Російська фразеологія і виразність мови

Зміст

1. Російська фразеологія і виразність мови

1.1 Поняття фразеології

1.2 Поняття про фразеологічному значенні

1.3 Виразність мовлення

2. Утворення і вживання форм ступенів порівняння прикметників

2.1 Поняття про ступені порівняння якісних прикметників

2.2 Способи утворення форм вищого ступеня

2.3 Способи утворення форм ейфорію

Список літератури

1. Російська фразеологія і виразність мови

1.1 Поняття фразеології

У російській мові (як і в ряді інших мов) слова з'єднуються один з одним, утворюючи словосполучення. Одні з них вільні, інші - невільні. Ср, наприклад, вживання словосполучення вгору дном у реченнях: Там обшивали дошками човен; там, перекинувши його догори дном, паклювали й смолили (Г.). - Вночі в будиночок Тараса увірвалися поліцейські. Вони перевернули догори дном всі кімнати і комірчини (Горб.). У першому реченні це словосполучення вільне, кожне слово в ньому зберігає самостійне значення і виконує певну синтаксичну функцію. Обидва слова можуть вільно поєднуватися з іншими словами: вниз дном, з міцним дном; вгору боком, вгору кормою, вгору і вниз і т.д. Подібні поєднання створюються в процесі мовлення відповідно до особистих сприйняттями, враженнями як результат певної ситуації. Такі поєднання в нашій пам'яті не зберігаються: зміняться обставини - виникнуть нові вільні сполучення. У другому реченні це ж поєднання має зовсім інше значення: «привести що-небудь в безлад, в стан хаосу». Воно вже невільно. Самостійне значення слів-компонентів у ньому ослаблене, так як втрачена співвіднесеність з предметом, зникли номінативні властивості слів, тому сенс всього обороту вже майже не пов'язаний із семантикою кожного слова окремо. Лексично таке поєднання є неподільним і в мові відтворюється як готова мовна одиниця. Синтаксично розглядається роль словосполучення в цілому, а не кожного слова окремо. Зв'язки слів у ньому дуже обмежені: якщо можна сказати ще догори дном або вжити в цьому ж значенні оборот догори ногами, то інші поєднання повністю зруйнують сенс обороту. Невільними є і обороти рукою подати, вивести на свіжу воду в реченнях: Лубенця розсміявся. Йому, далекосхідників, здалося смішним це нікчемне відстань. Він згадав Приамурського дали, де тисяча кілометрів вважалося рукою подати (Казак.); Роботи консультації вивели на свіжу воду багато чого, що не повинно було бачити світла (М.-С.). Не можна, наприклад, в цьому ж значенні вжити поєднання «ногою подати» або «рукою взяти». Оборот вивести на свіжу воду має лише варіант вивести на чисту воду. Інші заміни в ньому неможливі.

Отже, фразеологічним зворотом, або фразеологізмом, називаються семантично неподільні словосполучення, яким властиве сталість особливого цілісного значення, компонентного складу, граматичних категорій і певної оцінності. Вони є об'єктом вивчення особливого розділу мовознавства - фразеології (ф. phraseos - вираз + logos - вчення). Нерідко фразеологією називають весь фразеологічний склад мови, тобто сукупність всіх лексично неподільних словосполучень. Фразеологія російської мови включає в себе найрізноманітніші мовні засоби, і до цих пір межі її чітко не визначені.

1.2 Поняття про фразеологічному значенні

Фразеологічний зворот, як вже було сказано раніше, перш за все, відрізняє від вільного словосполучення узагальненість значення всього обороту в цілому. Саме це і дозволяє виділити особливий вид значення обороту - фразеологічне значення, яке не збігається з лексичним значенням слів - компонентів, його складових. Крім того, фразеологічне значення, як правило, не пряме, а переносне, що виникає на базі первинних, номінативних значень слів у тих чи інших вільних поєднаннях. Отже, фразеологічне значення має не пряму, а опосередковану зв'язок з предметом. Далі, в порівнянні з прямим значенням слів у семантиці фразеологізмів помітно посилення оцінковості висловлюються найменувань, ознак, дій і т.д. (Пор.: розоритися - вилетіти в трубу; голодувати - покласти зуби на полицю та ін.) Отже, фразеологічне значення складається не із суми лексичних значень слів, їх складових, а являє собою новий семантичний узагальнений тип значення всього обороту в цілому. Фразеологізми, як і слова, можуть бути й однозначними (їх більшість) і багатозначними. Наприклад, однозначними є обороти ахіллесова п'ята, брати на буксир, вавилонське стовпотворіння, не давати ходу, з місця в кар'єр і мн. ін По два і більше значення мають обороти битися об заклад, бити чолом, брати (взяти) своє, дати (давати) слово, висіти в повітрі, золоті руки і мн. ін Різні значення фразеологізму мова проковтнути дають можливість вживати його в різних синонімічних рядах. Так, у значенні «є щось смачне» його синонімом буде оборот пальчики облизати. А в тому випадку, коли говорять про людину, яка не хоче або не може розповісти про що-небудь, вживають кілька синонімічних зворотів: мова проковтнути - як у рот води набрати - ньому як риба і ін Кількісно синонімічні ряди фразеологізмів так само неоднакові, як і синонімічні ряди окремих слів. Одні з них складаються з двох обертів, інші - з трьох і більше. Ср: відкласти в довгий ящик - покласти під сукно; розуміти з півслова - на льоту схоплювати; пильнувати - дивитися в обидва - навострить вуха; пусте місце - нуль без палички - остання спиця в колесі; потрапити в халепу - потрапити пальцем у небо - сісти в калошу (в калюжу); з усіх сил - щодуху - щодуху; в мить ока - за дві секунди - в одну мить - в один мах - одна нога тут, друга там; зірвати маску - розкрити карти - спіймати на гарячому - приперти до стінки; одного поля ягоди - два чоботи пара - з одного тіста зроблені - обидва на одну колодку - сіамські близнюки - одним миром мазані і ін По фразеологічному складі є і фразеологізми-антоніми, функції яких подібні з синонімічними зворотами . За значенням і структурі антонімічних фразеологізми найчастіше виникають у результаті заміни одного з компонентів на семантично співвідносних антонім. Наприклад: на чужий рахунок - на свій рахунок, з розуму не йде - на розум не йде і т.д. Однак є й фразеологізми-антоніми різноструктурних. Наприклад: котитися по похилій площині - йти в гору. У цілому ж антонімія фразеологізмів не так широко поширена, як їх синонімія.

1.3 Виразність мовлення

Лексична і фразеологічна система безпосередньо пов'язані з діяльністю людини в суспільстві і розвитком останнього. Лексика і фразеологія (особливо перша) з усіх рівнів мови вважаються найбільш проникними. У розвитку російської лексики і фразеології можна виділити наступні основні напрямки: 1) виникнення нових слів та зворотів, 2) зміна значень уже існуючих лексико-фразеологічних одиниць; 3) випадання з активного вживання слів та зворотів, 4) повернення до життя старих слів.

Таким чином, лексико-фразеологічний склад російської мови знаходиться в стані безперервного руху. У ньому відображаються всі зміни, що відбуваються в суспільному, політичному, економічному, науковому, виробничо-технічній, культурній та побутового життя країни.

2. Утворення і вживання форм ступенів порівняння імен

прикметників

2.1 Поняття про ступені порівняння якісних прикметників

У сучасній російській мові якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий та найвищий. Що стосується так званої позитивної ступеня, то вона є вихідною формою для утворення основних ступенів порівняння. Прикметники в «позитивної ступеня» не містять у своєму значенні порівняння, вони характеризують якість безвідносно. Ср: розумна людина - Ця людина розумніший за багатьох; гарна квітка - Він приніс квітку набагато гарніше мого і т.д. Прикметник в порівняльному ступені позначає якість, характерне для даного предмета більшою чи меншою мірою в порівнянні з тими ж якостями в інших предметах, а також у порівнянні з якостями, якими даний предмет мав раніше або буде мати в подальшому. Наприклад: Ця книга цікавіше колишньої; Він став помітно розсіяніше. Прикметник в найвищому ступені вказує на найвищу ступінь якості в предметі в порівнянні з тими ж якостями в інших подібних предметах. Наприклад: З усіх навколишніх це був самий розумний чоловік; Вони нарвали найкрасивіших квітів.

Таким чином, форма найвищому ступені може вживатися як засіб порівняння якоїсь якості тільки в однорідних, подібних один одному предметах (наприклад: З усіх присутніх це був самий помітний чоловік), тоді як форма вищого ступеня є засобом порівняння якоїсь якості чи одного і тієї ж особи, предмета в різний час його існування (наприклад: Він тепер спокійніше, ніж раніше) або самих різновидних предметів (наприклад: Будинок виявився вище башти).

2.2 Способи утворення форм вищого ступеня

У сучасній російській мові існують два основних способи освіти порівняльному ступені: 1) за допомогою суфіксів-її (-ів) і-е, наприклад: Як-то всі дружно і суворіше, як-то все тобі дорожче. І ріднею, ніж годину тому (Твард.). Цей спосіб називається синтетичним або простим, 2) за допомогою слів більш, менш. Цей спосіб називається аналітичним, або складним (описовим), наприклад: більш сильний, менш високий. Синтетичні форми вищого ступеня однаково споживані в усіх стилях мови сучасної російської мови, тоді як аналітичні використовуються найчастіше в стилях офіційному, діловому, науковому. Форми порівняльного ступеня іноді ускладнюються приставкою за-для пом'якшення міри переважання якості перед формою вищого ступеня, утвореної звичайним шляхом (сильніше, постарше, вище). Такі утворення є, як правило, приналежністю розмовного стилю мови, так як мають більшу експресією. Окремі прикметники утворюють форми вищого ступеня двояко: і за допомогою суфікса-її (далі, більше), і за допомогою суфікса-е (далі, більше); причому перші форми вживаються переважно у книжковому стилі мови.

