Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Східні винні регіони Франції

ЗМІСТ

ВСТУП 2

РОЗДІЛ 1.ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАНЦІЇ ТА ЇЇ ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ 5

1.1. Види туризму Франції 6

1.2. Зірковість готелів Франції 7

РОЗДІЛ 2. ГАСТРОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИННИХ РЕГІОНІВ ФРАНЦІЇ 10

2.1. Західні винні регіони Франції (Жюра, Долина Луари, Бордо) 11

2.2. Південні винні регіони Франції (Південний схід Франції, Долина Рони, Руссильон) 15

2.3. Східні винні регіони Франції (Бургундія, Шампань, Прованс) 19

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЕКСКУРСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ВИННОГО ТУРУ ДО ФРАНЦІЇ 25

ВИСНОВКИ 31

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 33

ДОДАТКИ 36

ДОДАТОК А 37

ДОДАТОК Б 38

ВСТУП

Винний туризм – туризм, метою якого є (або включає в себе) дегустація, споживання, покупка вина безпосередньо на виноробництві. Винний туризм включає в себе відвідування виноробства, виноградників, відомих ресторанів, винних фестивалів та інших спеціальних заходів.

Вино з давніх часів вважалося даром богів. Ця думка червоною ниткою проходить через всю міфологію Середземноморської цивілізації.

Саме завдяки «божественному походженню» древні лікарі використовували вино у фармакології, готували на його основі різні ліки. Крім того, цей напій прописували видужуючим людям для відновлення сил. У Древній Греції ще Гіппократ рекомендував використовувати терапевтичні властивості вина проти багатьох хвороб.

Сучасна наука також підтверджує сприятливий, зміцнювальний вплив натурального вина на організм дорослої людини, якщо воно, звичайно, вживається в розумних кількостях.

Питаннями перспективи відносно можливості функціонування «винного туризму» у своїх публікаціях розглядав Рибінцев В.А. Серед іноземних авторів цією проблемою займалися Майкл Холл, Гарі Джонсон, Брок Кемброн, Дональд Гетс. Але запропоновані підходи вище названих авторів, не повністю торкаються специфіки розвитку винного туризму як нового туристичного продукту.

Такий напрямок, як винний туризм, зародився ще на початку минулого століття, але в останні роки спостерігається справжній бум на винні тури по Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Болгарії та Німеччини. Винний туризм набуває особливої актуальності в світлі останніх прогнозів, згідно з якими час, який люди виділяють на свій відпочинок, буде скорочуватися, тому туристи будуть шукати туристський продукт, який дає максимум вражень у мінімальний відрізок часу, що і визначило актуальність теми.

Метою курсової роботи є дослідження винного туру Франції, сучасний стан та перспективи розвитку цього різновиду туристичних подорожей.

Завданням курсової роботи є:

охарактеризувати Францію та її туристичні ресурси;
дослідити гастрономічні особливості винних регіонів Франції;
розробити винний тур до Франції.

Об’єктом даної роботи є винний тур та його маршрути.

Предметом курсової роботи є розробка винного туру до Франції.

Розвиток туризму у Франції стикається з двома основними проблемами – скороченням тривалості перебування в місцях призначення та сезонністю туристського попиту. Туристські поїздки стають менш тривалими, але більш частими.

Подальший розвиток індустрії в’їзного туризму у Франції залежить від вирішення низки проблем. Будучи світовим лідером за кількістю міжнародних туристських прибуттів, вона займає лише третю позицію за обсягом надходжень від міжнародного туризму, і позитивне сальдо її платіжного балансу за статтею «Туризм» постійно зменшується. Поїздки в країну стають все коротшими, а конкуренція з боку нових туристських напрямів посилюється.

У перспективі позиції Франції на світовому туристському ринку будуть залежати від того, чи зможе вона залучити нові категорії клієнтів, зокрема численних транзитних туристів, які прямують до Іспанії, Португалії і Італії через її територію. Не дивлячись на те, що Франція вже зробила ряд кроків у цьому напрямку (визначила перспективні туристичні ринки і приступила до їх освоєння, значно розширила спектр пропонованих туристських продуктів (діловий туризм, природа-орієнтований туризм, культурно-пізнавальний туризм, спеціальні види туризму), у даній роботі були розкриті нові галузі. Були досліджені винні регіони Франції та їх гастрономічні властивості (поєднання усіх видів вин, які виготовляються у даних регіонах, з національною кухнею), щоб у повній мірі відчути не тільки смак національних страв, але і відчути тонкі нотки справжнього вина. Це і визначає наукову новизну цієї курсової роботи.

Організації туризму у Франції приділяється величезна увага з боку держави. Тут зосереджена величезна кількість культурних цінностей, країна володіє прекрасними природними умовами, а також безліччю місць, пов’язаних з життям і діяльністю різних історичних особистостей. У даній курсовій роботі був розроблений винний тур, який чудово поєднується з усіма культурними цінностями Франції, тур може бути запропонований тур фірмам України, це і визначає практичну значимість курсової роботи.

Структура роботи складається з 38 сторінок, 3 розділів, 1 рисунка, 3 таблиць, 25 використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАНЦІЇ ТА ЇЇ ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ

Найпривабливішою країною для туристів усього світу є Франція. У 2012 році вона прийняла 83 мільйона гостей, і якщо врахувати, що в 2011 році кількість туристів становила 81,4 мільйона осіб, то явно простежується тенденція до збільшення цього показника.[20].

Привабливість цю можна пояснити великою кількість пам’яток історії та архітектури, безліччю найрізноманітніших музеїв і виставок, м’яким кліматом, прекрасними природними пейзажами, відмінною туристичною інфраструктурою, розрахованої на клієнтів різних фінансових можливостей. Столиця Франції, Париж, – безсумнівно, один з найкрасивіших і найбільш відвідуваних міст світу. Тому не дивно, що тури у Францію організовуються круглий рік.

У Франції понад 1 млн. км автодоріг, понад 32 тис. км залізниць. Протяжність берегової лінії складає 5,5 тис. км (самий великий пляж Європи). Тут знаходиться 90 гірськолижних курортів.[21].

У цій країні понад 20 тисяч готелів, близько 4 тисяч музеїв, приблизно 1,5 тисячі замків, 40 тисяч історичних пам’яток.[20].

На північному сході межує з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, на сході – з Німеччиною і Швейцарією, на південному сході – з Монако та Італією, на південному заході – з Іспанією та Андоррою.

Морські береги, що простяглися на 3120 км, омиваються Північним і Середземним морями, протоками Па-де-Кале, Ла-Манш і Біскайською затокою. Західний і північний райони Франції рівнинні, в центрі і на сході – середньовисотні гори Центрального Французького масиву, Вогезів і Юри. Південно-західний кордон утворюють високі Піренеї, а на південному сході – Альпи, найвищі гори Західної Європи. Загальна площа країни (з островами) становить 551,6 тис. кв. км.[21].

Клімат помірний морський, на сході перехідний до континентального, на Середземномор’ї – субтропічний. Літо досить жарке (у липні – серпні від +20 С до +25 С), зима м’яка (у січні від 0 С до +3 С) і досить сира, хоча сніг йде рідко. Найбільш сприятливий час для відвідин Парижа – травень і вересень-жовтень, Рівʼєри – вересень. Гірські райони мають свій мікроклімат, властивий районам висотної поясності.[21].

1.1. Види туризму Франції.

Види туризму, які найбільш розвинені у Франції:

екскурсійний, пляжний;
гірськолижний;
лікувально-оздоровчий;
спортивний;
винний та ін.

До найбільш популярних пам’яток Парижа відносяться Ейфелева вежа (близько 6 млн. відвідувачів на рік), Центр Помпіду (5 млн.), Лувр (5 млн.), музей дʼорсе (2 млн.), Тріумфальна арка (1 млн.). Париж входить в число найбільш відвідуваних міст світу (25 млн. туристів в минулому році) і є найбільш популярним туристичним напрямком на українському тур ринку (більше 70% росіян туристів, що прибувають у Францію, обмежують знайомство з цією країною виключно Парижем). У минулому році Париж відвідали 300 тис. росіян.[20].

Серед інших популярних екскурсійних об’єктів можна виділити Євродіснейленд, Собор Паризької богоматері, замки Луари, передмістя Парижа(Версаль, Фонтенбло, Шартр), Бургундія, Прованс, Марсель, Бордо.

Французькі Альпи – найвищі гори Західної Європи, найбільший у світі центр зимового спорту. Найпопулярніші курорти регіону – Шамоні і Куршевель, Валь дʼізер і Тінь у Валь-Торансе, Ле-Дез-Альп, Ля-Плань, Межев, Мерібель і ін.

Морські береги Франції простяглися на 3120 км Похмурі скелі Бретані, довгі гряди дюн Атлантики, чудові пляжі і бухти Середземномор'я, прекрасне узбережжя Корсики і південно-східний Лазурний берег («Рівʼєра»), привертають до себе мільйони туристів. Тут виділяються такі курорти, як Канни, Ніцца, Ментону, Антіб, Сен-Тропе та інші.

У Франції також розвинений лікувально-оздоровчий туризм. Популярними є такі курорти, як Ля Біль, Віші, Витель, Йер, Кеброн, Сен Гадан, Дарс.

1.2. Зірковість готелів Франції.

У Франції немає готелів категорії 5*, тільки 1*, 2*, 3*, 4* і "4* luxe.[22].

2* – готелі з невеликою кількістю номерів і мінімумом зручностей. Площа номерів від 12 кв. м. В номерах душ і туалет, телевізор під стелею. Сніданок – булочка, кава, джем, масло. Такі готелі розташовані, як правило, на відстані 15-30 хвилин ходьби від історичного центру.

3* – більшість «трійок» розташоване в центрі. Номери від 15 кв. м, як правило, красиво оформлені в «традиційному» стилі. У кімнатах є всі зручності, хоча у багатьох телевізори раніше під стелею. Сніданок – булочка, кава, джем, апельсиновий сік, масло, легка нарізка з сиру, фруктовий салат. Багато з цих готелів можна прирівняти до 4* в Європі.

4* – зручно розташовані в центрі готелі з барами, ресторанами, красивими холами та салонами. Номери від 20 кв. м з гарним класичним декором, в більшості крім душа є ванна і фен. У багатьох курортних готелях цієї категорії є також басейн і сауна. Сніданок – багатий шведський стіл, іноді з гарячими стравами. Загалом, робиться максимум для того, щоб клієнт проводив багато часу в стінах готелю.

4* Luxe & Palaces – найвища категорія у Франції. У кожного такого готелю своя історія, в якій фігурують багато світових знаменитостей. Просторі номери в традиційному французькому стилі поєднують вишуканий декор з усіма сучасними зручностями. Тут відмінні ресторани, салони краси, чудовий і дуже дорогий сервіс.

Крім готелів, на французьких гірськолижних курортах є приватні апартаменти, які не мають «зірковості», від найпростіших до класу «de luxe». Є і резиденції, що мають офіційну категорію. У багатьох резиденціях 4* є басейни, джакузі, сауна, фітнес-центр і т. д. Також існують готелі-резиденції, що складаються з двох корпусів: в одному – готельні номери, в іншому – апартаменти. Проживають в апартаментах гості можуть користуватися всіма послугами готелю. Є варіанти проживання в окремих шале різного класу – від скромних до VIP-шале з прислугою. Забронювати шале можна тільки з суботи по суботу. Як правило, вони розраховані на компанії від восьми чоловік і більше.

Коло туроператорів по Франції представлений відомими високопрофесійними компаніями, які давно працюють на цьому ринку: «Джет Тревел», «Асент-тревел», «Ланта-тур вояж», «Мондо турс», «Нева», «Французький дім», «Інна-тур», ВАО «Інтурист», «Болеро тур», KMP group та ін. Всі ці туроператори пропонують різні варіанти паризьких програм, а також в сезон – різноманітні екскурсійні програми французькими провінціями, що поєднують знайомство зі старовинними замками і древніми містами з дегустацією чудових страв і вин, якими так славиться Франція. В останні сезони високим попитом також користувалися авторські туроператорські програми Париж – Руан – Мен – Мішель – Нормандія (BSI Group), Париж – замки Луари – Бретань – Нормандія («Мондо турс»), «Дванадцять французьких міст» і Париж – Ніцца – Венеція («Туртрансвояж») і ін.

Отже, французи – високозабезпечена нація, яка входить до групи країн лідерів з виїзного туризму. Однак чудові внутрішні рекреаційні ресурси дозволяють стримувати темпи розвитку виїзного туризму. В даний час більше 80 % французів проводять свої відпустки всередині країни.[23]. Існують чітко виражені піки відпускних періодів: виробничі відпустки і шкільні канікули в липні-серпні, короткі різдвяні канікули, канікули в лютому і під час Великодня. Французькі туристи віддають перевагу Іспанії, Італії, Великобританії, Німеччини. З віддалених регіонів пріоритети французів орієнтовані на США, колишні французькі колонії в Африці, французькі заморські департаменти і території (Гваделупа і Мартініка, Французька Полінезія та Нова Каледонія, о. Реюньйон). Виїзний туризм в останні 30 років розвивається значно меншими темпами, ніж в’їзний.[23].

РОЗДІЛ 2. ГАСТРОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИННИХ РЕГІОНІВ ФРАНЦІЇ

Теоретики туризму прогнозують, що одним з найбільш популярних видів туризму до 2020 р. стане тематичний, який вже зараз активно розвивається.[24]. До нього можна віднести і туристські програми, повʼязані з відвідуванням місць виробництва різних вин. Але, даний турпродукт ще не досить широко представлений на українському туристському ринку, тому представляється цікавим і пізнавальним розглянути можливості розробки подібних турів. Для цього необхідно проаналізувати туристські ресурси регіону. В якості такого регіону була обрана європейська країна Франція. Це пояснюється рядом причин. По-перше, згідно з дослідженнями, Франція є однією з країн-лідерів за кількістю відвідин туристів: саме тут зосереджена величезна кількість культурно-історичних памʼяток, а крім того, індустрія обслуговування знаходиться на високому рівні.

По-друге, історично склалося так, що Франція в силу географічних, кліматичних, екологічних, культурних і політичних умов є великим виробником і експортером вин високої якості. Туристів в дану країну приваблює не тільки кухня, але і вина, а також численні дегустації та національні свята, повʼязані зі збиранням винограду. Таким чином, туризм і виробництво продукції, видобутої з сонячних ягід, в сукупності складають досить значну статтю доходу у бюджеті Франції.

Багато вина оподатковуються майже заборонними митами, і тому спробувати їх можна тільки безпосередньо в Європі, де існує цілий культ вина зі своїми особливостями і ритуалом споживання.

Франція є на сьогоднішній день найпопулярнішою країною з точки зору «винного» туризму: на українському ринку пропонуються «винні» тури з проживанням в замках Бордо, Шампані, Бургундії, Луарскіе долини та ін.

У Франції росте виноград і виробляється вино ще з часів Римської імперії, завдяки сприятливому клімату в країні і ґрунтових умов. Девʼять основних регіонів Франції відповідають за виноробство сьогодні: Бордо, Бургундія, Шампань, Жюра, Лангедок-Руссільон, Луара, Прованс, долина Рони і південно-захід Франції (Додаток А). Кожен з цих регіонів використовує свої власні сорти винограду, щоб виробляти відмінні вина. Подорожуючи по Франції можна відвідати виноградники, дегустації або просто випити смачного і різноманітного вина, яке вироблено у цій країні.

2.1 Західні винні регіони Франції (Жюра, Долина Луари, Бордо)

Бордо (Bordeaux) – виноробний регіон, розташований у долині Жиронди, в околицях однойменного міста, розташованого на південно-заході Франції і другий у світі за площі під виноградники зайнято 1,15 тис. кв. км.[25]. Запорукою видатного успіху бордоських вин є поєднання унікальних кліматичних, геологічних та географічних умов: землі Бордо складаються із щільного базового піщаного шару, вапняку і гравію, а долина двох річок Гаронни і Дордоні, що впадають в Жиронду, близькість моря – забезпечують м'який вологий клімат. Якщо додати до вищевказаних умов «руки винороба», то це і буде називатися знаменитим французьким терруаром.

Червоні бордоські вина традиційно купажовані, тобто виробляються із суміші дозволених виноградних сортів. Класичними бордоськими сортами є: Каберне Совіньон, Каберне Фран, Мерло і Пті Вердо. Набагато рідше використовуються в купажах Мальбек та Карменер. В цілому, на лівому березі Жиронди, в купажах превалює Каберне Совіньон, а на правому березі– більше віддають перевагу Мерло. В Бордо навіть є умовний поділ на «правобережні» і «лівобережні» вина.

Білі бордоські вина традиційно також купажовані. Для виробництва білих вин, у тому числі і сотерн, в основному використовують Совіньон Блан, Семийон і Мускадель, рідше – Уні Блан, Коломбар, Мерло Блан та інші.

Вся територія Бордо ділиться на класифіковані апелласьони, тобто микрозоны з унікальним поєднанням кліматичних, ґрунтових, технологічних та інших особливих умов. Всього в рамках регіону виділяється 57 різних апелласьйонів регіональних, субрегіональних і комунальних, які, у свою чергу, обʼєднані в шість груп за типами. Найбільш відомими регіональними, субрегіональними і комунальними аппеласьонами є: Bordeaux (Бордо), Bordeaux Superieur (Бордо Суперіор), Cotes de Bordeaux (Кот де Бордо), Medoc (Медок), Haut-Medoc (Про-Медок), Margaux (Марго), Pauillac (Пойак), Saint-Estephe (Сен-Естеф), Saint-Julien (Сен-Жульєн), Graves (Грав), Pessac-Leognan (Пессак-Леоньян), Saint-Emilion (Сен-Емільон), Pomerol (Помроль), Fronsac (Фронсак), Sauternes (Сотерн), Barsac (Барсак), Entre-Deux-Mers (Энтр-де-Мер).

Жюра – винний регіон Франції

Вина Жюра

Про достоїнства вин регіону Жюра писав ще Пліній молодший. Виноградники Жюра виробляють повну гаму вин: білі сухі, рожеві, червоні, пінисті, жовті, білі, десертні.

У цьому регіоні можна спробувати вина з трьох сортів винограду «Труссо» і «Пульсар» для червоних і рожевих вин, і «Саваньен» для білих, не кажучи вже про класичні «Піно чорний» і «Шардоне».

Для юрських білих вин типовий аромат лісових і волоських горіхів, а також смаженого мигдалю. Рожеві вина цього регіону також досить своєрідні: по суті, вони є червоними, оскільки винофіціруются за технологією червоних вин, з використанням тривалого настоювання. На винограднику «лʼетуаль» виготовляють виключно біле і жовте вино.

Жовті вина робляться з лози «Саваньен». Збір цього винограду відбувається в кінці жовтня – початку листопада. Після винофікації за класичним методом вино протягом 6 років витримується в дубових бочках. Однак бочки повинні бути такими, щоб вино в них «набрало жовтизну». Наповнюються вони не повністю. Через деякий час на поверхні вина утворюється тонка плівка, що складається з живих дріжджів виду Saccharomyces oviformis, які поступово роблять вино «жовтим». Як правило, цей процес проходить успішно, проте в деяких випадках вино «відмовляється» «набирати жовтизну». Готову продукцію розливають по спеціальним пляшках – «клавелй нам» – ємністю 630 мл – саме стільки залишається від кожного літра вина, залитого в бочки 6 років тому. «Жовте» вино, по суті, вічно. Воно може зберігатися понад 100 років без найменшого погіршення якості.[19].

Знавці також цінують солом’яні вина Юри солодкі вина, вироблені з підв'яленого винограду. Солом’яне вино виходить шляхом винофікації природно підсохшего винограду («перезрівання»). При цьому виноград розміщується або на солом’яній підстилці, або підвішується і витримується мінімум два-три місяці, чим досягається більша концентрація цукру. Підсушений таким чином виноград давиться, в результаті чого виходить вино з високим вмістом алкоголю. Виробництво цього вина досить невелика, так як тільки цілі і дуже стиглі виноградні ягоди зберігаються при такому способі.

Долина Луари

Долина Луари (Vallee de la Loire) – один з найбільших і найвідоміших виноробних регіонів Франції, загальна площа виноградників якого складає понад 75 тисяч га.[18]. Простягнувшись уздовж найбільшої французької річки Луари, регіон знаменитий своїм незвичайно м’яким кліматом, що дає змогу вирощувати найрізноманітніші культури, серед яких виноград займає одне з найпочесніших місць.

Виноробство почалося в IV столітті, історичні документи свідчать, що перша лоза була посаджена тут Святим Мартіном (покровителем виноробів) в районі Вувре у 380 році. У Середні століття ченці, особливо орден ченців-бенедиктинців вклали у виноробство Луари чимало праці, так що в X столітті луарские вина були вже широко відомі. А після того, як граф Анжуйський Генріх Плантагенет одружується на Елеонорі Аквітанської і в 1154 році стає королем Англії, входить в моду пити вина з рідної провінції короля.[18].

Гамма луарских вин надзвичайно широка. Тим не менш, в ній переважають білі (сухі, напівсухі і десертні) вина. Хоча вина регіону дуже часто досягають вершин якості і відомі протягом багатьох століть, офіційної класифікації не проводилося і поняття Гран Крю і Прем’єр Крю тут не існують. Але, місцеві вина, які зараз проводяться в цьому районі мають умовну класифікацію: Vin de Pays du Jardin de la France (місцеве вино Саду Франції).

Виноградники розташовані на східних схилах пагорбів, що захищає їх від вологих мас, принесених з Атлантики. Таке розташування дозволяє повною мірою використовувати м’якість клімату і прекрасну сонячну освітленість. Особливо сприятливі умови в місцях впадання в Луару її приток.

Різноманітність клімату і ґрунтів дає можливість вирощувати різні сорти винограду і створювати вина різного стилю. Сорти винограду умовно можна підрозділити на чотири групи:

Луарские сорти: Шенен-Блан (Chenin Blanc), Шенен-Нуар (Chenin Noir), Совіньон Блан (Sauvignon Blanc).

Бордоський сорту Каберне Совіньйон (Cabernet Sauvignon), Каберне Фран (Cabernet Franc), Malbec.

Бургундські сорти: Піно Нуар (Pinot Noir), Шардоне (Chardonnay), Мелон де Бургонь (Melon de Bourgogne).

А також: Гролло (Grolleau), Шассля (Chasselas), Фоль Бланш (Folle Blanche), Піно Блан (Pinot Blanc).

В долині Луари домінують невеликі господарства, що робить її схожою на Бургундію, і якість вин може сильно відрізнятися.

Субрегіони регіону Долина Луари: Анжу (Anjou), Вувре (Vouvray), Мюськаде Севр е Мен (Muscadet Sevre et Maine), Пуйї Фюме (Pouilly-Fuime), Пуйї-Вензэль (Pouilly-Vinzelles), Сомюр (Saumur), Сансера (Sancerre), Шинон (Chinon).

2.2. Південні винні регіони Франції (Південний схід Франції, Долина Рони, Руссильон)

Лангедок-Руссільйон

Лангедок-Руссільон (Languedoc-Roussillon) – межує з Іспанією, є одним з 26 регіонів на самому півдні Франції і складається з п’яти департаментів, межує з такими регіонами: Прованс, Рона-Альпи, Овернь і Південь Піренеї.[17].

Лангедоку-Руссільйон розкинулося на рівнині, а над ним розташувався цілий ряд аппелласьонов, де виробляються високоякісні тонкі вина. Ця область є третьою у Франції (після Бордо долини Рони) з виробництва вин контрольованих найменувань за походженням (велика частина аппелласьонов АОС виникла одразу після 1982 року) та делимітированих вин вищої якості.

Ґрунти Лангедока-Руссильона дуже різноманітні: чорні сланцеві в Морі, червоні вапняні в Лаграсе, кремнеземи, обкатана галька в Люнеле. Багато виноградарів цього регіону застосовують метод «селекції за грунтів»: зібраний урожай відбирається і винофіцірується по сорту винограду і по підошві з певними властивостями, а потім по результатам дегустації проводяться асамбляжі.

Виноградники півмісяцем розташовані на півдні Франції, між Роной на сході і Піренеями на південно-заході. Найбільший у світі виноградник, орієнтований, перш за все на виробництво столових та місцевих вин, займає в Лангедоці-Руссильоне понад 350 000 га.

За останні двадцять років в Лангедоці-Руссильоне отримав розповсюдження метод карбоної мацерації – винофікації цілих виноградин, при якій перше бродіння проходить всередині ягоди.

Найбільш поширені в Лангедоці-Руссильоне червоні сорти винограду, втім для місцевих вин Лангедока (Vin de Pays dʼoc) офіційно дозволено використовувати до 32 різних сорти винограду, що за мірками Франції – велика вільність.

В Лангедоці-Руссильоне культивується більше 30 сортів винограду. Аспірантуру Нуар, Аспірантуру Дрв, Обюн (синонім Кунуаз), Бурбуленк (також званий Мальвуазия або Турба), Каберне Фран, Каберне Совіньон, Каріньян, Каріньян Блан, Сенсо, Клерет, Дюрас, Фер, Гренаш, Гренаш Блан, Гренаш Дрв, Льядонер Пелют, Листан Негра (чорна різновид іспанського Паломіно), Мальбек, Макабео, Марсан, Мерло, Мурведр, Мускат олександрійський, Мускат білий дрібнозернистий, Мускат Доре де Фронтиньян, Мускат рожевий дрібнозернистий, Негрет, Ойяд, Пикпуль, Пикпуль Нуар, Русан, Сіра, Терре, Терре Нуар, Уньи Блан, Верментіно (синонім Роль).

Всього у виноробному регіоні Лангедок-Руссільйон налічується понад 20 аппелласьонов АОС (включаючи ті, де виробляються натуральні солодкі вина):

Бланкетт-де-Ліми, Клерет-де-Бельгард, Клерет-де-Лангедок, Коллиур, Корбьер, Костьер-де-Ним, Кот-дю-Руссійон, Кот-дю-Руссійон-Віляж, Кот-дю-Руссійон-Віляж-Карамани, Кот-дю-Руссійон-Віляж-Латур-де-Франс, Кото-дю-Ландедок, Мінервуа, Сен-Шиньян, Фіту, Фожер, Баньюльс, Баньюльс-Гран-Крю, Морі, Ривзальт, Мюска-де-Ривзальт.

Долина Рони

Долина Рони – великий регіон, розташований на півдні Франції і займає до 70 тисяч Га, що розкинувся по обидва боки Рони – від Авіньйона до Вьенни. Виноградники цього регіону розташовуються по всій долині річки, смугою в 225 км від суворих північних долин до благодатного Провансу.[16].

Дослідники відзначають, що виноград вирощували в Долині Рони ще з незапам’ятних часів і відноситься до найбільш старих виноградників у Франції.

Сьогодні дроблення Долини Рони на південну і північну частини, обумовлене історичною традицією, кліматом, ґрунтами і сортами винограду зберігається в повній мірі.

Північні виноградники Долини Рони

Виноградники північній частині Долини Рони займають площу до 1.800 га. З цих сортів головним чином, виробляють сортові вина престижних комунальних апелласьйонів.[16].

Клімат в цій частині долини – континентальний. Літо – довге і тепле, однак, буває, що дощі та холодні вітри надають згубний вплив на врожай.

Основою сорт цього району – виноград Сіра, використовуваний для виробництва червоного вина, придатного до тривалої витримки.

Білі вина цього району виробляються з виноградних сортів Марсанна і Віон.

Найпівнічніший апелласьон Долини Рони – апелласьон Кот-Роті, в буквальному перекладі означає «нагріті схили» і займає площу 151 Га і виробляє тільки червоні вина.[16].

Обробка виноградників здебільшого тут проводиться вручну, оскільки схили, де росте виноград – дуже круті.

Ще одним з особливо відомих апелласьйонів на півночі Долини Рони є Ермітаж.

Ґрунти Ермітажу в основному складаються з галечнику і граніту. У виробництві червоного вина тут використовується виноградний сорт Сіра, до якого також додають білі сорти Руссан і Марсанн. Вина з такого незвичайного «міксу» відрізняються насиченістю і можуть витримуватися від п'яти до тридцяти років.