Система вентиляции и кондиционирования воздуха

ВСТУП

   Основне призначення вентиляції –створювати повітряне середовище, сприятливе для здоров’я людини, а також таку, що відповідає вимогам технологічного процесу, збереження обладнання і будівельних конструкцій, матеріалів, продуктів і т.д.

   З допомогою систем вентиляції і кондиціювання повітря в спорудах і будівлях підтримуються встановлені санітарними і технологічними нормами метеорологічні умови і чистота повітря, що забезпечує підвищення продуктивності праці і творчій активності робітників. На багатьох сільськогосподарських об’єктах вирощування тварин і птиці неможливе без добре організованої вентиляції, а в ряду випадків і кондиціювання повітря.

   Темпи зростання об’ємів робіт по вентиляції в нашій країні за останні десятиріччя випереджають приріст капіталовкладень в будівництво.

   Питання розвитку  вентиляції і особливо кондиціювання  повітря мають більше ніж піввікову  історію. Вже в двадцятих роках  органи охорони праці розгортають  науково-дослідну діяльність в  області вентиляції промислових  підприємств. В нашій країні  розроблені основи проектування  і будівництва вентиляційних  систем мартенівських, литійних, термічних і механозбірних цехів, текстильних фабрик, підприємств харчової, поліграфічної та інших галузей промисловості. Заводське виготовлення кондиціонерів і обладнання для систем вентиляції і кондиціювання повітря було організоване на початку 50-х років.

   Подальший розвиток вентиляційної техніки неможливий без вдосконалення і розвитку науково-обґрунтованих методів виробництва монтажних робіт, широкої уніфікації конструкцій повітроводів, застосування блочного монтажу, підвищення культури виробництва, що багато в чому залежить від кваліфікації робітників і їх вміння правильно і якісно виконувати різноманітні види робіт.

   Метою моєї роботи  є вивчення загальних відомостей про устрій систем вентиляції та кондиціювання повітря, а також матеріалів, що використовуються при їх виготовленні та монтажеві. Завданням роботи стало вивчення призначення систем вентиляції та кондиціювання, способів їх монтажу, їх вплив на якість товарів та навколишнє середовище і на підвищення працездатності та здоров’я людей. Головним об’єктом дослідження у роботі стало підприємство ТОВ «Ватіс» та усі його клієнти, на базі яких було здійснено монтаж систем вентиляції та кондиціювання, які в свою чергу стали предметом дослідження даної курсової роботи. Під час виконання роботи було виявлено, що за допомогою систем вентиляції та кондиціювання повітря в будівлях і спорудах підтримуються потрібні параметри повітря, що сприятливо впливають на людей, якість продукції та ін. Завдання цих систем –очищення повітря, що викидається промисловими підприємствами в атмосферу, до такого ступеню, щоб воно не забруднювало навколишнє середовище.

I. ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЦЕСУ МОНТАЖУ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ

   Вентиляція –природньо або штучно регульований повітрообмін в приміщеннях, що забезпечує створення повітряного середовища у відповідності із санітарно-гігієнічними і технологічними вимогами.

   В житлових і  суспільних будівлях, а також  побутових приміщеннях промислових будівлях (санвузли, кухні, склади) застосовують систему природної вентиляції. Така система складається із прийомної гратки, розміщеної в стіні і внутрішньо-стінних або приставних коробів, які виходять на горище будівлі, де з’єднуються в збірний короб. Із збірного коробу повітря надходить у вертикальну шахту, яка виводиться на дах і закінчується дефлектором, або зонтом.

   При влаштуванні  аерації промислових будівель (рис.2) в стінах і вентиляційних фонарях  роблять спеціальні пройми, в  які встановлюють ствірні переплетення. Вказані пройми розташовують в два яруси: перший –на висоті 1…2 м від підлоги, другий –не нижче 4 м від підлоги. В літній час відкривають притічні пройми першого ярусу, а в зимовий і осінній час, щоб працюючі не захворіли, –пройми другого ярусу. Холодне повітря в цьому випадку буде надходити в робочу зону вже підігрітим. Будь-яка система вентиляції з механічним приводом складається з вентилятора з електродвигуном і мережі повітроводів. В залежності від призначення вентиляційна система обладнується різноманітними спеціальними пристроями.