У деяких випадках, навпаки, форма на-її є просторічної у порівнянні з формою на-е, наприклад, бойчее і дзвінкіше - просторічні варіанти, а Бойчев, дзвінкіше - загальнолітературної. Від прикметників з основою на г, к, х, д, т, ст, у форми вищого ступеня утворюються за допомогою непродуктивного для сучасної російської мови суфікса-е. При цьому спостерігається чергування приголосних. Наприклад: дорогий - дорожче, далекий - далі, глухий - глухо, молодий - молодший, багатий - багатшими, простий - простіше, дешевий - дешевше.

Прикметники, що вживаються у синтетичній формі порівняння, не змінюються за родами, числами і відмінками, вони не узгоджуються з іменниками. У пропозиції синтетична форма вищого ступеня найчастіше служить присудком (наприклад: В умовах Крайньої Півночі олень витривалішими собаки) і рідше - визначенням (наприклад: Йому хотілося порадитися про все з людиною старшого віку, досвідченіші). Аналітична форма (складна), яка включає до свого складу повне прикметник, в пропозиції зазвичай виступає в ролі визначення (наприклад: Більше зручний притулок врятувало б усіх нас), хоча може бути і присудком (наприклад: Це притулок більш зручне). Якщо ж у склад складної форми ступеня порівняння входить короткий прикметник, то вона є присудком і при ній, як правило, вживається порівняльний союз ніж (наприклад: Старший син був більш доброзичливий, ніж молодший). Окремі прикметники, наприклад громіздкий, дружній, діловій, жорстокий, запустілий, колючий та інші, не мають синтетичної форми ступеня порівняння. Від них може бути утворена форма ступеня порівняння лише аналітично. Наприклад: більш дружній, більш діловий, більш жорстокий. Окремі прикметники утворюють форми Супплетівние, тобто від інших коренів: хороший - краще, поганий - гірше.

2.3 Способи утворення форм ейфорію

Форми найвищому ступені якісних прикметників також бувають синтетичними та аналітичними. Синтетична форма найвищому ступені утворюється за допомогою суфіксів-ейш-,-айш-: сильними, здоровими, найсуворіший, найтонший. У російській мові форми на-ейш-,-айш-мають три значення:

1) значення граничної (або абсолютної) ступеня якості, ознаки. Наприклад, у реченні «Це найбільший артист» слово найбільший висловлює абсолютну, безвідносно ступінь якості і має явно оцінний характер, тому воно не може бути замінено поєднанням самий великий артист. Це значення інакше називається елятівом (лат. elatus - піднятий, піднесений). Подібні форми вживаються у різних стилях книжкової мови. У розмовній мові вони використовуються лише в окремих фразеологічних сполученнях: розумна голова, найдобріша душа та ін;

2) значення вищого ступеня якості в порівнянні з іншими. Це значення подібно зі значенням описової форми найвищому ступені, утвореної за допомогою слів самий і ін Інакше це значення називається суперлятівом (лат. superlativus - чудова ступінь). Наприклад: найсильніший з борців, талановитий з скрипалів та ін;

3) значення порівняльному ступені. Наприклад: Образ Пушкіна є в новому і ще променисте світло (біл.). Це значення для сучасної мови нехарактерно. Однак воно збереглося в окремих оборотах типу: при найближчому розгляді; У подальшому викладі автор уже не вживає подібні слова та ін

Складні форми найвищому ступені утворюються двояким способом: по-перше, за допомогою додаткових слів самий, найбільш, найменш, додаємо до вихідної формі прикметників (найближчий, найбільш дорогою, найменш відомий і т.д.), по-друге, шляхом додавання слів всіх, всього до форми вищого ступеня (всіх ближче, всього дорожче і т.п.). Складні форми найвищому ступені зі словами найбільш, найменш вживаються переважно в офіційно-діловому та публіцистичному стилях мовлення; форми зі словом самий стилістично є нейтральними і вживаються у різних стилях мови. Якщо складні форми найвищому ступені можуть бути утворені від всіх якісних прикметників, то прості форми мають далеко не всі прикметники. Так, не мають простих форм багато прикметники з суфіксами-аст-,-іст-(головатий, волокнистий);-к-(ламкий, вузький);-ЄСК-(дружній, ворожий);-л-(втомлений, уміла); -ов-,-ев-(бідовий, бойові) і ін Від подібних прикметників можуть бути утворені складні форми ейфорію (самий волокнистий, найбільш громіздкий, дуже втомлений і т.д.).

Список літератури

1. Ð Ð¾Ð·ÐµÐ½Ñ‚аль Д.Е., Джанджакова Є.В., Кабанова Н.П. Довідник з правопису, вимови, літературному редагуванню - М.: Моск. международ.школа перекладачів, 1994.

2. Ð“орбачевич К.С. Норми сучасної російської мови - М, 1981.

3. Ð“олуб І.Б., Розенталь Д.Е. Секрети хорошою речі.-М.: Міжнародні відносини, 1993.

4. Ð¦ÐµÐ¹Ñ‚лін С.Н. Мовні помилки та їх попередження .- М., 1982.

5. Ð“оловіна Е.Д., Бочкарьова А.С. Основи культури мовлення - Кіров, 1996.

12

http://ua-referat.com