Складання бізнес-плану впровадження інноваційного проекту

Вступ

В умовах, що склалися на Україні, після розвалу командно-адміністративної економіки, і перехід до ринкових відносин дуже важливу роль відіграють інвестиційна діяльність, тобто діяльність, пов'язана із вкладенням коштів, у проекти, які будуть забезпечувати одержання фірмою вигід. Тому що більшість підприємств має сильно зношене устаткування, на якім неможливо випускати конкурентоспроможну продукцію й впроваджувати нові технології, важливість інвестування вітчизняних виробників відіграє першорядне значення в економічному розвитку країни.

Метою даної курсової роботи є складання бізнес-плану впровадження інноваційного проекту. Цілями бізнес-плану є:

1. Обґрунтування рентабельності впровадженого проекту.
2. Виявлення умов ринку й прогноз продажів продукції.
3. Оцінка очікуваних фінансових результатів бізнесу й побудова фінансової стратегії підприємства.
4. Розкриття сутності інвестиційної привабливості підприємства, важливість інвестиційних вкладень, оцінка потенційних джерел інвестицій.

У першому розділі курсового проекту будуть розглянуті теоретичні аспекти бізнес-планування, розкрита його сутність, розглянуті основні поняття й категорії даної теми, далі будуть розглянуті пропоновані різними авторами методики розробки бізнес-планів, їх порівняльна характеристика й вибір найбільш прийнятної методики.

У другому розділі  даної курсової роботи представлений бізнес-план доцільності створення Торгового комплексу по наданню широкого спектра торгових і інших видів послуг населенню. Бізнес-план містить у собі: резюме, опис галузі, підприємства й продукції; дослідження ринку; план маркетингу виробничий і організаційний план; оцінку ризиків і можливість мінімізації їх; фінансовий план; графік погашення кредиту.

У третьому розділі роботи приведено єкономічне обгрунтування  проекту.

Таким чином,  у даній курсоій роботі розглядаються питання бізнес-планування на підприємстві й прийняття розв'язків щодо доцільності фінансових вкладень у розвиток підприємства, що має немаловажне значення в умовах економічної кризи на Україні.

РОЗДІЛ 1. ПЛАНУВАННЯ УСПІХУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Необхідність розробки бізнес-плану

Бізнес план є істотним для організації підприємства, його росту й внесення змін у його діяльність, незалежно від того чи є це підприємство невеликою фірмою або більшим заводом. Бізнес план детально визначає характер виробництва. Він також намічає мети й шляху їх досягнення.

Вибравши свою справу, підприємцеві необхідно спланувати, як він його буде організовувати. Цей план потрібний усім: тем, у кого планується просити гроші на реалізацію свого проекту, - банкірам і інвесторам; співробітникам, що бажають зрозуміти свої перспективи й завдання; а головне – самим підприємцям, щоб ретельно проаналізувати свої ідеї, перевірити їхня розумність і реалістичність.

Без бізнес - плану взагалі не можна братися за комерційну діяльність, інакше можливість невдачі буде занадто висока.

Бізнес-план - це документ, який описує всі основні аспекти майбутнього підприємства, аналізує всі проблеми, з якими воно може зіштовхнутися, а також визначає способи вирішення цих проблем. Тому правильно складений бізнес-план в остаточному підсумку відповідає на запитання: чи коштує взагалі вкладати гроші в цю справу й чи принесе воно доходи, які окуплять усі витрати чинностей і коштів?

Дуже важливо зробити  це саме на папері відповідно до певних вимог і провести спеціальні розрахунки - це допомагає побачити майбутні проблеми й зрозуміти, чи переборні вони й де треба заздалегідь "підстелити соломку".

Особиста участь керівника в складанні бізнес-плану настільки велике, що багато закордонних банків і інвестиційні фірми взагалі відмовляються розглядати заявки на виділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план з початку й до кінця був підготовлений консультантом з боку, а керівник лише підписав. Включаючись у роботу особисто, він як би моделює свою майбутню діяльність, перевіряючи на міцність і сам задум, і себе.

