Розробка теоретичних матеріалів для вивчення теми Adobe Photoshop

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….....3

Глава 1. Види комп’ютерної графіки…………………………………………….....5

Глава 2. Adobe Photoshop…………………………………………………………....7

2.1. Інтерфейс Photoshop….……………………………………………….8

2.2. Палітри…………………………………………………………….......9

2.3.Рядок меню……………………………………………………….......12

2.4. Сканування зображень………………………………………….......13

2.5. Імпорт та експорт файлів……………………………………….......14

2.6. Малювання………………………………………………………......14

2.7. Вибір кольорів……………………………………………………….16

2.8. Шари…………………………………………………………….……16

2.9. Канали і маски………………………………………………….……17

2.10. Робота з режимами накладання……………………………….…..18

2.11. Застосування стилів і ефектів шарів………………………….…..19

2.12. Виділення областей…………………………………………….…..19

2.13. Використання контурів………………………………………….....21

2.14. Тонова корекція кольорів…………………………………….…....22

2.15. Текст в Photoshop………………………………………………......23

2.16. Фільтри в Photoshop……………………………………………......24

2.17. Ретуш зображень………………………………………………..….25

Висновки………………………………………………………………………….....28

Література…………………………………………………………………………...29

Вступ

Стрімкий розвиток сучасного  суспільства призвів до створення  нових інформаційних технологій, що дозволили значно підвищити якість і швидкість підготовки і поширення інформації. Одним з напрямків, що найбільш динамічно розвиваються останнім часом, у цій галузі є комп’ютерна графіка. Це обумовлено тим, що: цикл підготовки графічної інформації до випуску став надзвичайно коротким; значно зросли вимоги до якості графічної продукції; поряд із традиційними сферами застосування графіки в поліграфії, дизайні, архітектурі, рекламі, кіно і мультиплікації, з'явилися нові, такі як: Web-дизайн, мультимедійні інтерактивні видання. Комп'ютери не тільки використовуються при їх підготовці, але і являються єдиним засобом для їх відтворення.

Однією з причин, що стримують широке застосування нових  інформаційних технологій, є нестача  висококваліфікованих фахівців в області комп’ютерної графіки, комп’ютерного дизайну і верстки. Кадри фахівців з комп'ютерної графіки поповнюються в основному з двох джерел. З одного боку – це фахівці в області інформатики, що самостійно чи за допомогою яких-небудь курсів засвоїли основні навички живопису і дизайну; з іншого боку – фахівці з традиційною художньою освітою, яким довелося освоювати комп’ютерні технології. Вада перших – у тому, що вони, досконало володіючи можливостями сучасних комп’ютерів, не знають основ образотворчого мистецтва і не завжди мають художнього смаку. Інші – залишаючись під впливом традиційних уявлень, не завжди в змозі зрозуміти й освоїти все різноманіття можливостей образотворчих засобів сучасних комп’ютерів.

Для вирішення цієї проблеми необхідна цілеспрямована підготовка фахівців в галузі комп’ютерної графіки, що в однаковому ступені володіють як комп’ютерними технологіями, так і глибокими знаннями в галузі образотворчого мистецтва.

Поняття «художня комп’ютерна графіка» досить умовне, тому що, крім класичної графіки, охоплює і живопис, і графічний дизайн, і фотомистецтво. Під це ж визначення потрапляють і зовсім нові види мистецтв, зокрема, віртуальне моделювання – кібернетичне дитя скульптури і мультиплікації, і нелінійний відеомонтаж, що практично не має докомп’ютерних аналогів.

Основними видами технологій художньої комп’ютерної графіки є: растрова графіка, векторна графіка, віртуальне моделювання, комп’ютерна анімація, нелінійний монтаж, візуальне програмування.

Для ефективного використання всього арсеналу образотворчих засобів сучасних комп’ютерів художник повинен не тільки навчитися малювати за допомогою комп’ютера, але і навчитися мислити в термінах і категоріях комп’ютерної графіки. Дуже складно навчити цьому людину в зрілому віці зі сформованим способом мислення і напрацьованими навичками.

