Розрахунок річного режиму роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………….………………...3

  1. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО РЕЖИМУ РОБОТИ ДОРОЖНЬО БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН……………………………………………………………………….…..4
  2. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ПЛАНУ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН……..........................................................8
  3. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ОБ'ЄМУ РОБІТ З РЕМОНТІВ І ТЕХНІЧНИХ

ОБСЛУГОВУВАНЬ………………………………………….……...…………...10

  1. ТЕХНОЛОГ1ЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПОСТІВ, ДІЛЬНИЦЬ, ПРОМИСЛОВИХ  ПРИМІЩЕНЬ……………..…………………………………………………..….14
  2. ПЛАНУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ РММ ………………....…24

ВИСНОВОК..…………………………………………………………………….……..25

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

За  останні роки досягнуто збалансованості  попиту і пропозиції транспортних послуг. Власники приватних автомобілів  завдяки меншим накладним витратам тепер часто стають більш конкурентоспроможними  на транспортному ринку порівняно  з автотранспортними підприємствами. І хоч така конкуренція не настільки  сильна щоб загрожувати існуванню  системи транспорту загального користування в цілому, значна кількість якого  перебуває в муніципальному підпорядкуванні.

Показником  рівня пропозиції транспортних послуг є наявний транспортний потенціал  та ефективність його використання. Обмін  продукцією, до якої належать автомобілі потребує застосування ринкових цін  на них. За недостатньої пропозиції вони, безсумнівно, будуть високими. Це означає  що придбати автомобіль зможе не кожний.

В умовах ринку кожний його учасник  намагається не тільки утриматися на ньому, а й розширити сферу  своєї діяльності. На утримання автотранспортних засобів у технічно справному  стані, що забезпечує ефектний транспортний процес галузь витрачає значні ресурси. Збільшення кількості автомобілів  на дорогах нашої країни призводить до забруднення навколишнього середовища відпрацьованими газами. Зі зростанням швидкостей та інтенсивності руху підвищуються вимоги до надійності автотранспортних засобів, оскільки несправні автомобілі є джерелом ДТП.

Збереженість  автотранспортних засобів та готовність їх до перевезень залежать від організації, методів і засобів між змінного зберігання.

Автомобільну  транспортну систему поділено на функціональні самостійні системи: комерційну експлуатацію автомобілів; технічну експлуатацію автомобілів. Кожній системі відповідає певний процес функціонування.

 

 

 

1. РОЗРАХУНОК  РІЧНОГО РЕЖИМУ РОБОТИ

ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНИХ  МАШИН

 

 

          1.1. Загальні положення

 

          Режими роботи дорожньо-будівельних машин визначаються тривалістю робочого часу і перерв у роботі за відповідний період роботи в конкретних умовах експлуатації.

          Робочий час машин включає тривалість операцій технологічного процесу виконання робіт, пересування машин своїм ходом в процесі роботи чи з об’єкта на інший (у межах будівельного майданчика), технологічних перерв у роботі машин, підготовки машини до роботи на початку зміни, здачі її в кінці зміни та технологічного обслуговування машини протягом зміни.

          Розробляють річні, добові, змінні режими роботи машин. При цьому передбачається розподіл календарного часу на робочий час і час, коли машина по тих чи інших причинах не працює. У річному режимі враховуються тільки цілодобові перерви в роботі машини.

          Річний режим роботи визначається на середньосписочну машину по кожній групі чи по кожному виду машин.

          Добовий режим визначає кількість змін роботи машин протягом доби і характеризується коефіцієнтом змінності.

 

 

          1.2. Визначення річних режимів роботи дорожньо-будівельних машин

 

          Річні режими роботи машин розробляються відповідно до конкретних умов експлуатації в організаціях, що використовують будівельні машини.

          Річний режим роботи машин передбачає розподіл річного календарного часу на робочий час і неробочий, коли машина знаходиться в ТО і ремонті, простоює по метеорологічним умовам, вихідним і святковим дням, виконується переміщення машини з одного об’єкта на інший чи монтаж-демонтаж.

          Розрахунок річного режиму роботи ведеться на прикладі каток причіпний легкий.

          Списочна кількість машин в парку – Nсп = 7

          Температурна зона, для якої розраховується річний режим – V температурна зона

          Коефіцієнт напрацювання – Кн = 0,9

          Коефіцієнт змінності – Кзм = 1,2

          Кількість перебазувань за минулий рік – Пп=0

          Коефіцієнт зміни обсягів робіт, що виконуються в розрахунковому році – Кз = 1,0

          Річний режим роботи машини визначається за формулою:

 

 

де Дк – кількість календарних днів на рік; 
    До – кількість днів простою машини за різними причинами за рік;

    tзм – час зміни, год;

    Кзм – коефіцієнт змінності; 
    Рч – коефіцієнт, який характеризує, кількість днів простою машини під час технічних впливів, що припадає на одну машино-годину її роботи (додаток 6).

