Синтетичний облік власного капіталу
СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
Виконала:
Студентка групи ________
Запоріжжя
2014 р.
РЕФЕРАТ
Письмова екзаменаційна робота : 31 сторінка, 4 рисунків, 2 додатока, 16 літературних джерел.
Мета роботи: дослідити синтетичний облік власного капіталу
Об’єкт дослідження: СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ.
Метод дослідження: теоретичний.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: КАПІТАЛ, ОБЛІК, ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК, СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК.
ЗМІСТ
ВСТУП
В повсякденному житті під капіталом розуміють у вузькому сенсі - суму заощаджень, достатню для ведення підприємницької діяльності, а в широкому сенсі - все те, що має певну цінність
Капітал - це вартість, яка в своєму русі зростає, приносячи дохід, тобто це - самозростаюча вартість
Капітал, який приносить процент, - це капітал-власність, тобто гроші, які продаються на особливому ринку - ринку капіталів Позикові гроші, тобто гроші, надані в кредит функціонуючим підприємцям, - це капітал-функція Якщо капітал-власність приносить дохід у формі відсотка , то капітал-функція - у формі підприємницького доходу, тобто частини прибутку на позиковий капітал, яка залишається після виплат.
Враховуючи принцип єдиного грошового вимірника, капітал в бухгалтерському обліку є сукупністю майнових засобів, призначених для господарських цілей, виражених у грошовій одиниці
Капіталу притаманні такі характеристики:
- він є основним фактором виробництва;
- характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять прибуток;
- є головним джерелом формування добробуту власників;
- є головним показником ринкової вартості підприємства;
- його динаміка є важливим \ "барометром \" рівня ефективності господарської діяльності підприємства
1. Класифікація та складові власного капіталу
Власний капітал - це чиста вартість майна, що визначається як різниця між вартістю активів (майна) організації та його зобов'язаннями. Власний капітал відображений в третьому розділі балансу. Він являє собою сукупність засобів, що належать власнику підприємства на правах власності, які беруть участь в процесі виробництва і приносять прибуток.
Власний капітал підприємства включає різні за своїм економічним змістом, принципам формування і використання джерела фінансових ресурсів підприємства: статутний капітал, неоплачений капітал, вилучений капітал, додатковий оплачений капітал, додатковий неоплачений капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Такий поділ необхідно для користувачів фінансовою звітністю, при аналізі господарської діяльності. Більш висока питома вага власного капіталу в структурі пасиву балансу каже про стійке фінансове становище підприємства.
Розвиток підприємництва супроводжується зростанням ролі бухгалтерської інформації у сферах управління, контролю та аналізу підприємницької діяльності. Юридичні особи, незалежно від форм власності та видів діяльності, відповідно до вимог законодавства повинні складати фінансову звітність, користувачі якої повинні отримувати повноцінну і достовірну інформацію про активи підприємства і джерелах та освіти.
Облік власного капіталу повинен забезпечувати своєчасне і правильне відображення на кореспондуючих рахунках операцій з формування статутного капіталу, резервного капіталу, відображенню підсумковій прибутку (збитку), операцій з переоцінки активів і т.д.
Власний капітал для цілей бухгалтерського обліку класифікуються за формою та рівнем відповідальності (рис 1)
Рис 1 Класифікація власного капіталу
Виходячи з наведених вище класифікацій, можна виділити наступні складові власного капіталу:
- статутний капітал;
- Пайовий капітал;
- Додатковий капітал;
- Резервний капітал;
- Вилучений ?? капітал;
- Неоплачений капітал;
- Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
Рис 2 Складові власного капіталу
Основним елементом власного капіталу є статутний капітал - один з основних показників, що характеризують розміри і фінансовий стан підприємства Він відбивається в сумі, зареєстрованої в установчих х документах як сукупність внесків (часток, пайових внесків, акцій за номінальною вартістю) засновників підприємства для забезпечення його діяльності Сума , яка на дату реєстрації суб'єкта господарювання ня заявлена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений каале.
Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю, командитного, повного товариства, товариства з додатковою відповідальністю формується за рахунок внесків його учасників та засновників, якими і можуть бути
- грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті;
- будівлі, споруди, обладнання, техніка, земельні ділянки та інші матеріальні цінності;
- об'єкти інтелектуальної власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг;
- майнові права (права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, авторські права);
- цінні папери (акції, облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати, приватизаційні папери) При передачі до статутного капіталу цінних паперів підприємство стає їх власником і носієм майнових прав, я ними удостоверяютсяя.
Не можуть бути внесені в статутний капітал кошти, отримані під заставу, векселі, кошти, отримані в кредит і бюджетні кошти Не допускається формування статутного капіталу підприємства емітованих ними ним облігаціями.
2. Нормативно-законодавче забезпечення обліку власного Капіталу
Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають в процесі організації здійснення господарської діяльності між суб'єктами го осподарювання (операції з формування, зміни та використання власного капіталу, виникають в результаті господарської діяльності) А також встановлює умови та порядок випуску та придбання цінних паперів з суб’ектами господарювання.
Цивільний кодекс України регулює взаємовідносини, що виникають в процесі діяльності суб'єктів (питання господарських зобов'язань і заборгованостей, що виникають в процесі управління), визначає поняття, види господарських товариств, а також склад їх майн.
Законом України \ "Про господарські товариства \" регламентується створення резервного капіталу, який не повинен бути менше 25% статутного капіталу, а розмір щорічних відрахувань до нього має бути не мен нше 5% суми чистий прибуток прибутку.
Кожен учасник ТОВ або ТДВ - зобов'язаний внести до моменту державної реєстрації не менше 50% суми свого вкладу
Рис 113 Мінімальний розмір статутного капіталу
3. Документальне забезпечення господарських операцій з обліку власного капіталу
Важливим засобом контролю за правильним формуванням та використанням власного капіталу підприємства є суцільна і безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції Це відбувається я за допомогою принципу превалювання сутності над формою, який передбачає, що господарські операції, пов'язані з формуванням, змінами та використанням власного капіталу , обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Організація обліку статутного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і припиняється в день вибуття з цього регістра, ба анкрутства, реорганізації худий.
Таблиця 1 Установчий опис майна підприємства
Внески до статутного капіталу підприємства оформляються установчим описом майна, який є первинним документом, що підтверджує внесення часток засновників (табл. 1)
Зменшення статутного капіталу здійснюється у виняткових випадках за рішенням зборів акціонерів після повідомлення всіх його кредиторів у встановлені законодавством терміни, а також з дотриманням мінімальних вимог до розміру статутного капіталу на момент реєстрації змі.
Зменшення статутного капіталу вимагає перереєстрації в установленому порядку, при цьому в органи державної реєстрації подаються:
- реєстраційна картка встановленого зразка;
- нотаріально завірені зміни до установчих документів;
- протокол загальних зборів учасників;
- документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію
У разі виходу одного або декількох учасників подаються всі ті документи, що і в попередньому випадку, а також:
1) у разі добровільного виходу юридичної особи зі складу учасників - копію рішення засновників;
2) у разі добровільного виходу фізичної особи - нотаріально завірена заява;
3) у разі примусового виключення учасника - рішення уповноваженого органу
Таблиця 2 Документи, що підтверджують рух статутного та пайового капіталу
Рух капіталу |
Документи, що підтверджують рух |
1 |
2 |
Створення статутного, пайового капіталу |
Статут, інвентаризаційні описи, накладні, прибуткові касові ордери, акти прийому-передачі, акти оцінки |
Збільшення статутного, пайового капіталу |
Рішення загальних зборів, розрахунок бухгалтерії |
Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків учасників |
Статут, накладні, прибуткові касові ордери, акти прийому-передачі, акти оцінки |
Повернення часток в разі виходу членів зі складу підприємства |
Рішення загальних зборів, витратні касові ордери, накладні, акти прийому-передачі |
Покриття збитків за рахунок статутного, пайового капіталу |
Рішення загальних зборів, розрахунок бухгалтерії |
рух капіталу |
Документи, що підтверджують рух |
Збільшення пайового капіталу за рахунок прибутку |
Рішення загальних зборів, розрахунок бухгалтерії |
Зменшення статутного капіталу за рахунок збільшення пайового |
Рішення загальних зборів пайовиків |
4. Облік власного капіталу
До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал; резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.
Облік статутного капіталу.
Статутний капітал — це сума грошових вкладів (саме вкладів!), що їх власник надає в повне господарське відання (володіння, користування, розпорядження) підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна.
Статутний капітал підприємства (господарського товариства) створюється за рахунок вкладів (внесків) засновника або учасників та засновників. Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (зокрема на інтелектуальну власність). Вклад, оцінений у гривнях, становить частку засновника у статутному капіталі.
Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства (тобто статуту) в державному реєстрі та припиняється (закінчується) днем вибуття підприємства з державного реєстру внаслідок припинення діяльності, банкрутства, припинення строку дії тощо.
Бухгалтерський облік статутного капіталу здійснюється на рахунку 40 «Статутний капітал», який призначений для обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства. Сальдо цього рахунка має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксований в установчих документах підприємства та зареєстрований у державному реєстрі. Записи за згаданим рахунком виконуються лише в разі збільшення або зменшення статутного капіталу, що відбувається в установленому чинним законодавством порядку, але тільки після внесення відповідних змін до установчих документів, тобто перереєстрації статутного капіталу.
Аналітичний облік за рахунком «Статутний капітал» проводиться по засновниках підприємства. На підприємствах, створених у формі акціонерних товариств, до рахунка «Статутний капітал» можуть бути відкриті субрахунки:
1) за видами акцій — прості, привілейовані;
2) за ознаками внесків — оголошений капітал, підписаний капітал, оплачений капітал, вилучений капітал.
Облік пайового капіталу.
Пайовий капітал утворюється за рахунок пайових внесків спілок, кооперативних підприємств і організацій. Члени кооперативу чи спілки - це фізичні та юридичні особи, котрі формують юридичну особу - підприємство. Пайовий капітал формується у споживчій кооперації, колективних сільськогосподарських підприємствах, житлово-будівельних кооперативах, кредитних спілках, виробничих кооперативах промисловості, будівництва та інших сферах господарської діяльності.
Розмір пайового капіталу визначається загальними зборами пайовиків. Пайовий капітал, на відміну від статутного, може утворюватися безпосередньо за рахунок майна членів кооперативу, а також використовуватися на передбачувані статутом цілі.
Синтетичний облік ведеться у журналі 7 (за кредитом рахунка 41 «Пайовий капітал»), аналітичний - у відомості за видами капіталу (види майна, надходження внесків членів кооперативу) та у розрізі колективних та індивідуальних членів. Оборотна відомість повинна відображати дані розрахунків кожного члена кооперативу за пайовими внесками, дивідендами та їх отриманням сальдо заборгованості на початок та кінець періоду.
4.1 Облік додаткового капіталу.
Додатковий капітал обліковується на рахунку 42 «Додатковий капітал», утворення якого спеціально не регламентується. Він є абстрактним поняттям, яке виражає відхилення від статутного капіталу з різних причин:
> емісійний доход;
> додатково
вкладений засновниками
> дооцінка активів;
> безплатно отримані основні засоби, необоротні й нематеріальні
Оскільки статутний капітал є величиною фіксованою у статуті а окремі господарські операції вимагають зміни статутного капіталу, то такі зміни обліковуються на регулюючому рахунку 42 «Додатковий капітал». На цьому рахунку відображається різниця між номінальною вартістю випущених акцій, що відповідай розміру статутного капіталу, та їх ринковою вартістю (може бути нижчою або вищою від номінальної); суми дооцінки або уцінки активів і вартості необоротних активів, безоплатного отримання активів від юридичних чи фізичних осіб та інші операції.
4.2 Облік резервного капіталу.
Резервний капітал не реєструється підприємством і може утворюватися за рахунок фінансового результату підприємства і додаткового капіталу. Призначення резервного капіталу полягає в тому, щоби створити певний фінансовий резерв для погашення можливих збитків у майбутньому або використання на покриття непередбачених витрат та сплати боргів при ліквідації підприємства.
Для обліку резервного капіталу призначений рахунок 43 «Резервний капітал», у дебет якого записується використання, а в кредит - створення резерву.
Розмір резервного капіталу визначається установчими документами, але в акціонерних товариствах він не повинен бути меншим 25% від статутного капіталу, а щорічні відрахування мають становити не менше 5% річного прибутку.
Політика щодо створення резервного капіталу розробляється з урахуванням ризику роботи на конкретному ринку, рівня конкуренції, перспектив подальшого росту, характеру продукції, можливостей її збуту та інших факторів. Якщо резервний капітал дорівнює статутному, або навіть перевищує його, то підприємство зможе маневрувати ним, а саме - покривати збитки, сплачувати борги при оголошенні його банкрутом. При недостатньому резервному капіталі справи підприємства можуть бути безнадійними. З іншого боку, створення резервного капіталу вимагає вилучення частини прибутку чи додаткового капіталу з обороту на тривалий період, а це означає з точки зору колективу підприємства недоотримання доходів через зменшення оплати праці, дивідендів на акції та інших виплат за рахунок прибутку. Отже, необхідно вибрати оптимальний варіант для створення резервного капіталу.
Синтетичний облік резервного капіталу (кредит рахунка 43) ведеться в журналі 7, аналітичний облік - в оборотній відомості довільної форми за видами та напрямами його використання.
Облік вилученого та неоплаченого капіталу
Не зважаючи на те, що статутний капітал є величиною, яка повинна бути незмінною і дорівнювати сумі, зафіксованій у статуті, на практиці досить часто бувають випадки, коли частина капіталу вилучається (викуповуються в акціонерів раніше реалізовані акції з метою їх перепродажу або анулювання, повертаються вклади засновникам, які вибувають з акціонерного товариства, повертаються паї тощо).
У зв"язку з тим, що безпосередньо не можна зменшувати розміру статутного капіталу, у цих випадках використовується регулюючий рахунок 45 «Вилучений капітал» із субрахунками:
451 «Вилучені акції»;
452 «Вилучені вклади і паї»;
453 «Інший вилучений капітал».
Викуп акцій та повернення вкладів, паїв чи інших внесків засновникам, які вибули, погашається за рахунок раніше внесеного ними статутного капіталу. Погашення здійснюється грошима, цінними паперами, майном на суму, що зафіксована у боргових зобов"язаннях.
Повернення паїв і вкладів може здійснюватися у грошовій формі, погашенням векселями, облігаціями чи поверненням часток капіталу, які були внесені у вигляді позик.
Неоплачений капітал характеризує заборгованість акціонерів за їх вкладами і паями у статутному капіталі. Для обліку такої заборгованості використовується рахунок 46 «Неоплачений капітал».
У дебеті рахунка 46 відображається заборгованість засновників господарського товариства та акціонерів за внесками і вкладами, а в кредиті - погашення заборгованості у статутному капіталі.
Синтетичний облік вилученого і неоплаченого капіталу ведеться в журналі 7 (за кредитом рахунків 45 і 46), аналітичний облік — у відомості чи книгах обліку довільної форми з відображенням сальдо на початок місяця, дебетового і кредитового обороту і сальдо на кінець місяця.
Облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій, вкладів і паїв та особами (юридичними і фізичними).
Неоплачений капітал обліковується за видами розміщених акцій, за кожним акціонером і засновником.
4.3 Облік нерозподілених прибутків(непокритих збитків).
Метою всієї господарської діяльності господарюючих суб"єктів є одержання прибутків, суми яких, після погашення всіх зобов"язань, є власністю підприємства. Тобто, саме це і є власним капіталом, хоча він не зареєстрований в установчих документах.
В бухгалтерському обліку прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів діяльності шляхом визначення фінансового результату від: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто діяльності, яка є метою створення даного підприємства; інших операційних доходів (витрат); інших фінансових доходів (витрат); інших доходів (витрат); надзвичайних доходів (витрат).
Фінансовий результат визначають за допомогою рахунку 79 "Фінансові результати", після чого чистий прибуток списують за кредитом рахунку 441 "Прибуток нерозподілений", а збиток - за дебетом рахунку 442 "Непокриті збитки".
5. Документування господарських операцій з обліку власного капіталу
Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, що здійснюються, є важливим засобом контролю за правильним формуванням та використанням власного капіталу підприємства. Це відбувається завдяки принципу превалювання сутності над формою, який передбачає, що всі господарські операції, пов"язані з формуванням, змінами та використанням власного капіталу, обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Майно підприємства становлять необоротні й оборотні засоби. При формуванні статутного капіталу в обліку слід дотримуватися принципу автономності, згідно з яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від власників. Тому особисте майно власників, засновників, акціонерів не повинно відображатися в обліку та звітності.
При формуванні статутного капіталу складається засновницький опис майна (Додаток 1).
Додаток 1
№ з/п |
Назва майна |
Коротка характеристика майна |
Документ, що засвідчує право власності |
Од. виміру |
Кількість |
Ціна за од. |
Вартість |
Хто вніс |
Підпис |
Сума прописом
На відповідальне зберігання перераховані цінності прийняв
підпис МВО
Примітка. На нерухомість додається документ, що засвідчує право власності.
Грошові кошти засновники вносять на тимчасовий рахунок у банку. Для надання документів до органів реєстрації засновницький опис майна нотаріально засвідчується.
Враховуючи те, що внески до статутного капіталу можуть здійснюватися не лише грошовими коштами в національній (іноземній) валютах, але й основними засобами, нематеріальними активами, виробничими запасами, використовують натуральні та грошові вимірники. Однак загальна вартість майна на початку діяльності підприємства визначається в грошовому вимірнику відповідно до принципу єдиного грошового вимірника.
Зміни розміру статутного капіталу господарського товариства (ТзОВ, АТ) відображаються в бухгалтерському обліку після внесення змін до ЄДРПОУ.
При реєстрації змін статутного капіталу акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю потрібно керуватися чинним законодавством. При зменшенні статутного капіталу потрібно дотримуватися мінімальних вимог до розміру статутного капіталу на момент реєстрації змін та документально правильно їх оформлювати.
6. Синтетичний та аналітичний облік власного капіталу.
Для відображення формування, змін і використання власного капіталу та забезпечень зобов"язань призначені наступні балансові та позабалансові рахунки.
Позабалансові рахунки:
· 05 «Гарантії та забезпечення надані»;
· 06 «Гарантії та забезпечення отримані».
Балансові рахунки:
· 40 «Статутний капітал»
· 41 «Пайовий капітал»
· 42 «Додатковий капітал»
- 421 «Емісійний дохід»
- 422 «Інший вкладений капітал»
- 423 «Дооцінка активів»
- 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»
- 425 «Інший додатковий капітал»
· 43 «Резервний капітал»
· 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»
- 441 «Прибуток нерозподілений»
- 442 «Непокриті збитки»
- 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»
· 45 «Вилучений капітал»
- 451 «Вилучені акції»
- 452 «Вилучені вклади і паї»
- 453 «Інший вилучений капітал»
· 46 «Неоплачений капітал»
· 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»
- 471 «Забезпечення виплат відпусток»
- 472 «Додаткове пенсійне забезпечення»
- 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань»
- 474 «Забезпечення інших витрат і платежів»
· 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»
· 49 «Страхові резерви»
- 491 «Технічні резерви»
- 492 «Резерви із страхування життя»
- 493 «Частка перестраховиків у технічних резервах»
- 494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя»
- 495 «Результат зміни технічних резервів»
- 496 «Результат зміни резервів із страхування життя»
Рахунки 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 45 "Вилучений капітал" і 46 "Неоплачений капітал" використовують для формування стартового капіталу підприємства. Залежно від організаційної форми підприємства стартовим капіталом може виступати статутний або пайовий капітал.
Рахунки 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", і 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і спрямовується на задоволення потреб господарюючого суб"єкта, проте він не закріплений по частках за кожним з учасників.
Основні бухгалтерські проводки обліку рахунків 4 класу:
1. Відображено борг засновників по внескам до статутного капіталу: Д-т 46 К-т 40
2. Оголошено розмір статутного капіталу: Д-т 46 К-т 40
3. Зроблені внески
засновників оборотними та
4. Викуп акцій Д-т 45 К-т 30, 31
5. Повернення паїв Д-т 45 К-т 30, 31….
6. Вилучення вкладів і паїв із статутного капіталу Д-т 46 К-т 45
7. Перепродаж вилучених акцій Д-т 30 К-т 45
8. Зроблені додаткові
внески засновників, або іншими
юридичними чи фізичними
9. Повернення коштів, які були отримані раніше Д-т 42 К-т 30 ,31
10. Створено резервний капітал:
- за рахунок прибутку Д-т 44 К-т 43
- за рахунок додаткового капіталу Д-т 42 К-т 43
11. Використано
резервний капітал на
12. Списано резервний капітал на погашення збитків Д-т 43 К-т 442
13. Нараховані девіденти за рахунок коштів резервного капіталу Д-т 43 К-т 67