Соняшник

Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

 

 

 

Кафедра агрохімії

 

 

 

 

Курсова робота

по дисципліні

«Фітофармакологія»

 

 

 

                                                                            Виконав студен ІV курсу

                                                                                  агрономічного університету

                                                                          денної форми навчання

                                                       

 

                                                               Перевірив

 

 

 

 

Дніпропетровськ 2011

 

 

 

Вступ

     Застосування засобів захисту рослин від шкідливих організмів є невід’ємною складовою частиною сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

   Проблеми екології  та екологічно чистої продукції  є одними з головних у сільському  виробництві. Однак у сучасних  інтегрованих системах захисту  рослин, які забезпечуються управлінням  внутрішньо популяційними та  між популяційними взаємовідносинами між організмами в агробіоценозах, провідним є хімічний метод. Ця тенденція збережеться на тривалий час і в майбутньому, оскільки науково обґрунтоване застосування пестицидів, порівняно із іншими засобами захисту від шкідливих організмів, забезпечує його високу біологічну і економічну ефективність.

    Основною властивістю  та ознакою природніх екосистем  є саморегулювання і самодоповнення. Сільськогосподарське виробництво  грунтується на створені штучних  агроекосистем з метою одержання  якомога більшої кількості потрібної суспільству продукції з одиниці площі. Система захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів становить досить складний технологічний процес і здійснюється послідовним проведенням комплексу заходів. Система захисту включає такі методи: винищувальний, хімічний, фізичний, механічний, біологічний.

   Хімічний метод  захисту рослин полягає у застосуванні  пестицидів хімічного синтезу  (хімічних засобів захисту рослин), які здатні викликати загибель  різноманітних видів шкідливих організмів або порушувати їх розвиток. Перевагами методу є: повне або часткове знищення шкідливих організмів, швидкість дії препаратів, затримання розвитку шкідників. А головним недоліком є забруднення навколишнього середовища і токсична дія препаратів на людину і теплокровних тварин. 

   Оскільки пестицидні  речовини здебільшого є біологічно  активними і при некваліфікованому  їх використанні можуть негативно  впливати на людей і навколишнє  природне середовище, визначаються  Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у сільському та лісовому господарстві. Відомо, що стабільність землеробства, рівень урожайності значною мірою залежить від фіто санітарного стану полів.

         Нарощування виробництва продуктів харчування і різного виду сільськогосподарської сировини – найважливіше завдання всієї світової спільноти. Нині можливість розширення посівних площ у більшості держав вичерпані. Головний шлях забезпечення приросту виробництва продуктів харчування застосування захисних засобів проти шкідливих організмів.

   Сучасний асортимент  пестицидів формується на основі  їх токсиколого-гігієнічної оцінки, яка проводиться спеціальними  науковими установами. З появою  нових пестицидів з більш високою  біологічною ефективністю і з меншим негативним впливом на навколишнє середовище до асортименту вносять відповідні зміни та доповнення. 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    Індивідуальне завдання №41

Культура – соняшник

Площа – 96 га

Сівозміна – польова

Видовий склад  шкідливих організмів:

                     а) шкідник – лучний метелик;

                     б) хвороба – фомоз;

в) бур’яни –однодольні багаторічні.

 

  Урожай культури  без застосування засобів захисту рослин – 23,1 ц/га

 

  Урожай культури  із застосуванням засобів захисту рослин        - 30,6 ц/га

 

Завдання прийняв студент:

 

Дата „4” листопада 2011 року.

 

 

 

 

 

 

2. Сівозміна.

Сівозміна – це науково обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур та парів в просторі та часі, або тільки в часі.

Залежно від грунтово-кліматичних умов і спеціалізації господарства сівозміни відрізняються складом і чергуванням культур, кількістю полів та їх розмірами. За ознакою виробничого призначення та вирощування певної продукції сівозміни поділяють на типи, а за співвідношенням сільськогосподарських культур – на види.

Виділяють три типи сівозмін: польові, кормові та спеціальні.

В даній курсовій роботі взята польова сівозміна.

Польова сівозміна призначена в основному для вирощування зернових, технічних культур і картоплі. Частина площі польової сівозміни може бути зайнята кормовими культурами.

 

Сівозміна

 

1. Чорний пар.

2. Озима пшениця.

3. Кукурудза на силос.

4. Ярий ячмінь.

5. Горох

6. Кукурудза на зерно

7. Однорічні трави  на зелений корм

8. Соняшник.

 Соняшник розташований останнім в сівозмінні. Таке чергування і послідовність культур знижує загрозу ураження соняшнику хворобами і дає передумови для отримання гарного врожаю.

 

 

 

 

 

                     3. Відомості про шкідливі організми на соняшнику.

  Біолгічні особливості шкідливих організмів на соняшнику.

а) Шкідник – лучний метелик.

                                                                                                   Таблиця 1.

Назва шкідника	Зимуюча стадія	Місце зимівлі	Кількість поколінь (генерацій)	Яка стадія шкодить рослинам	В якій фазі пошкоджується  культура	ЕПШ
1	2	3	4	5	6	7
Лучний метелик	В коконах	В грунті	2-3	Гусенеці 2го покоління	У фазі сходів 4-6 листків, формування кошиків, цвітіння	10-20 особин\м2

Лучний метелик (Loxostege sticticalis L.) — метелик із

сірувато-брунатними передніми крилами з темно-бурими плямами й

жовтуватою  смужкою вздовж зовнішнього краю. Задні крила світліші за

передні, сіро-жовті  з двома сірими смужками із зовнішнього  боку. Розмах

крил — 18–26 мм, довжина тіла — 10–12 мм. Гусениця завдовжки до 35 мм,

сіра, із зеленуватим  відтінком або матово-чорна, з  нижнього боку

зеленувато-жовта. На спині темна поздовжня смужка, бічна лінія

жовтувато-зелена. Зимують гусениці в коконах, розміщених вертикально в

грунті, навесні  заляльковуються. Метелики вилітають навесні, коли

температура сягає 15°С, перед спарюванням додатково  живляться на

квітучій, переважно  бур’яновій рослинності. Масовий літ  настає

наприкінці  травня — на початку червня. У  Лісостепу розвивається в двох

поколіннях. Літ  другого покоління припадає на другу половину липня. В

Степу може розвиватися  в трьох поколіннях.

Гусениці живляться  відкрито й трохи обплітають павутиною  листок. Вони

повністю з’їдають листкову пластинку, лишаючи тільки черешки й крупні

жилки. Найчисельніше та найнебезпечніше — перше покоління.

 Засоби захисту.

Важливим елементом  є вибір строку сівби. Оптимальний  час для висіву

настає за температури 8...12°С на глибині загортання насіння. Ранні

посіви значно пошкоджують грунтові шкідники та грибні хвороби. За пізніх

строків сівби, коли температура грунту перевищує 14...16°С, сходи

з’являються нерівномірно.

 

 

  б)  Хвороба  – фомоз.

Таблиця 2

Назва хвороби	зимуюча стадія збудника хвороби	Місце зимівлі  інфекції	Які рослини  уражує	В якій фазі розвитку культури проявляється
1	2	3	4	5
Фомоз		В ґрунті і рослинних рештках, уражене  насіння	-	З’являється при 3-4 пар справжніх  листків

  

  Хвороба  – Фомоз викликає незавершений гриб Phoma oleracea f. Helianthituberosis Sacc. Порядку Sphaeropsidales. Ранній прояв захворювання спостерігається при утворенні на рослині 3-4 пар листків. На верхівці листка, починаючи з нижнього ярусу, з‛являється темно-бура пляма з жовтою облямівкою. Вона збільшується, охоплює майже весь листок і черешок. Уражене листя в‛яне, засихає, але залишається на стеблі. На останьому у місцях відгалуження уражених черешків утворюються темно-коричневі плями.

 

 

Заходи захисту

У період вегетації  соняшнику у фазі бутонізації  та формування кошиків

рекомендується  обприскування рослин фунігцидами. Але можна обробити насіння препаратами для обробки насіннєвого матеріалу, та підбір стійких до хвороб сортів та гібридів.

 

 

В) Бур’яни – однодольні багаторічні

Таблиця 3

Назва групи або видів  бурянів	Однодольні  чи дводольні	Тип розмноження	Біологічна  група (малорічні чи багаторічні)	ЕПШ
1	2	3	4	5
Однодольні багаторічні	однодольні	Вегетативно і генеративно	багаторічні	3-5 шт. на м2

 

 

 

 

                                                                                   

Характеристика  пестицидів для боротьби зі шкідливими організмами соняшнику.

Таблиця 4

 

 

 

 

 

 

	.
	Ацтек 90% к.е.	Гербіцид	Некомбінований	Контактний	Однорічні і багаторічні	Внесення в грунт до сівби  після, під час сівби з заробкою в грунт, але до сходів культури.	2.0-3.0	___	Малотоксичний	___	------
	Отаман 48% в.р.	Гербіцид	Комбінований	Системний	Однорічні злакові	Оприскування бур’янів восени після  збирання попередника	2.0-4.0	___	Малотоксичний		------
	Стилет 12% к.е.	Гербіцид	Некомбінований	Системний	Багаторічні злаклові	Оприскування вегетуючих бур’янів за висоти 10-20см (незалежно від фази розвитку культури)	1.4-1.8	___	Малотоксичний	133,32	186,6 – 233,9
	Торнадо 48% в.р.	Гербіцид	Комбінований	Системний	Дводольні бур’яни	Оприскування бур’янів восени після  збирання попередника	4.0-6.0	___	Малотоксичний		----
	Фюзілад Форте 150 15% к.е.	Гербіцид	Некомбінований	Системний		Оприскування по вегетуючій культурі.	1,0-2,0	___	Малотоксичний	126.36	126.36 - 252,7

 

 

5. Підбір захисних  засобів та його обгрунтування.

   В даній курсовій  роботі я підібрав слідуючи препарати для застосування проти шкідливих організмів: інсектицид – „Штефесін”, протруйник „Вінцит”, гербіцид системної дії – „ Стилет”.

Отже, „Штефесін” – це контактний інсектицид. Інсектицид містить одну діючу речовину,  якиа забезпечує ефективний і надійний захист рослин від шкідників. Ефективний у боротьбі лише проти лучного метелика.     Препарат середньотоксичний для людини і теплокровних тварин. Середньотоксичний для бджіл. Не несе великої небезпеки для навколишнього середовища.

     Препарат  має незначну вартість гектарної норми витрати, яка становить всього 18,26 грн.

 

 „Вінцит” – контактно-системний фунгіцид захисної і терапевтичної дії. Призначений для знищення збудників грибних хвороб на поверхні і всередині насіння, запобігає ураженню сходів культури, на яких застосовується.

   Протруювання  насіння даним препаратом знищує  шкідливі організми раніше порівняно  з іншими способами боротьби  з шкідливими організмами. Препаративна  форма „Вінциту” більш зручніша  у роботі і менше забруднює  навколишнє середовище.

   Перевагою препарату  ще є його мало токсичність.  Не шкодить людині і теплокровним  тваринам.

   Препарат має  малу вартість гектарної норми  витрати, яка становить всього грн.

   „Вінцит” має  широкий спектр фунгіцидної дії,  він гальмує розвиток або знищує збудників сажкових хвороб, фомозу, септоріозу, гельмінтоспоріозу, снігової плісняви, кореневих гнилей.

   „ Стилет” – системний гербіцид. Цей системний препарат має широкий спектр дії. При нанесенні його на бур’яни він знищує наземну частину рослини і по судинах проникає до коріння, яке знаходиться глибоко в ґрунті і знищує його також. Застосовується обприскуванням по вегетуючих бур΄янів незалежно від фази розвитку культури  на посівах цукрових буряків та соняшнику. Ефективний проти однорічних і багаторічних бур’янів.

    Препарат малотоксичний  для людини і теплокровних  тварин. Малотоксичний для бджіл  та інших корисних комах при  застосуванні до цвітіння бур’янів. Практично не токсичний для  птахів.  

   Препарат має  порівняно невелику вартість  гектарної норми витрати, яка становить 233,9 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Техніка безпеки  при роботі з підібраними препаратами.

     У зв’язку з токсичністю фітофармакологічних засобів для людини, здатністю їх зберігатись в навколишньому середовищі, нагромаджуватись в сільськогосподарській продукції існує потреба встановлення сурових науково обґрунтованих рекомендацій, нормативів, обмежень (регламентів) для кожного препарату, які забезпечували б ефективне та безпечне їх застосування.

    В курсовій роботі мною підібрані малотоксичні хімічні препарати: контактний інсектицид „Штефесін” і протруйники „Вінцит”; гербіцид системної дії – „Стилет”.

   При роботі з протруйниками насіння необхідно дотримуватись таких правил і вимог. Протруювання с використанням прилипачів знижує концентрацію парів пестицидів в робочій зоні в 9 разів. Забороняється протруювати насіння в бочках перелопачуванням. Протруювання даними препаратами слід проводити на відкритій площадці або під навісом, розташованим на відстані не менше 200 м від помешкань. В приміщені воно можливе лише при добрій вентиляції.

   Протруйники і оброблене  насіння ретельно підраховують  і зберігають на складах. Оброблене насіння забороняється очищати, сортирувати та ін. Забороняється використовувати для їстівних цілей, а також на корм тваринам, птиці, зміщувати з не протруєними і реалізовувати в жодному випадку.

   Транспортувати  протруєне насіння до місця  сівби дозволяється в мішках  з міцної тканини; тільки в  деяких випадках з особливого  дозволу сан нагляду можливе  транспортування на машинах, які  мають брезентове накриття. Перевезення  людей на таких автомашинах  суворо забороняється.

   Люди, які працюють  на сіялках, потрібно забезпечити  засобами індивідуального захисту.  Кришка насіннєвого ящика сіялки  при висіванні повинна бути  закритою, насіння в ній вирівнюють  лопатою (ні в якому разі  рукою).

   Залишки протруєного насіння повертають на склад для зберігання, а невелику кількість розсипаних спалюють, а попіл закопують. Місце, де зберігався протруєний насіннєвий матеріал, і тару з під нього знешкоджують. Транспортні засоби, сіялки після посіву чистять і знезаражують.

  

    Гербіцид „Стилет” треба зберігати у спеціальних сухих, з добре вентиляцією складах, що мають бути віддаленні не менше як на 200 м від житлових будинків, тваринницьких приміщень. Гербіцид зберігають у справній закритій тарі, обов’язково з етикетками, на яких вказані назва гербіциду, його маса, вміст діючої речовини та дата надходження в господарство. На складах у відділеннях для гербіцидів забороняється зберігати інші отрутохімікати, а також вибухові речовини, продукти харчування та корми. Не допускати перевезення продуктів харчування і фуражу разом з гербіцидами.

    При обприскуванні бур’янів гербіцидом „Стилет” всі роботи проводяться тільки механізованим способом, в ранкові або вечірні години, а в похмуру погоду і вдень - недоцільно. Не можна проводити обробку перед дощем або коли він іде. Слід уважно стежити за нормами внесення пестицидів і строками їх внесення. Для приготування робочих сумішей повинні бути спеціально відведенні заправні площадки.

   Під час роботи  з гербіцидами не дозволяється палити, пити воду, їсти.

  До роботи на  складах, по перевезенню, виготовленню  робочих розчинів  та внесенню  гербіцидів допускаються тільки  здорові працівники, які пройшли   медичний огляд і проінструктовані  про заходи безпеки з отрутохімікатами.                      До роботи з гербіцидами не допускаються підлітки, вагітні жінки та матері , що годують немовлят.

     Облік надходження  і витрати гербіцидів ведуть  на складі  господарства в спеціальному  журналі. 

    Видавати гербіциди  з складу  можна тільки  на підставі  письмового дозволу керівника господарства або відповідального спеціаліста. Заходити на склад і брати самовільно отрутохімікати категорично забороняється.

    Щоб запобігти  отруєнню та іншим негативним  впливам гербіцидів на організм  людини, використовують засоби індивідуального захисту: спецодяг, спецвзуття, респіратори, протигази, рукавиці, захисні окуляри. Ці засоби видають працюючим на весь період роботи з гербіцидами і зберігають у спеціально виділеному приміщенні в окремих шафах.

    При роботі з порошкоподібними препаратами одягають спецодяг з щільних тканин типу молескін. Коли працюють з рідкими гербіцидами, краще одягати спецодяг з бавовняної тканини, просоченої кисло стійкою речовиною. При використані полезахисного спецодягу працюють з фартухами, покритими плівкою і нарукавниками з прогумованої тканини або текстовініту.

      Для  захисту ніг використовують брезентові  бахали або гумові чоботи. При  постійній роботі на складах  пестицидів надягають спеціальне  шкіряне взуття .Руки захищають бавовняними рукавицями з кислотозахисним просоченням або комбінованими рукавицями з тексти новими накладками або гумовими. Для захисту очей  користуються окулярами ПО-2, По-3.

   При обприскуванні  „Стилетом” дихальні шляхи захищають респіраторами ,,Лепесток,,. Користуються ними лише тільки одну зміну.

     Проти пиловий респіратор Ф-62Ш має коробку із зміними фільтрами. Він захищає органи дихання від мало- та середньо токсичних гербіцидів. Змінний фільтр використовують протягом місяця, а респіратор  протягом року Від високодисперсного пилу мало- і середньо токсичних гербіцидів  дихальні органи захищають респіратором У-2К

    При роботі  з високотоксичними леткими сполуками  органи дихання захищають респіраторами  РУ-60М та РПГ-67 з протигазовими  патронами. Патрон марки А використовують  при роботі з фосфорорганічними та хлорорганічними гербіцидами.

      Якщо  концентрація речовин у робочій  зоні перевищує гранично допустимі,  необхідно  користуватися промисловими  протигазами..

      Щоденно  після закінчення роботи респіратори і протигази необхідно очищати. Гумові частини і гофровані трубки миють мильно-содовим розчином або розчином ДИАС, після чого промивають чистою водою і висушують при кімнатній температурі. Після висушування лицьові частини і трубки респіраторів дезінфікують спиртом або 0,5%-ним розчином марганцевокислого калію, знову промивають і просушують.

     Після закінчення  роботи спецодяг обережно очищають  від гербіцидів і здають на  склад, а руки і обличчя добре  миють водою з милом. 

Спец одяг необхідно прати і знезаражувати. Гумові чоботи. Рукавиці, забрудненні гербіцидами, обмивають водою, потім обробляють кашкою з хлорного вапна, після чого знову промивають теплою водою з милом. Однак цього не можна робити біля криниць та інших джерел питної води, ставків і річок. Воду після прання і знезаражування спецодягу, взуття, рукавиць зливають у спеціально викопану яму, яку потім закопують.

      Робітники  , зайняті на перевезенні гербіцидів, повинні бути одягнені  в спецодяг. Після перевезення гербіцидів  транспортні засоби підлягають знезараженню. Дерев’яні частини обробляють вапном хлорним й промивають водою, а металеві – гасом чи бензином і насухо протирають ганчіркою.

      Дерев’яну  та паперову тару з-під гербіцидів  спалюють , дотримуючись усіх протипожежних правил і заходів особистої та колективної безпеки, на скотомогильниках або інших місцях ,віддалених від водойм, житлових приміщень і тваринницьких ферм не менше як на 200м ,золу загортають і закопують на глибину 1м на ділянках , де підгрунтові води залягають не ближче 2м.

     Очищену  і знезаражену металеву тару  повертають на заводи або використовують  в господарствах для зберігання  інших пестицидів.        Категорично забороняється  використовувати  цю тару для зберігання харчових  продуктів, питної води, фуражу.

      Металеву  і скляну тару з-під гербіцидів  перед повторним використанням  у господарстві необхідно очистити  від залишків препаратів і  знезаразити. Всі шви дна й  стінок металевих бочок  ретельно  очищають і промивають  знезаражувальним розчином каустичної соди, дерев’яної золи чи свіжо гашеного вапна. Одну з цих речовин розчиняють у теплій воді  до такої концентрації: каустичну соду-3%, кальциновану соду-5, золу-7, вапно-10%.    Для кращого присипання  змочувальних розчинів до них доцільно додавати 0,1% зеленого мила або ОП-7. На одне промивання витрачають 10% розчину від об’єму знезаражуваної тари. Промивання повторюють 5-6 разів протягом 5-6 годин. Залишки гербіцидів  і використані знезаражувальні розчини  зливають у яму й засипають шаром землі не менше 0,5м.

Бочки з-під добре розчинених у воді гербіцидів  багаторазово промивають водою.

       Металеву  тару, придатну для повернення  на завод  або використання  у господарстві чи здачі на  металолом, зминають, а малоцінну  скляну тару розбивають. Всі рештки закопують у землю на глибину 1м.В окремих випадках, коли внаслідок неправильного зберігання чи з інших причин препарат стає непридатним для використання , його списують за відповідним актом і знищують, закопуючи невеликими порціями на скотомогильниках чи в інших спеціально відведених місцях на глибину не менше 1м від рівня поверхні ґрунту на віддалі, не ближче1км від житлових будинків, тваринницьких ферм та водойм. Питання про місце закопування  погоджують з органами санітарного контролю. Непридатність гербіциду встановлюють в лабораторії  відповідного  науково-дослідного закладу.

    Випас худоби  на оброблених ділянках і на  ділянках в радіусі 300 м від  границь оброблених ділянок дозволяється  не раніше чим через 25 днів  після обприскування. Забороняється згодовувати худобі бур’яни, зібрані з оброблених полів.

 

 

 

8. Економічна  ефективність захисту культури  від шкідливих організмів.

    Економічна ефективність застосування засобів захисту будь-якої сільськогосподарської культури від шкідливих організмів визначається з розрахунку на 1 га площі. Основними показниками її є чистий прибуток, рівень рентабельності виробництва і окупність витрат. Ці показники визначають для двох варіантів: базового (без застосування захисних засобів) і нового (з застосуванням захисних засобів).

                                                                                                  Таблиця 6.

Економічна  ефективність захисту соняшнику  від шкідливих організмів.

 

Показники
Варіанти	Урожайність ц/га	Ціна 1 ц урожаю, грн.	Вартість валової  продукції з 1 га, грн.	Виробничі витрати  на 1 га, грн	Чистий прибуток, грн.	Рівень рентабельності виробництва, %	Окупність витрат, грн.
Базовий	23.1	99	2286.9	1372,4	914.5	66.6	1.6
Новий	30.6	121,8	3727.0	1968.3	1758.7	89.4	1.9