          Кількість днів простою за рік на одну облікову машину кожної групи визначається за формулою:

 

    

 

де Дв – кількість вихідних і святкових днів (визначається на визначений рік у розрахунку на п'ятиденний робочий тиждень);

     Дп – час, витрачений на перебазування машини з об'єкта на об’єкт, дні;

     Дм – втрати часу внаслідок несприятливих метеорологічних умов, дні;

    Дн – непередбачені простої, дні;

     Дтр – дні, які обумовлюють доставку машин на ремонтно-механічні заводи.

 

 

          1.2.1. Кількість вихідних і святкових днів

 

          Кількість вихідних і святкових днів приймаємо за календарем. Однак, для підвищення продуктивності машин в літній період (напружений період ведення робіт, наприклад, червень...серпень) доцільно організувати роботу у вихідні дні за змінним графіком роботи машиністів.

          Перерви в роботі у зв’язку зі святковими і вихідними днями у цьому випадку складають:

 

 

де  – кількість вихідних і святкових днів за календарем;

     – кількість вихідних і святкових днів, що припадають на напружений період ведення 
будівельних робіт.

 

1.2.2. Кількість днів простою машини внаслідок несприятливих метеорологічних умов

 

          Кількість днів простою машини внаслідок несприятливих метеорологічних умов визначається на підставі даних відповідних ремонтних управлінь Гідрометеослужби. При цьому необхідно враховувати ймовірність збігу їх з вихідними і святковими днями, а також між собою.

          Відповідно до природнокліматичного довідника (додаток 5) кількість днів з несприятливими метеорологічними умовами заноситься в таблицю, форма якої наведена в таблиці 1.2.

Дп=0 тому що машина на пнемо ходу і повертається своїм ходом.

 

          Таблиця 1.2.3. Кількість днів з несприятливими метеорологічними

Місто

температурної зони

Фактори, що впливають на тривалість робочого часу машини

Середня кількість днів

Всього за

рік

 

І кв.

II кв.

III кв.

IV кв.

35

Температура – 30 °С

4,1

−

−

4

11,3

Вітер більше 10 м/с

6,8

3,5

0,4

0,8

3,6

Дощ

0

2,3

6,8

0,2

10

Промерзання ґрунту

90

10

−

77

177


 

          Примітка: при визначенні перерв в роботі машин у зв'язку з несприятливими метеорологічними умовами слід враховувати для:

          1). екскаваторів з ковшем місткістю більше 0,25 м³, навантажувачів, бульдозерів – дні з низькою температурою та дні з дощем;

          2). скреперів, автогрейдерів, тракторів з начіпним екскаваторним обладнанням з ковшем місткістю до 0,25 м³ – дні з дощем і промерзанням ґрунту;

          3). кранів баштових і стрілових – дні з вітром більше 10 м/с, з температурою 30 °С та дні з дощем. Тривалість перерв у роботі машин через несприятливі метеорологічні умови визначають за формулою:

 

          Загальна тривалість перерв у роботі машини в зв'язку із несприятливими метеорологічними умовам сумується з врахуванням співпадання.

          В курсовій роботі дні простою по несприятливим метеорологічним умовам визначаються з достатньою точністю за формулою:

 

 

де 0,7 – коефіцієнт, що враховує співпадання несприятливих метеорологічних умов з вихідними та святковими днями, а також між собою;

      − кількість днів з несприятливими метеорологічними умовами для даної машини (згідно природнокліматичного довідника).

          1.2.3. Перерви в роботі машин за непередбаченими причинами

          В склад річного режиму на основі переглянутих даних про причини фактичних цілодобових простоїв може бути зарезервовано час для перерв в роботі машин за непередбаченими причинами, який, як правило складає 3 % від кількості календарних днів, за виключенням вихідних та святкових днів. Ці простої визначаються за формулою:

 

 

          1.2.4. Річний режим роботи машин

          Для решти машин парку розрахунок річного режиму роботи виконується з використанням ЕОМ згідно вихідним даним таблиці 2 завдання.

