Розрахунок витрат на виконання міжнародних автомобільних перевезень (калькуляція собівартості)

Міністерство освіти і науки  України

Національний транспортний університет

 

 

 

 

 

 

 

Курсовий проект

з дисципліни:

"Транспортно-експедиторська  діяльність"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2010 р 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1.Маркетингове дослідження  ринку транспортних послуг………………..5

1.1Аналіз сегменту транспортного  ринку…………………………………….5

1.2. Оцінка вантажопотоку  …………………………………………………….8

1.3.Аналіз попиту  на перевезення……………………………………………..12

РОЗДІЛ 2. Обгрунтування рухомого складу………………………………………18

2.1. Визначення  техніко – експлуатаційних характеристик 

вантажних АТЗ……………………………………………………………18

2.2. Визначення показників  енергетичної ефективності АТЗ……………….26

РОЗДІЛ 3.Розрахунок витрат на виконання міжнародних

автомобільних перевезень (калькуляція собівартості)…………………33

РОЗДІЛ 4.Критерії вибору перевізника…………………………………….……….43

Висновок………………………………………………………………………...……..54

Список використаної літератури…………………………………………………..…55

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Транспортно-експедиторська діяльність - господарська діяльність із надання транспортно-експедиторських  послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Відносини в галузі транспортно-експедиторської  діяльності регулюються Господарським  кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 року №1955-ГУ, іншими законами, транспортними кодексами  та статутами, а також іншими нормативно-правовими  актами.

Учасниками транспортно-експедиторської  діяльності є: клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського  транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають  послуги) при перевезенні вантажів.

Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється як спеціалізованими підприємствами (організаціями), так  і іншими суб'єкти господарювання різних форм власності, які для виконання  доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі  приміщення тощо.

Експедитори для виконання  доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо.

Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо  пов'язана з організацією та забезпеченням  перевезень експортного, імпортного, транзитного  або іншого вантажу за договором  транспортного експедирування. Згідно зі ст. 8 Закону України від 1 липня 2004 року «Про транспортно-експедиторську діяльність», експедитори надають  клієнтам послуги відповідно до вимог  законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиційні послуги опосередковуються договором  транспортного експедирування. Згідно з ст. 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором  послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного  експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом  і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого  імені або від імені клієнта  договір перевезення вантажу, забезпечувати  відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

 

 

РОЗДІЛ 1

Маркетингове  дослідження ринку транспортних послуг

1.1Аналіз сегменту транспортного ринку

Обсяг міжнародних автомобільних  перевезень (місткість сегменту ринку

між Україною та іншою державою) може бути визначена на основі статистичних даних або за допомогою орієнтованих розрахунків  з використанням  обсягів торгівлі (таблиця 1.1) за наступною  методикою.

Таблиця 1.1

Обсяги зовнішньої торгівлі України  з Данією (млн.дол.США)

Роки

Експорт

Імпорт

Всього по країнах ЄС експорту

Всього по країнах ЄС імпорту

2005

106,7

176,0

10233,04

12191,9

2006

163,0

247,1

12087,9

16194,6

2007

197,8

286,9

13916,4

22218,7

2008

195,2

339,3

18129,5

28868,4

2009

122,4

219,4

9499,3

15392,7


 

На основі значень таблиці 1.1 та доповнення її даними про експорт  і імпорт, що наведені у статистичних довідниках. За допомогою методів регресійного аналізу, математичною статистики або методики експертних оцінок  слід визначити прогноз  обсягів зовнішньої торгівлі України на поточний рік для країни – партнера.

Для визначення обсягу перевезень автомобільним транспортом  необхідно  скористатися даними таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Оцінка вантажопотоку

Напрямок руху товарів

Вартість 1 тонни вантажу,$

Частка вантажу, що придатна для автомобільних  перевезень,%

Експорт

300 – 800

10 – 15

Імпорт

800 – 1200

30 – 40


 

Вартість 1 тонни вантажу  визначається номенклатурою товарної продукції по імпорту та експорту. Значення нижньої межі відповідає вартості 1 тонни сировини, а верхньої межі – вартості 1 тонни оптової продукції.

Частка автомобільних  перевезень визначається аналогічно. Використовуючи дані таблиці 1.1  та таблиці 1.2 за допомогою регресійного аналізу необхідно визначити обсяг автомобільних перевезень  на поточний рік, при цьому необхідно обґрунтувати вартість 1 тонни вантажу експорту та імпорту країн – торгових партнерів з огляду на розвиток їх економіки та спеціалізації у світовому господарстві.

1.1.1 Прогнозований обсяг зовнішньої торгівлі (експорт)

Таблиця 1.3

Прогнозування обсягів  зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС

на 2010 рік ( експорт )

№

y

x

x²

xy

y²

1

10233,4

5

25

51167,0

104722476

2

12087,9

6

36

72527,4

146117326

3

13916,4

7

49

97414,8

193666189

4

18129,5

8

64

145036,0

328678770

5

9499,3

9

81

85493,7

90236700

∑

63866,5

35

255

451638,9

863421462

Середнє значення

12773,3

7

51

90327,78

172684292


 

1.Знаходимо рівняння прямолінійної регресії:

 

де  – параметри рівняння; – вільний член рівняння; – коефіцієнт пропорційності, він зветься коефіцієнтом регресії

      – прогнозований рік ( = 10)

 

 

 

де  - кількість років, яка розглядається;

 

 

 

     Прогнозований обсяг:

 

2.Розраховуємо коефіцієнт  кореляції:

 

 

 

1.1.2 Прогнозований обсяг зовнішньої торгівлі (імпорт)

Таблиця 1.4

Прогнозування обсягів  зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС

на 2010 рік ( імпорт )

№

y

x

x²

xy

y²

1

12191,9

5

25

60959,5

148642425,6

2

16194,6

6

36

97167,6

262265069,2

3

22218,7

7

49

155530,9

493670629,7

4

28868,4

8

64

230947,2

833384518,6

5

15392,7

9

81

138534,3

236935213,3

∑

94866,3

35

255

683139,5

1974897856,31

Середнє значення

18973,26

7

51

136627,9

394979571,3


 

1.Знаходимо рівняння  прямолінійної регресії:

 

 

 

2.Розраховуємо коефіцієнт  кореляції:

 

 

 

1.2. Оцінка вантажопотоку

Таблиця1.5

Частка вантажопотоку

 

Сировина,%

Готова продукція,%

Експорт

60

40

Імпорт

10

90


 

1.2.1. Розрахункова частка вантажопотоку (імпорт)

1.Розраховуємо частку вантажопотоку  для експорту:

Експорт:

                60% - 8496,37

                40% - 5664,25

2.Розраховуємо  скільки тонн сировини буде  експортуватися:

 

3.Розраховуємо  скільки тонн готової продукції  буде експортуватися:

 

4.Розраховуємо скільки тонн сировини буде експортуватися автомобільним транспортом:

 

5.Розраховуємо  скільки тонн готової продукції  буде експортуватися автомобільним  транспортом:

 

6.Розраховуємо  кількість вантажопотоку, який  буде експортуватися:

 

 

1.2.2. Розрахункова частка вантажопотоку (імпорт)

1.Розраховуємо частку вантажопотоку для імпорту:

Імпорт:

                10% - 2469,59

                90% - 22226,29

2.Розраховуємо скільки тонн сировини буде імпортуватися:

 

3. Розраховуємо  скільки тонн готової продукції  буде імпортуватися:

 

4.Розраховуємо  скільки тонн сировини буде  імпортуватися автомобільним транспортом:

 

5.Розраховуємо  скільки тонн готової продукції  буде імпортуватися автомобільним транспортом:

 

6.Розраховуємо  кількість вантажопотоку, який  буде імпортуватися:

 

1.2.3. Обсяги зовнішньої торгівлі Данії з Україною за 2009 р.

В 2009 році частка експорту з Данією в загальному експорті України  складала – 122,4 млн.$ із 9499,3 млн.$.

Експорт: 9499,3 – 100%

                122,4 – х% 

 

В 2009 році частка імпорту з Данією в загальному імпорті України складала – 219,4 млн.$ із 15392,7 млн.$.

Імпорт: 15392,7  – 100%

              219,4 – х% 

 

 

1.2.4. Обсяги зовнішньої торгівлі Данії з Україною за 2010 р.

Частка експорту з Данією за 2010 рік в загальному експорті України :

               – 100%

             х – 1,29%

 

Частка імпорту з Данією за 2010 рік в загальному імпорті  України :

               – 100%

             х – 1,43%

 

1.2.5. Розрахункова частка вантажопотоку (експорт) на 2010 рік

1.Прогнозований об’єм з Данією на 2010 рік:

   Сировина:

 

   Готова продукція:

 

2.Розраховуємо скільки тонн сировини буде експортуватися:

 

3.Розраховуємо скільки тонн готової продукції буде експортуватися:

 

4.Розраховуємо скільки тонн сировини буде експортуватися автомобільним транспортом:

 

5.Розраховуємо скільки тонн готової продукції буде експортуватися автомобільним транспортом:

 

6.Розраховуємо  кількість вантажопотоку, який  буде експортуватися:

 

 

1.2.6 Розрахункова частка вантажопотоку (імпорт) на 2010 рік

1.Прогнозований об’єм з Данією на 2010 рік:

   Сировина:

 

   Готова продукція:

 

2.Розраховуємо скільки тонн сировини буде імпортуватися:

 

3.Розраховуємо скільки тонн готової продукції буде імпортуватися:

 

4.Розраховуємо скільки тонн сировини буде імпортуватися автомобільним транспортом:

 

5.Розраховуємо скільки тонн готової продукції буде імпортуватися автомобільним транспортом:

 

6.Розраховуємо  кількість вантажопотоку, який  буде імпортуватися:

 

Загальна частка експорту та імпорту, що припадає на автомобільний  транспорт:

 

 

1.3.Аналіз попиту на  перевезення.

Розрахунковий обсяг перевезень визначається на основі одержаного річного  обсягу перевезень:

 

де  - обсяг перевезень країни,т

     - остання цифра залікової книжки.

 

З урахуванням розрахункового обсягу перевезень і даних таблиці 1.1 () визначаємо обсяг перевезення по днях тижня і місяцях року:

 

Таблиця 1.1

Розподіл надходження  обсягів перевезень по днях тижня  і місяцях року

Місяці

Дні тижня

1

2

3

4

5

1

0,0094

0,0572

0,0444

0,0222

0,0056

2

0,0078

0,0456

0,0356

0,0178

0,0044

3

0,0067

0,0394

0,0311

0,0156

0,0039

4

0,0083

0,0444

0,0356

0,0172

0,0044

5

0,0100

0,0556

0,0456

0,0211

0,0072

6

0,0117

0,0683

0,0533

0,0267

0,0067

7

0,0094

0,0561

0,0450

0,0217

0,0056

8

0,0078

0,0450

0,0367

0,0167

0,0050

9

0,0050

0,0283

0,0222

0,0111

0,0028

10

0,0056

0,0344

0,0267

0,0133

0,0033

11

0,0072

0,0389

0,0311

0,0167

0,0028

12

0,0083

0,0511

0,0340

0,0200

0,0050


 

Таблиця 1.2

Розподіл надходжень обсягів перевезення по даних тижня та місяцях року.

Місяці (i)

Дні тижня (j)

Середнє значення обсягу перевезення, т

Дисперсія, т²

1

2

3

4

5

1

111,44

678,15

526,39

263,20

66,39

329,12

70373,18

2

92,47

540,62

422,06

211,03

52,17

263,67

44650,96

3

79,43

467,12

368,71

184,95

46,24

229,29

33482,88

4

98,40

526,39

422,06

203,92

52,17

260,59

42420,86

5

118,56

659,18

540,62

250,16

85,36

330,78

65912,13

6

138,71

809,75

631,91

316,55

79,43

395,27

99890,48

7

111,44

665,11

533,51

257,27

66,39

326,74

69051,23

8

92,47

533,51

435,11

197,99

59,28

263,67

44400,06

9

59,28

335,52

263,20

131,60

33,20

164,56

17095,72

10

66,39

407,84

316,55

157,68

39,12

197,52

25568,03

11

85,36

461,19

368,71

197,99

33,20

229,29

33340,91

12

98,40

605,83

403,10

237,11

59,28

280,74

51212,09

∑

1152,38

6690,19

5231,94

2609,45

672,22

3271,24

597398,52


 

Аналіз обсягів перевезення  по днях тижня і місяцях року дозволяє зробити висновок про те, що часто  зустрічаються ситуації, коли не ясно, якими коливаннями обумовлена зміна  обсягу перевезень: випадковими, які  не мають циклічного характеру, або  сезонними (циклічними). При цьому  виникає необхідність перевірки стаціонарного потоку  та наявності зв’язку між послідовними подіями – обсягами надходжень.

Перевірка стаціонарності потоку здійснюється шляхом порівняння середніх та дисперсій окремих виборок  за методикою. При цьому довірча  оцінка середнього значення виконується  з використанням розподілу Стьюдента, а для порівняння дисперсій використовується критерій Кокрейна

 

 

де  - окремі оцінки дисперсії, т²

 

 

де  - обсяг вантажу в і – й вибірці для кожного j – го періоду, т

      - обсяг і – ї вибірки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вважається, що вибірка  належить до однієї генеральної сукупності, якщо розходження між дисперсіями  незначиме:

 

де  - квантіль розподілу Кокрейна;

     - емпіричний квантіль за критерієм Кокрейна.

 

Знаходимо значення найбільшого  та найменшого середніх обсягів перевезення. Оцінка різниці між ними виконується за допомогою розподілу Стьюдента:

 

 

де  – середнє зважене квадратичне відхилення двох вибірок, т;

     - квантіль розподілу Стьюдента, який визначається з урахуванням     довірчої імовірності.

 

 

 

 

 

Якщо при 5% рівні значимості різниця між середніми обсягами перевезень є не значимою (виконується 1.3.5), то відповідне відхилення середнього та дисперсії слід розглядати не як сезонну зміну, а як результат варіювання випадкової величини. Порівняння інших пар вибірок не виконується, так як для будь – якої з них різниця середніх значень буде меншою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

Обгрунтування рухомого складу

2.1. Визначення техніко  – експлуатаційних характеристик  вантажних АТЗ

Розрахунки здійснюємо по двох АТЗ:

    • магістральний сідельний тягач Iveco Stralis AT440S43T з напівпричепом Van Hool
    • сідельний тягач МАЗ – 5440А8 – 360 – 031 з напівпричепом МАЗ – 931010 – 3020.

2.1.1.  Номінальна вантажопідйомність:

                                                                    

Номінальна вантажопідйомність характеризує можливість ТЗ перевозити максимальну кількість вантажу  з огляду на його характеристики.

2.1.2.  Питома об'ємна вантажопідйомність:

 

де  - внутрішній об'єм кузова, м3:

 

де - відповідно внутрішні довжина, ширина і висота кузова, м.

 

 

 

 

Питома об’ємна вантажопідйомність характеризує величину використання внутрішнього об’єму кузова.

2.1.3.    Коефіцієнт  спорядженої   маси: 

 

де   -   власна   маса автомобіля в спорядженому стані, т.

 

 

Коефіцієнт спорядженої  маси характеризує відношення власної  маси до вантажопідйомності. Чим менший цей коефіцієнт, тим краще.

2.1.4.  Навантажувальна висота підлоги кузова:

                                                                                  

Навантажувальна висота підлоги  враховується при виборі НРЗ. Чим  вона менша, тим менші витрати на НРЗ.

2.1.5. Показник компактності:

 

де - відповідно довжина та ширина автотранспортного засобу, м.

 

 

Показник компактності характеризує використання площі кузова. Чим менший цей коефіцієнт, тим  краще.

2.1.6.  Коефіцієнт використання габаритної довжини :

 

 

 

Цей показник характеризує ступінь використання довжини ТЗ в залежності від внутрішніх розмірів.

2.1.7.  Найменший радіус повороту:

                                                             

Найменший радіус повороту характеризує маневреність автомобіля. Цей показник враховується при здійснені  маневрів ТЗ, щоб визначити чи впишеться  даний автомобіль в габарити дороги, поворотів і т.д. Враховується також  при розрахунку площ стоянок для  ТЗ.

2.1.8.  Контрольна витрата палива:

                                                            

Даний показник характеризує технічний рівень даного автомобіля, і розраховується експериментальним  шляхом. Встановлюється заводом-виробником для автомобіля, який рухається при  постійній швидкості на дорозі з  удосконаленим покриттям для  автомобіля повної маси.

2.1.9.  Лінійна норма витрати палива:

 

де  лінійні  норми  витрати палива тягача, ;

– норма за їздку, для автомобіля з дизельним двигуном ;

власна маса авто – потягу, т

 

 

За погодинною формою оплати праці:

 

 

Лінійна норма витрати  палива характеризує витрати палива на 100 км пробігу (визначається теоретично). В нашій країні цю норму призначає Кабінет Міністрів України для кожної марки та моделі автомобіля (порожнього).

2.1.10. Обчислення загальної норми витрат палива на 100 км пробігу:

 

де L - пробіг, що дорівнює 100 км;

                     β – коефіцієнт використання пробігу автомобіля, β = 1;

                   γcт – коефіцієнт використання вантажності автомобіля, γcт=1;

коефіцієнт врахування дорожніх умов руху,

 

 

Загальна норма витрат палива враховує лінійні витрати  в залежності від пробігу, а також  витрати пов’язані з умовами  руху і видом палива.

2.1.11. Запас ходу по паливу:

 

де корисний об'єм паливних баків, л.

 

 

Цей показник характеризує можливості автомобіля обходитись без  дозаправлення на протязі певного  пробігу з урахуванням місткості  паливного баку ТЗ.

2.1.12. Питома витрата палива:

 

 

 

Питома витрата палива вказує на витрати палива на 1 ткм.

2.1.13. Питома потужність:

 

            де    номінальна   потужність   двигуна,;

                    повна   маса автотранспортного засобу.

 

 

Питома потужність впливає  на кількість витрати палива, та на техніко-експлуатаційні показники  ТЗ. Питома потужність являє собою  відношення максимальної потужності до повної маси ТЗ.

2.1.14. Максимальна швидкість руху:

                                                                

Максимальна швидкість  руху визначає технічний рівень даного ТЗ.

2.1.15. Коефіцієнт розподілу маси за осями, %:

 

де маса, яка приходиться на і-ту вісь;

маса транспортного  засобу.

а) у разі повного завантаження:

На передню вісь:

 

На задню вісь:

 

На вісі напівпричепа:

 

б) без завантаження:

На передню вісь:

 

На задню вісь:

 

На вісі напівпричепа:

 

а) у разі повного завантаження:

На передню вісь: