Розміщення продуктивних сил Закарпатської області

ВСТУП ……………………………………………...3

1.Роль та  значення продуктивних сил у  розвитку господарського комплексу. 4

2.Передумови  розвитку та розміщення продуктивних сил Закарпатської області. 7

3.Сучасна  галузева структура і рівень  розвитку господарського комплексу  території. 10

4.Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Закарпатської області. 13

4.1.Промисловість 13

4.2. Агропромисловий  комплекс 17

4.3.Транспорт 20

4.4.Торгівля та сфера послуг 21

5. Участь Закарпатської області у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках. 26

6. Проблеми  та перспективи розвитку та  розміщення продуктивних сил  Закарпатської області. 28

Висновки. 35

ВСТУП

Об’єктом даної курсової роботи є продуктивні сили Закарпатської області, а саме – розміщення населення, трудових і природних ресурсів, розміщення виробництва і сфери обслуговування, а предметом – їх територіальний стан і розвиток.

Мета – обґрунтувати оптимальне розміщення продуктивних сил Закарпатської  області при мінімальних затратах.

Завдання полягає у дослідженні  територіальних аспектів господарства.

У даній роботі були використані  перважно статистичний, літературний та порівняльний методи.

Закарпаття – економічно розвинений, екологічно чистий, рекреаційно-туристичний  центральноєвропейський прикордонний регіон України з унікальною природою, самобутньою культурою, історико-архітектурною  спадщиною. Завдання органів влади  та місцевого самоврядування полягає  в тому, щоб, зберігаючи екологію, унікальні  культурно-етнічні особливості краю, використовуючи природні ресурси та географічне положення області, активно розвиваючи прикордонне  співробітництво в інтересах  територіальної громади, забезпечити  стале економічне зростання та комфортне  проживання всіх мешканців.

Закарпатська область багата на природні ресурси, зокрема – рекреаційні, лісові, земельні та водні. Також є певні запаси газу, нафти, родовища будівельних матеріалів. При розумному підході на території Закарпатської області може активно розвиватися туризм. Будівельна промисловість також має стабільний фундамент для розвитку. Оскільки в області активно прогресує рекреаційний бізнес, то варто розвивати виробництво, дивлячись з оглядкою на туристичний фон. Область має ще чималий ресурсний потенціал, але при цьому слід пам’ятати про раціональне природокористування. Так, Карпати з кожним роком все більше “лисіють” через постійну вирубку лісів, що призводить до стихійних лих у високогірних районах Карпат. Тільки розумне господарювання дає змогу отримати максимальну економічну вигоду.

1.Роль та значення продуктивних  сил у розвитку господарського  комплексу.

Розміщення продуктивних сил (РПС) – галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти  вияву економічних законів. Об’єктом вивчення є продуктивні сили, а предметом науки – їх територіальний стан і розвиток.

Продуктивні сили – це сукупність трудових ресурсів і засобів виробництва. У свою чергу, предмети праці включають природні ресурси вугілля, руду й сировинні матеріали (сировину), як-от бавовник, зерно, пластмаси, тобто матеріали, піддані якійсь обробці. До поняття засобів виробництва зараховуються машини й устаткування, будівля і споруда, засоби транспорту і зв’язку, а також земля, бо цей земельний ресурс має свої виразні особливості.

Головним складом продуктивних сил є праця. Робоча сила характеризується кількістю (чисельність працівників) і якістю (статево-віковий склад, рівень кваліфікації, рівень освіти,традиції та навички). Роль праці як складової частини зростає зрозвитком продуктивних сил: підвищуються вимоги до якості трудовихресурсів.

Закарпаття - одна з невеликих областей України. Площа  Закарпаття становить 12,8 тис.км2 або 2,1% території України. Площа регіону  у 1,7 рази менша від средньостатистичної  області України, майже в 3 рази менша  від найбільшої за площею Одеської області (33,3 тис. кв. км) і дещо більша від найменшої за площею Чернівецької області (8,1 тис. кв. км). Кількість населення  станом на 2005р.  становила  1 254 614 осіб, що в 1,4 рази менше, ніж має умовна середньостатистична область України. У загальній чисельності населення України на Закарпатську область припадає 2,6%. Найбільша кількість населення проживає в Донецькій (4.6 млн.осіб), найменша – у Чернівецькій – (0,9 млн.осіб).

