Розслідування вбивств із розчленуванням трупа
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені Ярослава Мудрого
Кафедра криміналістики
Курсова робота
"Розслідування вбивств із розчленуванням трупа"
Виконала:
Студентка 4 курсу 16 групи
Інституту підготовки кадрів
для органів прокуратури
Мартинюк О. С.
Перевірили:
к.ю.н., доц. Булулуков О. Ю.
к.ю.н. Авдєєва Г. К.
Харків 2009 рік
План курсової роботи
- Вступ Текст вступу запозичений з дисертації, з тексту обов’язково треба видалити слово «дисертація» та «дисертаційне дослідження»!!!!!!!!
- Завдання I.
- Специфіка криміналістичної характеристики вбивств із розчленуванням трупа
- Особливості початкового етапу розслідування:
а). тактичні особливості проведення огляду місця події та частин розчленованого трупа;
б). призначення і проведення судово-медичної експертизи;
в). організація пред’явлення для впізнання розчленованих частин загиблого/
2.3 Конструювання слідчих версій та встановлення особи загиблого.
2.4 Організація тактичних операцій.
2.5 Наступний етап розслідування:
а).призначення та проведення судових експертиз
б).особливості тактики проведення обшуку
- Завдання II.
3.1. План проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
3.2. Розроблена тактична операція "Встановлення особи загиблого"
3.3. Постанова про призначення судово-медичної експертизи
3.4. Слідчі версії
3.5. Критичний аналіз протоколу огляду місця події.
4. Висновок
5. Список використаної літератури
Вступ
Важливе значення у формуванні правової держави в Україні має ефективна діяльність правоохоронних органів у боротьбі з тяжкими злочинами проти особи, до числа яких належать убивства. У 2008р. порівняно з 1990р. більш ніж на 70% збільшилася кількість навмисних убивств, а кількість жертв становить понад 3600 чоловік, що вдвічі більше показників 1987р. Як і раніше, зонами найбільш високої активності злочинців залишаються Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Луганська, Одеська, Запорізька, Львівська області, Автономна Республіка Крим і м. Київ. У цих регіонах вчинюється понад 65% загального числа злочинів1
Необхідність
розробки даної проблеми
Узагальнення
практики розслідування цих
Істотний внесок у дослідження теоретичних питань, пов'язаних з проблемами методики розслідування злочинів внесений трудами таких вчених-криміналістів України та інших держав, як Ю.П.Аленін, В.П.Бахін, Р.С.Бєлкін, П.Д.Біленчук, О.М.Васильєв, В.К.Гавло, І.Ф.Герасимов, В.Г.Гончаренко, Л.Я.Драпкін, А.В.Іщенко, Н.І.Клименко, О.Н.Колесниченко, В.О.Коновалова, В.С.Кузьмичов, В.К.Лисиченко, В.Г.Лукашевич, І.М.Лузгін, Г.А.Матусовський, І.В.Постіка, М.В.Салтевський, М.О.Селіванов, М.Я.Сегай, В.Г.Танасевич, В.В.Тіщенко, О.О.Хмиров, В.Ю.Шепітько, М.П.Яблоков та ін.
Системний підхід до вивчення і якомога ширшого розкриття проблеми, зумовлений темою і змістом дисертації і передбачає тісний взаємозв'язок з іншими правовими науками. Під час її написання автор вивчав труди вчених в галузі кримінології, кримінального процесу, кримінально-правової науки, судової психіатрії, а також сексопатології, сексології, філософії та історії, пов'язані з цим монографічним дослідженням. У дисертації використані й роботи вчених в галузі судової медицини, які досить всебічно висвітлили медико-криміналістичний аспект названої проблеми (М.І.Авдєєва, М.С.Бокаріуса, Є.М.Бєлєцького, Л.Г.Богуславського, В.М.Волкова, Н.І.Гуковської, О.В.Датій, А.П.Загрядської, М.В.Кісіна, В.І.Кононенка, В.О.Свєшникова, С.С.Саміщенка, Ю.С.Сапожникова та ін.).
Значний
внесок у розвиток
Не отримали розвитку, впровадження у практику розслідування вбивств рекомендації, що базуються на теорії криміналістичної характеристики, на вченні про слідчі ситуації та типові слідчі версії. Слід зазначити, що не розглядалося і комплексне вирішення основних завдань розслідування вбивств з розчленуванням трупа за допомогою тактичних операцій.
