Зміст 

Вступ

     Австралія визнала незалежність України 26 грудня 1991 року. Того ж дня були встановлені  дипломатичні відносини між двома  країнами.

     9 березня 1993 року підписана і  набрала чинності двостороння  консульська конвенцiя між Україною  й Австралійським Союзом.

     В Австралії мешкає 150-тисячна українська діаспора. Голова Союзу українських  організацій Австралії - Стефан Романів, голова Української громади Вікторії - Юрко Федишин.

     Актуальність  теми. Кожен крок України на міжнародній арені має для неї важливе значення, оскільки закладає ті підвалини, на яких базується стабільність зовнішньополітичного курсу країни на сьогодення і майбутнє.

     Актуальність  наукового дослідження полягає  і в тому, що воно торкається однієї з найважливіших форм міждержавної взаємодії – економічного а політичного  співробітництва, від розвитку якого  залежить подальша розбудова української  держави та її авторитет на міжнародній арені. Тому аналіз стану двосторонньої співпраці з Австралією дає змогу виявити як позитивні, так і негативні чинники, без знання яких неможливе її вдосконалення. Одночасно українсько-австрійське співробітництво є своєрідною моделлю розвитку двосторонніх відносин, тому їх вивчення та аналіз дає можливість прослідкувати деякі тенденції, проблеми та перспективи сучасної зовнішньоекономічної політики України.

     Об’єктом  дослідження є сфера двосторонніх  відносин між Україною та Австралією.

     Предметом дослідження є тенденції та особливості розвитку всебічного співробітництва України та Австралії з урахуванням впливу на них двосторонніх політичних відносин.

     Хронологічні  межі дослідження охоплюють 1991-2010 роки, тобто період від проголошення Україною незалежності та встановлення 26 вересня 1991 року прямих консульських відносин з Австралією до теперішнього часу.

     Метою дослідження є всебічний історичний аналіз стану, тенденцій розвитку, перспектив українсько-австралійського співробітництва та розробка пропозицій щодо його інтенсифікації.

     Сструктура  роботи: дана робота складається зі вступу,      розділів , висновку, списку літератури та двох додатків.

1. Загальні дані про Австралію

     1. Офіційна назва: Австралія (Австралійська  Співдружність).

     2. Столиця: місто Канберра (350 тис.). Найбільші міста: Сідней (4,4 млн.), Мельбурн (4 млн.), Брісбен (1,95 млн.), Перт ( 1,6 млн.), Аделаїда (1,17 млн.).

     3.     Коротка історична довідка: Оголошена колонією британської імперії в 1788 році. В 1901 році шість британських колоній, розташованих на території Австралійського континенту – Нова Південна Валія, Вікторія, Південна Австралія, Західна Австралія, Квінсленд, Тасманія – об’єдналися у федеративну державу. Остаточно суверенітет в сфері зовнішньої політики набула після Першої світової війни.

     4.      Територія: 7 млн. 692 тис. кв. км., знаходиться на Австралійському материку, острови: Тасманія, Кокосові, Різдва та Норфолк.

     5.      Протяжність кордонів: Довжина берегової лінії – 36,7 тис. км. (морем).

     6. Природні ресурси: надзвичайно багата корисними копалинами і, за оцінками її розвіданих мінеральних ресурсів, входить до трійки світових лідерів у видобутку твердих корисних копалин, серед них: кам’яне і буре вугілля (25% запасів розвинутих країн), уран (27,5%), боксити (друге місце у світі), залізна і марганцева руди, цинк, свинець, золото тощо.

     7. Енергетична залежність: незалежна  (дані 2008/2009 років (останні).

     8. Населення: станом на 9 грудня 2010 року – 22,550 млн. постійних жителів.

     9. Етнічний склад населення за  походженням (дані перепису 2006 року): австралійці – 35,6% (7,4 млн.), британці – 30,4% (6,3 млн.), ірландці – 8,7% (1,8 млн.), шотландці – 7,3% (1,5 млн.), італійці – 4,11% (852 тис.), німці – 3,9% (811 тис.), китайці – 3,2% (670 тис.), греки – 1,8% (365 тис.), голландці – 1,5% (310 тис.), індуси – 1,1% (234 тис.). Офіційна кількість австралійців українського походження, за даними Союзу українських організацій Австралії та визнанням керівництва Австралії, становить 37,5 тис. громадян.

     10. Релігія:  Більше 76% населення сповідує християнство, з них 26% – англіканці, 26% – католики, 5% – уніоністи, 4,4% – пресвітеріанці, 2,9% – православні (в основному греки, росіяни, українці, білоруси, грузини, вірмени, та ін.). Поширені також іудаїзм, іслам та буддизм.

     11.       Державна мова: англійська.

     12.       Грамотність: 99%.

     13.       Освіта: в країні нараховується 2,7 млн. учнів віком до 15 років, які проходять початкову та середню освіту. Пропорція працездатного населення віком від 15 до 64 років, що одержала середньо-спеціальну (професійну освіту) в професійно-технічних закладах або на спецкурсах за місцем роботи, становить 62%.

     14.       Грошова одиниця: австралійський долар (обмінний курс станом на 8 грудня 2010 року – US$ 0,9796).

     15.       Державний устрій:

Форма правління:  конституційна монархія (вестмінстерська система).

Територіально-адміністративний  поділ: складається з шести штатів: Нова Південна Валія, Вікторія, Південна Австралія, Західна Австралія, Квінсленд, Тасманія та двох територій – Австралійської Столичної та Північної.

Дата  здобуття незалежності: 1 січня 1901 року.

Національне свято: День Австралії, 26 січня.

Конституція: ухвалена 1 січня 1901 року.

     Глава держави: Королева Австралії Єлизавета  ІІ, яку представляє Генерал-Губернатор (пані Квентін Брайс прийняла присягу 5 вересня 2008 року).

     Законодавча влада: Федеральний Парламент Австралії (ФПА) є вищим законодавчим органом  країни. Палата Представників (ПП) –  нижня палата парламенту, відіграє головну роль у здійсненні його законодавчих та політичних функцій. Згідно з положеннями  Конституції, до складу ПП входить 150 депутатів, що обираються загальним таємними голосуванням на 3 роки. ПП очолюється Спікером (з 12 лютого 2008 року – Гаррі Дженкінс, Лейбористська партія (переобраний 28 вересня 2010 року).

     Чергові загальні вибори в Австралії відбулися 21 серпня 2010 року. За результатами виборів Лейбористська партія Австралії отримала 72 місця у ПП ФПА, Ліберальна коаліція – 73, Зелені – 1, незалежні депутати – 4. ЛПА уклала угоду про підтримку із Зеленими та незалежними депутатами ПП ФПА та отримала право сформувати новий Кабінет Уряду Австралії.

     14 вересня ц.р. відбулася церемонія  приведення до присяги Генерал-губернатором  Австралії Квентін Брайс обраного  Прем’єр-міністра Австралії Джулії  Гіллард та членів Кабінету  Уряду Австралії. Серед нових міністрів доцільно назвати наступні фігури: Кевін Радд (екс-прем’єр-міністр) – міністр закордонних справ, Стівен Сміт – міністр оборони, Креіг Емерсон – міністр торгівлі, Кім Карр – міністр інновацій, промисловості науки і досліджень.

     Сенат – верхня палата Парламенту, за конституцією має «контролювати» рішення Палати Представників. Сенат складається з 76 депутатів, які обираються по 12 сенаторів від кожного штату Австралії та по 2 – від Столичної та Північної територій. Сенатори обираються терміном на 6 років, а від обох територій – на 3 роки. Президентом Сенату є сенатор Джон Хогг (Лейбористська партія).

     43-й  ФПА розпочав роботу з 28 вересня  2010 року.

     Ключові політичні партії та їх лідери: Лейбористська  партія Австралії, лідер Прем’єр-міністр  Д.Гіллард, Ліберальна партія Австралії, лідер Тоні Ебботт.

     Політична ситуація: Стабільна. У ближчій перспективі  не виключається варіант розвитку подій  у ПП ФПА, коли лейбористи втратять або не матимуть простої більшості  у ПП ФПА та/або на місцевих рівнях, що поставить під сумнів їх здатність утримувати ефективний федеральний уряд. В такому разі ймовірним є переформатування коаліції або проведення повторних виборів.

     Виконавча влада: належить Генерал-Губернатору і Кабінету (уряду).

     Розділ 61 Конституції Австралії передбачає, що виконавча влада Співдружності покладається на Королеву і здійснюється Генерал-Губернатором (її представником). Розділ 2 Конституції Австралії передбачає, що ГГ представляє Королеву в Австралії. На практиці ГГ виконує всі функції, що зазвичай виконуються главою держави, без звернень до королеви.

     Відповідно  до Вестмінстерської системи повноваження ГГ практично завжди здійснюються за рекомендацією Прем’єр-міністра чи інших міністрів.

     Федеральна  виконавча рада складається з  ГГ, Прем’єр-міністра та міністрів. Вона є офіційним органом, який існує для надання законної сили рішенням Кабінету (уряду) Австралії. Члени Виконавчої ради носять звання «Високодостойний», яке зберігається за ними на все життя.

     Усі члени Кабінету мають бути приведені  до присяги в якості членів Виконавчої ради, що необхідно для надання законної сили його рішенням.

     Кабінет (уряд) Австралії проводить засідання  не лише в Канберрі, а й в Сіднеї та Мельбурні.

     Штати Австралійської Співдружності мають  власні конституції, парламенти, уряди, своїх прем’єрів і губернаторів.

     16.   Економіка:

     Промисловість: видобувна, харчова, легка, хімічна, електротехнічне  машинобудування, металургійна, автомобілебудування, точне приладобудування, суднобудівна, нафтопереробка. Головний промисловий район Австралії – Південний Схід (штати – Нова Південна Валія, Південна Австралія, Вікторія), який виробляє понад 75% продукції обробної промисловості.

     Сільське  господарство: Австралія – один із провідних світових експортерів  сільськогосподарської продукції. Під ріллею та земельними ділянками з багаторічними культурами знаходиться 6% території країни, під луками та пасовищами – 59% території. Провідна роль належить тваринництву. Рослинництво представлено вирощуванням цукрової тростини, тютюну. Головна експортна культура – пшениця, під яку зайнято понад половини ріллі. Розвинуте плодівництво (ананаси, банани, цитрусові, яблука, виноград). Землеробство розвинуте на південному заході штату Західна Австралія, на півдні штату Південна Австралія, на південному сході штату Нова Південна Валія та на значній території штату Вікторія. На решті території, за винятком пустельних районів, домінує тваринництво.

     Структура ВВП: в структурі економіки Австралії 71,3% ВВП займає сфера послуг, промисловість  – 24,9%, а на сільське господарство припадає 3,8% (дані 2009 року).

     Стратегічні об’єкти  та підприємства держави: «ВНР Billiton» (найбільша у світі видобувна ТНК), «Rio Tinto» (друга у світі видобувна ТНК), «Qantas» (авіакомпанія, сьома за рейтингом у світі, 49% акцій у власності держави).

     Прямі іноземні інвестиції Австралії за кордон (станом на 30.06.2010 р., А$ млн.): 1,193,768.

     Прямі іноземні інвестиції в Австралію (станом на 30.06.2010 р., А$ млн.): 1,957,226.

     Економічна  допомога: донор.

     17. Торгівля у 2009-2010 фінансовому  році (AU$, млрд.):

Експорт: товарами – 200,7, послугами – 52,8 (2009 рік). 

Структура експорту товарами:

вугілля – 36,4;

залізна руда – 35;

золото  – 13,8;

сира  нафта – 8,9;

природний газ – 7,8.

Імпорт: товарами – 203,6, послугами – 53,1 (2009 рік).

Структура імпорту товарами:

пасажирські транспортні засоби – 14,9;

сира  нафта – 14,7;

продукти  нафтопереробки – 10,7;

золото  – 7,7;

медикаменти (включаючи ветеринарні) – 7,5.

     18. Транспорт:

-     Аеропорти (міжнародні): Сідней, Мельбурн, Брісбен, Голд Коуст, Перт, Аделаїда, Дарвін, Кернс.

-     Автошляхи: загальна протяжність 815 тис. км., з них асфальтованих – 340 тис. км..

-     Залізниці: не є основним видом транспорту, загальна протяжність 42 тис. км..

-     Водні магістралі: найбільша ріка Мюррей. Внутрішні водні артерії для вантажних перевезень не використовуються.

-     Основні морські порти: Сідней, Мельбурн, Брісбен, Аделаїда, Ньюкасл, Гладстоун, Хей Пойнт, Таунсвілл, Фрімантл, Демп’єр, Порт Велкотт, Порт Хедленд.

Транзитний  потенціал: з огляду на географічне  розташування, Австралія не є транзитною країною. 

     19. Засоби інформації, зв’язок.

Свобода преси за рейтингом «Freedom House»  ЗМІ – вільні. Всесвітній індекс свободи преси за рейтингом Reporters Without Borders 18 місце.

     20. Міжнародний рейтинг:

Human Development Index: 2 місце.

Global Competitiveness Report: 16 місце.

     21. Міжнародне (багатостороннє) співробітництво.

АБР, АНЗЮС, АТЕС, АРФ, АСЕАН (партнер по діалогу), Австралійська група, БМР, C,CP, САС, ЄБРР, ФАО, ФАТФ, Група 20-ти, МАГАТЕ, МБРР, ІКАО, МТП,ICCT, МЧХЧП, МАР, МЕА, МФК, МФККП, МГО, МОП, МВФ, ІМО, ІМСО, Інтерпол, МОК, МОМ, МС, МОС, МТСО, МСЕ, МКП, БАГІ, АЯЕ, ГЯП, ОЕСР, ОЗХЗ, Паризький клуб, ППТС, ФТОД, СААРК (спостерігач), СПАРТЕКА, СТС, ООН, ЮНКТАД, ЮНЕСКО, УВКБ, МООНВС, ІМООНТ, БАПОР, ОНВУП, ВПС, ВФП, ВООЗ, ВОІВ, ВМО, СОТ, КЗ.

2. Історія двосторонніх відносин

     26 грудня 1991 року Австралія заявила  про своє визнання всіх держав-засновників  СНД. Посольство Австралії в  Москві відповідно інформувало  МЗС України нотою про офіційне  визнання Австралією незалежності України і запропонувало встановити дипломатичні відносини між двома країнами. Процес обміну нотами щодо встановлення дипломатичних відносин завершився 10 січня 1992 року.

     Посольство  України в Австралії було засноване 14 квітня 2003 року шляхом перетворення Генконсульства в Сіднеї, яке було відкрите в травні 2000 року, на Посольство в Канберрі. Посол України Валентин Володимирович Адомайтіс. Призначений Указом Президента України від 7 березня 2007 року. Вірчі грамоти Генерал-Губернатору Австралії М.Джеффрі вручив 30 березня 2007 року.

     З 1993 року по цей час в Австралії  діє також Почесне консульство  України в Мельбурні. З 1994 по 1996 рік  Почесним генеральним консулом України  в Мельбурні була громадянка Австралії  Зіна Ботте. Після смерті З.Ботте  у 1996 році Почесним консулом було призначено її чоловіка Валерія Ботте.

     Протягом 2008-2009 років в умовах скорочення бюджетних витрат на зовнішньополітичну діяльність Австралія перевела дипломатичне представництво в Україні з посольства в Москві до посольства у Відні (Австрія). Черговий посол Австралії в Австрії Майкл Поттс отримав повноваження представляти її в Україні та 1 грудня 2009 року вручив Президенту України Вірчі грамоти.