У той же час у молодшому шкільному  віці в дитині сильно розвинений пізнавальний інтерес, вона мислить у художніх образах більше чим в абстрактних поняттях і для неї комп’ютер може стати таким же звичним образотворчим засобом як папір і олівець. Крім того, пропедевтичний курс комп’ютерної графіки в молодших класах може переслідувати відразу дві мети: з одного боку – дитина звикає до комп’ютера як до інструмента майбутнього художника, дизайнера, а з іншого боку – малювання на комп’ютері дає їй могутній стимул у вивченні інформатики, алгоритмізації і програмування.

У світі сучасної літератури є чимало видань стосовно програм для роботи із комп’ютерною графікою й більшість з них мова йде саме про такий програмний продукт як Photoshop, але переважна більшість з них або стосуються проблем зовсім поверхнево, або, навпаки, присвячені якійсь одній особливій можливості програми, яка розглядається в усіх подробицях.

Тож, метою мого дослідження є розробка теоретичних матеріалів для вивчення теми Adobe Photoshop.

 Об’єкт мого дослідження  – програмний продукт для роботи  із растровою графікою Photoshop.

 Предмет дослідження  – інструментарій цієї програми.

Глава 1. Види комп’ютерної графіки

 По своїй структурі зображення можуть бути растровими та векторними Наприклад, сканер під час сканування розбиває зображення на безліч дрібних елементів (пікселів) і формує з них растрову картинку. Колір кожного пікселя записується у пам’ять комп’ютера за допомогою певної кількості бітів. Біт – мінімальна одиниця пам’яті комп’ютера, яка може зберігати значення 0, або 1.     Піксель – це найменший елемент, растрового зображення. Якщо картинка має розмір 800х600, то ці числа відображають кількість пікселів по горизонталі (800) і по вертикалі (600). Чим більше кількість пікселів у зображенні, тим краще його вигляд на екрані і при друці. Число кольорів, в які можна пофарбувати окремий піксель, визначається як два у степені N, де N  – кількість бітів, які зберігають кольорову інформацію про піксель. У контрастній чорно-білій картинці кожний піксель кодується однім бітом. Восьмибітне зображення дозволяє мати 256 кольорів, а 24 біта забезпечують присутність у зображенні більш 16 мільйонів кольорів, що дає можливість працювати з зображеннями професійної якості. Але цей засіб подання зображення не підходить для тих випадків, коли виникає необхідність у масштабуванні зображення у великих межах.

Цього браку позбавлені векторні зображення, у яких розмір будь-якого елемента може бути змінений аж «до нескінченності». Але таку картинку неможливо отримати шляхом сканування, оскільки кожний її елемент будується з допомогою  математичних описів об’єктів (так званих примітивів), в якості яких можуть виступати лінії, дуги, кола і т. ін. Також для кожного примітива існує ряд параметрів, які визначають колір, товщину лінії і тому подібне. Векторна графіка створюється за допомогою спеціальних програмних засобів типу CorelDRAW, Adobe Illustrator. Також такий формат зображення використовується в усіх програмах САПР (Системи Автоматичного Проектування) (P-CAD, Auto-CAD і тому подібне). Фактично векторне зображення існує у вигляді набору математичних формул, які описують елементи зображення. І, нарешті, векторна графіка не залежить від продуктивності апаратних засобів, яка дозволяє легко змінювати розміри статичних зображень (наприклад, збільшити розмір дверної ручки до розміру будинку) без втрати загальної кількості елементів зображення, ясності і чіткості їхніх меж при виведенні на екран монітору або при друці.

Глава 2. Adobe Photoshop

Програма Adobe Photoshop один з численних пакетів для обробки, зміни, збереження графічних об'єктів.

