Розділ Охорона праці

Розділ Охорона праці

Вступ

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієничних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності робітників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивною, напруженою, потребуючою значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це зажадало комплексного рішення проблем ергономіки, гігієни й організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку.

              Даний розділ дипломного проекту присвячений розгляду таких питань,як створення безпечних умов праці оператора ЕОМ. Оператором ЕОМ в данному дипломному проекті виступає керівник планового відділу хлібопекарського підприємства.

1. Умови праці

1.1 Шкідливі та небезпечні виробничі фактори на робочому місці оператора ЕОМ.

Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів проводять згідно з ГОСТ 12.1.003-74. Небезпечними та шкідливими називають фактори, що призводять до раптового погіршення здоров’я людини, або навіть смерті, під час її трудової діяльності.

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори які впливають на оператора ЕОМ:

 нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, монотонність праці, емоційні перевантаження);

 фізичне перевантаження;

 невідповідність параметрів мікроклімату робочої зони санітарним нормам;

 недостатня або надмірна освітленість робочої зони;

 підвищений рівень шуму та вібрації;

 Підвищена чи понижена іонізація повітря;

 Наявність електромагнітних випромінювань;

 Небезпека ураження електричним струмом;

 Нераціональна організація робочого місця;

 Пожежна небезпека;

        З метою запобігання або зменшення впливу на персонал шкідливих і небезпечних чинників застосовують засоби колективного та індивідуального захисту.

Засоби захисту працюючих за призначенням поділяються на дві категорії:

засоби колективного захисту;

засоби індивідуального захисту.

Засоби колективного захисту призначені для:

нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць (вентиляція, кондиціонування, опалення, автома тичний контроль і сигналізація);

нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць (джерела світла, освітлювальні прилади, світлозахисне об ладнання, світлофільтри);

захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових, електромагнітних, лазерних, магнітних та електричних полів (огородження, герметизація, знаки безпеки, автоматичний контроль і сигналізація, дистанційне керування тощо);

Створення на робочому місці сприятливих і безпечних умов праці тісно пов'язане із забезпеченням робітників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

2. Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщення та розміщення комп’ютерної техніки.

При виборі приміщення для розміщення робочих місць ЕОМ (персональні електронні обчислювальні машини) необхідно враховувати, що вікна можуть давати блискість на екранах дисплеїв і викликати значне засліплення тих, хто сидить перед ними, особливо влітку та в сонячні дні.

Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора ПЕОМ, можливі короткозорість, швидка втомленість.

Розміщення робочих місць оператора (користувача) повинно відповідати ГОСТ 22269-76 «Рабочее место оператора. Взаимное расположение злементов рабочего места.».

Не допускається розташування робочих місць ЕОМ в підвальних приміщеннях, а учбових закладів і дошкільних установ у підвальних і цокольних поверхах.

Кабінет керівника планового відділу знаходиться знаходиться в залізобетонній споруді на другому поверсі .

Схема кабінету приведена на малюнку 1.

Розміри кабінету: довжина – 7м; ширина –5 м; висота – 3 м.

1)Дверний проріз;

2) шафа для одягу(1850х1000мм);

3) резервуар для води;

4) ЕОМ;

5) Робоче крісло (400x700мм);

6) друкуючий пристрій;

7) віконний проріз ;

8) робочий сіл (1500x900мм);

9) кондиціонер;

10)шафа для паперів (1900x800);

11) стільці;

12) вогнегасник.

Характеристика робочого місця оператора ЕОМ:

Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно заважати виконанню всіх необхідних рухів та переміщень для експлуатації ПЕОМ; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача).

   Розташовувати ВДТ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилася на відстані 500 - 600 мм від очей оператора (користувача), в залежності від розміру екрана. У кабінеті начальника планового відділу хлібопекарського підприємства ця відстань дорівнює 550мм.

       Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей (розмір ВДТ, клавіатури, принтера, ПЕОМ та інше) та характеру його роботи.

        Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися у межах 680 - 800 мм.У кабінеті начальника планового відділу хлібопекарського підприємства ця відстань дорівнює 750 мм.

         Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше як 600 мм, шириною не менше як 500 мм, глибиною на рівні колін але не менше як 450 мм та на рівні витягнутої ноги - не менше як 650 мм. У кабінеті начальника планового відділу хлібопекарського підприємства ці параметри становлять відповідно 750мм,700мм, 500мм,800мм.

          Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимогам ГОСТ 22889-6 «Кресло человека-оператора» із змінами № 2 ИУС 7-28.Крісло повинно забезпечувати підтримування раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. З метою попередження втоми крісло повинно забезпечувати зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової ділянки та спини.

3. Мікроклімат та ступінь іонізації повітря

Параметри мікроклімату можуть мінятися в широких межах, тоді як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка постійності температури тіла завдяки терморегуляції, тобто здібності організму регулювати віддачу тепла в оточуючу середовище. Принцип нормування мікроклімату – створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім  середовищем.

Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури і зниження відносної вогкості в приміщенні. В приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися оптимальні параметри мікроклімату.

Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно ГОСТ   121005-88 “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”, ДСН 336042-99 “Санітарні норми параметрів мікроклімату виробничих та громадських приміщень”.

Таблиця 1. Параметри мікроклімату для приміщень, де встановлені комп'ютери

Таблиця 2 .Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери

Таблиця 2.Рівні іонізації повітря приміщень при роботі за ВДТ та ПК (згідно СН 2152-80).

Необхідні концентрації позитивних та негативних іонів в повітрі робочих зон можна забезпечити застосуванням:

генераторів негативних іонів;

установок штучного зволоження;

кондиціонерів;

примусової вентиляції (провітрювання, системи загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції, пристрої місцевої вентиляції);

захисних екранів, що заземлені.

4. Чистота повітря виробничого середовища

Чистота повітря виробничого середовища є важливим фактором підтримання стабільної працездатності працівників, формування у них позитивного ставлення до роботи, підвищення продуктивності праці.

Чистота повітря виробничого середовища підтримується за допомогою вентиляції повітря. Мінімальна норма надходження зовнішнього повітря до приміщень - 30 куб. м/г. Кратність повітрообміну означає, скільки разів протягом години змінюється повітря в приміщенні. При кратності повітрообміну менше 0,5 в годину людина відчуває духоту в приміщенні.

Об'єм приміщень, в яких розміщені працівники, не повинен бути меншим 19,5м3/людина з урахуванням максимального числа одночасно працюючих.

Завданням вентиляції є забезпечення чистоти повітря в заданих метеорологічних умовах на виробничих приміщеннях. Вентиляція досягається виведенням забрудненого або нагрітого повітря з приміщення і подачею до нього свіжого повітря.

В кабінеті начальника планового відділу хлібопекарського підприємства для вентиляції використовується кондиціювання , яке дозволяє підтримувати ,як оптимальні параметри мікроклімату так і чистоту повітря.

4.Виробничі випромінювання

Джерелом випромінювання є монітор, виготовлений на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ).

Випромінювання поділяється на такі види:

• рентгенівське (іонізуюче);

• оптичне;

• електромагнітне.

        Рівень параметрів випромінювань залежить від технічної конструкції конкретного монітора, режимів його роботи та ін. Тому ВДТ перед використанням мають бути перевірені на відповідність до діючих стандартів. У разі невідповідності монітора гігієнічним вимогам необхідно його замінити на інший, що забезпечує безпеку користування. Гігієнічні вимоги до ВДТ регламентовані ДНАОП 0.00-1.31-99.

     ВДТ на основі ЕПТ є джерелом іонізуючих випромінювань, нормування цих випромінювань здійснюється згідно нормам радіаційної безпеки України (НРБУ-97), відповідно до яких потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпусу ВДТ при будь-яких положеннях має не перевищувати 7,74*10 у -12 ступені А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

      Монітори є джерелом оптичного випромінювання. Найбільшу біологічну активність має активна зона УФ (довжина хвилі від 200 до 815 нм). Вплив на організм УФ випромінювання , на думку фахівців, зумовлює розвиток патології за рахунок підвищеної чутливості окремих осіб до дії УФ-променів при тривалому опромінюванні внаслідок кумулятивного ефекту.

      Встановлено, що небезпечні значення напруги електромагнітних полів (ЕМП) реєструються на робочих місцях, розміщених збоку і позаду від досліджуваного комп'ютера на відстані 1,8-2,0 м. Отже, при плануванні робочого приміщення доцільно додержуватися вільної схеми розташування робочих місць.

     Спеціально проведені вимірювання радіочастотного випромінювання навколо ВДТ в діапазоні від 300 МГц до 18 ГГц показали, що їх значення не перевищували 1 Вт/м2. Звичайна потужність ЕМП перебуває в межах від 1 мВ/м до 0,5 В/м на відстані 1 м до екрана та у межах 0,1 до 200 мкА/м на відстані 5-30 см до екрана. Найбільш інтенсивне випромінювання спостерігається у діапазоні 3-30 МГц. Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону регламентуються ГОСТ 12.1.006-84.

Вони наведені в табл.

Профілактика шкідливого впливу від ЕОМ полягає в таких заходах:

• у використанні моніторів, що відповідають вимогам стандартів МРИ-П або ТСО-95 щодо захисту від випромінювання, або встановлення на ЕОМ заземленого прискореного фільтра;

    Напруженість електростатичного поля коливається від 8 до 75 кВ/м. Електромагнітні поля можуть підвищувати інтенсивність осідання ізотопів радіону на обличчя користувача.

    Рівень поверхневого електростатичного потенціалу ВДТ нормується ДНАОП 0.00-1.31-99 і має не перевищувати 500 В.

    Норматив напруженості електростатичного поля на робочих місцях регламентовано ГОСТом 12.1.045-84.

Заходи щодо захисту від статичної електрики полягають у наступному:

• встановленні нейтралізаторів статичної електрики;

• підтримці в приміщенні з ВДТ відносної вологості повітря не нижче 45-50%;

• використанні для покриття підлоги антистатичних матеріалів і проведенні вологого прибирання;

• протиранні екрана та робочого місця антистатичною серветкою;

• носінні одягу, особливо першого шару, з натуральних матеріалів;

• кількаразовому на день митті рук та обличчя водою, або торкання заземлених металевих поверхонь.

5.Шум та вібрація на робочому місці

Шум, вібрація, виникають під час роботи принтерів, розмножувальної техніки, обладнання для кондиціювання повітря, також вентиляторів систем охолодження і трансформаторів.

Суміжні приміщення, в яких рівні шуму і вібрації перевищують допустимих значень, не повинні межувати з виробничими приміщеннями для роботи з ВДТ. Звукоізоляція огороджувальних конструкцій і звукопоглинання примі-щень з ВДТ має забезпечити параметри шуму, які наведені в таблиці

Таблиця 3

Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, рівні звукового тиску в октавних смугах частот

              Рівень шуму, за ГОСТ 12.1.003-85 „Шум. Общие требования безопасности” та ДСН 3.3.6. 039 – 99 “Санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку”, на робочих місцях не має перевищувати 65 дБА, а рівень загальної вібрації – 70-72 дБА згідно ГОСТ 12.1.012-90 „Вибрационная безопасность. Общие требования” та ДСН 3.3.6.039-99 “Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації”, що досягається застосуванням малошумного обладнання, використанням спеціальних матеріалів для обшивки приміщень, а також різноманітними звукопоглинальними пристроями (перегородки, кожухи, прокладки тощо).

Як засоби шумопоглинання застосовують негорючі або важко горючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральну вату з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5— 8000 Гц або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, застосовуються підвісні стелі з аналогічними властивостями.

Вентилятори системного блока, накопичувачі, принтери необхідно розміщувати в іншому приміщенні, огородити звукоізольованими або звукопоглинальними екранами, помістити в кожухи. Для запобігання впливу шуму навколишнього середовища (ззовні) приміщення з ЕОМ повинні облицьовуватися звукопоглинальними матеріалами, які мають максимальний коефіцієнт звукопоглинання.

Для зменшення вібрації обладнання необхідно встановлювати на амортизуючі прокладки.

6.Виробниче освітлення

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працючого, підвищує безпеку праці і  знижує травматизм.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, ослабляє увагу, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає засліплення, роздратування і різь в очах. неправильний напрям світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзахворювань, тому так важливо правильно рохрахувати освітленість.

В кабінеті начальника планового відділу хлібопекарського підприємства комбіноване поєднання , бічного природного і загального штучного освітлення.

Згідно СНіП II-4-79 в приміщеннях де експлуатується ЕОМ необхідно застосувати систему комбінованого освітлення.

При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,3 - 0,5мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КПО) повинна бути не нижчою 1,5%, а при зоровій роботі середньої точності (якнайменший розмір об'єкту розрізнення 0,5 - 1,0 мм) КПО повинен бути не нижчим 1,0%. У якості джерела штучного освітлення звичайно використовуються люмінесцентні лампи типа ЛБ, або ДРЛ, які попарно об'єднуються в світильники, які повинні розташовуватися рівномірно над робочими поверхнями .

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300лк, а комбінована - 750лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300лк відповідно.

Крім того все поле зору повинне бути освітлено достатньо рівномірно – ця основна гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь освітлення приміщення і яскравість екрану комп'ютера повинні бути приблизно однаковими, оскільки яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей і, як наслідок, приводить до їх швидкої стомлюваності.

7. Вимоги техніки безпеки при експлуатації ПЕОМ

Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

         Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень. Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі. При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.

При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

Є неприпустимими такі дії:

- виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;

- зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;

- робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

- праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

8. Електробезпека

Згідно з ПУЕ приміщення, де експлуатуються ЕОМ і ПЕОМ, належать до приміщень без підвищеної небезпеки ураження людини електричним струмом.

Під час проектування систем електропостачання , освітлення будівель необхідно дотримуватись наступних вимог СП-357-77 “Інструкція по проектуванню світлового освічуючого обладнання промислових підприємств” та ГОСТ 12.1.019 “Электробезопасность .Общие требования и номенклатура видов защиты ”.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромереж необхідно унеможливити виникнення короткого замикання та перегрівання проводів .Також використовувати не горючу ізоляцію .Лінія електромережі для живлення ЕОМ виконується, як окрема три провідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. 

В приміщеннях де експлуатується більше 5 ЕОМ повинен бути аварійний вимикач який вимикає все живлення крім освітлення. Електромережу для живлення ЕОМ розташованих вздовж стін приміщення прокладають біля стін по підлозі гнучких захисних рукавах. При розташуванні ЕОМ в центрі приміщення електромережу прокладають по каналах або під знімною підлогою , в захисних рукавах.

Неприпустимим є:

- експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

- використання саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;

- користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах;
- використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

- Обгортання ламп папером або іншими тканинами;

- Експлуатація світильників зі знятими ковпаками;

- Використання саморобних обігрівачів;

9. Наявність статичної електрики

В приміщеннях де експлуатується ЕОМ розрядні струми статичної електрики найчастіше виникають при дотику до будь-якого з елементів ЕОМ. Такі розряди небезпеки для людини не становлять, але крім неприємних відчуттів вони можуть привести до виходу з ладу ЕОМ. Для зниження величини виникаючих зарядів статичної електрики в приміщеннях де експлуатується ЕОМ покриття технологічних підлог слід виконувати з одношарового полівінілхлоридного антистатичного лінолеуму. Іншим методом захисту є нейтралізація заряду статичної електрики іонізованим газом. У промисловості широко застосовуються радіоактивні нітралізатори. До загальних заходів захисту від статичної електрики в ОЦ можна віднести загальні і місцеве зволоження повітря.

10. Атмосферна електрика

           Атмосферна електрика – особливий вид електричних зарядів, що нагромаджуються і розподіляються на хмарах внаслідок аеродинамічних і термічних процесів в атмосфері.

           Блискавка – електричний розряд в атмосфері між зарядженими хма-рою і землею, між хмарами, що мають різнойменний заряд. Довжина ка-налу блискавки може досягти кількох кілометрів з потенціалом від 106 до 109 В. Внаслідок розряду на землю по каналу блискавки протікає струм силою до 230-250 кА, створюючи температуру більш як 30 000°С. Такі розряди мають високу пожежну небезпеку. Щосекунди земну кулю ура-жують в середньому більше 100 блискавок. Питома вага пожеж, що ви-никають від ураження блискавками, складає біля 1%. Розрізняють пер-винні (прямий удар) і вторинні прояви блискавки.

         Блискавкозахист – це система захисних заходів від блискавок, які га-рантують безпеку людей, збереження будівель і споруд, обладнання та матеріалів від вибухів, загорання й руйнування. Найпростішими і надій-ними способами захисту від блискавки є створення блискавковідводів (громовідводів). Вони бувають стержневі, тросові (антени), сітчасті і комбіновані.

          За рівнем блискавкозахисту будівлі і споруди поділяються на три ка-тегорії, що визначається, головним чином, класом вибухонебезпечності згідно з ПУЕ.

Захист від електростатичної індукції (вторинний прояв блискавки) здійснюється приєднанням устаткування до заземлювача для відведення електростатичних зарядів в землю. Захист від занесення високих потенці-алів у будівлю здійснюється приєднанням до заземлювача металоконст-рукцій. Перемички між металоконструкціями в місцях їхнього зближення менше ніж на 10 см зварюють, щоб уникнути проявів електромагнітної індукції та іскри.

         Заходи безпеки при проявах атмосферної електрики здійснюються таким чином:

-у приміщенні: зачинити кватирки і вікна; відімкнути непотрібне освітлення і радіотрансляційну мережу; не перебувати поруч із трубами центрального опалення, заземлення, телефоном (ближче 1 м);

11. Пожежо- та вибухобезпека

Згідно ОНТП-24-86 приміщення з ЕОМ відноситься до пожежонебезпечної категорії В.

Пожежна безпека у приміщенні регламенується згідно вимог ГОСТ 12.1.004-85. ”Пожарная безопасность. Общие требования”, ДНАОП 0.01-1.01-95 „Правила пожежної безпеки в Україні”. На вході до будівель де експлуатується ЕОМ повинні бути позначення категорії приміщення за вибухо пожежо небезпечністю та класу зони згідно ПУЕ.

Заходи запобігання пожежі:

-Будувлі та приміщення з ЕОМ повинні бути не вище другого ступеня;

-Неприпустимим є розташування приміщень категорій А та В а також приміщень з мокрими технологічними процесами біля приміщень з ЕОМ , а також над ними чи під ними.

-Приміщення повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими оповіщувачами;

-Приміщення повинні бути оснащені вуглекислотними вогнегасниками (ВВК) із розрахунку 2 на 20 м2.

-Заборона куріння в приміщенні.

-Дотримання правил техніки безпеки при роботы з ЕОМ;

      Також Найбільш ймовірною і причиною виникнення пожежі в приміщенні експлуатації ЕОМ є займання електропроводки внаслідок короткого замикання та з інших причин. Тому система запобігання пожежі повинна включати наступні заходи: