Система вправ у навчанні іноземної мови

ВСТУП

Актуальність . Нафтопереробна промисловість являє собою галузь обробної промисловості, підприємства якої переробляють видобуту із свердловин сиру нафту та виготовляють з неї нафтопродукти. 

      Дослідження проблем пов’язаних з їх видобутком, транспортуванням та переробкою нафти і газу зумовлюється не лише поступовим вичерпанням зазначених ресурсів при щорічному збільшенні обсягів споживань, але й тим фактором, що нафтогазовий чинник став одним з найважливіших засобів реалізації національних інтересів. Нафта є і на найближчий час матиме значну долю у споживанні енергії, навіть не зважаючи на нафтові кризи. Найбільшим її споживачем є транспорт (більш половини її загального використання). Трубопроводи є основним транспортом транспортування нафти і газу.

      Спорудженням нафтогазопроводів є складною проблемою, його дослідженням займається ряд українських авторів. Значну роль у розвитку галузі магістральних трубопроводів відіграли такі вчені як:  Богоненко В.А.,Говдяк Р.М., Гренділь М. І., Грудз Я.В., Дудніков  С.І., Звірко О.І.,Козак Ф.В.,Мазницький А.С.,Мартинюк Р.,Мельник В.М.,Перчиком О.І., Плієв Е.Г.,Садіков О.Н.,Слободян В.І., Слюсаренко Ю.А. ,Тарасов М.А.,Твердушко Т.І.

        Трубопроводи є загально визначеним засобом транспортування нафти і газу закордоном. Серед основних аспектів таких досліджень виокремлюємо:

  • аналіз рівняння енергії газового потоку в трубопроводі, на основі якого встановлено напрямки енергетичних втрат на транспортування газу(Я.В. Грудза);
  • проблеми  трубопроводів Центральної Азії (Едвард К.Чоу);
  • розгляд проекту створення газопроводу (Райнер Гонсалес Палау);
  • істоте підвищення видобутку покладів нафти і газу в Російській Федерації,відповідно розширення її експорту (Марина Кім)
  • наголошує на складанні проектувального плану видобутку природнього газу пройшовши оцінку на навколишнє середовище ОВНС(Б’янка Стеінхарт);
  • оцінки витрат на будівництво компонентів  трубопроводу  для різних видів трубопроводів в різних регіонах (Ценхюа Жуй).
  • трубопроводи являються найбільш економічним способом транспортування рідин і газів (Дж. Т.Раян).

       Оскільки дана проблема є дуже важливою українським науковцям необхідно розуміти зміст наукового доробку їх англомовних колег. Це актуалізує лінгвістичні дослідження текстів такого спрямування. Важливими є з’ясування його лексичних та граматичних особливостей, а також особливостей перекладу

       Важливими у рамках нашого дослідження є теоретичні аспекти лінгвістичного аналізу розроблені Сухенком К.М.

       Суттєвими є теоретичні розвідки з перекладу Карабана і т.д.

Актуальність  вивчення трубопроводів та необхідність виявлення особливостей перекладу  зумовили  вибір курсової роботи «Спорудження нафтогазопроводів».

   Мета дослідження. Визначити лексико-граматичні аспекти текстів, орієнтовані на спорудження магістральних трубопроводів нового покоління з використанням інноваційних досягнень науки і техніки та розробити типи вправ.

   Завдання дослідження:

-   розглянути  та проаналізувати етапи спорудження  трубопроводів;

- проаналізувати  статті українських та англійських вчених з вище поставленого питання;

- встановити особливості науково-технічного тексту(граматичні і лексичні)

-  створити вправи та  ключі до них, що стосуються  теми спорудження трубопроводів.

Об’єкт  дослідження : наукові праці україномовних та англомовних науковців, тексти з розглядом питань організації і спорудження трубопроводів.

     Предмет дослідження : тексти науково-технічного спрямування і методика їх перекладу.

     Методи дослідження : метод опису та лексико-граматичного аналізу, а також елементи статистичного аналізу.

     Структура курсової роботи - курсова робота складається з змісту, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

                                       

 

                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           

 

                                         РОЗДІЛ 1

                 ОГЛЯД ІНФОРМАЦІЙНОГО МАСИВУ ДЖЕРЕЛ ЗІ                   СПОРУДЖЕННЯ НАФТОГАЗОПРОВОДІВ

 

1.1Загальний огляд інформаційного масиву україномовних джерел зі спорудження нафтогазопроводів

          Нафтогазова галузь або нафтогазова промисловість є галуззю економіки, яка разом з іншими галузями забезпечує пошук, розвідку та розробку родовищ нафти і газу, транспортування, переробку, зберігання і реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки.

Магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними нормами щодо магістральних трубопроводів. (Закон України "Про трубопровідний транспорт")

У нашому дослідженні ми обмежуємося рядом статей, які стосуються спорудження магістральних трубопроводів.

Значну роль у розвитку галузі магістральних  трубопроводів відіграли такі вчені  як:  Богоненко В.А.,Говдяк Р.М., Гренділь М. І., Грудз Я.В., Дудніков  С.І., Звірко О.І.,Козак Ф.В.,Мазницький А.С.,Мартинюк Р.,Мельник В.М.,Перчиком О.І., Плієв Е.Г.,Садіков О.Н.,Слободян В.І., Слюсаренко Ю.А. ,Тарасов М.А.,Твердушко Т.І.

У статті «Система геодезичного супроводу будівництва й експлуатації магістральних трубопроводів» написана доктором технічних наук А.С. Мазницьким (додаток А 5), автор розкриває поняття геодезичних методів, їх високо- точності та наводить схеми встановлення геодезичних вимірюваних пунктів.

В умовах відпрацювання газотранспортною системою встановленого ресурсу  першочергового значення набувають  методи її діагностичного обслуговування,серед  яких високоточні геодезичні методи дають змогу однозначно визначити  деформації трубної обв’язки, фундаментів і опор ГПА, іншого обладнання ГТС. Наведено схеми встановлення геодезичних вимірюваних пунктів та марок з урахуванням  особливостей об’язки ГПА та нагнітачів газу.

Слід зазначити, що в науковій праці « Дослідження тренду втомної  міцності з метою оцінки залишкового ресурсу нафтопродукту «Одеса-Броди» авторів Р.Т.Мартинюка та Т.І. Твердушка (додаток А 1) розглядається таке основне питання,як : вплив втомної міцності тріщиностійкості трубної сталі марки ІЗГІСУ на залишковий ресурс нафтопроводу «Одеса-Броди».

Будь-який елемент магістрального нафтопроводу призначений для виконання  заданих функцій у відповідних  умовах виробничої  і технічної  експлуатації. Ці функції реалізуються у робочому технічному стані, який характеризується сукупністю структурних параметрів, значення яких перебувають у визначених межах. Структурні параметри контролюються шляхом вимірювання діагностичних параметрів і оцінювання якісних ознак технічного стану елемента . Всі показники надійності, зрештою, залежать  від технічного стану лінійної частини нафтопроводу, стабільності  її структури, терміну збережень значень параметрів технічного стану в заданих мережах. Перевищення хоча б одним структурним параметром  граничного значення означає порушення цілісності або робочої придатності нафтопроводу. Серед великої кількості показників, що характеризують технічний стан лінійної частини нафтопроводу, існують такі, зміна яких значною мірою впливає на ресурс системи. На сьогодні досить актуальним є використання закономірностей тренду критеріїв з метою визначення залишкового ресурсу.