Adobe Photoshop - програма для редагування  зображень на професійному рівні. Але окрім редагування малюнків, відсканованих або знятих на цифрову фотокамеру зображень ця програма, а точніше ми, користуючись нею, можемо з не набагато меншим успіхом створювати зображення просто з нуля.

Photoshop – це не просто програма редагування зображень, це наймогутніша і функціональна програма в своєму класі. Не дивлячись на постійну дуже високу конкуренцію з боку більш ніж ста інших програм вартістю від десятків до тисяч доларів, Adobe Photoshop залишається найпопулярнішою програмою в даний час. А коли справа доходить до професійної обробки зображень, Photoshop виявляється не тільки лідером, але і єдиним гравцем на ринку.

Подібна нестача конкуренції – це звичайно навряд чи добре, але у випадку з Photoshop все не так вже погано. Компанія Adobe регулярно випускає нові версії програми, оснащуючи її новими можливостями і одночасно прагнучи спростити роботу з нею. Тому користувачі з нетерпінням чекають кожного нового випуску програми. В той же час деякі інші компанії випускають невеликі програми для вирішення обмеженого числа задач, з якими здатна справитися Photoshop. Але, не дивлячись на те, що конкуренти часто пропонують в своїх продуктах цікаві рішення, вони, навіть разом узяті, завжди програють тому, що пропонує Photoshop.

1. Інтерфейс Photoshop

Після запуску Photoshop робочий простір програми виглядає так, як показано на рисунку.

Як видно з рисунка, головне  вікно представлене не у максимізованому  вигляді, фактично воно збігається з робочим полем.

Головне меню (рядок меню) містить  дев’ять пунктів. 

В лівій частині робочого вікна  знаходиться палітра інструментів, яка містить всі необхідні для роботи інструменти, праворуч – плаваючі палітри.

Загалом в Photoshop можна відобразити двадцять плаваючих палітр, які об’єднані в групи, що дозволяють не захаращувати робочий простір. Палітри можна розташовувати на екрані на власний розсуд, об’єднувати в групи, просто перетягуючи палітри за їх заголовки. Палітри зображені у вигляді мініатюрних вікон, кожне з яких можна згорнути, клацнувши мишею в правому верхньому кутку, закрити або розгорнути, подібно до того, як це реалізовано в стандартних вікнах Windows. Крім того, будь-яку палітру можна згорнути подвійним клацанням миші на заголовочній частині палітри. Таким же чином можна повернути палітру до стандартного стану.

Розмір палітри також можна модифікувати, розтягуючи її мишею. Проте в кожної палітри є мінімальний розмір, менше якого вона не може бути стиснута.

В правому верхньому кутку кожної палітри знаходиться кнопка з зображенням трикутної стрілки. Клацнувши по ній, можна викликати меню, в якому зібрані специфічні для даної палітри команди.

2. Палітри

        Палітра «Інструментів»: в ній зосереджені всі інструменти, якими доводиться користуватися в процесі роботи над зображенням. Для того, щоб вибрати той чи інший інструмент, треба просто клацнути на його піктограмі в палітрі «Інструментів». Існує також можливість вибору будь-якого інструменту за допомогою «швидких» клавіш на клавіатурі. Дізнатися «гарячу» клавішу можна, затримавши на кілька секунд вказівник миші над його піктограмою

           Деякі інструменти не видно  на палітрі. Для того, щоб їх  вибрати, треба навести вказівник  мишки на піктограму інструменту тієї групи, в якій знаходиться необхідний інструмент, натиснути лівою кнопкою миші і деякий час утримувати її натиснутою. В результаті розкриється список, в якому будуть показані всі інструменти даної групи. На кнопках інструментів, які входять до групи, зображена невелика стрілка трикутної форми.

  Палітра «Шари» використовується для створення, копіювання, об'єднання і видалення шарів, а також для створення шарів-масок. Крім того, ця палітра дозволяє керувати відображенням окремих шарів.      

        Палітра «Канали» використовується для      створення, дублювання і видалення каналів, для визначення їхніх параметрів, для перетворення каналів у самостійні документи, а також для об'єднання каналів і формування сполученого зображення. Палітра «Канали» дозволяє також керувати відображенням окремих каналів на екрані, роблячи їх видимими чи невидимими.

Палітра «Контури» використовується для створення, збереження й обробки  контурів.

         Різні пензлі, використовувані для малювання і редагування, представлені в палітрі «Пензлі». За замовчуванням вам пропонуються кілька розмірів круглих кистей, причому Adobe Photoshop зберігає характеристики кистей для кожного інструмента окремо.

Кожен інструмент (крім інструментів «переміщення» і «текст») характеризується власним набором параметрів, що відображається в палітрі «Властивостей». Заголовок і вміст цієї палітри міняється в залежності від обраного на даний момент інструмента.

Палітра «Синтез» відображає колірні  значення поточних кольорів переднього і заднього плану. За допомогою «повзунків» ви можете відредагувати ці кольори в одній із запропонованих колірних систем.

          Палітра «Каталог» містить набір доступних для використання кольорів. Ви можете вибрати колір   переднього і заднього плану з наявних варіантів, або створити замовлену палітру шляхом додавання чи видалення кольорів. Крім того, ви можете створити і зберегти будь-як набір кольорів для наступного використання в інших зображеннях.

Палітра «Дизайн» являє  собою планшет, який ви можете використовувати для довільного змішування кольорів. Для роботи в палітрі «Дизайн» ви можете користатися будь-якими інструментами, що малюють. Для перегляду вмісту палітри можуть застосовуватися інструменти «масштаб» і «рука».

         Палітра «Інфо» відображає інформацію про активний інструмент і про колірні координати в активній крапці курсору.

Палітра «Команди» дозволяє одним  клацанням миші вибирати найбільше часто використовувані команди. Коли палітра «Команди» відкрита на екрані, клацання мишею на кожній з команд, що містяться в ній, приводить до виконання відповідної операції чи до відкриття відповідного діалогового вікна. За замовчуванням у програмі Adobe Photoshop обрані кілька команд, за якими закріплені функціональні клавіші. Якщо на вашій клавіатурі є функціональні клавіші, то ви можете самостійно перепризначувати їх на інші команди.

У програмне забезпечення Adobe Photoshop включено кілька спеціалізованих  палітр «Команди». Вони містять команди, які застосовуються для корекції кольору і маніпулювання зображеннями.

3. Рядок меню

В верхній частині  робочого вікна знаходиться рядок  меню, який містить дев’ять основних пунктів:

• File (Файл) – містить всі команди, які стосуються операцій створення, відкривання, збереження, імпорту файлів, а також налаштування робочої області програми, команду виходу з Photoshop і список останніх відкритих документів;
• Edit (Правка) – містить команди, які призначені для відміни останньої дії, роботи з буфером обміну, а також для модифікації зображень шляхом масштабування, викривлення і додавання перспективи. Крім того, тут знаходяться команди обведення виділеної області різноманітними інструментами і заливки кольором;
• Image (Зображення) – Містить команди, призначені для налаштування розміру і «разрешения» зображення, розмірів полотна, і команди корекції кольору.
• Layer (Шар) – містить команди, призначені для роботи з шарами: дублювання шарів, накладання ефектів, групування і вирівнювання шарів, операції з об’єднання шарів;
• Select (Виділення) – містить команди для роботи з виділеними областями: виділення всієї картини, зняття і повернення виділення, модифікація і розтушовка виділеної області та ін.;
• Filter (Фільтр) – містить стандартні фільтри, які постачаються разом з програмою Photoshop, а також ті, які користувач додатк5ово встановив на своєму комп’ютері;
• View (Вид) – Дозволяє керувати масштабом, виконувати попередній перегляд редагованого зображення в різноманітних режимах, а також приховувати і показувати сітку, лінійки і направляючі;
• Window (Вікно) – Містить команди, які дозволяють приховувати і показувати всі палітри Photoshop і переключатись між декількома відкритими документами;
• Help (Допомога) – містить довідку і пункти Про програму і Про під’єднувані модулі. 