   Витяжна система  штучної вентиляції (рис.3а) крім вентилятора 4 і повітроводів 2 обладнана приймальним пристроєм –зонтом 1 або граткою і витяжною шахтою 5 для викиду забрудненого повітря з приміщення, що розташовуються над покрівлею споруди. В деяких випадках в таких системах встановлюють фільтр або теплоутилізатор.

   В притічну систему  штучної вентиляції(рис.3,б) входять  повітроприймальні пристрої 6 для  забору зовнішнього повітря, розташований  в найменш забрудненій зоні, і повітророзприділювачі 8 для подачі його в робочу зону, а також обладнання для очистки і підігріву повітря.

Рис.4.Повітроприймальні пристрої для забору зовнішнього повітря: а-отвір в стіні, б-приставна шахта, в-шахта, що виведена над дахом споруди 

   Повітроприймальні  пристрої виконують у вигляді  отворів в стіні зі встановленням  в них жалюзійних граток (рис.4, а). Низ отворів для цих пристроїв повинен бути розташований на висоті більше 1 м від рівня стійкого снігового покриву, але не нижче 2 м від рівня землі. В деяких випадках встановлюють приставні повітрозабірні шахти (рис.4, б); при виконанні умов, що забезпечують неможливість потрапляння в них забрудненого повітря, їх розміщують над покрівлею споруди (рис.4, в).

II. ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЦЕСУ МОНТАЖУ СИСТЕМ КОНДИЦІЮВАННЯ

   Кондиціювання –автоматичне  підтримання в закритих приміщеннях  всіх або окремих параметрів  повітря (температури, відносної  вологості, чистоти, швидкості  руху повітря), що забезпечує метеорологічні  умови, найбільш сприятливі для  самопочуття людей, ведення технологічних  процесів, забезпечення збережності  цінностей культури.

   Система кондиціювання  повітря складається з повітроприймального пристрою, повітронагрівачів і повітроохолоджувачів для нагріву або охолодження, фільтрів для очистки, камери зрошення, яка слугує для тепло-вологісної обробки повітря водою, що розпилюється форсунками, вентиляційного агрегату, переміщуючого повітря під час його обробки і подаючого його в приміщення, а також секцій кондиціонера, призначених для приєднання і обслуговування робочих частин кондиціонера і регулювання повітряними клапанами. Крім того, системи кондиціювання повітря обладнують контрольно-вимірювальними пристроями і засобами автоматики для управління закривно-регулюючими пристроями.

   В систему кондиціювання  повітря входять також насосна  і холодильна станції, що подають  воду і холодагент відповідно  для зволоження і охолодження  повітря. Для охолодження повітря  можна застосовувати воду, що  має низьку температуру (артезіанську  воду гірських річок і т.п.).

   До деталей і  пристроїв систем вентиляції  і кондиціювання повітря відносяться повітроводи, різноманітні повітророзпридільчі і регулюючі пристрої, гратки, засоби кріплення і ін.

III. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ПРОЕКТ ВИКОНАННЯ РОБІТ

   Інженерна підготовка  здійснення монтажних робіт повинна виконуватись в строгій відповідності з вимогами БНіП 3.01.01-85 «Організація будівельного виробництва», а також з урахуванням діючих нормативних та інших документів.

   Основними завданнями інженерної підготовки являються:

• забезпечення монтажних робіт якісною проектно-кошторисною і нормативною документацією;
• розробка технології монтажних робіт на рівні сучасних досягнень науки, техніки і передового досвіду;
• узгодження технічних умов на постачання обладнання заводського виготовлення в комплектно-блоковому виконанні, термінів постачання і способів доставки обладнання, що підлягає монтажу;
• забезпечення якісного прийому будівельної готовності під монтаж з урахуванням вимог БНіПу і технічних умов на монтаж обладнання, споруд і комунікацій.