Бізнес-плани становлять звичайно по наступних причинах:

1. Для зовнішнього  використання. Щоб представити справи в найбільш вигіднім світлі людям ззовні, наприклад, інвесторам.

2. Для внутрішнього  користування. Тут справа представляється  з усіма сильними й слабкими сторонами. Цей бізнес-план використовується постійно як інструмент керування.

Отже, призначення бізнес плану в тому, що він допомагає підприємцям вирішувати наступні завдання:

1. Вивчити ємність і перспективність розвитку майбутнього ринку збуту;

2. Оцінити витрати  для виробництва потрібної ринку продукції, порівняти їх із цінами, по яких можна буде продавати свої товари, щоб визначити потенційну прибутковість справи;

3. Виявити всілякі "підводні" камені, що підстерігають нову справу в перші роки його реалізації;

4. Визначити ті показники, по яких можна буде регулярно контролювати стан справ.

Бізнес- план звичайно пишеться на перспективу й становити його випливає приблизно на 3 роки вперед. При цьому для першого року основні показники слід робити в місячній розбивці, для другого - поквартально й лише починаючи з 3-го року слід обмежитися річними показниками.

На жаль, таке планування в умовах нашої економіки поки не представляється можливим, оскільки економічна ситуація дуже швидко міняється. Планування на проміжному часі більш року буде свідомо помилковим. Багато зараз обмежуються написанням плану на рік.

1.2. Підготовча стадія розробки бізнес-плану

Процес розробки бізнес-плану  починається зі збору інформації, що стосується майбутнього бізнесу.

Інформація, необхідна  для розробки бізнес-плану представлена на рис. 1.1.

Підприємницька ідея, втілена в  якій-небудь продукції або послузі, може бути успішної тільки тоді, коли знайде свого споживача. В умовах ринкової економіки людям неможливо продати те, що вони не прагнуть купувати. Це очевидно. Але очевидно й зворотне — продати легко те, що люди прагнуть і можуть купити. Саме для цих цілей і збирається маркетингова інформація, тобто інформація: про потенційних покупців продукції, їх потребах, запитах, побажаннях; про технічні, експлуатаційних і споживчих якостях аналогічних видів продукції й цінах на них; про особливості просування товарів і взагалі про весь той, що характеризує ринок, на якім буде відбуватися діяльність.

Для того щоб вийти  з товаром на ринок, його необхідно  спочатку зробити. Дуже часто приваблива з ринкових позиції підприємницька ідея натрапляє на непереборні виробничі  перешкоди: відсутність необхідних сировини й матеріалів, машин і встаткування, кваліфікованої робочої чинності. Тому збір виробничої інформації (технологія виробництва даної продукції, машини й устаткування, сировина й матеріали, спеціальності й кваліфікація робітників, їхня заробітна плата, потреба у виробничих площах і т.п.), установлення контактів і проведення попередніх переговорів з потенційними постачальниками й партнерами по кооперованих зв'язках є необхідними елементами підготовчої стадії розробки бізнес-плану.

Завдання підприємця укладається не тільки в тому, щоб  виготовити й довести свій продукт  до кінцевого споживача. Зробити  це треба так, щоб окупити всі  витрати на виробництво й реалізацію продукту й одержати ще певний дохід. Якщо це не вдається, то підприємницька ідея просто не має права на існування. Із цього погляду починаючого підприємця цікавить наступна фінансова інформація: рівень рентабельності аналогічних реально існуючих фірм; розміри первісних фінансових витрат, пов'язаних з їхнім створенням; потреби в коротко- і довгострокових кредитах; особливості руху готівки в даній сфері бізнесу й т.п.

