Шляхи вдосконалення управління прибутком підприємств

ЗМІСТ

                                                                                                                                Вступ.........................................................................................................................3

1. Теоретичні  основи управління прибутком  підприємства.............................. 6

     1.1. Сутність управління прибутком підприємства...................................6

     1.2. Механізм формування прибутку  від операційної діяльності підприємства..........................................................................................................13

     1.3. Інформаційно-правове   забезпечення  процесу  управління прибутком підприємства.......................................................................................24

 2. Аналіз управління прибутком ТОВ «Дайна»………………………….........29

          2.1. Фінансово-економічна   характеристика  ТОВ «Дайна»…………...29

     2.2. Оцінка процесу формування прибутку ТОВ «Дайна»……………..36

     2.3. Вплив політики управління прибутком на фінансовий стан підприємства……………………………………………………………………..46

 3. Шляхи вдосконалення управління прибутком підприємств………………56

            3.1. Резерви збільшення прибутку ТОВ «Дайна»……….........................56

            3.2. Удосконалення розподілу прибутку торговельних підприємств…69

3. Формування механізму внутрішнього контролю за використанням прибутку торговельних підприємств…………………………………………..76

Висновки…………………………………………………………………………84

Використана література…………………………………………………………86

Додатки…………………………………………………………………………...94 
 
 
 
 
 
 
 

      Вступ

      У процесі подолання кризових явищ в економіці зростає роль суб’єктів господарювання як основи та первинної ланки економіки. Функціонування підприємств значно впливає як на добробут власників, споживачів, так і на економічну ситуацію в країні шляхом поповнення державного бюджету сплатою податків, зборів, обов’язкових платежів. Все це неможливе без здійснення ними ефективної виробничої, маркетингової та фінансової діяльності. Найважливішою фінансовою категорією, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва і свідчить про обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості, є прибуток.

      Результатом діяльності будь-якого підприємства є одержання прибутку чи збитку. Прибуток як економічна категорія характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності і є показником, що найбільш повно відбиває ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Прибуток - один з основних фінансових показників плану й оцінки господарської діяльності підприємств.

      Значення  прибутку полягає в тому, що він  відображає кінцевий фінансовий результат. Разом з тим на величину прибутку, її динаміку впливають фактори, що як залежать, так і не залежать від зусиль підприємства. Практично поза сферою впливу підприємства знаходяться кон'юнктура ринку, рівень цін на споживчі матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизаційних відрахувань.

      Розмір  отриманого прибутку має досить велике значення в діяльності підприємства. Величина прибутку підприємства впливає  на формування фінансових ресурсів підприємства; збільшення ринкової вартості підприємства; ефективність виробничої діяльності підприємства; економічний розвиток держави. Отже, значна роль прибутку в розвитку підприємства і забезпеченні інтересів його власників та персоналу, а також держави визначають необхідність досліджень питань ефективного управління прибутком підприємств.

        Як відомо, від підприємства залежать такі фактори, як рівень цін на реалізовану продукцію, заробітна плата, рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджерів, конкурентоздатність продукції, організація виробництва і роботи, її продуктивність, стан і ефективність виробничого і фінансового планування.

      В умовах ринкової економіки значення прибутку велике.. Прагнення до одержання  прибутку орієнтує товаровиробників на збільшення обсягів виробництва  продукції, потрібної споживачу, зниження витрат на виробництво. Для підприємця прибуток є сигналом, що вказує, де можна одержати найбільший приріст вартості, створює стимул для інвестування в цій сфері і надає можливість значно поліпшити фінансове положення.

      Прибуток  є основним джерелом фінансування, розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення усіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання прибутку чи, принаймні, стабілізацію його на визначеному рівні.

      В умовах товарно-грошових відносин чистий дохід приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства виступають як товаровиробники. Установивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачам, одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає одержання прибутку. Для визначення фінансового результату необхідно зіставити виторг із витратами на виробництво і реалізацією, що приймають форму собівартості продукції.

      Мета  підприємства - одержання прибутку, але підприємство не завжди його одержує. Якщо ж виторг дорівнює собівартості, то вдається лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. При витратах більших, ніж виторг підприємство одержує збиток - негативний фінансовий результат, що ставить його в досить скрутний фінансовий стан.

      У такий спосіб у сучасних умовах господарювання прибуток є кінцевою метою виробництва, тому актуальність вивчення прибутку не викликає сумніву.

      Головна мета даної  курсової  роботи –  розкрити зміст управління прибутком  та виявити  шляхи його удосконалення. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

1. розкрити механізм формування прибутку підприємства;
2. вивчити інформаційно-правову базу управління фінансовим результатом підприємства;
3. проаналізувати процес управління прибутком ТОВ «Дайна»; 
4. виявити фактори впливу на прибуток досліджуваного підприємства;
5. оцінити резерви зростання прибутку підприємства;
6. розробити  шляхи удосконалення процесу управління прибутком.

          Об'єктом дослідження є фінансово-господарська  діяльність ТОВ «Дайна».

Предметом роботи є процес управління прибутком ТОВ „Дайна” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      1. Теоретичні основи  управління прибутком  підприємства

      1.1. Сутність управління  прибутком підприємства 

      Прибуток  є однією з основних категорій  товарного виробництва. Це передусім  виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

      Поява прибутку безпосередньо пов'язана  з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток - це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

      Прибуток, як економічна категорія виражає  ту сторону виробничих відносин, яка  зв’язана з виробництвом, розподілом і використанням додаткового продукту. Прибуток є виробничою, фінансовою і економічною категорією товарного виробництва, оскільки характеризує виробничі, розподільчі і економічні відносини, які складаються у процесі суспільного виробництва. Економічною основою, джерелом утворення прибутку виступає додатковий продукт, що створюється у процесі виробництва. Під час продажу товару втілена в ньому вартість додаткового продукту реалізується як надлишок грошей над їх витратами, що пішли на виготовлення товару, тобто як прибуток.

      Таким чином, прибуток - це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість, буде реалізована і набере грошової форми.

     Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток - це форма прояву вартості додаткового продукту.

      Висока  роль економічної категорії прибутку визначається тим, що вона характеризує основну мету підприємницької діяльності. Цей висновок підтверджується Господарським кодексом України та в працях багатьох економістів.

      Прибуток  підприємства можна розглядати як результат  задоволення потреб суспільства  в товарах і послугах. Чим вищий  рівень цього задоволення з боку підприємства, тим вищим має бути прибуток від його діяльності. Цей зв’язок може розглядатись і в іншому ракурсі: чим вищий прибуток підприємства, тим вищий внесок воно може зробити у розв’язання соціальних, економічних та інших суспільних потреб.

     Розвиток  економіки України пов'язаний з  фінансовим станом суб’єктів господарювання, який у свою чергу залежить від  ефективності їх діяльності. У таблиці 1.1 наведені дані динаміки розміру прибутку українських підприємств за видами економічної діяльності.

     Таблиця 1.1

Динаміка  розміру прибутку українських підприємств  за видами економічної діяльності за 2008-2010 рр., млн. грн.

     Аналітичні  дані таблиці свідчать, що за останні  три роки спостерігається позитивна  динаміка розміру прибутку вітчизняних  підприємств в абсолютному вимірі. Так, якщо в 2008 році прибуток всіх підприємств становив 193669,1 млн. грн.., то в 2010 році вони отримали прибуток у сумі 210985,4 млн. грн.., що на 8% більше, ніж у 2008 році. Найбільший розмір прибутку отримали підприємства у промисловості, торгівлі, а також підприємства, що займаються операціями з нерухомістю майном, орендою, інжинірингом і наданням послуг підприємцям, фінансовою діяльністю та ремонтом автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку.

      При цьому привертає увагу той  факт, що частка прибуткових підприємств у загальній їх кількості за 2008-2010 рр. коливається, але в цілому має тенденцію до зменшення. Так, порівнюючи питому вагу підприємств, що отримали прибуток у 2010 році, з 2008 роком можна зазначити їх зменшення на 3,8%. Така ситуація свідчить про збільшення збиткових підприємств, що пов’язано з недостатньо ефективним управлінням прибутком підприємств.

     Аналізуючи  прибутковість діяльності підприємств  за регіонами України за 2008-2010 рр., слід відмітити, що найбільший розмір прибутку отримують підприємства, зосереджені в Дніпропетровській, Донецькій, Харківській областях, а найменший відповідно – в Чернівецькій, Тернопільській та Закарпатській. Така регіональна диференціація обумовлена регіональними відмінностями зосередження значної кількості потужних підприємств і галузевою специфікою кожної адміністративно-територіальної одиниці (табл. 1.2).

     На  основі проведеного аналізу можна  стверджувати, що особливе місце серед  регіонів України щодо отримання  прибутку підприємствами займає місто Київ. Це пояснюється столичним статусом міста та потужним ресурсним потенціалом. 

Таблиця 1.2

Динаміка  прибутковості діяльності підприємств  за регіонами України в 2008-2010 рр., млн. грн.

     Управління  прибутком підприємства включає такі складові:

1. визначення обсягу продаж, який забезпечує беззбиткову операційну діяльність;
2. використання операційного лівериджу в обгрунтуванні шляхів збільшення прибутку;
3. проведення операційного аналізу для оцінки впливу різних факторів на обсяг прибутку.

    При плануванні прибутку від операційної  діяльності  необхідно визначити  точку беззбитковості, яка відповідає такому обсягу продаж, при якому надходження від  реалізації продукції дорівнюють витратам  на  виробництво і реалізацію цієї продукції, Точку беззбитковості  можна знайти графічним методом (рис. 1.1). 

                  грн.        
 
 
 

                                                                                               Обсяг продаж

                                                                                       V     у натуральних

                                                                                                одиницях    

  Рис. 1.1. Графік визначення точки беззбитковості 

  Основні позначення:

    ПВ – постійні витрати;

    ЗВ  – змінні витрати;

    РП – обсяги реалізованої продукції;

    V – обсяг продажу в натуральних одиницях;

  Vтб – обсяг продаж в точці беззбитковості;

    П – прибуток.

    Якщо  обсяг продаж нижче точки беззбитковості, виробляти такий товар невигідно, збитково. Кожна одиниця товару, продана зверх точки беззбитковості, збільшуе прибуток.

    Для визначення точки беззбитковості аналітичним  методом виконаємо ряд підстановок і введемо нові параметри:

      С – собівартість виробництва і реалізації продукції;

    Ці – ціна за одиницю виробу;

  ЗВі – змінні витрати на одиницю виробу.

В точці  беззбитковості дотримується рівняння:

  РП = С ,  або         Vі´Ці = ПВ + ЗВ  

  ЗВ  = ЗВі´ Vі         

  VіЦі  = Зві Vі  + ПВ 

  VіЦі – ЗВі Vі =  ПВ.

  Таким чином точку безбитковості в  натуральних одиницах можна знайти за формулою:

                                                                   ( 1.1 )

    З формули (1.1) видно , що на обсяг продаж в точці беззбитковості впливають обсяги постійних витрат і їх співвідношення зі змінними  витратами та ціною.

    Скорочення  постійних і змінних витрат знизять  обсяг виробництва, необхідний для досягнення беззбитковості. Але вплив кожного з цих елементів буде визначатись співвідношенням між постійними і змінними витратами у собівартості продукції.

    Розрахунки  беззбиткового обсягу продаж за допомогою  формули   (1.1) можливі для кожного конкретного виробу окремо. Якщо ж необхідно здійснити розрахунки в цілому для підприємства, то беззбитковий  обсяг продаж визначається за допомогою валової маржі.

    Валова  маржа, або маржинальний прибуток розраховується як різниця між обсягами реалізованої продукції і обсягами змінних  витрат за формулою: 

                                    ВМ= РП – ЗВ                                     (1.2) 

  де  ВМ – валова маржа.

Послідовність розрахунків така:

  1. Визначається відсоток валової  маржі в обсязі реалізованої  продукції (або коефіцієнт валової  маржі) за формулою:

                         %                                (1.3)

  2. Розраховується поріг рентабельності, тобто такий обсяг реалізованої продукції, при якому всі витрати покриваються, збитків немає, але немає й прибутків.

                                                                  (1.4)

  де  ПР – поріг рентабельності.

  3. Визначається запас фінансової міцності (ЗФМ). Це сума, на яку підприємство може знизити обсяг реалізації до моменту появи збитків. 

                                   ЗФМ = РП – ПР                                 (1.5) 

  або у відсотках:          %                 (1.6)

  Запас фінансової міцності у відсотках  показує, на скільки відсотків підприємство може знизити обсяг реалізації, не зазнаючи при цьому збитків.

  Зв‘язок операційного прибутку і маржинального  прибутку можна проілюструвати за допомогою графіка на рис. 1.2.

                       Грн. 
 
 

Обсяг продаж

                                                                                             v       у грошових

                                                                                                      одиницях  

Рис. 1.2. Графік визначення порогу рентабельності 

     В точці Т₂ наступає окупність постійних витрат і підприємство починає отримувати прибуток. В точці Т₁  окупаються всі витрати і настає зона прибутків. І в першому, і в другому випадках прибуток однаковий оскільки :

  РП  – ПВ – ЗВ = ВМ – ПВ 

     Щоб визначити силу дії ефекту операційного лівериджу, розраховується відповідний коефіцієнт сили дії або ефекту операційного лівериджу за формулою:

                                                                     (1.7)

     Цей коефіцієнт показує, у скільки разів  збільшиться (зменшиться) прибуток підприємства при збільшенні (зменшенні) на один відсоток обсягу  реалізації.

     Чим вище значення коефіцієнту сили дії операційного лівериджу, тим вищій ризик підприємницької діяльності, оскільки незначні коливання в обсягах продаж викликають суттєві зміни в розмірах прибутку. В умовах економічної кризи, зниження попиту на ринку необхідно оптимізувати співвідношення між постійними і змінними витратами.

     Таким чином, управління операційним прибутком  базується на використанні елементів  операційного лівериджу та врахуванні впливу їх змін на результати фінансової діяльності підприємства. 

      1.2 Механізм управління прибутком від операційної

      діяльності  підприємства 

      В умовах ринкової економіки кожний господарюючий суб’єкт виступає як відособлений товаровиробник, який економічно і юридично самостійний. Господарюючий суб’єкт самостійно вибирає сферу бізнесу, формує товарний асортимент, вираховує виручку від реалізації і виявляє прибуток чи збиток по результатах діяльності. В умовах ринку одержання прибутку являється головною метою виробництва. Реалізація даної мети можлива тільки в тому випадку, якщо суб’єкт господарювання виготовляє продукцію, яка за своїми споживчими якостями відповідає потребам суспільства.

      Суть  діяльності кожного підприємства визначає особливості його функціонування, зміст і структуру активів, в особливості основних засобів, формує суттєву частину кінцевого фінансового результату.

      Таким чином, перегляд питання про сутність і формування фінансових результатів  господарюючого суб’єкта є важливим і актуальним в умовах ринкової економіки.

      На  формування прибутку як фінансового  показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському  обліку, в офіційній звітності  суб’єктів господарювання, впливає  встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності. Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

        Прибуток – найважливіша фінансова категорія, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва, і в кінцевому підсумку свідчить про рівень, і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Одночасно прибуток впливає на зміцнення фінансового стану підприємства, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формі власності. Він є не лише джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємств, а й джерелом формування бюджетних ресурсів держави.

      Прибуток  як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства представляє собою різницю між загальною сумою доходів і витратами на виробництво і реалізацію продукції.

      Якщо  грошові надходження від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) та інших видів діяльності є більшими за їх собівартість та інші видатки і витрати, то суб’єкт підприємницької діяльності отримує прибуток, а у випадку перевищення витрат господарської діяльності над виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та іншими доходами господарюючі суб’єкти отримують збиток. Розрахунок фінансових результатів від реалізації продукції, робіт і послуг проводиться як за видами продукції, робіт та послуг, так і за галузями виробництва та і в цілому в господарстві.

      При цьому кінцевий фінансовий результат  господарської діяльності за способом розрахунку виражається у вигляді:

• прибутку (збитку) від реалізації продукції(робіт, послуг);
• прибутку (збитку) від іншої реалізації;
• прибутку (збитку) від фінансово-інвестиційної діяльності;
• прибутку (збитку) від позареалізаційних операцій;
• оподаткованого прибутку;
• прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

       Формування  фінансових результатів від операційної  діяльності проводиться шляхом співставлення  доходів і витрат за цими видами діяльності.

      Отримання прибутку від операційної діяльності залежить від здійснення основної діяльності  суб’єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

      Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України  момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів) – за датою фактичного виконання (надання) таких. На рисунку 1.3 наведено джерела формування прибутку від операційної діяльності.