«Надійність і безпека  магістрального трубопровідного транспорту» (додаток А 2), під такою назвою 22-25 листопада 2011 року в Полоцькому державному університеті (м. Новополоцьк, Вітебська область, Республіка Білорусь) відбувалась міжнародна конференція, у роботі якої взяли участь представники ДК «Укртрансгаз»: В. М. Івасів(ІФНТУНГ) та його співавтори (« Гомельтранснафта Дружба»). Основні наукові напрямки конференції : трубопровідний транспорт нафти і газу, спорудження, обслуговування і ремонт газонафтопроводів, діагностика об’єктів нафтогазоносного комплексу.

У науковій статті Я.В. Грудза «Енергетичний баланс трубопровідного  транспортування газу» (додаток А 3), проведено аналіз рівняння енергії газового потоку в трубопроводі, на основі якого встановлено напрямки енергетичних втрат на транспортування газу. Виконано розрахунки для реальних режимів транс української газотранспортної систем, які дозволили встановити структуру енерговитрат. Показано, що основну частку енергетичних втрат на транспортування газу складають енерговитрати на подолання гідравлічного опору трубопровідної системи в умовах стаціонарного руху газового потоку. Значна енергія визначається на підтримання трубопроводу в напруженому стані від дії внутрішнього тиску. Енерговитрати, пов’язані з нестаціонарним процесом газового потоку і викликані роботою інерційних сил, за величиною залежать від ступеня не стаціонарності газового потоку.

Актуальними питаннями, які у своїй статті «Шляхи підвищення енергоекологічної безпеки та ефективності роботи магістральних газопроводів України» (додаток А 4)описав Р.М. Говдяк є боротьба з тепловим забрудненням навколишнього середовища та впровадження заходів та обладнання за найповнішим корисним використанням хімічної енергії пального.

Розглянуто речовини і  впливи, що виникають у ході роботи газотурбінних газоперекачувальних  агрегатів компресорних стан магістральних  газопроводів і забруднюють навколишнє середовище. Наведено шляхи та обладнання, що знижують цей шкідливий вплив і підвищують енергоекологічну безпеку роботи КС газопроводів.

Результатом огляду статей українських авторів дають підстави для висновку, щодо основних проблем  тематики магістральних трубопроводів, а саме якими являються основні  з них :      

- будівництво;

- експлуатація,

- ремонт;

- екологія;

- енергетичний баланс;

- надійність та безпека;

- ефективність роботи.

Оскільки дана тема є важливою темою сьогодення, то ж розглянемо як вона трактується в англомовних  джерелах.

    1. Особливості інформаційного масиву англомовних текстів, присвячених темі нафтогазопроводів

         Дана тема та проблеми цієї тематики привертала увагу зарубіжних науковців,таких як : Алі Емамі Мейбоді, Б’янка Стеінхарт, Ганх Чен,Хью Чджоу, Дж. Т.Раян, Джуді Кларк,Дуглас Б. Рейнольдс, Едвард К.Чоу, Лі.І.Генріх, Марина Кім , Пол А. Мец , Райнер Гонсалес Палау ,Роза Орельяна,Саїд Шеббір Алі, Філ Хопкінс,Ценхюа Жуй( ALI SYED SHABBER ALI, Phil Hopkins ,Rainer Gonzalez Palau ,Marina Kim, Rosa Orellana ,Bianca Steinhardt , Zhenhua Rui , Paul A. Metz, Douglas B. Reynolds, Gang Chen, Xiyu Zhou , J.T. RYAN, Judy Clark,Edward C.Chow,Leigh E. Hendrix, ALI EMAMI MEIBODI).

Проблеми даної  теми цікавлять і зарубіжних науковців

У своїй праці Філ Хопкінс  ‘The Structural Integrity Of Oil And Gas Transmission Pipelines’(додаток Б 1) ознайомлює нас з транспортуванням, проектування, будівництвом нафтогазопроводів.Нафта і газ забезпечують 60% первинного палива в світі. Таким чином, можна виявити, що є більше 1 млн. тонн нафти і 250 млн. кубометрів газу, що споживаються кожну годину по всьому світу. Велика частина  нафти та газу транспортується по трубопроводах. Вони, як правило, великого діаметру і працюють при високому тиску. Вони проектуються, будуються та експлуатуються за усталеними стандартами та законами. Нафтова та газова промисловості вперше почали використовувати сталеві трубопроводи в США в середині 1800-х років Ця глава також присвячена сталевом  продукту, передачі,способу живлення, трубопроводам.

Також слід зазначити, що газопровід є частиною дуже великої і складної "системи",що включає в себе магістральні трубопроводи, насоси, резервуари, клапани і т.д.

У наш час займає важливе місце питання щодо постачання нафти та газу. Візьмемо до прикладу нафтогазопроводи в Європі , про що  і йдеться в статті  “OIL AND NATURAL GAS PIPELINES TO EUROPE“Алі Емамі Мейбоді та її співавтору (додаток Б 2) .Європейський рівень життя "вимагає потік нафти / газу з різних джерел. Найкращий варіант для Європи, якщо вона хоче імпортувати більше природного газу, є Каспійський регіон, який має величезний потенціал. Ця  стаття є спробою визначити різні нафто- газопроводи ,що проходять в Європу з Росії, Туреччини та Кавказу Каспійського регіону, Північної Африки,та Ірану, який займає  друге місце за найбільшими у світі запасами природного газу. Також увага приділяється проблемам в цій галузі, включаючи геополітичні питання.

Едвард К.Чоу і його співавтор розкривають проблеми  трубопроводів Центральної Азії ‘ Central Asia’s Pipelines: Field of Dreams and Reality (додаток Б 3).

Прості, але зрозумілі уроки можна взяти з останніх двадцяти років розвитку трубопроводів у Центральній Азії:

• Міжнародна політика іноді  може допомогти розвитку, але не визначає результату

• Без гарантованого доходу, не буде трубопроводу.

• Спонсор проекту є невід»ємною частиною : одне вдале рішення і вмілий спонсор краще, ніж

кілька з них в реалізації трубопровідних проектів.

У своїй доповіді Райнер Гонсалес Палау ’The TAPI Natural Gas Pipeline:

Status & Source of Potential Delays' (додаток Б 4) розглядає проект газопроводу Туркменістан-Афганістан-Пакистан-Індія (ТАПІ). Проект ТАПІ обговорюється продовж майже 20-ти років. Трубопровід являє значний потенціал для підвищення енергетичної безпеки в Південній Азії, для забезпечення афганського уряду з новим джерелом доходу і для поглиблення регіональної інтеграції . Чотири країни беруть участь щоб реалізувати проект, але чи будуть вони успішними в подоланні проблем, пов'язаними з ціноутвореннями, газої сертифікації технічного потенціалу, фінансування та безпеки.

 Марина Кім «RUSSIAN OIL AND GAS impacts on global supplies to 2020» (додаток Б 5) зосереджує свою увагу на істотному підвищенні видобутку покладів нафти і газу в Російській Федерації,відповідно розширення її експорту. З кінця 1990-х років значення Російської Федерації в якості основних світових нафтових і газових постачальників збільшилося. Це на сьогодні  у світі, найбільший експортер природного газу і другий за величиною експортер нафти. Потенціал для майбутніх покладів нафти і газу на світовий ринок є значним. Видобуток нафти, як очікується, продовжить збільшуватися, хоча і більш повільними темпами, ніж за останні кілька років, і більше 10 мільйонів барелів нафти в день до 2020 року. Експорт нафти прогнозується розширити з 6,7 млн ​​барелів нафти на добу в 2004 році близько до 7,3 мільйонів барелів на день до 2010 року, перед зниженням до 7,0 млн. барелів нафти на день до 2020 року . Видобуток природного газу та експорту може досягти 801 і 249 мільярдів кубометрів на рік до 2020 року в порівнянні з 634 і 201 мільярдів кубічних метрів відповідно в 2004 році.  В даний час Європа залишається найбільшим зовнішнім ринком для нафти і газу Росії . Тим не менш, конкурентоспроможність європейських енергетичних ринків і прагнення до регіональної диверсифікації поставок може знизити майбутню привабливість європейського ринку для  експортерів  нафти і газу Росії. Азіатсько-Тихоокеанський регіон і Північна Америка обіцяють нові ринки для нафти і газу Росії. Просування цих експортних напрямків вимагає будівництва нових тривалих і дорогих трубопроводів, значні інвестиції в нерозвинених ресурсах нафти і газу в Східному Сибіру, ​​на Далекому Сході і на арктичному шельфі моря; розробки нових продуктів, в тому числі ЗПГ. Здатність успішно вирішувати ці проблеми, зміни і рішення раніше згаданих бар'єрів буде визначати чи російська Федерація може дійсно стати глобальним постачальником нафти і газу і новою стабілізуючою силою на світовому енергетичному ринку.

 Роза Орельяна  «The Chad-Cameroon Oil Pipeline» (додаток Б 6) вважає, що процес управління навколишнього середовища стає все більш турботливим щодо вирішення важливих соціальних питань та екологічно відповідальними в своїх діях. Процес екологічної оцінки для великих інфраструктурних проектів став  достатньо розвиненішим, ніж 10 років тому. Здійснення плану управління навколишнього середовища (EMP ) стало більш ефективним у захисті навколишнього середовища і турботливим  щодо важливих соціальних питань,особливо щодо переселення. Великі корпорації все частіше роблять кращу роботу в підготовці  управління навколишнього середовища ( EA / EMP) і в їх здійсненні та стають  все більш соціально та екологічно відповідальними в своїх діях. Та ще не час для самозаспокоєння, ще багато залишилося досягти. Але процес проходить  добре та в правильному напрямку.

 Б’янка Стеінхарт  «The Sasol Natural Gas Project Ensuring Environmental Quality During Project Execution» (додаток Б 6) наголошує на складанні проектувального плану видобутку природнього газу пройшовши оцінку на навколишнє середовище ОВНС. Абстрактний проект видобутку природного газу  складається з восьми окремих проектів і поширюється на дві країни (Мозамбік і Південна Африка). Цей проект складається з буріння й вивчення родовищ природного газу в Мозамбіку, переробка природного газу в Мозамбіку, транспортування природного газу по трубопроводу з Мозамбіку в Південну Африку. Кожен з цих проектів пройшли оцінку на навколишнє середовище (ОВНС) , що була проведена відповідно з конкретною країною, за  ОВНС вимогами. Коли дослідження були завершені, то проблема була в тому, щоб під час будівництва підрядник приєднався до плану управління стану навколишнього середовища, складеного впродовж ОВНС.  Дана стаття присвячена з витягнутих уроків в ході виконання плану Sasol газового проекту.

Організаційні структури були введені в дію для забезпечення високої якості результатів під час будівництва  проекту. Організаційна структура включає спеціалістів - екологів, проектну групу  і адміністрацію.

Дана стаття «Regression models estimate pipeline construction costs» (додаток Б 9) написана такими вченими, як:  Ценхюа Жуй та його співавторами розробляє п'ять моделей регресії для оцінки витрат на будівництво компонентів  трубопроводу  для різних видів трубопроводів в різних регіонах. Використовуються Результати регресійного аналізу для дослідження різниці вартості  між регіонами, площа поперечного перерізу трубопроводу і довжини трубопроводу.

Дж. Т.Раян у  своїй праці «Pipeline Author» (додаток Б 8) виділяє трубопроводи,як найбільш економічним способом транспортування рідин і газів.