Аналіз законодавства, літературних джерел та судово-слідчої практики дозволяє дійти висновку, що вбивства з розчленуванням трупа вимагають якісно нових підходів до їх розслідування, а отже, й до теоретичних досліджень цієї важливої проблеми. 2
Методика
розслідування вбивств з
Криміналістична характеристика вбивств із розчленуванням трупа
Вбивство згідно зі ст.115 КК України належить до злочинів проти життя особи. У диспозиції статті викладено, що вбивство-це умисне заподіяння смерті іншій людині. Із літератури відомо, що вбивство належить до одного із найдавніших видів злочину3. Згідно з законом, воно є найтяжчим злочином проти особи.
Вбивства з розчленуванням трупа можна поділити на: побутові вбивства; сексуальні вбивства, а саме - вбивства пов’язані зі згвалтуваням жертви та сексуально-садистські; вбивства з метою трансплантації людських органів (тканин); ритуальні вбивства; вбивства з метою канібалізму.
Кожній групі характерні свої особливості характеристики злочинців та потерпілих, типові способи вчинення вбивства (і що особливо важливо - способу розчленування), внаслідок яких і утворюються типові сліди.
Існують два види умисного розчленування: дефензвне (захисне) і офензивне (наступальне).
Цілями дефензивного розчленування є:
- приховування місця скоєння вбивства
- полегшення транспортування і приховування трупа
- перешкоджання ідентифікації особи загиблого.
У разі офензивного розчленування, навпаки, цілі злочинця полягають у задоволенні своїх бажань (сексуальних, садистських, некрофільних потреб, тощо), тобто, в самому факті розчленування. Особливість офензивного розчленування полягає в тому, що заходи для приховання трупа і перешкоджання встановленню особи вбитого у більшості випадів не вживається.
Ознаками офензивного розчленування є:
- Надзвичайне знівечення тіла: розпорювання живота, відрізання грудей, статевих органів, видобування нутрощів, здирання шкіри тіла.
- Завдання ненормальних ран вмираючий або вже померлій людині.
- Безладність і бездоцільність знівечення; ознаки незвичайних дій з трупом (залежно від форм сексуального відхилення вбивці).
- Розчленування трупа на дуже дрібні частини.
- Заподіяння величезної кількості ушкоджень, що має свідчити про садистські схильності або про вчинення вбивства психічно неповноцінною особою.
Офензивне розчленування може бути прижиттєвим і посмертним.
Ознаками дефензивного розчленування є системний комплекс дій, пов’язаних з приховуванням трупа або його частин. Необхідно виділяти ситуації, коли розчленування не виступає способом скоєння злочину і розчленування є способом вчинення вбивства.
Важливими елементами криміналістичної характеристики вбивств з розчленуванням трупа є: способи приготування, способи розчленування, способи приховування та типові сліди.
Способи приготування до вбивства. Дії злочинців з підготовки до вчинення подібних вбивств полягають у виборі:
- жертви вбивства
- засобів та знарядь вбивства
- часу та умов, що надалі сприятимуть приховуванню злочину
- місця, де передбачається вбити та розчленувати жертву
- відповідних способів вчинення, розчленування і приховування
- вивчення медичної, юридичної та іншої спеціальної літератури, якщо обраний спосіб здійснення розчленування пов’язаний якимось чином зі спеціальним пізнанням.
- співучасників злочину
- способу знайомства з жертвою.
Способи розчленування. Дії із розчленуванням жертви вбивства розрізняють за обсягом, формою та характером впливу на труп.
За обсягом умисне розчленування поділяється на три групи:
- декапітація - відділення тільки голови від трупа людини (мета - перешкодити встановлення особи вбитого)
- часткове (неповне) полягає у відділенні частин тіла по суглобам, голова відділяється в ділянці шийних хребців, рука в плечових суглобах, ноги в тазостегнових, крім того до цієї групи належить перебування трупа в ділянці живота, відділення голови та ніг з залишенням рук у тулуба.
- Повне - розчленування трупа на дрібні частини..
За формою розрізняють такі способи розчленування:
- Проста форма - проводиться злочинцем з метою полегшення транспортування подальшого приховування трупа (розчленування трупа без його знівечення, оскільки для вбивці байдуже, чи буде встановлено особу вбитого.
- Складна форма - знівечення, де основною метою розчленування є перешкоджання встановлення особи вбитого.