4. Сканування зображень

При використанні визначених моделей сканерів програма Adobe Photoshop дозволяє цілком контролювати процес перетворення фотографії чи слайда у відцифрованне зображення. Для сканування зображень використовується команда «Одержати» з меню «Файл».

Програма Adobe Photoshop може працювати  з будь-яким сканером за умови, що для нього буде встановлений сумісний додатковий модуль. Щоб установити такий модуль, необхідно скопіювати в підкаталог PLUGINS каталогу програми Photoshop відповідний файл фірми-виробника сканера. Усі модулі для сканерів, встановлені в підкаталозі PLUGINS, відображаються в субменю «Файл» > «Одержати».  Adobe Photoshop підтримує стандартний інтерфейс TWAIN, що дозволяє використовувати для сканування будь-які пристрої, що також підтримують цей інтерфейс. Щоб підключити сканер, що підтримує інтерфейс TWAIN, ознайомтеся з інструкцією, що додається до нього, по установці і настроюванню модуля TWAIN.

Якщо ви не змогли придбати для свого сканера драйвер, сумісний із програмою Adobe Photoshop, то ви можете відсканувати зображення за допомогою програмного забезпечення фірми-виробника сканера, зберігши його у форматі TIFF чи BMP. Щоб потім відкрити цей файл у програмі Photoshop, скористайтеся командою «Відкрити...» з меню «Файл». У процесі сканування зображень ви маєте можливість керувати декількома параметрами, що впливають на якість отриманого файлу.

5. Імпорт і експорт зображень

Adobe Photoshop дозволяє відкривати  документи в різних форматах, включаючи Adobe Photoshop 3.0, Adobe Illustrator, Amiga IFF, BMP, CompuServe (GIF), EPS, JPEG, Kodak CMS PhotoCD, MacPaint, PCX, PICT File (тільки растровий), PIXAR, PixelPaint, Raw, Scitex™ CT, Targa, TIFF і формати, що використовують TWAIN інтерфейс. Формати Photoshop, Adobe Illustrator, JPEG, Raw, Scitex CT і TIFF є убудованими. Інші формати й інтерфейс TWAIN є убудованими форматами.

Крім того, за допомогою модуля Quick Edit и можете відкривати окремі фрагменти  великих файлів у форматах Photoshop 3.0 і Scitex, а також неупакованих TIFF-файлів.

6. Малювання

Хоч Photoshop не призначено для малювання, тобто створення зображень з чистого аркушу паперу, і його основною задачею є редагування вже готових зображень, він оснащений широким набором засобів, які дозволяють намалювати доволі складні зображення.

Для малювання можна використовувати  наступні інструменти:

• Інструмент «ластик»
• Інструмент «лінія»
• Інструмент «олівець»
• Інструмент «аерограф»
• Інструмент «пензель»
• Інструмент «штамп»
• Інструмент «палець»
• Інструмент «розмиття/різкість»

Інструмент «ластик» змінює кожен  піксель, що знаходиться в зоні його дії. В одношаровому зображенні пікселі перефарбовуються у фоновий колір. При роботі на шарах пофарбовані пікселі стають прозорими.

Інструмент «лінія» дозволяє малювати в зображенні прямі лінії. Ви можете змінювати товщину ліній, задавати для них згладжування країв, а також створювати лінії у виді стрілок.

Інструмент «Олівець» дозволяє створювати довільні лінії з твердими границями і використовується насамперед у роботі з бітовими зображеннями. Для цього інструмента існує  спеціальний режим «Автоматичне стирання», що дозволяє малювати фоновим кольором по кольору переднього плану.

Інструмент «аерограф» дозволяє офарблювати  об'єкти без різких колірних переходів. Він створює ефект малювання  за допомогою аерозольного балончика чи розпилювача. Цей інструмент дає набагато м'якші штрихи, чим інструмент «кисть». Щоб одержати більш соковитий колір, ви можете нанести на ту саму область кілька штрихів.

Інструмент «пензель» створює в зображенні м'які мазки, границі яких менш тверді, чим в інструмента «олівець», але і не такі розмиті, як у «аерографа».

Інструмент «штамп» дозволяє відтворювати точні чи модифіковані копії зображення в тому ж зображенні, або в іншому документі. За замовчуванням інструмент «штамп» використовує як шаблон для копіювання ціле зображення. Інші режими використання цього інструмента дозволяють зафарбувати визначені області зображення заздалегідь узятим зразком чи створити його «імпресіоністську» версію. Крім того, ви можете вибірково відновлювати фрагменти останньої збереженої версії документа.

Інструмент «палець» імітує змазування сирої фарби пальцем. Цей інструмент «бере» колір на початку штриха і протягує його в напрямку переміщення курсору.

Інструмент «розмиття/різкість» дозволяє або зм'якшувати занадто різкі границі чи області в зображенні, зменшуючи контраст між деталями, або підвищувати чіткість зображення, роблячи занадто м'які границі більш різкими.

7. Вибір кольорів

   Перш ніж розпочати малювати, треба обрати колір, яким буде виконуватися малювання. За замовчуванням в  Photoshop обрано чорний колір в якості переднього плану (їм малюють інструменти і здійснюється заливка) і білий в якості фонового кольору, яким заповнюються області, отримані в результаті видалення.

Щоб змінити будь-який з цих кольорів, достатньо двічі  клацнути мишкою по їх образам на палітрі Інструментів і в результаті цього буде відкрито діалогове вікно Color Picker (Вибір кольору).

Color Picker дозволяє вибирати колір переднього і заднього плану по спектральній шкалі чи визначати координати кольорів за допомогою числових значень. Крім того Color Picker дозволяє вибирати готові кольори, засновані на колірній моделі CMYK, а також вибирати колір в різних замовлених колірних системах.

Палітра кольорів програми Adobe Photoshop прийнята за замовчуванням  у якості основної. Щоб повернутися  до неї після використання іншої палітри, виберіть з меню «Файл» команду «Установки» > «Основні...»  на екрані відкриється діалогове вікно «Основні установки». У списку «Палітра кольорів» задайте варіант «Photoshop».

8. Шари

Новий документ, створений у  програмі Adobe Photoshop, складається тільки з тла (заднього плану). Це тло можна  порівняти з полотном, на якому  малюється картина. Тло може бути білим, або пофарбованим у поточний колір заднього плану.

Ви можете додати в документ один чи кілька шарів, які можна порівняти з аркушами абсолютно прозорої плівки, складеними в стопку поверх тла. Якщо шар не містить ніяких образотворчих елементів, то крізь нього будуть видні всі інші шари і задній план.

Шари дають вам можливість редагувати окремі елементи зображення незалежно від інших об'єктів. Ви можете малювати, редагувати, маскувати і переміщати вміст одного шару, не побоюючись зіпсуватися графічні елементи, розташовані на інших шарах.

Усі шари в документі мають ту саму кількість пікселів, однакове число каналів і загальний колірний режим, наприклад, RGB, CMYK чи «Градації сірого».

Документи, створені в більш ранніх версіях програми Adobe Photoshop, складаються  з єдиного шару. Щоб додати нові шари в такий документ, вам доведеться зберегти його у форматі Adobe Photoshop 3.0, оскільки тільки цей формат підтримує багатошарову структуру документів.

9. Канали і маски

Adobe Photoshop використовує канали в  двох цілях: для збереження  колірної інформації і для  збереження областей. Колірні канали створюються автоматично при відкритті нового документа. Їхня кількість залежить від колірної моделі, обраної для опису зображення. Наприклад, будь-яке RGB-зображення має три визначених канали  червоний, зелений і синій  кожний для збереження інформації про визначений колір. У документі також є сполучений канал, у якому всі кольори відображаються разом.

Ви можете створювати в будь-якому  документі Adobe Photoshop додаткові канали (так називані альфа-канали). Альфа-канали використовуються для збереження масок і для створення нових зображень за допомогою спеціальних команд, що виконують обчислювальні операції над каналами. У процесі зміни кольорів чи застосування фільтрів і інших ефектів до цілого зображення маски дозволяють ізолювати і захистити від модифікації окремі його фрагменти. Математична обробка дає можливість комбінувати канали різними методами на основі перерахування колірних значень пікселів.

Розмір файлу, що містить альфа-каналі, прямо залежить від інформації про кожний піксель в каналі. Додавання до зображення нового альфа-каналу збільшує розмір файлу, причому завжди на величину, рівну обсягу одного каналу. Це означає, що додавання альфа-каналу до RGB-зображення збільшує розмір файлу на одну третину, а в CMYK-зображенні  на чверть.

10. Робота з режимами накладання

Режими накладання використовуються для створення різноманітних  художніх і спеціальних ефектів, які отримуються шляхом математичних операцій з колірними складовими пікселів. Іншим словами, режими накладання визначають спосіб взаємодії шару з шарами, що лежать під ним. Завдяки режимам накладання можна буквально за кілька секунд створити яскраві, незвичні картини і неймовірні ефекти.

Для того, щоб встановити режим  накладання шарів, достатньо виділити шар в палітрі і обрати потрібний  режим накладання з списку, який розкривається в лівій верхній частині палітри.

В режимі Normal (Нормальний), який задано за замовчуванням, пікселі верхнього  шару просто перекривають пікселі інших  шарів, які знаходяться під ними. Але при використанні інших режимів  накладання ситуація змінюється – в кінцевому зображенні, яке відображається на екрані, беруть участь вже не тільки пікселі верхнього шару, а й пікселі, які знаходяться на нижчих шарах.

При зміні режиму накладення відбувається обробка колірних значень пікселів верхнього шару з пік селями шару, що лежить точно під ним. Результат цієї обробки може відрізнятись в залежності від обраного режиму, і цей результат відображається безпосередньо на екрані.

11. Застосування стилів і ефектів шарів.

Ефекти шарів дають можливість швидко створювати найбільш популярні графічні спецефекти – падаючі тіні, свічення, обвідки та ін., значно спрощуючи процес макетування і прискорюючи роботу.

Стилі шарів – це різноманітні комбінації ефектів шарів, збережені  під якимось ім’ям в палітру Styles (Стилі). Користувач має можливість редагувати стилі, які постачаються разом з Photoshop, а також створювати власні стилі і зберігати їх.

В комбінації з різноманітними ефектами накладання, ефекти і стилі шарів  є потужним засобом для швидкого створення професійних зображень. Для застосування стилю до шару треба виділити необхідний шар і клацнути по мініатюрі потрібного стилю в палітрі Styles (Стилі).

Щоб додати до того чи іншого шару ефект, треба виділити необхідний шар в палітрі Layers (Шари) і відкрити діалогове вікно Layer Style (Стил шару), в якому можна налаштувати будь-який ефект. Основні ефекти шарів досягаються за рахунок зміщення початкового шару на визначену кількість пікселів, після чого область зміщення заповнюється заданим кольором разом з визначеним режимом накладання. Всі параметри легко змінюються не тільки в процесі розробки, а й подалі, так як всі ефекти зберігаються разом з зображенням. Ефекти шару можна тимчасово відключати, копіювати на інший шар і вилучати. До одного й тог ж шару можна застосовувати одночасно декілька ефектів. Ефекти пов’язані з шаром, до якого застосовуються, і пересуваються разом з ним.

12. Виділення областей

Щоб відредагувати фрагмент зображення в програмі Adobe Photoshop, необхідно насамперед виділити область, що редагується. Після цього ви можете перемістити, скопіювати чи розфарбувати виділений фрагмент, а також застосувати до нього різні спецефекти.