Розвиток акціонерних товариств України

                                              Зміст

Вступ

1.Еволюція акціонерних товариств……………………………………..3

2.Акіонерні товариства, їх сутність та види…………………………. .6

  2.1. Характерні риси акціонерних товариств……………………...6

  2.2. Типи акціонерних товариств……………………………………7

  2.3. Статут акціонерного товариства………………………………15

  2.4. Права та обов'язки акціонерів товариства…………………...15

3. Розвиток акціонерних товариств України……………………….....19

Висновки…………………………………………………………………..31

Список використаної літератури……………………………………….32 
                                                 Вступ

Акціонерні  товариства виникли досить давно, що було зумовлено перш за все потребами  розвитку продуктивних сил на відповідному етапі еволюції капіталістичного виробництва.

Перші акціонерні товариства виникли в Англії (англійська Ост-Індійська компанія, 1600 р.) і в Голландії (голландська Ост-Індійська компанія, 1602 р.). Потім, у ХVII і ХVIII ст. були створені акціонерні товариства у Франції, Німеччині, Данії та інших країнах. У XIX ст. такі товариства дістали значного поширення, а у XX ст. акціонерна форма підприємств стала пануючою в усіх розвинутих країнах. У США, наприклад, на частку акціонерних товариств нині припадає понад 90 % валової продукції промисловості.

     З часом створення великих, технічно добре оснащених підприємств зі значною питомою вагою основного капіталу і тривалими строками будівництва потребувало значних капіталовкладень, які набагато перевищували кошти індивідуальних підприємців-капіталістів. При цьому навіть банківський кредит не міг розв’язати виникаючі суперечності. По-перше, банківський кредит може бути наданий індивідуальному капіталісту в розмірах, які не перевищують вартість його власного майна, оскільки повернення позички має бути гарантовано. По-друге, банківський кредит, як правило, надається на певний обмежений термін. Ось чому виникла необхідність в особливій формі централізації капіталів, яка спроможна подолати ці межі банківського кредиту. Такою формою і є акціонерні товариства.

Мета курсової роботи: визначити роль, перспективу і розвиток акціонерних товариств в економіці.

   1.Еволюція акціонерних товариств

   Акціонерні товариства в своєму розвитку пройшли кілька етапів з властивими для кожного з них характерними особливостями.

   Так, відмітною ознакою створення акціонерних товариств на першому етапі було те, що на той час для проведення подібних заходів не залучалися кошти безпосередніх працівників, тобто людей, чиєю працею створювались блага. Формувалися товариства, як правило, багатими верствами населення. В їх створенні брали участь банкіри, промисловці, торговці, тобто ті, хто володів багатством.

   Формування акціонерних товариств, так само, як і розвиток продуктивних сил, мало еволюційний характер. Тому складно провести чітку межу між етапами. Але в економічній літературі прийнято вважати, що розмежування між першим і другим етапами припадає на 50-ті роки ХХ ст.

   Для другого етапу розвитку АТ характерно те, що, хоча мета їх створення і залишилась тією самою — одержання високих доходів акціонерів, причини, які зумовили їх заснування, були іншими, ніж раніше. Одна з них — глибока криза, яка виникла в кінці 20-х — на початку 30-х років ХХ ст. Вона змусила переглянути багато теоретичних положень, які існували доти. Зокрема, виникли теорії, котрі рекомендували регулювати економіку за допомогою планування. У західних країнах почали ширше використовувати елементи планування, чому сприяли існуючі акціонерні товариства.

   Так, практика довела, що навіть за неповного використання виробничих потужностей власники акціонерних товариств можуть одержувати прибутки, якщо вміло поєднувати обсяги та асортимент продукції з цінами її реалізації. На цьому етапі суттєво зростає роль маркетингу, що, в свою чергу, дозволяє товариствам забезпечити одержання більших прибутків.

   На цьому етапі достатнього поширення набуває випуск так званих дрібних акцій серед працівників підприємств та інших верств населення. Подібне явище дістало назву «демократизація капіталу». Свого часу така політика «розпорошення» акцій серед широких верств населення абсолютизувалась як у західній, так і радянській економічній літературі. Проте соціально-економічні висновки щодо цього робились діаметрально протилежні. Так, західні економісти доводили, що такий шлях розвитку акціонерних товариств призводить до згладжування граней між капіталістами та іншими працівниками, оскільки останні, купуючи дрібні акції, самі стають капіталістами (власниками підприємств). Така соціально-економічна система, за їх висновками, набуває рис «народного капіталізму». Але факти заперечують подібне прямолінійне трактування цього процесу, оскільки основна маса акцій (контрольний пакет) перебуває у руках великого капіталу. На початку 90-х років статистичні дані свідчили, що не слід перебільшувати соціальну ефективність акціонерного «ходіння в народ». Так, на той час рекорд належав США, де один акціонер припадав на кожних сім громадян. У ФРН та Японії акціонером був кожний дванадцятий, у Франції — кожний чотирнадцятий громадянин.

