Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Шляхи передачі англомовних фразеологічних одиниць, об'єднаних поняттями “зовнішність і вік”

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ОСНОВИ ФРАЗЕОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

1.1. Предмет і завдання фразеології, поняття фразеологізму

1.2. Класифікації фразеологічних одиниць

1.2.1. Класифікація фразеологізмів за В. В. Виноградовим

1.2.2. Класифікація фразеологізмів за О. В. Куніним

1.2.3.Класифікації фразеологічних одиниць за А. І. Смирницьким та

О. І. Альохіною

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

РОЗДІЛ ІІ. КОНЦЕПЦІЇ ЩОДО ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ, ОБ'ЄДНАНИХ ПОНЯТТЯМИ “ЗОВНІШНІСТЬ І ВІК”

2.1. Способи перекладу англомовних фразеологічних одиниць, об'єднаних поняттями “зовнішність і вік”

2.2. Труднощі перекладу фразеологічних одиниць, об'єднаних поняттями “зовнішність і вік”

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

РОЗДІЛ IIІ. АНАЛІЗ СПОСОБІВ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ, ОБ'ЄДНАНИХ ПОНЯТТЯМИ “ЗОВНІШНІСТЬ І ВІК”

3.1. Аналіз способів перекладу фразеологічних одиниць, об'єднаних поняттям “зовнішність”

3.2. Аналіз способів перекладу фразеологічних одиниць, об'єднаних поняттям “вік”

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

SUMMARY

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК А. СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ, ОБЄДНАНИХ ПОНЯТТЯМ “ЗОВНІШНІСТЬ”

ДОДАТОК В. СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ, ОБЄДНАНИХ ПОНЯТТЯМ “ВІК”

ВСТУП

Англійська та українська мови мають тисячолітню історію. За такий довгий період в обох мовах століттями накопичувалися різні вирази. Одні з них були невдалими і швидко зникали. Інші ж, навпаки, виявилися точними та яскравими і тому прижилися, залишилися у мові. Саме так і виник особливий прошарок мови – фразеологія, яка успішно існує як в українській, так і в англійській мовах.

Знання мови неможливе без знання особливо забарвлених мовних одиниць, тобто фразеологічних зворотів. Використання фразеологізмів прикрашає мову та поповнює інтелектуальний рівень мовця.

Вивчення фразеологічних одиниць є необхідною складовою частиною дослідження лінгвоментальності певного народу. Стійкі звороти відбивають досвід, накопичений протягом тисячоліть, та маніфестують концептуальний шар свідомості народу.

Метою дослідження є виявлення особливостей та способів перекладу ФО англійської мови, об'єднаних поняттями «зовнішність і вік» українською мовою.

Для досягнення поставленої мети необхідне розв’язання таких завдань:

1. визначити теоретичні засади дослідження;

2. визначити способи передачі англійських фразеологізмів на українську мову;

3. виявити труднощі перекладу англійських фразеологізмів, об'єднаних поняттями «зовнішність і вік» українською мовою.

Об'єктом дослідження є фразеологізми англійської мови, об'єднані поняттями «зовнішність і вік» та їх відповідники українською мовою.

Предметом дослідження є особливості перекладу ФО англійської мови, об'єднаних поняттями «зовнішність і вік» українською мовою.

Матеріалом дослідження стали близько 128 фразеологічних одиниць та їх відповідники українською мовою, відібраних із англо-українських фразеологічних словників К. Т. Баранцева та О. В. Куніна.

РОЗДІЛ I. ОСНОВИ ФРАЗЕОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

Фразеологізми справедливо вважають одним із невичерпних джерел посилення експресивності. Вони збагачують наше уявлення про навколишню дійсність, відчутно поповнюють словниковий склад мови. Фразеологізми як яскравий стилістичний засіб здатні зробити мову сильною і красивою, образною і переконливою.

Предмет і завдання фразеології, поняття фразеологізму

Фразеологія є розділом мовознавства, що вивчає стійкі поєднання в мові. Фразеологією називається також сукупність стійких сполучень у мові в цілому, в мові того чи іншого письменника, в мові окремого художнього твору і т. п. Фразеологія є наукою що вивчає фразу, хоча найчастіше цей термін означає не саму науку, а швидше її матеріал [1, с.10].

