Розробка системи менеджменту в МПП ТзОВ „Продекологія”

Міністерство  освіти і науки України 

Національний  університет

водного господарства та природокористування 

Кафедра менеджменту 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Основи менеджменту”

на тему:

„Розробка системи менеджменту в МПП ТзОВ „Продекологія” 
 
 
 

                                                                                                         Виконав :

                                                                                            Студент ФМ,

                                                                                                            групи МО - 32

                                                                                                  Ройко Д.

                                                       

                                                                       Перевірила :

                                                                 Клюха О.О. 
           
           

                     Рівне – 2007

Зміст 

         Вступ  ...................................................................................................................... 3

  1. Вибір організаційно-правової форми підприємства  .................................... 4
  2. Оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища  ......................................... 7
    1. Внутрішнє середовище: сильні і слабкі сторони .......................................... 7
    2. Зовнішнє середовище : вплив та можливості .............................................. 17
  3. Формування функцій менеджменту в МПП ТзОВ „Продекологія”........... 22
    1. Обґрунтування стратегії підприємства та стратегічних цілей його підрозділів ........................................................................................................ 22
    2. Організація взаємодії як функція менеджменту  ......................................... 24
      1. Визначення виробничої програми організації ......................................... 24
      2. Проектування організаційної структури управління  ............................. 26
      3. Централізація і децентралізація управління в МПП ТзОВ „Продекологія”................................................................................................... 33
    3. Матеріальне і моральне стимулювання працівників  ................................. 34
    4. Система контролю діяльності підприємства  ............................................... 39
  4. Використання методів управління  ................................................................ 42
  5. Основи операційного менеджменту  .............................................................. 44
    1. Проектування функціональних служб  ......................................................... 45
    2. Розробка посадових інструкцій службовців ................................................. 47
  6. Організація комунікаційного процесу  .......................................................... 49
  7. Розробка механізмів прийняття управлінських рішень ................................ 51
  8. Організація управлінської праці  ..................................................................... 53
    1. Організація робочого місця менеджера ........................................................ 53
    2. Забезпечення умов техніки безпеки та охорони праці на робочому

      місці ....................................................................................................................55

    1. Витрати на управління підприємством та ефективність управлінської праці ............................................................................................................................. 56

Висновки  .................................................................................................................59

Список використаної літератури .......................................................................... 62

Вступ

      В умовах створення ринкової економіки України, розвитку підприємництва, модернізації державного сектору суттєво змінюється зміст організаційних, управлінських, соціально-економічних відносин як у системі державного управління, так і в управлінні на рівні підприємства.

      Поширення корпоративних форм  управління і зміна психології  управляючого, стилю господарської поведінки, переоцінка керівниками своєї ролі й місця в системі господарювання викликали величезний інтерес до менеджменту – теорії і практики управління сучасним підприємством. Новий підхід до управління полягає в тому, що будь-яке підприємство розглядається як відкрита соціально-економічна система, котра діє в межах ситуаційного підходу. Тому форми, методи, системи, стилі керівництва мають істотно змінюватися залежно від об’єктивних умов первісних перемінних організації.

      Сучасний менеджмент – гнучка  організаційна система управління й водночас складний соціально-економічний, інформаційно-технологічний процес, що використовується для зміни станів і особливостей об’єкта управління.

      Системний підхід до створення  сучасної організації за принципами  менеджменту на вітчизняних підприємствах, на жаль, впроваджується повільними темпами, а в деяких випадках ігнорується зовсім (через незнання та відсутність методології застосування). Зміни в системі менеджменту пов’язані з глибокими кризовими явищами у сфері управління. Ефективно працювати заважає невміння керівників усіх ланок по-новому мислити.

      Розгляд менеджменту підприємства  як складної системи багатофункціонального  управління дає змогу усвідомити  внутрішні і зовнішні важелі  регулювання всієї діяльності  в цілому і таким чином досягти їх збалансованості за умов мінливого ринкового оточення.

      Існує потреба в науково обґрунтованому апараті, ядром якого має стати стратегія підприємства, створена на основі поглибленого економічного аналізу та прогнозуванні з обов’язковою побудовою різноманітних моделей поведінки як усієї системи в цілому, так і окремих її підсистем.

  1. Вибір організаційно-правової форми підприємства.
 

   Організація – група людей, діяльність яких координується  (свідомо або спонтанно) для досягнення певної мети або цілей. В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називають підприємствами.

   Формальні організації – групи людей, діяльність яких свідомо планується, організується, мотивується з метою досягнення певної мети або цілей.

   Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості складових елементів.

   Можна виділити наступні загальні риси :

  • наявність ресурсів: люди (працівники), капітал, матеріали, технологія і інформація;
  • залежність від зовнішнього середовища ( економічних умов, громадських організацій, законодавчих актів, конкурентів, техніки, технології, менталітету суспільства ) ;
  • горизонтальний поділ праці ( поділ роботи на конкретні завдання ) ;
  • підрозділи, які виникли в результаті горизонтального поділу праці ;
  • вертикальний поділ праці, направлений на координацію роботи інших людей, тобто здійснення саме процесу управління ;
  • необхідність управління ;
  • здійснення певних видів діяльності ;

На початковому  етапі слід вибрати форму власності та розміри підприємства.

    В даному випадку МПП ТзОВ „Продекологія” є підприємство колективної форми власності. Закон України „Про власність” говорить: колективна власність (як економічна категорія) – привласнення асоційованими власниками результатів колективної праці, матеріальних благ і послуг та певна підсистема відносин між суб’єктами цього типу власності у всіх сферах суспільного відтворення. Асоційованими власниками можуть бути трудовий колектив, об’єднання капіталістів, члени кооперативу, споживчих товариств чи спілок, господарські товариства, товариства покупців, організації орендарів, власники спільних підприємств, а також об’єднання підприємств. Також слід додати, що МПП ТзОВ „Продекологія” є середнє підприємство. В цілому підприємство здійснює свою діяльність згідно з Конституцією і законами України “Про власність”, “ Про підприємства”, “ Про систему оподаткування”, постановою Ради Міністрів України від 22 вересня 1990р. №278 “ Про заходи щодо створення і розвитку малих підприємств”, діючих нормативних актів і  Статуту.

      Статут – зареєстрований і затверджений згідно з чинним законодавством документ, в якому міститься комплекс положень та правил діяльності юридичної особи, що визначають організаційно-правову форму підприємства, види його діяльності, права та зобов’язання, а також взаємовідносини з іншими особами і державними органами.

      Відповідно  до Статуту підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку, печатку зі своєю назвою, кутовий штамп, бланки, товарний знак і інші реквізити.

    Головним  напрямками діяльності підприємства є :

    - розвиток та збільшення випуску  товарів народного споживання, розширення  їх асортименту, сфери послуг, підвищення якості, задоволення  попиту на ці товари регіонального ринку;

    - організація власної торгівельної мережі;

    - організація промислового випуску  нових видів виробів із застосуванням  в виробництво нового обладнання  та технологій;

    - будівництво нових виробничих  площ, реконструкцій існуючих будівель  та споруд, будівництво житла та інших об’єктів соціально-культурного та побутового призначення.

    Підприємство може здійснювати самостійну зовнішньо - економічну діяльність, включаючи нові форми торгово – економічного співробітництва з зарубіжними країнами, організацію та участь в акціонерних товариствах, сумісних підприємствах в країні та за кордоном. Майно підприємства становлять основні фонди і обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у балансі і належить йому за правом власності. Кошти підприємства використовуються для:

  • організації, розвитку і розширення діяльності ;
  • оплати праці робітників підприємства ;
  • розв’язання питань соціального розвитку ;
  • інших цілей ;

    Управління  підприємством здійснюється на принципах  широкої демократії і активної участі його працівників у роз в’язанні питань діяльності підприємства. Управління товариством здійснює: вищий орган товариства, спостережна рада, правління товариством, ревізійна комісія. Вищим органом управління є загальні збори акціонерів, які скликаються не рідше одного разу на рік.

    На  підприємстві є президент, який обирається згідно рішення загальних зборів акціонерів та рекомендацій правління . Йому підпорядковуються 5 заступників. Президент має свій штаб працівників. На підприємстві є основне і допоміжне виробництво

    Підприємство  самостійно визначає загальну кількість  працівників, їх професійний і кваліфікований склад, необхідність залучення тимчасових працівників і сумісників.

    Загальна  характеристика МПП ТзОВ „Продекологія”

          №

           п/п

        

П       Параметр, який

характеризується

Зміст  та

особливості

Основні відмінності  від

інших організацій

 
         1.
Форма       підприємства Колективне

підприємство

Чисельність працюючих  120 чоловік
 

   2.

 
Профіль
          Металургійна промисловість                       _
   3.

   

Види діяльності 
 
       Чавунне лиття  
                     _
 
  4.
 
Форма власності
 
Колективна 
Ч  

         Статутний фонд поділений на                     на      акції

         2.  Оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища.

    1. Внутрішнє середовище : сильні та слабкі сторони.

       Внутрішнє середовище – це та частина загального середовища, яка перебуває в межах організації. Внутрішнє середовище інтерпретується як універсальне, незалежне від організаційно-правової форми організації, й об’єднує всі функціональні сфери її діяльності: маркетинг, виробництво, фінанси, кадри, дослідження й розвиток. Сильні сторони є перевагами, які організація використовує в конкурентній боротьбі та прагне максимально зміцнити. До сильних сторін належить висока компетентність, адекватні фінансові ресурси, задовільна кваліфікація працівників, добра репутація покупців, захищеність від конкурентного тиску, передова технологія, наявність інноваційних можливостей. Слабкі сторони мають перебувати під постійним контролем керівництва з метою їх усунення. До слабких сторін відносять відсутність стратегічних напрямів діяльності, погіршення конкурентної позиції, застаріле устаткування, наявність внутрішніх виробничих проблем, відставання у сфері досліджень і розробок, неспроможність конкурувати.

    Проаналізуємо сильні та слабкі сторони МПП ТзОВ „Продекологія” у вигляді таблиці:

                                         Таблиця 2.1

Сильні  і слабкі сторони  підприємства МПП ТзОВ „Продекологія” 

№

п/п

Аспект  внутрішнього середовища Сильні  сторони Слабкі  сторони
1. Структура організації
  1. Чіткість розподілу функціональних і лінійних обов’язків.
  2. Відносна концентрація влади.
  3. Використання передових технологій.
1. Необхідність  високої професіональності та кваліфікації управлінців.

2. Відставання у сфері досліджень і розробок.

2. Персонал 1.Висока компетентність персоналу. 1.Відсутність  систем стимулювання персоналу.

2. Низька кваліфікація допоміжного персоналу.

3. Відсутність соціального захисту персоналу.

3. Фінанси 1.Прибутковість діяльності

2. Наявність коштів для ведення конкурентної боротьби.

  1. Відсутність можливості отримувати понад прибутки.
  2. Недостатність інвестицій.
4. Маркетинг
  1. Наявність стратегічних напрямків діяльності.
  2. Добре налаштована система збуту.
3. Відповідність розвитку МПП ТзОВ „Продекологія” ринковим умовам.
1. Відсутність системи маркетингових досліджень.

2. Погано вивчений ринок і потреби споживачів.

3. Високий рівень стандартизації продукції

 

        Відповідно до системного підходу до управління, організація, як відкрита система, функціонує й розвивається завдяки наявності в ній певних елементів, які дають змогу своєчасно і адекватно реагувати на сигнали зовнішнього оточення. Ці елементи і являють собою її внутрішнє середовище. Воно формується під впливом різних факторів. З одного боку – це особливості ринку, вимогам якого внутрішнє середовище має відповідати, з другого – розміри організації. Великі підприємства з тисячами працівників вимагають зовсім іншого управління, ніж підприємства малого бізнесу. Відомі різні підходи до структурування внутрішнього середовища організацій. Найчастіше в ньому виокремлюють п’ять змінних, до яких належать: цілі організації, її структура, технологія, завдання й люди, що здійснюють виконання завдань за допомогою відповідної технології в межах створеної структури з метою досягнення поставлених цілей. Під цілями розуміють якісні та кількісні характеристики функціонування підприємства, на досягнення яких воно орієнтує свою діяльність. Цілі організації визначаються у вигляді ідеальної моделі стану системи в майбутньому, можливість досягнення якої оцінюється менеджерами з урахуванням різних чинників, починаючи від особистих (рівень професіоналізму, співвідношення мотивів і стимулів) і закінчуючи тими, які впливають і впливатимуть на функціонування системи з боку зовнішнього середовища. Останнє зумовлене ресурсними та інституційними обмеженнями, у рамках яких можливе досягнення цілей. Для того, щоб забезпечити досягнення цілей організації, необхідно відповідним чином координувати діяльність її елементів. Зважаючи на поставлені цілі, організація вибудовує її структуру.

Структура організації .

1. Структура організації – це сукупність елементів і взаємозв’язків між ними, що дає змогу найефективніше перетворювати вхідні ресурси в завершальний продукт і досягати поставлених цілей. Формування організаційної структури, вибір певного її типу зумовлюється багатьма чинниками. Це і специфіка діяльності підприємства, яка вимагає виконання тих чи інших видів робіт, і технологія, що застосовується для перетворення ресурсів у кінцевий продукт, і масштаби діяльності.

       Структура організації має у  своїй основі розподіл праці,  який ніколи не буває випадковим, а ґрунтується на тому що  кожен вид роботи доручається тим фахівцям, які можуть виконати її краще, ніж інші працівники з погляду інтересів даної організації. Такий розподіл називається спеціалізованим і може стосуватися роботи з людьми, роботи з машинами та з інформацією. Розподіл завдань, пов’язаних з машинами, устаткуванням, інструментами, сировиною та іншими засобами праці формує виробничу структуру підприємства. Поряд з горизонтальним розподілом праці для організації є не менш важливим забезпечення раціонального вертикального розподілу праці. Це дає змогу визначити кількість рівнів управління, побудувати управлінську вертикаль і сформувати скалярні ланцюги, за якими має здійснюватися керівництво або надходити інформація на вищі рівні управління. Структура апарату управління являє собою форму розподілу влади й відповідальності між управлінськими працівниками й сукупність формальних стосунків між ними з приводу цього розподілу. Об’єднувальну роль щодо розглянутих вище структур відіграє організаційна структура управління. Під час її побудови передусім визначаються функції, які повинен здійснювати персонал даної організації. Вибір функціональних сфер багато в чому зумовлює можливість успішної діяльності організації. 

Ресурси і сфера діяльності організації.

    Стрижнем  внутрішнього середовища організації  є людські ресурси. Люди, які працюють в організаціях, поводяться в суспільстві й на роботі по-різному, залежно від складного поєднання індивідуальних рис, особливостей організаційного оточення та обставин зовнішнього середовища. Дуже часто наявність індивідуальних рис, що у своїй сукупності можуть формувати потенційно активного працівника, здатного виконувати роботу з високою продуктивністю й результативністю, не гарантує активної поведінки в певному організаційному оточенні, яке не заохочує ініціативу й підприємливість. І навпаки, людина із середніми здібностями може у  відповідному організаційному оточенні прагнути до розвитку й поліпшувати результати своєї діяльності. Отже, робоча група впливає на людей в організації, формує певні норми поведінки, створює певні ціннісні орієнтири й зумовлює ставлення людей до роботи.

  У мінливому зовнішньому середовищі організація повинна бути максимально гнучкою, а це можливо не лише завдяки змінам, ініційованим керівництвом, а й за рахунок формування певної організаційної (корпоративної) культури. Організаційна культура є складною композицією важливих припущень, які часто не підлягають формулюванню, бездоказово приймаються й поділяються всіма членами колективу. Це дає змогу забезпечувати гармонізацію колективних та індивідуальних інтересів працівників, мобілізувати їхню ініціативу, виховувати відданість організації, поліпшувати процес комунікації, поведінку.

Таблиця 2.2

Аналіз  системи управління персоналом

№ 
Проблемні запитання Можливі варіанти
1 2 3 4 5
1 2 3 4 5 6 7
1. Чи доведені цілі організації

до її працівників?

      Добре  
2. 
 
 
 
Чи приймають  працівники

організації участь при розподілі прибутку за підсумками року? 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Весь  розпри-

діляється     між працівни-

ками

 
3. 
 
Як в  організації  розприді-

ляються повноваження та визначається  відповідаль-

ність за виконання посадо-

вих обов’язків?

   
 
 
 
 
 
Задовіль-но
 
 
 
 
 
4. 
 
Як організація  визначає необхідність в людських ресурсах на перспективу? 
      Базується       на тактиці  
 
5.
Яка кількість працівників виконує подібну роботу, як 5 років тому?        
40
 
 
 
6.
Яка процедура  прийому на роботу в організацію?       Формалі-зована  
 
7.
Яка частина  персоналу не пройшла навчання за останні 2 роки? (%)      
60
   
 
8.
Чи змінився рівень трав-

матизму і прогулів по хво-

робі

      Зменшив-ся на 10%  
 
9.
Чи оцінюється робота з регулювання оплати праці  в організації?       Періодич-

но

 
10 Який рівень розуміння юридичних зобов’язань організації?       Високий  
 

    Завдання  лінійного менеджера полягає  в тому щоб створити таку організаційну структуру, яка краще від інших відповідатиме вимогам функціональної спеціалізації і даватиме змогу організації ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно й раціонально розподіляти і спрямовувати зусилля своїх співробітників, а також задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей з високою ефективністю.

    2. Фінанси – система грошових відносин, які відображають формування, розподіл і використання грошових фондів, доходів суб’єктів господарювання в процесі їх творення. Застосування тактики, політики, процедур і правил дозволяє створити певний організаційно-розпорядчий механізм, спрямований на забезпечення реалізації стратегії. Економічний напрямок базується на формуванні бюджету, застосуванні системи показників та управління за цілями.

    Управління  фінансами – сукупність форм, методів, засобів управління грошовими ресурсами  та грошовими відносинами з метою  максимізації прибутку. А саме: планується інвестиційна політика, взяти необхідних кредитів, прогнозування грошових надходжень, аналіз фінансової звітності за допомогою показників – платоспроможності, ліквідності, оборотності запасів, терміну обороту дебіторської та кредиторської заборгованості, прибутковості, фінансової стабільності, продуктивності праці. Менеджер повинен чітко уявляти собі можливі причини невдач, аналізувати та робити відповідні висновки, намічати стратегії та конкретні цілі для їх реалізації.  

    3. Маркетинг. Кожне господарське рішення треба приймати з огляду  на результати аналізу ринкової ситуації та тенденції її зміни. Це визначає місце та значення дослідницької функції маркетингу, оцінки факторів, від яких залежить успіх виробничої та ринкової політики фірми. Йдеться не просто про вивчення ринку, а про систему комерційних досліджень, про всю сукупність проблем, пов’язаних із втіленням у життя ринкової концепції управління. Маркетингові дослідження стали дуже важливими у підприємницькій діяльності. Головним завданням маркетингових досліджень є розробка основних напрямків і методології ринкових досліджень, характеру та джерел необхідної інформації, здійснення контролю конкретних дослідницьких програм, узагальнення отриманих результатів і підготовка необхідних рекомендацій.

    Можна виділити завдання на вирішення яких вони спрямовані: вивчення характеру ринку, аналіз розподілу часток ринку між фірмами, аналіз збуту, вивчення ділової активності, вивчення політики цін.

4. Дослідження та розробка технології

    Структура організації великою мірою залежить від того, на якій технології базується  процес перетворення ресурсів на готову продукцію. Для багатьох підприємств технологія є основним чинником, що зумовлює її конкурентні переваги. Основною характеристикою технології у сучасному світі стає її мінливість. В своїй діяльності МПП ТзОВ „Продекологія” намагається використовувати сучасні технології  та по можливості впроваджувати  нові, тому що нові технології забезпечать випуск конкурентоспроможної продукції.

5. Послуги.  

    Дослідження цілей підприємства передбачає реалізацію цілей суспільства (в нормальних умовах розвитку ринку), оскільки отримання прибутку в свою чергу передбачає реалізацію продукції, послуг, тобто визначення їх покупцем. Процес визначення цілей включає вибір ряду цілей, їх внутрішнє узгодження, уточнення шляхом прив’язки до наявних ресурсів та можливостей, поточний контроль та коригування в процесі реалізації. 

    Основними видами діяльності МПП ТзОВ „Продекологія” є:

  • Виробництво нових меблів (крім виробництва меблів на замовлення)
  • Виробництво будівельних деталей з деревини і плит на деревній основі
  • Виготовлення і ремонт меблів на замовлення населення
  • Лісопильне виробництво

Аналізуючи  діяльність варто  конкретизувати цілі:

     Економічні – зниження вартості, підвищення рентабельності, ринкової  вартості підприємства, розширення  ринків збуту, будівництва нових магазинів та складських приміщень, оновлення обладнання, технічне переоснащення, впровадження нових технологій руху товарів, прогресивних методів продажу.

      Соціальні – створення нових  робочих місць соціальна допомога  робітникам та Власні – досягнення економічної вигоди.

       Для досягнення цілей розробляється  стратегія, яка передбачає: розподіл  ресурсів, адаптація до зовнішнього  середовища, внутрішня координація.  Зокрема, практикується управлінське  дослідження сильних та слабих  сторін у напрямку вивчення стану фінансів, обліку, нормування та оплати праці, культурного рівня, використання робочої сили, позиції підприємства на ринку.