   Водночас радянська наукова і навчальна література трактували теорію «демократизації капіталу» лише як апологетичну, основна функція якої — захист капіталістичної системи. Проте слід розуміти, що з точки зору економічного змісту тенденція зростання чисельності акціонерів дозволяє дійти й інших висновків. Так, розповсюдження і продаж акцій приносить подвійну вигоду. З одного боку, в обіг залучаються тимчасово вільні кошти населення, а з іншого — збільшуються доходи останнього, що дозволяє підвищувати сукупний платоспроможний попит і таким чином теж стимулювати розвиток виробництва навіть при відповідному зростанні цін.

  Уся історія розвитку акціонерних товариств свідчить про те, що формування і методи їх створення змінювалися залежно від потреб розвитку продуктивних сил та раціонального використання факторів виробництва. Головне — ці товариства утворювалися не за рішеннями згори. Їх поява була зумовлена об’єктивними причинами. Якісний і кількісний розвиток продуктивних сил та факторів виробництва забезпечували для їх функціонування матеріальну основу.

   2.Акціонерні товариства, їх сутність та види

   2.1. Характерні риси акціонерних товариств

У світовій практиці корпоративне управління здійснюється в основному в акціонерних  товариствах.

В Україні  акціонерні товариства є одною з найбільш поширених форм господарських товариств. Основна причина такого явища полягає у особливостях приватизаційних процесів, коли значна частина приватизованих підприємств набула форм акціонерних товариств.

Відповідно  до Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. { Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2994-VI від 03.02.2011 }

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в  межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які  санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

Акціонерне  товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. До товариства та його органів  не можуть застосовуватися будь-які  санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.

    Загалом позитивними рисами акціонерних товариств є:

- обмеження  економічного ризику для окремих  учасників;

- підвищення  підприємницької активності та  об'єднання різних економічних  можливостей - капіталів, вміння, знання та ідей;

- обмеження  можливостей вилучення капіталів  (паїв, часток) з товариства;

- розмежування  капіталу та економічної діяльності;

- жорстке  відокремлення власності акціонерного  товариства і      власності його учасників;

- зменшення  залежності частки акціонерного товариства від частки його окремих учасників;

- підвищення  професійного рівня учасників  корпоративних відносин, особливо  менеджменту.

    До негативних рис акціонерних товариств можна віднести:

- виникнення  фіктивного капіталу, який часто функціонує відірвано від реального капіталу;

- зниження  можливостей контролю за діяльністю  акціонерних товариств з боку  дрібних акціонерів;

- наявність  можливостей спекулятивного або  навіть злочинного акціонерного  засновництва;

- ускладнення  системи управління акціонерним товариством у порівнянні з іншими формами підприємств.

2.2. Типи акціонерних товариств

    Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

    Особливостями публічного акціонерного товариства є:

- акціонери  можуть відчужувати належні їм  акції без згоди інших акціонерів  та товариства;

- товариство  може здійснювати як публічне, так і приватне розміщення  акцій;

- при публічному  розміщенні акцій акціонери не  мають переважного права на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством;

- товариство  зобов'язане пройти процедуру  лістингу та залишатися у біржовому  реєстрі принаймні на одній  фондовій біржі, при цьому укладання  договорів купівлі-продажу акцій  товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі;

- у разі  якщо умовами емісії акцій  передбачена можливість їх оплати  не грошовими коштами, товариство  зобов'язане залучити незалежного  експерта для встановлення ринкової вартості майна, майнових або немайнових прав, які передаються в обмін на акції, при цьому вартість негрошового внеску не може відхилятися від ринкової вартості акцій більше ніж на 10% ;

- річна фінансова  звітність товариства підлягає  обов'язковій перевірці незалежним аудитором, а також оприлюдненню (разом із аудиторським висновком);

- обрання  членів наглядової ради і ревізійної  комісії товариства здійснюється  виключно шляхом кумулятивного  голосування;

- окрім питань, для вирішення яких законом  вимагається кваліфікована більшість (три четвертих голосів від загальної кількості акціонерів товариства, які мають право голосу), рішення загальних зборів товариства приймаються простою більшістю голосів присутніх на зборах акціонерів. Товариство і його акціонери не мають право на свій розсуд розширяти коло питань, які вирішуються кваліфікованою більшістю, а також збільшувати число голосів, якими вирішуються інші питання.

Лістинг - сукупність процедур з включення цінних паперів до реєстру організатора торгівлі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах організатора торгівлі.

