Розвиток уваги в початковій школі
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІНДИВІДУАЛЬНІ ТА ВІКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ УВАГИ. 4
1.1. Загальна характеристика уваги 4
1.2. Особливості розвитку уваги 6
1.3. Основні функції уваги. 10
1.4. Проблема вивчення основних властивостей уваги 11
Висновок до розділу 1……………………………………………………..15
РОЗДІЛ 2. Розвиток уваги в початковій школі 16
2.1. Діагностика, корекція і можливості саморозвитку 16
2.1.1. Методики для діагностики 16
2.1.2. Методика проведення експерименту, проба Бурдона 17
2.1.3. Порядок проведення діагностики 20
2.2. Результати і їх обговорення 20
2.2.1. Дослідження уваги 20
2.2.2. Аналіз работи 23
Висновок 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ 28
Вступ
Актуальність теми полягає в тому, що без достатньої сформованості цієї психічної функції, процес навчання неможливий. Скарги на недолік уваги в школярів становить 90% усіх скарг із боку батьків і вчителів. Проблемою порушення уваги шкільний психолог займається найбільше, можливо, тому, що саме через цю проблему з’являються труднощи у навчанні, а також тому, що існує велика кількість методик для діагностики й, найголовніше, корекції подібних порушень.
Увага - це особлива властивість людської психіки. Вона не існує самостійно поза мисленням, сприйняттям, роботою пам'яті, руху . Увагою називають виборчу спрямованість свідомості на виконання певної роботи. Форми прояву уваги різноманітні. Воно може бути спрямоване на роботу органів почуттів (зорового, слухового та інше ), на процеси запам'ятовування, мислення, на рухову активність.
Кожен рік у початковій школі проводиться фронтальне обстеження уваги. Результати аналізуються й використовуються для попередження й корекції труднощів у навчанні.
Об'єкт дослідження – психічно-пізнавальна сфера особистості.
База дослідження – Новосічанська ЗОШ I-III ступенів с. Нова Січ
Предмет дослідження – особливості уваги молодших школярів семи-восьми років
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що увага це функція, яку потрібно досліджувати на рівні індивідуальних,особистісних та суб’єктивних якостях конкретного учня. Увага здійснює функцію контролю діяльності, вона тісно пов'язане з розвитком самоконтролю й успішності школярів.
Виходячи з гіпотези, сформовані наступні завдання:
- Аналіз літератури за темою дослідження уваги.
- Плануваннят і проведеня експериментального дослідження властивостей уваги у школярів з різними показниками успішності.
- Аналіз отриманих експериментальних даних.
РОЗДІЛ 1. Індивідуальні й вікові характеристики уваги.
1.1. Загальна характеристика уваги
Перш ніж приступити до
На відміну від пам'яті регулююча функція уваги виступає більш чітко, що дає підставу для класифікації її видів залежно від рівнів психічної регуляції. Така класифікація передбачає поділ уваги на мимовільну, довільну й післядовільну. Якщо спрямованість і зосередженість мимовільні, то говорять про мимовільну увагу. Мимовільна увага обумовлена як фізичними характеристиками стимулу (інтенсивністю, контрастністю, тривалістю, раптовістю й т.п.), так і значимістю стимулу для людини. Якщо спрямованість і зосередженість уваги людину пов'язані зі свідомо поставленою метою, то говорять про довільну увагу. Поряд із цими двома видами уваги розрізняють і третій – післядовільний. У цьому випадку свідоме виконання якого-небудь завдання супроводжується, як говорить Добринін, поглинанням особистості в дану діяльність й не вимагає вольових зусиль.
До основних характеристик
Під обсягом уваги розуміється та кількість об'єктів, які можуть бути чітко сприйняті у відносно короткий період часу. Ряд дослідників у розумінні обсягу уваги пропонують виходити з обсягу інформації, на якій може зосередитися свідомість суб'єкта для того, щоб оперувати цією інформацією..
Стійкість уваги – це здатність суб'єкта не відхилятися від спрямованості психічної активності й зберігати зосередженість на об'єкті уваги . Характеристиками стійкості уваги є тимчасові параметри тривалості збереження спрямованості й зосередженості психічної активності без відхилення від вихідного якісного рівня.
Концентрація уваги передбачає також визначення здатності суб'єкта зберігати зосередженість на об'єкті уваги при наявності перешкод. Оцінку концентрації уваги роблять по інтенсивності перешкод. Розподіл уваги свідчить про можливість суб'єкта направляти й зосереджувати увага на декілька незалежних змінних одночасно. Характеристиками розподілу уваги в експерименті є тимчасові показники, отримані в результаті зіставлення тривалості правильного виконання одного завдання й виконання цього ж завдання разом з іншими (двома або більше) завданнями.
