Розробака бізнес-плану діяльності підприємства



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність бізнес-планування пояснюється тим, що сучасний стан економіки України, характеризується погіршенням господарської діяльності більшості промислових підприємств.  Це вимагає удосконалення процесів планування діяльності підприємств, формування нової стратегії їх розвитку, що забезпечить стійкий стан у ринковому середовищі і вихід з кризи. Темпи змін в економіці набули значнихрозмірів,  що зробило стратегічне планування єдиним способом формального прогнозуваннямайбутніх проблем і можливостей.

Метою даної курсової роботи є розробка бізнес-плану діяльності підприємства.

      Головною ціллю бізнес – планування на підприємстві є покращення реакції на динаміку ринку та поведінку конкурентів, а також встановлення певного порядку дій для підготовки ефективного функціонування конкурентоспроможного підприємства.

Фактично бізнес план – це засіб подолання зростаючої нестабільності зовнішнього середовища.

В першому розділі розраховується трудомісткість виробничої програми та пропускна спроможність обладнання.

У другому розділі здійснюються розрахунки чисельності та продуктивності праці, складається баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий рік.

В третьому розділі здійснюються розрахунки заробітної плати, а такоє планування її фондів: прямого, тарифного та складено зведений план по праці.

У четвертому розділі  розраховується собівартість та прибуток, складається фінансовий план.

В п’ятому розділі  знаходимо календарно-планові нормативи роботи потокових ліній.

В курсовій роботі  використовувалися  наступні літературні джерела: Покропивний С.Ф “Бізнес-планування”, Швайка Л.А “Планування діяльності підприємства”, Орлов О.О “Планування діяльності промислового підприємства”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Планування трудомісткості виробничої програми та пропускної спроможності обладнання

 

Виробнича програма — це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок. Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їх ресурсів та отриманні максимального прибутку. 

В основу розробки виробничої програми має бути покладена реальна  потреба в конкретній продукції. На рівні промислового підприємства конкретизація потреби в продукції  забезпечується за допомогою попиту споживачів і господарських договорів за розгорнутою номенклатурою виробів.

При розробці виробничої програми передбачається досягнення необхідних темпів зростання виробництва; освоєння нових видів продукції; раціональний розподіл продукції, що випускається, по календарних термінах. Основна увага приділяється підвищенню ефективності виробництва, досягненню беззбитковості по збитковій частині номенклатури. Передбачається відновлення фондів і впровадження нової техніки, підвищення використання виробничої потужності, зростання продуктивності праці.

 

1.Розраховуємо планову  трудомісткість по групам обладнання  за діючими нормами в тис. нормо–год. За формулою:

                                       

                         (1)

де, Топ - трудомісткість по операціях;

Qпр – виробнича программа, що становить 104 тис. шт.

 

 

 

 

Таблиця 1- Розрахунок трудомісткості виробничої програми по групах обладнання на плановий період.

Найменування вибору

Виробнича програма, одиниць

Планова трудомісткість по групах обладнання за діючими нормами, нормо-годин

І

ІІ

ІІІ

IV

А

104

14.6

6.8

13.3

-

10.3

-

6.1

-

Разом

104

-

21.4

-

13.3

-

10.3

-

6.1




 

 

 

 

 

 

2. Розраховуємо фонд часу роботи обладнання при 2 змінній роботі:

Робочі дні = 254

3.Розраховуємо трудомісткість виробничої програми з урахуванням коефіцієнта виконання норм виробітку:

                                             

        (2)

      де,Тпр – планова трудомісткість програми за діючими нормами, нормо годин;

  Квн – середній коефіцієнт виконання норм виробітку по плану.

 

 

4. Розраховуємо фонд часу роботи  кожної групи обладнання.

Виробнича потужність підприємства (цеху, дільниці) - це максимальний обсяг продукції, який може виготовити підприємство (цех, дільниця) протягом року (кварталу, місяця) за допомогою закріплених (наявних у нього) за ним засобів праці (технологічної сукупності машин, устаткування і виробничих площ) відповідно до встановленої спеціалізації, кооперації виробництва та режиму роботи.

Разом з терміном "виробнича  потужність" використовується термін "пропускна спроможність", яка  характеризує максимальний випуск продукції  певним устаткуванням, верстатом, агрегатом, потоковою лінією, групою верстатів. Пропускна спроможність устаткування розраховується за квартал, добу, зміну та годину, а виробнича потужність структурних одиниць виробництва - за рік (в деяких випадках - за квартал і місяць).

5.Розраховуєму коефіцієнт завантаження на кожній групі обладнання і на підприємстві в цілому.

