Шляхи удосконалення загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи розвитку загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття……………………
- Огляд періодичних джерел і нормативної бази…………………………………
- Основи розвитку загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття……………………………………………………
.
Розділ 2. Загальнообов’язкове
державне соціальне страхування на випадок
безробіття……………………………………………………
2.1.Принципи страхування на
2.2.Джерела формування коштів фонду…………………………………………………..
2.3.Порядок використання
2.4.Діяльність Державної
Розділ 3. Шляхи удосконалення загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття…………………………….
Висновки і пропозиції………………………
Використана література……………………………………………………
ВСТУП
Державні цільові фонди є основною складовою державної системи соціального захисту населення. Створення структурних підрозділів фондів на регіональному рівні повинно забезпечувати вирішення визначених завдань безпосередньо в адміністративно-територіальних одиницях.
Функціонування державних цільових фондів є одним з методів державного регулювання соціально-економічних процесів. Джерела фінансування цільових фондів, які формуються під контролем держави – Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд соціального захисту інвалідів, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань визначаються законодавством України. Фінансове обслуговування та порядок звітності про виконання кошторисів зазначених фондів визначає Державне казначейство України. Діяльність Фонду соціального страхування України на випадок безробіття регламентується Законом України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закон України « Про зайнятість населення».
Змістом реформи соціального
забезпечення населення України
шляхом запровадження системи
- Створення стійкої фінансової системи для економічного захисту
Людини у разі настання безробіття, тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, народження дитини, нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, старості та інших випадків, передбачених законодавством, за рахунок страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб.
- створення ефективної системи управління соціальним страхуванням за участю представників трьох сторін соціального партнерства.
- удосконалення виплат.
- встановлення дієвого контролю за цільовим використанням коштів цільових страхових фондів.
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття – державний цільовий фонд. Державні цільові фонди – це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення. Рахунки цільових фондів Державного бюджету створюють у відповідності до законів.
Передача коштів з рахунка загального фонду на рахунки цільових фондів бюджету дозволяється тільки у відповідності до бюджетних призначень.
Управління коштами державних цільових фондів є автономним відносно бюджетів. Керівництво цих фондів самостійно визначає напрями витрачання коштів відповідно до законодавства.
Цільові фонди певною мірою доповнюють Державний бюджет, мають строго цільове призначення і на інші цілі не використовуються.
По суті перелічені фонди є новою складовою частиною фінансів України, яка перебуває на стадії становлення.
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року і статутом Фонду.
Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.
Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Головною метою
Фонду соціального
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю стабілізації ситуації на ринку праці України в умовах світової фінансової кризи, так як державна служба зайнятості є одним з головних органів по забезпеченню соціального захисту в умовах загострення ситуації на ринку праці на засадах соціального страхування. Вона єдина в українському суспільстві надає широкий спектр послуг громадянам, які звертаються у пошуках роботи, і роботодавцям щодо забезпечення їх робочою силою.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ
1.1 Огляд періодичних джерел і нормативної бази.
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальних послуг.
Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.
Діяльність фонду регулюється:
- Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР);
- Законом України «Про зайнятість населення 803-12»;
- Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (від 2.03.2000 р. № 1533-ІП);
- Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (від 11.01.2001 № 2213-ІП).
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, хто проходить альтернативну (невійськову) службу, працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Об'єктом страхування
на випадок безробіття є
Матеріальне забезпечення здійснюється у таких формах:
> допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
> допомога по частковому безробіттю;
> матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
> матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;
> допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебуває на його утриманні.
Суб'єкти страхування на випадок безробіття – застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.
Страховий випадок
- це подія, через яку
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем).
Страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття.
Фонд загальнообов’язкового
державного соціального
1.2 Основи розвитку загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.
Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, хто проходить альтернативну службу, працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Соціальні послуги, які здійснюються за Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» мають такі види:
- професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;
- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;
- інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття. Усі застраховані особи є членами Фонду.
Управління Фондом здійснюють правління Фондом та виконавча дирекція Фонду. До складу правління Фонду входять по 15 представниках від держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов’язки на громадських засадах. Строк повноважень членів правління фонду становить 6 років і закінчується в день першого засідання нового складу правління Фонду. Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на два роки.
Мета створення фонду — сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіття, створення нових робочих місць та інше.
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ
2.1 Принципи страхування на випадок безробіття.
Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:
- надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
- цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;
- солідарності та субсидування;
- обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;
- паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;
- диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;
- законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.
Застрахованим особам розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати:
для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу:
- до 2 років - 50 відсотків;
- від 2 до 6 років - 55 відсотків;
- від 6 до 10 років - 60 відсотків;
- понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
- перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
- протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
- у подальшому - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю особам виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.
Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, її виплата починається з 91-го календарного дня.
У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги по безробіттю у розрахунку на рік.
Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду.
Допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві відповідно до законодавства України тривалості робочого часу та (або) перерви в отриманні заробітної плати чи скороченні її розмірів у зв'язку з тимчасовим припиненням виробництва без переривання трудових відносин з причин економічного, технологічного та структурного характеру.
Умовами надання допомоги по частковому безробіттю є:
- простій на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (далі - цеху, дільниці), що має невідворотний та тимчасовий характер, який триває не менше одного місяця, не перевищує шести місяців і не залежить від працівника та роботодавця;
- простій протягом місяця, що охопив не менш як 30 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.
У разі якщо простій носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин, а також у разі можливості працевлаштування працівників на інших дільницях, у цехах, на підприємствах, допомога по частковому безробіттю не надається.
Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почався простій, працювали не менше 26 календарних тижнів, сплачували страхові внески та в яких ці простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.
Допомога по частковому безробіттю не надається у разі, якщо працівник:
1. відмовився від підходящої роботи на цьому або іншому підприємстві з повним робочим днем (тижнем);
2. працює на даному підприємстві за сумісництвом;
3. проходить альтернативну (невійськову) службу.
Допомога по частковому безробіттю працівнику встановлюється за кожну годину простою із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові розряду і її розмір не може перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Допомога по частковому безробіттю надається з першого дня простою, тривалість її виплати не може перевищувати 180 календарних днів протягом року.
Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством за рахунок коштів Фонду.
Застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю не підлягає зменшенню.
Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації інвалідам із числа осіб, зазначених у частині другій статті 22, не призначається.
Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.
Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.
Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму.
2.3. Порядок використання коштів фонду.
Кошти бюджету Фонду використовуються на:
1) виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 71 цього Закону;
2) здійснення заходів відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" ;
3) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб;
4) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення його працівників; організацію роботи правління Фонду, розвиток та функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;
5) формування резерву коштів Фонду.
Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.
До коштів страхування на випадок безробіття застосовується казначейське обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів.
Порядок формування та використання резерву коштів Фонду встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку, використовуються в порядку, визначеному правлінням Фонду.
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створюється на державному та місцевому рівнях.
На державному рівні основними напрямами використання фонду є:
> розвиток центрів підготовки, навчання та профорієнтації вивільнюваних працівників;
> проведення наукових досліджень з проблем рівноваги ринку праці та зайнятості населення;
> надання допомоги державним та місцевим центрам зайнятості;
> відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;
> фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом;
> створення резерву коштів Фонду;
> утримання інформаційно-
> створення гуртожитків та тимчасового житла для осіб без певного місця проживання;
> та інше.
На місцевому рівні основними напрямами використання фонду є:
> професійна орієнтація населення, професійне навчання вивільнюваних працівників і безробітних, сприяння їх працевлаштуванню;
> виплата допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю;
> надання безпроцентної
позики безробітним для
> виплата допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;
> дотація роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;
> організація додаткових робочих місць у галузях народного господарства;
> інші витрати, пов'язані із соціальним захистом прав громадян держави на працю.
Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.
З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду утворюється резерв коштів Фонду, який не може перевищувати суму, необхідну для виплати допомоги по безробіттю в розрахунку на місяць (на 2002 рік цей резерв встановлюється у розрахунку на 15 календарних днів згідно із законом від 17.01.2002).
Фонд у своїй діяльності співпрацює з іншими страховими фондами, що здійснюють загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у виконанні функцій збору страхових внесків і контролю за їх сплатою, щодо формування та ведення інформаційної системи платників страхових внесків, у проведенні заходів, пов'язаних з виплатою забезпечення та наданням соціальних послуг, і має право в кожному конкретному випадку приймати спільні рішення щодо фінансування цих заходів.
Виплата пенсій особам, які достроково вийшли на пенсію відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", у період до досягнення ними пенсійного віку здійснюється в установленому законодавством України порядку Пенсійним фондом України за рахунок коштів, що відшкодовуються Фондом.
Прийняття на роботу працівників, розмір заробітної плати, використання робочого часу, виплата застрахованим особам допомоги з часткового безробіття – всі ці моменти від тепер регулюються правовими важелями по-новому. У разі порушення закону посадові особи сплачують штраф від восьми до п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Із 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальобов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.
Цим законом внесено зміни до законодавства про страхування на випадок безробіття, а саме: «Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III Кодексу України «Про адміністративні порушення», «Порядку надання роботодавцю дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних», затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 10.01.2010 року № 1, «Порядку та строків надання дотації роботодавцю для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25.02.2008 року № 82.
Суттєві зміни, зумовлені цим законом, які регламентують права, обов'язки та відповідальність роботодавців, внесені до статей 35 і 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III.
У новій редакції статті 35 цього закону « Права, обов'язки та відповідальність роботодавця» роботодавець зобов'язаний:
1) під час перевірки
правильності використання
2) подавати виконавчій
дирекції Фонду в
- прийняття на роботу працівників;
- розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;
- виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю;
- використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.