- Змішана форма - поєднання простої форми і знівечення, де метою розчленування є як полегшення транспортування і приховування частин трупа, так і прагнення злочинця зробити неможливим встановлення особи вбитого у разі виявлення частин трупа.
- Розчленування з використанням транспортних засобів
- Розчленування з використанням вибухових пристроїв та вибухових речовин.
За характером впливу на труп розрізняють: розпилювання, розрізання, розривання, розрубування, розтин трупа.
Способами приховування є такі дії:
- Приховування трупа (його частин): знівечення трупа, знищення особливих прикмет (родимок, татуювань, тощо), зрізання шкіри з пальців рук, спотворення обличчя; знищення трупа або його частин шляхом спалення, розчинення із застосуванням рідких кислот, розварювання з додаванням хімічних речовин, тощо... Також упакування частин трупа, пошуки пакувального матеріалу, тощо; транспортування частин трупу, вбір маршруту транспортування, місця приховування; приховування частин трупа шляхом їх закопування, утоплення, розкидання в різних місцях та комбінація зазначених способів.
- Приховування знарядь і засобів вбивства (розчленування), а також інших слідів злочину шляхом: знищення знарядь вбивства (розчленування); приховування інформації, пов’язаної зі злочином та її носіїв, знищення інших матеріальних носіїв інформації; маскування (змінення вигляду окремих видів, ознак, станів).
- Приховування слідів злочину шляхом створення неправдивої інформації та носіїв, створення неправдивого алібі; явно неправдива заява (наприклад злочинець з власної ініціативи звертається з заявою про розшук родичів, які зникли, розповсюдження чуток про виїзд в інше місце проживання, тощо); явно неправдиві свідчення.
- Інсценування нещасного випадку або самогубства.4
Особливості початкового етапу розслідування
а). тактичні особливості проведення огляду місця події та частин розчленованого трупа. Специфіка огляду місця події у справах досліджуваної групи вбивств полягає в тому, що:
- В переважній більшості випадків місце вчинення вбивства і місце виявлення трупа не збігаються за місцем їх виявлення.
- Часто частини трупа знаходяться через досить тривалий проміжок часу, за який у навколишньому середовищі відбулись фізичні, хімічні та біологічні зміни, внаслідок яких частини трупа зазнали гнилісних змін і обстановка місця події.
- Як правило виявляються не всі, а деякі частини тіла, що також ускладнює встановлення особи загиблого.
Серед основних криміналістично значущих об’єктів в огляді місця події в справах про вбивства з розчленуванням трупа необхідно виокремити: ділянку місцевості або приміщення де локалізовано подію; частини розчленованого трупу; сліди вчинення вбивства і розчленування тіла; сліди перебування на місці події інших осіб; сліди автотранспортних та інших засобів, що використовувались злочинцем для транспортування частин трупа; речі і предмети, що кинуті злочинцем, або випадково ним забуті; пакувальний матеріал; мікрооб’єкти, що могли потрапити на предмети обстановки, упаковку і частину трупа5.
Специфіка огляду місця події у справах про вбивство з розчленуванням трупа полягає в тому, що місць події за наявності однієї події може бути декілька: місце вбивства, місце розчленування, місце виявлення частин трупа. Виходячи з цього, першочерговими питаннями, які необхідно вирішити слідчому є:
- яким способом доставлені частини тіла на місце їх виявлення?
- Звідки та яким шляхом доставлені частини тіла на місце їх виявлення?
Особливу увагу при цьому слід приділити: аналізу окремих слідів на місці події; встановленню між ними взаємозв’язків; виявлення ознак, що характеризують скоєння вбивства з розчленуванням трупа; встановленню, чи виступало розчленування способом приховування, чи злочинець не здійснював подібних дій у зв’язку з тим, що розчленування тіла жертви переважало у вчиненні вбивства, що в свою чергу дасть змогу прослідкувати взаємозв’язки за лінією "злочинець-жертва".
В ситуації, коли місце події не є місцем злочину, особливу увагу слід приділити пошуку, фіксації та вилученню слідів, що свідчать про перебування злочинців на місці події (сліди рук, ніг, транспортних засобів, особистих речей, недопалків та ін.). При цьому особливого значення набуває огляд шляхів підходу та відходу злочинця для встановлення, звідки з’явився і в якому напрямку він зник. Огляд на шляхах відходу сміттєвих урн, баків, чагарників в ряді випадків дає змогу виявити предмети, що можуть стати речовими доказами у справі. У разі виявлення на місці події залишених можливим злочинцем недопалків, гребінців та інших предметів, необхідно направляти їх до судово-медичної лабораторії з метою дослідження слини, жиропоту, що дає можливість встановити групу крові його власника. Особливу увагу слід приділити виявленню, фіксації та вилученню мікрооб’єктів6.
Виявлення та фіксація цих слідів дає змогу встановити: спосіб транспортування трупа, рід і вид транспорту; напрямок у якому рухались злочинці до і після транспортування частин трупа; кількість осіб, які приймали участь в переміщенні частин трупа; вид, розмір, індивідуальні особливості взуття цих осіб, зріст і ходу кожного з них.
В ситуації, коли злочинець не перебував на місці виявлення розчленованих частин (частини трупа відправлялися багажем, підкидалися злочинцем в товарні поїзди, що йшли в протилежних напрямках, тощо), основне інформаційне навантаження (важлива доказова інформація про подію злочину) зосереджене у виявлених частинах трупа і матеріалі, що використовується для їх упаковки ( якщо такий є), а не в матеріальній обстановці місця виявлення розчленованих частин. Тому особливе значення необхідно приділити дослідженню і скрупульозному опису в протоколі кожної частини розчленованого трупа, пакувального матеріалу і виявлених на них слідах. Важливу інформацію про місце скоєння злочину можуть нести мікрооб’єкти грунтового і рослинного походження.
Перш ніж перейти до огляду власне частин трупа, необхідно ретельно зафіксувати усі пошкодження, що є на ньому (відеозапис, фотозйомка); описати розташування частин тіла, що були виявлені відносно інших об’єктів місця події; провести дослідження ложа розчленованого трупа, а також предметів, що знаходяться на частинах трупа разом із ложем; за можливості (якщо виявлені кисті рук) труп дактилоскопіювати з метою ідентифікації вбитого за дактилоскопічною іпотекою, а згодом і за слідами рук, що він міг залишити за життя. Якщо внаслідок різних причин (гнилісні зміни, мацерація) важко отримати якісні відбитки пальців, дактилоскопіювання досліджується у лабораторних умовах, а папілярні узори відновлюються за спеціально розробленими методиками.
Під час огляду кожної частини розчленованого трупа слідчим за допомогою спеціаліста послідовно виявляються і підлягають опису зовнішні ознаки частин, що оглядаються. Якщо виявлена голова трупа, то вона описується методом словесного портрету. Максимально повно і чітко в протоколі загальні (стать, приблизний вік, зріст та ін.), індивідуальні (особливості будови різних частин тіла, особливі прикмети татуювання, шрами, родимки та ін.; професійні (розташування мозолей, стирання шкіри, наявність мікрочастинок на шкірі) ознаки особи вбитого. Спеціаліст у галузі судової медицини в процесі огляду частин трупа на місці їх виявлення зобов’язаний встановити і повідомити слідчому для занесення в протокол наявність ранніх і пізніх трупних явищ в міру їх вираженості. Слід звернути увагу на наявність і на характер ушкоджень, їх локалізацію, поверхні та краї відчленувань. Локалізація і кількість ушкоджень може вказувати на психічні особливості суб’єкта злочину може вказувати на психічні особливості суб’єкта злочину, характер поранень і слідів розчленування - на стать, вік і фізичну силу особи, що вчинила вбивство. В процесі огляду частин трупа, витягнутих з води, крім фіксації тілесних ушкоджень, звертається увага на наявність явищ мацерації.
Особливу увагу треба
приділити дослідженню пакуваль
На основі даних зовнішнього огляду частин трупа і місця їх виявлення, лікар-спеціаліст у галузі судової медицини в усній формі може відповісти слідчому на питання:
- Яка приблизна давність настання смерті і яка давність розчленувань.
- Яка можлива причина смерті
- Які сліди нашарування є на частинах трупа, пакувальному матеріалі та місці їх виявлення.
- Чи є місце виявлення трупа місцем вчинення вбивства та розчленування трупа.
- Які є ушкодження на частинах трупа та яким приблизно знаряддям вони вчинені
- Що є знаряддям розчленування
- Чи є знаряддя вчинення вбивства знаряддям розчленування
Залежно від конкретної
ситуації, судово-медичний експерт
може відповісти і на інші питання,
якщо вони не вимагають складних наукових
досліджень. Висловлювання судово-
В огляді місця події можуть брати участь не тільки спеціалісти в галузі судової медицини і криміналістики, а й інших галузей знань, необхідність залучення яких визначається слідчим, виходячи з особливостей конкретної події7.
б). призначення судово-медичної експертизи
Призначення судово-медичної експертизи у справах про вбивство з розчленуванням трупа є обов’язковим (ст. 76 КПК України)8, а проведення її доцільне в обласному бюро судово-медичної експертизи із залученням за необхідності різних фахівців: стоматологів, гінекологів, анатомів та ін. В міру виявлення бракуючих частин трупа в кожному конкретному випадку призначають судово-медичну експертизу.
На початковому етапі
Під час підготовки судово-медичної
експертизи, слідчі повинні орієнтуватися
на специфіку постановки питань, що можуть
дати найбільш точну інформацію для
встановлення особи загиблого, знарядь
вбивства (розчленування) та їх розшуку,
особи злочинця та інших обставин справи.9
Таблиця №1
Питання, що ставляться на розв’язання судово-медичної експертизи10
|
Запитання, що стосуються події злочину до об’єктивної сторони діяння. |
|
Запитання, що пов’язані з ідентичністю представлених об’єктів. |
Для вирішення цього питань, мають бути доставлені для проведення порівняльного експертного дослідження фотознімки цієї людини, її медична документація - рентгенознімки, картка амбулаторного хворого, стоматологічна картка, історія хвороби, які були заведені в процесі лікування або амбулаторного дослідження. 4. Виявлені частини трупа належать одному трупу чи різним?
У разі ускладнення встановлення особи трупа за морфологічними ознаками, використовується генотипова ідентифікація (за молекулами ДНК). У призначення такої експертизи можуть бути поставлені питання: 1. Чи належать частини 2. Чи належать виявлені на
частинах трупа сперма, кров та
інші сліди біологічного 3. Чи належать частини деформованого, обгорілого трупа конкретній людині? |
Запитання, що мають значення для встановлення особи загиблого |
|
Запитання щодо способу вчинення, знарядь (засобів) і слідів вчинення вбивства |
|
Запитання щодо механізму розчленування |
|
Запитання, що мають значення для встановлення способу приховування |
|
Запитання, що пов’язані
із встановленням особи |
|
в). організація пред’явлення для впізнання розчленованих частин загиблого
Після повного судово-медичного дослідження розчленованого трупа у випадках, якщо до цього моменту труп не впізнано, слідчий зобов’язаний забезпечити виконання нового комплексу передідентифікаційних дій, що забезпечують більш глибоку перевірку із встановленням особи загиблого:
- туалет трупа або реставрацію
- фотографування
- зняття посмертної гіпсової маски
- взяття проби трупної крові для встановлення її групи та інших особливостей
- Вилучення зразків волосся і вмісту з-під нігтів
- вилучення протезів
- складання впізнавальної картки трупа
У випадках, коли шкіряний покрив зберігся, а голова трупа змінена вираженими посмертними явищами за рахунок роздуття або зміни м’яких тканин голови незначною мірою, здійснюється зовнішнє покриття голови, незначною мірою здійснюється зовнішнє оброблення шкіряного покриву обличчя (туалет трупа). У разі більш глибоких посмертних процесів або в разі значного виявлення травм обличчя внаслідок механічних ушкоджень доцільно провести реставрацію м’яких тканин голови.
Основні положення тактичного характеру, які необхідно пам’ятати слідчому, зводяться до такого:
- Туалет та реставрація голови трупа проводиться тільки судово-медичним експертом.
- Проведення туалету трупа і реставрації голови можливе тільки після попереднього судово-медичного дослідження.
- Відразу після реставрації голови (туалету трупа) проводиться фотографування голови за правилами впізнавальної фотозйомки.
Від того на скільки чітко,
правильно і повно будуть організовані
і проведені
У разі пред’явлення для впізнання розчленованих частин трупа за винятком голови або обличчя трупа, впізнання може бути лише у формі схожості, а не тотожності. Такі впізнання вимагають ретельного контролю у шляхом проведення слідчих, експертних і оперативно-розшукових дій, направлених на подальшу ідентифікацію особи загиблого. З цією метою призначається низка судових експертиз (судово-портретна, дактилоскопічна, товарознавча та ін.). Перелік заходів, направлених на встановлення невпізнаного трупа, як правило зводиться до звичайних прийомів зіставлення за: