Складання пакету послуг, формування програми перебування та розрахунок вартості послуг
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
1. Характеристика країни відвідування………………………………………….5
2. Загальна характеристика основних об’єктів туристського інтересу визначеного туру за його спрямуванням……………………………………….13
3. Розробка маршруту туру…………………………………………………….18
4. Вибір підприємств –
закладів розміщення……………………………
5. Транспортне забезпечення маршруту………………………………………26
6. Страхування туристів…………………………
7. Складання пакету послуг,
формування програми
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….34
ДОДАТКИ……………………………………………………………
ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку цивілізації туризм для багатьох країн став вагомим джерелом поповнення бюджету. Сьогодні в організації міжнародного туризму існують та діють загальні принципи його формування, функціонування і розвитку, і кожна країна, яка приділяє серйозну увагу цій галузі економіки, застосовує свої моделі туризму. Це обумовлено різними причинами, в основі яких лежать історичні, географічні, кліматичні, економічні і соціальні особливості кожної окремої країни чи регіону.
Світове співтовариство визнало туризм ефективним засобом індивідуального й колективного вдосконалення, важливою складовою якого є послуга суто інтелектуального характеру – екскурсія з її просвітницькою, духовною та освітньою функціями.
В наш час культурно-пізнавальний туризм набув великого поширення. Залучення населення до культурно-пізнавального розвитку має велике значення. Екскурсійна діяльність має безпосереднє відношення до цього. В останні десятиліття значно зріс попит на купівлю культурно-пізнавальних турів як в межах своєї країни, так і за кордоном. Значну роль туристичного регіону по пропозиції культурно-пізнавальних турів стала відігравати Мексика, яка має для цього як туристичні ресурси, тобто об'єкти екскурсійного показу, так і розвинену на високому рівні туристичну інфраструктуру. Для збільшення туристичного попиту на культурно-пізнавальні тури до Мексики потрібно постійно оновлювати туристичний продукт.
Культурно-пізнавальний туризм є найбільш поширеною формою туризму, якою займаються сучасні вітчизняні туристичні фірми. Бажання громадян України ознайомитися з історичними, культурними, природними та іншими пам'ятками різних регіонів України та закордоном, задовольняється великою кількістю пропозицій туристичних підприємств. Отже, тема розробки й організації культурно-пізнавального туру до Мексики є дійсно актуальною.
Метою курсової роботи є вивчення можливостей та доцільності створення нового культурно-пізнавального туру до даної країни та визначення детальних аспектів розробки даного туру. Для організації й створення культурно-пізнавального туру, який буде складатись з екскурсійних об'єктів Мексики, а також для досягнення мети дослідження, були поставлені такі завдання:
- дати характеристику країни відвідування;
- охарактеризувати основні об’єкти туристського інтересу визначеного туру;
- розробити маршрут туру;
- вибрати та проаналізувати заклади розміщення туристів;
- обрати та проаналізувати транспортне забезпечення маршруту;
- скласти пакет послуг, сформувати програму перебування та розрахувати вартість послуг.
Об’єктом дослідження було обрано культурно-пізнавальну спадщину Мексики.
Предметом дослідження є формування туристичного продукту та формування туру до Мексики.
Структурно курсова робота складається зі вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
1. Характеристика країни відвідування
Мексика – одна з найбільш розвинутих країн Латинської Америки. Мексика – дуже цікава країна. У цій країні чудовий теплий клімат, у ній дуже багато пляжів і інших місць для відпочинку. Так само в Мексиці можна побачити приголомшливу архітектуру, від древніх пірамід до сучасних хмарочосів.
Мексиканські Сполучені Штати розташовані на півдні Північної Америки, омиваються Тихим і Атлантичним океанами. Площа 1958,2 тис. км2.
Населення 124,89 млн. чоловік, в основному мексиканці.
Офіційна мова – іспанська.
Віруючі головним чином католики.
Глава держави й уряду – президент. Законодавчий орган – двопалатний парламент (Сенат і Палата депутатів).
Столиця – Мехіко. Мексика – федеративна республіка в складі 31 штату і столичного федерального округу.
Грошова одиниця – мексиканське песо [7].
Велика частина країни – Мексиканське нагір'я, оточене хребтом Східна Сьєрра-Мадре, Західна Сьєрра-Мадре, Поперечна Вулканічна Сьєра (до 5700 м). Клімат тропічний, на півночі субтропічний. Середні температури січня від 10°C на північному заході до 25°C на півдні, липня від 15°C на нагір'я до 30°C на узбережжя Каліфорнійської затоки; опадів від 100 до 3000 мм у рік. Велика ріка – Ріо-Браво-дель-Норте (прикордонна зі США).
У посушливих районах – пустельна і напівпустельна рослинність, у вологих – тропічні ліси, у горах на півночі – хвойні.
У стародавності на території Мексики розвивався ряд художніх культур індіанців (ольмеків, тольтеків, сапотеків, майя, ацтеків), пам'ятники яких вражають достатком і яскравістю форм, сполученням фольклорної фантастики з величними релігійно-символічними образами [5, с. 467].
Промисловість Мексики
Валовий внутрішній продукт (ВВП) Мексики в 2014 р. – загальний випуск товарної продукції і зроблених послуг – склав 402,5 млрд. дол. чи 4184 дол. на душу населення.
У 2013 р. промисловість склала 28,3% ВВП, сфера послуг і торгівля – 65,3%, сільське і рибне господарство – 6,1%. Приріст обсягу виробництва мексиканської економіки щорічно складав у 2011 – 6,2%, у 2012 – 5,1%, 2013 – 7%, у 2014 – 5,3%.
Промисловість зосереджена головним чином у зоні з 80-кілометровим радіусом від міста Мехіко й у містах Монтеррей і Гвадалахара. Промисловий коридор тягнеться уздовж більшої частини північної границі Мексики. Видобуток нафти зосереджений на східному узбережжі від Тампіко до Вілья-Ермоса, на морських бурових установках у затоці Кампече.
У промисловому виробництві, особливо в легкій і харчовій промисловості, переважають дрібні, нерідко напівкустарні підприємства; у важкій промисловості - головним чином великі підприємства. Найважливіші галузі: нафтопереробна, нафтохімічна, кольорова металургія; тісно зв'язані з місцевою сировинною базою. Видобувна промисловість, крім нафтогазової, розвивається повільніше обробної промисловості [2, с. 89].
Основні райони і центри нафтогазової і нафтопереробної промисловості знаходяться на узбережжя Мексиканської затоки, а інші райони гірничодобувної і металургійної промисловості – у північній частині Мексиканського нагір'я. Підприємства обробної промисловості концентруються у великих містах.
На федеральний округ, штати Халіско і Нуево-Леон приходиться 1/2 підприємств обробної промисловості, 65% капіталовкладень у її галузі, а 70% вартості її продукції.
Найважливіше місце в економіці займає нафтогазова промисловість. Основні центри нафтогазової промисловості розташовані поблизу Тампико і Поса-ріка-де-ідальго, збільшується значення нафтогазових районів на Південно-Сході, де розвивається морський видобуток нафти. Вугільна промисловість має другорядне значення. Кам'яне вугілля добувається головним чином у Сабінас для потреб коксохімічного виробництва.
Видобуток руд важких кольорових металів зосереджений на Мексиканському нагір'ї, де багато родовищ відрізняються багатством і високою якістю руди. Головна залізорудна база – родовище Серро-де-Меркадо в районі Дуранго.
Високоякісна самородна сірка на Теуантепекском перешийку стала важливим експортним товаром. Експортне значення мають плавиковий шпат, сурма, графіт. Видобуток руд кольорових металів (срібла, золота, ртуті, міді, цинку, свинцю) ведеться в основному в північних, а також у центральних частинах Мексики [3, с. 401].
Сільське господарство
Більшість ферм по розведенню великої рогатої худоби знаходиться в північних і центральних штатах, у них зосереджена і велика частина інших корисних копалин.
Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбуза, баклажанів і чилійських червоних перців розміщено по всій країні, за винятком тих районів, де цьому перешкоджають клімат і природна рослинність (північні райони пустель і лісу в Табаско, Юкатані і Чьяпасе) чи територія (скелясті полонини Західної Сьєрри-Мадре). Мотики і плуги, запряжені буйволами, усе ще широко використовуються малорентабельними селянськими господарствами, що рідко можуть дозволити собі використовувати більш передову сільськогосподарську техніку, що застосовується великими землевласниками.
