАПІТАЛУ
1.1 Визначення ринку капіталу в мікроекономіці і його особливості
Мікроекономіка досліджує ринок капіталу як фактор виробництва. Але існує одна особливість, яка виділяє капітал серед інших факторів виробництва: якщо інші фактори є короткочасними і використовуються протягом певного терміну, то реальний капітал (обладнання) часто є власністю фірми. Коли ми говоримо про капітал, як про фактор виробництва, ми майже завжди маємо на увазі реальний капітал [1]. [4, с. 562]
Також капітал можна визначити
як цінність, що потік доходу або
як ресурс тривалого користування,
створюваний з метою
Капітал створюється за
Розрізняють дві основні форми капіталу: фізичний (матеріально-речовий) капітал (машини, будівлі, споруди, сировина і т.д.) та людський капітал (загальні та спеціальні знання, трудові навички, виробничий досвід тощо). Строго кажучи, людський капітал - це особливий різновид трудових ресурсів. Тому під капіталом у власному розумінні цього слова зазвичай розуміють тільки фізичні, матеріальні фактори. Фізичний або реальний капітал являє собою запас виробничих ресурсів, що беруть участь у виробництві різноманітних благ. Він поділяється, у свою чергу, на основний капітал, куди відносяться реальні активи тривалого користування, такі як будівлі, споруди, машини, устаткування, і оборотний капітал, споживаний на купівлю засобів для кожного циклу виробництва: сировини, основних і допоміжних матеріалів праці. [6, с. 118]
Основний капітал служить
Сьогоднішня цінність капіталу залежить
від того, що капітал може призвести
в майбутньому. Для виробництва
доходу власник капіталу повинен
відмовитися від поточного
Дохід на капітал буде зроблений лише у тому випадку, якщо власник капіталу передасть його для продуктивного використання підприємцю (або сам стане підприємцем). При цьому капітал; позичали на час, повинен повернутися з приростом. Цей приріст, повертаний власнику капіталу, і називається відсотком. Позичковий відсоток - це ціна, що сплачується власникові капіталу за використання його коштів протягом певного періоду часу. При аналізі зазвичай розглядають капітал виключно в грошовій формі, маючи на увазі, що на гроші купують фізичний капітал. [5, с. 319]
Капітал сам по собі представляється у вигляді фондів. Фонди - це величина капіталу в даний момент часу. У будь-який момент часу фірма має певну кількість устаткування й інших видів капіталу. Мета аналізу капіталу полягає в тому, щоб дізнатися, як створюються і змінюються фонди, а для цього потрібно вивчити витрати, пов'язані зі створенням нового капіталу і виграшу від цього.
Для створення нового капіталу необхідні не тільки власні кошти фірми, але і позикові кошти, за використання яких стягується певний відсоток.
Позичковий відсоток - це ціна, що сплачується власником капіталу за використання їх позикових коштів протягом певного періоду. Позичковий відсоток виражається через ставку цього відсотка за рік. Припустимо, що ставка позичкового відсотка складає 5% в рік. Це означає, що власникам капіталу буде сплачено 5 коп. за кожен рубль, який вони дали можливість використовувати іншим протягом одного року.
Торгівля використанням коштів здійснюється на різних фінансових ринках. На фінансовому ринку з досконалою конкуренцією ні окремі позичальники, ні окремі позикодавці не впливають на ринкову ставку позикового відсотка. Вони приймають існуючі ціни, оскільки попит кожного окремого позичальника становить лише незначну частку загальної пропозиції позикового капіталу, а кожен позикодавець пропонує тільки незначну частину від загальної суми попиту на позиковий капітал. Ставка позичкового відсотка визначається пропозицією накопичених коштів і попитом на позикові засоби з боку всіх позичальників. Ставка позичкового відсотка впливає на прийняття інвестиційних рішень. [6, с. 119]
1.2 Попит на реальний капітал і його пропозицію.
В якості фактора виробництва капітали - це засоби, застосування яких дозволяє збільшити ефективність людської праці. Щоб отримати, наприклад, воду в необхідній кількості, можна приносити її відрами з найближчого джерела, а можна спорудити водопровід і качати її насосом. У другому випадку водопровід і насос будуть виступати як капітал. Його застосування вимагає, однак, попередніх витрат, джерелом яких стають неспоживання доходи. Якщо одержувачі доходів не споживають їх повністю, а частину зберігають, то ці заощадження можуть стати джерелом позикових коштів, наданих у тимчасове користування або для купівлі споживчих благ (споживчий кредит), або для інвестування у виробництво (інвестиційний кредит). Заощадження стають, таким чином, об'єктом купівлі-продажу на ринку факторів, де і складається їхня ціна - плата за право скористатися цими коштами, - звана відсотком. Ринковий попит на позикові кошти - це сума обсягів позикових коштів, на які є попит у всіх позичальників при тій або іншій можливій ставці позикового відсотка. [2, с. 225]
Як на всякому ринку, ціна (норма відсотка) складається під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Пропозиція на кредитному ринку визначається, як уже зазначалося, схильністю одержувачів доходів до заощадження певної їх частини. Попит же визначається, по-перше, прагненням до придбання більшої кількості споживчих благ, по-друге, рішеннями виробників збільшити випуск за рахунок додаткових капіталовкладень. Ринкова норма відсотка буде встановлена в точці перетину кривих попиту на позикові кошти і їх пропозиції, в якій і буде досягнута рівновага.
Інвестиційний попит, у свою чергу, буде залежати від так званої лізингової вартості устаткування. Пропозиція обладнання може проводитися через лізингові фірми. У більшості випадків нові капіталовкладення означають не придбання фірмою устаткування у власність, а його оренду в спеціалізованих лізингових фірм за певну плату, величина якої коливається залежно, по-перше, від пропонованої кількості, по-друге, від попиту на нього. [2, с. 225]
Лізинг - форма довгострокового договору оренди. Договір лізингу характеризується певними умовами використання орендованого майна. По суті, це щось середнє між договором оренди і договором про надання кредиту; в загальному вигляді він має і ті й інші ознаки. [8]
Залежно від терміну, на який укладається договір оренди, розрізняють три види орендних операцій:
1) короткострокова оренда (рейтинг) - на термін від одного дня до одного року;
2) середньострокова оренда (хайринг) - на термін від одного року до трьох років;
3) довгострокова оренда (лізинг) - на строк від трьох до 20 років і більше.
Під лізингом зазвичай розуміють довгострокову оренду машин і устаткування або договір оренди машин і устаткування, куплених орендодавцем для орендаря з метою виробничого використання при збереженні права власності на них за орендодавцем на весь термін договору. Крім того, лізинг можна розглядати як специфічну форму фінансування вкладень в основний капітал за посередництвом спеціалізованої (лізингових) компанії. [9, с. 603]
За договором лізингу
З точки зору бухгалтерських розрахунків договір лізингу є незавершеною угодою та об'єкти не значаться на балансах обох партнерів. Для лізингоодержувача витрати за договором лізингу є поточними витратами на оренду без розмежування на відсотки і амортизаційні відрахування. Фінансовий лізинг передбачає виплату орендарем протягом періоду дії договору сум, що покривають повну вартість амортизації обладнання або більшу її частину, а також прибуток орендодавця. [8]
Між лізинговою вартістю і нормою відсотка існує певна залежність. При низькій нормі відсотка вигіднішим виявляється вкладати кошти в підприємницьку діяльність, і попит на інвестиційні кредити зростає. Це обумовлює високу лізингову вартість устаткування, з одного боку, і тенденцію до підвищення норми відсотка, з іншого. Однак у міру зростання інвестицій пропозиція капітальних благ зростатиме, лізингова вартість знижуватиметься, що відобразить падіння інвестиційного попиту на кредити і зниження норми відсотка. [2, с.227]
Ці залежності будуть впливати на прийняття фірмою рішення про те, купувати чи ні обладнання, здійснювати Чи капіталовкладення при даній лізинговій вартості й існуючій нормі відсотка. Приймаючи таке рішення, слід порівнювати сьогоднішні витрати і майбутні доходи від капіталовкладень. При цьому, однак, слід враховувати, що альтернативними витратами сьогоднішніх витрат на устаткування будуть суми доходів, які могли б бути отримані у вигляді відсотків, якби гроші були віддані в позичку, а не поміщені в справу. Тому, оцінюючи сьогоднішню вартість очікуваних через кілька років доходів від капіталовкладень, її слід зменшити на величину доходу, наростаючого за цей період за правилом складних відсотків. Така процедура називається дисконтуванням. [2, с. 227]
Розглянемо тассмотрім еорію попиту окремої фірми на капітал. Якщо на короткостроковому відрізку часу фірма може орендувати необхідний їй капітал при постійній ставки орендної плати, то їй слід використовувати цей капітал до того моменту, поки граничний дохід його продукту (MRPk) не зрівняється зі ставкою орендної плати:
MRPk = MR * MRk = r,
де MR-граничний дохід, a MRk-граничний продукт капіталу.
Якщо фірма працює в умовах досконалої конкуренції на своєму ринку, то її граничний дохід буде рівний ціні продукту:
VMRk = P * MRk = r,
де VMRk-вартість граничного продукту капіталу, а Р-ціна продукції фірми. [4, с.566]
Для фірм, що працюють в галузях досконалої конкуренції, сума їх кривих індивідуального попиту дає криву попиту галузі на капітал. Збільшення обсягу галузі супроводжується зниженням ціни продукту, яке, в свою чергу, зменшує попит на капітал. Цей ефект теж був врахований в кривій монополістичного попиту на капітал. Нові джерела капіталу (фінансового капіталу) є майже повністю універсальними щодо їх застосування. Так, отриману суму грошей можна з рівною легкістю витратити як на розробку нового обладнання для виробництва морозива, так і на придбання друкарського верстата або виробництво мультиплікаційного фільму. Коли ж фінансовий капітал вже використаний на придбання реального капіталу, то гнучкість фірми істотно обмежується. Якщо працівника ціною певних витрат можна перенавчити і використовувати при необхідності на нових роботах, то перетворити свердлильний верстат в швейну машину набагато важче. [4, с. 566]
У короткостроковому періоді сума фізичного капіталу в національній економіці є фіксованою величиною. Кількість машин, верстатів кожного типу, будівель і запасів сировини обмежена. Таким чином, з точки зору економіки в цілому короткострокове пропозиція капітальних послуг абсолютно нееластичні. Однак окрема галузь цілком здатна змінювати кількість використовуваних капітальних послуг навіть у короткостроковій перспективі. Наприклад, кількість послуг вантажних автомобілів в окремій галузі може змінюватися за допомогою перекидання вантажівок з інших галузей. Стосовно до більш спеціалізованому обладнанню, наприклад до доменних печей, кількість послуг в короткостроковій перспективі може бути фіксовано. На даний момент доменних печей обмежена, а на будівництво нових необхідно тривалий час. [10, з 332]
На рис. 1.2.2 показані два типи кривих пропозиції для капітальних послуг в окремій галузі в короткостроковому періоді. Якщо в галузі застосовується тільки спеціалізоване обладнання, то кількість послуг в короткостроковому періоді є фіксованим і ситуація описується кривої S. Використовуваний в даний час капітал може бути запропонований даної галузі незалежно від рентної оцінки його використання, тому що він не може бути використаний в іншій галузі. Якщо деяка частина використовуваного капіталу не є спеціалізованою і може бути оперативно переміщена з однієї галузі в іншу, то крива короткострокового пропозиції капітальних послуг буде зростаючою, тобто буде походити на S1.
