Розрахунок і конструювання силових трансформаторів

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

               Кафедра «Електромеханіки і теоретичних основ електротехніки»

 

 

 

 

Курсовий проект

Тема: «Розрахунок і  конструювання силових трансформаторів»

 

Пояснювальна записка  до курсового проекту

З дисципліни « Електричні машини»

КП 09.0603-03-393.146. ЕО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент групи ЕСЕ 09-а ____________ Куруч Д.Г.

Перевірив проф.             ____________ Апухтін О.С

Нормоконтролер                   ____________ Апухтін О.С

 

 

 

Донецьк 2012

РЕФЕРАТ

 

Пояснювальна записка до курсового проекту:  44 с., 12 рис.,    

3 джерела, 1 додаток.

 

Мета роботи – сконструювати  і розрахувати трифазний двохобмотковий трансформатор з наперед заданими даними.

Об’єктом розрахунку і конструювання  є трифазний двохобмотковий трансформатор повної потужності Sн=1000кВА, номінальна напруга обмоток нижчої напруги U1н=0,4 кВ, номінальною напругою обмоток вищої напруги U2н=10кВ.

Визначено основні розміри трансформатору з плоскою магнітною системою стрижневого типу (стрижень d=0,24 м), виконаної із холоднокатаної сталі марки M4X. Зроблено вибір і розрахунок обмоток низької напруги – циліндрична багатошарова із прямокутного дроту марки АПБ перерізом 74,1 мм _, та високої напруги –циліндрична багатошарова з прямокутного дроту марки АПБ, переріз витка 29,6 мм .

Визначені характеристики Uк=5,738%, Рк=11960 Вт, значення температури обмотки високої напруги та обмотки низької напруги не перевищує 65 С, вага конструкційних матеріалів трансформатора 4812,365 кг.

 

 

 

ТРАНСФОРМАТОР, НАПРУГА, ОБМОТКА, ХАРАКТЕРИСТИКИ, КОНСТРУКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ, ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА  СТАЛЬ, СТРУМ, МАГНІТОПРОВОД, АЛЮМІНІЙ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

       Перелік умовних  позначок і скорочень ……………………….……….............4 

Вступ …………………………………………………………………..………….5

  1. Розрахунок основних електричних  величин.....………………………......6

  2. Розрахунок основних розмірів  трансформатора.……………………........7

  3. Вибір конструкції і розрахунок  обмоток………………………………….10      

3.1. Розрахунок обмоток НН……………………………………………………10

       3.2. Розрахунок  обмоток ВН ...……………………………………………14

  4. Визначення характеристик  короткого замикання…………………..........18 

       4.1. Втрати короткого  замикання....………………………………………18

       4.2. Напруга короткого  замикання………………………………………...20

       4.3. Механічні  сили в обмотках…………………………………………....20

  5. Розрахунок магнітної системи  трансформатора……………………..........23

       5.1 Визначення розмірів магнитопровода…………………………………23

       5.2. Визначення  втрат неробочого ходу……………………………….......26

       5.3. Визначення  струму неробочого ходу………………………………….27

  6. Тепловий розрахунок трансформатора……………………………………..28

       6.1. Тепловий розрахунок обмоток…………………………………….......28

      6.2. Тепловий розрахунок  бака....……………………………………………30

      6.3. Розрахунок перевищень  температури обмоток і олії 

                трансформатора....……………………………………………….........34

  7. Визначення маси конструкційних матеріалів і олії………...………..........35

  8. Зведені дані розрахунку трансформатора…………………………………..37

Висновки…………………………………………………………………………..38

Перелік використаних джерел………………………………….…………..........39

Додаток А...………………………………………………………………….........40

Паспорт…………………………………………………………………………….42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК ТА СКОРОЧЕНЬ

 

ОВН – обмотка високої  напруги;

ОНН – обмотка низької  напруги;

Sф – потужність однієї обмотки на одному стрижні;

U1н – номінальна напруга ОНН;

U2н – номінальна напруга ОВН;

т – кількість фаз;

с – кількість активних стрижнів;

h’в – орієнтовна висота витка;

- кількість елементарних дротів;

h - висота провідника без ізоляції;

а,в – розміри дроту  без ізоляції;

a’,в’ – розміри дроту з ізоляцією;

- густина струму;

а11 – радіальний розмір каналу;

W – число витків;

НН – низька напруга;

ВН – висока напруга;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У народному господарстві використовуються трансформатори різного  призначення в діапазоні потужностей від часток вольт - ампера до 1 млн. кВ^.А і більш. Трансформатором називається статичний електромагнітний пристрій, що має дві чи більш індуктивно зв'язані обмотки і призначений для перетворення за допомогою електромагнітної індукції однієї чи кілька систем змінного струму в одну чи кілька інших систем змінного струму.

Призначення силових трансформаторів  – перетворення електричній енергії  в електричних мережах і установках, призначених для прийому і  використання електричної енергії. Силові трансформатори підрозділяються на два види. Трансформатори загального призначення призначені для включення в мережу, що не відрізняється особливими умовами роботи, чи для живлення приймачів електричної енергії, що не відрізняються особливими умовами роботи, характером роботи, режимом роботи. Трансформатори спеціального призначення призначені для безпосереднього живлення споживчої мережі приймачів електричної енергії, якщо ця мережа приймачів відрізняється особливими умовами роботи, характером чи навантаженим режимом роботи. До числа таких  мереж приймачів електричної енергії відносяться підземні рудничні мережі й установки, випрямні установки, електричні печі і т.п.

Коефіцієнт корисної дії трансформаторів  дуже великий і для більшості  їх складає 98-99% і більше, однак необхідність багаторазової трансформації енергії й установки в мережі трансформаторів із загальною потужністю, у кілька разів перевищуючої потужність генераторів, приводить до того, що загальні втрати енергії у всьому парку трансформаторів досягають істотних значень. Тому однієї з найважливіших задач у даний час є задача істотного зменшення втрат енергії в трансформаторах, тобто втрат холостого ходу і втрат короткого замикання.

Зменшення втрат холостого ходу досягається, головним чином, шляхом усе більш широкого застосування холоднокатаної рулонної електротехнічної сталі з поліпшеними магнітними властивостями – низькими й особливо низькими питомими втратами і низкою питомою потужністю, що намагнічує.

Нові конструкції магнітних  систем характеризуються застосуванням косих стиків пластин у кутах системи, стяжкою стрижнів і ярем кільцевими бандажами замість наскрізних шпильок у старих конструкціях і багатоступінчастій формі перетину ярма в плоских магнітних системах.

Метою даної курсової роботи є проектування силового трансформатора з заздалегідь заданими параметрами. У вихідні дані входять: потужність трансформатора – S = 1000 кВА,  висока напруга – U₂ = 10000 В, низька напруга – U₁ = 400 В,  втрати холостого ходу – Р_О = 2,45 кВт,  втрати короткого замикання – Р_К = 12,2 кВт, напруга короткого замикання – U_К = 5,5%, струм холостого ходу – I_О = 1,4%.

Проект виконувався згідно навчального посібника і рекомендованої літератури.

1 РОЗРАХУНОК СНОВНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ  ВЕЛИЧИН

 

1. Потужність однієї обмотки на одному стрижні:

 

S_ф =

,             S^’ = ,

 

де m = 3- кількість фаз, c = 3 кількість  активних  стрижнів.

                                             

 

2. Фазні напруги обмоток низької та високої напруги:

 

U_ф1 = U₁ = 0,4 кВ ,  

 

3. Фазні струми обмоток низької та високої напруги:

 

                                 

4. Передчасне значення активної та реактивної складової напруги короткого замикання, %:

 

Uка =

,               Uкр = _;

 

де Р_кз – витрати короткого замикання Вт;

S_n- повна потужність трансформатора кВА.

 

                            

 

 

 

 

 

 

2. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ РОЗМІРІВ ТРАНСФОРМАТОРА

 

 

Виконую ескіз активної частини трансформатора по [I, рис. 2.1] та обираю по [I, табл. 2.1 й 2.2] мінімальні ізоляційні відстані між обмотками високої (ВН) та низької напруги (НН), а також між стрижнем та обмоткою НН.

 

Рисунок 2.1 – Основні розміри трансформатора

 

1. Сумарний орієнтовний приведений радіальний розмір обмоток ВН та НН:

  ,

де S_ф- потужність однієї фази;

 к – коефіцієнт,знайдений в залежності від потужноті трансформатора, металу обмоток, напруги обмотки ВН і втрат короткого замикання  [I, табл. 2.3.] к=0,47.

