Роль і місце бюджету у фінансовому механізмі держави

 

Міністерство  освіти і науки України

Тернопільський  державний технічний університет  імені Івана Пулюя

 

 

Кафедра фінансів, обліку і контролю

 

Курсова робота

 

З дисципліни “ Бюджетний менеджмент” на тему:

 

„Роль і місце бюджету у фінансовому механізмі держави”

 

 

Виконала:                                                                       студентка групи БФм 51                                                                               Михайлиця М.Р.

 

                                                                                       Науковий керівник:

Радинський С. В.

 

 

 

 

Тернопіль 2009

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Економічний зміст та теоретичні основи державного бюджету.

1.1.Економічна суть та значення бюджету……………………………………...6

1.2. Структура та функції бюджету; фактори, що впливають на його формування………………………………………………………………………10

Розділ 2. Формування дохідної та видаткової частини державного бюджету України, його виконання.

2.1. Дохідна  частина……………………………………………………………..20

2.2. Видаткова  частина…………………………………………………………..23

2.3. Дефіцит  бюджету……………………………………………………………25

2.4. Сучасний  стан та аналіз виконання державного  бюджету………………28

Розділ 3. Шляхи стабілізації та напрямки вдосконалення бюджетної системи України…………………………………………………………………………...34

Висновки………………………………………………………………………...41

Список  використаних джерел………………………………………………...44

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Бюджет  та бюджетна система загалом відноситься  до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів  всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя  суспільства і людини.

В умовах ринкових відносин бюджетна система є найважливішим економічним регулятором. Від того, наскільки правильно побудовано бюджетну систему залежить ефективне функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин.

Бюджет  є головним інструментом державної  політики регулювання суспільно-економічного розвитку. Він з одного боку впливає  на формування ВВП і розвиток національної економіки. В цьому випадку держава  має здійснювати реальний вплив  на суспільне відтворювання та розподіл та перерозподіл доданої вартості. З іншого боку - макроекономічна  ситуація і динаміка ВВП прямо  впливають на бюджет як фонд державних  фінансових ресурсів і, зокрема, формування доходів бюджету. Їхня залежність прослідковується як на стадії планування, так і на стадії виконання бюджету і макроекономічних показників. Зазначимо, що формування доходів бюджету залишається  важливою проблемою в умовах нестабільності і непередбачуваності розвитку економіки  і суспільства вцілому.

Кожна країна має свою бюджетну систему, що відображає її економічну, соціальну, зовнішньоекономічну  політику. Важливість питання побудови ефективної бюджетної системи полягає  у тому, що через бюджетну систему, зокрема, через її ланки перерозподіляється частина національного доходу, що обумовлено необхідністю створення  централізованого фонду грошових коштів для забезпечення суспільних потреб та повного виконання державою своїх  функцій.

Актуальність теми посилюється  тим, що бюджетна система нашої країни на сьогоднішній день є фактичною  копією бюджетної системи колишнього СРСР. На пострадянському і постсоціалістичному  європейському просторі вже усі держави, крім України та Білорусії, реформували або розпочали реформувати свої бюджетні системи. І це стало дієвим фактором суттєвих економічних зрушень в цих державах, виходу із стадії соціально-економічної кризи.

Стало очевидно, що бюджетна система  потребує вдосконалення: форм та методів  планування бюджетів різних рівнів, ефективного  використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків.

За останній час тема становлення, розвитку, проблем бюджетної системи та підходи до їх вирішення висвітлювалась у наукових роботах вчених–економістів, таких як: Базилевич В.Д., Бескид Й.М., Василик О.Д., Пасічник Ю.В., Юрій С.І. та інші.

Метою моєї роботи є розгляд, спроба аналізу найважливіших проблем  бюджету України, як основного фінансового плану держави, дослідження особливостей формування доходної та видаткової частини Державного бюджету України.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду завдань:

  • дослідити теоретичні аспекти та економічний зміст державного бюджету

  • проаналізувати особливості формуванні доходної чі видаткової частини Державного бюджету України;

  • напрацювати можливі шляхи подолання проблем у цій сфері.