Рис. 1.1 Інформація, необхідна  для розробки бізнес-плану

Таким чином, зусилля підприємця на підготовчій стадії розробки бізнес-плану  повинні бути зосереджені в основному на пошуку маркетингової й фінансової інформації. Для збору цієї інформації підприємець повинен використовувати будь-які джерела й можливості. При цьому починаючі підприємці, як правило, не мають у своєму розпорядженні достатні кошти для проведення дорогих досліджень із метою одержання найбільш об'єктивної первинної інформації. Тому вони вивчають ринок свого майбутнього бізнесу опираючись на:

власний досвід практичної роботи й інтуїцію;

безпосередні контакти з майбутніми клієнтами, постачальниками, торговельними агентами;

відомості про конкурентів, одержувані за допомогою придбання їх товарів, відвідування їх спеціалізованих виставок, бесід з їхніми колишніми й  нинішніми, що служать, збору їх рекламної  інформації;

статистичну інформацію про тенденції розвитку даної галузі або сфери діяльності;

поточні огляди економічної  ситуації;

публікації з питань підприємництва. Корисно також, якщо це можливо, самостійно проводити опитування потенційних  споживачів.

1.3 Зовнішній аналіз

Зовнішній аналіз — це процес оцінки зовнішніх стосовно фірми факторів. Під зовнішніми факторами розуміються всі ті умови, які підприємець не може змінити, які об'єктивно складаються в середовищі функціонування фірми. Зовнішній аналіз переслідує двояку мету: по-перше, визначити сприятливі можливості й погрози для фірми й, по-друге, ідентифікувати ключові фактори успіху в даній сфері бізнесу.

Під сприятливими можливостями розуміють  фактори середовища, що сприяють досягненню цілей фірми. Погрози або небезпеки  — це зовнішні умови, які обмежують можливості фірми в русі до наміченої мети. Причому, ті самі фактори можуть створювати як додаткові можливості, так і певні проблеми.

Для вивчення впливу факторів зовнішнього середовища всю їхню сукупність звичайно ділять на три  групи:

1) загальноекономічні фактори;

2) галузеві фактори;

3) конкуренти.

Враховуючи особливу уразливість малого бізнесу до макроекономічних коливань, підприємець, насамперед, повинен  звернути увагу на тенденції, що складаються:

в економіці країни в  цілому (динаміка валового національного продукту; рівень інфляції й безробіття; зміни в рівні доходів населення; зміна процентних ставок, обмінних курсів і т.п.);

у соціально-демографічній  ситуації (зміни в структурі зайнятих і чисельності працездатного  населення; зміни поведінкових установок і т.п.);

у державнім регулюванні  бізнесу (можливі зміни в законодавстві, що зачіпають його товар, послуги, канали збуту, ціни, рекламну політику й т.п.);

у технології (можливості вдосконалення діючих і появи  нових технологій).

Звичайно, оцінити майбутній вплив загальноекономічних факторів важко навіть великій фірмі. Разом з тим, сама спроба провести таку оцінку змушує підприємця задуматися над проблемами, з якими його бізнес може зіштовхнутися завтра, і продумати своя поведінка у випадку їх виникнення.

Трохи легше піддаються прогнозуванню й оцінці галузеві фактори. Вони більш певні, більш  тісно пов'язані з конкретним бізнесом. До них, зокрема, ставляться наступні:

кількість, розміри й  типи фірм, що діють у даній галузі;

динаміка основних економічних показників у галузі (темпи росту) зниження обсягів виробництва; рівень витрат на виробництво продукції; рентабельність і т.п.);

динаміка попиту на продукцію  галузі;

основні постачальники сировини, матеріалів, устаткування; — основні групи  споживачів продукції галузі.

Глибокий аналіз галузевих  факторів дозволяє з'ясувати ряд  дуже важливих питань: чи перебуває  дана галузь на підйомі або занепадає; яка тут ступінь конкуренції; на якій стадії життєвого циклу перебуває  основна продукція галузі; як міняються смаки й переваги покупців. Однак головна мета цієї стадії зовнішнього аналізу — ідентифікація ключових факторів успіху в даній сфері бізнесу.

Будь-який бізнес характеризується безліччю контрольованих, тобто, що піддаються керуванню, змінних (наприклад, розмір підприємства, обсяги продажів, витрати на виробництво, видатки на рекламу, вид упакування товару й т.п.). Однак тільки деякі з них визначають можливість і здатність фірми конкурувати на своєму ринку, тобто забезпечити її виживання. Тому такі змінні називаються ключовими факторами успіху.

У якості ключових факторів успіху можуть виступати як вартісні показники (собівартість одиниці продукції; питомі капітальні вкладення; витрати на реалізацію одиниці  продукції й т.п.), так і невловим, що важко піддаються кількісної оцінці, але не менш важливі параметри (якість продукції; рівень обслуговування; місце розташування фірми й т.п.). Зрозуміло, у кожній сфері бізнесу існує свій особливий, обумовлений її специфікою, набір ключових факторів успіху.

Тому при розробці стратегії надто важливо правильно визначити набір ключових факторів успіху в обраній сфері бізнесу.

Конкуренція є одним  з найбільш імовірних джерел погроз в економічнім оточенні малих  фірм. Підприємець повинен знати  своїх конкурентів майже також  добре, як самого себе. Для цього йому необхідно відповісти на найрізноманітніші питання:

хто ваші головні конкуренти?

які їхні сильні й слабкі сторони?

що характерно для продукції (послуг) конкурентів відносно її ціни, якості, обробки, обслуговування, доставки, сервісу й т.п.?

які витрати на виробництво  продукції в конкурентів? і т.д.

Можна сформулювати ще масу питань про  конкурентів. Їхня кількість практично  не обмежена. Тому індивідуальному  підприємцеві необхідно сконцентрувати увага лише на найбільш істотних питаннях. Одним зі способів практичного розв'язку цієї проблеми є складання матриці конкурентного профілю (табл. 1.1). Її основу утворює набір ключових факторів успіху, відповідний до обраної сфери бізнесу. Розрахунки матриці конкурентного профілю здійснюється в кілька етапів:

Таблиця 1.1.Матриця конкурентного профілю

1. На першому етапі  кожному із ключових факторів  успіху привласнюється певний  ваговий коефіцієнт. Величина цього коефіцієнта визначається самим підприємцем, виходячи з його досвіду, знань і особистих оцінок, і відображає значимість (важливість, місце) кожного даного ключового фактору щодо інших з розглянутого набору.

2. На другому етапі  складається список головних конкурентів. Потім визначається рейтинг (індивідуальний числовий показник оцінки досягнень) кожного конкурента, а також власної фірми по кожному ключовому фактору успіху. Для цього найчастіше використовують наступний спосіб:

3. На третьому етапі шляхом  множення вагових коефіцієнтів  на рейтинг визначаються оцінні  значення по кожному ключовому  фактору. Сума отриманих оцінних значень по всім набору ключових факторів і визначає конкурентну позицію фірми в порівнянні з фірмами-конкурентами. Крім того, результати розрахунків дозволяють виділити серед конкурентів найбільш сильних і самих слабких, тобто дають можливість знайти приклади успішного й, навпаки помилкового підходу до ведення справ. Ретельне вивчення діяльності як тих, так і інших фірм покаже, що необхідно робити й чого уникати, щоб добитися успіху в даному бізнесі.

Визначаючи конкурентну позицію  своєї фірми підприємець уже починає замислюватися над тим, що в його бізнесі добре, а що погано. Однак об'єктивна оцінка потенціалу власної фірми — завдання внутрішнього аналізу.

1.4 Внутрішній аналіз

Щоб використовувати  всі можливості й уникнути небезпек із зовнішнього середовища, підприємцеві необхідно ще знати, які можливості самої його фірми; потрібний аналіз ситуації усередині фірми.

Внутрішній аналіз — це процес оцінки факторів, які в принципі піддаються керуванню й контролю підприємця, тобто факторів, “, що виростають”  із самої фірми діяльності, що і є результатом, або бездіяльності самого підприємця. Основне завдання внутрішнього аналізу — виявлення сильних і слабких сторін фірми.

Що таке сильні сторони  фірми? Конкуренція становить одну з найбільш серйозних проблем  у бізнесі взагалі й у малому особливо. Тому індивідуальні підприємці, як правило, шукають для себе таку нішу, де вони мали б певні переваги. Для цього їхній бізнес повинен мати якісь особливі, унікальними, оригінальними або, принаймні якостями, що відрізняються від конкурентів. Саме вони й становлять сильні сторони фірми, на які підприємець робить ставку у своєму бізнесі. Навпаки, слабкі сторони фірми являють собою якості, яких фірмі бракує в порівнянні з успішно діючими конкурентами.

