Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Система економічних методів управління підприємством

Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Загальна характеристика підприємства 5

1.1. Організаційно-правова форма підприємства 5

1.2. Місія, профіль і основні види діяльності організації 8

1.3. Форма власності організації 12

1.4. Територіальне охоплення діяльності організації 13

1.5. Характеристика внутрішнього і зовнішнього середовища організації 14

Розділ 2. Теоретичні аспекти дослідження проблеми використання економічних методів управління підприємством 18

2.1. Система економічних методів управління підприємством 18

2.2. Особливості економічних методів управління, їх вплив на працівників 21

Розділ 3. Аналітичне дослідження застосування економічних методів управління на підприємстві Ковельське МУВГ 25

3.1. Аналіз практики застосування системи економічних методів управління 25

3.2. Вдосконалення економічного механізму управління підприємством 28

Висновки 31

Список використаної літератури 33

Додатки 34

Вступ

Зміни в соціально-політичному й економічному житті країни зажадали кардинальної перебудови всієї системи управління. На сьогодні продуктивно управляти виробничо-господарською діяльністю можуть тільки фахівці-управлінці (менеджери), для яких робота в умовах ринку відповідно до його вимог і законів – це спосіб мислення і дії.

Менеджмент використовує різноманітні способи, підходи та прийоми, які дають можливість упорядкувати, націлити (спрямувати) та ефективно організувати виконання притаманних йому функцій, процедур і операцій, необхідних для здійснення управлінського впливу. В сукупності способи здійснення управлінської діяльності, які застосовуються для визначення та досягнення її мети, виступають як методи управління.

Ефективність управління підприємством прямо залежить від того комплексу методів управління, що вибере керівник. Одними із найпоширеніших методів управління підприємством вважаються економічні методи.

Економічні методи управління – це сукупність засобів та інструментів, які цілеспрямовано впливають на створення умов для функціонування й розвитку організації. Вони складають систему економічних методів управління, до складу якої входять такі важелі, як комерційний розрахунок, планування, механізм ціноутворення, стійке фінансове становище і розумне оподаткування. Економічні методи управління безпосередньо впливають функціонування і успішний розвиток організації, що й визначає актуальність теми дослідження.

Отже, мета дослідження курсової роботи полягає у вивчені економічних методів управління конкретної організації.

Для реалізації поставленої мети слід виконати наступні завдання:

дати загальну характеристику досліджуваного підприємства;
висвітлити теоретичні аспекти дослідження проблеми використання економічних методів управління підприємством;
проаналізувати рамки застосування економічних методів управління на досліджуваному підприємстві;
визначити шляхи вдосконалення економічного механізму управління підприємством.

Предметом дослідження виступає система економічних методів управління підприємством.

Об’єкт дослідження – Ковельське міжрайонне управління водного господарства.

Діяльність Ковельського МУВГ на сьогодні обмежується територією двох районів Волинської області: Ковельського та Турійського. Управління здійснює керівництво водогосподарсько-меліоративним комплексом названих районів. В зоні обслуговування перебуває 31 міжгосподарська система і 6 внутрігосподарських. Загальна площа земель, що обслуговується меліоративними системами становить 78366 га.

Розділ 1. Загальна характеристика підприємства

1.1. Організаційно-правова форма підприємства

До найважливіших чинників, що визначають організаційно-правові форми підприємства як головного суб’єкта господарювання, належать такі:

цілі, які ставить перед собою підприємець (група підприємців), та шляхи їх здійснення в конкретному соціально-економічному середовищі;
спосіб формування стартового капіталу;
методи здійснення виробничо-господарської діяльності;
організаційна форма та методи управління підприємством;
законодавча та нормативно-технічна база, що регламентує створення, функціонування та ліквідацію діяльності суб'єкта господарювання;
форми власності майна, що використовує підприємець;
форма організації виробництва тощо [14, с.48].

Організаційно-правові форми суб’єктів господарювання залежать насамперед від форм власності – державної, комунальної, приватної, колективної та змішаної. Відповідно до цього з точки зору організаційної форми ст.63 Господарського кодексу України виділяє такі види підприємств:

приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);
підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
державне підприємство, що діє на основі державної власності;
підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності) [1].

Ковельське міжрайонне управління водного господарства було засноване на державній формі власності, тобто з організаційно-правової точки зору являється державним підприємством, діяльність якого будується на поєднанні прав власника майна (держави) та принципів самоуправління трудового колективу.

Попередником Ковельського МУВГ було Волинське управління експлуатації осушувальних систем, засноване в серпні 1951 р. в місті Ковелі по вулиці Жовтнева, 4 (сьогодні вул. Косачів). На той час управління обслуговувало і займало усі райони області, на території яких було 354 колгоспи, 12 радгоспів, 11 лісгоспів та 18 інших господарств. В зоні обслуговування управління було 140 осушувальних систем, з них 92 міжгосподарські і 48 внутрігосподарських. На землях з осушувальною сіткою було розміщено 243 землекористувача, в тому числі: 206 колгоспів, 8 радгоспів, 11 лісгоспів і 18 інших господарств.

В управлінні було організовано 18 експлуатаційних дільниць, за допомогою яких здійснювались експлуатаційні заходи по обслуговуванню осушувальних систем. Експлуатацію внутрішньогосподарської сітки здійснювали землекористувачі під керівництвом дільничних гідротехніків управління, меліораторів райвиконкомів та лінійної служби при обласному управлінні меліорації і водного господарства. В області налічувалось 12 райвиконкомів, в шести з них в штатах була посада інженера-гідротехніка.

В червні 1977 року Волинське управління експлуатації осушувальних систем було перейменоване у Волинське управління осушувальних систем. А вже в серпні 1977 року Волинське управління осушувальних систем перейменоване на Ковельське управління осушувальних систем.

Протягом останніх років проблема водних ресурсів набула в державі вагомого значення. І тому на Ковельське управління осушувальних систем були покладені функції по контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів. У січні 2005 року Ковельське УОС було перейменоване на Ковельське міжрайонне управління водного господарства. На даний час управління обслуговує два райони: Ковельський і Турійський. В зоні обслуговування є 31 міжгосподарська система і 6 внутрігосподарських.

Експлуатація меліоративних систем здійснюється двома експлуатаційними дільницями: Ковельською і Турійською. Обслуговування внутрігосподарської сітки здійснюється згідно договорів з землекористувачами. Площа земель, що обслуговується меліоративними системами становить 78366 га.

Управління здійснює керівництво водогосподарсько-меліоративним комплексом Ковельського та Турійського району відповідно до нормативно-правових актів Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Державного комітету України по водному господарству, Волинського облводгоспу, органів місцевої влади і місцевого самоврядування. Положенням про Ковельське МУВГ, через призму реалізації державних та цільових програм.

У своїй діяльності управління керується:

Водним кодексом України;
Законами України:

«Про меліорацію земель»;
«Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства»;

Указом Президента України «Про заходи щодо підтримки водогосподарсько-меліоративного комплексу»;
Концепцією розвитку водного господарства України тощо.

Основною відмінністю державного підприємства від інших організаційно-правових форм підприємств є державна власність майна (як і казенного підприємства). Проте майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на правах повного господарського відання (на відміну від казенного підприємства). Здійснюючи це право, підприємство користується і розпоряджається зазначеним майном і на свій розсуд може здійснювати стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству. Воно має право продавати, передавати, надавати в позику, обмінювати, здавати в оренду тощо засоби виробництва і матеріальні цінності іншим підприємствам, організаціям, громадянам (іноземним також), випускати і реалізовувати цінні папери [14, с.51].

Отже, з організаційно-правової точки зору Ковельське МУВГ являється державним підприємством. Державне підприємство являє собою організаційно-правову форму підприємства, заснованого на державній власності майна, яке належить йому на правах повного господарського відання. Управління здійснює керівництво водогосподарсько-меліоративним комплексом Ковельського та Турійського району, керуючись у своїй діяльності Водним кодексом України, Законами України «Про меліорацію земель» і «Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства», Указом Президента України «Про заходи щодо підтримки водогосподарсько-меліоративного комплексу», Концепцією розвитку водного господарства України тощо.

1.2. Місія, профіль і основні види діяльності організації

У своїй економічній діяльності підприємство керується принципами комерційного розрахунку та самофінансування, забезпечуючи відшкодування поточних та капітальних витрат виключно за рахунок власних коштів та банківських кредитів. Водночас воно має право самостійно вирішувати питання матеріального стимулювання.

Виробнича діяльність підприємства в умовах ринкової економіки підпорядковується потребам споживача. Це означає, що без вивчення попиту ринку, запитів та потреб населення, забезпечення високої якості продукції (робіт, послуг) підприємство не може функціонувати успішно, бути конкурентоспроможним. Отже, орієнтація на споживача – важливий принцип діяльності підприємства.

Місією діяльності Ковельського МУВГ є задоволення потреб споживачів (замовників) у високоякісних роботах і послугах по експлуатації, поточному та капітальному ремонту меліоративних систем, протиповіневих водогосподарських споруд та інших об’єктів міжгосподарського значення, водосховищ, впровадження планового водокористування і забезпечення раціонального використання водних ресурсів і охорони вод, що сприятиме економічному розвитку міста та району і принесе прибуток організації. Керівництво управління зацікавлене в постійному завоюванні довір’я і поваги споживачів (замовників) і працівників організації.

Згідно із зазначеною у місії метою діяльності, основними завданнями організації є:

здійснення комплексу робіт по експлуатації, поточному та капітальному ремонту меліоративних систем, протиповіневих водогосподарських споруд та інших об’єктів міжгосподарського значення, водосховищ, впровадження планового водокористування і забезпечення раціонального використання водних ресурсів і охорони вод;
забезпечення розвитку водного господарства, меліорації земель та водогосподарського будівництва в районах відповідно до виділених на ці цілі коштів;
впровадження у виробництво по експлуатації міжгосподарської мережі передової технології а також нових форм господарської і фінансової діяльності;
контроль за меліоративним станом осушених земель, виконання заходів щодо запобігання його погіршення;
цільове та раціональне використання бюджетних коштів на експлуатаційні заходи та капітальних вкладень, що спрямовуються на меліорацію земель, реконструкцію та технічне удосконалення діючих систем, розвиток виробничих баз;
розглядає відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення і в межах своїх повноважень приймає відповідні рішення.

Управління, маючи в наявності спеціальну техніку, висококваліфіковані кадри і значний досвід роботи при здійсненні експлуатації меліоративних систем, а також відповідні ліцензії, може, на замовлення фізичних і юридичних осіб, надавати такі послуги:

І. Послуги, що надаються управлінням згідно з його функціональними повноваженнями:

1. Обстеження господарських об’єктів та обладнання з наданням рекомендацій стосовно розроблення заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на водні ресурси.

2. Надання консультацій, щодо організації обстеження місць складування промислових та побутових відходів з наданням рекомендацій стосовно зменшення їх шкідливого впливу на водні об’єкти.

3. Підготовка та видача юридичним та фізичним особам в установленому порядку технічних умов на проведення інженерних робіт на землях водного фонду, меліоративних системах у разі переходів лінійних споруд через водні об’єкти.

4. Видача довідок і рекомендацій, щодо водогосподарської обстановки на водних об’єктах та меліоративного стану осушуваних земель з прилеглими територіями.

5. Аналіз проектних матеріалів, щодо визначення в натурі (на місцевості) меж земель водного фонду з підготовкою відповідних висновків та рекомендацій, ступеня впливу на водне середовище запроектованих споруд.

6. Надання консультацій з питань:

обстеження підводних частин гідротехнічних споруд;
проведення робіт на землях водного фонду.

7. Організація і проведення науково-практичних конференцій, практичних семінарів, нарад з проблем водокористування, експлуатації об’єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу та додержання водного законодавства.

8. Інформаційні послуги з питань функціонування водогосподарсько-меліоративного комплексу, використання земель водного фонду.

9. Технічне обслуговування внутрігосподарської меліоративної мережі, споруд, насосних станцій, систем дренажу та інші послуги.

10. Інженерні, гідрогеологічні, еколого-геологічні вишукування, проектні та топографо-геодезичні роботи, складання проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію невеликих об’єктів, осушувальних систем, проведення протиповіневих, культуртехнічних, планувальних та інших робіт.

11. Роботи і послуги з вапнування і гіпсування ґрунтів, будівництва ставків та водойм, гідротехнічних і протиповіневих споруд.

12. Послуги, пов’язані з подачею води юридичним і фізичним особам з меліоративних систем і водних джерел на зволоження осушених земель, промислові і комунальні потреби, полив огородів, садів.

13. Роботи, пов’язані з виконанням функцій служби замовника та генпідрядника у сфері будівництва водогосподарських та інших об’єктів відповідно до законодавства.

14. Перекачування зворотних вод насосними станціями.

II. Надходження від господарської та виробничої діяльності:

1. Послуги з ремонту машин і механізмів, виконання робіт ремонтно-механічними, деревообробними та електротехнічними цехами.

2. Транспортні послуги з перевезення пасажирів та вантажів.

3. Надання в користування стоянок транспортних засобів та механізмів, облаштованих на території установ та організацій.

4. Роботи і послуги з експлуатації баз відпочинку, що перебувають на балансі водогосподарських організацій, включаючи оплату путівок.

5. Виробництво, переробка та реалізація рослинницької, тваринницької продукції, промисловий вилов риби, послуги, пов’язані з виконанням с/г робіт.

6. Обслуговування відомчих житлових будинків з одержанням комунальних платежів, квартирної плати та плати за проживання в гуртожитку.

ІІІ. Надання в оренду майна.

IV. Надходження від реалізації майна:

1. Реалізація необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей у тому числі списаних.

2. Здача як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, що згідно з законодавством залишаються у розпорядженні установи.

Таким чином, діяльність організації в умовах ринкової економіки підпорядковується потребам споживача. Це означає, що без вивчення попиту ринку, запитів та потреб населення, забезпечення високої якості продукції (робіт, послуг) підприємство не може функціонувати успішно, бути конкурентоспроможним. Отже, орієнтація на споживача – важливий принцип діяльності Ковельського МУВГ.

1.3. Форма власності організації

Ковельське міжрайонне управління водного господарства засноване на державній формі власності. Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на правах повного господарського відання. Здійснюючи це право, підприємство користується і розпоряджається зазначеним майном і на свій розсуд може здійснювати стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству. Воно має право продавати, передавати, надавати в позику, обмінювати, здавати в оренду тощо засоби виробництва і матеріальні цінності іншим підприємствам, організаціям, громадянам (іноземним також), випускати і реалізовувати цінні папери [14, с.48].

Керівні функції держава здійснює через встановлення підприємствам контрольних цифр, економічних нормативів і лімітів, замовлень на продукцію, укладання контрактів тощо.

Державне підприємство несе повну відповідальність за свої зобов’язання перед державою та іншими підприємствами, організаціями, установами за дотримання кредитних договорів і розрахункової дисципліни. Підприємство, яке не виконує свої зобов’язання за розрахунками, може бути оголошене банком, що його обслуговує, неплатоспроможним (банкротом).

Відносини підприємства з державою, іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі державного контракту, державного замовлення і прямих договорів.

Органічною складовою організації економічної діяльності підприємства є внутрігосподарський розрахунок. Він охоплює систему економічних відносин внутрішніх підрозділів між собою і підприємством у цілому. Його основою є відповідальність структурних підрозділів підприємства за підвищення якості виробів і послуг та їх економічну ефективність [11, с.126].

Отже, Ковельське МУВГ засноване на державній формі власності. Воно несе повну відповідальність за свої зобов’язання перед державою та іншими підприємствами, організаціями, установами за дотримання кредитних договорів і розрахункової дисципліни. Відносини підприємства з державою, іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі державного контракту, державного замовлення і прямих договорів.

1.4. Територіальне охоплення діяльності організації

На сьогодні Ковельське управління водного господарства обслуговує два райони: Ковельський і Турійський. В зоні обслуговування є 31 міжгосподарська система і 6 внутрігосподарських.

В зоні діяльності Ковельського МУВГ протікає 25 річок і струмків загальною довжиною 509,9 км., з них дві середні річки довжиною 162 км, малі річки – 265,5 км., струмки – 82,4 км., з них тільки 2 – менше 10 км (р. Осина – 8 км, р. Рокитниця – 9 км.).

358,8 км річок і струмків зарегульовані і протікають в межах осушувальних систем, догляд за якими здійснюють оглядачі гідротехнічних об’єктів.

Озера – 61 шт. площею водного дзеркала 618,8 га., (найбільше – 124 га і найглибше – близько 30 м, з них озеро Сомин, яке знаходиться на західній околиці с. Сомин Турійського району) з них в оренді 20 шт. площею 133,2 га.

Водосховища – 3 шт. площею водного дзеркала 147 га – всі в оренді.

Ставки – 48 шт. площею 186,1 га, з них в оренді 38 шт. площею 176,2 га.

На даний час в управлінні налічується 156 штатних працівників. З них 31 інженерно-технічних працівників, 82 оглядачі гідротехнічних об’єктів.

Таким чином, діяльність Ковельського МУВГ на сьогодні обмежується територією двох районів Волинської області: Ковельського та Турійського. В зоні обслуговування перебуває 31 міжгосподарська система і 6 внутрігосподарських. Загальна площа земель, що обслуговується меліоративними системами становить 78366 га.

1.5. Характеристика внутрішнього і зовнішнього
середовища організації

Внутрішнє середовище організації формується керівниками відповідно до їх уявлень про те, які саме елементи забезпечать її ефективне функціонування і розвиток. Найчастіше в ньому виділяють п’ять складових: цілі, структура, технологія, завдання і персонал, який виконує ці завдання з допомогою відповідної технології.

Цілями досліджуваної організації є задоволення потреб споживачів (замовників) у високоякісних роботах і послугах по експлуатації, поточному та капітальному ремонту меліоративних систем, протиповіневих водогосподарських споруд та інших об’єктів міжгосподарського значення, водосховищ, впровадження планового водокористування і забезпечення раціонального використання водних ресурсів і охорони вод, що сприятиме економічному розвитку міста та району і принесе прибуток організації.

У складі організаційної структури управління виділяються ряд відділів, які виконують специфічні для них функції (Додаток 1). До складу Ковельського МУВГ входять наступні відділи:

відділ головного механіка;
відділ водних ресурсів;
відділ експлуатації водогосподарських об’єктів;
Ковельська дільниця Ковельського МУВГ;
Турійська дільниця Ковельського МУВГ;
відділ кадрів;
планово-економічний відділ;
бухгалтерія.

Ковельське МУВГ мають в наявності технології, спеціальну техніку, висококваліфіковані кадри і значний досвід роботи для здійснення експлуатації меліоративних систем.

Зовнішнє середовище – сукупність господарських суб’єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників [7, с.232].

Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяють на середовище прямої (мікросередовище) та непрямої (макросередовище) дії.

До суб’єктів мікросередовища належать постачальники, посередники, споживачі, конкуренти, «контактні аудиторії.

1. Постачальники. Забезпечують організацію необхідними матеріально-технічними, трудовими та інформаційними ресурсами. Управління прискіпливо ставиться до вибору постачальників, але прагне при цьому підтримувати тривалі відносини з тими, хто працює з урахуванням спільних інтересів.

2. Споживачі. Це клієнти (замовники) організації – споживачі продукції, послуг. На сьогодні в зоні обслуговування Ковельського МУВГ є 31 міжгосподарська система і 6 внутрігосподарських. Споживачами послуг управління також є інші юридичні та фізичні особи.

3. Конкуренти. До них належать організації і фізичні особи, які займаються аналогічною діяльністю. Комерційного успіху досягає, як правило, той господарюючий суб’єкт, який усебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує споживачам конкурентоспроможну продукцію (роботи, послуги). Основними конкурентними перевагами Ковельського МУВГ перед приватними фірмами, що надають аналогічні послуги є ширина асортименту надаваних послуг, наявність вироблених технологій, спеціальної техніки, висококваліфікованих кадрів і значного досвіду роботи у зазначеній сфері.

4. «Контактні аудиторії»: державні органи управління – мають регулюючий характер і впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції; засоби масової інформації – розміщують статті-замовлення щодо певних аспектів діяльності організації; місцеве населення – перешкоджає діяльності підприємства, відчувши на собі негативний його вплив (шум, забруднення довкілля тощо), або підтримує – у разі створення ним нових робочих місць, справної сплати податків, участі в доброчинних заходах.

До основних факторів макросередовища відносять економічні, політичні, соціокультурні, науково-технологічні, природно-кліматичні, демографічні тощо [7, с.234].

1. Економічні фактори. До них належать: рівень і темпи інфляції; зростання та спад виробництва; коливання курсу національної валюти щодо валют інших країн; оподаткування; умови одержання кредиту і відсоткова банківська ставка; рівень динаміки цін, розподіл прибутків і попит покупців; платоспроможність контрагентів тощо.

2. Політичні фактори. Це політична стабільність у державі, регіональні політичні інтереси, міжнаціональні та міжконфесійні відносини тощо. Вплив політичних факторів особливо відчутний у нестабільному соціально-економічному і політичному середовищі (період трансформації економічних відносин).

3. Соціокультурні фактори. Формуються в межах конкретного суспільства і відображають погляди, цінності та норми поведінки людей, що впливає на прийняття ними управлінських рішень.

4. Демографічні фактори. Це структура населення за віковими, національними, кваліфікаційними ознаками, рівнем освіти, доходів, споживацькими перевагами тощо, їх аналіз дає змогу визначити, чи достатній освітній та кваліфікаційний рівень населення регіону для позитивного сприйняття продукції чи послуг організації.

5. Науково-технічні фактори. До них відносять відкриття, винаходи, що зумовлюють зміну уявлень про найкращий спосіб використання певного ресурсу, виготовлення продукції, задоволення потреб тощо.

6. Екологічні фактори. До цієї групи факторів впливу належать викиди у середовище забруднюючих та отруйних речовин; рівень фізичного впливу на середовище; надійність і соціально-екологічна безпека виробничих систем та великих технологічних утворень; кількість і якість продукції, що виготовляється, її безпечність і утилізаційна (корисна) придатність; стан природного середовища, в якому перебуває підприємство (до і після реалізації запланованої стратегії розвитку), і розміри можливих незворотних негативних наслідків тощо.

Отже, вплив суб’єктів зовнішнього середовища на організацію є потужним і різновекторним, що зумовлює необхідність своєчасного виявлення та оперативного реагування на них, щоб уникнути небезпеки або швидше, ніж конкуренти, скористатися новими можливостями.