Товарне сільське господарство найбільш розвинуте і механізоване в районах до півночі від долини Мехіко і на північно-західних схилах і в долинах Західної Сьєрри-Мадре, особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти й овочі, що виростають в умовах помірного кліматичного пояса, зокрема помідори і дині. Товарні тропічні культури вирощуються на центральному узбережжі і на півдні: цукровий очерет – на рівнинах, кава – у гірських районах, мексиканське прядиво на Юкатані, а банани, манго, гуайява, папайя й ананаси в ряді інших районів.
У 2014 р. в сільському господарстві Мексики було зайнято 22% працюючих, воно давало 6,1% ВВП, тоді як у 1950 у ньому було зайнято 58% працюючих, і воно дало 22,5% ВВП. Більша частина виробництва зосереджена в приватних товарних фермах чи на ехідос, землях, оброблюваних по традиційній мексиканській системі землеволодіння, відповідно до якої земля є колективною власністю селянської громади.
До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур відносяться фрукти й овочі, особливо помідори, апельсини, манго і банани. Кава в 2000 дало 1,4% експортних надходжень.
Розведення великої рогатої худоби в Мексиці зосереджено в північно-центральному регіоні, що експортує велике число голів рогатої худоби в США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів Мексики в основному надходили з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику рогату худобу породи зебу.
Велике значення у тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози і свині. Обсяг продукції тваринництва, що випускається, відповідає внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, птаху і яйцях, але сухе молоко імпортується [1, с. 243].
Рибальство
Комерційна ловля риби добре розвинута уздовж берегів Каліфорнійської і Мексиканської заток. У цій галузі господарства переважають кооперативи. У 2013 р. загальний вилов риби склав 1,6 млн. т. Велика частина улову споживається безпосередньо жителями Мексики; інша частина переробляється чи експортується. На Південному-Сході – виловлюють креветок і устриць.
Лісове господарство
Ліси Мексики були вирубані на паливо чи для ведення землеробства. З 1940-х років стала здійснюватися програма відновлення лісів шляхом створення національних лісопарків. У 2012 р. виробництво круглого лісу складало 22,2 млн. кубометрів. 70% деревини використовувалося як паливо.
По обсягам виробництва і цінності сосна перевершувала майже в 10 разів всі інші породи дерев, такі, як червоне дерево, рожеве дерево, кампешеве дерево, світле червоне дерево, капок і фустик, в основному на перешийку Теуантепек і півострові Юкатан. До інших видів продукції лісової промисловості відносяться чіклі із саподілового дерева, бітум, каніфоль і деревне вугілля [4, 137].
Корисні копалини і гірничодобувна промисловість
Мексика є одним з основних світових виробників срібла (2536 т у 2013 р.) і плавикового шпату (480 тис. т у 2012 р.), а також головним постачальником сурми, кадмію, марганцю, ртуті і цинку.
У 2013 р. було вироблено 170 тис. т свинцю, 360 тис. т міді і 2,3 млн. т сірки, а також велика кількість золота, молібдену, вольфраму, олова, вісмуту, урану, бариту і високоякісного коксівного вугілля.
У Мексиці є три головних гірничодобувних райони. На півночі Нижня Каліфорнія і штати Сонора, Синалоа, Чиуауа, Коауила, Нуево-Леон, Дуранго і Сакатекас багаті сріблом, міддю, вугіллям, золотом, залізною рудою, цинком, свинцем, молібденом, баритом, плавиковим шпатом, ураном і вольфрамом.
На узбережжі Мексиканської затоки, штати Веракрус, Табаско і Кампече роблять сірку, алюміній і марганець.
Значна кількість золота, марганцю, плавикового шпату, свинцю і цинку країни добувається в західно-центральних штатах Халиско, Герреро, Агуаскальентес, Гуанахуато, Ідальго і Сан-Луис-Потоси [8].
Релігія
Мексика є світською державою. Церква в країні відокремлена від держави і не має того політичного впливу, який у неї було після захоплення території країни іспанськими конквістадорам, нав'язати країні католицизм і знищили язичницьке поклоніння індійців численним богам, зокрема, Богу Сонця. У державних установах країни заборонена будь-яка релігійна пропаганда, оскільки історично склалося так, що духовенство сильно роз'єднана, а саме з його релігійного середовища вийшло багато ідеологи, які сьогодні очолюють різні політичні рухи [5, с. 472].
Більшість населення Мексики сповідує католицизм, посилено нагромаджувався протягом тривалого часу португальськими колонізаторами. Сьогодні католиками номінально вважають себе приблизно близько 89% населення, протестантів налічується 6%, а до інших конфесій зараховують себе 5% віруючих. Зокрема, в Мексиці довільно багато мусульман, близько півтора відсотка іудеїв, є православні християни. Разом з тим сучасним мексиканцям не дуже властива релігійність, однак, більшість все ж дотримується релігійні звичаї і традиції.
Звернення індіанців у католицтво здійснювалося місіонерами – членами різних чернечих орденів. В основному це були представники орденів домініканців, францисканців, єзуїтів та інших. Разом з тим насильницьке насадження католицизму і поширення інших релігій не змогли повністю викорінити стародавніх вірувань індіанців: землеробські культи, віру в різних духів тощо. У країні можна зустріти афрохрістанскі культи, які склалися в колоніальний період. Їх послідовниками є вивезені з Африки раби. Зокрема, сьогодні афроамериканці шанують Христа, діву Марію, продовжуючи поклонятися своїм африканським божествам, які придбали своїх християнських двійників [7].
Туристські формальності. З 1 листопада 2010 року громадяни України, які бажають відвідати Мексику з метою туризму на термін не більше 90 днів, можуть в'їхати в країну за електронним запрошенням. Електронний дозвіл безкоштовний, діє для однієї поїздки і розрахований на один в'їзд. Заповнити його можна на сайті.
Після підтвердження анкети необхідно роздрукувати електронне запрошення і пред'явити його в день вильоту біля стійки реєстрації авіакомпанії.
Подавати на електронний дозвіл можуть громадяни України, які народилися на території України чи Росії. Якщо ви народилися в іншій країні, наприклад в Білорусі, то вам доведеться оформляти візу. Однак згідно з імміграційним законом, що набув чинності 1 травня 2010 року, всі іноземні громадяни, які мають діючу американську візу, можуть в'їжджати на територію Мексики без візи.
Необхідні документи для оформлення візи:
Анкета туриста
Закордонний паспорт
1 фото 3.5х4.5
Копії першої сторінки закордонного паспорта і всіх сторінок з відмітками
Довідка з місця роботи
Довідка з банку про залишок на рахунку, рух по рахунку
Документи, що підтверджують стабільність фінансового становища: копії документів, що підтверджують володіння нерухомістю, земельними ділянками, транспортними засобами тощо
Ваучер
Копія авіаквитків туди і назад
Вартість візи становить 36 доларів.
З 15.02.2013 всі неповнолітні діти, які їдуть до Мексики без супроводу батьків або у супроводі одного з батьків, повинні, як при в'їзді, так і при виїзді з Мексики, пред'явити оригінал нотаріально завіреного дозволу від батьків з апостилем і його нотаріально завірений переклад на іспанську мову.
Мексиканські візи бувають різних типів, залежно від мети і термінів перебування аплікантів в Мексиці: короткострокова віза (тип C), транзитна віза (тип A і B), національна віза (тип D).
Найбільш поширені мексиканські візи першого типу, а саме “короткострокова віза типу С”. Такі візи бувають туристичні, ділові і гостьові – залежно від мети поїздки апліканта до Мексики.
Мексиканські візи бувають як одноразові (на одну поїздку), так і багаторазові – на необмежену кількість поїздок, зрозуміло, в період дії візи [14].
2. Загальна характеристика
основних об’єктів
Організація даного туру передбачає культурно-пізнавальну програму.
Культурно-пізнавальний туризм – подорожі людей своєю країною і зарубіжними країнами з метою ознайомлення з пам'ятниками культури, місцевими традиціями, звичаями, образом і стилем життя.
Мексика багата по-справжньому унікальними можливостями для всіх видів туризму. Серед найбільш популярних розваг: історичні екскурсії, пляжний відпочинок, дайвінг (о. Косумель, о-ви Маріетас поруч з Пуерто-Вальярта); спелеодайвінг, купання в сеноті, спуск в печери на канатах (півострів Юкатан); містичні церемонії очищення в традиціях майя; екотуризм (прогулянки на човнах у мангрових заростях на Рів'єра-Майя, екопарк Шкарет, піші прогулянки в горах Сьєрра-Мадре та ін.), фольклорні вечори, відвідування фабрик з виробництва текіли, нічні клуби в Канкуні, Акапулько та багато.ін. [9].
Програма даного туру передбачає відвідування наступних об’єктів туристського інтересу:
1. Мехіко.
- Площа Сокало або Площа Конституції – культурне, політичне, історичне та духовне серце міста Мехіко. Тут зосереджені найдавніші споруди колишньої столиці ацтеків під назвою Теночтітлан і будівлі далекого колоніального періоду, такі як Кафедральний собор, палац Правосуддя.
У центрі площі гордо майорить прапор Мексики. Щоб доторкнутися до історії легендарних ацтеків і відчути дух бунтарської Мексики, досить вийти на станції метро «Socalo». З цієї точки можна і починати своє знайомство з пам'ятками історичного центру Мехіко [11].
- Кафедральний собор, зведення якого відноситься до XVI-XVII століть, являє собою величну споруду, що поєднують риси різних архітектурних стилів. Тут і бароковий портал, і ренесансний інтер'єр, і некласичні елементи екстер'єру.
Внутрішній інтер’єр вражає уяву прихожан і туристів своїм багатством, величчю. Слонова кістка, золото, блиск перламутру, мармур – найцінніші матеріали були використані для створення і удосконалення Собору.
- Унікальний район Хочімілько в Мехіко розташований в межах 20 км від міста. Дістатися до нього можна за допомогою рейсового автобуса або орендованого автомобіля. Він славиться своєю мережею найдавніших каналів, які нагадують місцевим жителям і туристам про колись існуюче на цьому місці озеро Тескоко.
- Базиліка Марії Гваделупської. Спорудження було засновано в минулому столітті, а саме – в 1920-му році: не так давно, в порівнянні навіть з рядовими будівлями на вулицях міста.
Образ Богородиці привертає щорічно величезну кількість паломників з усього світу. Свята Марія Гваделупська уособлює жіночу красу, материнське начало. Місцеві індіанці саме так уявляли собі ідеальну дівчину, чисту, прекрасну зовні і внутрішньо.
- Замок Чапультепек. Перший камінь чудової будови був закладений в кінці XVIII століття. Замок свого часу належав і міській владі Мехіко, і Габсбургам, і служив резиденцією президентів країни.
Сьогодні тут розміщується унікальна колекція Національного історичного музею.
Історія замку тісно пов'язана з кривавим боєм при Чапультепеке, подією в кінці ХІХ століття під час Мексиканської війни. Саме ці трагічні події посприяли зростанню популярності Замку серед туристів [11].
2. Пуебла.
- Головна місцева визначна пам'ятка – це стара фортеця, де 5 травня 1862 року мексиканці розбили французьку армію. На честь цієї події в даному місці щорічно влаштовується свято Сінко де Майо.
- Дуже мальовнича центральна площа Сокало. Навколо неї розташовано чимало кав'ярень і ресторанів, а головний об'єкт – це Кафедральний собор з прекрасними 69-метровими дзвіницями.
- Це мексиканське місто знамените своєю прихильністю католицизму. В історичному кварталі розташовано більше 7 десятків церков. Одна з найкрасивіших – церква Санто-Домінго з каплицею Вервиці. Найбільшим пам'ятником XVIII століття є єзуїтська базиліка Ла-Компанія.
У список історичних пам'яток Мексики включена бібліотека Палафоксіана, включена ЮНЕСКО в програму охорони всесвітньої документальної спадщини [7].
- Археологічний комплекс Кантона. Тут можна побачити стародавні піраміди, фортеці, храми, поля для гри в м'яч. Також в околицях міста знаходиться найменший у світі вулкан Кошкомате. Він неактивний і має внутрішні кручені сходи, по яких можна спуститися в кратер.
3. Яшчилан – одне з наймальовничіших місць культури Майя, оточене джунглями, багатими своєю флорою і фауною, старовинне місто з полем для гри у футбол, палацом Губернатора та іншими пам'ятками культури.
Доступ до Яшчилану утруднений – до недавнього часу в радіусі 150 км від нього не існувало шосейних доріг. До міста можна було дістатися лише на човні або на невеликому літаку. З тих пір, як в 1990-і рр. мексиканський уряд побудував шосе вздовж кордону з Гватемалою, Яшчилан стали відвідувати туристи. Існують два маршрути. Перший: від Паленке по Південному прикордонному шосе до Чанкали, звідти звернути на Фронтера-Коросаль, розташоване поруч з Яшчиланом. Другий: літаковим рейсом з Паленке, Окосінго або Комітан [14].