                                                                                                            (3)

де, Твн – трудомісткість виробничої програми;

Фобл  - Фонд часу роботи обладнання;

6.Рахуємо завантаження обладнання  на програму в цілому:

                                                      

                                                   (4)

де, Тпл – планова трудомісткість програми за діючими нормами, нормо-годин;

  Квнпл – середній коефіцієнт виконання норм виробітку по плану.

7. Для тих груп обладнання  для яких коефіцієнт завантаження більший за 0.75, необхідно перевести обладнання на 3 змінну роботу.

7.1. Перераховуємо фонд часу.

7.2. Перераховуємо фонд часу роботи.

7.3 Перераховуємо коефіцієнт завантаження.

7.4.Перераховуємо завантаження  обладнання на програму в цілому.

 

8.Визначаємо коефіцієнт режимної змінності роботи обладнання за формулою:

                                             

                                                  (5)

де, т1 – кількість обладнання, яке працює в дві зміни, одиниць;

 т2 - кількість обладнання, яке працює в три зміни, одиниць.

 

9.Визначаємо коефіцієнт реальної змінності роботи обладнання:

                                                               (6)

 

де, Кзпл – загальний коефіцієнт завантаження по всьому обладнанню після проведення заходів.

Таблиця 2- Пропускна спроможність обладнання у плановому періоді

Група обладнання

Кількість обладнання, одиниць

Фонд часу обладнання при двозмінній роботі, годин

Фонд часу роботи групи  обладнання, годин (гр.2*гр.3)

Трудомісткість програми за діючими нормами,

нормо-годин

Середній коефіцієнт виконання норм

Трудомісткість програми зурахуванням коефіцієнта виконання  норм виробітку, нормо-годин (гр.5:гр.6)

Коефіцієнт завантаження на програму (гр.7:гр.4)

Фонд часу роботи обладнання після проведення заходів, годин

Коефіцієнт завантаження після проведення заходів (гр.7:гр.9)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

I

4

3901

17.554

21.4

1,04

15.29

0.87

26.334

0.58

II

4

3901

11.703

13.3

1,04

9.5

0.81

-

-

III

5

3901

8.777

10.2

1,04

7.29

0.83

13.167

0.55

IV

6

3901

5.852

6.1

1,04

4.36

0.75

-

-

Разом

19

-

36.44

51

-

46.87

0.82

39.501

0.57


 

Провівши розрахунки було отримано такі результати. При  двозмінні роботі обладнання працює 3901 год. Фонд роботи групи обладнання І група – 17.554 тис год.; ІІ група – 11.703 тис.год.; ІІІ група – 8.777 тис.год; IV група – 5.852 тис. год.  Коефіцієнт завантаження 0.87; 0.81; 0.83; 0.75. І і ІІІ коефіцієнти великими і не задовільняють  виробництво, обладнання переведено на 3 змінну роботу. В трьохзмінний робочий день обладнання працюватиме 5852 год. Після переведення на трьохзмінну роботу ситуація покращилась, було отримано коефіцієнти, які задовільняют виробництво.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 Планування показників по праці

Продуктивність праці – це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу.

Продуктивність відображає ефективність використання ресурсів - праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації - під час виробництва різних товарів і надання послуг. Вона характеризує взаємозв'язок між кількістю і якістю вироблених товарів або наданих послуг і ресурсами, які були витрачені на їх виробництво. Продуктивність дає змогу порівнювати виробництво на різних рівнях економічної системи (на рівні окремого індивіда, цеху, підприємства, організації, галузі й держави) з використаними ресурсами.

Продуктивність праці  розраховується прямим або оберненим  методами, залежно від чого маємо  два показники: виробіток і трудомісткість.

Методи вимірювання  продуктивності праці (виробітку) залежить від способу визначення обсягів виробленої продукції. Розрізняють натуральний, трудовий та вартісний (грошовий) методи.

На даному етапі продуктивність праці є важливим планово-економічним  показником, що характеризує не тільки степінь використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. Але це означає, що фундаментальним направленням розвитку нової ринкової системи повинні стати стабілізація вітчизняного виробництва і ріст на цій основі продуктивності праці.

 

Розраховуємо табельний  фонд робочого часу.

 ,               (7)

де Дкал- календарний фонд часу, дні;

Двих.св- вихідні та святкові дні;

днів

Визначаємо явочний фонд часу одного робітника в днях:

,               (8)

де Дтаб – табельний фонд часу, дні;

Днев - невиходи на роботу, всього дні;

днів

Розраховуємо планову тривалість робочої зміни:

,            (9)

де Тзм – тривалість робочої зміни, год;

Втр– витрати робочого часу у зв’язку зі скороченням робочого дня, год.

год

Визначаємо ефективний фонд робочого часу одного робітника на плановий рік.

,               (10)

де Дяв– явочний фонд часу одного робітника, дні;

Тзмпл– планова тривалість робочої зміни, год.

год

Розраховуємо ефективний фонд робочого часу по кварталам.

год

год

год

год

Дані розрахунків заносимо до табл.3. На основі балансу робочого часу одного працівника можна визначити  ріст продуктивності праці та чисельність  промислово виробничого персоналу.

 

Таблиця 3- Баланс робочого часу одного робітника

Показник

За рік

У тому числі по кварталах

I

II

III

IV

1.Календарний фонд робочого часу, дні:

а) вихідні дні;

б) святкові дні.

365

 

100

11

90

 

25

3

92

 

26

2

91

 

24

3

93

 

25

3

2.Табельний фонд робочого часу, дні.

254

60

66

64

64

3.Невиходи на роботу, всього, дні.

У тому числі:

  • щорічні відпустки;
  • учбові відпустки;
  • відпустки в зв’язку з вагітністю і пологами;
  • по хворобі;

невиходи з дозволу  адміністрації.

44

 

25

3

 

2

10

5

10

 

6

2

 

0

4

1

11

 

7

0

 

2

3

3

12

 

5

1

 

0

2

0

11

 

7

0

 

0

1

1

4.  Явочний фонд  часу, дні

210

52

53

52

53

5. Тривалість робочої  зміни

8

8

8

8

8

6. Втрати робочого  часу у зв’язку зі скороченням  робочого дня, години

0.2

0.2

0.2

0.2

0.2

7. Планова (розрахункова) тривалість робочої зміни, годин

7.8

7.8

7.8

7.8

7.8

8. Ефективний фонд робочого часу, годин.

1638

403

407

412

416




 

 

Визначаємо чисельність  робітників-відрядників на початок планового періоду за формулою:

,    (10)

де Тпл – планова трудомісткість програми, нормо-годин;

Фб -  корисний фонд робочого часу працівника у базовому періоді, годин.

Квнпл – середній коефіцієнт виконання норм виробітку у плановому періоді.


Визначаємо чисельність  робітників на нормованих роботах та загальну чисельність працівників у базисному періоді, на початок планового періоду і на плановий період за даними таблиці 4.

Таблиця 4 – Розрахунок чисельності та продуктивності праці

 

Показники

Одиниці вимірювання

Базисний період

На початок планового  періоду

Плановий період

1.Виробнича програма:

Вибір А

тис.шт

104

104.14

105.4

2. Ціна одиниці виробу:

Вибір А

грн

14

14.2

14.4

3.Обсяг товарної продукції

тис.грн

4160

4211.42

4282.4

4. Трудомісткість одиниці  виробу:

Вибір А

тис.н-год

0.49

0.47

0.45

5. Трудомісткість виробничої програми

тис.н-год

50.96

48.92

47.27

6. Корисний фонд робочого  часу одного середньооблікового  робітника

год

1638

1638

1638

7. Середній коефіцієнт  виконання норм виробітку

  

1.04

1.04

1.06

8. Чисельність робітників-відрядників

чол

30

29

28

9. Чисельність інших категорій персоналу.

чол

2

2

2

10. Чисельність ПВП,  всього

чол

32

31

30

11. Середньорічний виробіток  одного працівника.

грн/чол

45.50

47.70

52.33


 

 

За даними таблиці 4 здійснються  наступні розрахунки:

Визначаємо обсяг товарної продукції, тис. грн.

 

Визначаємо обсяг товарної продукції, тис.грн.

,            (11)

де Ці – ціна одиниці виробу і-го виду, грн.;

ВПі–виробнича програма виробництва і-го виду виробу, тис.шт.

 

тис. грн.

Розраховуємо трудомісткість виробничої програми, нормо-годин.

 

,

де t – трудомісткість одиниці виробу, тис. нормо-годин.

тис. нормо-год.

Визначаємо чисельність робітників – відрядників на нормованих роботах у базисному періоді, на початок планового періоду та у плановому періоді.

,               (14)

  Де Т - трудомісткість виробничої програми у відповідному періоді , н-год;

Ф- корисний фонд робочого часу одного робітника і відповідному періоді, год;

Квн- середній коефіцієнт виконання норм виробітку у відповідному періоді.

Базисний період:

чол

На початок планового  періоду:

чол.

Плановий період:

чол.

У відповідності з плановим ростом обсягу виробництва та реальними потребами підприємства визначається чисельність інших категорій працівників у базисному періоді (Чіншб) та на початок планового періоду (Чіншп.пл.) без урахування економії чисельності у відповідності із заходами.

  Базисний період:

На початок планового  періоду:

Плановий період:

 

Розраховуємо загальну чисельність промислово-виробничого персоналу у базисному періоді і на початок планового періоду.

,              (15)

де Чінш– чисельність інших категорій персоналу, чол.

Базисний період:

чол

На початок планового  періоду:

чол.

Плановий період:

чол.

Розраховуємо середньорічний виробіток одного працівника у базисному періоді та на початок планового періоду.

,              (16)

Базисний період:

грн/чол.

На початок планового  періоду:

грн/чол.

 

Розрахунки чисельності та продуктивності праці представлено в табл.4.

Таблиця 4- Чисельність  працівників і продуктивність праці.

 

Основною метою планування продуктивності праці на підприємстві є пошук резервів, використання яких дозволило б досягти економії витрат на робочу силу і цим забезпечити собі конкурентноздатність. Планування продуктивності праці відбувається на основі розрахунку впливу факторів на його величину. Для визначення впливу того чи іншого фактора на зростання продуктивності праці розраховують економію робочої сили.

Розраховуєм економію чисельності робітників за рахунок зниження трудомісткості продукції.

,                (17)

де Тп.пл, Тпл – трудомісткість виробу відповідно на початок планового періоду.

Квнпл – середній коефіцієнт використання норм виробітку у плановому періоді.

Розраховуємо економію чисельності робітників у зв’язку з підвищенням середніх норм виробітку робітниками-відрядниками.

,              (18)

де Тп.пл, Тпл – трудомісткість виробу відповідно на початок планового періоду і по плану,н-год;

Квнпл – середній коефіцієнт використання норм виробітку у плановому періоді.

Розраховуємо економію чисельності робітників у зв’язку з покращенням використання робочого часу.

,             (19)

де Тп.пл, Тпл – трудомісткість виробу відповідно на початок планового періоду і по плану,н-год;

Квнпл – середній коефіцієнт використання норм виробітку у плановому періоді.

Розрахуємо економію чисельності інших категорій персоналу.

,            (20)

де Чіншп.пл., Чіншпл – чисельність інших категорій персоналу відповідно на початок періоду і на плановий період, чол.

Визначаємо загальну економію чисельності промислово-виробничого персоналу.

,            (21)

Визначаємо загальну економію чисельності робітників-відрядників.

,               (22)

Визначаємо планову чисельність персоналу

,            (23)

Визначаємо планову  чисельність робітників-відрядників

,               (24)

Розраховуємо продуктивність праці (середньорічний виробіток) працівника у плановому періоді.

,           (25)

грн/чол

Розраховуємо зростання продуктивності праці у порівнянні з її рівнем на початок періоду через виробіток.

,            (26)

 

Визначаємо зростання продуктивності праці у порівнянні з її рівнем на початок періоду через економію чисельності.

,           (27)

Розраховуємо зростання продуктивності праці за рахунок кожного фактора:

,           (28)

де Еі – економія чисельності за розрахунок і-го фактора, чол.

за рахунок зниження трудомісткості продукції.

за рахунок підвищення середніх норм виробітку робітниками відрядниками.

за рахунок покращення використання робочого часу.

за рахунок інших категорій персоналу.

Розраховуємо зростання продуктивності праці робітників-відрядників.

,           (29)

де Ерв – загальна економія робітників-відрядників, чол.

Розраховуємо нормо-години, які відпрацював один робітник – відрядник на початок періоду і по плану.

,           (30)

На початок планового  періоду:

н-год

Плановий період:

н-год

Визначаємо зростання середньої заробітної плати робітників-відрядників.

,           (31)

Розраховуємо чи є можливість на підприємстві збільшити середню заробітну плату робітникам-відрядникам.

,           (32)

 

 

 

 

 

 

 

 

3 Планування фондів заробітної плати

 

Планування заробітної плати включає планування фонду заробітної плати і середньої заробітної плати.

Фонд основної заробітної плати — це заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, у тому числі преміальні доплати робітникам за перевиконання норм виробітку (крім одноразових премій), доплати за роботу в нічний час, у понаднормовий час, оплати простоїв не з вини робітників.

Фонд додаткової заробітної плати — це виплати, пов'язані з надбавками і доплатами, які передбачені чинним законодавством, а також оплата передбачених законодавством щорічних і додаткових відпусток та робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків.

Фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати разом створюють загальний фонд заробітної плати підприємства.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат з ФОП належать винагороди за підсумками роботи за рік, суми наданих трудових і соціальних пільг працівникам, а також матеріальної допомоги.

Обчислення ФОП передбачає розрахунок фонду прямої заробітної плати та доплат у годинний, денний та щомісячний фонди заробітної плати.

Фонд прямої заробітної плати формується зі суми коштів, нарахованих  працівникам-погодинникам відповідно до тарифних ставок та працівникам-відрядникам відповідно до індивідуальних та колективних відрядних розцінок.

Фонд прямої заробітної плати працівників основного  виробництва можна розрахувати  на основі інформації про обсяг виробничої програми та витрат із заробітної плати на виробництво (реалізацію) одиниці продукції.