Кумулятивне голосування - голосування під час  обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

    Особливостями приватного акціонерного товариства є:

- максимальна кількість акціонерів не може бути більшою 100 осіб;

- товариство  може здійснювати тільки приватне  розміщення акцій;

- статутом  товариства може бути передбачено  переважне право акціонерів та  самого товариства на придбання  акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва;

- акціонер товариства завжди має переважне право на придбання акцій додаткової емісії, в той же час акціонер публічного акціонерного товариства може бути позбавлений такого права умовами публічного розміщення акцій додаткової емісії;

- акції приватного  акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону;

- умовами  емісії акцій може бути передбачена  можливість сплати за них не  грошима, а майном, майновими або  немайновими правами, при цьому оцінка негрошового внеску здійснюється товариством і інвестором на власний розсуд, без залучення незалежного експерта;

- статутом товариства  може встановлюватися коло питань, вирішення яких вимагає більшої  кількості голосів акціонерів, ніж  проста більшість або кваліфікована більшість;

- на розсуд  товариства, члени наглядової ради  можуть обиратися за принципом  пропорційності представництва  або шляхом кумулятивного голосування;

- товариство  не зобов'язане розкривати свою  фінансову звітність на фондовому ринку, хоча зобов'язане оприлюднювати фінансову звітність у Державному реєстрі юридичних осіб, як і будь-яка інша юридична особа, зареєстрована в Україні.

   Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницьких товариств, державних, комунальних та інших підприємств у акціонерне товариство.

   Товариство створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом.

   Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

   Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Також акціонерне товариство може мати скорочену назву.

   Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

   Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

  Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.

  Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються:

- порядок  провадження спільної діяльності  щодо створення акціонерного  товариства;

- кількість,  тип і клас акцій, що підлягають  придбанню кожним засновником;

- номінальна  вартість і вартість придбання  цих акцій;

- строк і  форма оплати вартості акцій;

- строк дії  договору.

  Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

У разі заснування товариства однією особою засновницький  договір не укладається.

  Для створення акціонерного товариства засновники повинні:

- провести  закрите (приватне) розміщення його  акцій;

- провести  установчі збори;

- здійснити  державну реєстрацію акціонерного товариства.

  У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

  Створення акціонерного товариства здійснюється за наступними етапами:

1. Прийняття зборами  засновників рішення про створення  акціонерного товариства та про  закрите (приватне) розміщення акцій.

2. Подання заяви та  всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

3. Реєстрація Державною  комісією з цінних паперів  та фондового ринку випуску  акцій та видача тимчасового  свідоцтва про реєстрацію випуску  акцій.

4. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів.

5. Укладення з депозитарієм  цінних паперів договору про  обслуговування емісії акцій  або з реєстратором іменних  цінних паперів договору про  ведення реєстру власників іменних  цінних паперів.

6. Закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства.

7. Оплата засновниками  повної номінальної вартості  акцій.

8. Затвердження установчими  зборами товариства результатів  закритого (приватного) розміщення  акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом.

9. Реєстрація товариства  та його статуту в органах  державної реєстрації.

10. Подання Державній  комісії з цінних паперів та  фондового ринку звіту про  результати закритого (приватного) розміщення акцій.

11. Реєстрація Державною  комісією з цінних паперів  та фондового ринку звіту про  результати закритого (приватного) розміщення акцій.

12. Отримання свідоцтва  про державну реєстрацію випуску  акцій.

13. Видача засновникам  товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

  Дії, що порушують процедуру створення акціонерного товариства, встановлену цим Законом, є підставою для прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства.

   Установчі збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками.

   Кількість голосів засновника на установчих зборах акціонерного товариства визначається кількістю акцій товариства, які підлягають придбанню цим засновником.

  На установчих зборах акціонерного товариства вирішуються питання про:

- заснування  товариства;

- затвердження  оцінки майна, що вноситься  засновниками в рахунок оплати  акцій товариства;

- затвердження  статуту товариства;

- утворення  органів товариства;

- уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства;

- обрання  членів наглядової ради, голови  колегіального виконавчого органу  товариства (особи, яка здійснює  повноваження одноосібного виконавчого  органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора);

- затвердження  результатів розміщення акцій;

- вчинення  інших дій, необхідних для створення  товариства.

При чому, рішення  з питань, заснування товариства, оцінки майна та затвердження статуту, вважаються прийнятими, якщо за них проголосували всі засновники акціонерного товариства.

Незатвердження  установчими зборами статуту  акціонерного товариства вважається відмовою засновників від створення цього  товариства та є підставою для  повернення засновникам внесків, зроблених ними в рахунок оплати акцій.

   Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства повинен становити 1250 мінімальних заробітних плат.

   Кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. У разі наявності такої неоплати акціонерне товариство вважається не заснованим. До оплати 50 відсотків статутного капіталу товариство не має права здійснювати операції, не пов'язані з його заснуванням.

   Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами або майном, майновими і немайновими правами, що мають оцінку, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів).

   До реєстрації звіту про результати розміщення акцій засновник має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати та обтяжувати зобов'язаннями.

   Документ, що засвідчує право власності засновника акціонерного товариства на акції, видається йому після повної оплати вартості таких акцій протягом 10 робочих днів з дати отримання товариством свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій.

   Засновники акціонерного товариства несуть солідарну відповідальність за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями, що виникли до його державної реєстрації.

   Акціонерне товариство відповідає за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями засновників тільки у разі схвалення їх дій загальними зборами акціонерів.

2.3. Статут акціонерного товариства

   Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про:

- повне та  скорочене найменування товариства  українською мовою;

- тип товариства;

- розмір статутного  капіталу;

- розмір резервного  капіталу;

- номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій;

- умови та  порядок конвертації привілейованих  акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у випадках, якщо товариством передбачений випуск привілейованих акцій;

- права акціонерів - власників привілейованих акцій  кожного класу;

- наявність  переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації;

- порядок  повідомлення акціонерів про  виплату дивідендів;

- порядок  скликання та проведення загальних  зборів;

- компетенцію  загальних зборів;

- спосіб повідомлення  акціонерів про зміни у порядку  денному загальних зборів;

- склад органів  товариства та їх компетенцію,  порядок утворення, обрання і  відкликання їх членів та прийняття  ними рішень, а також порядок  зміни складу органів товариства та їх компетенції;

- порядок  внесення змін до статуту;

- порядок  припинення товариства.

   Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.

   Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.

2.4.Права та обов'язки акціонерів товариства

   Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

   Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів - юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа.

   Будь-які обов'язки акціонерів, що суперечать закону, не можуть визначатися статутом або іншими документами акціонерного товариства.

   Права акціонерів - власників простих акцій:

- участь в  управлінні акціонерним товариством;

- отримання  дивідендів;

- отримання  у разі ліквідації товариства  частини його майна або вартості;

- отримання  інформації про господарську  діяльність акціонерного товариства.

   Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

   Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

  Обсяг прав, які надаються акціонеру - власнику кожного класу привілейованих акцій визначається у статуті акціонерного товариства, зокрема щодо:

- розміру  і черговості виплати дивідендів;

- ліквідаційної вартості і черговості виплат у разі ліквідації товариства;

- випадків  та умов конвертації привілейованих  акцій цього класу у привілейовані  акції іншого класу, прості  акції або інші цінні папери;

- порядку  отримання інформації.

   Одна привілейована акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання.

   Акціонери - власники привілейованих акцій товариства мають право голосу тільки у випадках:

- припинення  товариства, що передбачає конвертацію  привілейованих акцій цього класу  у привілейовані акції іншого  класу, прості акції або інші  цінні папери;

- внесення  змін до статуту товариства, що  передбачають обмеження прав  акціонерів - власників цього класу привілейованих акцій;

- внесення  змін до статуту товариства, що  передбачають розміщення нового  класу привілейованих акцій, власники  яких матимуть перевагу щодо  черговості отримання дивідендів  чи виплат у разі ліквідації  товариства, або збільшення обсягу прав акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства.

   Акціонери мають переважне право при додатковій емісії акцій.         Переважним правом акціонерів визнається:

- право акціонера - власника  простих акцій придбати розміщувані  товариством прості акції пропорційно  частці належних йому простих  акцій у загальній кількості  простих акцій;

- право акціонера  - власника привілейованих акцій  придбати розміщувані товариством  привілейовані акції цього або  іншого класу, якщо акції такого  класу надають їх власникам  перевагу щодо черговості отримання  дивідендів чи виплат у разі  ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу. Переважне право надається акціонеру - власнику простих акцій у процесі приватного розміщення обов'язково, в порядку, встановленому законодавством.

   Переважне право надається акціонеру - власнику привілейованих акцій, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.

   Посадові особи органів акціонерного товариства та інші особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах, не мають права вимагати від акціонера - працівника товариства надання відомостей про те, як він голосував чи як має намір голосувати на загальних зборах, або про відчуження акціонером - працівником товариства своїх акцій чи намір їх відчуження, чи вимагати передачі довіреності на участь у загальних зборах.

   У разі порушення вимог цієї статті посадова особа товариства притягається до адміністративної і майнової відповідальності, звільняється із займаної посади, а трудовий (цивільно-правовий) договір з нею розривається відповідно до закону.

   Акціонери зобов'язані:

- дотримуватися  статуту, інших внутрішніх документів  акціонерного товариства;