1,25 – Для обмоток з алюмінієвого  проводу значення к, знайдене  з таблиці, помножимо на це  число.

 

м;

2. Попередня ширина приведеного каналу розсіювання трансформатора, м:

  ;

де а₁₂ – розмір каналу між обмотками ВН і НН [I, табл. 2.2.], а₁₂ = 0,03 м.

м.

 

 

 

 

2.3  Коефіцієнт заповнення круга  сталлю:

де К_КР – коефіцієнт відношення площі ступінчатої фігури поперечного перерізу стрижня до площі кола з діаметром d.

К_З – коефіцієнт відношення площі східчастої фігури поперечного перерізу стрижня до площі ступінчатою фігури поперечного перерізу стрижня.

К_кр =0,925[I, табл. 2.5];

 К_з=0,970 [I, табл. 2.4].

 

Рисунок 2.2 – Головна ізоляція обмоток  ВН і НН

 

Попередня величина індукції в стрижнях масляних трансформаторів у відповідності з рекомендаціями [I, с. 18] вибирається по табл. 2.6.

Рекомендовані значення коефіцієнта b, який зв’язує  середню довжину окружності каналу розсіювання між обмотками трансформатора й висоту обмотки, вибираються за табл. 2.7 [I, табл. 2.7]. Для алюмінію при заданій потужності трансформатора рекомендується β = 1,3 – 1,7.

Приймаємо β = 1,4.

Для потужності 1000кВ*А В_с лежить в межах 1,55-1,65Тл, тому попередньо обираємо В_с = 1,55.

 

 

4.  Попередній діаметр стрижня:

 

,

 

де b = 1,4;  f₁ = 50Гц;

В_с = 1,55Тл – рекомендована індукція у стрижнях масляних трансформаторів;  

К_р = 0,95– коефіцієнт приведення досконалого поля розсіювання до реального поля ( коефіцієнт Роговського);

 

 

Остаточний діаметр стрижня  слід вибирати по нормалізованій шкалі  – 

d_н = 0,24 м.

 

5.  Після вибору найближчого діаметра стрижня визначаємо значення b_н, яке відповідає нормалізованому діаметру:

6.  Радіальний розмір обмотки НН а₁ може бути визначений попередньо за формулою:

,

де К₁ – коефіцієнт, який визначається за табл. 2.8[I, табл. 2.8], К₁=1,4 (Для трансформаторів потужністю 1000кВ*А та класом напруги U=10кВ).

 

7. Середній попередній діаметр каналу між обмотками:

 

 м,

 

де     =0,015м – (таблиця 2.1 [I]);

=0,03м – (примітка 1 до таблиці 2.2 [I]).

( див. рисунки 2.1, 2.2  табл. 2.1 й 2.2).

8. Висота обмотки трансформатора:

                                             м

 

9. Активний (чистий) перетин сталі стрижня:

 

10. Визначення ЕРС витка:

 

11. Число витків фази НН й ВН:

 

12. Середня щільність струму в алюмінієвих обмотках:

 

 

де К_д – коефіцієнт додаткових втрат, приймається за табл. 3.7 [І, табл.3.7]

К_д=0,89.                                                                                                           

13. Значення щільності струму отримане в пункті 2.12  не перебільшує табличних значень(I, табл.3.8):

1,896<2,6МА/м²

14. Орієнтовний переріз витка кожної обмотки ВН та НН:

 

Враховуючи рекомендації [1, гл. 3 та табл. 3.2] обирається тип обмоток НН та ВН:

         ВН –  циліндрична багатошарова з прямокутного  дроту; 

          НН –  циліндрична багатошарова з  прямокутного дроту.

3 ВИБІР КОНСТРУКЦІЇ І РОЗРАХУНОК  ОБМОТОК

 

 

3.1 Розрахунок обмоток НН

 

Визначаємо напругу одного витка  після округлення розрахованого  числа витків:

 В.

Діюча індукція в стрижні:

 

 Тл ;

Отримане значення індукції лежить у заданих межах і відповідає значенням  таблиці 2.6[1] (1,55<1,585<1,65Тл).

