Системний аналіз виготовлення підручника з української літератури. 2
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра автоматизованих систем управління
Завдання на курсову роботу
з дисципліни «Системний аналіз видавничих процесів»
Прізвище,
ім’я студента
Група
Тема курсової роботи: Системний аналіз виготовлення
Борзенко О. І., Гетьманець М.
Ф., Возняк М. С.
Керівник
Студент
Львів – 2011
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………
Розділ 1. Збір даних про проблему…………………………………9 - 56
Розділ 2. Виявлення проблемної ситуації……………………….57 - 83
Розділ 3. Аналіз проблеми ( побудова дерева проблем)..84 - 96
Розділ 4. Формування критеріїв……………………………………….88-92
Розділ 5. Побудова дерева цілей…………………………………….93-97
Розділ 6. Аналіз і оцінка альтернативи……………………………98-102
Розділ 7. Вибір остаточного дерева цілей………………………103 - 108
Розділ 8. Побудова технологічної карти…………………….109
Розділ 9. Економічні розрахунки………………………………110 - 112
Висновок……………………………………………………….
Використана література
ВСТУП
У даній курсовій роботі мені потрібно за допомогою системного аналізу вирішити задачу створення підручника з української літератури. Для цього нам необхідно виконати декілька основних етапів системного аналізу, які допоможуть отримати бажаний результат. Саме завдяки обізнаності у системних підходах ми зможемо належним чином оцінити проблему, яка виникла перед нами, та за їх допомогою знайти один з найоптимальніших шляхів її вирішення. Тому для початку ознайомимось з системним аналізом, його метою та необхідністю при виготовленні поліграфічної продукції.
Системний аналіз — це наукова методологія, об’єктом аналізу якої є проблема, незалежно від сфери діяльності, де вона виникла, а метою системного аналізу є проект вирішення проблеми. Системний аналіз є напрямом, в якому поєднано методологію і досягнення математичних і прикладних наук. Системний аналіз у технічній галузі орієнтований на вирішення складних проблем аналізу та створення комп’ютерних, комунікаційних, інформаційних та інших технічних систем, і ґрунтується на принципах інженерних наук, імітаційному та інформаційному моделюванні об’єктів і процесів та націлений на застосування в конкретних проектах, розробленнях, прикладних дослідженнях і дослідницько – конструкторських роботах.
Системний аналітик — це фахівець, здатний у відповідь на складну проблему розробити проект її вирішення. Системні аналітики — спеціалісти з розроблення стратегій реалізації багатоетапних процесів. На кожному етапі цих процесів необхідно приймати рішення з урахуванням ризиків, допустимих компромісів та прогнозування сценаріїв майбутніх наслідків прийнятих рішень. Робочий інструментарій системного аналітика — методи моделювання, системного аналізу, дослідження операцій, а також техніка прогнозів та ризиків, теорія прийняття рішень, досвід та інтуїція. Така ж увага приділяється фундаментальним наукам, на яких формується теорія і практика робочого інструментарію.
Метою застосування системного аналізу до конкретної проблеми є підвищення ступеня обґрунтованості рішення, що приймається.
Для СА важливими є наступні методологічні принципи: органічна єдність суб'єктивного та об'єктивного; структурність системи, що визначає цілісність та стійкість характеристик системи; динамізм систем; міждисциплінарний характер системних досліджень; органічна єдність формального та неформального при проведенні СА.
Уміння правильно
Поліграфія (від полі багато і графо пишу), — галузь техніки, сукупність технічних засобів для множинного репродукування текстового матеріалу й графічних зображень.
На відміну від інших способів множинного репродукування (наприклад, світлокопіювання), поліграфічні способи характеризуються переносом фарбового шару з деякого резервуара на сприймаючу поверхню (найчастіше папір) та використанням друкарських форм, причому формування шару здійснюється відповідно до заздалегідь даного оригіналу, що підлягає репродукуванню.
Під поліграфією слід розуміти також і галузь промисловості — поліграфічну промисловість, що поєднує промислові підприємства, які виготовляють друковану продукцію (книги, газети, журнали, плакати, географічні карти тощо). Поліграфія або поліграфічна промисловість, є матеріально-технічною базою видавничої справи.
Системний аналіз у поліграфії.