Сучасний соціально-економічний  стан Закарпатської області характеризується зростанням окремих видів економічної  діяльності. Разом з тим, за показником валової доданої вартості в розрахунку на одну особу, який у 2004 році становив 3207 грн., область відставала від загальнодержавного показника і займала 23 місце (табл.1).

Таблиця 1

Місце Закарпатської  області серед регіонів України *

* Джерело: Закарпаття – 2004: Статистичний щорічник. – Ужгород: Головне управління статистики у закарпатській області, 2005.

Аналіз таблиці 1 дозволив зробити такі висновки:

1.По жодному  з показників Закарпатська область  не займає місця нижчого, ніж  24, що слід розцінювати як важливий  позитивний факт, оскільки за  територією область займає 24 місце  серед регіонів України.

2.За двома  надзвичайно важливими показниками  (індекс людського розвитку, роздрібний товарооборот та темпи промислового виробництва до попереднього року) регіон потрапив у п’ятірку найкращих в цьому плані регіонів України, що засвідчує про потужний потенціал його регіонального розвитку.

3.Найбільш проблемними  питаннями соціально-економічного  розвитку Закарпатської області  є високий рівень безробіття та відносно низькі обсяги виробництва, як промислового, так і сільськогосподарського.

У регіоні гострими є соціальні  проблеми. Це стосується насамперед зниження природного приросту населення. Смертність у 2004 р. на 0,1 процентних пункти перевищувала народжуваність. За коефіцієнтом природного приросту вона займає перше місце в Україні, оскільки у 2004 р. різниця між показниками смертності й народжуваності була найменшою порівняно з іншими областями. Регіон має від'ємне сальдо міграції населення: в міждержавній міграції майже у 6 разів більше його вибуває, ніж прибуває в область.

Надто високим в регіоні  є рівень безробіття, за яким вона займає 8-і місця в Україні. Грошові доходи громадян регіону протягом останніх років постійно зростають, однак нижчими темпами порівняно з іншими областями України. Так, у 2004 р. грошові доходи в розрахунку на одну особу складали  3428,3 грн. (в Україні -  4353,8 грн.), що відтіснило її на 22 місце. Таким чином, Закарпаття в системі загальнонаціонального і регіонального рівнів відноситься до регіонів з нереалізованими можливостями, гострими економічними і соціальними проблемами, низькими темпами розвитку.

2.Передумови розвитку  та розміщення продуктивних сил Закарпатської області.

Передумови розміщення продуктивних сил – це умови, без яких розміщення і розвиток виробництва неможливі

Природні умови істотно  впливають на особливості й засади територіальної організації виробництва. Природні умови, що до них зараховують  клімат, рельєф, геологічну будову, географічне  положення, можуть в одному випадку  гальмувати розвиток суспільного виробництва (сільське господарство в Сахарі) та вважатись несприятливими, а в  іншому – створювати додаткові умови  для прогресу: нормальне зволоження, достатня річна сума додатніх температур, родючість рівнинного грунту. Металогенічні пояси у гірських системах сприяють розвитку добувної, а потім – і переробної промисловості. Наявність тих або інших природніх ресурсів (лісових, водних, земельних, рекреаційних), а також корисних копалин може правити за стимул, поштовх для розвитку економіки країни.

Природні ресурси Закарпаття багаті та різноманітні. Вони забезпечують сировинну  базу для функціонування багатьох галузей промисловості. Найбільше багатство регіону – ліси.  Щорічна заготівля деревини складає більше 1 млн. м3, що в основному дає можливість забезпечити внутрішні потреби. Грунти регіону оцінюються як середньо-родючі з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. На сільськогосподарський ландшафт припадає лише 30 процентів території.

Мінерально-сировинна база нараховує майже 150 родовищ більш  як 30 видів корисних копалин, серед  яких є і нетрадиційні для України (поліметали, алуніти, перліти, цеоліти, ліпарити, барити). Закарпаття багате на різноманітні корисні копалини. Найбільше тут родовищ нерудних корисних копалин – кам'яної солі та будівельних матеріалів.Серед рудних – ртутні, поліметалеві, алюмінієві, мідні, залізні руди та ін. На території Закарпаття відкрито перше в Україні Мужіївське родовище золота (Берегівський район). Його поклади виявлено також поблизу Великого Бичкова (Рахівщина).

Склад і запаси корисних копалин  Закарпатської області сприяють розвитку в ній гірничодобувної  промисловості. Однак розширення їх видобутку вступає в суперечність з необхідністю природоохоронних заходів на всій території Закарпаття.

У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси – головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення – не лише виробник матеріальних благ і послуг, але й і їхній споживач. Тому врахувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживацький ринок, і ринок праці. Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба врахувати чисельність населення регіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, щкіл, лікарень тощо. Навіть власник невеличкого підприємства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність.

Щодо Закарпаття, то серед регіонів країни, за чисельністю населення  область знаходиться на 19 місці. У загальній чисельності населення  України на область припадає 2,6 %. Серед інших регіонів меншими по чисельності, за даними Всеукраїнського перепису населення є Волинська (1066,6), Кіровоградська (1128,7), Рівненська (1173,1), Тернопільська (1142,0), Херсонська (1173,7), Чернівецька (922,7) тис.осіб.

Область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є українці (80.5 %). Проживають також угорці (12.1 %), румуни (2.6 %), росіяни (2.5 %), цигани (1.1 %), словаки (0.5 %), німці (0.3 %), всього понад 30 національностей.

Кількість працездатних осіб складала біля 780 тис.чол. Відносно низький рівень розвитку економіки обумовив  існування  надлишку трудових ресурсів. Цим і викликана значна трудова міграція населення. За розрахунками, близько 180 тис. громадян області працювали за межами Закарпаття.

В структурі трудових ресурсів є значна частка прихованого безробіття. Характерними для області є порівняно низька вартість робочої сили. Середня заробітна плата в області майже на чверть нижча, ніж в Україні.

Характеризуючи екологічні передумови, слід відмітит, що на фоні інших регіонів України Закарпатська область вважається регіоном з порівняно сприятливою екологічною ситуацією. Гірські Карпати – унікальна природна екологічна система, яка є загальнодержавною цінністю. Екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем Землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Також важливими є й історичні  передумови розвитку продуктивних сил. Історія ж Закарпаття є складовою частиною України. Але має цілий ряд особливостей, які позначилися як на економічному, так і на політичному та етнічному розвиткові краю. Займаючи важливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат Закарпаття, ще з давніх часів було своєрідним «містком зв'язків» між Північною і Південною, Східною і Західною Європою. Не лише шляхи сполучення перетиналися тут, але й стикалися політичні концепції європейської і особливо східноєвропейської історії. За своїм геополітичним розташуванням, природно-кліматичними особливостями Закарпаття має свою специфіку. Це єдина з областей України, яка межує з чотирма зарубіжними країнами – Угорщиною, Польщею, Румунією і Словакією. Динамічного розвитку набуває зовнішньо-економічна діяльність. На території Закарпаття діє 17 пунктів пропуску через кордон до країн Західної Європи, в тому числі -- 6 міжнародних автомобільних, 4 залізничні, 3 пункти спрощеного переходу.

3.Сучасна галузева структура  і рівень розвитку господарського  комплексу території.

Економіка області під впливом сприятливого режиму інвестування в останні п`ять років розвивалась прискореними темпами. Насамперед, це стосується промисловості, де створені нові виробництва, технічного переозброєння зазнали діючі. Промисловість, незважаючи на втрату свого потенціалу, продовжує відігравати важливу роль в економіці Закарпаття. У загальному обсязі валової доданої вартості області промисловість складає шосту частину.  В ній зосереджена третина основних фондів, більше чверті середньооблікової чисельності працюючих і виробляється 15,4% валової доданої вартості.

Упродовж останніх восьми років спостерігалось зростання  приросту промислового виробництва  на промислових підприємствах. У 2005 році, порівняно з 2000р., обсяги виробництва збільшились у 2,7 рази, тобто середньорічний приріст виробництва складав 25,3%. Провідними галузями є виробництво деревини та виробів з деревини, харчова промисловість та перероблення сільгосппродуктів, меблеве виробництво, які працюють на власній сировині. Вагому частку займає легка промисловість та машинобудування, виробництва яких в значній мірі використовують давальницьку сировину.  Легка та машинобудівна галузі працюють в основному на давальницькій сировині і частка яких у загальному обсязі виробництва становила біля 20%. Питома вага галузей, які мають потенційні сировинні можливості для розвитку (будівельні матеріали та електроенергетика) – незначна і становила трохи більше 5% кожна. Отже, структура промислового виробництва є наближеною до ресурсних можливостей області.

З 1997 року у промисловості  забезпечується зростання обсягів виробництва. У 2004р., порівняно з попереднім, обсяг виробництва збільшено на 27,4% при 12,5 по країні та 23,9% в середньому за 1997-2004 роки.

В останні роки утверджується тенденція випереджаючого зростання обробної промисловості порівняно з сільським господарством. Продукція обробних галузей становить 87,7% усієї промислової продукції, причому в обробній промисловості 21,1% припадає на харчову, 15,4% - на машинобудування, ремонт і монтаж машин й устаткування, 15,1% - на виробництво деревини та виробів з неї.

Значний виробничий потенціал забезпечив зростання  частки регіону в загальному обсязі валової доданої вартості України за період 1996-2003 рр. з 1,3 до 1,6%. З 1999 року в області спостерігається підвищення результативності економічної діяльності, особливо в обробній промисловості, торгівлі, сільському господарстві.

Позитивна динаміка зростання  промислової продукції зумовлена  нарощуванням виробництва експортоорієнтованої продукції (легкових автомобілів, електричного та електронного устаткування, виробів  з деревини, меблів, інших) та  традиційної для області продукції – вина виноградного, мінеральних вод, безалкогольних напоїв, соків фруктових та овочевих.

Аграрна політика спрямована на вирішення завдань  продовольчого забезпечення населення регіону. В галузі рослинництва основним є закріплення раціональних напрямів аграрної реформи з урахуванням територіальних відмінностей природно - економічних умов. Головними видами сільськогосподарської продукції є картопля, овочі, фрукти, виноград. Вина Закарпаття увійшли до каталогів кращих вин держави, неодноразово отримували золоті медалі на міжнародних виставках-ярмарках.

По водозабезпеченості Закарпатська область займає перше місце в  державі. Гідроенергетичний потенціал річок області становить четверту частину цього потенціалу України. Область є надзвичайно багатою на водні ресурси, на її території беруть початок 9429 рік, річок і потічків, знаходиться 137 природних і штучних водойм. Загальна площа водного басейну області становить 15 тис. га. Проте проблема питного водопостачання існує майже в кожному місті та селищі.

За даними обласного управління земельних ресурсів на початок 2006р. земельний фонд Закарпатської області  складав 1275,3 тис. га, в т.ч. сільськогосподарські угіддя – 472,3 тис. га. Значну частину території краю займають гори, тому характерною особливістю земель області є невисокий відсоток площ, придатних для виробництва сільськогосподарської продукції. Так сільськогосподарська освоєність території області складає 37,0%, а з усіх сільськогосподарських угідь розораними є 44,1%. Отже, рілля становить понад 200 тис. га ріллі. Ґрунти регіону оцінюються як середньо-родючі з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. Сільськогосподарський ландшафт становить лише третину території. У розрахунку на одну особу припадає по 0,36 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,16 га ріллі, що відповідно у 2,4 та 4,3 рази менше, ніж в середньому по країні.

Кількість промислових підприємств, які займалися інноваційною діяльністю області у 2005 році зменшилась у порівнянні із 2004 р. на 4 одиниці (або на 11%) і становила 33 одиниці. У 2004 р. інноваційною діяльністю займалися 37 підприємств, що становило 13,7 % від загальної кількості підприємств регіону. Питома частка інноваційно-активних промислових підприємств у 2004р. знаходилася фактично на рівні загальноукраїнського показника питомої частки підприємств, що займалися інноваційною діяльністю (13,7%), що є позитивним моментом у розвитку інноваційної діяльності в Закарпатті, оскільки до 2002 р. спостерігалося суттєве відставання від загальноукраїнського показника рівня виробничої активності і стрімке скорочення кількості промислових підприємств, що займалися інноваційною діяльністю – із 1995 до 2002р. зменшилась на 40% (майже вдвічі).

4.Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Закарпатської області.

4.1.Промисловість

За підсумками 9 місяців 2007 року приріст виробництва у промисловості області становив 21,3%. Визначальний вплив на покращення динаміки промислового виробництва мало машинобудування (+38,1%). Зростання виробництва забезпечено 12 адміністративно-територіальними одиницями, крім Берегівського,  Міжгірського, Мукачівського, Тячівського районів та міст Хуст і Чоп. Збільшення обсягів продукції відбулося за основними видами діяльності, крім добувної та легкої промисловості, видавничої справи, металургійного виробництва та виробництво готових металевих виробів.

Темпи росту промислового виробництва, %

За січень-серпень поточного  року промисловими підприємствами отримано прибутковий фінансовий результат (сальдо) у сумі 112,0 млн.грн. Прибутки одержали 72% підприємств на суму 198,9 млн.грн. або на 60,9% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Збитково працювали 28% підприємств промисловості, які задекларували збитки на 86,9 млн.грн., що на 14,1% менше порівняно з минулорічним періодом. Середня заробітна плата штатного працівника у промисловості за серпень 2007 року становила 1079,0 грн., що на 23,0 відсотка більше минулорічного періоду та на 92,3% вище прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (561грн.).

У деревообробній промисловості за січень-вересень приріст обсягів виробництва склав 12,2%. Суб’єктами, які зареєстровані на “виробництво меблів”, досягнуто нарощування обсягів виробництва на 19,2%.

За січень-серпень 2007 року підприємствами з оброблення деревини реалізовано продукції на 133,3 млн.грн., з виробництва меблів – на 137,5 млн.грн., разом їх питома вага у загальному обсязі реалізованої продукції промисловості становить 7,6%.

Найвищими темпами розвивається  виробництво щитового паркету, яке збільшено на 25,4%, лущеного шпону (на 21,7%), вікон, дверей (на 85,9%), меблів кухонних (у 17 разів) .

Порівняно з минулорічним періодом значно покращено фінансовий стан галузі. Результат (сальдо) підприємств галузі до оподаткування за січень-серпень складає +7800,8 тис.грн. Частка прибуткових підприємств на 01.09.07р. зросла і становить 73,7%, загальна сума отриманого прибутку 10266,1 тис.грн. (102,97% до відповідного періоду минулого року). Збитки допустили 26,3% підприємств на 2465,3 тис. грн., що  майже в 11 разів менше, ніж у січні-серпні 2006 року ( 27008,2тис.грн.).

Основним стримуючим фактором деревообробної та меблевої промисловості є стрімке зростання цін на деревину, обмеженість лісосировинних ресурсів,  що впливає на темпи приросту виробництва та мінімізує прибутковість суб’єктів господарювання.

За січень-вересень 2007 року досягнуто  зростання обсягів промислового виробництва у порівнянні з відповідним  періодом минулого року на підприємствах машинобудування - на 38,1%, хімічної та нафтохімічної промисловості – 14,2%, зменшились на 5,0% у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів. Заходами по виконанню Програми економічного і соціального розвитку Закарпатської області на 2007 рік передбачено збільшення обсягів виробництва продукції промисловості: машинобудування - на 12,5%, хімічної та нафтохімічної промисловості - на 4,0%.

У звітному періоді реалізовано  продукції машинобудування на 1857,3 млн.грн. (52,2% загального обсягу промисловості), хімічної та нафтохімічної промисловості – на 105,3млн.грн. (3,0%).

За січень-вересень п.р. збільшено  виробництво найважливіших видів  промислової продукції: електродвигунів  та генераторів змінного струму, електродвигунів  універсальних на 15,9 тис. шт (+22,9%); трансформаторів електричних на 5,6 млн.шт (+72,1%); жорн, шліфувальних кругів, каменів гострильних на 33 тонни (+12,2%); вентилів, кранів, клапанів та подібних виробів на 4057 кг (+7,3%), автомобілів, вугілля деревного тощо. Насиченість ринку призвела до зниження виробництва приладів не електричних побутових (конвекторів) на 4,3 тис.шт. (-6,9%), засобів миючих та для чистки для роздрібної торгівлі на 2,0т (-36,6%)

У вересні збільшили обсяг промислового виробництва 56,7 % підприємств машинобудування, 62,5% підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, 50,0% підприємств металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів. Не працювало одне підприємство – ВАТ „Закарпатський металургійний завод”, який за відсутності сировини та ринку збуту готової продукції практично не працює другий рік. 
Позитивним зрушенням у розвитку машинобудування сприяло залучення у галузь іноземних інвестицій та нарощення у січні-серпні п.р. порівняно з відповідним періодом м.р. виробництва:

- вузлів та деталей до електроустаткування для двигунів і транспортних засобів на ТОВ „Аутомотив – Україна”(у 2,6 р.б.) створено понад 1700 р.м.;

- автомобільних джгутів на ТОВ „Форшнер-Україна” (у 2,4 р.б.), створено 350р.м.;

- автомобільних джгутів на ТОВ „Ядзакі Україна” (+9,3%), створено 900 р.м.; 
-  електронної продукції на ТОВ „Джейбіл С.Ю.Л” (у 3,5 р.б.), створено 1400р.м.; 
- автомобілів на ЗАТ „Єврокар” (+47,0%), створено 640 р.м.; 
- електронної продукції на ВАТ „Мукачівський завод „Точприлад” (+56,6%). створено понад 3000 р.м.

