Соціальна ефективність менеджменту туризму. Модель забезпечення якості туристичних послуг (на прикладі туристичного оператора «Kandagar»)

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ  ТА ТЕХНОЛОГІЙ

 

Кафедра менеджменту

Спеціальність 7.03060101 «Менеджмент  організацій і адміністрування»

 

 

КУРСОВА РОБОТА

На тему: “Соціальна ефективність менеджменту туризму. Модель забезпечення якості туристичних послуг (на прикладі туристичного оператора «Kandagar»)”

з дисципліни: Менеджмент туризму

 

 

Виконала:                                                                     студентка V курсу,

Ф30-09-12 (С5МО-1.од) групи

                                                                  Цвайгова Діана Леонідівна

 

Науковий керівник:                                                        к.е.н., доцент

                                        Саух І.В.

 

 

Житомир-2012

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ ............................................................. ......5

1.1. Соціальна ефективність  менеджменту туризму: сутність  поняття...........5

1.2. Модель забезпечення  якості туристичних послуг: теоретичний аспект..12

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО  МЕХАНІЗМУ МЕНЕДЖМЕНТУ В ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ “KANDAGAR”)................................................................... 17

2.1. Загальна характеристика  туристичного підприємства "Kandagar"…..17

2.2. Діагностика якості  туристичних послуг туристичного  підприємства „Kandagar"……………………………………………………………………….20

2.3. Система показників  соціальної ефективності менеджменту  та якості послуг туристичного  підприємства "Kandagar"……………………………..26

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ  ЯКОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ В ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА “KANDAGAR”........ 30

3.1. Нова модель стандартизації  в сучасних умовах туристичного  підприємства “Kandagar”... ................................................................................30

3.2. Оцінка наданих послуг  та напрями удосконалення якості  наданих послуг на туристичному  підприємстві “Kandagar”........ ................................................34

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ..........................................................................39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................ 42

ДОДАТКИ.......................................................................................................44

 

 

 

 

Вступ

Туризм належить до високоліквідної  галузі, тобто галузі зі швидкою  віддачею. Проте, як свідчить українська практика, внесок туризму в національну  економіку явно недостатній, що обумовлено слабкими інвестиційними можливостями переводу туризму на якісно новий  рівень.

Зараз, коли на туристичному ринку України існує більше 700 великих туристичних фірм, істотно  посилилася боротьба за клієнтів. Тому конкурентну перевагу отримують  ті туристичні фірми, які ефективніше  використовують внутрішні ресурси.

Тема даної курсової роботи: соціальна ефективність менеджменту  туризму. Модель забезпечення якості туристичних  послуг (на прикладі туристичного оператора  “Kandagar”)

У роботі проаналізовано систему  якості туристичних послуг та соціальна  ефективність менеджменту туристичної  фірми “Kandagar”.

Мета курсової роботи: визначити якість туристичних послуг, соціальну ефективність менеджменту туризму та стандартизації в сучасних умовах туристичної фірми на прикладі туристичної фірми “Kandagar”.

Завдання курсової роботи:

1. Розглянути основні  підходи до теорії ефективності  менеджменту на ринку туристичних  послуг.

2. Охарактеризувати модель  забезпечення якості туристичних  послуг.

3. Розглянути організацію  роботи туристичної фірми на  прикладі ТОВ “Kandagar”.

4. Проаналізувати систему  показників соціальної ефективності  менеджменту та якості послуг  ТОВ “Kandagar”. 

5. Розкрити стандарти,  якими користується “Kandagar”. 

Об'єктом для проведення дослідження є туристичне підприємство “Kandagar”.

Предметом дослідження є  соціальна ефективність, якість продукту та стандартизація турфірми “Kandagar”.

Використовуються методи: аналіз, структурування інформації з  відкритих джерел (ЗМІ, Інтернет), а  також метод спостереження.