Перемикання уваги являє собою переміщення
його спрямованості й зосередженості
з одного об'єкта на інший або з одного
виду діяльності на іншу . Характеристикою
перемикання уваги є швидкість переходу
суб'єкта від одного виду діяльності до
іншого. Установлено, що швидкість перемикання
уваги залежить як від стимулюючого матеріалу,
так і від
характеру діяльності
суб'єкта з ним. Легкість або труднощі
перемикання уваги
Усі
перераховані характеристики уваги
представляють функціональну
1.2. Особливості розвитку уваги
Повноцінний розвиток психічних процесів, у тому числі й усіх видів відчуттів, багато в чому залежить від певних умов, серед яких особливе значення має увага.
Поняття
«увага» полягає в ясному й чіткому відбитті
людиною того, що вона сприймає або робить,
у виділенні одних об'єктів або властивостей
і якостей з одночасним відволіканням
від усього іншого. Дитина в ранньому віці
не володіє спеціальними діями, які дають
можливість на чому-небудь зосередитися.
В основному це результат загального орієнтування
в навколишньому світі, спрямованого на
обстеження предметів, їх властивостей
і регулювання практичних дій, а не на
стійкість уваги. З віком відбуваються
певні зміни: збільшується зосередженість
і стійкість уваги. Але все-таки перелом
наступає під впливом нових видів діяльності
й нових вимог, пропонованих дорослими.
Крім ситуативних засобів, що організують
увагу у зв'язку з конкретним завданням,
використовується універсальний засіб
організації уваги — мова. Роль мови зростає
не тільки як безпосереднього регулятора,
але і як регулятора поведінки дитини,
що
створює передумови для формування довільної уваги.
Розвиток уваги дитини характеризується закономірною зміною стадій, у якій кожна попередня стадія підготовляє наступні. З розвитком довільної уваги, мимовільна не зникає, а зберігається й розвивається.
Молодший шкільний вік сприятливий для розвитку уваги. Без достатньої сформованості цієї психічної функції процес навчання неможливий. На уроці учитель привертає увагу учнів до учбового матеріалу, намагаючись утримати її тривалий час, переключаючи з одного виду роботи на іншу. В порівнянні з дошкільнятами молодші школярі набагато уважніші. Вони здатні зконцентрувати увагу на нецікавих діях, але у них домінує мимовільна увага. На цих дітей впливає сильний відволікаючий фактор, їм важко зосередитись на незрозумілому складному матеріалі. Увага молодших школярів характеризується невеликим об'ємом , малою стійкістю, вони можуть зосереджено займатися однією справою 10-20 хвилин (підлітки - 40-45 хвилин, а старшокласниики до 45-50 хвилин). У цих дітей затруднений розподіл уваги і переключення її з одного завдання на інше. В учбовій діяльності розвивається довільна увага дитини. Спочатку діти діють за вказівками учителя, працюють під постійним його контролем, вони поступово набувають уміння виконувати завдання самостійно - самі ставлять ціль і контролюють свої дії. Дуже часто зустрічаються неуважні учні, які зконцентровують увагу не на учбових заняттях, а на чомусь іншому - на своїх думках, які далекі від навчання, малюванні на парті і т.д. Коли така дитина дивиться в підручник, вона не бачить правило чи вправу, а цілеспрямовано вивчає текст чи малюнок, який не має відношення до сьогоднішнього уроку.
Увага
таких дітей достатньо
молодші школярі сильно відволікаються, погано зконцентровують увагу, для них характерна нестійка увага, що в значній мірі впливає на результати навчання.
Шкільному психологу постійно
приходиться вислуховувати скарги
учителів та батьків на те, що діти даного
віку відволікаються на уроках, є неуважними
та незібраними. Найбільш часто ці скарги
відносяться до перших та других класів
(діти 6-8 років). Їхня увага дійсно ще слабо
організована, має невеликий об'єм, погано
розподіляється, нестійка, що пояснюється
недостатньою зрілістю нейрофізіологічних
механізмів, які забезпечують процеси
уваги. За час молодшого шкільного віку
в розвитку уваги відбуваються суттєві
зміни, іде інтенсивний розвиток всіх
її властивостей: особливо різко (в
2,3 рази) збільшується об'єм уваги, підвищується
її стійкість, розвивається вміння переключення
і розподілу. Добре розвинуті властивості
уваги і її організованість є факторами,
які безпосередньо визначають успішність
навчання в молодшому шкільному віці.
Як правило, учні, які краще навчаються,
мають кращі показники розвитку уваги.
Складність полягає в тому, що різні властивості
уваги розвиваються не в однаковій мірі.
Найбільш піддається впливу об'єм уваги,
він індивідуальний, одночасно властивості
розподілу і стійкості можна і потрібно
тренувати, щоб запобігти їхньому стихійному
розвитку. Успіх тренування уваги в
значній мірі визначається індивідуально-типологічними
особливостями. Виявлено, що різні поєднання
властивостей нервової системи можуть
сприяти, або навпаки заважають оптимальному
розвитку характеристик уваги. Люди з
сильною і рухомою нервовою системою
мають стійку увагу, яка легко переключається.
Для осіб з інертною і слабкою нервовою
системою характерна нестійка увага, яка
погано розподіляється і переключається.
При поєднанні інертності і сили показники
стійкості підвищуються, властивості
переключення і розподілу досягають середньої
ефективності. Таким чином, необхідно враховувати, що індивідуально-типологічні особливості кожної конкретної дитини дозволяють тренувати її увагу тільки в конкретних межах. Неуважність молодших школярів - одна із найпоширеніших причин зниження успішності навчання. Помилки "за неуважність" в письмових роботах і під час читання - найбільш образливі для дітей. Як правило, наявність значної кількості таких помилок можна пояснити впливом одразу багатьох факторів, загальновікових особливостей розвитку (незрілість нейрофізіологічних механізмів), початком етапу оволодіння навиками організації учбової діяльності та іншими причинами, пов'язаними з періодом адаптації до нових умов школи. Тому в перших-других класах заняття по розвитку уваги рекомендуються проводити як профілактичні, спрямовані на підвищення ефективності функціонування уваги у всіх дітей. Заняття по формуванню уваги проводяться як навчання "уважному письму" і будуються на матеріалі роботи з текстами, які містять різні типи помилок. Важливим моментом процесу формування уваги є робота дитини зі спеціальною карточкою, на якій виписані "правила" перевірки, тобто порядок операцій при перевірці тексту. При роботі з неуважними учнями велике значення має розвиток окремих властивостей уваги. Для проведення занять психолог може використати такі види завдань:
1.
Розвиток концентрації уваги.
Основний тип вправ - коректурні
завдання, в яких дитині пропонують
знаходити і викреслювати
геометричних візерунків, рухів і т.д.); завдання типу: "переплутані лінії", пошук скритих фігур.
2.
Збільшення об'єму уваги і
Коли вправа освоюється, число предметів поступово збільшується.
3.
Тренування розподілу уваги.
4. Розвиток навику переключення уваги. Виконання коректурних завдань з чергуванням правил викреслювання букв.
При правильному виконанні завдань по розвитку уваги, враховуючи рекомендації психологів, учителі та батьки можуть значно покращити показники цього важливих психічних процесу у дітей молодшого шкільного віку.
1.3. Основні функції уваги.
Загалом можна назвати чимало функцій уваги. Це такі фукції як: спрямованість, зосередженість, поглибленість, контроль і регуляці; також до функцій відносять інтелектуальну увагу та моторну увагу.
Під спрямованістю слід розуміти,
насамперед, виборчий характер психічної
діяльності, навмисний або ненавмисний
вибір її об'єктів. У поняття спрямованості
включається також і збереження діяльності
на відомий проміжок часу. Недостатньо
тільки вибрати ту або іншу діяльність,
щоб бути
уважним, треба утримати цей вибір, зберегти його. Порівняно легко направити увага на той або інший предмет або дію, значно важче зберегти його протягом необхідного часу. Коли ми говоримо про увагу, то маємо на увазі також зосередженість, поглибленість у діяльність. Чим важче перед людиною завдання, тим напруженіше, інтенсивніше, поглибленіше буде його увага, і, навпаки, чим легше завдання, тем менш поглибленою є його увага.
У той же час зосередженість
пов'язана з відволіканням від
усього стороннього. Чим
Також увага зазвичайна виражена в міміці, у позі, у рухах. Уважного слухача легко відрізнити від неуважного. Але іноді увага спрямована не на навколишні об'єкти, а на думки й образи, що перебувають у свідомості людини. У цьому випадку говорять про інтелектуальну увагую. У деяких випадках, коли людина проявляє підвищену зосередженість на фізичних діях, має сенс говорити про моторну увагу. Усе це свідчить про те, що увага не має свого власного пізнавального змісту й лише обслуговує діяльність інших пізнавальних процесів.
1.4. Проблема вивчення основних властивостей уваги
Вивчення
індивідуальних особливостей уваги
і їх об'єктивна оцінка необхідні
при розв'язуванні багатьох практичних
завдань навчальної й трудової діяльності.
У їхньому числі проблеми профорієнтації
й профвідбору. Цілий ряд професій висуває
підвищені вимоги до певних
властивостей уваги. Приміром, людина з малорухомою увагою чи навряд зможе успішно працювати там, де постійно потрібні численні контакти з безліччю різних людей. Виражена нестійкість уваги, особливо в комбінації з його інертністю, протипоказана водійським професіям. Слабко розвинена здатність до розподілу уваги й недостатня спостережливість ускладнюють оволодіння педагогічною професією.
Збір
об'єктивної інформації про особливості
уваги може ґрунтуватися на неекспериментальних
методах, доступних будь-якому
Серед неекспериментальних
Спостереження за проявом основних властивостей уваги полегшує використання так званих «життєвих показників» – тих особливостей діяльності й поведінки, у яких найбільше яскраво проявляються досліджувані властивості .
Про стійкість уваги учня судять по відповідях на наступні питання:
- чи уважно він працює протягом усього уроку, навчального дня або до кінця його увага помітна знижується?
- чи може він довго працювати, коли включене радіо або шумлять товариші?
- чи може учень довго обмірковувати в деталях якесь питання або ж швидко відволікається?
- коли переважно з'являються помилки в письмових, контрольних роботах – на початку їх виконання, наприкінці або розподілені рівномірно?
- подобається або дратує тривала напружена робота?
Для одержання характеристики концентрації уваги можна використовувати наступні питання:
- чи може учень повністю поглибитися в роботу або постійно відволікається?
- чи часто зустрічаються помилки « із за неуважності» у письмових роботах або при виконанні домашніх завдань?
- чи часто зустрічаються в учня «дурні» помилки при роботі біля дошки, особливо якщо в класі панує шум?
- чи знаходить учень свої або чужі помилки при перевірці?
- чи може якісно виконувати роботу із дрібними деталями, не чи викликає вона подразнення?
Про особливості розподілу уваги судять по відповідях на наступні питання:
- Легко або із труднощами учневі вдається робити кілька справ одночасно: писати лист і розмовляти, вирішувати завдання й відповідати на запитання, займатися роботою й спостерігати за навколишнім і т.п.?
- паралельне виконання декількох справ дратує учня або, навпаки, доставляє задоволення, робить життя цікавіше?
- чи легко сприймаються й запам'ятовуються учнем додаткові роз'яснення й швидкі зауваження викладачів?
Про
індивідуальні особливості
- наскільки швидко учень переходить від одного заняття до іншого?
- наскільки легко учень починає нову справу, втягується в роботу або ж йому дається це на превелику силу?
- чи легко зауважує появу нових деталей навколишнього оточення, навіть невеликі зміни звичних обставин?
- чи може він швидко закінчити яке-небудь заняття або постійно вертається до нього подумки, губиться при несподіванім повідомленні, що час роботи минув?
Зрозуміло, що прояву цих ознак залежать від ситуації й стану людину, його відносини до роботи, учителя. Вони будуть показовими лише в тому випадку, якщо зустрічаються в школяра досить часто. Крім того, зовнішні прояви уваги бувають оманні. Наприклад, у класі панує повна тиша й учитель думає, що всі його уважно слухають, а учні дружно підраховують, скільки раз він скаже на уроці своє «улюблене» слово. Або, навпаки, учителеві здається, що учень зайнятий сторонньою справою, а він уважно слухає, малюючи щось на аркуші паперу або крутячи в руках олівець, і ця справа тільки допомагає йому зосередитися.
Використання
експериментальних методів дає
можливість підвищити точність оцінки
властивостей уваги, і багаторазово перевірити
отримані дані.
Загалом
якщо проаналізувати подану вище інформацію
можна зробити такий висновок: психічна
діяльність не може протікати цілеспрямовано
й продуктивно, якщо людина не зосередиться
на тому, що вона робить. Візьмемо людину,
захоплену малюванням. Він цілком поглиблений
у свою роботу, зосереджений на ній, обмірковує,
який колір вибрати, як розташувати предмети
на аркуші. При цьому він може не чути,
про що говорять присутні, не відгукуватися,
якщо його покличуть. У цьому випадку говорять,
що він зосередив увагу на тому, що робить,
відволікаючись від усього іншого. Це
свідчить, що людина не може одночасно
думати про різні речі й виконувати різноманітну
роботу. Тому в кожний окремий момент його
свідомість направляється на ті предмети
і явища, які є для нього найбільш важливими
й значними.
РОЗДІЛ 2. Розвиток уваги в початковій школі
2.1. Діагностика, корекція й можливості саморозвитку
2.1.1. Методики для діагностики
Для початку ми проаналізували кілька відомих тестів, що підходять для фронтального дослідження уваги.
1.
Методика Пьерона-Рузера. Кодування
геометричних фігур протягом 3 хвилин.
Дитині пропонується
2.
Методика кодування Д.
3. Коректурна проба Бурдона. Необхідно протягом 5 хвилин викреслювати різними способами 2-3 букви. Усього 40 рядків по 40 знаків у кожному.
4. Проба Ландольта являє собою ряди незамкнутих кілець (24 рядка по 24 знака в кожній), при цьому розриви перебувають у різних місцях кілець. Пропонується протягом 5 хвилин закреслювати два типи кілець.
2.1.2. Методика проведення експерименту, проба Бурдона
Дослід проводиться з одним з видів коректурної проби. Тривалість кожної серії 5 хвилин. У першій серії досліду дитина, переглядаючи коректурну таблицю, повинна якнайшвидше різними способами закреслювати, наприклад, дві букви (С і И). Для того щоб ураховувати динаміку продуктивності роботи за кожну хвилину, психолог після закінчення хвилини говорить слово «лінія». Дитина повинна відзначити вертикальною лінією на рядку таблиці те місце, якому відповідає момент проголошення психологом слова «лінія», і продовжувати роботу далі.
У кожній серії потрібно визначити продуктивність роботи по хвилинно, тобто підрахувати кількість переглянутих літер і кількість помилок. Помилкою вважається пропуск тих літер, які повинні бути закреслені, а також неправильне закреслювання.
На підставі отриманих кількісних даних можна побудувати графіки динаміки продуктивності роботи по хвилинно для кожної серії.
Зіставлення
кількості помилок у кожній серії
з кількістю переглянутих елементів
дозволяє судити про рівень розподілу
уваги в дитини. Крім того, дозволяє
зробити висновок про характер динаміки
роботи дитини в кожній серії досліду,
визначити, чи спостерігалось пожвавленя
або стомлення дитини при виконанні завдання.
Коректурна проба (методика Бурдона)
с
х а в с х е в и х
н а и с х н в х в
к с н а и с е х в
х е н а и с
н в н х и в с н а в с а в с н а е к е а х в
к е с в с н а и с а и с
н а н х и с х в х е к в х и в х е и с н е и н
а и е н к х и к х х
е к в к х а к н с к а и с в е к в х н а и с н
х е к х и с н а к с к
в к х в и с н а и к а е х к и с н а и к х е х
е и с н а х к е к х в
и с н а и с н а и с в н к в а и с н а х е к е
х с н а к с в е е в е
а и с н а к х к е к в н и с н к х в е х с н а
и с к е с и к н а е с
н к х к в и а и с н а е х к в е н в х к е а и
с н к а и к в н е в
н к в х а в е и к а х в е и в н а х и е н а и
к в и е а к е и в а к
с с в е и к с н а в н к е с н к с в х и е с в
х к н в в с к в е в к
н и е с а в и е х е в х е и в к а и с н а с н
а и с х а к в н н а к
с х а и е н а с н а и с е в х к х с н е и с н
а и с н к в к х в е к
е в к в н а и с н а и с н а в с н а х к а с е
с н а и с е с х к в а
и с н а с а в к х с н е и с в и к в е н а и е
н е к х а в и х н в
и х к х е х н в и с н в с е а х н к е х в и в
н а е и с н в и а е
в а е н х в х в и с н а е и е к а и к е и с н
е с а е и х в к е в е
и с н а е а и с н к в е х и к х н к е е а к а
е к х е в с к х е к х
н а и с н к в е в е с н а и с е к х е к и с н
е и с н в и е х к в х
е и в н а к и с х а и е в к е в к и е х е в х
в к с и с н а и а и е
н а к с х к и в х н и к и с н а и в е с н а с
н а и к в е х к в к
е с в к с н х и а с н а к с х к х в х е а е с
к и с н а и е х к е х
к е и х н в х а к е и с н а и к х в с х н в и
е к с н а и с а к в с
н х а е с х а и с н а е н к и с х к е х в х в
с к н е к х е к н а и
в к в к в х е х и с н а и х к х е н а и е н и
к в к в е е х в к в
и е х а и е х е с в с н е и е с в н е в и с н
а е а х н х к и с н а
и е и н е в и с н а и в е в х с и с в а и е в
х е и х с к е и к е в
х в а е с н а с н к и с х е а е х
к в е х е а и с н а с в а и с х в