Історія розвитку видавничої справи містить багато прикладів творчої роботи автора, художника, редактора, поліграфіста, а це вимагає професійних знань від кожного з них, які проявляються на всіх етапах виготовлення поліграфічної продукції від проектування до готового вигляду. Проекціювання складальних, формних, друкарських палітурних брошурувальних процесів в організаційній єдності та цілісності, а також їх диференціація потребують розвитку конструктивних зв’язків. Якщо звернутись до видавничої діяльності як системи, то можна дізнатись, що всі її елементи знаходяться в штучному, спеціально конструйованому зв’язку. Сучасне поліграфічне підприємство включає в себе множину складних взаємопов’язаних технологічних операцій, тому все більш очевидним стає необхідність системного підходу до аналізу складних об’єктів і явищ у поліграфії. Сучасні поліграфічні підприємства оснащені новою технікою і принципово новим підходом до відтворення різної поліграфічної продукції. Тому інженерно-технічні працівники повинні по новому організовувати виробничий процес, на основі сучасних технологій. Практика сучасного виробництва пов’язана з необхідністю оперативного прийняття рішень в умовах багато чисельних задач. Тому вимагає навиків знань та вмінь по використанню системного аналізу. Системний аналіз в поліграфії є дисципліною, спрямованою на з’ясування причин реальної складності, а також на вироблення варіантів їх усунення.
В розвинутій формі системний аналіз також передбачає рекомендації щодо впливу на проблему з метою покращення загального стану. Практика показує що поява проблеми є ознакою недостатності системного підходу, розв’язання тих чи інших проблем є результатом підвищення системності і діяльності.
Витоки системного аналізу
появились одночасно з
Усі ці теоретичні та прикладні напрямки утворюють єдиний потік загального системного підходу до розв’язання системи та подолання складностей. Системний підхід допомагає розкрити цілісність досліджуваного об’єкту, виявити різноманітні внутрішні та зовнішні зв’язки, сприяє з’ясуванню та усуненню причин реальних складностей та вироблення рекомендацій що до прийняття рішень для покращення стану системи в цілому.
Системний підхід у моделюванні поліграфічних технологій – це вміння бачити, сприймати, відображати як єдине ціле видавничо-поліграфічний комплекс з усіма його складовими зв’язками, протиріччями поєднуючи наступні підходи:
- Компетентний. Це підхід, який вивчає складні системи, тобто наявність в них ієрархічних рівнів.
- Структурний підхід вивчає розміщення підсистем у просторі і часі і зв’язки між ними.
- Функціональний підхід вивчає функціональні системи, їх життєздатність,взаємодію систем і підсистем, а також над системи.
- Генетичний підхід вивчає процес формування системи, послідовність її розвитку, можливість заміни однієї системи іншою.
Що ж стосується курсової роботи, то моїм завданням є створення книги –підручника з української літератури. Вирішити завдання я зможу, пройшовши всі необхідні етапи системного аналізу при виготовленні поліграфічної продукції. Це забезпечить багатоаспектний аналіз та опис проблеми, дасть змогу оцінки динаміки її розвитку та можливість відслідковувати нові тенденції та інструменти ефективні при створенні такого роду систем, і як наслідок,- на виході отримати готову продукцію, що вразить споживача не лише своєю функціональністю, інформативністю, якістю та надійністю, але й привабливим зовнішнім виглядом.
Збір даних про проблему.
Видання - це документ, різноманітний за формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, структурою, призначенням, поліграфічно самостійно оформлений, який пройшов редакційно-видавниче оброблення, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, має вихідні дані та призначений для передачі інформації, що міститься в ньому, відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання [17, 23, 25, 26].
Види видань:
Види видань за цільовим призначенням:
Офіційне видання:
Видання матеріалів інформаційного, нормативного чи директивного характеру, що публікується від імені державних органів, відомств, установ чи громадських організацій.
Наукове видання:
Видання результатів теоретичних
і (чи) експериментальних досліджень,
а також підготовлених
Науково-популярне видання:
Видання відомостей теоретичних та (чи) експериментальних досліджень в галузі науки, культури і техніки, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям.
Науково-виробниче видання:
Видання відомостей результатів теоретичних та (чи) експериментальних досліджень, а також конкретних рекомендацій щодо їх впровадження у практику.
