Розробка політики фінансування за умов нарощування економічного потенціалу підприємства. 2

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 

КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
 
 
 
 

КУРСОВА   РОБОТА 

з дисципліни: Фінансовий менеджмент

на тему: Розробка політики фінансування за умов нарощування

економічного  потенціалу підприємства 
 
 
 
 
 
 
 

      Виконала:

      ст.гр. ФК-072                                                                                   Андросенко Ю.С. 
 

      Перевірив:                                                                                            Шевчук В.І.

      Доцент 
 
 
 
 

                                                        Чернігів  2011

     ЗМІСТ 

ВСТУП  ……………………………………………………………………………...……3

   1 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПІВ СТІЙКОГО ЕКОНОМІЧНОГО  ЗРОСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВА …………………………………………………………………….............5

   2 ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАСОВИХ ПОТРЕБ   ПІДПРИЄМТСВА ПРИ НАРО

      ЩУВАННІ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛ………………………..…9

   3. АНАЛІЗ  БЕЗЗБИТКОВОСТІ  І  РИЗИКУ В ДІЯЛЬНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА

     3.1 Визначення критичного обсягу продажу …………………………………16

     3.2 Оцінка запасу фінансової міцності …………………………………….........18

     3.3 Оцінка ризику та доцільності зміни структури капіталу …………………..20

     3.4 Розрахунок операційного і фінансового циклу …………………………….24

   4 ВИЗНАЧЕННЯТА ОБГРУНТУВАННЯ ДОДАТКОВИХ  ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ РОЗШИРЕНН ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ……………………..27

   5 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПОЛІТИКИ  ФІНАНСУВАННЯ ………………….32

ВИСНОВКИ  …………………………………………………………………………......36

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………...38

ДОДАТКИ …………………………………………………………………………….....39 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

     Ефективне управління діяльністю підприємства значною  мірою визначається рівнем розвитку фінансового менеджменту. Це питання  є особливо актуальним сьогодні, коли відбуваються докорінні зміни в області фінансових відносин і апарат управління фінансами перетворюється на важливу складову керівного складу господарюючого суб'єкта.

     Забезпечення  реалізації економічних інтересів  суб'єктів фінансових відносин здійснюється за допомогою ефективного управління активами підприємства, оптимізації їх складу, структури, розміру.

     Головна мета фінансового менеджменту –  забезпечення зростання добробуту  власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у  підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій.

     В процесі досягнення головної мети фінансовий менеджмент вирішує багато задач, основними  серед яких є:

     - забезпечення високої фінансової  стійкості підприємства в процесі  його розвитку;

     - оптимізація грошового обороту  і підтримання постійної платоспроможності  підприємства;

     - забезпечення реалізації економічних  інтересів суб'єктів фінансових  відносин;

     - забезпечення мінімізації фінансових  ризиків.

     Забезпечення  високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку відбувається шляхом втілення ефективної політики фінансування господарської діяльності підприємства, управління формуванням фінансових ресурсів, оптимізації фінансової структури підприємства.

     Оптимізація грошового обороту і підтримання  постійної платоспроможності підприємства досягається за рахунок ефективного  управління грошовими потоками підприємства, підтримання ліквідності його активів, забезпечення постійної платоспроможності підприємства.

     Фінансовий  менеджмент, маючи за ціль активне  і раціональне управління фінансами підприємства, без винятково впливає на всі сторони його діяльності, так як вибір критеріїв для прийняття правильних фінансових  рішень викликає необхідність зміни в багатьох сферах функціонування підприємства.

     Метою виконання курсової роботи є закріплення  і поглиблення знань з курсу фінансовий менеджмент, розвиток вмінь і навичок управління фінансами підприємства, придбання досвіду взаємопогодження рішень виробничого, інвестиційного і фінансового характеру.

     Об'єктом  курсової роботи є ВАТ ЧШФ «Елегант». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПІВ СТІЙКОГО ЕКОНОМІЧНОГО  ЗРОСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВА 

     Чернігівська  швейна фабрика «Елегант»: 14017, м. Чернігів, пр. Перемоги, 41. Фабрика «Елегант» започаткувала своє існування з 1920р. на базі артілі «Промігла», яка займалася індивідуальним пошивом взуття і одягу. З 1929р. виробництво розділилося і утворилося нове підприємство "Індпошив", яке окрім індивідуальних замовлень займалося масовим пошивом одягу.

     Під час Великої Вітчизняної війни  підприємство не працювало, але після  звільнення міста фабрика відновила свою діяльність.

     В грудні 1968р. була завершена реконструкція  підприємства і побудовано нову будівлю виробничого корпусу. Всі виробничі цехи, допоміжні служби і управлінський апарат персоналу розмістилися в новій п'ятиповерховій будівлі з січня 1969р.

     На  сьогоднішній день підприємство працює у дві зміни з 8-ми годинним робочим днем. На першому поверсі підприємства знаходиться підготовчий цех, склад готової продукції, медпункт, служба кадрів, механічна майстерня. На другому поверсі - розкрійний та експериментальний цехи. На третьому і четвертому поверхах - основні пошивні цехи. На п'ятому поверсі - кабінети адміністративного управління підприємства.

     Кількість працюючих на фабриці - 946 чол., велика частина з них жінки - 92,9%, віком від 35 до 50 років.

     Форма власності - приватна.

     На  сьогоднішній день фабрика «Елегант» - це високоефективне швейне виробництво з сучасними технологіями, устаткуванням, з великим різноманітним асортиментом виробів, таких як:

• жіночі жакети;
• брюки;
• плаття;
• куртки;
• плащі;
• жилети;
• спідниці;
• півпальта;
• жіночі і чоловічі пальта;
• чоловічі костюми і брюки .

     Підприємство  постійно працює із зарубіжними партнерами Польщі, Франції, Швеції, США, Германія, Угорщина.

     Майно підприємства складають основні  фонди та обігові кошти, а також  інші матеріальні цінності і фінансові  ресурси, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

     Стратегія фінансової політики підприємства є  ключовим моментом в оцінці припустимих, бажаних чи прогнозованих темпів нарощування його економічного потенціалу.

     Будь-яке  підприємство, що стійко функціонує протягом визначеного періоду, має цілком сформовані значення фінансово-економічних  показників, а також тенденції  їхньої зміни. Якщо орієнтуватися на їх поточні значення, тобто не змінювати  сформовану структуру активів, джерел засобів, використання прибутку, тоді темп приросту обсягів виробництва  є визначеним (з певним ступенем точності) і може бути розрахований за формулою (1.1): 

,                                    (1.1) 

     де  q — темп приросту економічного потенціалу (бажаний чи  прогнозований);

     r — коефіцієнт реінвестування прибутку: ;

     РR – прибуток, що реінвестований в звітному періоді;

     РN – чистий прибуток звітного періоду;

     р — коефіцієнт рентабельності продукції: ;

     S – обсяг реалізованої продукції;

     RО — ресурсовіддача: ;

     А – майно підприємства (актив балансу);

     FD — коефіцієнт фінансової залежності: ;

     Е – власний капітал підприємства;

     L – залучений капітал підприємства.

     Модель (1) є жорстко детермінованою факторною моделлю, що встановлює залежність між темпом приросту економічного потенціалу підприємства, що виражається в нарощуванні обсягів виробництва та основними факторами, що його визначають. Ці фактори дають узагальнену і комплексну характеристику різних сторін фінансово-господарської діяльності підприємства:

• виробничої (ресурсовіддача);
• фінансової (структура джерел засобів);
• взаємин власників і управлінського персоналу (дивідендна політика);
• положення підприємства на ринку (рентабельність продукції).

       Згідно форми №2 чистий прибуток  становить 297 тис. грн. у звітному році, а  згідно форми №1 - власний капітал збільшився у звітному періоді в порівнянні з попереднім на 4 тис. грн., тобто весь прибуток реінвестується у виробництво і в даному випадку коефіцієнт реінвестування прибутку (r) дорівнює 1,2.

     Коефіцієнт  рентабельності продукції становить  : 

     р= (1%)

     Високе значення даного показника свідчить про високу рентабельність. Це можна пояснити тим, що:

• підприємство є торговим;
• висока собівартість продукції, а відповідно ціна  на товар в основному складається з собівартості.

       Ресурсовіддача :

     RО= (грн/грн)

     На 1 грн. вкладених ресурсів підприємство отримує  3,48 грн. доходу. Дане значення ресурсовіддачі є дуже позитивним, адже підприємство раціонально використовує свої активи.

     Коефіцієнт  фінансової залежності :

       FD=

     Структура балансу свідчить, що дане підприємство є самостійним. Майже всі активи фінансуються за рахунок власних  коштів.

     Таким чином  темп приросту економічного потенціалу становить:

       ( 61%)

     Значення  даного показника є цілком прийнятним для даного підприємства.

     Якщо  ж власники і керівництво підприємства мають намір нарощувати економічний  потенціал більш високими темпами, вони можуть зробити це  в даному випадку за рахунок одного чи декількох  факторів:

• підвищення оборотності активів підприємства (зростання ресурсовіддачі, зокрема, за рахунок інтенсифікації виробничої діяльності);
• збільшення рентабельності продукції за рахунок відносного скорочення витрат виробництва та обігу.

       2 ПРОГНОЗУВАННЯ   ФІНАНСОВИХ ПОТРЕБ ПІДПРИЄМСТВА  ПРИ НАРОЩУВАННЯ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ 

     Важливим  моментом в управління фінансами  підприємства є побудова прогнозної фінансової звітності.

     Найбільш  загальним показником розміру підприємства є обсяг реалізованої продукції (S). Збільшення обсягів реалізації може свідчити про нарощення виробничої діяльності підприємства. За умов ефективного використання активів і пасивів підприємства, що відповідає оптимальному їх розміру і структурі, для розширення обсягів виробництва і реалізації продукції необхідно збільшувати активи підприємства.

     Якщо  активи оптимальні, то можна припустити, що всі вони будуть змінюватися пропорційно  зміні S. Якщо пасиви оптимальні, то пропорційно зміні S будуть змінюватися поточні пасиви підприємства.

     Наскільки ефективна операційна, інвестиційна і фінансова діяльність можна  оцінити на основі аналізу фінансово-господарської  діяльності  підприємства і його фінансової звітності.

     Результати  аналізу є основою для прогнозування  фінансової звітності.

     Прогнозування починається з форми №2. Необхідно визначити чистий прибуток (збиток) з урахуванням:

1. заходів щодо зниження собівартості продукції (закупка більш дешевої сировини, удосконалення технології, зменшення простоїв, підвищення продуктивності праці та ін. (стр.040 форми №2);
2. динаміки змінних і постійних витрат – постійні, умовно-постійні витрати змінюються непропорційно темпам зростання виручки від реалізації (стр. 040, 070, 090 форми №2);
3. маркетингових заходів – витрати на рекламу, збут тощо (стр. 080 форми №2);
4. змін в системі оподаткування (стр. 180 форми №2);
5. заходів щодо зниження інших операційних та фінансових витрат;
6. заходів щодо збільшення доходів від інвестиційної, фінансової діяльності та ін.

     Далі  визначається прибуток, що реінвестується у виробництво – RN (з урахуванням змін в дивідендній політиці).

      Прогнозування балансу починається  з прогнозу активів. Як наводилося  вище, пропорційно зміні S = q_пр будуть змінюватися ті активи, які оптимальні (ефективно використовуються). Активи, яких більше, чи менше в балансі за оптимальне значення слід змінювати таким чином, щоб досягти їх більш ефективного використання, тобто покращити фінансовий стан підприємства. Для цього слід враховувати:

1. рівень завантаження основних засобів (порівняти фактичну і потенційну потужність підприємства);
2. оптимальний рівень запасів (порівняти фактичний і нормативний обсяг виробничих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, готової продукції);
3. заходи щодо підвищення оборотності виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, товарів;
4. заходи щодо прискорення розрахунків з дебіторами;
5. заходи щодо управління грошовими коштами підприємства (досягнення оптимального обсягу грошових коштів);
6. заходи щодо підвищення оборотності активів;
7. заходи щодо покрашення структури активів та ін.

     Після цього визначається сума всіх активів.

     Потім прогнозується пасив балансу. Пропорційно  зміні S змінюється поточна заборгованість, якщо структура пасиву оптимальна і розрахунки з кредиторами проводяться в зазначений термін. В іншому випадку поточну заборгованість прогнозують з урахуванням:

1. змін у фінансовій політиці підприємства;
2. заходів щодо підвищення ліквідності та фінансової стійкості підприємства;
3. заходів щодо прискорення розрахунків з кредиторами;
4. заходів щодо зменшення фінансового циклу підприємства;
5. покрашення структури пасиву балансу та ін.

     Після цього розраховується сума пасивів  і порівнюється з сумою прогнозних активів.

     Якщо  сума прогнозного активу більше за суму прогнозного пасиву ( А_пр – П_пр = EFN), то підприємству для нарощування економічного потенціалу необхідно залучити додаткові джерела фінансування.

          Таким чином почнемо з прогнозування  звіту про фінансові результати. В прогнозному періоді рівень  економічного потенціалу підприємства  становитиме 50% . Рівно на стільки зросте виручка від реалізації продукції, так як підприємство взяло курс на здешевлення собівартості продукції за рахунок нової техніки. Це ж стосується і умовно постійних та змінних витрат, які були с прогнозовані раніше (таблиця 2.1).  Результати прогнозу занесемо до таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Прогнозний звіт про фінансові  результати                               тис.грн. 

Продовження таблиці 2.3

    Отже, в результаті прогнозу з урахуванням  всіх факторів чистий прибуток складає  567,80 тис.грн. що на 91,18% більше ніж у попередньому році. Весь прибуток реінвестуватиметься у виробництво, тобто власний капітал підприємства у прогнозному році зросте саме на суму чистого прибутку. Головним напрямком прогнозування фінансових результатів для даного підприємства було обрано максимізацію доходів та мінімізацію витрат.

   Після розрахунку «Звіту про фінансові  результати» можна спрогнозувати  баланс.  Пропорційно зміні виручки  будуть змінюватися лише запаси та грошові кошти підприємства оскільки інші статті, зокрема дебіторська  заборгованість, використовуються неефективно, тобто є неоптимальними. При прогнозуванні  пасиву балансу зміни відбудуться  лише у власному капіталі та ІV розділі, крім короткострокових кредитів.

   Результати  прогнозу занесемо в таблицю 2.4. 
 

Таблиця  2.4  – Прогнозний баланс                                                                        тис.грн.