Спірним залишається питання про те, коли зародилась фразеологія. Одні схильні вважати основоположником даної науки швейцарського лінгвіста французського походження Ш. Баллі. Відомо, що в своїх роботах з французької стилістики певне місце він відвів опису сполучень слів. Фразеологію ж розглядав як розділ лексикології, бо ФО еквівалентні слову [6, с. 15]. На думку інших, наука про фразеологізми зародилася тоді, коли В.В. Виноградов дав визначення основних понять, обсягу і завдань фразеології.

Більшість мовознавців дотримується широкого визначення терміна фразеологія (гр. phrasis – “вираз, зворот”, logos – “слово, вчення”): це 1) сукупність фразеологізмів певної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Більш вузьке тлумачення терміна зустрічаємо у О.В.Куніна, який стверджує, що фразеологія є наукою про фразеологічні одиниці, тобто про стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, які не утворюються за структурно-семантичними моделями змінних сполучень, що їх утворюють.

У Вебстерському словнику термін фразеологія пояснюється як спосіб уживання та систематизація слів [4, с.18]. У вітчизняних тлумачних словниках знаходимо тлумачення фразеології як розділу мовознавства, що вивчає усталені звороти мови, фразеологізми [6, с.36]. Отже, як бачимо, в англомовних виданнях фразеологія навіть не розглядається як наука, галузь лінгвістики (на відміну від лексикології: лексикологія – наука про походження та значення слів).

О. В. Кунін також звертає увагу на те, що в англо-американській лінгвістичній літературі фразеології присвячена невелика кількість досліджень [16, с.4]. Однак у них немає ґрунтовного розгляду основних питань фразеології. Таким чином, дане дослідження спирається переважно на праці вітчизняних дослідників.

Розглянувши об'єкт і завдання фразеології, можна з упевненістю стверджувати, що ця відносно нова наука вже не вписується в рамки лексикології та стилістики, хоча вона тісно межує з ними.

Що стосується лексикографії, то її завдання лише фіксувати в словниках відхилення у значенні слів, що входять до фразеологічної одиниці [10, с. 7]. Однак не варто забувати, що передумови виникнення фразеології як самостійної лінгвістичної дисципліни були підготовлені саме в стилістиці і лексикографії.

Основною одиницею фразеології є фразеологічна одиниця (ФО). Під ФО розуміємо відносно стійку структурно-семантичну єдність лексико-граматичних утворень, що характеризуються стійкістю словникового складу, експресивністю та відтворюваністю [7, с. 24]. ФО має свою семантику, яка відрізняється від семантики повнозначного слова: фразеологізми є семантично багатші від окремих слів вільного вживання.

В. В. Виноградов подає визначення фразеологізму як стійких словосполучень, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні [10, c. 26].

Фразеологічні одиниці в різних джерелах іменовані по-різному: нерозривні поєднання, стійкі поєднання, або незмінні вирази, тобто тісні єдності, що складаються з декількох слів і виражають цілісне поняття [4, с.12].

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.

У зв'язку з вищесказаним можна позначити деякі завдання фразеології. По-перше, фразеологічні одиниці потребують чіткої систематизації та класифікації. По-друге, не простеживши шлях її історичного розвитку, неможливо до кінця зрозуміти суть фразеологічної одиниці і, отже, точно визначити їх значення та застосування в мові [7, с. 51]. Необхідно також з'ясувати закономірності їх виникнення в мові та причини припинення їх вживання і, нарешті, способи їх взаємодії з іншими засобами виразності в мові.

Як зазначає М.Ф.Алефіренко, фразеологізми, з одного боку, характеризуються всіма основними властивостями, притаманними одиницям мови, а з другого, – відрізняються від інших мовних одиниць тільки їм властивими ознаками [2, с.130]. На його думку, об’єднувати лексеми і фраземи в один мовний рівень не можна з декількох міркувань: тому що синтагматичні зв’язки фразем і лексем мають не мовний, а мовленнєвий характер, і по-друге, тому що фраземи можуть вступати в синтагматичні відношення з синтаксичними одиницями, і тоді слід було б виділяти й неіснуючий синтаксично-фразеологічний рівень.

Не можна залишити поза увагою сам термін “фразеологізм”, оскільки він, по-перше, є предметом фразеології як науки, а, по-друге, – об’єктом дослідження. Різні лінгвісти вживають різноманітні терміни (фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, ідіома, фразеологічний зворот, стійке словосполучення та ін.) для позначення одного і того ж поняття.

Як правило, поняття “фразеологічна одиниця” та “фразеологізм” ототожнюються. Інші терміни можуть розрізнятися (як правило, це залежить від різниці у класифікаціях ФО). У межах стійких зворотів О.І. Смирницький [19, с.4], наприклад, розрізняє фразеологічні одиниці (стилістично нейтральні звороти, які позбавлені метафоричності або ж втратили її) та ідіоми (які базуються на переносі значення, на метафорі). Н. М. Амосова виділяє фраземи та ідіоми [1, с. 6]. Ідіоми, на її думку, характеризуються цілісним значенням, які на відміну від фразем, є одиницями постійного контексту.

Тлумачення ідіоми В. В. Виноградовим дуже близьке до вищезазначеного. Він стверджує, що ідіоми, або фразеологічні зрощення, характеризуються семантичною неподільністю, абсолютною непохідністю значення цілого з компонентів [10, с.36].

В англо-американській лінгвістиці термін “фразеологізм” не вживається взагалі. Англійський фразеолог Л. П. Сміт використовує слово idiom, яке вживається в його вузькому значенні, а саме для визначення таких особливостей мови, які є мовленнєвими аномаліями, що порушують або правила граматики, або закони логіки [20, с.24]. Оксфордський словник подає тлумачення терміну idiom наступним чином: сукупність послідовно зв’язаних слів, які необхідно завчити як єдність, загальне значення якої важко або неможливо зрозуміти, виходячи зі змісту кожного слова.

У “Вебстерському словнику” дана лексема також багатозначна: idiom – мова народу, країни, класу, спільноти чи рідше – особистості; структура звичайних моделей виразів мови; конструкція, вираз тощо, що має значення, відмінне від буквального, або що не відповідає звичайним моделям мови; характерне авторське вживання [20, с. 96].

Отже, фразеологія є наукою що вивчає фразу, хоча найчастіше цей термін означає не саму науку, а швидше її матеріал. Фразеологізм — семантично пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.

Класифікації фразеологічних одиниць

Фразеологічні одиниці (фразеологізми) — це звичайно словосполучення, розкладні щодо змісту, але усталені в мові як матеріал широковживаної цитати (прислів'я, приказки, вдалі вирази письменників, що стали "крилатими", тощо).

Класифікація фразеологізмів за В.В. Виноградовим

Існують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільш поширеною є структурно-семантична класифікація В.В. Виноградова. Він виділяє три типи фразеологізмів:

1. Фразеологічні зрощення є типом абсолютно неподільних, нерозкладних стійких словосполучень, цілісне значення яких невмотивоване, тобто не випливає із значень слів-компонентів, наприклад: Blue Bonnet – шотландець; to run away – накивати п'ятами; to kiss the hare's foot – спізнюватися [3, с. 25].

Визнаючи фразеологічні зрощення як своєрідні складні синтаксичні слова, які ще прийнято називати ідіомами, В. В. Виноградов підкреслює, що їх значення не мають ніякого зв'язку із значенням складових компонентів.

Основною ознакою фразеологічних зрощень є їх семантична нерозкладність, неподільність, абсолютна неможливість виведення значення цілого із значень компонентів [19, с. 22 – 24]. Перетворення словосполучення у фразеологічне зрощення відбувається з різних причин, серед яких немалу роль відіграє переосмислення, втрата прямого значення словами-компонентами, поява нового образу, емоційні та експресивні фактори.

2. Фразеологічні сполучення є такими стійкими мовними зворотами, які не є безумовними семантичними одиницями, оскільки характеризуються певною самостійністю складових частин [19, с. 25 – 26]. Одне слово у фразеологічному сполученні семантично зумовлене й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку, наприклад: the break of the day – світанок; prove a success – мати успіх; take one's easy – відпочивати.

3. Фразеологічні єдності теж є стійкими словосполученнями, семантично неподільними і цілісними за значенням [19, с. 27 – 29]. Однак у фразеологічних єдностях цілісне значення може бути вмотивованим, є результатом впливу лексичних значень слів-компонентів, наприклад: baker's dozen – чортова дюжина; one's place in the sun – місце під сонцем; Pandora's box – скринька Пандори.

Наведені приклади свідчать, що фразеологічні єдності, як і зрощення, теж семантично неподільні і виражають цілісне значення, але, на відміну від фразеологічних зрощень, вони мають умотивоване значення. У своєму компонентному складі фразеологічні єдності вміщують такий елемент, який сприяє мотивації значення фразеологізму в цілому. Крім того, у фразеологічних єдностей граматичні відношення між компонентами відносно легко розрізнити і можна звести до живих сучасних зв'язків.

Образність значення, яка сприяє нерозкладності фразеологічного зрощення і фразеологічної єдності, не дозволяє заміни компонентів фразеологізму без втрати значення цілого, а значить і втрати виразу як мовної одиниці. У той же час фразеологічні єдності і зрощення можуть бути замінені іншими синонімічними фразеологізмами або словами. Завдяки такій їх властивості В. В. Виноградов вважає фразеологічні єдності і фразеологічні зрощення потенційними еквівалентами слів [18, с. 14].

Класифікація В.В. Виноградова відіграла важливу роль у розробці теоретичних питань фразеології. Вона розкрила механізм утворення фразеологічного значення, відношення семантики цілого виразу до значень слів-компонентів, що його складають. Ця класифікація глибоко увійшла у фразеологічну науку, дістала широке визнання і стала придатною не тільки для російської мови, на ґрунті якої вона була створена, а й для інших мов, в даному випадку для англійської.

1.2.2. Класифікація фразеологічних одиниць за О. В. Куніним

Найбільш поширеною класифікацією англійських фразеологічних одиниць є тематична [16, c. 13]. У її рамках різними вченими виділяються групи фразеологізмів за семним складом значень. Класифікація має основні типи, сформовані за наявності основної архісеми (наприклад, відчувати емоції), які далі поділяються на більш приватні групи (такі як, хвилювання, страх, байдужість і т. п.).

Застосовується також і класифікація за співвіднесеністю фразеологізмів з певними частинами мови (так звана смислова класифікація). В основі поділу – приналежність основного слова виразу до певної частини мови. О.В. Кунін виділив наступні розділи:

Дієслівні стійкі поєднання: to look a sight, to pull somebody's leg, to put one's foot down та ін.

Стійкі поєднання з прикметниками: a good heart, a naked eye, a green eye, a cool head та ін.

Стійкі поєднання з іменниками: in the neck of time, at the heart of something, to lose one's legs, all legs та ін..

Стійкі вирази з прийменниками: at first hand, to be sick at heart, to look over one's shoulder at та ін.

Також, О. В. Кунін розробив крім класифікації фразеологічних одиниць за співвіднесеністю з частинами мови класифікацію англійських фразеологізмів з точки зору їх походження. Він виділив наступні категорії [16, c. 9-13]:

власне англійські (які він підрозділяє за часом виникнення на давньо-англійські, середньо-англійські, ново-англійські);

запозичені (у тому числі біблеїзми грецизми і т. п.).

1.2.3. Класифікації фразеологічних одиниць за А. І. Смирницьким та

О. І. Альохіною

А. І. Смирницький ділить англійські стійкі вирази на:

ті, які володіють яскравою експресивністю та емоційною маркованістю;

ті, які позбавлені цього, стилістично нейтральні.

О. І. Альохіна виділяє семантичні фразеологічні серії і моделі за ознакою смислової близькості (але не синонімії), наприклад, за ознакою відношення загального поняття до певного [8, c.114]. При цьому враховуються і структурні особливості сталих виразів. Так, О. І. Альохіна виділяє особливі дієслівні структурно-семантичні моделі, групуючи їх у певні семантичні серії.

Хоча фразеологізми є стійкими сполученнями слів, можливе існування кількох варіантів одного фразеологічного звороту. Такі варіанти можуть відрізнятися окремими елементами лексичного складу, іноді стилістичним забарвленням, але ці відмінності не порушують тотожності фразеологічного обороту, у фразеологічній єдності зберігається єдиний образ. Проте слід відрізняти синонімічні фразеологічні звороти від варіантів фразеологічного обороту.

Зазвичай фразеологізми мають одне значення, але бувають багатозначні фразеологізми а також фразеологізми-омоніми. Фразеологізми часто бувають омонімічними вільним сполученням слів, або ж вступати зі словами і між собою в синонімічні та антонімічні відносини. Як і слова, фразеологізми можуть мати обмежену сполучуваність.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

Отже, можна зробити висновок, що основна проблема фразеології – це відсутність загальноприйнятого терміна, що визначає фразеологічну одиницю. Не всі питання природи фразеологічних одиниць, їх семантики всебічно й остаточно розв'язані. І нині існує розбіжність у поглядах мовознавців на предмет фразеології, її обсяг. Ось чому саме від з'ясування такого поняття як зміст фразеологічної одиниці, від характеристики його найважливіших диференційних ознак, тобто тих рис, які дозволяють нам фразеологізм називати фразеологізмом, залежить вивчення фразеології в цілому, а також окремих її аспектів. Відсутність чітких критеріїв у визначенні самої сутності фразеологічної одиниці негативно відбивається на укладанні фразеологічних словників, що також є проблемою.

У результаті вивчення наукових джерел було виявлено сутність поняття «фразеологізм», наскільки це можливо за відсутності єдності думок науковців, що досліджують цю тему, а також подано загальну характеристику існуючих класифікацій за В. В. Виноградовим, О. В. Куніним, А. В. Смирницьким та О. І. Альохіною.

РОЗДІЛ ІІ. КОНЦЕПЦІЇ ЩОДО ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ, ОБ'ЄДНАНИХ ПОНЯТТЯМИ “ЗОВНІШНІСТЬ І ВІК”

Переклад фразеологічних одиниць є однією з найбільш складних і цікавих проблем, що розробляються в рамках сучасної теорії перекладу. Труднощі перекладу фразеологічних одиниць, пояснюються складністю їх семантичної структури. Фразеологізми є своєрідними "мікротекстами" [12, c. 26-28], вбирають в себе різноманітну інформацію про об'єкти реальної дійсності.

Теза про належність фразеологізмів до одиниць перекладу, зрозуміло, не ставить під сумнів правильність того положення, що одиницями перекладу можуть бути одиниці різних мовних рівнів, а вказує лише на те, що одиниця перекладу не обов'язково збігається з одиницею будь-якого з прийнятих рівнів мовної ієрархії [10, с. 39]. Стосовно фразеології, це означає, що її одиниці можуть вважатися одиницями перекладу незалежно від того, виділяється вона в самостійний мовний рівень або не виділяється. Тому при перекладі дуже важливо розглядати кожен фразеологізм як цілісну і мінімальну одиницю перекладу.

2.1. Способи перекладу англомовних фразеологічних одиниць, об'єднаних поняттями “зовнішність і вік”

Оптимальним перекладацьким рішенням, безсумнівно, передачі англомовних фразеологічних одиниць, об'єднаних поняттями “зовнішність і вік” є пошук ідентичної фразеологічної одиниці. Проте слід визнати, що число подібних відповідностей в англійській та українській мовах вкрай обмежена.

Існують такі способи перекладу фразеологічних одиниць – переклад фразеологічним еквівалентом, фразеологічним аналогом, описовим перекладом, контекстуальними замінами та калькуванням, але найкращим способом перекладу образної фразеології, без сумніву, є використання відповідного фразеологізму в рідній мові. Застосування цього способу перекладу забезпечує не тільки передачу змісту, але й відтворення образності та експресивності англійського виразу.

Фразеологічний еквівалент. Такі образні фразеологічні одиниці в рідній мові, які повністю відповідають по змісту якому-небудь англійському фразеологізму і які базуються на одному з ним образі перекладаються за допомогою еквівалентів.

Фразеологічні аналоги. Кількість образних фразеологічних одиниць, які співпадають по змісту та образності в англійській та рідній мовах, порівняно невелика. Значно частіше перекладачеві треба використовувати український фразеологізм, аналогічний по змісту англійському, але, який базується на іншому образі.

Використання відповідного аналогу забезпечує такий же адекватний переклад англійського фразеологізму, як і у випадку існування фразеологічного еквівалента.

Дослівний переклад (калькування) фразеологічних одиниць. Іноді перекладач, намагаючись зберегти образність оригіналу при перекладі фразеологізму, який немає ні еквіваленту, ні аналогу в рідній мові, вдається до дослівної передачі образу в іноземній фразеології. Такий спосіб може бути застосований в тому випадку, якщо в результаті калькування отримаємо вираз, образність якого легко сприймається українським читачем та не створює враження непридатності загальноприйнятим нормам української мови. Іноді при дослівному перекладі англійського фразеологізму використовують вставні слова : як говориться, як кажуть; ніби підкреслюючи цим, що іноземна фраза приведена дослівно. Дослівний переклад не є фразеологічним перекладом, бо він не використовує готові фразеологічні одиниці, які є у мові перекладу, а кожного разу створює новий образний зворот.

