Синтаксичні синоніми в українській мові
5
Зміст
Зміст 2
Вступ 3
Розділ 1. Синонімія як проблема семасіологічного аналізу 6
1.1. Поняття «синоніми». Їх види, значення, функції 6
1.2. Синтаксичні синоніми та їх роль у мові 10
Розділ 2. Синтаксичні синоніми як засіб збагачення мови 14
2.1 Приклади застосування синтаксичних синонімів у літературі 14
Висновки 34
Список використаної літератури 36
Список джерел фактичного матеріалу……………………………………………38
Вступ
В повсякденному житті кожна людина висловлює свої думки, враження, почуття за допомогою слів. Але не кожна людина ставить перед собою питання що таке слово, що означає сказане слово, походження цього слова, як це слово сприймає та чи інша людина. Бо навіть однією буквою в слові можна змінити зміст та інтонацію сказаного. Тому для більш детального та більш повного розуміння кожного сказаного слова треба досконало вивчати можливі форми та смислове вираження кожного слова.
Лексика мови постійно збагачується. В процесі мовного спілкування одне й те ж саме поняття характеризується з різних сторін, виділяються нові його ознаки. Це приводить до утворення нових слів. У лексемах може відбиватися ставлення мовців до предметів реального світу, їхні емоції та волевиявлення. Між словами, що позначають одне розгалужене поняття чи його компоненти або різні відтінки й оцінки, встановлюються близькі зв'язки, їх називають синонімічними, а слова — синонімами.
Синоніми в мові вживаються для точнішого вираження думки, для уникнення набридливого повторення тих самих або однокореневих слів. Уміле вживання синонімів — свідчення про майстерне володіння мовою, про вимогливість до власного висловлювання.
Синонімія існує в кожній мові на всіх її рівнях, у тому числі й на синтаксичному. Вона, як і сама мовна система, є продуктом тривалого історичного розвитку. Дослідження сучасного стану синонімії синтаксичних одиниць важливе тому, що поняття “синонімія” в застосуванні до явищ синтаксичного порядку у зв’язку з інтересом до цієї теми останнім часом набули багатозначності.
Синонімія представляє собою найменш вивчену область мовознавства як у лексиці, так і в граматиці, а особливо в синтаксисі. Завдяки великій кількості робіт, які з’явилися останнім часом, які присвячуються деяким питанням граматичної синонімії, в наш час можна сказати, що опрацювання цього питання дало багато як у теоретичному, так і в практичному планах.
Синонімія — джерело збагачення мови засобами виразності, тому вона представляє собою особливий інтерес для розгляду проблем, поєднані з боротьбою за культуру мови.
У сучасній лінгвістиці досить активно вивчається питання синонімії та її вплив на мову. Синтаксичну синонімію та взагалі синоніми розглядали багато вчених, зокрема Ю. Апресян, Л. Лисиченко, М. Жовтобрюх, О. Ахманова, А. Гвоздьов, В. Сухотін, І. Жилін та інші вчені. Але й дотепер не склався єдиний підхід до визначення суті синонімії.
Дослідження такої проблеми, як синонімія, а саме синтаксичні синоніми, є актуальним, оскільки на сьогоднішній день ця проблема залишається нерозв’язаною. Синтаксична синонімія — одна з багатьох лінгвістичних проблем, яка продовжує залишатись дискусійною і неоднозначною.
Метою нашої роботи є дослідження синтаксичних синонімів в теоретичному аспекті. Використовуючи матеріал художнього стилю сучасної української літературної мови, дослідити можливості та умови функціонування синтаксичних синонімів на прикладі синонімії простих речень, ускладнених синтаксичними зворотами, та підрядних конструкцій у реченні.
Виходячи з мети роботи. ми сформулювали наступні завдання: а) розкрити поняття «синонім», визначити основні типи; б) розкрити поняття «синтаксичні синоніми»; в) теоретично обґрунтувати можливості синтаксичної синонімії простих, ускладнених і складних синтаксичних одиниць у сучасній українській мові.
Об’єктом нашого дослідження є група синтаксичних конструкцій, яку складають 150 одиниць, які розподілені в підгрупи, за певними показниками.