Виробничо-практичне видання:
Видання відомостей з технології,
техніки й організації
Нормативне виробничо-практичне видання:
Видання норм, правил і вимог з конкретних сфер виробничо-практичної діяльності.
Виробничо-практичне видання для аматорів:
Видання відомостей з технології, техніки та організації виробництва, окремих його галузей, а також інших сфер суспільної практики, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям.
Навчальне видання:
Видання систематизованих відомостей
наукового або прикладного
Громадсько-політичне видання:
Видання твору громадсько-політичної тематики.
Довідкове видання:
Видання коротких відомостей наукового чи прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання.
Видання для організації дозвілля:
Видання популярно викладених загальнодоступних відомостей щодо організації побуту, дозвілля, різноманітних форм самодіяльної творчості, різних видів захоплень.
Рекламне видання :
Видання відомостей щодо виробів, послуг, заходів, культурно–історичних об’єктів, творчих колективів тощо, у формі, яка привертає увагу, сприяє реалізації товарів і послуг, запрошує до ознайомлення чи відвідування.
Літературно-художнє видання:
Видання твору художньої літератури.
Види видання за аналітико-синтетичним переробленням інформації:
Інформаційне видання:
Видання систематизованих чи
узагальнених відомостей відносно опублікованих
чи неопублікованих даних з
Бібліографічне видання:
Інформаційне видання упорядкованої сукупності бібліографічних записів.
Реферативне видання:
Інформаційне видання сукупності бібліографічних записів, включно з рефератами. Реферат — це короткий виклад змісту документа чи його частини, що включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом.
Оглядове видання :
Інформаційне видання публікації одного чи декількох оглядів, які відображають підсумки аналізу та узагальнення відомостей з різних джерел.
Дайджест:
Видання публікації у вигляді добірки витягів із конкретного тексту, відібраних і згрупованих таким чином, щоб дати про нього загальне уявлення, чи добірки найцікавіших матеріалів, передрукованих з інших видань. Дайджести можуть бути неперіодичними, періодичними та продовжуваними.
Види видань за інформативними ознаками:
Текстове видання:
Видання, більшу частину обсягу якого займає словесний, цифровий, у вигляді ієрогліфів, формул (хімічних або математичних) чи змішаний текст.Текстові видання, в яких використано декілька мов, називаються багатомовними.
Нотне видання:
Видання запису музичного твору за допомогою нотних знаків.
Картографічне видання:
Видання картографічного твору. Під картографічним твором слід розуміти картографічне зображення, що відтворює у картографічній проекції зменшене узагальнене зображення поверхні Землі або іншого об’єкта у певній системі умовних позначень з розташованими на ній об’єктами реальної дійсності
Образотворче видання: Видання живописних, графічних, скульптурних творів мистецтва, спеціальних чи художніх фотографій та інших графічних робіт, креслень, діаграм, схем тощо.
Види видань за матеріальною конструкцією:
Книжкове видання:
Видання у вигляді блока
скріплених у корінці аркушів
друкованого матеріалу будь-
Журнальне видання:
Видання у вигляді блока
скріплених у корінці аркушів
друкованого матеріалу
Аркушеве видання :
Видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення.
Газетне видання:
Видання у вигляді одного
чи декількох аркушів друкованого
матеріалу встановленого
Буклет:
Видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого будь-яким способом у два чи більше згинів.
Карткове видання:
Видання у вигляді картки встановленого формату, надруковане на матеріалі міцної щільності.
Плакат:
Видання у вигляді одного
чи декількох аркушів друкованого
матеріалу встановленого
Поштова картка:
Карткове видання, надруковане з одного чи з обох боків.
Комплектне видання:
Сукупність видань, зібраних до папки, футляра, бандеролі чи укладених в обкладинку.
Книжка-іграшка:
Видання особливих конструктивних форм, призначене для розумового та естетичного розвитку дітей. Розрізняють такі різновиди книжок-іграшок: книжка-ширмочка, книжка-вертушка, книжка з ігровим задумом, книжка-панорама, книжка-витівка, книжка-фігура.
Види видань за обсягом:
1. Книга-книжкове видання обсягом понад 48 сторінок.