4. Кампече – одне з небагатьох міст Месоамерики, де знаходиться фортечна стіна – вона була побудована губернатором для захисту від нападів після одного особливо спустошливого набігу, коли пірати заволоділи містом на півроку.
Також тут є невеликий музей культури майя. Всі музеї знаходяться в фортах і бастіонах, в склепінних залах серед товстелезних стін. У Кампече своя неповторна палітра фарбування фасадів будинків, що щось схоже є в Сан-Кристобалі, але в Кампече тони світліші, пастельні. Завдяки гарному стану та колоніальній архітектурі місто було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1999 році [13].
5. Ушмаль – руїни колись великого міста майя на північному заході півострова Юкатан, на території сучасного мексиканського штату Юкатан, в 68 км на південь від міста Меріда. Разом з розташованими поруч церемоніальним комплексом Лабна і палацовим комплексом Сайіль оголошений в 1996 р пам'ятником Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
- Піраміда Чарівника (Piramide del Adivino, по-іспанськи, або Pyramid of the Magican, по-англійськи). Піраміда Чарівника підноситься над землею на 37 метрів і вінчається храмом, тому все це спорудження називають також храм Чарівника (Templo del Adivino). Іноді використовується і назва Будинок Чарівника (Casa del Adivino).
На відміну від інших пірамід майя, піраміда Чарівника має овальну підставу. Розміри основи: 50 м по осі північ-південь і 70 м по осі захід-схід. Наверх піраміди ведуть сходи: по східній і західній її сторонах.
За переказами, піраміда була побудована за одну ніч могутнім карликом-чарівником, який став після цього правителем Ушмаля. Однак, вчені встановили, що нинішній свій вигляд піраміда Чарівника отримала в результаті послідовної перебудови кількох храмів, залишки яких покояться в тілі піраміди. Сліди двох з цих храмів можна побачити на західній (задній) стороні піраміди. У самому низу зберігся вхід в святилище, яке належить, по всій видимості, самому першому храму, спорудженому на цьому місці.
- Жіночий монастир – це чотири будівлі, що утворюють прямокутник. Всі будівлі складаються з невеликих кімнат, загальна кількість яких 74. Коли перші європейці (а це були іспанські ченці) побачили ці кімнати, вони прийняли їх за келії, а самі будівлі за монастир. Звідси і походить назва – Жіночий монастир. Що ж було тут за часів майя насправді – невідомо, хоча вчені і не виключають, що тут дійсно жили жерці майя [10].
6. Чичен-Ітца. Місто засноване в III ст. н.е., місто пережило епоху свого найвищого розквіту в VII ст. Його жителі поклонялися Богу Дощу. З плином часу місто завойовувалося, одними із завойовників були тольтеки, розповсюджені культ пернатої змії і людські жертвоприношення. Піраміда Кукулкан найбільш збереглася і тому, безперечно, одна з найцікавіших і загадкових пірамід Hового Світу.
- Стадіон в Чичен-Ітце відноситься до числа найбільш збережених будівель майя. Стіни стадіону прикрашені барельєфами із зображеннями різних моментів гри в м'яч, гравців у своєрідних одежах і подій, супутніх грі.
- Святе озеро, де, як вважають вчені, стародавні майя здійснювали людські жертвоприношення богові дощу. Абсолютно кругле, з прямовисними берегами і темно-зеленою водою, воно виробляє моторошне враження [14].
Як ми бачимо, Мексика надзвичайно багата на культурну та історичну спадщину країна.
3. Розробка маршруту туру
Даний тур на 4 особи (4 дорослих ) на 15 днів / 14 ночей ( з 11 жовтня по 25 жовтня 2015 року), вид туризму – культурно-пізнавальний, клас обслуговування – туристський, тип маршруту – лінійний.
Маршрут лінійний – шлях руху з відвідуванням кількох пунктів обслуговування і екскурсійного показу, коли точки початку і завершення маршруту не збігаються, тобто знаходяться в різних географічних пунктах перебування. Лінійний маршрут проходить щонайменше через два, а то й три-чотири і більше населених пунктів, або туристських господарств [3, с. 46].
Пропонований маршрут туру передбачає відвідування таких туристичних пунктів: Мехіко – Національний Антропологічний Музей – Теотіуакан – Пуебла – Веракрус – Ла Вента – Паленке – Яшчилан – Водоспад – Кампече – Ушмаль – Меріда– Чичен-Іца – Ік-Кіль – Канкун.