S ,S1
Рентна оцінка
Пропозиція послуг капіталу
Малюнок 1.2.2 Короткострокове пропозицію капітальних послуг в деякій галузі [10, с 332]
У довгостроковій перспективі може змінюватися загальна кількість капіталу в економіці. Для збільшення основних фондів можуть будуватися нові машини і заводи, крім того, для скорочення основних фондів можна допустити, щоб обладнання зношувалося, або взагалі списувати його. Змінюватися може не тільки сукупний обсяг основних фондів. Аналогічним чином можуть варіюватися обсяги послуг капіталу в окремих галузях. У довгостроковій перспективі зовсім неважливо, чи використовується в галузі спеціалізоване обладнання, оскільки на тривалому відрізку часу таке обладнання може бути виготовлене, і точно так само можна допустити знос використовуваного обладнання. [10, з 332]
2. ПРИЙНЯТТЯ ФІРМОЮ
Дисконтована вартість. Ціна попиту та пропозиції
Рішення про інвестування капіталу в ту чи іншу сферу носять дуже абстрактний характер. У реальній економічній дійсності господарські агенти, менеджери і координатори, відповідальні за прийняття рішень, стикаються з дуже конкретними ситуаціями: чи має сенс будувати нове складське приміщення? чи покриє економія на паливі витрати на теплоізоляцію будівлі? купувати чи підйомно-транспортне обладнання або взяти його в оренду? Далі ми розглянемо деякі з основних принципів, що лежать в основі прийняття вірних інвестиційних рішень. [3, с 264]
Перед підприємцем, що збираються придбати капітальний ресурс (машину), стоїть складне завдання. Йому необхідно співвіднести витрати на покупку машини з тієї чистої віддачею, яку дасть йому машина за весь час її експлуатації. [1, с 288]
Іншими словами, основою є
порівняння вартості одиниці
капіталу в даний момент з
майбутньою прибутком,
Проблема пов'язана з тривалим (кілька років) використанням капітального ресурсу: платити за нього треба сьогодні, а віддачу він буде давати протягом ряду років. Якщо навіть припустити, що фірмі вдалося якимось шляхом обчислити чисту віддачу капіталу за кожний рік експлуатації, то сумарний чистий віддача за весь період експлуатації машини не буде дорівнювати арифметичній сумі річних чистих виручек. Нам відомо, що невитрачені гроші дають відсоток при їх розміщенні у банку. Наприклад, якщо сьогодні покласти 100 тис.руб. у банк під 12% річних, то через рік вкладник буде мати на рахунку 112 тис. руб. Тому витрати, вироблені сьогодні (наприклад, купівля капітального ресурсу), не можна порівнювати з доходом у майбутньому. Ми повинні навчитися обчислювати сьогоднішню, поточну вартість майбутнього потоку доходу, що дасть нам можливість порівнювати її з сьогоднішніми, поточними витратами і оцінювати прибутковість капітального ресурсу. [1, с 288]
Потоки доходів (покладемо, через рік - 1 млн. руб., Через два роки 1,5 млн. руб., Через три роки - 2,1 млн. руб. Тощо) можуть дати як реальні кошти (верстат, ділянка землі, житлове приміщення), так і фінансові засоби (наприклад, облігації, депозитні сертифікати). Дійсно, набуваючи верстат, фірма може розраховувати на отримання за рахунок його експлуатації бажаного за роками потоку доходів (1 млн.руб., 1,5 млн. руб., 2,1 млн.руб.). Але цей же потік доходів забезпечується при розміщенні відповідних сум у фінансові кошти (наприклад, купівля облігації або приміщення де млостей в банк). У підприємця, який бажає придбати верстат (здійснити реальне інвестування), завжди є альтернативні вибір - розміщення своїх грошей у фінансові кошти під відсотки (для простоти можна вважати, що він кладе гроші в банк). Тому з точки зору витрат упущеної можливості необхідно оцінювати потенційну віддачу капітального ресурсу (верстата) з точки зору альтернативної віддачі грошей (витрачених на покупку верстата) при їх приміщенні в банк. [1, с 289]
Під поточною дисконтованою вартістю (present discount value - PDV) майбутнього потоку доходів розуміють ту суму грошей, яку інвестор (юридична і фізична особа) повинен інвестувати сьогодні, щоб до якихось конкретних дат (через півроку, рік, два роки), що визначається самим інвестором, розташовувати сумами грошей, які він має намір отримувати до встановлених термінів. Необхідно мати на увазі следующee: щоб через рік мати на рахунку в банку 100 тис. руб., Ми повинні сьогодні покласти в банк суму, відмінну від 100 тис.руб. Яку? Це буде залежати від банківської ставки відсотка р. Так, якщо = 10%, то нам достатньо сьогодні покласти в банк 90,9 тис.руб., І через рік на рахунку буде 100 тис.руб.: 90,9 * 1,10 = 100 тис. руб. Отже, 90,9 тис.руб. складають поточну вартість майбутнього доходу в 100 тис.руб., який ми хочемо отримати через рік. Спробуємо вивести загальну формулу для обчислення поточної вартості доходу, отримуваного в майбутньому одноразово. Нехай ставка банківського відсотка дорівнює р, і через рік ми хотіли б мати на рахунку X руб. Тоді сьогодні ми повинні покласти в банк суму, рівну PDV, що і буде становити поточну вартість майбутніх X руб. Значить: PDV * (100% + г%) = Х руб. Звідси: РDV = Х / (100% +1%), або перейшовши від відсотків:
Як видно з формули (12.1), при обчисленні поточної вартості PV майбутній дохід X зменшується на величину (1 + г). Подібна операція зменшення майбутнього потоку грошей носить назву дисконтування, тому поточну вартість РV іноді називають дисконтованою вартістю.
Величина PV є функцією р. Можна переконатися, що чим вище ставка відсотка, тим нижче величина PV і навпаки. Наприклад, при 5% величина PV = 95,24 тис.руб., А при г = 20% значення PV = 8З, 33 тис.руб.
Але багато і фінансові, і реальні кошти приносять дохід протягом декількох років. Яким чином обчислити PV доходу X = 100 тис.руб., Який вкладник має намір отримати через два роки, тобто яку суму PV треба сьогодні покласти в банк, щоб через два мати на рахунку 100 тис.руб. Логіка тут проста: протягом першого року сума РVпрінесет дохід, рівний:
PDV * (I + r).
Протягом другого року ця сума збільшитися до:
[PDV * (1 + r)] * (1 + r)
Саме вона і повинна скласти 100 тис.руб., Т.е
[PDV * (1 + r)] * (1 + r) = X, звідки PDV = X / (1 + r). Якщо r = 10%, то:
PDV = 100 / [(1 + 0.1) * (1 + 0.1)] = 100 / 1,25 = 82,65 тис.руб. [1, с 289]
У загальному випадку поточна вартість PDV майбутнього доходу X, який ми маємо намір отримати через N років при ставці відсотка r дорівнює:PDV = X / (1 + r) N
Застосування формули
Як стає очевидним після розгляду табл. 2.1.2, при нормі відсотка, рівної 10% річних, ця інвестиція представляється вигідним заходом; при нормі відсотка, рівної 18% річних, це вкладення капіталу буде збитковим і для фірми. [3]
Норма відсотка = 10%
Рік Дохід / збиток Фактор дисконтує-вання Дисконтований дохід / збиток
0
-8000
1
2000
2
2000
3
2000
4
6000
Разом 1,600
Табл.2.1.3 (а) Дисконтування та інвестиційні рішення [3, с 265]
(а) Норма відсотк
Рік Дохід / збиток Фактор дисконтує-вання Дисконтований дохід / збиток
0
-8000
1
2000
2
2000
3
2000
4
6000
Разом: -520
Табл.2.1.3 (б) Дисконтування та інвестиційні рішення [3, с 265]
Інші програми принципу дисконтування. Попередній приклад, який розглядав різноманітні оцінки можливостей інвестування капіталу, являв собою лише одну з багатьох ілюстрацій практичний реалізації принципу дисконтування. При аналізі альтернативної вартості консервації невідновлюваних природних ресурсів ми повернемося до цього принципу. Численні додатки методу дисконтування можна знайти у фінансових сферах, що включає методи оцінки реальної вартості цінних паперів, обчислень страхових внесків і т. д. Поняття дисконтування настільки загально, що привернуло увагу фахівців, зайнятих в прикордонних з економікою областях - соціальної психології, психологи менеджменту. Коротше кажучи, поняття дисконтування суттєво для будь-якого рішення в підприємницькій сфері, що вимагає часу, безвідносно до того, чи є воно крупної фінансової аферою, серйозним інвестиційним вибором або питанням розпакування різдвяних подарунків, не чекаючи настання півночі. [3, с 265]
Оцінка майбутніх доходів
NPV = п1 / (1 + i) + п2 / (1 + i) + ... + пn / (1 + i) - I,
де I - інвестиції, пn - прибуток, одержуваний у n - му році, i - норма дисконту (норма приведення витрат до єдиного моменту часу).
Норма дисконту може бути ставкою відсотка або який-небудь іншою ставкою. Іноді доцільно розглядати норму дисконту як альтернативні витрати вкладень в основні капітали. Величина чистої дисконтованої вартості повинна бути більше нуля. Це означає, що наведена прибуток, очікувана від інвестицій, більше, ніж величина вироблених інвестицій. Отже, необхідно інвестувати тоді і тільки тоді, коли очікувані доходи будуть вищими, ніж витрати, пов'язані з інвестиціями. [5, с 320]
Потік доходів може дати не тільки фінансове, але й певне реальне засіб, наприклад, ділянка землі, верстат, квартира, що здається в найом і т.п. У кожному разі ми можемо оцінити поточну вартість майбутнього потоку доходів будь-якого засобу. Знаючи, яким чином обчислюється поточна вартість, можна виявити принципи прийняття підприємцем інвестиційного рішення - купувати чи не купувати, наприклад, ще один верстат? Для будь-якої фірми інвестиційне рішення - це по суті порівняння величини граничного продукту верстата в грошовому вираженні MRPc (що дорівнює майбутньому потоку грошей від експлуатації верстата) з граничними витратами на ресурс (що дорівнює купівельною ціною верстата). Іншими словами, треба порівняти ціну попиту на верстат і ціну пропозиції (покупну подіну) верстата. [1, с 290]
Ціна попиту (DP) будь-якого засобу (верстата в нашому випадку) це найвища ціна, яку потенційний інвестор готовий заплатити за даний засіб. Ціна попиту дорівнює поточної вартості граничного продукту верстата в грошовому вираженні, включаючи вартість верстата при його утилізації на металобрухт:
DP = PV очікуваного MRP верстата.
Бізнесмен ніколи не заплатить за верстат суму, що перевищує поточну вартість верстата. Дійсно: нехай підприємець має намір купити верстат і очікує від нього дохід по роках в сумі 150, 300, 200 тис.руб. Поточна вартість цього потоку доходів дорівнює 554 тис.руб. при ставці відсотка r = 8%. Якщо одержуваний від використання верстата дохід бізнесмен буде вкладати в банк, то максимальна сума, яку він може мати від експлуатації верстата, дорівнює 699,5 тис.руб.; Такий дохід він отримав би при розміщенні 554 тис.руб. під 8% річних на три роки. Коли ціна верстата перевищить 554 тис.руб. (Покладемо 560 тис. руб.), Підприємцеві не вигідно його купувати, так як при розміщенні 560 тис.руб. в банку під 8% річних він буде розташовувати сумою в 705,6 тис.руб., що вище 699,5 тис.руб. і йому вигідніше розмістити гроші в банку, ніж купувати верстат.