Описовий переклад. Якщо англійський фразеологізм не має в рідній мові еквіваленту або аналогу, а дослівний переклад міг би привести до малозрозумілого буквалізму, перекладачеві необхідно відмовитись від передачі образності та використовувати описовий переклад – з поясненням змісту фразеологічної одиниці за допомогою вільного сполучення слів.

Контекстуальні заміни при перекладі полягають в тому, що перекладач намагається знайти таку українську ФО, яка хоча і не відповідає по значенню англійському фразеологізму, але з достатньою точністю передає його зміст у даному конкретному контексті.

За відсутності безпосередніх відповідностей, фразеологізм, ужитий в мові оригіналу, можна перекласти за допомогою аналогічної фразеологічної одиниці, хоча він і буде побудований на інший словесно-образній основі. Слід також ураховувати, що стилістичне або емоційне забарвлення не завжди збігаються. У цьому випадку взаємозаміна неможлива.

При перекладі текстів культурно-історичної тематики застосовують калькування поряд з поясненням у можливо більш короткому вигляді. Такий вид перекладу називається подвійним, або паралельним.

Якщо в мові перекладу немає фразеологізмів, у більшому чи меншому обсязі еквівалентних вихідній фразеологічній одиниці, потрібно шукати відповідні за значенням і забарвленням слова, так звані однослівні часткові еквіваленти фразеологізмів.

При перекладі фразеологічної одиниці з однієї мови на іншу рекомендується користуватися найбільш повними тлумачними фразеологічними двомовними словниками [5, с. 14].

Труднощі перекладу фразеологічних одиниць, об'єднаних поняттями “зовнішність і вік”

При передачі фразеологічних одиниць, об'єднаних поняттями “зовнішність та вік” , у перекладача можуть виникнути деякі труднощі.

Фразеологізми є особливими типами сполучень. Основною їх особливістю є часткова або повна невідповідність плана змісту плану вираження, що визначає специфіку фразеологізму і, безумовно, буде впливати на вибір прийомів і способів перекладу.

Практично в будь-якій мові відзначено декілька рівнів фразеологізмів, причому не всі вони загальновідомі, загальновживані та зафіксовані словниками. Деякі з них використовуються тільки певними групами носіїв мови і відсутні в словниках. Саме тому першорядним завданням перекладача є вміння розпізнати фразеологічну одиницю в тексті, відрізнити стійке поєднання від змінного.

Вміння аналізувати мовні функції є ще однією умовою адекватного перекладу фразеологізмів. Іноді автори використовують фразеологічну одиницю одразу в декількох значеннях для створення образних чи емоційних асоціацій або гумористичного ефекту.

Бувають випадки, коли доводиться відновлювати фразеологічну одиницю, яка зазнала авторської трансформації і передати в перекладі бажаний ефект [16, с. 55].

Ще однією складністю є національно-культурні відмінності між близькими за змістом фразеологічними одиницями у різних мовах. Найчастіше, збігаючись за змістом, фразеологічні одиниці мають різну емотивну функцію або стилістичну забарвленість.

Аналогічні проблеми можуть виникнути навіть при перекладі фразеологізмів, які мають однакове джерело, наприклад, біблійне, античне або міфологічне. Такі фразеологізми будуть називатися інтернаціональними. До них належать фразеологічні одиниці, які запозичувалися з мови в мову, або ж виникали у різних народів незалежно одне від одного внаслідок спільності людського мислення, близькості окремих моментів соціального життя, трудової діяльності, виробництва, розвитку науки та мистецтв.

З найбільшими труднощами доводиться стикатися при роботі з фразеологічними одиницями, заснованими на сучасних реаліях. Лише деякі з них швидко стають популярними і проникають у міжнародні словники [17, с.35].

Нарешті, слід згадати і різного роду історичні вирази, чи крилаті фрази. Складність полягає в тому, що іноді вони мають по кілька відповідностей, як у мові оригіналу, так і в мові перекладу.

Отже, маючи справу з фразеологічними одиницями при перекладі перекладач повинен не тільки знати обидві мови, але й вміти аналізувати стилістичні та культурно-історичні аспекти вихідного тексту у порівнянні з можливостями мови, яка перекладається.