Дана курсова робота складається  з вступу, трьох розділів (з підрозділами), висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи - 48 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ НА РИНКУ  ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

 

1.1. Соціальна ефективність  менеджменту туризму: сутність  поняття

 

У визначенні білоруського соціолога Г.М. Соколової соціальна  ефективність — це категорія, яка  надає уявлення про співвідношення витрат та результатів суспільної праці  за рахунок його індивідуалізацїї. Чим більше наука стає безпосередньою виробничою силою, тим вища соціальна  ефективність праці. Якісні зміни у  виробництві індустріально розвинутих країн, що виникли в середині 50-х  рр. XX сторіччя завдяки техніко—технологічним  та організаційним змінам, змінили  структуру національних економік. Вони значно зменшили обсяги секторів сільського господарства і промисловості (за рахунок  зростання ефективності праці) та збільшивши чисельність робочої сили в секторі  сервісу, зокрема в галузі туризму. Відповідні зміни сталися і в  структурі населення індустріально  розвинутих країн: різко зменшилася частка робітників і селян і зросла частка зайнятих у сфері науки, освіти, охорони здоров'я, туризму, сфері  послуг.

На думку ВЛ. Полторака, основною ознакою соціальної ефективності є передбачуваність, спланованість, бажаність якісних змін в розвитку соціальної системи. При цьому ознака позитивності у змінах, що передбачають отримати суб'єкти соціальної дії, не є  обов'язковою. Тобто соціальний ефект  може бути і негативним.

Соціальна ефективність менеджменту  відображає  вплив  менеджменту  на процеси формування  професійних  характеристик  працівників,  у  тому числі керівників, формування корпоративного духу, відповідного психологічного клімату  в  колективі, атмосфери  захищеності  і   причетності  до цілей організації, перспектив розвитку соціальних інституцій тощо.

Соціальна ефективність —  поняття, що відображає поліпшення соціальних умов життя людей (покращення умов праці  і побуту, поліпшення зовнішнього довкілля, підвищення рівня зайнятості і безпеки життя людей, скорочення тривалості робочого тижня без зменшення заробітної плати, ліквідація важкої фізичної праці тощо). Соціальна ефективність є, по суті, похідною від економічної ефективності. Вона, за однакових інших умов, буде тим вищою, чим вищого рівня економічної ефективності досягнуто. Соціальна ефективність не завжди може бути кількісно визначена. Проте досить ґрунтовно про досягнуту соціальну ефективність можна судити за такими показниками, визначеними у динаміці, як питома вага прибутку, направленого на соціальні заходи, в загальній масі чистого прибутку; величина цього прибутку в розрахунку на одного середньооблікового працівника підприємства [ 10 ].

        Соціальну  ефективність менеджменту також  можна оцінювати з двох точок  зору. З одного боку, її можна  оцінити за показниками,  що  відображають соціально-культурну  сферу функціонування організації.  До таких  показників належать: стан трудової дисципліни,  стабільність  кадрів, стан  соціально — виробничої  ситуації на  підприємстві,  умови   праці  тощо. 

  З  іншого  боку, соціальну ефективність менеджменту  можна оцінити за  впливом   на досягнення виробничо-господарських  показників та задоволення потреб  ринку, зокрема  за: продуктивністю  праці,  зарплато-віддачею,   рівнем  задоволення потреб споживачів, рівнем розвитку соціальної інфраструктури  тощо.

 Розглядаючи змістовну  частину поняття "ефективність  менеджменту в туризмі", варто  виходити з того, що туризм  — це насамперед важливе соціально-економічне  явище. Наслідки його усе більше  й більше відчуває на собі  як кожний житель, так і суспільство  в цілому. Таким чином, туризм  —   це такий вид діяльності, що безпосередньо впливає на  соціальні, культурні, освітні,  економічні сфери всіх держав, а також на їх міжнародні  економічні відносини.

В силу все зростаючого  впливу туризму на суспільство виникає  необхідність дослідження його ефективності. Правильна оцінка ефективності менеджменту туризму дозволяє активно впливати на поточний стан і тенденції розвитку туристичних фірм, встановлювати їх розміри, відслідковувати й коректувати некеровані явища й процеси, здійснювати прогнози та планувати розвиток цих фірм і їх структурних підрозділів. Але варто мати на увазі, що механічне перенесення відомих методик визначення ефективності з інших галузей економіки не має змісту.

Виходячи зі специфіки  туристичної діяльності, потрібно чітко  представляти, що треба вимірювати, щоб обчислити її ефективність. Адже ефект від туризму визначається або кількістю туристів-відвідувачів, або обсягом діяльності комерційних  туристичних структур, що виробляють специфічний туристичний продукт (туристична пропозиція).

Ефективність – це те саме, що цілеспрямований вплив, тому ефективність носить управлінський  характер і відображає ступінь досягнення поставлених цілей. Це означає, що ефективність варто розуміти як співвідношення результату й цілей або результату та витрат на його одержання. На такій вихідній позиції і засноване розуміння  ефективності управління туризмом. Мова йде про ефективну роботу всіх підсистем, об'єднаних поняттям "туризм". У зв'язку із цим під ефективністю менеджменту туризму варто розуміти таке управління, що забезпечить успішне  функціонування й розвиток кожної організаційно-господарської  ланки в цій галузі. Ефективність управління туризмом розглядається  нами у двох напрямах: економічному й соціальному.

Якщо економічну ефективність можна виразити кількісно — оцінити її в грошовому вираженні, то систему загальних і приватних показників соціального плану виміряти дуже складно або ж просто неможливо. Мова йде насамперед про задоволеність працівників і здатність їх адаптації до умов внутрішнього та зовнішнього середовища. Таким чином, фірма досягає своєї мети за рахунок ефективного використання трудового потенціалу своїх співробітників за допомогою інтеграції їх діяльності, моралі, соціального клімату, підвищення взаємної довіри між ними. Оскільки більша частина вимог до соціальної ефективності пов'язана із системою управління трудовими ресурсами, то головне завдання менеджменту полягає у тому, щоб створити ефективну туристичну структуру, що дозволяє забезпечити комфортні умови праці й підвищити рівень життя свого персоналу за рахунок його професійного розвитку та управління його діловою кар'єрою.

Як відомо, весь управлінський  процес протікає в рамках певної організаційної структури. У зв'язку з цим формування ефективної організаційної структури  ми розглядаємо із двох позицій: з  одного боку, відносно визначення параметрів ефективності організаційної структури  управління туризмом в цілому, з  іншого боку — відносно ефективності прийнятих у ній управлінських рішень.

Для визначення складових  ефективності організаційної структури  можна використати ряд коефіцієнтів [ 12 ]:

1) коефіцієнт ланковості:

Кл = Qл.ф. / Qл.о.

де, Qл.ф. – фактична кількість ланок існуючої оргструктури;

Qл.о. – оптимальна кількість  ланок оргструктури;

2) коефіцієнт територіальної  концентрації:

Кт.к. = Qор.ф. / S

де, Qор.ф. – кількість організацій даного типу, що функціонують у (районі) регіоні діяльності нашої організації;

S – площа регіону, на  якій функціонують всі організації  даного типу;

3) коефіцієнт ефективності  організаційної структури управління:

КЕ = РП / ЗУ

де, Рп – кінцевий результат (прибуток), отриманий від функціонування оргструктури управління;

Зу – витрати на управління.

4) ефективність управління:

Еу = Ес / Еп

де, Ес – економічність управління, Ес = Зу / Ф (Зу – затрати на управління,

Ф – сумарна вартість оснвних та оборотних фондів)

Еп – ефективність створення  туристичного продукту, Еп = Vч.п. / Qп (Vч.п. – обсяг умовно чистої продукції, Qп – чисельність персоналу)

5) для визначення ефективності  управління:

Ке.у. = 1 – (Qу•Lч.п.) / (Fт•Ео.ф.)

де, Ке.у. – коефіцієнт ефективності управління;

Qу – витрати на управління  на одного працівника управління;

Lч.п. – питома вага  чисельності управлінських працівників  у загальній чисельності працюючих; 

Fт – фондоозброєність (вартість основних і оборотних  коштів на одного працівника);

Ео.ф. – фондовіддача (умовно чиста продукція на одиницю основних і оборотних фондів).

