Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Шляхи підвищення ефективності використання фінансових ресурсів

З м і с т

Вступ……………………………………………………………………………… 4

1. Сутність основних понять та показників……………………………………. 6

Визначення фінансові ресурси турпідприємств…………………………… 6

1.2. Показники оцінки ефективності управління фінансовими ресурсами підприємства…………………….……………………………………………….10

2. Оцінка ефективності управління фінансовими ресурсами

ТОВ «Зет-тур»………………………………………………………………….. 16

2.1 Характеристика діяльності підприємства ТОВ «Зет - тур»……………………………………………………………………………... 16

2.2 Аналіз джерел формування та напрямків використання фінансових ресурсів підприємства ТОВ «Зет-тур»…………………………………………………..………………………….. 20

3. Шляхи підвищення ефективності використання фінансових ресурсів ТОВ «Зет-тур» …………………………….…………………………………………. 24

3.1 Засоби підвищення ефективності використання фінансових ресурсів.. ..24

3.2 Планування фінансових показників ТОВ «Зет-тур» на 2011-2012 роки ………………………………………………………………………..……. 27

Висновки та рекомендації……………………………………………………… 31

Література………………………………………………………………………. 34
Вступ

Однією із найважливіших проблем з якою стикаються вітчизняні підприємства є недостатня ефективність організації забезпечення та управління їх фінансовими ресурсами в умовах переходу до ринку. З врахуванням того, що фінансові ресурси – найважливіший чинник економічного зростання, також це частина грошових надходжень і доходи, що призначені для виконання фінансових зобов’язань і здійснення витрат щодо забезпечення розширеного відтворення[4]. У зв’язку з цим перехід України до ринкових відносин потребує від науковців та практиків здійснення систематизації та доповнення теоретичних уявлень про організацію управління фінансовими ресурсами підприємств та шляхів ефективного використання у перехідній економіці України, виявлення причин її недоліків, розроблення окремих рекомендацій щодо їх усунення на рівні підприємства та економіки в цілому.

Фінансові ресурси суб’єктів господарювання це наявні у його розпорядженні грошові кошти, що мають цільове спрямування. Вони можуть направлятися на розвиток виробництва, утримання і розвиток невиробничої інфраструктури, споживання та можуть залишатися у резерві[3].

Актуальність теми полягає в тому, що трансформаційні процеси у вітчизняній економіці, перш за все, позначилися на механізмі формування та використання фінансових ресурсів підприємницьких структур різних форм власності і обумовили необхідність наукового аналізу і теоретичного обґрунтування низки питань.

Досягнення поставленої мети потребувало вирішення таких задач:

- вивчення теоретичних основ формування та використання фінансових ресурсів підприємств;

- дослідження процесу формування власних фінансових ресурсів підприємства;

- визначення особливостей залучених та запозичених ресурсів підприємства;

- визначення напрямків вдосконалення формування та шляхів ефективного використання фінансових ресурсів підприємств.

У першому розділі ми розглянемо процес формування фінансових ресурсів, їх склад, структура, обсяг обумовлюються розміром виробництва та фінансовим становищем господарських суб'єктів. Визначимо основні джерела формування фінансових ресурсів підприємства, також напрями використання фiнансових ресурсiв пiдприємств, органiзацiй i установ. Також визначимо показники фінансової стійкості, та коефіцієнти ділової активності (Коефіцієнти оборотності).

У другому розділі ми проаналізуїмо макросередовище підприємства ТОВ "Зет-туризму" яке здійснює туристичну діяльність, як турагент. Займається такими видами господарської діяльності як організація іноземного, внутрішнього і зарубіжного туризму та екскурсійну діяльність. Побудуємо аналітичну таблицю, де обґрунтуємо основні показники господарської діяльності туристичного підприємства ТОВ "Зет-тур" і знайдемо індекси приросту або зниження величини даних показників. Також

зробимо оцінку коефіцієнтів ліквідності.

У третьому розділі ми розрахуємо обсяг реалізації на плановий період, обчислимо суму чистого доходу та витрат методом екстраполяції, знайдемо мінімальний прибуток та обсяг реалізації, який забезпечить отримання цільового прибутку у вартісному та натуральному виражені, виявимо підвищення ефективності використання фінансових ресурсів у турпідприємстві.

Зробимо висновки в роботі дослідження фінансових ресурсів туристичного підприємства.

1. Сутність основних понять та показників

1.1. Визначення фінансові ресурси турпідприємств

Процес формування фінансових ресурсів, їх склад, структура, обсяг обумовлюються розміром виробництва та фінансовим становищем господарських суб'єктів.

Щодо суті поняття «фінансові ресурси» в економістів немає однозначного визначення. Переважаючим є визначення фінансових ресурсів, що відображає грошові доходи і нагромадження, які призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат та забезпечення соціально-економічного розвитку підприємства. Водночас є й інші визначення, зокрема:

- фінансові ресурси - це частина грошових надходжень і доходи, що призначені для виконання фінансових зобов'язань і здійснення витрат щодо забезпечення розширеного відтворення [1, с.16 ];

- фінансові ресурси підприємств - це їх власний, позичений; та залучений грошовий капітал, який вони використовують для формування власних активів і здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку [2, c.13];

Фінансові ресурси формуються на стадії виробництва, коли створюється нова вартість і здійснюється перенесення старої вартості на готову продукцію. Оскільки працівники підприємств виготовляють продукцію (товари, роботи, послуги) у натуральній формі, то реальне формування фінансових ресурсів починається лише на стадії розподілу, коли з виручки від реалізації товарів виділяються окремі елементи вартості (фонд відшкодування, фонд оплати праці, прибуток). Не випадково прибуток, що створюється у процесі виробництва, кількісно формується на стадії розподілу у формі різниці між виручкою без непрямих податків і інших надходжень, що не визнаються доходом, і собівартістю реалізованої продукції та іншими непрямими операційними витратами.

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. До власних належать: статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий дохід та прибуток. До залучених - отримані кредити, пайові та інші внески, кошти мобілізовані на фінансовому ринку (рис.1.1.).

Фінансові ресурси підприємства

Поступають у порядку розподілу грошових надходжень

Мобілізуються на фінансовому ринку

Формується за рахунок власних та прирівнених до них коштів

Формується під час заснування підприємств

Внески засновників у статутні фонди

Поступають у порядку розподілу грошових надходжень

Мобілізуються на фінансовому ринку

Доходи

Надходження

Фінансові ресурси, які надішли від галузевих структур, концернів, асоціацій

Надходження коштів від емісії акцій, облігацій та інших видів цінних паперів

Валовий і чистий дохід, прибуток від основної діяльності

Амортизаційні відрахування

Цільові надходження

Кредитні інвестиції

Прибуток від іншої операційної діяльності

Стійки пасиви

Страхові відшкодування

Прибуток від фінансових операцій

Цільові внески членів трудового колективу

Бюджетні субсидії

Прибуток від іншої звичайної діяльності і надзвичайних подій

Інші види надходжень

Інші види ресурсів

Рис .1.1.Основні джерела формування фінансових ресурсів підприємств

Напрями використання фiнансових ресурсiв пiдприємств, органiзацiй i установ:

- розширене вiдтворення i розвиток пiдприємств: придбання обладнання та інвентаря, капітальне будівництво, ремонт основних фондів, здійснення реконструкції, оновлення виробництва, автоматизація, механізація виробничих процесів тощо;

- вирiшення соцiальних проблем трудового колективу: утримання соціальнокультурних об'єктів (баз відпочинку, будинків культури, дитячих садків, профілакторіїв), будівництво житла;

- матерiальне стимулювання працюючих за досягнення кращих індивідуальних та колективних результатів: премії, персональні надбавки, компенсації;

- створення фiнансових резервiв, необхідних для забезпечення безперервного виробничого процесу на підприємствах;

- задоволення iнших потреб.

Актуальним питанням вдосконалення фінансових відносин є питання про встановлення раціонального спiввiдношення мiж централiзованими i децентралiзованими фiнансовими ресурсами. Високий рiвень податкiв та iнших обов'язкових внескiв приводить до зростання фiнансових ресурсiв держави i зменшення, вiдповiдно, фiнансових ресурсiв пiдприємств, що негативно вiдображається на результатах їхньої дiяльностi, пiдриває матерiальну зацiкавленiсть у досягненнi кращих показникiв, а також сприяє вiдтоку коштiв у тiньовий бiзнес (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Фінансові ресурси та чинники їх росту

Елементи фінансових ресурсів	Чинники росту
Прибуток	Обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг; рівень цін і затрат.
Амортизаційні відрахування	Вартість основних фондів, їх структура, норми амортизаційних відрахувань.
Відрахування на соціальні цілі	Розмір фонду оплати праці. Тарифи відрахувань на соціальні цілі.
Податок на додану вартість, акцизний збір	Обсяги реалізованої продукції, робіт, послуг, ставки податків, пільги.
Податок на прибуток	Розмір прибутку, ставки оподаткування, пільги.
Ресурсні платежі в бюджет	Обсяг земельних, лісових, водних та інших ресурсів, що залучаються в господарський оборот, ставки податків, пільги.
Доходи від зовнішньоекономічної діяльності	Обсяг зовнішньоторгового обороту, рівень цін і мита.
Резервні фонди	Утворюються згідно законодавства.
Доходи від зовнішніх та внутрішніх позик	Умови проведення позик, наявність тимчасово вільних коштів.

В сучасних умовах дефiциту фiнансових ресурсiв як на державному рiвнi, так i на рiвнi пiдприємств важливим є пошук нових видiв доходiв (проведення прискореної амортизацiї, випуск цiнних паперiв, приватизацiя, здача майна в оренду та iнше).

1.2 Показники оцінки ефективності управління фінансовими ресурсами підприємства

Фінансові показники – це абсолютні величини, які характеризують створення й використання фінансових ресурсів в економіці держави, її фінансове становище, результати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення, розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за допомогою фінансів. Вони визначають кількісну й якісну характеристику господарських явищ і процесів при функціонуванні фінансів як складової частини економічної системи.

Індивідуальні — деталізують зведені та доповнюють їх. Зведені фінансові показники можна умовно розподілити на загальнодержавні, галузеві й територіальні.

До числа зведених фінансових показників належать: загальний обсяг фінансових ресурсів, обсяги доходів і видатків бюджету, обсяг грошових нагромаджень в економіці держави, розміри фонду споживання та фонду нагромадження тощо. Ці показники дають змогу визначити загальноекономічні пропорції, рівень фінансового забезпечення показників економічного й соціального розвитку, рівень збалансованості прогнозних показників.

Зведені фінансові показники, крім сказаного вище, повинні давати оцінку фінансового аспекту ефективності суспільного виробництва протягом певного періоду в розрахунку на одиницю всіх затрат, які необхідні для його одержання. Проте ці зведені показники потребують додаткових розрахунків. До їх числа належить показник фінансових результатів виробництва. Він розраховується як відношення загальної суми одержаних фінансових ресурсів у державі до вартості основних і оборотних фондів і фонду заробітної плати. Показник фінансових результатів виробництва дає змогу оцінити ефективність використання залучених до виробничого процесу ресурсів.

Коефіцієнти ліквідності.

Ліквідність – це здатність організації своєчасно оплатити свої боргові зобов’язання за рахунок власних активів, тобто конвертувати свої активи в готівку для розрахунків за своїми боргами. Недостатня ліквідність може збільшити витрати на фінансування організації та зробити неможливими сплату рахунків і виплату дивідендів. Основними показниками ліквідності є такі:

коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття, CURRENT RATIO). За його допомогою можна оцінити, яку частку своїх короткострокових зобов’язань організація може покрити за рахунок реалізації поточних активів:

; (1)

де ОА - оборотні активи,

ПЗ - поточні забов’язання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства.

Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

; (2)

де ГК - грошові кошти,

ПІ – поточні інвестиції,

ІОА – інші оборотні активи,

ПЗ – поточні зобов’язання.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

, (3)

де ГК- грошові кошти,

ПІ - поточні інвестиції,

ПЗ- поточні забов’язання.

Фінансова стійкість – характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів. Фінансова стійкість відбиває рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу. За результатами розрахунків фінансової стійкості можна зробити висновки:

а) про інтенсивність використання позикових засобів;

б) про ступінь залежності від короткострокових зобов'язань;

в) про рівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5. Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.

Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.

, (4)

де ВК- власний капітал,

НБ - на валюту балансу.

2) Коефіцієнт мобільності характеризує ступінь ліквідності оборотних коштів, тобто їх можливість бути засобами платежу, розраховується як відношення грошових засобів і короткострокових фінансових інвестицій до вартості оборотних засобів. Зростання цього коефіцієнту свідчить про підвищення рівня платоспроможності підприємства[5].

, (5)

де ВОК- власний оборотний капітал,

ВК – власний капітал.

Коефіцієнти ділової активності (Коефіцієнти оборотності)

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності.

Коефіцієнти оборотності – система показників фінансової активності підприємства, яка характеризує наскільки швидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності.

1) Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

, (6)

де Д - дохід,

СргодсумДЗ – середньогодова сума дебіторської заборгованості,

ДЗ - дебіторська заборгованість.

2) Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

, (7)

де СРП - собівартість реалізованої продукції,

КЗн - кредиторська заборгованість початок періоду,

КЗк - кредиторська заборгованість кінець періоду.

Фінансове планування відображає формування і використання фінансових ресурсів та їх балансування у плановому періоді. Вихідними даними для фінансового планування служать:

- фінансова політика діяльності підприємства та її окремі аспекти;

- фінансова стратегія на плановий період;

- виробничі показники та плани операційної і фінансової діяльності;

- результати фінансового аналізу за попередній період та оцінка фінансового стану підприємства на початок планового періоду.

Тож у розділі ми розглянули процес формування фінансових ресурсів, їх склад, структура, обсяг обумовлюються розміром виробництва та фінансовим становищем господарських суб'єктів. Визначили основні джерела формування фінансових ресурсів підприємства, напрями використання фiнансових ресурсiв пiдприємств, органiзацiй i установ. Також визначили показники фінансової стійкості, та коефіцієнти ділової активності (Коефіцієнти оборотності).

Аналіз ділової активності дозволив проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності.

Сукупність фінансових показників створює систему, що розподіляється на зведені й індивідуальні показники. Зведені показники характеризують явища й процеси на макрорівні. Фінансове планування відображає формування і використання фінансових ресурсів, та їх балансування у плановому періоді.

2. Оцінка ефективності управління фінансовими ресурсами
ТОВ «Зет-тур»

2.1 Характеристика діяльності підприємства ТОВ «Зет - тур»

Туристичне підприємство «Зет - тур» існує на туристичному ринку України з 2002 року. Підприємство є товариством з обмеженою відповідальністю і здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії № 218000 (Серія АБ), виданої 3.01.05. Термін дії ліцензії - до 2011 рік. ТОВ "Зет-туризму" здійснює туристичну діяльність як турагент. Займається такими видами господарської діяльності як організація іноземного, внутрішнього і зарубіжного туризму та екскурсійну діяльність.

ТОВ «Зет-тур» не має власного будинку і тому орендує приміщення під офіс площею 80 м2 за адресою пр. Київський 34/12. Офіс включає в себе 3 кімнати.

Туристичне підприємство оснащене офісними меблями, засобами зв'язку, комп'ютерною технікою. Серед обладнання перебуває у власності підприємства знаходиться: персональний комп'ютер, принтер, факс, 3 телефони.

ТОВ "Зет-тур" було створено для організації, розвитку внутрішнього та іноземного туризму та отримання прибутку.

Директором «Зет-тур» є Шершікова Олена Іванівна, яка має диплом Донецького інституту туристичного бізнесу.

Підприємство володіє власним автобусом 2004 року випуску. На території м. Святогорська розміщується пансіонат «Примус» - власність підприємства. Пансіонат "Примус" являє собою двоповерховий будинок з 27 спальними місцями різного рівня комфорту. Пансіонат, цілий рік опалювальний і з гарячою водою.

«Зет-тур» здійснює організацію відпочинку клієнтів у Туреччину, Єгипет, Італію, Іспанію, Францію, Туніс, Словаччину, Таїланд, Австрію, Болгарію.

Вибір країни виробляється:

• шляхом відстеження потоків туристів в той чи інший регіон, що свідчить про зростання попиту;

• на основі врахування національних, історичних, природних, кліматичних, релігійних особливостей країни;

• на підставі наявності розвинутої інфраструктури і сприятливої епідеміологічної обстановки в регіоні;

• шляхом впливу моди на той чи інший курорт;

• використовуючи думки клієнтів;

• на підставі складності транспортування;

• на підставі маркетингових досліджень.

При виборі закордонного партнера використовуються наступні критерії:

• ступінь впливу у своїй країні на готельне господарство, транспортні, екскурсійні фірми та підприємства харчування;

• можливість надання більш якісних послуг за більш низьку ціну;

• тривалість роботи в туризмі;

• можливість надання візової підтримки;

• можливість оперативно надати інформацію про наявність місць у готелях;

• об'єктивність наданої інформації;

• порядність.

Туроператором по Чорногорії, Хорватії та Угорщини є туристичні компанії "Аполо" (м. Київ) і "Акорд" (м. Львів). Тури по Західній Європі пропонуються туристичними підприємствами "Феєрія" (м. Київ) та Артекс (м. Київ). Туроператором по Туреччині є компанія "Пан Юкрейн". Вильоти в Туреччині проводяться не з Донецька, а із Запоріжжя, що заощаджує 50 дол.

Всередині країни туристичне підприємство «Зет-тур» організовує тури до Криму на узбережжі чорного моря, Карпати. Проживання туристам надається в пансіонатах «Хвиля», «Ай-Петрі», «Золотий берег», «Ясна поляна», «Красотель-Норд» (м. Ялта, м. Місхор, м. Судак, Гаспра, Партеніт).

Важливе місце в роботі турфірми «Зет-тур» приділяється рекламі. Тільки в рік на рекламу підприємство витрачає близько 5 тисяч гривень. Реклама здійснюється у газетах «Салон», «Кур'єр» (120 грн на місяць), і «Донецькі Новини» (80 грн. В місяць).

У той же час необхідно зазначити, що ТОВ «Зет-тур» не займається створенням іміджевої реклами, а тільки рекламою пропонованих туристичних поїздок.

В даний час в туристичному підприємстві «Зет-тур» працює 3 людини, включаючи директора. Всі співробітники мають освіту в сфері туризму. На даному підприємстві діє лінійно - функціональна структура управління. Лінійно - функціональна структура управління містить в собі спеціальні підрозділи при лінійних керівниках, які допомагають їм виконувати завдання організації.

Директор ТОВ "Зет-тур"

Начальник турвідділу

Бухгалтер

Адміністратор

пансионату "Примус"

Черговий

Менеджер

Черговий

Рис. 2.3 Структура управління в ТОВ "Зет-тур"

Аналізуючи макросередовище підприємства, необхідно вказати, що підприємство працює в умовах досить нестабільною економки, викликаної нестабільною економічною політикою держави. Організоване Міністерство культури і туризму не приділяє належну увагу розвитку туризму на державному рівні.

Основним об'єктом мікросередовища є конкуренти, тому необхідно визначити рівень і вплив конкуренції на створюване туристичне підприємство.

На ринку туристичних послуг міста Донецька спостерігається тільки нецінова конкуренція. Ціни в усіх турпідприємств практично однакові, коливання в межах 5%. Конкурентна перевага досягається в основному за рахунок більш ефективної реклами і стимулювання збуту, створення репутації.

Основними конкурентами в Донецьку є турпідприємства "Краун", "Населений острів", оскільки вони всі пропонують тури в м. Святогірськ, де знаходиться пансіонат ТОВ "Зет-тур". Основними конкурентами безпосередньо в м. Святогірськ є організації або приватні особи, які надають на певний час приватні котеджі, а також інші пансіонати. До конкурентів не слід відносити комплекс "Святоград", що відкрився в 2004 р., оскільки він орієнтований на іншу цільову групу, з більш високим рівнем доходів.