Об’єктом дослідження є державний бюджет України.

Предмет дослідження – економічні відносини, що виникають з приводу  формування та виконання бюджету як централізованого фонду коштів на державному та на місцевому рівні.

В якості інформативної бази курсової роботи виступили нормативно-правові акти з питань формування Державного бюджету, літературні джерела з теми дослідження, матеріали спеціалізованої періодичної преси.

Курсова складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується  актуальність обраної теми дослідження, визначаються мета, завдання, предмет, об'єкт, інформативна база та методи дослідження. Основна частина присвячена дослідженню визначеної проблеми. У висновках сформульовано основні результати роботи.

Курсова робота виконана на 45сторінках. Додається 6 Додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Економічний зміст та теоретичні основи державного бюджету.

1.1. Економічна суть та значення бюджету.

Для виконання  своїх функцій держава повинна  мати достатні грошові фонди. Ці фонди  вона формує шляхом перерозподілу валового внутрішнього продукту. Найважливішим  засобом, через який держава здійснює розподіл і перерозподіл внутрішнього продукту, є державний бюджет. Через бюджет держави відтворюється вся багатогранна її діяльність і забезпечується виконання її заходів.

Розглядаючи бюджет як економічну категорію, слід зазначити, що він є формою існування реальних об’єктивно зумовлених розподільних відносин, які виконують специфічні призначення – задоволення потреб як суспільства в цілому, так і в його адміністративно – територіальних структур у фінансових ресурсах.[16, 270]

Бюджет  є важливим економічним важелем  держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в  цілому. Крім того, органи державної влади й управління, що затверджують і виконують бюджет, мають можливість впливати через нього на фінансову діяльність місцевих органів влади і управління, які складають, затверджують бюджети адміністративно-територіальних органів, останні, як правило, потребують дотацій і субвенцій із загальнодержавних дохідних джерел.

Проте усвідомлення економічної суті бюджету зі своїм  становленням пройшло довгий шлях. Перші наукові визначення бюджету  з'явились тільки на початку XX ст. Так, енциклопедичний словник Брокгауза  та Ефрона стверджує, що бюджет, із погляду  держави, є загальним фінансовим законом, на якому будується розпис доходів і видатків держави. Цікавим  у цьому джерелі є тлумачення щодо значення бюджету. Воно полягає  у тому, що бюджет "дає постійні норми для класифікації державних  доходів і видатків. Нормативні статті, що входять до його складу, є постійними величинами, які повторюються з року в рік, до зміни їх законодавчим шляхом, становлять його тверду, так би мовити, консолідуючу частину. Інша частина  бюджету щорічно змінюється на основні ймовірності, за середнім розрахунком минулих років, а також внаслідок нових державних потреб, що спричинюють нові збори, надзвичайні витрати, додаткові кредити тощо; саме вона становить головний зміст бюджетного закону. Співвідношення між цими двома частинами бюджету визначається кожною державою по-своєму, відповідно до умов її фінансового господарства" [10, 175].

У цьому визначенні бюджету ще переважають лише функціональні  аспекти над економічними, проте  вже в цей період деякі вчені  досить ґрунтовно формулюють його економічну суть. Зокрема, італійський фінансист  Л. Косса в своїй фундаментальній  праці "Основи фінансової науки" так формулює вимоги до бюджету:

  • витрати бюджету повинні проводитися зі згоди тих, хто дає кошти для їх здійснення;
  • влада, якій доручено витрачати суми, повинна підлягати серйозному контролю.

Правда, ще тривалий час у фінансовій літературі поняття бюджету ототожнювалося з державними фінансами, а державні фінанси – з державним господарством. Так, відомий французький вчений-фінансист  П. Годме пише, що "державні фінанси – це суспільне багатство в формі грошей і кредиту, яке перебуває у розпорядженні органів держави" [10, 175] .

Якраз тут  зароджується ідея, що за допомогою  бюджету держава поряд із розв'язанням  класичних адміністративних, політичних і оборонних завдань виконує  соціальну функцію суспільного  добробуту. Користуючись бюджетом, держава забезпечує населенню матеріальний достаток, комфортне та безпечне існування. Ця теорія стала панівною в другій половині XX ст. Біля її витоків стояли найвизначніші представники фінансової науки.

У наукових працях європейських авторів державні фінанси і передусім бюджет постають складною сферою, яка перебуває на перехресті економіки й політики та є невід'ємною складовою суспільно-економічної  системи. З цим важко не погодитися.

Дохідна база всіх бюджетів формується за рахунок  закріплених законами держави джерел доходів по відповідній ланці  бюджетної системи. Через бюджет фінансова діяльність органів управління отримує цілком визначену в законодавчому  і нормативному плані базу для  залучення й витрачання грошових коштів. Бюджет дає органам влади, які його затверджують, можливість контролювати діяльність виконавчо-розпорядчих  органів, що складають і виконують  бюджет. Хоча можливості такого контролю обмежені.

Конституцією  України надано виняткове право  затверджувати бюджет держави Верховній  Раді, а адміністративно-територіальні  бюджети – відповідним представницьким  органам. Після затвердження Державний  бюджет набуває сили закону [1].

Отже, бюджет – це фонд фінансових ресурсів, який перебуває у розпорядженні  органів виконавчої влади певного  рівня й використовується для  виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією.

Економічна  природа бюджету полягає в  тому, що виникає об'єктивна необхідність у розподілі й перерозподілі  валового внутрішнього продукту між  галузями економіки, верствами населення  й територіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту  громадян. [8, 49]

Головне призначення бюджету – регулювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за підрозділами виробництва, галузями економіки, адміністративно-територіальними  утвореннями, верствами населення, ґрунтуючись на потребах ринкового  господарства відповідно до визначеної фінансової політики.

Ринкова модель економіки, а також усі без винятку інші моделі не можуть існувати й розвиватися без втручання держави в процеси розподілу й перерозподілу новоствореної вартості в суспільстві. Для цього використовуються фінанси, а бюджет є конкретною формою реалізації функцій держави. З розвитком цивілізації бюджет стає унікальним інструментом здійснення економічної політики, не лише за ринкових умов, а й у тоталітарних, монархічних та інших системах. В ньому сконцентровані інтереси держави, підприємців і населення. Між ними ведеться постійна боротьба за задоволення власних потреб. Об'єктом цих інтересів завжди є валовий внутрішній продукт, власне напрямки та методи його розподілу й перерозподілу.

Бюджет, в основному, відображає вторинний перерозподіл, тобто після первинного розподілу валового внутрішнього продукту на основні його складові здійснюється вторинний перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг.

Надання населенню  суспільних благ стає однією з функцій  держави в економіці вільної  конкуренції, фінансування яких здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів. Економічна природа бюджету  якраз проявляється в тому, що за його допомогою держава надає  суспільству унікальні блага  й послуги, які істотно впливають  на рівень добробуту та якість життя. До таких благ належать оборона країни, національна безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров'я, наука, культура тощо. [16, 273]

З точки зору Василика О.Д., бюджет, будучи дуже складним і багатогранним явищем, повинен розглядатися з декількох сторін: як ланка державних фінансів, як централізований фонд фінансових ресурсів, як фінансовий план держави. Економічна категорія – бюджет – виражає взаємозв'язок, що виникає між державою та іншими учасниками суспільного виробництва в процесі розподілу та перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту шляхом створення централізованого та децентралізованих фондів фінансових ресурсів і їх використання на цілі розширеного відтворення та підвищення рівня життя суспільства [10, 178].

 

 

 

1.2. Структура та функції бюджету; фактори, що впливають на його формування

Бюджет – це складова частина бюджетної системи,що є провідною ланкою державних фінансів. Це річний кошторис державних видатків і джерел їх фінансового покриття.        В офіційних документах, зокрема в Бюджетному кодексі України дається таке визначення: "Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду". [2]    Звернемося до словників, зокрема до "Словника іншомовних слів": "Бюджет (англ. budget, букв. — торба, гаманець) — 1) затверджений у законодавчому порядку розпис, кошторис грошових доходів і видатків держави, міста, які передбачається одержати і витратити у майбутньому; 2) план доходів і видатків особи, сім'ї на певний період".    Зміст бюджету держави проявляється через утворення централізованого фонду фінансів необхідних для виконання функцій держави; планування бюджетних показників доходів і витрат; використання централізованих фондів грошових коштів.     Ознаки бюджету держави можна визначити наступним чином   1.      За сутністю економічної категорії державний бюджет – це грошові відносини, які виникають між державою з одного боку, підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – з іншого боку, з приводу утворення фонду грошових засобів і його використання на розширене відтворення.         2.      За матеріальним змістом державний бюджет – це централізований фонд грошових коштів держави, які перебувають у постійному русі.  3.      За формою державний бюджет – це основний фінансовий план держави.            4.      За організаційною структурою державний бюджет – це центральна ланка фінансової державної системи, яка зумовлює розподіл і перерозподіл ВВП між галузями матеріального виробництва, виробничою та невиробничою сферами, окремими ланками бюджетної системи та окремими категоріями населення.          5.      За характером державний бюджет – це обов’язків документ.

Бюджет має свої основні особливості, що наведені в таблиці 1.1[16,271]

 Таблиця1.1.

Особливості бюджету

№

Ознака

Характеристика

1

Історичність

Бюджет як категорія склався історично, мав свої специфічні риси зародження в різних країнах, що проявляються і  в сучасних умовах

2

Плановість

Основою функціонування бюджету є  його плановий характер

3

Юридичний характер

Бюджет має силу нормативного акту

4

Термін дії 

Бюджет складається і функціонує протягом певного терміну


Завданням державного бюджету є  підтримувати ринкову рівновагу  і стимулювати розвиток окремих  сфер та галузей національної економіки.

Призначення бюджету в державі виявляється  через систему економічних відносин між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансувань з бюджету; між державою і населенням у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту; між ланками бюджетної системи при бюджетному врегулюванні.          Специфіка бюджетних відносин полягає в тому, що вони пов’язані з формуванням і використанням централізованого фонду грошових коштів, які використовуються для забезпечення загальнодержавних потреб, та виникають у розподільчому процесі, учасником якого є держава в особі відповідальних органів влади.        Головна частина бюджетних відносин виникає в процесі розподілу та перерозподілу вартості національного доходу. Відповідно, функції бюджетних відносин на стадіях розподілу національного доходу наступні:

1.      Стадія первинного розподілу національного доходу передбачає концентрацію деякої маси прибуткового продукту в централізованому фонді фінансових ресурсів.

2.      Стадія вторинного перерозподілу національного доходу передбачає перерахування частини доходу підприємств, установ, населення в централізований фонд фінансових ресурсів з наступним перерозподілом для забезпечення загальнодержавних потреб.[8, 50]

На державний бюджет України  покладено ряд функцій, що наведені на рис. 1.1.[22]

Рис. 1.1. Функції бюджету країни       Прояв розподільчої функції обумовлений тим, що у відносинах з бюджетом вступають всі учасники суспільного виробництва. Основним об¢єктом бюджетного розподілу та перерозподілу є чистий доход, отриманий в суспільстві. Але це не виключає можливості перерозподілу через бюджет і частини вартості необхідного продукту (прибутковий податок з громадян), а інколи і національного багатства. За допомогою розподільчої функції бюджету відбувається концентрація грошових коштів в руках держави та їх подальше використання з метою задоволення суспільних потреб. Розподіл та перерозподіл грошових коштів відбувається між окремими галузями та сферами діяльності, між окремими групами населення. В результаті розподілу та перерозподілу здійснюється формування різних фондів грошових ресурсів - державного та місцевих бюджнтів, фондів соціального страхування, фондів зайнятості населення, фондів пенсійного забезпечення, інноваційного і т.д.          Розподільча функція бюджету також використовується для втручання держави в процес суспільного виробництва – регулювання господарської діяльності підприємств, прискорення темпів економічного зростання, посилення господарської активності підприємців. За допомогою бюджету держава впливає не тільки на перерозподіл національного доходу, але і на його виробництво, накопичення грошових ресурсів, сферу споживання, процеси демонополізації економіки, на процеси роздержавленння. Бюджетні відносини виникають за такими напрямами грошових відносин:

  • між державою та підприємствами різної форми власності, організаціями і установами;
  • державою і громадськими організаціями;
  • державою і населенням;
  • іншими державами і міжнародними організаціями;
  • державою і регіонами. [13, 31]

Контролююча функція бюджету дозволяє дізнатися:    -наскільки своєчасно та повно фінансові ресурси потрапляють у розпорядження держави;          - чи відповідають розміри державних централізованих ресурсів її потребам;             -як фактично складаються пропорції у розподілі бюджетних коштів;  -чи ефективно використовуються бюджетні кошти.  Контролююча функція бюджету охоплює майже всіх учасників бюджетного процесу, відбиває економічні процеси, що відбуваються у всіх структурних ланках економіки, її об’єктом є рух бюджетних ресурсів, які відображаються у відповідних показниках бюджетних надходжень і витратних призначень.Фінансовий контроль здійснюється за виробництвом, розподілом та споживанням сукупного суспільного продукту та національного доходу, за пропорціями, які склалися в процесі перерозподілу національного доходу.Контрольна функція бюджету характеризується тим, що з її допомогою досягається рівномірність у тенденціях розвитку усіх регіонів та економічних районів країни. На основі контрольної функції бюджету держави діє система бюджетного контролю. Комплексна контрольно-аналітична робота, що проводиться у процесі складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету пронизує кожну ланку бюджетної системи України. Вона зумовлюється природою розподільної функції: будь-який розподіл не може залишатися безконтрольним. Тому обидві функції бюджету держави реалізуються у єдності і взаємодії.[22]  Функція забезпечення існування держави ставить своїм завданням створення матеріально-фінансової бази функціонування держави; утримання апарату управління країною, президентської влади, законодавчої та виконавчої влади, правоохоронних та митних органів, податкової служби. Належне виконання функцій бюджету зумовлює вирішення передбачених завдань у процесі його формування, зокрема таких, як: визначення реальних обсягів доходів бюджету, встановлення оптимальної структури видатків бюджету на основі забезпечення максимального зростання валового внутрішнього продукту та збалансування бюджету в усіх ланках бюджетної системи держави.       Бюджет є основною складовою бюджетної системи України.  Бюджетною системою України є – сукупніть окремих її ланок, юридично пов”язаних між собою, яка базується на загальноприйнятих принципах, що відповідають міжнародним стандартам. [3]

Складовими  елементами бюджетної системи є:

  • структура;
  • принципи побудови;
  • організація функціонування.

Згідно  з Законом “Про бюджетну систему  України”, що було ухвалено у 1991 році структура  бюджетної системи України будується  на основі бюджетного устрою держави.

Бюджетний устрій – це організація  та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв”язокміж окремими ланками. Так бюджет України об¢єднує 13.3 тис. самостійних бюджетів.

Бюджетна  система складається з державного бюджету України, республіканського  бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України.

Складові  зведеного (консолідованого) бюджету  можемо розглянути на рис.1.2. [16, 284]

 








 



 

 

Рис. 1.2. Складові зведеного (консолідованого) бюджету України

Бюджетна система України базується  на ряді принципів. 
1. Принцип єдності. Він забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою одиницею, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю кордону виконання бюджетів, єдністю ведення бухгалтерського обліку і складання звітності за вимогами діючих стандартів. 
2.  Принцип збалансованості. Його сутність зумовлена тим, що фінансування витрат бюджетів кожної ланки бюджетної системи забезпечується відповідними надходженнями до кожного такого бюджету за визначений період. 
3. Принцип самостійності. Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава не несе відповідальності за бюджетними зобов’язаннями органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування грошовими коштами Державного бюджету.  
4. Принцип повноти. До складу бюджетів підлягають включенню всі надходження відповідних бюджетів та витрати бюджетів, які здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, АР Крим, місцевого самоврядування. 
5. Принцип обґрунтованості. Бюджет формується на реальних показниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходження коштів до бюджету і витрат бюджету, які здійснюються за діючими правилами та методиками. 
6. Принцип ефективності. При складанні та виконанні бюджетів усі  учасники  бюджетного  процесу  мають  спрямовувати  своюдіяльність на досягнення запланованих цілей за допомогою залучення мінімальних обсягів бюджетних коштів та досягнення максимального результату при їх використанні. 
7. Принцип субсидіарності. Розподіл видатків між Державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами має ґрунтуватися на максимально можливому наближенні суспільних послуг до їх безпосереднього споживача. 
8.  Принцип цільового використання бюджетних коштів. Усі бюджетні кошти використовуються лише на заходи, які визначаються виключно бюджетними призначеннями. 
9. Принцип справедливості і неупередженості. Бюджетна система України базується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. 
10. Принцип публічності та прозорості. Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами. Аналогічно приймаються рішення щодо звіту про їх виконання. Показники державного  бюджету  публікуються у пресі. 
11. Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу. Кожен учасник бюджетного процесу (орган державної влади та управління) несе відповідальність за свою діяльність або бездіяльність у процесі здійснення бюджетного процесу. [16,283] 
            Усі принципи побудови бюджетної системи взаємопов’язані між собою, доповнюють один одного і у цілому сприяють виконанню завдань, передбачених бюджетною політикою суспільства.     На формування державного бюджету впливають різні фактори. Їх можна поділити на три групи: економічні; соціальні; політичні.  Економічні фактори в значній мірі пов¢язані з макроекономічними процесами, що  відбуваються в сфері суспільного виробництва.  Соціальні фактори формування та використання бюджету в значній мірі обумовлені особливостями відтворення робочої сили і населення країни вцілому.            Політичні фактори безпосередньо пов¢язані з забезпеченням обороноздатності країни та підтримкою внутрішнього правопорядку, управлінням країною, законодавчою та виконавчою владою.

Фактори, що впливають на формування державного бюджету можна поділити: економічні, політичні та соціальні (рис.1.3) [16, 279]

Рис.1.3. Фактори, що впливають на формування державного бюджету

Крім цього, фактори впливу на державний  бюджет можуть бути:

1. Об’єктивними, до яких прийнято  відносити:

  • традиції, специфіка розвитку на певному історичному етапі;
  • характер виробничих відносин та рівень розвитку продуктивних сил, які безпосередньо впливають на зміст бюджету;
  • економічні особливості країни;
  • природні особливості країни;
  • соціальні особливості країни.

2. Суб’єктивними,  до складу яких входять:

  • тип держави;
  • політика уряду у відповідний період;
  • пріоритети розвитку;
  • зовнішня та внутрішня економічна ситуація. [23]

Як висновок можна відзначити,що найважливіше призначення  бюджету -  це створення метеріальної основи для реалізації державою своїх  функцій: економічної, соціальної, політичної та оборонної.

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Аналіз дохідної та видаткової частини державного бюджету України.

2.1. Дохідна частина.

Державний бюджет займає провідне місце в бюджетній системі  України. І як будь-який план, він  має свої складові частини. Відповідно до глави 5 Бюджетного кодексу можна виділити доходну і видаткову частини Державного бюджету [19].

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету  України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки  правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення. Через державний бюджет органи державної виконавчої влади здійснюють реалізацію державної внутрішньої і зовнішньої політики, державне регулювання і стимулювання економіки, фінансування соціальної політики з врахуванням довгострокових інтересів країни. Збільшення асигнувань з державного бюджету сприяє зростанню сукупного попиту в економіці і, відповідно, збільшенню випуску продукції і зайнятості. [18]