Вся робота в цьому напряму  зводиться до того, щоб при проектуванні або вдосконаленні організаційної структури врахувати кількісні  показники її розвитку, а також  вимоги до неї. Ці вимоги можна сформулювати в такий спосіб:

– усунення дублювання й  паралелізму в роботі;

– спеціалізація та уніфікація функцій управління по рівнях і організаційно-господарських  ланках;

– скорочення й здешевлення  управлінського апарата;

– економічність, стабільність, гнучкість і надійність організаційної структури.

Тверда конкуренція на туристичному ринку обумовлює пошук  способів підвищення внутрішньої ефективності фірм. Вживання будь-яких заходів у  цьому напряму при відсутності  науково обґрунтованої теорії ефективного  управління персоналом є недопустимим. Ефективне управління персоналом спрямовано на підвищення якісного й кількісного  рівня виконання роботи керівником або фахівцем, що в остаточному  підсумку забезпечує конкурентноздатність туристичного підприємства на ринку  праці.

Для показників, які оцінюють положення фірми на ринку праці, можуть бути використані наступні формули:

6) рівень задоволеності  працівників своїм підприємством:

Кп.к. = Qз / Qс.с.

де, Кп.к. – коефіцієнт плинності кадрів;

Qз – чисельність працівників,  що звільнилися; 

Qс.с. – середньоспискова  чисельність працівників. 

7) середні витрати на  кадрові заходи на одного працівника:

Ск = Св / Qк

де, Ск – середні витрати  на відбір кандидата;

Св – витрати на відбір персоналу;

Qк – кількість відібраних  кандидатів,

8) середні витрати на  навчання:

Сн = Вн / Qн

де, Сн – середні витрати  на навчання одного працівника;

Вн – загальна вартість навчання;

Qн – кількість осіб, що пройшли навчання;

9) рівень укомплектованості  кадрами:

Ук = Qф / Qш

де, Ук – рівень укомплектованості  кадрами;

Qф – фактична чисельність  працівників; 

Qш – чисельність працівників  за штатним розкладом. 

10) комплексним показником, що характеризує вплив умов  праці на його результативність, є інтенсивність праці, що виражається  відношенням продуктивних витрат  до тривалості робочого часу:

Іп = Qп / Рч

де, Іт – інтенсивність  праці;

Qп – кількість витраченої  праці; 

Рч – робочий час.

Цей показник показує величину трудових витрат, що витрачають на виробництво  та реалізацію туристичного продукту в одиницю робочого часу. Інтенсивність  праці пов'язана з її продуктивністю, тому що підвищення продуктивності праці  означає зменшення трудових витрат на одиницю продукції;

11) середня заробітна плата:

СдЗП = МТС / 30,44

де, СЗП – середня заробітна  плата;

МТС – місячна тарифна  ставка (посадовий оклад);

30,44 – середньомісячна  кількість календарних днів;

Величина цього показника  розглядається в динаміці. Порівнюються темпи росту середньої заробітної плати на підприємстві з темпами  росту середньої заробітної плати  в регіоні. Заробітна плата як один з факторів задоволеності працівника фірмою виділяється особливо як у  зв'язку з її стимулюючою роллю, так  і у зв'язку з інфляцією.

12) трудомісткість робіт  по функції управління:

Тр = ∑Нт•Пі

де, Тр – трудомісткість робіт по функції управління персоналом;

Нт – нормативна трудомісткість вирішення управлінського завдання;

Пі – повторюваність вирішення  і-го завдання;

К – кількість управлінських  завдань.

Чисельність персоналу управління може бути аналітично обґрунтована, виходячи із запроектованого складу й обсягу робіт, або визначена за нормативам чисельності та нормам керованості. При цьому варто враховувати  той факт, що найбільшу продуктивність забезпечують працівники певної вікової  групи і тому трудовий потенціал  фірми деякою мірою залежить від  того, яка питома вага таких працівників  у загальній їх чисельності. На підставі цих розрахунків можна судити про те, наскільки привабливе підприємство для працівників, що забезпечують високу продуктивність праці.

З врахуванням цього визначення виходить, що ефективність діяльності фірми відносно менеджменту персоналу  досягається:

– правильним вибором співробітників (їх професійною, духовною й фізичною придатністю);

– збереженням зацікавленого  в досягненні цілей підприємства штату співробітників (низкою плинністю  кадрів);

– методами оплати й стимулювання праці, що влаштовують всіх, і значимих заходів щодо соціального захисту  кожного члена трудового колективу;

– залученням співробітників до управління.

Отже, всі ці фактори служать  досить потужним мотивуючим механізмом, тому що дозволяють кожному співробітникові  визначити свої можливості й потреби  в напряму кадрового просування. Кар'єра працівників підприємства має розглядатися як найважливіший  соціально-економічний результат  управління персоналом. Планування кар'єри  співробітників – найбільш значимий структурний елемент у системі  управління персоналом, тому що він  містить у собі безліч інших елементів. Це і відбір кадрів, їх профорієнтація й адаптація, розміщення на робочих  місцях, а також навчання персоналу, оцінка його трудової діяльності.

1.2. Модель забезпечення  якості туристичних послуг: теоретичний  аспект

Будь – який продукт  є носієм різних конкретних властивостей, що відображають його корисність і  відповідають певним потребам та вимогам.

  Корисність продукту  відбиває його споживчу вартість, яка, у свою чергу,  має бути  оціненою, тобто має бути визначена  його якість.

Існує визначення якості продукції, наведене Державним стандартом України, згідно з яким якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

   Туристичний продукт  –  поняття комплексне, яке   формується  з  багатьох взаємопов'язаних  складових –  туристичних послуг.

  Якість послуги визначається  вимогами статті  12  Закону  України  "Про захист прав  споживачів", згідно з яким "Продавець  (виготівник,  виконавець) зобов'язаний  передати споживачеві товар (роботу, послугу),  який  за  якістю відповідає  вимогам  нормативних  документів,  умовам  договору,   а   також  інформації   про   товар   (роботу,   послугу),   що   надається   продавцем (виготівником, виконавцем)" [ 1 ].

   Важливими нормативними  документами, які встановлюють  норми, правила та вимоги до  туристичного продукту, є стандарти.  В межах  СНД  підписана   угода про проведення  узгодженої  політики  в  галузі  стандартизації  і  прийнято "Положення  про   Міждержавну   Раду   по   стандартизації,   метрології   і сертифікації" [ 2 ].

   Головними міждержавними  стандартами в галузі туризму  є:

– ГОСТ 28681.1-95 – "Туристко-екскурсійне обслуговування "(проектування туристських послуг);

–   ГОСТ 28681.2-95 – "Туристські послуги" (загальні вимоги);

– ГОСТ 28681.3-95 – "Туристьсько-екскурсійне обслуговування" (вимоги по забезпеченню безпеки туристів і екскурсантов);

–   ГОСТ  28681.4-95 –  "Туристьсько-екскурсійне обслуговування" (класифікація готелів);

–  ГОСТ 30389 - 95 – "Громадське харчування" (класифікація підприємств);

–  ГОСТ 30523 - 97 –  "Послуги громадського харчування" (загальні вимоги);

–  ГОСТ  30524 –  97 "Громадське харчування" (вимоги до обслуговуючому персоналу);

–  ДСТУ ISO 9004-2-96 –  “Управління  якістю та елементи системи  якості”.

  Показники якості  турпродукту є загальні, які   оцінюють  якість  усього продукту, та диференційовані, що у свою  чергу, поділяються  на  одиничні  та комплесні.

   Одиничні показники  якості  характеризують  будь–яку  одну  властивість туристичного  продукту.  Комплексні   відображають   декілька   властивостей одночасно.

  Індустрія туризму  характеризується тим, що основна   увага  в  ній  при створенні  системи якості продукту  звертається   на  якість  сервісу.  Якість  сервісу – ключ до комерційного  успіху. Готелі і ресторани, екскурсійні   бюро і туристичні агентства  часто при абсолютно однаковій   матеріальній  базі  та ідентичному  напряму діяльності відрізняються  один від одного тільки  рівнем  сервісу, що є інколи головним  в конкурентній боротьбі.

  За  аналогією  з   товарами,  які  мають  матеріально–речову  форму,  в туристичному продукті  також виділяють три рівні:                                             

–  продукт за задумом;

–  продукт в реальному  виконанні;

–  продукт з підкріпленням.

  В  основі  будь–якого  туристичного   продукту   лежить   необхідність задоволення певних  потреб. Тому суттєву сторону  продукту представляє так   званий  задум,  тобто  його  направленість  на  розв'язання  певної проблеми,  задоволення   конкретної  потреби.  Що  ж   придбав  турист, купивши певний  туристичний продукт? Насправді  він придбав  не  продукт   як  такий,  що  має  певний  набір властивостей, а його здатність  задовольняти деякі свої  потреби.  Отже,  для туристичного  підприємства  велике  значення  має  надання   і  поширення  не властивостей  свого продукту, а реальної користі  і вигідності від  нього   для свого клієнта.

  Якщо задум туристичного  продукту виступає як його  змістовна  сторона, то за  формою туристичний продукт у   реальному  виконанні  представляє  собою саме визначений набір властивостей, які дозволяють  реалізувати  цей  задум, тобто  задовольнити  певні  потреби   клієнта.   Тому   на   другому   рівні туристичного  продукту  розглядаються  його  властивості  і характеристики: рівень якості, комфорт,  престиж,  економічність,  безпечність,  враження  і т.ін.

  Підкріплення туристичного  продукту  значною  мірою   сприяє  пошуку і закріпленню  клієнтів. На третьому рівні   важливу  роль  відіграє  не  тільки якість самого турпродукту,  а й якість обслуговування, яка  визначається [ 16 ]:

– оперативністю роботи по підбору і організації туру по запиту клієнта;

– ввічливістю обслуговування, увагою до запитів кожного клієнта, терпінням при обговоренні маршруту та ін.;

– відповідністю туру, що пропонується, реальному змісту;

– наявністю погодження всіх складових комплексного обслуговування;

– часом підбору маршруту;

– часом оформлення необхідних документів;

– часом отримання довідкової інформації та ін.

   Ідея підкріплення  туристичного продукту примушує  уважно  поглянути  на систему  поведінки клієнта, на те, як  він комплексно підходить   до  проблеми, яку намагається   розв'язати  завдяки  придбаному  туристичному  продукту.  З погляду   конкуренції  такий  підхід   дозволяє   туристичному   підприємству  вишукувати можливості  підкріплювати   свої  пропозиції  найбільш  ефективним  способом.

   Виникає нова конкуренція   не  тільки  між  туристичними  продуктами  і послугами, які  пропонують різні фірми, підприємства  та організації, а й  між  тим, чим вони додатково забезпечать   свої  продукти  у  вигляді   специфічних послуг, консультацій, інформації, особливостей обслуговування  та  ін.  Тому туристичні  підприємства  повинні  постійно   вишукувати   ефективні   шляхи підкріплення  запропонованих на ринок продуктів.

Отже, якість – один із найважливіших  факторів у конкурентній боротьбі на ринку туристичних послуг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО  МЕХАНІЗМУ МЕНЕДЖМЕНТУ В ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА “KANDAGAR”

 

2.1. Загальна характеристика  туристичного підприємства "Kandagar"

 

Туристична фірма "Kandagar" найкрупнішій туроператор України  – була заснована в 1993 році групою професіоналів туристичного бізнесу, що працюють в ньому не менше 10 років, яка розташована в місті Севастополь

[ 22 ].

Адреса:

– юридична адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Октябрьського, 12

– фактична адреса: м. Севастополь, вул. Олега Кошевого, 1/1

Телефони: (0692) 535050; (0692) 553002;

Факс: (0692) 535050

Електронна пошта: [email protected], [email protected].

Сайт: http://www.kandagar.com/

Ліцензія Державної Туристичної  Адміністрації України АГ 580813 від 10.02.2012 р..

Туристичне підприємство “Kandagar” є юридичною особою, веде самостійний баланс, має поточний рахунок в установі банку, печатку зі своїм найменуванням.

Банківскі реквізити: Код  ЄДРПОУ: 38013000