2.Брошура -книжкове видання обсягом від 4 до 48 сторінок.
3. Листівка- аркушеве видання обсягом від 1 до 4 сторінок
Види видань за складом основного тексту:
- Моновидання-видання, що містить один твір.
- Збірник-видання, що містичь ряд творів. Залежно під періодичності розрізняють неперіодичний, періодичний та продовжуваний збірник.
Види видань за періодичністю:
1. Неперіодичне видання - видання, що виходить одноразово і продовження якого не передбачене
2. Серіальне видання - видання, що виходить протягом часу, тривалість якого заздалегідь не визначена, як правило, нумерованими чи датованими випусками (томами) з постійною спільною назвою
3. Періодичне видання видання, що виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом.
За місцем випуску і сферою розповсюдження розрізняють місцеві (у межах однієї області, міста, одного чи декількох районів, підприсмства, установи, господарства або навчального закладу), реґіональні, автономної Республіки Крим, загальнодержавні періодичні видання, а також такі, що розповсюджуються за кордоном.
4. Продовжуване виданя [видання, що продовжується] - Видання, що виходить через заздалегідь не визначені проміжки часу, в міру накопичення матеріалу, нумерованими та (чи) датованими випусками, неповторюваними за змістом, однотипово оформленими, із спільною назвою.
Види видань за структурою:
1. видання, однотипово оформлене, що включає сукупність томів, об’єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим або читацьким призначенням. Серія може бути неперіодичною, періодичною та продовжуваною.
2. Однотомне видання – однотомник. Неперіодичне видання, випущене в одному томі.
3. Багатотомне видання – багатотомник. Неперіодичне видання, що складається з двох чи більше нумерованих томів і становить єдине ціле за змістом і оформлениям.
4. Зібрання творів - однотомне чи багатотомне видання творів одного або декількох авторів, що дає уявлення про його (їхню) творчість у цілому.
5. Вибрані твори - однотомне чи багатотомне видання, що містить частину найзначніших, відібраних за певними засадами творів одного чи декількох авторів.
Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками:
1. Монографія - наукове книжкове видання повного дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному чи декільком авторам.
2. Автореферат дисертації - наукове видання у вигляді брошури авторського реферату проведеного дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня.
3. Препринт - наукове видання з матеріалами попереднього характеру, які публікуються до виходу у світ видання, в якому вони мають бути вміщені.
4. Тези доповідей (повідомлень) наукової конференції (з’їзду, симпозіуму) - науковий неперіодичний збірник матеріалів попереднього характеру, таких як анотації, реферати доповідей чи повідомлень, опублікованих до початку конференції.
5. Матеріали конференції (з’їзду, симпозіуму) - неперіодичний збірник підсумків конференції, доповідей, рекомендацій та рішень.
6. Збірник наукових праць - збірник матеріалів досліджень, виконаних у наукових установах, навчальних закладах чи товариствах.
7. Статут - офіційне видання зведення правил, які регулюють принципи організації та порядок діяльності.
8. Інструкція - офіційне чи нормативне виробничо-практичне видання правил регулювання виробничої та суспільної діяльності або користування виробами і (чи) послугами.
9. Стандарт - нормативне виробничо-практичне видання з комплексом норм, правил та вимог щодо об’єкта стандартизації, встановлених та затверджених у відповідності з чинним законодавством. Стандарти ґрунтуються на узагальнених досягненнях науки, техніки, практичного досвіду і спрямовані на досягнення оптимальної користі для суспільства.
10. Прейскурант - нормативне виробничо-практичне і (чи) довідкове видання систематизованого переліку матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням витрат праці та цін, а інколи їхніх коротких характеристик.
11. Паспорт - виробничо-практичне видання основних відомостей щодо устаткування, приладів чи речей господарського вжитку.
12. Посібник - видання, призначене на допомогу в практичній діяльності чи оволодінні навчальною дисципліною.
13. Наочний посібник - видання, зміст якого передається, в основному, зображувальними засобами.
14. Практичний посібник - виробничо-практичне видання, призначене практичним працівникам для оволодіння знаннями та навичками при виконанні будь-якої роботи, операції, процесу.
15. Навчальний посібник - навчальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник та офіційно затверджене як таке.
16. Навчальний наочний посібник - навчальне образотворче видання матеріалів на допомогу у вивченні, викладанні чи вихованні.
17. Навчально-методичний посібник - навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни (її розділу, частини) або з методики виховання.
18. Практичний порадник - видання, розраховане на самостійне оволодіння будь-якими виробничо-практичними навичками.
19. Підручник - навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке.
20. Хрестоматія - навчальне видання літературно-художніх, історичних та інших творів чи уривків з них, які є об’єктом вивчення.
21. Методичні рекомендації [методичні вказівки] - навчальне або виробничо-практичне видання роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, роду практичної діяльності, з методикою виконання окремих завдань, певного виду робіт, а також заходів.
22. Енциклопедія - довідкове видання зведення основних відомостей з однієї чи усіх галузей знання та практичної діяльності, викладених у коротких статтях, розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку.
23. Енциклопедичний словник - енциклопедія, статті якої викладені у стислій формі та розташовані за абеткою їхніх назв.
24. Мовний словник - словник переліку мовних одиниць з їхніми характеристиками або перекладом іншою (іншими) мовою (мовами).
25. Тлумачний словник - мовний словник, що пояснює значення слів певної мови, дає граматичну, стилістичну характеристики, приклади застосування та інші відомості.
26. Термінологічний словник - словник термінів та визначень певної галузі знання.
27. Розмовник - популярний чи мовний словник загальнопобутової лексики, фразеології, що служить посібником із спілкування.
28. Довідник - довідкове видання прикладного характеру, побудоване за абеткою назв статей або в систематичному порядку. За цільовим призначенням розрізниють: науковий, громадсько-політичний, виробничо-практичний, навчальний, популярний, побутовий та інші довідники.
29. Путівник - довідкове чи рекламне видання відомостей щодо певного географічного пункту, культурно-освітньої установи чи заходу. Ці матеріали розташовують у порядку, зручному для одержання необхідної інформації під час відвідання чи огляду
30. Каталог - нормативне виробничо-практичне довідкове та (чи) рекламне видання систематизованого переліку наявних речей і послуг. Розрізняють такі види каталогів: видавничий; каталог виставки; музейний; номенклатурний; промисловий тощо
31. Альбом - книжкове або комплектне аркушеве образотворче видання, що має або не має пояснювальний текст.
32. Атлас - альбом зображень різних об’єктів (карти, креслення, малюнки та ін.), що пропонується з метою навчання або практичного використання.
33. Афіша (оголошення) - рекламне або довідкове аркушеве видання з інформацією щодо певного культурного заходу (події), призначене для розклеювання.
34. Інформаційний листок - реферативне неперіодичне видання відомостей щодо передового виробничого досвіду або науково-технічного досягнення.
35. Документально-художнє видання - літературно-художнє видання, основою якого є документи, опис реальних подій або фактів діяльності історичної особи.
36. Науково-художнє видання - літературно-художнє видання, основою якого є опис наукових фактів та фактів з історії науки.
37. Альманах - збірник літературно-художніх та (чи) науково-популярних творів, об’єднаних за певною ознакою.
Види періодичних і продовжуваних видань:
1. Газета - періодичне газетне видання з постійною назвою, що виходить через певні, короткі проміжки часу, містить офіційні документи, оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих і інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу. Газета може випускатися також протягом короткого часу, обмеженого періодом проведення певного заходу, конференції, фестивалю, тощо.
2. Громадсько-політична газета - газета, яка систематично висвітлює питання внутрішньої та зовнішньої політики держави та міжнародного життя.
3. Спеціалізована газета - газета, яка систематично висвітлює окремі проблеми громадського життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності і призначена певним категоріям читачів. За тематичною спрямованістю, цільовим і читацьким призначенням спеціалізовані газети розрізняють: з питань економіки і бізнесу, медичні, спортивні, з питань культури, літератури, мистецтва, релігійні, рекламні, для дозвілля, для дітей та юнацтва.
4. Спеціальний газетний випуск - газетне видання, підготовлене з якоїсь нагоди виїзною або громадською редакцією основної газети з метою оперативного доведення необхідної інформації читачеві, що має назву основного видання і виходить протягом обмеженого часу із зазначенням поточного і валового номерів, року і дати.