     Посол Австралії в Україні (з резиденцією  у Відні) М.Поттс також уповноважений  представляти Австралію в Раді керуючих МАГАТЕ, Підготовчій комісії Організації Договору про всеохоплюючу заборону ядерних випробувань (ОДВЗЯВ), інших міжнародних організаціях, що мають штаб-квартири у Відні, включаючи режими експортного контролю за специфічними технологіями, відділення ООН з питань наркотиків і злочинності, Міжнародний комітет з контролю за наркотиками, опікуватись питаннями співробітництва країни з ОБСЄ (з грудня 2009 року – партнери по співпраці). Це становить додаткові переваги для України в контексті зручності ведення діалогу з Австралією з питань взаємодії у перелічених сферах.

     У вересні 1992 року в Києві було відкрито Почесне консульство Австралії, яке до вересня 2007 року очолював громадянин України С.М.Березовенко. З огляду на смерть останнього у 2008 році наразі МЗСіТ Австралії підшуковує нову кандидатуру на цю посаду. В Києві функціонує Українсько-австралійський дім, головою правління якого є громадянка України Г.В.Лемець.

     З нагоди обрання Віктора Януковича  Президентом України в лютому 2010 року,  Прем’єр-міністр Австралії (Кевін Радд) направив Главі держави відповідний вітальний лист.

     Керівництво України привітало Прем’єр-міністра Австралії Д.Гіллард з нагоди її вступів на цю посаду 24 червня і 14 вересня 2010 року.

     В листопаді 2010 року Прем’єр-міністр Австралії Д.Гіллард направила листа вдячності Прем’єр-міністру України М.Азарову, в якому також підтвердила підтримку кандидатури України на виборах до РБ ООН на період 2016-2017 рр. в обмін на підтримку кандидатури Австралії на період 2013-2014 рр..

     26 вересня 2009 року Австралію та  Україну було обрано до складу  ЕКОСОР.

     У 2010 році було проведено офіційні зустрічі на рівні керівників зовнішньополітичних  відомств України та Австралії в  рамках участі в роботі багатосторонніх  міжурядових механізмів.

3. Політичне  співробітництво.

     Діалог  на найвищому рівні продовжується  у форматі дипломатичного листування.

     У 2009 році планувався державний візит  Президента України з дружиною в  Австралію, який було відкладено з ініціативи української сторони на невизначений термін

     На  міжпарламентському рівні:

     1. Візит в Австралію парламентської  делегації на чолі з Головою  Верховної Ради України Іваном  Плющем (листопад 1992 року).

     2. Візит парламентської делегації  Австралії на чолі з головою  комітету з питань промисловості Палати Представників Федерального Парламенту Австралії М.Лі в Україну (квітень 1992 року).

     3. Візит парламентської делегації  Австралії в Україну (квітень  1995 року).

     4. Візит парламентсько-бізнесової  делегації України на чолі  з головою Групи міжпарламентських зв’язків з Австралією Верховної Ради України, народним депутатом України Тарасом Чорноволом (лютий 2004 року).

     5. Візит в Україну парламентської  делегації Австралії на чолі  зі Спікером ПП ФПА Н.Ендрю  (червень-липень 2004 року).

     6. Візит в Україну керівника Підкомітету у закордонних справах Об’єднаного комітету у закордонних справах, обороні та торгівлі Парламенту Австралії, секретар Групи з міжпарламентського співробітництва з Україною ФПА М.Денбі (квітень 2008 року).

     7. Візит в Україну делегації парламентаріїв австралійського штату Вікторія на чолі з депутатом Парламенту штату Вікторія, тіньовим міністром штату Вікторія з питань планування М.Гаєм (березень 2009 року). 

     На  рівні керівників зовнішньополітичних  відомств

     1. Зустріч Міністрів закордонних справ України та Австралії в рамках участі в роботі 47-ї сесії ГА ООН (вересень 1992 року).

     2. Зустріч Міністрів закордонних  справ України та Австралії  в рамках участі в роботі 52-ї  сесії ГА ООН (жовтень 1997 року).

     3. Зустріч Міністрів закордонних справ України та Австралії в рамках участі в роботі 54-ї сесії ГА ООН (вересень 1999 року).

     4. Зустріч Міністрів закордонних  справ України та Австралії  в рамках участі в роботі 58-ї  сесії ГА ООН (вересень 2003 року).

     5. Зустріч Міністрів закордонних  справ України та Австралії в рамках участі в роботі Лондонської конференції по Афганістану (січень 2010 року).

     6. Зустріч Міністрів закордонних  справ України та Австралії  в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку  (травень 2010 року).

4 Стан договірно-правової бази відносин України з Австралією

     Важливим  завданням у відносинах України  з Австралією є створення договірно-правової бази двостороннього співробітництва  у сферах, що являють взаємний інтерес.

     З середини 90-х років, австралійській стороні було передано низку типових проектів угод у різних галузях, проте зустрічної реакції відповідних міністерств і відомств країни перебування, як правило, не спостерігалося. Після відкриття Посольства України в Австралії у 2003 році було зроблено низку спроб розширити двосторонню договірно-правової базу.

     У 2010 році було досягнуто певних результатів  у просуванні питання розвитку договірно-правової бази відносин України з Австралією.

     Зокрема, на цей час розглядається можливість початку переговорного процесу  щодо підготовки до укладення проектів міжурядових угод про обмін податковою інформацією та про розподіл податкових прав щодо певних доходів фізичних осіб.

     Укладення між Україною та Австралією цих двох міжурядових угод може значно наблизити  сторони до початку переговорного  процесу стосовно міжурядової угоди про уникнення подвійного оподаткування, оскільки, зокрема, угода про розподіл податкових прав щодо певних доходів фізичних осіб вважається австралійською стороною подібною до міні-угоди про уникнення подвійного оподаткування.

     Разом з тим австралійська сторона  відкладає на невизначену перспективу  питання опрацювання проектів угод про заохочення і взаємний захист інвестицій, про науково-технічне співробітництво, про співпрацю в галузі освіти та науки.

     З грудня 2009 року на вивченні австралійських профільних міністерств знаходиться типовий український проект угоди про космічне співробітництво.

     З грудня 2009 року на розгляді сторін знаходиться  проект міжурядової угоди про  повітряне сполучення, що має позитивні  ознаки готовності до укладення.

     Профільні урядові органи України та Австралії  продовжують вести консультації щодо підготовки проекту меморандуму  про взаєморозуміння між Міністерством  транспорту та зв’язку України та Управлінням з морської безпеки  Австралії про визнання дипломів (сертифікатів) моряків відповідно до вимог Правила І/10 Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року. Австралійська сторона висловлює зацікавленість у підписанні цього документу.

     Зовнішньополітичні  відомства двох країн опрацьовують можливість підготовки до укладення рамкового документу або плану дій розвитку двосторонніх відносин, у зміст якого доцільно закласти наявні перспективні питання і завдання, які буде можливо реалізувати після його підписання.

     Робота  з надання сприяння розвитку договірно-правової бази відносин України з Австралією продовжується. 

5. Стан торговельно-економічних відносин та інвестиційної діяльності між Україною та Австралією.

     Стан  торговельно-економічних відносин та інвестиційної діяльності між Україною та Австралією.

     Торгівля  між Україною та Австралією розвивається відповідно до статті 2 Угоди про  торговельно-економічне співробітництво, що підписана 17 березня 1998 року та набула чинності 15 листопада 1999 року, на умовах режиму найбільшого сприяння в усіх сферах торговельно-економічного співробітництва.

     У 2008 році загальна вартість торгівлі товарами та послугами України з Австралією зросла порівняно з попереднім, 2007 роком, у 3,5 рази і, за даними української  статистики, наблизилась до позначки у півмільярда доларів США (US$ 474 млн.). Цей показник можна певним чином порівняти з вартістю двостороннього товарообігу за 2001-2007 роки. При цьому показник українського експорту в Австралію зріс у 2008 році майже у 4,5 рази, австралійського імпорту в Україну – у 3,5 рази.