Існує багато аспектів виробничої діяльності, що визначають чинність і міць фірми. Однак основними функціями, які враховуються у внутрішньому аналізі, є:

маркетинг;

виробництво продукції;

персонал;

фінанси;

дослідження й розробки.

Насамперед підприємець повинен  чітко розуміти, що продає, кому продає й чому його товари купують. Для того, щоб дати відповіді на ці питання необхідно провести аналіз чотирьох елементів маркетингового комплексу: характеристик самого товару, його ціни, способів просування на ринок і місця його реалізації. Причому зробити це треба з позицій пошуку відмінностей його конкурентів. Для оцінки сильних і слабких сторін продукції фірми може бути використаний перелік питань:

1. Які запити потенційних клієнтів?

2. Які переваги дає продукція  споживачам?

3. чи Є продукція конкурентоспроможної з погляду її якості, ціни, надійності, експлуатаційних характеристик, способів просування на ринок і місця реалізації?

4. Якою мірою продукція морально  застаріла?

5. чи Можна ви розширити асортименти  продукції або модернізувати  її? і т.п.

Конкурентоспроможність продукції  в значній заходів залежить і  від процесу її виробництва. Якісні сировина й матеріали, сучасне встаткування й дотримання вимог технології –  застава ефективності виробництва  й високої якості продукції. Відповіді  на наступні питання допоможуть одержати виставу про виробничий потенціал фірми:

1. чи Є проблеми  з поставками сировини й матеріалів?

2. чи Забезпечений  бізнес сучасним устаткуванням?

3. чи Відповідає технологія  сучасним вимогам?

4. Який рівень використання  виробничої потужності?

5. Який рівень продуктивності  в порівнянні з аналогічними  фірмами в даній галузі? і т.п.

Успіх бізнесу багато в чому визначається знаннями, професійними навичками й відношенням до роботи персоналу фірми. Характеристики персоналу  також формують сильні й слабкі сторони фірми. Визначитися з ними допомагають відповіді на наступні питання:

1. Які відмітні риси  працівників у відношенні: їх  кваліфікації, досвіду попередньої  роботи, відносини до роботи?

2. чи Мають працівники  чітка вистава про втримування своєї діяльності?

3. Як співвідноситься  заробітна плата працівників  із середньою заробітною платою  в даній галузі?

4. чи Є проблеми  з комплектуванням штатів фірми?

5. Яка плинність кадрів? і т.п.

Виживання фірми в  сучасній швидко мінливій середовищі залежить також і від її інноваційного потенціалу, здатностей розробляти й впроваджувати різноманітні технічні, технологічні й організаційні нововведення. Змагання в цій області — один із ключових факторів успіху в багатьох галузях і сферах бізнесу. Для оцінки сильних і слабких сторін фірми в області досліджень і розробок часто використовують наступний перелік питань:

1. чи Захищена продукція  патентами, чи має вона товарний  знак?

2. чи Збирається фірма  освоювати виробництво нових  видів продукції і як часто  вона це робить?

3. Використовуються чи  при проведенні продукції ноу-хау,  промислові секрети? і т.п.

В остаточному підсумку сильні сторони фірми (також як і її слабкі сторони) в області продукції, її виробництва, персоналу, досліджень і розробок відображаються на фінансових показниках.

Фінансовий аналіз дозволяє одержати чітку виставу про прибутковість  і ефективності всього бізнесу. Порівнюючи результати цього аналізу з фінансовими показниками діяльності аналогічних фірм, є можливість відповісти на безліч питань принципово важливих для оцінки сильних і слабких сторін фірми. Наприклад:

1. чи Задовільний виторг?

2. Не чи занадто високі витрати на виробництва й реалізацію продукції?

3. чи Можна скоротити  накладні видатки, витрати на  сировину й матеріали, на оплату  праці працівників?

4. чи Є затримки  в одержанні коштів від дебіторів?

5. Як швидко обертаються  запаси?

6. чи Можливо одержання більшого кредиту від постачальників?

7. чи Є бізнес неліквідним?  і т.п.

Результати досліджень сильних  і слабких сторін фірми допомагають  підприємцеві визначити: зони підвищеної першочергової уваги й зони, на які можна обпертися у своем. бізнесі при розробці його стратегії.

1.5 Зміст бізнес-плану

1.5.1 Резюме

Бізнес-план повинен починатися з  висновків. Резюме пишеться в саму останню  чергу, але повинне бути найпершим  пунктом бізнес-плану. Висновки повинні  бути короткими - не більш 1-2 сторінок. Резюме - це самостійний рекламний документ, тому що в ньому втримуються основні положення всього бізнес - плану. Це буде єдина частина, яку будуть читати більшість потенційних інвесторів. А інвестор захоче насамперед довідатися наступну інформацію: розмір кредиту, для якої мети, передбачувані строки погашення, хто ще збирається інвестувати проект, які власні кошти є.

1.5.2 Підприємство й  продукція

Цей розділ бізнес-плану  складається для того, щоб переконати читача в перспективності галузі, у якій буде діяти бізнес і викликати довіра до нього шляхом опису гідностей і особливостей пропонованого продукту.

Розділ починається  з короткого аналізу стану  справ у галузі. У бізнес-плані  досить привести лише узагальнені дані, що стосуються поточного стану справ  у галузі й намічених тенденцій її розвитку, коротко охарактеризувати нові продукти, нові ринки, а також розглянути нові фактори, які в перспективі можуть позитивно або негативно впливати на цю галузь.

Далі розкривається  концепція поведінки фірми в  галузі. Для цього необхідно вказати на статус планованого бізнесу (він, що починається, розширюється або здобувається), а також чітко описати продукт і (або) послугу, з якої фірма виходить на ринок. Причому необхідно розуміти, що читача бізнес-плану цікавлять не стільки фізичні, технічні або експлуатаційні параметри продукту, скільки ті вигоди, які одержить споживач, здобуваючи цей продукт (послугу). Тому тут особливо слід підкреслити ті властивості продукту (послуги), які виділяють його серед аналогічних, роблять його оригінальн, що мають “власна особа”. Бажано представити фотографії, малюнки, схеми продукту. Важливо також указати на наявні патенти, товарні знаки, ноу-хау й т.п., що перешкоджають проникненню конкурентів на ринок.

У заключній частині  цього розділу розкриваються можливості росту бізнесу в майбутньому як з точці зору збільшення обсягів виробництва продукту (послуги), так я на основі його вдосконалювання. Останнє дуже важливо, тому що дозволяє судити про стадію життєвого циклу пропонованого продукту.

1.5.3 Аналіз ринку

Ринок і маркетинг є вирішальними факторами для всіх компаній. Самі геніальні технології виявляються пошуками, якщо на них немає своїх покупців. Вивчення ринку - одна з головних проблем нового бізнесу. Таким чином, параграф бізнес - плану, присвячений ринку й маркетингу, часто є найбільш важким для написання.

Необхідно переконати інвестора  в існуванні ринку для продукції, що випускається, у тому, що їсти де продавати свою продукцію.

Невдачі більшості із провалених комерційних проектів була зв'язана саме зі слабким вивченням ринку й з переоцінкою його ємності.

Типовий процес дослідження  ринку припускає 4 етапу:

визначення типу даних, які потрібні;

пошук цих даних;

аналіз даних;

реалізація заходів, що дозволяють використовувати ці дані на користь підприємству.

 Найперші відомості, які будуть потрібні: хто буде купувати товари, яка ніша на ринку? Крім того, необхідно спрогнозувати ринок і знайти відповіді на запитання про те, хто, чому й скільки буде готовий купити продукцію завтра, післязавтра й взагалі протягом найближчих 2х років.

Такий пошук повинен проходити поетапно.

Перший етап - оцінка потенційної місткості ринку, тобто загальної вартості товарів, які покупці певного регіону можуть купити, скажемо, за місяць або за рік. Величина ця залежить від багатьох факторів - соціальних, національних, культурних кліматичних, а головне - від економічних, у т.ч. від рівня доходів потенційних покупців, структури їх видатків, темпів інфляції, наявність раніше куплених товарів аналогічного або подібного призначення і т.д..