Тк=5000, Тпр=1000, Тто-2 =250, Тто-1 =50, Nсо=2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ПЛАНУ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА

РЕМОНТУ БУДІВЕЛЬНИХ  МАШИН

 

          Для розробки річного плану по кожній машині необхідні такі вихідні дані:

     – фактична наробка на початок року – Тн; 
     – запланована наробка на рік (річний режим роботи машини) – Тр;

     – періодичність технічного обслуговування і ремонтів:

     – капітального ремонту – Тк;

     – поточного ремонту – Тп;

     – технічного обслуговування №2 – ТТО-2;

    – технічного обслуговування №1 – TТО-1.

          Річним планом передбачено визначити кількість технічних обслуговувань і ремонтів для

кожної машини, групи  однотипних машин і парку машин  в цілому. Визначені дані дозволяють визначити потребу в трудових ресурсах, виробничих площ ремонтних майстерень, технологічного обладнання, пересувних засобів технічного обслуговування і ремонту, а також

матеріальних ресурсів.

          Кількість технічних обслуговувань і ремонтів кожного виду для окремої машини розраховується за формулою:

 

 

   Приймаємо Nкр = 1.

 

   Приймаємо Nпр = 1.

 

   Приймаємо NТО – 2=6,0.

 

   Приймаємо NТО -  1 = 33,0.

 

де Тн тор – фактична наробка машини на початок року на відповідний вид ремонту чи технічне обслуговування, машино-годин або годин;

     Тр – річний режим роботи машини, машино-годин або годин;

     Ттор – періодичність виконання відповідного технічного обслуговування або ремонту, машино-годин або годин;

     Nп – кількість усіх видів ремонтів і технічних обслуговувань, що перевищує періодичність даного виду (при визначені кількості капітальних ремонтів Nп = 0).

          Розрахунок за формулою виконується в такій послідовності: капітальний, поточний ремонти (включаючи ТО-3), технічні обслуговування ТО-2, ТО-1.

          Фактична наробка на початок року визначається з часу проведення останнього відповідного виду технічного обслуговування чи ремонту:

 

год.

де Кн = 0,9 – коефіцієнт напрацювання;

     Тк – періодичність проведення капітального ремонту, машино-годин або годин.

          Наробка машин на технічне обслуговування №1, №2, поточний ремонт, капітальний ремонт визначають як залишок від ділення наробки з початку експлуатації на відповідну періодичність.

          Кількість сезонних технічних обслуговувань на плануємий період роботи машини визначається за умови переводу машини з осінньо-зимового на весняно-літній період експлуатації і навпаки – Nсо = 14.

          Кількість щозмінних технічних обслуговувань визначається за формулою:

 

 

де Дп – загальна сума днів простою машини протягом року;

     Кзм – середній коефіцієнт змінності.

 

 

де До – визначене значення кількості днів простою на одну облікову машину (див. «Розрахунок річного режиму роботи дорожньо-будівельних машин»);

    Дтор – дні простою машини в технічних обслуговуваннях і ремонтах:

 

 

 

          Значення величин приведено в п. 1.2.

          Наробку машин, періодичності, річний режим роботи, в машино-годинах визначають за допомогою коефіцієнтів, що приведені в Державних будівельних нормах України «Технічна експлуатація будівельних машин» ДБН В 2.8. – 3 – 95.

          В курсовій роботі не передбачено проводити коригування періодичності технічного 
обслуговування і ремонту та трудомісткості їх виконання.

 

 

 

 

 

 

3. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ОБ'ЄМУ РОБІТ З РЕМОНТІВ І ТЕХНІЧНИХ

ОБСЛУГОВУВАНЬ

          Розрахунок річної потреби в технічних обслуговуваннях і ремонтах дозволяє визначити трудомісткості робіт по кожній машині, групі однотипних машин і парку в цілому. Визначені трудомісткості робіт по парку машин являються основою технологічної частини проектування експлуатаційної бази. Остаточна програма може бути доповнена до 25 % капітальних ремонтів основних машин на готових комплектах агрегатів.

          При розрахунках попередньо приймається нормативна трудомісткість, яка коригується в залежності від конкретних умов експлуатації. Крім того, у курсовій роботі не передбачається розглядати питання:

     – відокремлення трудомісткості робіт по ТО-3, які враховані в проведення поточного ремонту;

     – збільшення трудомісткості робіт до 30 % для машин на шасі автомобіля чисельністю 50... 100 машин;

     – замовлення будівельних організацій;

     – потреби на самообслуговування підприємства.

          В курсовій роботі розрахунок річної програми ведеться для парку машин згідно завдання. Методика розрахунку представляється на прикладі заданої машини, для решти машин за – допомогою ЕОМ.

          Вихідні дані:

1). Найменування машини;

2). Показники трудомісткості згідно нормативної документації;

3). Кількість ТО і ремонтів приймається згідно розрахованих у розділі 2 і заноситься до таблиці, форма якої представлена таблицею 3.1.                                                          Таблиця 3.1

Види ТО і Р

Трудомісткість одного ТО і Р, люд-год

Всього

В тому числі за видами робіт

слюсарні

верстатні

інші

ТО – 1

7

7

-

-

ТО – 2

28

28

-

-

ПР

710

545

95

70

СО

14

14

-

-


    

     Річна програма трудомісткості робіт з ТО і ремонту визначається без коригування періодичності і трудомісткості в залежності від спеціалізації парку, кількісного його складу, природнокліматичних умов експлуатації.

          Методика розрахунку річної програми в курсовій роботі виконується на прикладі однієї машини і групи однотипних машин. Для решти машин розрахунки проводяться на ЕОМ. Крім того, у курсовій роботі не враховується 25 % проведення капітальних ремонтів, виконання робіт

по  самообслуговуванню, обладнання  ремонтної майстерні,  а також  виготовлення  запасних частин і виконання замовлень будівельних організацій.

          Трудомісткість робіт експлуатаційної бази по технічному обслуговуванню визначається за 
формулою:

 

 

 

де Ncn – списочна кількість машин даної групи;

     Nто – кількість відповідного виду ТО для розрахункової машини на рік; 
     ато – трудомісткість одного виду ТО згідно нормативної документації, людино-годин.

          В курсовій роботі пропонується запроваджувати централізовану форму організації обслуговування, тому трудомісткість проведення щозмінного технічного обслуговування 
визначається за залежністю:

 

    

 

де Nщо – річна кількість щозмінних ТО;

    ащо – трудомісткість  щозмінного ТО, людино-годин, ащо = 0,5 людино-годин.

          При технічних обслуговуваннях виконують тільки слюсарні роботи. Загальна трудомісткість цих робіт для групи однотипних машин складає:

 

 

          Трудомісткість робіт з поточного ремонту доцільно визначати за видами робіт (слюсарні, верстатні та інші види робіт):

 

 

 

 

де Nп – кількість поточних ремонтів для розрахункової машини на рік;

     Nсп – списочна кількість машин даної групи;

     асп', авп, , аінп – трудомісткість   слюсарних,   верстатних  та  інших   робіт   відповідно  за нормативними даними, людино-годин.

          Після виконання розрахунків на ЕОМ згідно вихідних даних відповідно завданню отримуємо таблиці:

     – кількість заходів з ТО і ремонту дорожніх машин по експлуатаційній базі; 
     – трудомісткість робіт з ТО і ремонту по парку машин і в залежності від базового шасі машин;

     – колісні і гусеничні машини;

     – таблицю по розподіленню трудомісткості за видами робіт.

           В таблиці по-розподіленню трудомісткості робіт представлені види робіт з ТО і ремонту за типами машин на гусеничному і пневмоколісному ходовому обладнанні, що надає змогу визначити:

     –  місце і роль машиністів при виконанні ЩО;

     – місце виконання та участь екіпажів машин у проведенні СО;

     – ймовірність запровадження на експлуатаційній базі централізованої форми проведення ТО і впровадження агрегатного методу ремонту;

     – необхідність створення тупикових постів з ТО і ремонту, обґрунтування необхідності у проектуванні централізованих постів змащування (ЦПЗ) і діагностування колісних і гусеничних машин;

     – потребу в пересувних засобах для проведення ТО і ремонту в польових умовах (в курсовій роботі приймати місцем проведення ТО і ремонту в стаціонарних ремонтно- 
механічних майстернях);

     – потребу в дільницях, які дозволяють якісно і своєчасно виконувати заплановані ТО і ремонти.

          Розподіл трудомісткості за видами робіт проведено згідно середньостатистичних даних, які розроблені і рекомендовані для кожного виду робіт з ТО і ремонту у відсоткових співвідношеннях (таблиця 3.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.2

Пости, дільниці та трудомісткості РММ

 

№ п/п

Назва поста чи дільниці

Трудомісткість, людино-годин

1

- -

Пост ТО колісних машин

2

ЦПЗ колісних машин

3

Пост діагностування  КМ

4

Пост по ремонту  ГМ

5

Пост по ремонту  КМ

6

Агрегатна дільниця

7

Механічна дільниця

8

Дільниця по ремонту  СЖ

9

Шиноремонтна дільниця

10

Електротехнічна дільниця

11

Термічна дільниця

12

Мідницько-жестянницька дільниця

13

Пост ТО гусеничних машин

14

ЦПЗ гусеничних машин

15

Пост діагностування ГМ гусеничних машин

16

Столярно-оббивальна дільниця

17

Малярна дільниця


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.ТЕХНОЛОГ1ЧНИЙ  РОЗРАХУНОК ПОСТІВ, ДІЛЬНИЦЬ, ПРОМИСЛОВИХ  ПРИМІЩЕНЬ

 

          Для  підприємств   комплексного  типу   вихідними  даними   являються  типи   дорожньо-дівельних машин, режими їх роботи, режими ТО і ремонту, умови експлуатації і технічного стану  машин.  В попередніх розділах представлені методики  розрахунку річного режиму, прививедені нормативні дані по періодичності ТО і ремонту для визначення в їх потребі на єксплатуємий  період  роботи.   Технічний   стан   машин   характеризується   наробкою  з  початку ксплуатації, В завданні, на курсову роботу приведено коефіцієнт напрацювання (К и ) для кожної групи машин. При відсутності таких даних при проектуванні рекомендується приймати вік машини в межах 0,5...0,75 від наробки до капітального ремонту.

           При реконструкції експлуатаційного підприємства технічний стан машин визначають як середнє значення за декілька років з врахуванням перспектив розвитку парку, що рекомендовано завданням.

           Основні документи, що рекомендують режими ТО і ремонту дорожньо - будівельннх машин приведені раніше.

           Розподіл трудомісткості ТО і ремонту по видам робіт (%) при виконанні курсової роботи приведено в таблиці 3.1.

           Отримані дані розрахунку на ЕОМ по розподілу трудомісткості за видами робіт дозволяє 
визначити необхідні пости та дільниці для ТО і ремонту заданого парку дорожніх машин. При 
цьому ТО і ремонт гусеничних машин виконується як і колісних в стаціонарних умовах. Дослідження показали, що в стаціонарних умовах доцільно планувати 2(3....30 % робіт з ТО і 70. .80 % робіт з поточного ремонту. Решта робіт виконується в зоні роботи машини з використанням пересувних ремонтних засобів. В курсовій роботі приймати виконання всього 
об'єму робіт в стаціонарних умовах.

            Примірний розподіл трудомісткості (людино-години) для визначення постів і дільниць ремонтно-механічної майстерні (РММ) приведено в таблиці 33.

            На підставі аналізу даних таблиці З.З в РММ доцільно передбачити створення постів і дільниць (примірний перелік приведено в таблиці ЗЛ).

 

4.1   Розрахунок річних фондів часу

 

           Фонд часу роботи характеризується плановою кількістю годий роботи робітники обладнання чи поста протягом календарного періоду (місяць, квартал, рік).

           Розрізняють номінальний і дійсний фонди часу. Номінальний фонд часу робітник характеризується максимально можливою кількістю годин його роботи протягом року:

 

де: Дк - число календарних днів року;

      Дв - число вихідних днів протягом року;

      ДС - число святкових днів протягом року;

      tзм - тривалість зміни, tзм = 8,0 год.

            Дійсний фонд часу робітника визначається реальним часом протягом року.

 

де: Д вп - тривалість відпустки робітника, робочі дні;

      К н - коефіцієнт, що враховує незаплановані втрати часу внаслідок хвороби та іні поважних причин, Кн = 0,97.. .0,98,

            Річний фонд часу обладнання визначається за формулою: 

 

де: Узм - кількість змін роботи обладнання за добу; Коб - коефіцієнт використання обладнання; Коб = 0,75...0,8 - основне обладнання (стенди, пристрої тощо), Ко6 = 0,6...0,75 -нагрівальні і термічні печі, Коб = 0,85...0,9 зварювальне обладнання.

 

 Приблизний режим роботи постів, дільниць приведено в таблиці 4.1.

№ 1 п/п

Найменування постів, дільниць

Рекомендована кількість змін

Тривалість зміни,год

1

Пости ТО і ремонту: змащування, діагностика

1;2

8,0

2

Дільниці: агрегатна, електротехнічна, термічна, мідницько - жестянницька, комплектовочна, шинорем.оіітиа, акумуляторна, малярна

 

1

 

8,0

3

Дільниці: механічна, зварювання

1;2

8,0          

4

Інструментальна кладова

1

8,0          

5

Профілакторій

1;2

8,0          

6

Пересувні засоби ТО і ремонту

1

8,0          


 

 

             4.2. Розрахунок кількості постів та дільниць  технічного обслуговування  і  ремонту дорожньо - будівельних машин.