За значеннями потужності, класу напруги, струму, переріза витка й матеріалу обмоток обираємо за таблицею. 3.9[1] тип обмоток: обмотка ВН при напрузі 10кВ і струмі 57,735А - циліндрична багатошарова обмотка із прямокутного проводу; обмотка НН при напрузі 0,4кВ і  струмі 833,333А - циліндрична багатошарова обмотка із прямокутного проводу.

   3.1.1 Розрахунок обмотки низької напруги з прямокутного дроту

3.1.1.1 Приймаємо орієнтоване число  шарів обмотки n_СЛ = 4.

3.1.1.2 Визначаємо орієнтоване число витків у шарі:

 витків.

 

3.1.1.3 Орієнтована висота витка  з ізоляцією:

h =

,

 

де l – висота обмотки низької напруги по п. 2.8. 

 

 м,

3.1.1.4 Визначення орієнтовного числа елементарних проводів у витку:

_{75*10^-6м² – переріз паралельних проводів, з яких набирається виток.}

_{Знайдене  число елементарних проводів у витку округлюємо до найближчого цілого числа, тобто nел=6.}

 

_{3.1.1.5 Орієнтовний  переріз елементарного проводу:}

 м²

3.1.1.7 Орієнтовна висота елементарного  проводу з ізоляцією:

 

 м.

 

 

3.1.1.8 Орієнтовна висота елементарного  проводу без ізоляції:

 

h_ПР = h^´_ПР – δ_З,

де  δ_З = 0,5 мм - двостороння товщина ізоляції (I, табл. 3.2, 3.3, примітка 1 до таблиці 3.2 [I]).

 

h_ПР = 0,016 – 0,0005= 0,0155 м.

 

3.1.1.9 На підставі h_ПР=0,0155 м і необхідного перетину П_ЭЛ=73,240 мм² за табл.3.2,[1] обираємо алюмінієвий провід марки АПБ (a = 5 мм і b=15мм).

Характеристику витка записуємо у вигляді:

 

АПБ × 

 

Рисунок 3.1 – Форма перерізу витка  обмотки нижчої напруги при n_ЭЛ =6

 

3.1.1.10 Уточнюємо висоту витка:

 

h = n_ЭЛ·b^´ = 6·0,0155 = 0,0930 м;

 

3.1.1.13 Фактичний перетин витка:

 

П^´₁ = n_ЭЛ·П_ЭЛ·10^-6 = 6·74,1·10^-6 = 444,600·10^-6 м².

 

3.1.1.14 Дійсна щільність  струму:

 

А/м²,

 

що в межах припустимого 1,5-2,6 А/м² (табл. 3.8,[1]).

 

3.1.1.16 Остаточно осьовий розмір  обмотки:

 

l₁ = h·(W_СЛ +1) + (0,005÷0,015) = 0,093  ·(7 + 1) + 0,01 = 0,754 м.

 

 

3.1.1.17 Радіальний розмір обмотки (табл. 3.11,[1]):

 

a₁ = (n^´_СЛ·a^´ +a₁₁)·10^-3 = (4·5,5+7 )·10^-3 = 0,029 м,

де а₁₁ – радіальний розмір каналу посередині обмотки НН.

а₁₁ = 7 – для довжини охолоджувального каналу 500-1000мм (таблиця 3.11,[1])

 

3.1.1.18 Внутрішній діаметр обмотки:

 

D^´₁ = d + 2·a₀₁·10^-3 = 0,24 + 2·15·10^-3 = 0,27 м.

 

3.1.1.19 Зовнішній діаметр обмотки:

 

D^´´₁ = D^´₁ + 2·a₁ = 0,27 + 2·0,029 = 0,328 м.

 

3.1.1.20 Радіальний діаметр  обмотки:

 

d₁₂= D^´´₁+ a₁₂=0.328+0.03=0.358 м.

 

3.1.1.21 Перевіряємо реальне значення коефіцієнта β:

 

β =(π d₁₂)/ l₁=3,14*0,358/0,754=1,492

Знайдене значення β лежить не виходить за рекомендовані межі за табл.2,7[1]: β=1,3 – 1,7

 

3.1.1.20 Поверхня охолодження обмотки  НН при наявності каналу охолодження:

П₀₁ = 2·с·К_З·π·(D^´₁ + D^´´₁)·l₁ ,

 

де  с = 3 – число активних стрижнів;

 К_З = 0,75 – коефіцієнт, що враховує закриття частини поверхні обмотки рейками та іншими ізоляційними деталями.

П₀₁ = 2·3·0,75·3,14·(0,27 + 0,328)·0,754 = 6,374 м²,

 

 

 

 

 

 

3.1.1.21 Орієнтована щільність теплового потоку обмотки НН:

 

 Вт/м².

Знайдене значення q₁ знаходиться в межах 800 - 1400 Вт/м².

 

3.2. Розрахунок обмотки ВН.

 

При виборі обмотки ВН варто враховувати  необхідність виконання відгалужень  для регулювання напруги. У масляних трансформаторах із ПБЗ (переключенням без збудження) передбачаються чотири відгалуження на +5%; +2,5%; -2,5% і –5% номінальної напруги крім основного затискача з номінальною напругою.

Рисунок 3.2 - Схема виконання відводів у обмотці при регулюванні           

                                    напруги без збудження

 

3.2.1 Число витків обмотки ВН  при номінальній напрузі

 

W₂ = W₁·

витків, приймаємо 404 витків.

3.2.2 Числовитків на одній ступені  регулювання напруги при з’єднанні обмотки ВН у зірку:

_{де Uв – напруг а одного витка обмотки, В.}

Приймаємо W_р=10 витків

3.2.3 Орієнтована щільність струму  в обмотках:

 

Δ₂ = 2·Δ_СР1 – Δ₁ = 2·1,896 – 1,896 = 1,896 МА/м².

 

3.2.4 Орієнтований перетин витка  обмотки:

 

 

м².

 

3.3 Розрахунок багатошарової циліндричної  обмотки вищої напруги з прямокутного  проводу.

 

3.3.1 Число витків в обмотці  з урахуванням межі для регулювання  напруги:

W2' = 1,05·W₂=1,05*404=424,2,

Приймаємо 424 витки.

3.3.2 Загальний сумарний радіальний розмір проводів:

 

,

де  =0,93 для алюмінію – коефіцієнт, який ураховує ізоляцію проводів в осьовому напрямку обмотки.

П₂ – орієнтований перетин витка;

l₂=l₁ – висота обмотки ВН дорівнює висоті обмотки НН.

 

3.3.3 Загальний гранично припустимий  сумарний радіальний розмір обмотки  за умовами припустимої щільності  теплового потоку:

 

  ,м

 

                   На підставі необхідного перетину П_ЭЛ = 30,447 мм² по табл. 3.2 [1] вибираємо алюмінієвий провід марки ПБ (a = 3,35 мм і b = 9 мм із перетином 29,6 мм²).

Характеристику витка записуємо  у виді:

 

АПБ × 

 

 

 

3.3.4 Повний перетин витка:

 

П₂ = n_В2·П^´´₂·10^-6 = 1·29,6·10^-6 = 29,6 мм².

 

 

Рисунок 3.4 – Форма перерізу витка  обмотки вищої напруги при n_ЭЛ = 1.

 

3.3.5 Отримана щільність струму:

 

 

3.3.6 Число витків у  шарі:

 

W_СЛ2 =

,

витків,

 

де l₂ = l₁ = 0,754 м; приймаємо число витків у шарі  - 85.

 

3.3.7 Число шарів в обмотці  з урахуванням витків для регулювання  напруги:

n_СЛ2 =

Приймаємо n_сл=5.

 

 

 

 

 

 

Напруга, В    Число витків на відгалуженнях

 

   6300     404 + 2∙10 = 424 витка

   6150     404 +10 = 414 витка

   10000     404 витка

   5850     404 – 10 = 394 витка

   5700     404 - 2∙10 = 384 витка

 

3.3.8 Робоча напруга двох шарів:

 

U_М.СЛ = 2·W_СЛ2·U_B = 2·85·14,286 = 2429 В.

 

По цій напрузі по табл. 4.7 [1] вибираємо  число шарів кабельного паперу марки ДО-120 за ДСТ 23436-83Е 4×0,12 мм, виступ ізоляції 20 мм із кожного кінця обмотки. З торців кожного шару вгорі і внизу зміцнюються паперово-бакелітові циліндричні кільця товщиною 0,5 мм.