В кінці 1940-х  років, достатні запаси нафти і природного газу були видобуті в Альберті, щоб  виправдати їх транспортування на ринки  Сходу і США. Так як трубопроводи є найбільш економічним способом транспортування рідин і газів, трубопровідна система Канади швидко зростала. Ця система в даний час є другою за довжиною в світі (242 000 км), розміщена після США (2080000 км) і зв'язана з СРСР (242000 км). Альберта володіє найбільш розвиненою системою з 105850 км, а потім Онтаріо з 52 690 км, Саскачеван з 43120 км, до н.е. з 24 570 км, Манітоби з 8380 км і Квебеку з 6060 км. В цілому 200 100 км транспортування природного газу і 42 300 км транспортування нафти і рідких продуктів.

У своїй статті Джуді Кларк «Sakhalin II partners let major contracts for pipelines, platforms» (додаток Б 7) ознайомила нас з тим,що на початку цього року, російські власті затвердили розвитку Сахаліну II, фаза 2 сирої нафти та природного газу розробки проекту на острові Сахалін Далекому Сході Росії, на північ від Хоккайдо, Японія.  Підрядники мобілізовані для будівництва величезний  4 річний  проект, який буде коштувати більше $ 2,5 млрд. Сахалін Енерджі Інвестмент Компані ТОВ (SEIC), консорціум, створений у квітні 1994 року для управління проектом, нагородження контрактів.

   Оскільки  в англійській мові міститься  багато важливої інформації,для  українських науковців важливо  зрозуміти зміст, який переданий.  Для цього потрібно зрозуміти  лінгвістичний аналіз статей  чому і буде присвячений наступний розділ.

                            

 

 

                                                  РОЗДІЛ 2

           ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ  ТА АНАЛІЗ 

                        НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2.1 Особливості перекладу науково технічної літератури

 Переклад - один із найважливіших шляхів взаємодії національних культур, дієвий спосіб міжкультурної комунікації. Мета будь-якого перекладу - донести до читача, який не володіє мовою оригіналу, і ближче ознайомити його з відповідним текстом. Перекласти означає точно й повно висловити засобами однієї мови те, що вже зафіксовано засобами іншої мови у нерозривній єдності змісту і форм [6,c 117].

Розвиток науки у  наш час неможливий без обміну спеціальною інформацією, що з'являється  в різних країнах у наукових періодичних виданнях, спеціальних бюлетенях, монографіях тощо.

Переклад - 1) процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови; 2) результат цього  процесу.

Перекладацький та викладацький досвід показує, що для успішного навчання вмінь вільно читати, розуміти та правильно перекладати науково-технічну літературу необхідні, крім загальних підручників та словників, практичні посібники з перекладу технічних текстів, які направлені на вивчення як лексичних, так і граматичних особливостей англійської мови.

Переклад науково-технічної літератури по праву займає почесне місце  серед інших перекладів. Процес перекладу - своєрідна мовна діяльність, яка  направлена на найбільш повне відтворення  на іншій мові змісту і форми іншомовного  тексту.

Процес перекладу складається із трьох етапів: сприймання (читання або слухання) на одній мові, розуміння, відтворення на рідній мові. Задача теорії перекладу полягає у вивченні особливостей прояву закономірностей на основі науково-технічної літератури при перекладі [7, 56].

Необхідно пам'ятати, що науково-технічна термінологія постійно розвивається і навіть поширені терміни  можуть набувати нових значень. Якщо в тексті оригіналу зустрічається  термін, якого немає у словниках  даної галузі, то потрібно підібрати (перекладний) еквівалент, скориставшись довідниками або спеціальною літературою даної галузі.

Можна створити новий  еквівалент за існуючими моделями утворення  термінів, або перекласти цей термін описовим шляхом, і при першому  згадуванні записати його в дужках на мові оригіналу.

Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів  текстів. При перекладі таких  текстів ця особливість створює  додаткові проблеми.

Мова науково-технічної  літератури відрізняється від розмовної  мови або мови художньої літератури певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями[6,c 116]. 