У хімічній та нафтохімічній промисловості  ефективно працює ВАТ „Перечинський  лісохімкомбінат” (+22,5%), ТОВ „Грифскан_Україна” (+1,7%.).

Залучення інвестицій, як зовнішніх, так і внутрішніх, дозволило створити нові виробництва, здійснити реконструкцію  та модернізацію діючих виробництв, що дозволило підвищити конкурентоспроможність власної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Робота в цьому напрямку продовжується. Так:

- ТОВ „Ядзакі Україна” оголосило про розширення виробництва і вже до кінця року розпочне виробництво схемних джгутів для автомобілів Ford Fiesta, Ford Focus та створення додатково 450 робочих місць;

- у другій декаді вересня  відкрито нові виробничі площі  ТОВ „Джейбіл С.Ю.Л”, що дасть можливість значно збільшити обсяги виробництва та створити додаткові робочі місця;

- готується відкриття заводу  ТОВ „Флекстронікс” у м.Мукачеві тощо

Основні проблемні питання:

- нестача кваліфікованих кадрів, як інженерних так і робочих професій;

- відсутність дешевих банківських кредитів;

- відсутність державного замовлення для підприємств державної форми власності; 
- дефіцит трудових ресурсів у окремих територіально-адміністративних одиницях

Легка промисловість продовжує працювати нестабільно. Протягом січня-вересня 2007 року підприємства  знизили обсяги виробництва продукції на 2,8% в порівнянні з минулорічним періодом (програмне завдання на 2007 рік – +2 відс.).  Зокрема, текстильне виробництво; виробництво  одягу, хутра та виробів з хутра зменшено на 3,8%, у виробництві шкіри, виробів зі шкіри та  інших матеріалів досягнуто приросту виробництва на 13,9%.

Причини такого стану полягають  у тому, що підприємства галузі працюють за давальницькою схемою і все більше залежать від зарубіжних партнерів. Інвестори змінюють асортимент продукції, яка є більш трудомістка, проте з меншою кінцевою вартістю.

Обсяг реалізованої продукції підприємств легкої промисловості за січень-серпень 2007 року склав 174,8 млн.грн. у відпускних цінах, що становить 4,9% до загального обсягу промислової продукції.

Найвищою (понад 1000грн.) є заробітна  плата на  ДП „Кожтекс”, ТОВ “Перечинська швейна фабрика”, ВАТ “Мукачівська трикотажна фабрика “Мрія”, ТОВ ФШВ “Карпати -  Інтерконтиненталь”. Заборгованість по заробітній платі має одне підприємство ЗАТ “Старт”.

Підприємствами галузі за січень-серпень 2007р. одержано прибуток на загальну суму 6095,1 тис.грн., що становить 74,2% до загальної кількості підприємств. Загальна сума збитків за вказаний період становить 9709,7 тис.грн. або 25,8% до загальної кількості підприємств. Найбільші збитки мають: ВАТ “Мрія” – 5599,5 тис.грн., ВАТ “Хутро” – 2153,4 тис.грн.).

4.2. Агропромисловий  комплекс

Забезпечення відродження сільського господарства передбачається шляхом побудови нової системи аграрного виробництва, функціонування якої здійснюється на сучасному світовому рівні відповідно до стратегічних інтересів селян, галузі та суспільства.

Пріоритетними напрямами розвитку агропромислового комплексу є: 
- завершення реструктуризації сільськогосподарських підприємств на основі поєднання приватної власності на майно і землю із створенням на їх базі відповідних виробничих та обслуговуючих кооперативів, приватно-орендних підприємств, інших формувань з колективними формами організації праці; 
- побудова неформальної відроджувальної вертикалі на основі виявлення аграрних центрів відродження – агроформування села, району, області, в яких наочні соціально-економічні досягнення є результатом проведеної глибинної трансформації. Її поєднання з наявними економічними, соціальними, організаційними, правовими та іншими сприятливими щодо відродження чинниками різних управлінських рівнів по горизонталі дозволить сформувати єдину діючу систему відродження сільського господарства регіону;