   Інженерну підготовку  виробництва в монтажному управлінні  здійснює дільниця підготовки  виробництва (ДПВ), що підпорядковується  головному інженерові монтажного  управління.

   Проектна документація, що передається будівельно-монтажній  організації, повинна вміщувати  робочі креслення систем вентиляції  і кондиціювання повітря (марки  «ЗВ») і кошторис.

   В комплект робочих  креслень повинні входити: загальні дані; креслення (плани, розрізи, схеми) систем; креслення (плани і розрізи) установок системи; креслення загальних видів нестандартних (нетипових) конструкцій систем вентиляції і кондиціювання повітря; креслення нетипових кріплень.

   Лист «Загальні  дані» повинен вміщувати: план-схему  розміщення вентиляційних установок;  характеристику і специфікацію  систем; матеріал для виготовлення  повітроводів по системах; антикорозійне  покриття повітроводів; умовні позначення; заходи із захисту повітроводів від статичної електрики.

   На планах і  розрізах повинні бути вказані:  координаційні вісі будівлі (споруди) і відстань між ними; будівельні конструкції і технологічне обладнання, що має місцеві відсоси, а також впливаючі на прокладку повітроводів; відмітки чистих підлог поверхів і основних маршів; розмірні прив’язки установок систем і повітроводів до координаційних вісей або елементів конструкції; діаметри (насічки) всіх дільниць повітроводів; місця встановлення закладних деталей для кріплення повітроводів і обладнання, контрольно-вимірювальних приладів і місця для замірів параметрів повітря.

   Проект виконання  робіт (ПВР) з монтажу систем промислової вентиляції і кондиціювання повітря повинен враховувати найбільш прогресивні рішення методів, способів монтажу і розробляється у відповідності з вимогами, встановленими діючими нормативними документами.

   Проект виконання  робіт –це керівництво по організації  і виконанню монтажних робіт,  які сприяють зниженню вартості  будівництва, скороченню тривалості і підвищенню їх якості.

   Важливий розділ  ПВР –вказівки щодо виконання робіт, які містять конкретні рекомендації про способи виконання робіт з використанням механізмів і пристосувань, послідовності їх виконання, використання внутрішньо-будівельного транспорту, раціональних напрямках перевезення повітроводів і обладнання, а також схеми установки кріплень і методів підйому вентиляційного обладнання.

   Монтаж систем  вентиляції і кондиціювання повітря слід проводити у відповідній технологічній послідовності. Приблизна схема виконання монтажних робіт наведена нижче.

Технологічна послідовність  монтажу вентиляційних систем.

   Монтаж систем вентиляції і кондиціювання повітря виконують у відповідності з проектом і вимогами діючих Будівельних норм і правил, а також «Типових технологічних карт» ТТК 7.05.02.01…7.05.02.14.

   Монтаж систем  вентиляції на великих об’єктах виконують одночасно з загальнобудівельними роботами починаючи, як правило, з монтажу повітроводів, іноді паралельно з монтажем вентиляційного обладнання, так як при сучасних швидкісних моделях зведення будівель і споруд терміни для монтажу вентиляції і кондиціювання повітря дуже обмежені. На невеликих об’єктах при монтажу систем вентиляції спочатку вигідніше встановлювати вентиляційне обладнання. На великих промислових, суспільних і унікальних об’єктах монтаж вентиляційних систем потрібно виконувати зональним методом паралельно з будівельними роботами по мірі представлення фронту робіт.

IV. МОНТАЖ ВЕНТИЛЯТОРІВ ТА КОНДИЦІОНЕРІВ

   Монтаж вентиляторів проводять у відповідності з «Типовими технологічними картами» ТТК 7.05.02.01…7.05.02.04. Способи монтажу і порядок виконання певних операцій обирають в залежності від типу (радіальний, осьовий, даховий), розмірів вентиляторів і місця їх встановлення.

   Монтаж вентиляторів  виконують в такій послідовності:  доставляють вентилятор або його  деталі до місця монтажу; готують вентилятор або окремі його деталі; піднімають і горизонтально переміщують вентилятор до місця встановлення; встановлюють вентилятор або збирають його з деталей на опорних конструкціях (фундаменті, площадці, кронштейнах, опорних стаканах); перевіряють правильність встановлення і зібрання вентилятора; закріплюють вентилятор до опорних конструкцій; перевіряють роботу вентилятора.

   Для початку монтажу  кондиціонерів виконують наступні  підготовчі роботи: перевіряють  будівельну готовність приміщень  вентиляційних камер для монтажу  кондиціонерів; підготовлюють вантажопідйомні  засоби і пристосування; оглядають  і приймають секції і деталі  кондиціонерів або кондиціонери  в зібраному вигляді. 

   При прийманні  приміщень вентиляційних камер  для монтажу кондиціонерів перевіряють  відповідність розмірів фундаментів  і розташування отворів під анкерні гвинти, правильність виконання цементних основ під секції і деталі кондиціонерів, відповідність відміток основ і фундаментів.

V. МАТЕРІАЛИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ І МОНТАЖЕВІ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ І ОБЛАДНАННЯ

   В якості матеріалів  для виготовлення вентиляційних  систем, що обираються в залежності  від якості транспортованого середовища у відповідності з БНіП 2.04.05-86, використовують металеві (сталь, кольорові метали) і неметалеві (пластмаси, поліетилен, склотканина та ін.) матеріали.

ПРОКАТНА СТАЛЬ

   Сталь гарячекатану круглу діаметром від 5 до 36 мм (рис.3,а) і квадратну зі стороною від 5 до 36 мм (рис.3,б) використовують для підвісок повітроводів, фундаментальних гвинтів, кріплень вентиляторів, повітронагрівачів (калориферів) та іншого обладнання (табл.3).

               Стальну гарячекатану полосу (рис.3,в) випускають шириною від 12 до 100 мм, товщиною від 4 до 16 мм. З полоси виготовляють хомути, підвіски і фланці.

   Прокатна кутова сталь буває рівнополичковою і нерівнополичковою.

   Кутову рівнополичкову  сталь (рис.3,г) випускають розмірами  від 20 х 20 х 3 до 160 х 160 х 16 мм. З кутової сталі розмірами  від 20 х 20 х 3 до 100 х 100 х 12 мм виготовляють каркаси, опори  під обладнання, рами і станини  вентиляторів, фланці повітроводів.

   Кутові нерівнополичкові  сталі (рис.3,д) використовують більшою частиною для створення ребер жорсткості і каркасів обладнання.

   Швелери (рис.3,е)  з гарячекатаної сталі слугують  для створення опор, стійок, каркасів  і рам під обладнання.

   Двогаврові балки  (рис.3,ж) з гарячекатаної сталі  використовують при виготовленні  каркасів і рам під обладнання.

   Сталеву холоднокатану полосу з низьковуглецевої сталі (ГОСТ 503-81*) випускають товщиною від 0,05 до 4 мм (проміжна товщина полос від 0,05 до 1,95 мм –через 0,05 мм, більше 2,1 мм –через 0,1 мм), шириною від 4 до 450 мм (проміжна ширина від 46 мм –через 1 мм, від 46 до 125 мм –через 2…4 мм, від 125 до 450 мм –через 5…10 мм). З полоси виготовляють спіральні повітроводи.

   Тонколистову рулонну  холоднокатану вуглецеву сталь  (ТУ 14-309-44 -74) виготовляють товщиною 0,6; 0,8; 1; 1,2; 1,5 і 2 мм, шириною 100, 400, 625, 750 і 1250 мм і постачають рулонами  масою не більше 10 т. Сталь слугує  для виготовлення електрозварних  спірально-шовних повітроводів.

    Гарячекатану  тонколистову сталь (ГОСТ 19903 -74*, ГОСТ 16523 -70*) використовують для виготовлення  повітроводів загальнообмінної  вентиляції і аспірації; оцинковану  тонколистову сталь використовують  для виготовлення тільки фальцевих  повітроводів, тонколистову корозійностійку, жаростійку та жароміцну сталь (ГОСТ 5582 -75*) використовують для виготовлення повітроводів і вентиляційного обладнання, по яких переміщується повітря з агресивними, хімічно-активними газами, парами, пилюкою; металопласт –конструкційний матеріал, що являє собою низько вуглецеву холоднокатану тонколистову сталь, покриту плівкою. Металопласт має властивості, що притаманні металу і пластмасам; він пластичний, може бути підданий обробці на механізмах, що виготовляють фальцеві повітроводи.

КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ

    Алюміній –сріблясто-білий,  легкий (2700 кг/м³) і пластичний метал. Взаємодіючи з киснем повітря, алюміній покривається тонкою і стійкою плівкою оксиду алюмінію, яка добре захищає метал від корозії. З алюмінію виготовляють фальцеві і зварні повітроводи.

   Алюмінієву фольгу (ГОСТ 618 -73) використовують для гнучких гофрованих повітроводів. Висота гофри 4 мм, відстань між гофрами 10 мм. Такі повітроводи легко вигинаються і слугують для приєднання до місцевих підсосів.

   Титан –сріблясто-білий  тугоплавкий метал, що має високу  корозійну стійкість (особливо  до кислот), досить пластичний, плотністю 4500 кг/м³. Висока міцність титанових сплавів зберігається при температурах від -250 до +500 ºС.

   Технічно чистий  титан марки ВТ1-00 або ВТ1-0, а також низьколитійні сплави підвищеної пластичності марки СТ4-0 або СТ4-1 у вигляді листів товщиною від 0,4 до 4 мм застосовують для виготовлення повітроводів. Повітроводи з титану виготовляють, як правило, зварними.

   Мідь –в’язкий метал червонуватого кольору, тепло- і електропровідний, достатньо пластичний, що дозволяє обробляти його прокаткою, штамповкою, волочінням. Мідь в чистому вигляді, як правило, у вентиляційних системах не використовується; зазвичай використовують сплави міді з іншими металами. Сплав міді з цинком називається латунню. Латунь порівняно з міддю міцніша, пластичніша і твердіша, стійкіша проти корозії і при литті володіє доброю заповнюваністю форм.

НЕМЕТАЛЕВІ МАТЕРІАЛИ

   Листи з непластифіційованого  полівінілхлориду (вініпласт листовий) (ГОСТ 9639 -71*) виготовляють з непластифіційованої  полівінілхлоридної композиції з додаванням допоміжних речовин (стабілізаторів, змазуючих матеріалів та ін.) пресуванням плівок або екструзією. Такі листи випускають наступних марок:

ВН –непрозорі, нефарбовані  або фарбовані, виготовлені методом  пресування;

ВНЕ –непрозорі, нефарбовані  або фарбовані, виготовлені методом  екструзії;

ВП –прозорі, безколірні або фарбовані, виготовлені методом  пресування або екструзії;

ВД –декоративні, однотонні, виготовлені методом пресування або екструзії і використовуються в якості облицювального матеріалу.

   Листовий вініпласт  має високу механічну міцність, добре піддається як ручній, так і механічній обробці на звичайних метало-деревообробних станках. При розігріві набуває пластичності і легко формується. Після охолодження нагрітого вініпласту всі його механічні властивості встановлюються. Вініпласт –електроізолюючий матеріал.

   Листовий вініпласт  використовують при виготовленні  повітроводів в якості антикорозійного  матеріалу, що працює при температурі  від -20 до +60 ºС.

   Поліетилен –синтетичний полімер, щільний, що характеризується високою хімічною стійкістю. Використовують при температурі до 60 ºС. З поліетилену високої щільності виготовляють плівку для вентиляційних повітроводів, яка поступає на будівництво у вигляді рулону, що намотаний на втулку. В рулон намотується 300…400 м плівки шириною до 4000 мм, товщиною від 30 до 200 мкм.

   Азбестоцемент –будівельний  матеріал, виготовлений з водяної  суміші портландцементу і азбестового  волокна. З азбестоцементу виготовляють  безшовні короби для вентиляційних  повітроводів.

   Склотканина –матеріал,  що створений переплетенням взаємно  перпендикулярних ниток скляного  волокна (ГОСТ 8481 -75*). З склотканини  СПЛ, що просочена латексом (ТУ 6-11-14 -79), виготовляють гнучкі армовані повітроводи з використання клею 4 НБ і пружинної проволоки з вуглецевої сталі діаметром 2…2,5 мм.

КОНДИЦІОНЕРИ

   Кондиціонери бувають  центральні і місцеві.

   Центральні кондиціонери, що забезпечуються зовнішною тепловою, холодом і електроенергією, розташовуються поза обслуговуваними приміщеннями.

   Центральні кондиціонери (рис.21) складаються з ряду уніфікованих секцій. Повітряний утеплений клапан 1 притічного повітря заважає потраплянню зовнішнього повітря всередину непрацюючого кондиціонера, попереджуючи тим самим заморожування води в трубках повітронагрівача першого підігріву. Клапан відкривається одночасно з пуском вентиляційного агрегату 11. Повітряний клапан 2 рециркуляційного повітря слугує для регулювання його кількості. В повітряній камері 3 змішується притічне (зовнішнє) і рециркуляційне повітря, а в камері вирівнювання 4 рівномірно розподіляються швидкості повітряного потоку по всій площі січення камери, що потрібно для нормальної роботи повітряного фільтра 5. Звичайно в центральних кондиціонерах встановлюють повітряні фільтри з об’ємним нетканим фільтруючим матеріалом, який закріплюють в корпусі фільтра. Завдяки зигзагоподібному розміщенню матеріалу площа його поверхні в 5 разів перевищує площу січення корпусу фільтра.

   Камери обслуговування 6, обладнані герметичними дверима і вбудованими світильниками, монтують у секцій, що потребують періодичного огляду і планового ремонту в період експлуатації (фільтри, повітронагрівачі, камери зрошення, блоки тепломасообміну).

   Повітронагрівачі  першого 7 і другого 9 підігріву слугують для нагріву повітря. Перший підігрів виконується тільки в холодний період року. Теплоносієм в повітронагрівачі слугує високотемпературна (перегріта) вода температурою 150…70 ºС або пар тиском до 1,2 МПа. Другий підігрів, що здійснюється для зменшення відносної вологості повітря, що подається і зниження перепаду температур між притічним повітрям і повітрям обслуговуваних приміщень, виконують як в холодний, так і в теплий період року. Повітронагрівачі виконані з біметалевих (сталь-алюміній) труб з ребристістю, збільшуючою поверхню, що контактує з прохідним повітрям. Іноді на трубки повітронагрівача навита сталева смуга (спірально-навивні). В цьому випадку поверхня труб і смуг оцинковується.

   В камері зрошення 8 повітря обробляється водою. В корпусі камери встановлені пакети пластинчатих повітророзприділювачів, що вирівнюють потік повітря, який входить в камеру. Зрошувальна система камери складається з двох рядів широкофакельних форсунок, що розпилюють воду. Форсунки розміщені з різною щільністю в кожному ряду: перший по ходу руху ряд має більшу щільність, другий –меншу. Розпилення води в камері взаємозустрічне: перший ряд розпилює воду по ходу руху повітря, другий ряд –проти руху повітря. На виході з камери зрошення змонтовані пластини каплевловлювача (сепаратора), які перешкоджають виносу водяних крапель з камери. Корпус камери зрошення встановлений на піддоні, в якому збирається розпилювана форсунками вода. Піддон обладнаний патрубками для забору води, дренажем і переливом на випадок переповнення піддону і кульовим краном.

   Вентиляційний агрегат 11 слугує для переміщення повітря через кондиціонер і подачі його в сітку повітроводів для транспортування до місць повітророздачі. Вентиляторний агрегат обладнаний направляючим агрегатом, який встановлюється перед всмоктуючим патрубком вентилятора.

   Обладнання кондиціонерів  розраховано на роботу без  динамічних навантажень з розрідженням всередині кондиціонера до 1 кПа.

   Місцеві кондиціонери  бувають неавтономні і автономні. 

   Неавтономні кондиціонери  КТН (рис.22), призначені для автоматичного підтримання в обслуговуваному приміщенні заданої температури і відносної вологості повітря, постачаються холодом і теплотою від зовнішніх джерел.

   Автономні кондиціонери  КТА мають вбудоване джерело  холоду у вигляді компресорної  холодильної машини з водяним  (індекс «1») або повітряним (індекс  «2») охолодженням конденсатора.

   Побутові (автономні) кондиціонери ПК віконного типу використовуються в житлових, службових та інших приміщеннях для створення комфортних умов повітряного середовища. Такі кондиціонери забезпечують охолодження і осушування повітря в приміщенні в теплий період року, очистку рециркуляційного повітря від пилюки, подачу в приміщення зовнішнього повітря (не більше 15% від загального виробітку кондиціонера по повітрю) і автоматична підтримка заданої температури внутрішнього повітря.

   Кранові кондиціонери  КТ1,0-4,1; КТ1,0-4,2; КТ1,0-4,3 слугують для  обробки повітря: охолодження,  очистки від пилюки, зволоження, осушування зовнішнього і рециркуляційного  повітря з автоматичною підтримкою  температури в кабінах машиністів  мостових електричних кранів  при навколишній температурі  до 60 ºС.

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНДИЦІОНЕРІВ

Корпус

   Центральні кондиціонери  і притічно-витяжні установки  виконані в корпусі з несучим  каркасом з алюмінієвого профілю  зі встановленими в ньому панелями.

Панелі

   Тип панелей: пошаровий, товщиною 25мм і 45мм. Виготовляються з наступних матеріалів: зовнішній шар –сталь оцинкована або поліестер (кольоровий) з захисною плівкою; внутрішній шар –сталь оцинкована або нержавіюча. Простір між зовнішнім і внутрішнім шарами заповнюється шумоізоляційним матеріалом щільністю 30-40 кг/м³.

Кріплення панелей

   Здійснюється за допомогою самосверлячих гвинтів, односторонніх заклепок, гвинтів через панель і використанням елемента BUSH; між каркасом і панеллю встановлюється самоклеюча каучукова прокладка для запобігання втечі повітря.

Двері

   В місцях, призначених для більш частого використання, встановлюються інспекційні двері (секції фільтрів, вентиляційна секція). Двері оснащуються запірними механізмами, петлями, поворотними зажимами; при необхідності встановлюються ілюмінатори, датчики відкривання дверей, підсвічування секцій.

Рама

   Несуча частина  установки забезпечує рівномірний розподіл навантаження і не допускає прогину панелей і профілю каркасу. Виготовляється з алюмінієвого профілю заввишки 100 мм з кутовими з’єднувачами. При необхідності основа виготовляється зі сталі товщиною 3 мм у вигляді швелера з послідуючим фарбуванням.  

VI. ВИГОТОВЛЕННЯ ПОВІТРОВОДІВ

ВИГОТОВЛЕННЯ  ПРЯМИХ УЧАСТКІВ І ФАСОННИХ ЧАСТИН МЕТАЛЕВИХ ПОВІТРОВОДІВ НА ФАЛЬЦЕВИХ З’ЄДНАННЯХ

    Виготовлення прямих ділянок. Прямі ділянки повітроводів виготовляють з картин, які являють собою розгортку поверхні повітроводу з припуском на замикаюче повздовжнє фальцеве з’єднання і відбортування. Картини збирають із стандартних листів розміром 1000 х 2000, 1250 х 2500 мм або з рулонної сталі шириною 1250 мм.

   Для фальцевого з’єднання листів між собою їх краї прокатують на механізмах заготовки фальців. Використовуючи на таких механізмах комплекти змінних роликів різного робочого профілю, можливо прокатувати всі види фальцевих з’єднань і рейки різноманітного поперечного перерізу.