Найбільш типовим лексичним  признаком науково-технічної літератури є насиченість тексту спеціальними термінами, термінологічними словосполученнями. Терміни – це слова або словосполучення, які мають лінгвістичні властивості як і інші одиниці словникового складу[10,c 312]. Відмінність терміна від звичайного слова залежить, перш за все, від його значення. Терміни виражають поняття науковооброблені і властиві лише конкретній галузі науки і техніки.

Науково-технічні терміни  як мовні знаки, що репрезентують  поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і є однією з головних причин виникнення труднощів при перекладі з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників (у випадку термінів-неологізмів) та національну варіативність.

Також при перекладі значні труднощі іноді виникають через те, що в  лінгвістичному аспекті терміни, як і інші слова мови, мають явище багатозначності. У мові науки і техніки це явище поширене через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова приписується те чи інше значення.

У деяких випадках один і той же термін має різні значення в межах  різних наук. Особливі труднощі для  перекладу становлять випадки, коли один и той же термін має різне  значення в залежності від приладу  чи обладнання. Вирішальним при перекладі  багатозначного терміна є контекст.

Окрім термінів, технічні тексти характеризуються вживанням спеціальної технічної  фразеології. Сюди також належать випадки, коли загальновживане слово в  певних словосполученнях набуває термінологічного значення.

Характерною рисою сучасної науково-технічної літератури є використання скорочень та абревіатур.

Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень - як тих, що увійшли до мови і зафіксовані  у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. У деяких видах текстів скорочення іноді становлять 50 відсотків усіх слововживань та 15 відсотків словникового складу. З точки зору їх перекладу, зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що останні, як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що перекладається, і їх розуміння звичайно не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення[10,c 312].

Слід пам'ятати, що в процесі  перекладу загальноприйняті, тобто  офіційні скорочення не можна довільно змінювати та замінювати.

Серед лексичних труднощів перекладу  науково-технічного тексту слід виділити наявність певної групи інтернаціональних слів, які, незважаючи на схожість звучання у різних мовах, відрізняються в кожній мові своєю семантикою і стилістичним забарвленням. У теорії перекладу такі слова відомі як "зрадливі друзі перекладача".

Складність перекладу слів подібного звучання - "зрадливих друзів перекладача" полягає в необхідності правильного добору значення слова, яке відповідало б змісту конкретного тексту. Нехтування контекстом є найчастішою причиною смислової помилки. Саме контекст ліквідовує багатозначність слова і забезпечує конкретизацію того чи іншого значення.

Якщо лексичні відмінності в  тексті є очевидними (наявність спеціальної  лексики, термінів), то у граматичному плані вони значно менш виразні, однак  не менш різноманітні.

Однією з найпомітніших граматичних особливостей науково-технічних текстів є велика кількість різного роду поширених складних (у першу чергу - складнопідрядних) речень, що вживаються для передачі типових для наукового викладу логічних відношень між об'єктами, діями, подіями та фактами.

Граматична структура  речення науково-технічних текстів  має ряд особливостей:

  • наявність довгих речень, які включають велику кількість другорядних і однорядних членів. При цьому залежні від підмета і присудка слова часто стоять на відстані від того слова, яке вони визначають;
  • вживання багатокомпонентних атрибутивних словополучень;
  • вживання означень, утворених шляхом стяжки цілих синтаксичних групп;
  • вживання синтаксичних конструкцій, пасивних конструкцій, зворотів;
  • наявність пропусків деяких службових слів (артиклів, допоміжних дієслів) особливо в таблицях, графіках, специфікаціях.

Між науково-технічними текстами, написаними різними мовами, існують значні граматичні відмінності, зумовлені особливостями граматичної  будови мови, нормами і традиціями письмового наукового мовлення [6,c 112].

Саме розбіжності в  будові мов, у наборі їхніх граматичних  категорій, форм та конструкцій і  спричиняють значні граматичних  труднощів перекладу.