Загальна товщина ізоляції δ_М.СЛ = 4×0,12 = 0,48 мм.

За умовами охолодження кожного стрижня обмотки виконуються у виді двох концентричних котушок з осьовим масляним каналом між ними. Мінімальну ширину масляного каналу а^´₂₂ вибираємо по табл. 2.2а [1]. Вона дорівнює 30 мм.

 

 

         3.3.8 Радіальний розмір обмотки:

 

a₂ = [a₁·n_СЛ2 + δ_М.СЛ·(n_СЛ2 – 1) + а^´₂₂·n_k]·10^-3 = [3,85·5 + 0,48·(5–1) + 7·1]·10^-3 =0,028 м,

де   а^´₂₂ – радіальний розмір каналу між двома котушками, мм, за табл.3.11[1];

         n_k – число осьових каналів. 

3.3.9 Внутрішній діаметр обмотки:

 

D^´₂ = D^´´₁ + 2·a₁₂ = 0,328 + 2·40·10^-3 = 0,408 м,

 

         де a₁₂ = 40 мм – збільшуємо для покращення характеристик напруги короткого замикання.

 

3.3.10 Зовнішній діаметр обмотки:

D^´´₂ = D^´₂ + 2·a₂ = 0,408 + 2·0,028 = 0,464 м.

Розмір між осях стрижнів :

С= D^´´₂ + a₂₂·10^-3 = 0.464 + 0.018=0.482 м,

Де a₂₂ – відстань між обмотками сусідніх стрижнів.

 

3.3.11 Поверхня охолодження обмотки:

 

П₀₂ = С·n·k·π·(D^´₂ + D^´´₂)·l₂ ,

 

де С = 3 – число стрижнів магнітної системи;п і k – з табл. 3.1,[1];

для двох котушок n=1,5, k=0,83

l₂ – висота обмотки ВН, уточнюється після вибору розміру ф числа провідників за рівням, м:

l₂=n_в2·b₁·(W_сл2+1) ·10^-3=1·9,5·(85+1) ·10^-3=0,817 м,

де b₁ – висота провідника, мм.

 

П₀₂ = 3·1,5·0,83·3,14·(0,408 + 0,464)·0,817 = 8,363 м²;

 

3.3.12 Орієнтована щільність теплового потоку:

q₂ = 0,55·P_K·10³/П₀₂ = 0,55·12,200·10³/8,363 = 802,369 Вт/м².

q₂≤800÷1400

4 ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК КОРОТКОГО  ЗАМИКАННЯ

 

4.1 Втрати короткого замикання  визначаються для кожної обмотки  (НН і ВН) по формулах:

 

4.1.1 Повна маса металу обмоток:

 

G_Мi = K_ν·C·D_CPi·W_i·П_i·10³,

 

де  i – приналежність до обмоток НН і ВН;

К_ν = 8,47 – для алюмінію;

С – число активних стрижнів;

D_Cpi – середній діаметр обмоток НН і ВН, м;

W_i – число витків відповідної обмотки;

П_i – перетин витка, м².

• обмотка НН:

G_M1 =

кг.

• обмотка ВН:

G_M2 =

кг.

 

4.1.2 Основні електричні втрати  в обмотках:

 

P_i = K·Δ²_i·G_Mi,

де  К = 12,75 – для алюмінію;

 

• для обмотки НН:

P₁ = 12,75·1,896²·94,581= 4336 Вт.

 

• для обмотки ВН:

Р₂ = 12,75·1,951²·139,097 = 6058 Вт.

 

4.1.3 Маса металу відводів:

G_ОТВ.i = l_ОТВ·П_ОТВi·γ,

 

де  l_ОТВн = 7,5l=7,5*0,754=5,655 м;

l_ОТВв = 7,5l=7,5*0,817=6,128 м; 

П_ОТВ = П_i – перетин витка відповідної обмотки, м²;

γ – щільність металу обмоток (для алюмінію – 2700 кг/м³).

• для відводів НН:

 

G_ОТВ1 = 5,655·444,6·10^-6·2700 = 6,788 кг.

• для відводів ВН: