Рынок Форекс в Украине
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу
Кафедра міжнародних економічних відносин
Дипломна робота
бакалавра
на тему: «ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ДИЛІНГОВИХ ЦЕНТРІВ НА МІЖНАРОДНОМУ ВАЛЮТНОМУ РИНКУ FOREX»
Виконав:
студент 4 курсу групи УО-41
напрямку підготовки 6.030203 –
міжнародні економічні відносини
Сурін Д.В.
Керівник: к.е.н., доц. Гончаренко Н.І.
Рецензент: к.е.н., доц. Шуба О.А.
Харків – 2014 року
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу
Кафедра міжнародних економічних відносин
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр
Напрям підготовки 6.030203 – міжнародні економічні відносини
Спеціальність ______________________________
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри міжнародних економічних відносин
проф. Голіков А.П.
______________________
«____» _______________ 2014 року
ЗАВДАННЯ
НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ
______________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи ______________________________
______________________________
керівник роботи ______________________________
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від «___» ___ 20__р. №___
2. Строк подання студентом роботи
______________________________
3. Вихідні дані до роботи ______________________________
______________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)
______________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
______________________________
6. Консультанти розділів роботи
Розділ |
Прізвище, ініціали та посада консультанта |
Підпис, дата | |
Завдання видав |
Завдання прийняв | ||
7. Дата видачі завдання ______________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п |
Назва етапів дипломної роботи |
Строк виконання етапів роботи |
Примітка |
Студент ____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник
роботи _______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
ЗМІСТ
ВСТУП
Актуальність обраної теми. Інтерес фінансових структур до міжнародних ринків виник і розвивається в міру проведення демократичних перетворень в економіці. Тепер на міжнародний ринок може вийти будь-яка комерційна структура. Однак існують особливі види діяльності, для яких крім економічної свободи необхідні спеціальні технічні засоби – інформаційні телекомунікаційні системи, що працюють в режимі реального часу. Тільки за наявності цих технічних засобів можливе проведення дилінгових операцій на міжнародних валютних, фондових і товарних ринках.
Вивчення дилінгових операцій актуально у зв'язку з тим, що вони одержали широке поширення в Україні. Так, на сьогоднішній день тільки на території України існують десятки брокерських контор, що надають доступ на міжнародний валютний ринок FOREX. Умови роботи, пропоновані цими брокерами, прийнятні для широкого кола інвесторів. Вони поєднують достатньо невеликий початковий капітал, низькі комісійні витрати (вузький спред), можливість торгівлі неповними лотами і потенційно високий рівень очікуваного доходу. На серверах Internet-брокерів для трейдерів-початківців пропонується коло статей, присвячених технічному і фундаментальному аналізу, а також стратегіям торгівлі. Проте застосування таких стратегій і аналізу залишається під питанням і більшою частиною не має наукового обґрунтування.
Метою роботи є дослідження практичних аспектів організації торгівлі світових та українських дилінгових центрів на міжнародному ринку FOREX.
Виходячи з такої принципової мети, уявляється важливим вирішення наступних теоретичних завдань:
- розглянути теоретичні та практичні аспекти торгівлі валютою;
- вивчити структуру та принципи функціонування міжнародного валютного ринку FOREX;
- дослідити роль дилінгового центру в забезпеченні торгівлі на ринку FOREX;
- розглянути методику складання рейтингів дилінгових центрів;
- розглянути різні рейтинги дилінгових центрів за даними різних інтернет-ресурсів;
- визначити правові основи проведення валютних операцій в Україні;
- проаналізувати шкідливі фактори впливу на оператора ЕВМ та запропонувати заходи по їх зменшенню.
Об’єктом дослідження процеси функціонування міжнародного валютного ринку FOREX. Предметом дослідження визначено механізми торгівлі світових та українських дилінгових центрів на міжнародному валютному ринку FOREX, теоретичні та практичні аспекти підвищення їх ефективності.
Питанням діяльності міжнародного валютного ринку FOREX та дилінгових центрів присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, серед яких слід зазначити: С.Я. Боринця, А.П. Голікова, В.Є. Новицького, Ю.Г. Лисенка, Л.Н. Красавіну, А.Г. Наговіцина, Б.Б.Рубцова, Д.В. Гаврікова, О. Береславську, А. Бондаренка, А. Елдера, С. Вінса, Б. Стівена, Д. Швагера, Дж. Сороса та ін.
Методологічну основу дослідження становили: діалектичний підхід до розгляду економічних явищ і суперечностей; системний аналіз проблем валютного ринку України; досягнення світової та вітчизняної економічної думки в галузі регулювання діяльності дилінгових центрів та брокерських компаній. При вивченні закономірностей та суперечностей управління економічною ефективністю використано методи групувань, динамічних рядів, статистичних співвідношень, структуризації цілей, порівняльного аналізу, логічного аналізу тощо. Інформаційну базу дослідження становлять книги вітчизняних та зарубіжних авторів: «FOREX – учбовий посібник» Ю. Іванова, «Основи успіху валютних спекуляцій» В.Максимова, «Ринок FOREX – шлях до успіху» В. Якімкіна, «Мастер-трейдинг. Секретні матеріали» Е. Наймана, «Як я граю та виграю на біржі» Г. Сміта, аналітичні розробки банківської та фінансової тематики від спеціалістів інформаційного агентства Reuters, Всесвітнього банку міжнародних розрахунків, фінансового конгломерату UBS AG та довідникова інформація щодо діяльності дилінгових центрів з офіційних сайтів компаній.
Робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, містить 70 сторінок тексту, 6 рисунків, 16 таблиць. Список джерел включає 33 найменування літератури, 28 електронних публікацій.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ
- Еволюція теоретичних поглядів на валютний ринок
Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно купити й продати іноземну валюту. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини – не моли б іноземної валюти для здійснення своїх зовнішніх зобов’язань, не могли б перетворити одержану іноземну виручку в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобов’язань. Такий ринок заведено називати валютним [13, c. 78].
За своїм економічним змістом валютний ринок – це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.
Торгівля валютою має багатовікову історію, яка сходить до часів Стародавнього Сходу, а в період середньовіччя, коли виникли міжнародні банки стали застосовувати обмінні платіжні засоби, дійсні для пред’явлення третім особам, що сприяло підвищенню гнучкості і зростанню числа валютних угод, що укладалися, почалося остаточне формування валютного ринку [24].
Сучасний ринок валют, для якого характерні періоди зростання волантності (частоти та розмаху зміни) цін і їх відносній стабільності, що періодично змінюють один одного, склався в двадцятому сторіччі. До середини 30-х років Лондон був провідним центром валютної торгівлі, а британський фунт був валютою для розрахунків і створення валютних резервів. Оскільки у той час валютою торгували за допомогою телексів або по телеграфу, британський фунт мав загальноприйняту назву «cable» (телеграма). Після другої світової війни, коли економіка Великобританії зазнала великих втрат, а Сполучені Штати були єдиними з промислово розвинених країн, такими, що не постраждала економічно від війни, долар США, відповідно до Бреттон-Вудського договору (1944) між США, Великобританією і Францією став резервною валютою для всіх капіталістичних країн з жорстокою штучною прив’язаністю їх валют до американського долара (створення валютних коридорів, які повинні були забезпечувати центральні банки відповідних країн шляхом інвестицій або скупки валюти). В свою чергу, долар США був прив’язаний до вартості золота, на той час, з розрахунку 35 доларів за унцію. Тим же договором був утворений Міжнародний валютний фонд (МВФ), що відіграє важливу роль в поданні кредитної підтримки соціалістичним країнам, що розвиваються і колишнім, провідним економічні реформи. Для виконання цих цілей МВФ використовує такі інструменти, як резервні транші, що дозволяють країнам використовувати ресурси з їх власних членських квот при настанні термінів платежів, кредитної лінії і угоди типу stand-by [25].
Кредитні лінії і stand-by – угоди, що є стандартними формами позик МВФ, на відміну від таких, як компенсаційна фінансова підтримка, яка призначена для розширення фінансової допомоги країнам з тимчасовими проблемами, обумовленими зменшенням об’єму експорту; поповнення резервних запасів, призначене для допомоги в накопиченні первинних товарних ресурсів в цілях забезпечення стабільності цін та особливі групи товарів, і розширена підтримка для надання допомоги країнам, які зазнають фінансові труднощі, яка за розміром або тривалістю перевершує об’єм інших видів допомоги [13, c. 5].
Валютні ринки у сучасному розумінні склались в XIX ст. Цьому сприяли такі передумови, як:
- розвиток міжнародних економічних зв’язків;
- створення світової валютної системи, що покладає на країни учасниці визначені обов’язки у відношенні їх національних валютних систем;
- широке поширення кредитних засобів міжнародних розрахунків;
- посилення концентрації і централізації банківського капіталу;
- розвиток кореспондентських відносин між банками різних країн;
- поширення практики ведення поточних кореспондентських рахунків в іноземній валюті;
- вдосконалення засобів зв’язку – телеграфу, телефону, телефаксу, що спростили контакти між валютними ринками та знизили ступінь валютного і кредитного ризиків;
- розвиток інформаційних технологій, швидкісна передача повідомлень про курси валют, банки, стан їх кореспондентських рахунків, тенденції в економіці та політики [26, c. 53].
Основна частина валютних операцій проводиться в безготівковій формі, тобто по поточних і термінових банківських рахунках і тільки незначна частина ринку приходиться на торгівлю монетами і обмін готівкових грошей. Територіально валютні ринки прив’язані до великого банківського і валютно-біржових центрів (Лондон, Париж, Нью-Йорк, Франкфурт - на Майні, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Амстердам, Брюссель) [26, c.53].
Для валютних ринків характерні такі основні види операцій:
- операції «спот», що передбачають негайну постановку валюти за курсом, зафіксованим в угоді;
- операції «форвард» – це угоди, в яких сторони домовляються про постановку певної суми валюти через домовлений термін за узгодженим на момент операції курсом.
- операція «аутрайт» означає, що продавець зобов’язаний продати, а покупець – купити валюту в установлений строк за фіксованим наперед курсом;
- операція «опціон», коли клієнт сплачує банку невелику премію й одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за фіксованим при укладенні угоди курсом або відмовитися від купівлі-продажу, якщо виконання угоди за визначеним курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більше невигідним, ніж втрата коштів на премію [37, c. 89].
Головною ознакою розвитку валютного ринку в Україні стало запровадження елементів системи його регулювання. З прийняттям низки декретів Кабінету Міністрів щодо валютного регулювання в Україні була створена юридична основа для подальшого розвитку валютного ринку. [6]
Водночас інфляційні процеси в економіці України внаслідок неконтрольованої кредитної емісії, подальшого спаду виробництва, зростання цін на енергоносії, відсутність як зовнішньої, так і внутрішньої рівноваги грошового обігу, проблеми, пов’язані з використанням «тимчасової» валюти – карбованця, призвели до різкого падіння курсу карбованця відносно іноземних валют.
Внаслідок цього урядова політика протягом з 12 серпня 1993 р. по серпень 1994 р. була переорієнтована на спробу відновлення зовнішньоторговельної та валютної монополії. Така політика знайшла відображення: по-перше, у введені режиму так званих «спецекспортерів»; по-друге, у впровадженні фіксованого валютного курсу на рівні 5970 крб. за 1 дол. США (пізніше 12610 крб. за 1 дол. США); по-третє, в різкому зменшенні обсягів операції на валютній біржі, а згодом взагалі адміністративне припинення її діяльності; по-четверте, у впровадженні так званого аукціонного продажу іноземної валюти за адміністративно встановленим курсом до іноземних валют через «тендерний комітет». Слід підкреслити, що в результаті зазначених заходів гальмувався експорт з України та стимулювався імпорт, що, у свою чергу, призвело до зменшення валютних надходжень у країну разом з різким зростанням попиту на іноземну валюту.
Розуміння безперспективності політики адміністративного регулювання зовнішньоекономічних та валютних відносин знайшло відображення в поверненні до ринкових методів. Указом Президента від 22 серпня 1994 р. «Про вдосконалення валютного регулювання», який передбачав ряд заходів щодо лібералізації валютного ринку в Україні, насамперед передбачалося з 1 жовтня 1994 р. відновити роботи Валютної біржі НБУ, розробити систему заходів для наближення та уніфікації офіційного та ринкового курсів, встановлення валютного курсу карбованця за результатами торгів на валютній біржі. Ці заходи були спрямовані на децентралізацію валютного ринку, стабілізацію курсу карбованця, створення передумов для проведення грошової реформи [14, c. 102].
Таким чином, перехідний етап розвитку валютного ринку в Україні можна поділити на декілька періодів:
1) попередній – з прийняття Декларації про Державний Суверенітет України до виходу України з «рублевої зони»;
2) період упровадження власної грошової одиниці та прийняття національного валютного законодавства;
3) період спроби відновлення державної валютної монополії;
4) період лібералізації валютного ринку та відносної стабілізації валютного курсу карбованця, який закінчився запровадженням національної валюти – гривні [14, c. 103].
- Економічні передумови виникнення ринку FOREX, його характеристика та переваги у валютному середовищі
FOREX (Форекс) або Foreign Exchange Currency Market – міжнародний міжбанківський валютний ринок, який сформувався на початку сімдесятих років минулого сторіччя (1971), коли втратила свою актуальність Бреттон-Вудська система регулювання валютних ринків. Основною передумовою для його появи став перехід міжнародного трейдинга від фіксованих курсів валют до плаваючих. Головний принцип на Форекс полягає в обміні однієї валюти на іншу. Ринок Форекс є сукупністю контрактів агентів, що працюють на валютному ринку, міняють певну суму грошових одиниць однієї країни на валюту іншої. При цьому курс однієї валюти щодо іншої визначається дуже просто: попитом і пропозицією. Тобто обмін проводиться тільки тоді, коли обидві сторони згодні на наявні умови. Залежно від зміни співвідношення попиту і пропозиції, курси постійно змінюються [22].
Якщо згадати початковий курс економіки, лінії попиту/пропозиції показують, якими будуть попит і пропозиція при даній ціні.
Лінія пропозиції показує кількість (число акцій), яку продавці готові поставити по даній ціні. Із зростанням цін зростає і число продавців оскільки з'являється все більше бажаючих продати за вищою ціною.
Лінія попиту показує число акцій, яке покупці готові придбати за даною ціною. Із зростанням цін кількість покупців зменшується, оскільки бажаючих купувати за вищими цінами стає менше.
Рис. 1.1. Графік попиту і пропозиції [33]
При будь-якій ціні графік попиту і пропозиції (рис. 1.1) показуватиме скільки буде продавців і покупців. Так, на графіку видно, що при ціні 42,5 буде 10 покупців і 25 продавців. Підтримка виникає на рівні, де лінія пропозиції торкається лівого краю графіка (в даному випадку 27,5). Ціни не можуть впасти нижче за цю відмітку, оскільки немає тих, що бажають продавати за такою ціною. Попит опір з'являється на рівні де лівого краю торкається лінія попиту (у даному прикладі 47,5). Ціни не можуть піднятися вище за цю відмітку, оскільки немає тих, що бажають купувати за такою ціною [33].
На вільному ринку ці лінії постійно зміщуються. Змінюються чекання інвесторів – змінюються і ціни, які влаштовують покупців і продавців. Прорив рівня опору говорить про зсув вверх лінії попиту, що відображає зростання числа що бажають купувати за вищими цінами. По цій же логіці, прорив рівня підтримки означає зсув вниз лінії пропозиції.
Щоденний оборот ринку Форекс більше чотирьох трильйонів доларів США – це приблизно в 70 разів більше щоденного грошового обороту між всіма країнами. Форекс, в цьому плані, відкриває практично безмежні можливості заробляти на різниці курсів валют [17].
На сьогоднішній момент валютний ринок нерозривно пов'язаний з новітніми інформаційними технологіями, завдяки яким діяльність на валютному ринку стала доступна найширшому громадянству. Скориставшись системами електронної торгівлі, валютним дилером може стати кожен, у кого є ПК. Зараз навіть великі банки віддають перевагу електронній торгівлі іншим видам валютних операцій. 11% обороту ринку Форекс – операції електронних брокерів [28].
У багатьох складається помилкове враження, що Форекс – це місце, «де ловлять за хвіст птаха щастя». Можливо, є люди, яким на Форексі просто пощастило, але таких одиниці. Професійні трейдери скажуть із цього приводу однозначно: вся справа в силі інтелекту.
Ще одна властивість ринку валют, на яку необхідно звернути увагу – його стабільність. Форекс, на відміну від фондового ринку, не схильний до різких нищівних падінь. Криза в певній сфері економіки провокує знецінення акцій всіх компаній, які працюють в цій області, а крах однієї з валют означає лише те, що інша валюта стала сильніша. Гроші – найліквідніший товар, вони продаватимуться і купуватимуться завжди: саме з цим чинником пов’язана стійкість Форекс [19, c. 38].
Форекс доступний у будь-який час дня і ночі, у нього немає розпорядку дня, годин відкриття і закриття. Цей ринок працює 24 години на добу і 7 днів на тиждень. Незалежно від часу доби, на валютному ринку завжди є трейдери, тобто продавці і покупці, які торгують всіма можливими валютами. Форекс не має якого-небудь певного місця торгівлі. Це величезна мережа, сполучених між собою за допомогою телекомунікацій валютних дилерів (трейдерів), зосереджених по всіх ведучих світовим фінансовим центрам. Завдяки Інтернету, знаходячись в Україні, можна укласти угоди з клієнтами, які знаходяться на іншому кінці земної кулі. Валютний ринок постійно надає можливість запрацювати, оскільки незначні коливання курсів відбуваються по декілька разів за день. Рухливість курсів валют, сполучена з інтелектуальним потенціалом трейдера і новітніми комп'ютерними технологіями дозволяє створити високодоходний бізнес [27, c. 67].
Основними учасниками валютного ринку є: комерційні банки, валютні біржі, центральні банки, фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції, інвестиційні фонди, брокерські компанії, дилінгові центри та приватні особи.
Основою для одержання прибутку на різноманітних фінансових ринках є просте правило: купувати дешевше, а продавати дорожче. Таким чином, уся робота на фінансових ринках зводиться до послідовного здійснення торговельних операцій з купівлі-продажу фінансових інструментів: валюти, цінних паперів та індексу їх курсів [30, c. 132].
Торгівля валютою – вельми привабливий бізнес як для корпорацій, так і для трейдерів-індивідуалів, що заробляють гроші на Форекс, - специфічного різновиду фінансового ринку, призначеного для такої торгівлі. В порівнянні з іншими секторами світової фінансової системи, цей ринок володіє такими особливостями, як:
- здатність швидко реагувати на дію численних і постійно змінних зовнішніх чинників;
- доступність для всіх трейдерів, що працюють з основними валютами;
- гарантія якості і ліквідності основних валют;
- підвищена увага до окремих валют;
- цілодобове функціонування, що дозволяє трейдерам працювати поза звичайним робочим часом або під час національних свят в їх країнах, використовуючи зарубіжні ринки, що працюють в цей час;
- виключно висока прибутковість в порівнянні з іншими фінансовими ринками [28, c. 267-268].