Предметом нашого дослідження є явище синтаксичної синонімії в літературі на прикладі синонімії простих речень, ускладнених синтаксичними зворотами, та підрядних конструкцій у реченні.
Концептуальним підґрунтям дослідження стали праці науковців, в яких висвітлюються загальні проблеми синонімії: Ю. Апресяна[1], Л. Лисиченко[2], М. Жовтобрюха[3], О. Ахманової[4], А. Гвоздьова[5], В. Сухотіна[6], І. Жиліна[7] тощо.
Матеріалом дослідження стали синонімічні конструкції, джерелом яких є робота Р. Баха «Iлюзiї, або пригоди Месiї мимоволi», в перекладі В. Грузина, одержані методом вибірки.
Методами роботи є метод лінгвістичного аналізу, експерименту та математичні методи.
Теоретичним підґрунтям роботи є поняття «синонім», «синонімія», «синонімічний ряд», «синтаксичні синоніми».
Методологічним підґрунтям загальне поняття про явище синонімії, зокрема синтаксичні синоніми, та їх здатність збагачення української мови.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що це дослідження поглиблює розуміння понять «синонім» та «синонімія», а також дозволяє поглибити знання щодо проблеми синтаксичних синонімів.
Практична цінність полягає в тому, що робота може слугувати підґрунтям для подальших досліджень у цьому напрямку та використовуватися на заняттях з практики теорії як ілюстративний матеріал.
Розділ 1. Синонімія як проблема семасіологічного аналізу.
1.1. Поняття «синоніми». Їх види, значення, функції.
Поняття синонімії в мові виходить з лексикології, де це явище було дуже добре вивчено. Однак останнім часом цей термін почав вживатися в фонетиці, граматиці та синтаксисі.
Слово синонім грецького походження й дослівно означає «однойменний». Тобто це слова, що мають спільність значення, але відрізняються відтінками значень чи стилістичними забарвленнями. Отже, синоніми мають дві суттєві властивості. З одного боку, вони подібні, близькі, а з другого — значеннєві відтінки й стилістичне забарвлення їх не збігаються, не роблять їх однаковими.
Синонімія — це повний або частковий збіг значення двох чи кількох слів або словосполучень, це явище подібності змісту при відмінностях у формі [8].
Традиційно в лінгвістиці синоніми визначаються як слова, які є однаковими частинами мови та називають одне поняття, відрізняючись лише відтінками значень чи стилістичною забарвленістю.
Але, поняття синоніму в лінгвістиці є дискусійним, адже існує багато теорій щодо того, які слова можна вважати синонімами, а які — ні. Різні мовознавці дають різні визначення цього поняття.
За словами А. Євгеньєвої “синонімами слід вважати слова, що означають одне і те ж поняття, тотожні або близькі за значенням, слова, які певним чином співвідносяться в певний час у мові і служать для деталізації і розрізнення тонких смислових відтінків поняття або вираження експресивних, жанрових і інших відмінностей”[9].
О. Ахманова писала, що “синоніми — ті члени тематичної групи, які а) належать до однієї частини мови і б) настільки близькі за значенням, що їх вірне вживання в мовленні вимагає точного знання семантичних відтінків і стилістичних властивостей, що відрізняють їх.”
М. Жовтобрюх писав, що “синоніми — це такі слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням”[10].
Також часто використовуються визначення синоніму, за яким синоніми — це слова з однаковим денотатом (денотативним значенням) та різними конотатами (конотативними значеннями).
Найбільш дискусійним є поняття можливості взаємної заміни, згідно якого синоніми — це слова, які можуть бути взаємозамінюваними, хоча в деяких контекстах без значної зміни денотативного значення. Але цей критерій досить непевний, адже йому відповідають не всі синоніми[11].
У мовознавстві існує декілька підходів до вивчення синонімії. Одні дослідники акцентують на тотожності або подібності значень, інші — на їх повній чи частковій взаємозамінності в тексті, треті — на їх оцінно-стилістичній характеристиці.
Уміле вживання синонімів — свідчення про майстерне володіння мовою, про вимогливість до власного висловлювання.
Синоніміка — це сукупність синонімів, наявних у мові. Синоніми бувають лексичні, морфологічні, фразеологічні, синтаксичні[12].
Лексичні синоніми — це подібні або тотожні за значенням слова. Вони не мають якихось значеннєвих відтінків. Використовують їх у мовленні для того, щоб уникнути повторів. Вони виникають, коли замість власне українського слова запозичується іншомовне з таким самим значенням. Зловживати іншомовними словами не слід.
Лексичні синоніми можуть бути загальномовними й контекстуальними. Загальномовними називаються ті, що не залежать від контексту, їхня синонімічність, сприймається й поза контекстом. Контекстуальними називають ті синоніми, що набувають синонімічності тільки в контексті. Контекстуальні синоніми, як правило, мають яскраве емоційно-експресивне забарвлення.
Фразеологічні синоніми — це різні фразеологізми з одним значенням: ні туди ні сюди, ні в тин ні в ворота, ні риба ні м'ясо; гав ловити, рота роззявляти; дати драла, накивати п'ятами; не всі дома, немає клепки, не варить баняк, немає олії; давати хропака, клювати носом.
Морфологічними синонімами називають варіанти форм, що передають те ж саме поняття.
Синтаксичні синоніми — це граматично різні конструкції, що виражають ту саму думку[13].
У деяких джерелах до синонімів відносять евфемізми – слова або вислови, які вживаються замість заборонених слів. Це переважно нейтральні слова або вирази, що вживаються замість синонімічних слів, які мовець вважає непристойними, грубими або нетактовними.
Синонімічні слова можуть характеризувати не саме явище, а своєрідність його бачення, оцінки, ставлення до нього. Тому одні й ті ж об’єктивні властивості явища можуть характеризуватися різними словами в залежності від точки зору і оцінки мовця, ставлення індивідуума чи суспільства до нього[14].
Відтінок значення виявляється при зіставленні кількох слів. Його визначають як семантичну особливість, що виявляється при порівнянні словникових одиниць, які називають одне поняття. Основу лексичного значення являє собою предметно-понятійне ядро слова, навколо якого групуються інші семантичні ознаки — семи: уточнення змісту поняття, міра виявлення ознаки чи дії, стилістична чи експресивна характеристика слова. Саме ці додаткові семи і являють собою відтінки.
Усі синоніми певного змісту поєднані у синонімічні ряди. Члени кожного синонімічного ряду ідентифікуються семантично і стилістично відносно домінанти ряду, яка втілює значення, спільне для всіх синонімів групи без додавання будь-якої іншої інформації[15].
2.1. Синтаксичні синоніми та їх роль у мові
Встановлено, що єдиним принципом синонімії в синтаксисі є відсутність повного паралелізму між планом змісту і планом вираження. Володіючи однаковою значеннєвістю (загальним ядром значення), синоніми мають різну субстанцію, позначаючи одні й ті ж явища, зв’язки і відношення об’єктивної дійсності, чим і передаються додаткові значеннєві відтінки.
Як лексична, так і синтаксична синонімія є показником багатства й виразності мови.
Хоча термін «синтаксична синонімія» й отримав визнання в лінгвістичній літературі, трактується він далеко не однозначно. Розглянемо коротко трактування синтаксичної синонімії різними лінгвістами.
А. Гвоздьов під синтаксичними синонімами розуміє «паралельні мовні звороти, які різняться тонкими значеннєвими відтінками й тому в багатьох випадках можуть заміняти один одного»[16].
В. Сухотін визначає синтаксичні синоніми як «такі сполучення одних і тих самих слів (словосполучень), які різняться за структурою, також речення, їх частини й більш складні синтаксичні утворення, які виражають однорідні відношення й зв’язки явищ дійсності»[17].
За І. Жиліним «синтаксичні синоніми — це моделі таких синтаксичних конструкцій (речень, зворотів, словосполучень), які мають близькі значення, виражають подібні синтаксичні відношення в умовах контексту до взаємозаміни»[18].
Деякі дослідники при визначенні синтаксичних синонімів беруть за основу то близкість граматичного значення чи початкові синтаксичні відношення,то один і той же зміст чи значення.
Але на мою думку найбільш вдале визначення синтаксичних синонімів надає онлайн енциклопедія «Кругосвіт», за якою синтаксичні синоніми — це паралельні конструкції, які мають спільне граматичне значення, однаковий лексичний склад, але відрізняються смисловими відтінками та стилістичними особливостями. Вони виникають унаслідок змін формально-змістового плану і характеризуються тотожністю граматичного значення та певними семантичними відмінностями[19].
Синтаксис відіграє надзвичайно важливу роль у стилістичній організації тексту: численні стилістичні явища тісно пов‘язані з синтаксисом і проявляють себе саме через синтаксис. Синонімічними бувають прості і складні, двоскладні й односкладні, повні й неповні речення, з однорідними, відокремленими членами і без них, з прямим і непрямим порядком слів тощо.
Проблема синтаксичної синонімії пов’язана безпосередньо з поняттям граматичного значення. Граматичним значенням виступає тип відношень, що має спеціальний граматичний засіб свого вираження. Кожен тип зв’язку відображається різнобічно, багатогранно. Так створюються синтаксичні синоніми, які розрізняються відтінками граматичного значення. Спостереження показують, що відтінок граматичного значення не залежить тільки від значення граматичного показника (прийменника, сполучника тощо), що він визначається також характером сполучення (одним із варіантів сполучення) взаємопов’язаних і взаємозумовлених структурних елементів певної конкретної синтаксичної одиниці[20].
Оскільки кожна синтаксична конструкція складається з множинності компонентів, якими виражаються найрізнорідніші відношення й граматичні значення, і синоніми відрізняються лише одним якимсь граматичним значенням, то синтаксичними синонімами слід вважати лише конструкції, які репрезентують собою повний граматичний паралелізм і відрізняються лише тими елементами, які є виразниками певного граматичного значення або тісно пов’язані з ним.
Основними видами синтаксичних синонімів є такі:
сполучникові та безсполучникові речення: Сонце зайшло, й надворі швидко стемніло. — Як тільки сонце зайшло, надворі швидко стемніло. — Коли сонце зайшло, надворі швидко стемніло;
складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами: Картина, що була написана олією, висіла над роялем. — Написана олією картина висіла над роялем; Коли приходиш з вулиці додану, мий руки. — Прийшовши з вулиці додолу, мий руки;
складнопідрядні й прості речення з другорядними членами: Коли приїду з відрядження, зайду до вас. — Після приїзду з відрядження зайду до вас; Коли закінчиться урок, підійди до мене. — Після уроку підійди до мене;
синтаксичні конструкції книжного і розмовного характеру: незважаючи на те, що — хоч і, внаслідок того що — після того, завдяки тому що — через те, з метою — щоб. Незважаючи на те, що було холодно, ми працювали добре. — Хоч і холодно було, ми працювали добре[21].
Різноструктурність мовних форм, переважно словосполучень, — це обов’язкова ознака існування синтаксичної синонімії. Відмінності в структурі синтаксичних синонімів проявляються, зокрема, в різних виявах синтаксичного зв’язку словосполучень з приблизно однаковим лексичним змістом; формальними показниками відмінностей у структурі сполучень слів слугують форми слів, прийменники, сполучники тощо.
Синтаксичні синоніми виділяються на фоні певних синтаксичних відношень у мовленнєвому контексті чи ситуації внаслідок урахування граматичної позиції залежної частини словосполучення відносно пояснювальної. Для дотримання тотожності граматичної позиції потрібно, щоб певна словесна форма вживалася при члені речення з ідентичними морфологічними категоріями. Синонімами в такому випадку вважаються два різні граматичні засоби, які вступають у нерівні відношення в тотожних позиціях. При цьому така нерівність відношень відображає властивість синонімів зберігати структурно-семантичні й стилістичні особливості[22].
Ще одним критерієм для віднесення тих чи інших конструкцій до синонімів звичайно вважається їх взаємозамінюваність. Однак взаємозамінюваність — це тільки необхідний наслідок того факту, що два слова чи дві конструкції становлять синоніми (їх близькість зумовлює можливість їхньої взаємозаміни). Тому така взаємозамінюваність обов’язкова[23].
Потрібно погодитись із твердженням І. Жиліна у тому, що взаємозамінюваність є одним з найважливіших критеріїв синонімічності, бо саме в ній полягає зміст явища синонімії.
Розділ 2. Синтаксичні синоніми як засіб збагачення мови
2.2. Приклади застосування синтаксичних синонімів у літературі
Наша співуча українська мова не може існувати без синтаксичного забарвлення, тобто без синонімічних форм та виразів. Кожний прийом синтаксичного перетворення виразів та слів пристосовує нашу мову до тієї чи іншої ситуації.
Синонімія — одне з джерел збагачення мови засобами виразності. Для того, щоб показати безмежні можливості нашої української мови ми виділили 150 синтаксичих конструкцій, з яких, потім, отримали 150 синтаксичних синонімів цих конструкцій, використавши знання про синтаксичні синоніми. Для того, щоб отримати корпус досліджуваних одиниць ми використали твір Річарда Баха «Iлюзiї, або пригоди Месiї мимоволi». Отримані конструкції можна розділити на 4 групи:
Сполучникові та безсполучникові речення:
1. Я поглянув на бiплан, якусь мить подумав i розважив — не буде нiякої шкоди, якщо я пiдсяду до нього. — Я поглянув на бiплан, якусь мить подумав i розважив, що не буде нiякої шкоди, якщо я пiдсяду до нього.
2. Трохи тямлю в автомеханiцi, трохи в електрозварюваннi, трохи ганяю на гусеничних тягачах, та досить менi затриматись на одному мiсцi — вже виникають проблеми. — Трохи тямлю в автомеханiцi, трохи в електрозварюваннi, трохи ганяю на гусеничних тягачах, та досить менi затриматись на одному мiсцi, як вже виникають проблеми.
3. Запалювальна пружина клацнула, свiчки спрацювали в цилiндрах i старенький мотор загуркотiв. — Запалювальна пружина клацнула, свiчки спрацювали в цилiндрах — старенький мотор загуркотiв.
4. Двигун замовк, чоловiк розстебнув ремiнь безпеки, i я допомiг йому вилiзти з кабiни. — Двигун замовк, а коли чоловiк розстебнув ремiнь безпеки — я допомiг йому вилiзти з кабiни.
5. Та вiн не потонув, а пiшов собi понад тим океаном i, посвистуючи, зник. — Та вiн не потонув — пiшов собi понад тим океаном i, посвистуючи, зник.
6. Чудес я можу навчити будь-кого iншого, i хай собi буде месiєю. — Чудес я можу навчити будь-кого іншого, хай собi буде месiєю.
7. Та тiльки-но пiдготувався до розбiгу, як побачив, що й "Тревел-ейр" заходить на посадку. — Як тільки-но я пiдготувався до розбiгу — побачив, що й "Тревел-ейр" заходить на посадку.
8. Звiсно, не буквально завис — вiн летiв зi швидкiстю, не бiльшою за тридцять миль, а щоб ви знали, лiтак, який «застрягає» на п'ятдесяти, практично зупиняється в повiтрi. — Звiсно, не буквально завис, адже вiн летiв зi швидкiстю, не бiльшою за тридцять миль, а щоб ви знали, лiтак, «застріючи» на п'ятдесяти, практично зупиняється в повiтрi.
9. Нашi першi клiєнти — два хлопцi на мотоциклi "хонда" — видимо зацiкавились тим, що вiдбувається на їхнiх очах. — Нашi першi клiєнти — два хлопцi на мотоциклi "хонда", які, мабуть, зацiкавились тим, що вiдбувається на їхнiх очах.
10. I все ж таки внутрiшнiй голос пiдказував менi: виплутуйся з цiєї халепи i тiкай звiдси. — I все ж таки внутрiшнiй голос пiдказував мені, що треба виплутуватися з цiєї халепи i тiкати звiдси.
11.Близько третьої години я заглушив двигун: треба було заправляти бак. — Близько третьої години я заглушив двигун, бо треба було заправляти бак.
12. Все, чого я прагнув, то це злетiти i знайти велике вiльне поле якомога далi вiд людей, щоб просто сидiти там, мислити i записувати в бортовому журналi, що зi мною сталось, а потiм спробувати вiдшукати в цьому бодай якийсь сенс. — Все, чого я прагнув — це злетiти i знайти велике вiльне поле якомога далi вiд людей, щоб просто сидiти там, мислити i записувати в бортовому журналi, що зi мною сталось, а потiм спробувати вiдшукати в цьому бодай якийсь сенс.
13. Певно, було це оте знайоме кожному з нас фатальне вiдчуття, i воно погнало мене геть, якнайдалi навiть вiд такої дивовижної та цiкавої людини, як Дональд Шiмода. — Певно, було це оте знайоме кожному нас фатальне вiдчуття, воно погнало мене геть, якнайдалi навiть вiд такої дивовижної та цiкавої людини, як Дональд Шiмода.
14. Людина звикає до самотностi, але поруште цей звичай бодай на один день — i вам доведеться призвичаюватись до цього знов iз самого початку. — Людина звикає до самотностi, але поруште цей звичай бодай на один день — вам доведеться призвичаюватись до цього знов iз самого початку.
15. I тут я спiймав себе на словi: так мiг сказати саме Дональд Шiмода. — I тут я спiймав себе на словi, що так мiг сказати саме Дональд Шiмода.
16. Нагадаю, був я на самотi, i нiхто не мiг спостерiгати за мною. — Нагадаю, що був я на самотi, i нiхто не мiг спостерiгати за мною.
17. Та не свiтло пробудило мене — щось напрочуд м'яко торкалося моєї голови. — Та не свiтло пробудило мене, а щось напрочуд м'яко торкалося моєї голови.
18. Я нiколи не згадував пекла або чортiв — так повелося ще з дитинства. — Я нiколи не згадував пекла або чортiв, адже так повелося ще з дитинства.
19. Як захочу, то залишусь тут i на цiлий день. — Захочу — залишусь тут i на цiлий день.
20. Скажу тобi бiльше: вперше ми зустрiлися три чи чотири тисячi рокiв тому, рiк туди або рiк сюди. — Скажу тобi більше, що вперше ми зустрiлися три чи чотири тисячi рокiв тому, рiк туди або рiк сюди.
21. Адже знаєш — нiщо не може стати тобi на завадi на цiй землi. — Адже знаєш, що нiщо не може стати тобi на завадi на цiй землi.
22. Страх перед натовпом — твiй хрест, не мiй. — Страх перед натовпом — твій хрестом, а не мій.
23. Ти можеш перейти вiд Нью-Йорка до Лондона по океану яко по сухом, можеш з нiчого робити золотi монети — все одно ти не зможеш домогтися, щоб вони бодай чимось зацiкавилися. — Ти можеш перейти вiд Нью-Йорка до Лондона по океану яко по сухом, можеш з нiчого робити золотi монети, але все одно ти не зможеш домогтися, щоб вони бодай чимось зацiкавилися.
24. Вiн говорив, а я дивився на нього i думав: менi ще нiколи не випадало зустрiти людину, в якiй теплилося життя, самотнiшу на вигляд. — Вiн говорив, а я дивився на нього i думав, що менi ще нiколи не випадало зустрiти людину, в якiй теплилося життя, самотнiшу на вигляд.
25. Вiн рвучко пiдвiв голову, i в його очах зблиснули iскри, наче я вдарив його гайковим ключем. — Вiн рвучко пiдвiв голову, в його очах зблиснули iскри, наче я вдарив його гайковим ключем.
26. У мене одразу ж сяйнула думка, що менi було нi до чого викликати його гнiв. — У мене одразу ж сяйнула думка: менi було нi до чого викликати його гнiв.
27. Реальнiсть є свята індиферентність. — Реальнiсть — свята індиферентність.
28. Ми лiтали, як i ранiше, але я бiльше не переймався назвами мiст чи кiлькiстю грошей, що їх збирав з пасажирiв. — Ми лiтали, як i ранiше, я бiльше не переймався назвами мiст чи кiлькiстю грошей, що їх збирав з пасажирiв.
29. Я поглянув на небо й остовпiв: величезна хмара, справжнiсiнька потвора, що несла в своєму черевi мiльйони тонн води, зникла без слiду, а на її мiсцi висявала неоковирна небесно-блакитна дiра. — Я поглянув на небо й остовпів від того, що величезна хмара, справжнiсiнька потвора, що несла в своєму черевi мiльйони тонн води, зникла без слiду, а на її мiсцi висявала неоковирна небесно-блакитна дiра.
30. Я поглянув на те клубчасте створiння, i воно поглянуло на мене у вiдповiдь. — Я поглянув на те клубчасте створiння, воно поглянуло на мене у вiдповiдь.
31. Вiн тупнув ногою, i почувся такий звук, наче шкiряна пiдошва вдарила об камiнь. — Вiн тупнув ногою, почувся такий звук, наче шкiряна пiдошва вдарила об камiнь.
32. Вiн знову тупнув, i вода хлюпнула на його черевики. — Вiн знову тупнув, вода хлюпнула на його черевики.
33. Дон вклонився, а я тодi поплескав у долонi й менi. — Дон вклонився, я тодi поплескав у долонi й менi.
34. Можливо, через металiчний звук цього дешевого iнструмента, а може, через щось iнше, але та музика нагадувала про далеку туманну Англiю якогось iншого столiття. — Можливо, через металiчний звук цього дешевого iнструмента, а може, через щось інше — та музика нагадувала про далеку туманну Англiю якогось iншого столiття.
35. Сайкс почав iз запитання, чи немає чогось незаконного в польотах по країнi у старезному лiтаку й катаннi пасажирiв. — Сайкс почав iз запитання: немає чогось незаконного в польотах по країнi у старезному лiтаку й катаннi пасажирiв.
36. Так, то була щира правда, але їй бракувало тактовностi, такої потрiбної в радiорозмовi з аудиторiєю, яку цiкавить: що ж це воно дiється, тi бiсовi лiтаки так i шугають довкiл. — Так, то була щира правда, але їй бракувало тактовностi, такої потрiбної в радiорозмовi з аудиторiєю, яку цікавить те, що ж це воно дiється, що тi бiсовi лiтаки так i шугають довкiл.
37. Вечiр швидко минав, i одразу ж зателефонував ще один слухач, цього разу чоловiк. — Вечiр швидко минав, одразу ж зателефонував ще один слухач, цього разу чоловiк.
38. Христос сказав: ми маємо жити заради нашого ближнього. — Христос сказав, що ми маємо жити заради нашого ближнього.
39. Iншi, в тiм числi й розлюченi жiнки, i далi проривалися на зв'язок: на пультi свiтились i мигтiли всi лампочки. — Iншi, в тiм числi й розлюченi жiнки, i далi проривалися на зв'язок, адже на пультi свiтились i мигтiли всi лампочки.
40. Було цiлком зрозумiло, що нам час забиратися геть iз тих мiсць. — Було цiлком зрозумiло: нам час забиратися геть iз тих мiсць.
41. Менi вистачило кiлькох тисячних часток секунди, щоб збагнути: Дональда Шiмоду пiдстрелили. — Менi вистачило кiлькох тисячних часток секунди, щоб збагнути, що Дональда Шiмоду пiдстрелили.
42. Голова його прихилилась до ручки бензопiдсосу, бiля нижнього правого кутка приладової панелi, i менi подумалося: якби вiн застебнув ременi безпеки, його б не кинуло так далеко вперед. — Голова його прихилилась до ручки бензопiдсосу, бiля нижнього правого кутка приладової панелi, i менi подумалося, що якби вiн застебнув ременi безпеки, його б не кинуло так далеко вперед.
43. Але запевняю тебе: твоя перша вечеря з будь-ким буде й останньою, якщо ти годуватимеш його цiєю основою. — Але запевняю тебе, що твоя перша вечеря з будь-ким буде й останньою, якщо ти годуватимеш його цiєю основою.
44. Люди завжди любили лiтати в бiпланах, i в цi осiннi днi дедалi частiше зупинялися погомонiти й пiдсмажити зефiр на моєму похiдному вогнищi. — Люди завжди любили лiтати в бiпланах, в цi осiннi днi дедалi частiше зупинялися погомонiти й пiдсмажити зефiр на моєму похiдному вогнищi.
45. Аби нагадати тобi: якщо ти колись знову надумаєш заохотити кого-небудь до навчання, роби це за допомогою свого знання, а не спеченого тобою хлiба. Гаразд? — Аби нагадати тобі, що якщо ти колись знову надумаєш заохотити кого-небудь до навчання, роби це за допомогою свого знання, а не спеченого тобою хлiба. Гаразд?
Складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами: