Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Специфіка виникнення та розвиток молодіжної субкультури готів в Україні

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ ГОТІВ.

1.1. Уточнення основних понять роботи «молодіжна субкультура», «готи»……………………………………………………………………………5

1.2. Історія дослідження молодіжної субкультури готів…………………….8

1.3. Методи та методологічні основи досліджень молодіжної субкультури готів……………………………………………………………………………..11

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ.

2.1. Сутність та становлення молодіжної субкультури………………….….13

2.2. Властивості формування і характерні риси субкультури готів………..17

2.3. Специфіка виникнення та розвиток молодіжної субкультури

готів в Україні………………………………………………………………….23

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..28

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………….31

Запоріжжя 2009

ВСТУП

Сьогодні на вулицях різних міст світу можна побачити одягнених в чорне людей, схожих на прибульців з середньовіччя. Хто вони, чому у них такий вигляд і чим вони відрізняються від інших людей і один від одного?

Вони лякають пенсіонерів і дивують маленьких дітей. Вони гуляють по старих кладовищах, захоплюючись вишуканою архітектурою. Вони можуть бути схожими на ангелів, демонів, привидів, вампірів, трупи, але лише не на звичайних людей. Вони не потенційні клієнти психіатричних клінік і не актори, що забули переодягнутися. Вони називають себе «готами».

Актуальність. Актуальність даної проблеми визначається рядом соціальних і культурних факторів, оскільки в останні десятиліття відбуваються процеси інтенсивного наукового пошуку механізмів трансформації культурних явищ минулих епох у молодіжну субкультуру, яка змінила спосіб життя, світогляд, музику, зовнішність прихильників еклектичного мистецтва. Для сучасної науки стає усе більш характерним вивчення людини, як суб'єкта й творця історії, орієнтація гуманітарних досліджень на вивчення предметно-матеріальної й духовної діяльності більших мас людей і окремих молодіжних груп під впливом певного художнього стилю. У науковому пошуку розглядається ступінь довіри індивіда середньовіччя до реальності, що становить ґрунт "життєвого миру" його буття, і недовіри молоді до сучасного соціального середовища, відхід її в "сухий залишок" субкультури.

Як соціокультурна тема дана проблема займає особливе місце в працях соціологів і культурологів, які ініціюють відтворення й реконструкцію минулого і його вплив на сучасність. На мій погляд, для ролі такого індикатора соціокультурних процесів найбільше підходить поняття художнього стилю, у цьому випадку готика, яка, переступивши через століття, сформувала думки, почуття, форми вираження свідомості в новім сучаснім соціальнім середовищі.

Якщо більш строго слідувати історії й хронології готичної молодіжної субкультури, то спочатку виникла не Готика як така, а Нова Романтика. Але вона не перетворилася в молодіжну субкультуру, а залишилася лише музичним напрямком, оскільки ззовні можливо створити лише новий музичний напрямок, але не молодіжну субкультуру. Для останньої необхідно стікання багатьох факторів і, насамперед, співзвуччя ідей настроям молодих людей, а також період внутрішнього формування.

Проблемна ситуація. Незалежно від того на скільки добре розвинене суспільство, молодіжні субкультури будуть існувати довго. Викоренити їх буде дуже важко, тому розумним буде проводити профілактику переходу молоді в молодіжні об’єднання.

Об’єкт дослідження: молодіжна субкультура.

Предмет дослідження: субкультура готів.

Мета дослідження: дослідити розвиток молодіжної субкультури готів.

Для того щоб прийти до поставленої цілі, потрібно виконати наступні задачі:

дати уточнення основним поняттям теми;
дослідити історію вивчення молодіжної субкультури готів;
описати методи дослідження молодіжної субкультури, які були використані в даній роботі;
проаналізувати сутність та становлення молодіжної субкультури;
дослідити властивості формування і характерні риси субкультури готів;
розглянути специфіку виникнення та розвиток молодіжної субкультури "готів" в Україні.

Для повного розкриття теми дослідження дана робота має наступну структуру: вступ, два розділи, шість параграфів, висновок, список літератури.

Розділ 1.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ ГОТІВ.

1.1. Уточнення основних понять роботи «молодіжна субкультура», «готи»

В словнику В.М. Пічі, субкультура – це одне з базових понять соціології культури; система цінностей, установок, способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи, яка відрізняється від пануючої, загальної, домінуючої в суспільстві культури, хоча і пов’язана з нею. В сучасному суспільстві існує багатоманітність таких субкультур, однак в соціології це поняття найбільше застосовується при дослідженні молоді і девіантності. Використання субкультур пов’язано з двома основними аналітичними проблемами: 1) все ще не відомо, що є основними визначальними чинниками розвитку субкультур. Деякі дослідники вважають, що найновіші субкультурні феномени є фактично ухиленням робітничого класу від вищої культури класу пануючої; 2) поняття субкультура передбачає існування пануючої культури, що легко розпізнається. Однак фрагментація сучасної культури робить проблематичним розпізнавання такої загальної за визначенням культури, як пануюча.

Вивчення субкультури досить важливе, оскільки кожне суспільство має не просто загальний вид культури, а достатньо строкату мозаїку субкультури, які по-різному взаємодіють між собою.

Субкультура – це початковий рівень, який може перерости в контркультуру, яка негативно відноситься до домінуючої культури і далі може трансформуватись в альтернативну культуру. Альтернативна культура може існувати осібно, не проходячи фази контркультури. Найвищий рівень окреслення специфіки субкультури – її стиль (Д. Хебаінг), який формує контакти даної групи з іншими молодіжними та девіантними субкультурами. [ 20;382.]

Субкультура [лат.sub – під, навколо + лат. Culture – обробіток, виховання, освіта, поважання] – 1) система цінностей, установок, моделей поведінки, життєвого стилю будь – якої соціальної групи, яка є цілісним самостійним утворенням у межах домінуючої культури; 2) сукупність деяких негативно інтерпретованих норм і цінностей традиційної культури, які функціонують як елемент культури злочинних груп.[19; 288 – 289.]

Культура, що є складним соціальним явищем, допускає значні розбіжності в трактуванні культурних цінностей окремими шарами суспільства. Без трансформації цінностей культура не находить до споживача.

Субкультура – частіш за все є автономні цілісні утворення, що визначать спосіб життя і мислення її носіїв та відрізняються своїми комплексами цінностей, звичаями, нормами і навіть інститутами. Виникнення субкультур розглядається в соціології як позитивна реакція на соціокультурні потреби суспільства (професійні субкультури) і негативна реакція на домінуючу в суспільстві культуру і соціальні структури.

Сучасні субкультури – специфічні способи диференціації розвинутих національних і регіональних культур, де поряд з домінуючою культурою існує ряд своєрідних культурних утворень, що за формою і змістом відрізняються від провідної культурної традиції. Соціальною базою формування субкультур можуть бути вікові групи, соціальні прошарки, великі неформальні об’єднання. Найбільш розповсюдженою субкультурою сучасності є різновиди молодіжної субкультури, різновиди, що зв’язані з підкреслено різкою світоглядною і майновою диференціацією усередині альтернативних молодіжних рухів. Виділяють субкультуру молоді, яка навчається, працює, і , так званої, богемної молоді. Але, якщо молодь, яка працює або навчається, фокусує своє життя на дозвіллі через проблематичність працевлаштування, то для богемної молоді – це результат вільного часу. Субкультури молоді, яка працює або навчається, нигилістичні; субкультури богемної молоді пов’язані з культурою найбільш процвітаючих шарів суспільства. Сучасна молодь зростає в умовах електронно – обчислювальної техніки та інформатики, розвинутої системи масових комунікацій. Тим самим молодь уже не просто вікова, демографічна категорія, але й носій елементів культури, що розвивається. [18; 469 – 470.]

Під цим терміном розуміють – систему цінностей, установок способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи. Таку думку висловив Юрій Григорович Волков. Під молодіжною субкультурою розуміють культуру певного молодого покоління, яке володіє загальними стилем життя, поведінки, групових норм, цінностей та переконань. В складний період переходу із дитинства в доросле життя виникає дуже багато проблем, які не здатні вирішити молоді люди. Їм необхідна група ровесників, яким властиві ті ж проблеми, які мають ті ж цінності та ідеали. Для полегшення переходу із однієї крайності в іншу і необхідна молодіжна субкультура, яка акумулює в собі досвід вирішення всіх життєвих проблем, накопичений багатьма поколіннями молоді. [4]

Ідеолог української готики Віталій Федун стверджує: «Загалом, як це не парадоксально, готи – великі оптимісти, хоча носять чорний одяг та знаходять радість життя у похмурій романтиці та негативі смутку. Готи – субкультура, що може змінити суспільство на головному рівні – на рівні молоді. Адже готика – це відродження романтики та свідомості через музику, літературу, кіно, арт, фото.

Андрій Чмєль, вважає, що готи – представники готичної субкультури, натхненних естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готики-сцени. Представники руху з'явилися в 1979 році на хвилі пост-панка. Панківський епатаж готи направили в русло пристрасті до вампірскої естетики, до темного погляду на світ. [26]

Готика – це дуже важке культурне явище, головним імперативом якого спочатку було протистояння владним структурам, втіленим у державі і його організаціях; з погляду прихильників готичного стилю, вони покликано зруйнувати потужне сучасне суспільство. Готичні музичні групи намагаються стати з однієї сторони як витончені, таємничі, похмурі й загадкові об'єднання молодіжної субкультури, з іншого боку - як люди із прекрасним внутрішнім змістом і станом, для яких характерне споглядання прекрасного, піднесеного, але пофарбованого похмурим пафосом, відчуженості й недовірливістю до суспільства.

Отже, готи — це представники готичної субкультури, натхненною естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики, що й відносять себе до готики-сцени.

1.2. Історія дослідження молодіжної субкультури готів

В очах середньовічної, глибоко релігійної людини, віра в Бога (саме в готичному храмі) торкалася якихось таємних інтимних, сугубо індивідуальних переживань. Для нього релігія була не просто сукупністю окремих елементів, що не піддаються раціональному узагальненню; це було, насамперед, особисте внутрішнє переживання й глибока довіра до Бога, у якому ці елементи тільки й знаходять свій специфічно "релігійний" зміст. Довіра до Бога в готичному храмі ухвалювалася християнином не стільки розумом, скільки серцем. Цьому сприяла художня сила, краса й багатство просторових форм і ритмів готичної архітектури. Коли віруючий вступав у центральний неф і губився серед величезної юрби, що моляться, грандіозний зліт нагору могутніх зводів захоплював його уяву, затверджував і піднімав його на вищий емоційний щабель довіри до Бога. Така довіра не була вільно від сп'яніння містичним екстазом і естетичними переживаннями людей.

В історії архітектури чи навряд найдеться такий художній стиль, який би так залучав своєю зовнішньою й внутрішньою красою, як це було властиве готиці.

Подорожуючи по Франції Тобайас Джордж Смолет відзначав, що в готичних храмах усе вражає: "одяг у фігур дивовижні… у них усе тріпотить, самі персонажі з однієї сторони змушують замислюватися про тлінність земного життя, а з іншого в них зароджується інтерес до людського характеру й внутрішньому миру людину".

Одночасно зі скульптурами, статуями, рельєфами, віконними вітражами церковні служителі, як досвідчені фасилітатори, створювали під час богослужіння психологічно безпечне оточення, певну ауру довіри, простір, у якім кожний парафіянин емоційно співпереживав із Всевишнім і з навколишніми довірчі відносини.

Народженню такого почуття сприяли незриме чудо людської солідарності, невидимий інстинкт загальному взаємозв'язку хвилини, що спонукають людину, підніматися над щоденністю й повністю довіритися чомусь неземному, потойбічному. Готичний храм, синтезуючи в єдине ціле музику, живопис, скульптуру, літургію, архітектуру, проявляв той художній стиль, у якім розкривається несвідома схильність людської душі до встановлення довірчості з микро- і макрокосмосом, з навколишньою реальністю й з головним, Священним, таємничим і невідомим.

Такий надлишок виразності довірчих почуттів людину за багато століть значно втратив свою гостроту й "готичний стиль" у нових, сучасних умовах трансформувався в нове " символічно-масове мистецтво". Фактично дух готики зробив свій перехід від основного принципу "довіри" до принципу "недовіри" і опозиційності до соціуму.

Коли Ніцше в перший раз написав своє слово про "переоцінку всіх цінностей", духовний рух готичного стилю наприкінці минулого й початку поточного сторіччя придбало іншу форму. Переоцінка всіх цінностей - такий внутрішній характер усякої цивілізації. Вона починається з того, що переробляє всі форми попередньої культури, інакше розуміє їх, інакше використовує.

Готичні музичні композиції в комбінації з текстами, які "народжуються" молодими людьми для себе, для пізнання своєї індивідуальної сутності, відчуття емоційного болю й несвідомого протесту проти дійсності пожвавлюють у пам'яті зразки готичних соборів.

Своїми музичними добутками, готи нагнітають атмосферу соціальної безвихідності, духовної безперспективності, що обумовлює, у свою чергу, поширення серед молодих людей настроїв розпачу й приреченості, які не знаходять свого вираження в житті простих людей. На їхню думку, у повсякденнім житті люди приховують темні, похмурі сторони свого буття (невдоволення політикою, недовіра владі, збурювання й безсилля впливати на потік низькопробної "культурної" продукції ЗМІ). Готи вважають, що на ці сторони дійсності не варто закривати ока; вони - складові життя і їх необхідно визнавати й виставляти напоказ.

Подібні настрої в молодіжнім середовищі, як правило, виникають напередодні яких - або соціальних потрясінь (війни, революцій) або переходу суспільства до нового щабля свого розвитку.

Таким чином, можна зробити наступний висновок із запропонованого матеріалу. У зв'язку зі зміною соціально-культурної ситуації в Україні, з'явилася можливість досліджувати явища культури, які раніше перебували за межами вітчизняної науки. Готичний стиль розглядався в історичному плані й не зв'язувався із сучасною молодіжною субкультурою.

На мій погляд, первісне завдання дослідника, що займається "готичним стилем" - визначити його місце в системі таких понять, як "пануюча культура", "масова культура", "субкультура" і "контркультура".

Також я хочу сказати, що англійці, звідки "пішла" готика, вважають, що її поява була реакцією на ізоляцію англійської культури, а також економічний спад і вся зростаюча відмінність між багатими й бідними. Безумовно, для появи готики повинні були зійтися багато факторів, не останнім з яких є бажання одержати чисто комерційний прибуток від явища, що народжується. Однак будь-яка спроба заробити на молодіжній субкультурі була б приречена на провал, а комерційний проект так би й залишився проектом, не будь у суспільстві дійсного ґрунту для вкорінення й розвитку даної субкультури. Те ж саме можна сказати й про новоспечені країни на території колишнього Радянського Союзу, і про російське суспільство в тому числі. Події, які відбулися в Росії за останні роки, починаючи з 90- х років XX сторіччя, були важливіші тих, що в Англії, і вони неминуче повинні були дати поштовх традиційним для нашої країни декадентським настроям в інтелігентськім середовищі, а в нашому випадку в середовищі молоді, що претендує на інтелігентність.

Отже, перед соціологами, політологами, дослідниками ще постає багато невирішених проблем, пов'язаних з аналізом норм і цінностей певного молодіжного співтовариства.

1.3. Методи та методологічні основи досліджень молодіжної субкультури.

Вивчення будь-якого процесу чи явища можливе лише за використання комплексу відповідних методів, що застосовуються для його дослідження, тобто застосування різних систем регулятивних принципів перетворюючої, пізнавальної та теоретичної діяльності. Вибір та застосування методів дослідницької роботи витікає із самої природи явища, що вивчається, та із завдань, які ставить перед собою дослідник.

Вивчення молодіжної субкультури можливе за використання таких методів наукового пізнання, як: історичний метод, метод абстрагування, аналіз, синтез, індукція, метод сходження від абстрактного до конкретного.

За допомогою застосування методу сходження від абстрактного до конкретного у першому розділі курсової роботи будуть визначенні основні поняття, які в ній використовуються – а саме молодіжна субкультура і готи. Це дасть змогу виявити спектр проблеми, яку вивчаємо.

На основі застосування історичного методу можна провести дослідження історії розвитку молодіжної субкультури в таких аспектах. По-перше, зрозуміти, як виникла субкультура готів. По-друге, розглянути момент зародження у молодіжних кругах напрямків девіантної поведінки. По-третє, проаналізувати роботи різних вчених, різних культур, та їх ставлення до молодіжних субкультур, що являє собою досить складний процес.

За допомогою використання методу абстрагування у другому розділі курсової роботи можливо зосередитись на факторах, які впливають на причини вступу молоді у ці кола. Виявити фактори, які дають нам змогу створити об’єктивне уявлення про готів. Також можливо виділити найважливіші особливості цього явища.

Метод аналізу буде використовуватися для простеження особливостей виникнення та специфіки розвитку молодіжної субкультури готів на сучасному етапі.

На основі застосування методу індукції можливо визначити і уточнити поняття молодіжної субкультури готів в загальному розумінні, виділити проблеми до її становлення у людей в сучасному суспільстві.

Таким чином, написання даної курсової роботи потребує використання декількох філософських методів, серед яких – сходження від абстрактного до конкретного, історичний метод, абстрагування, аналіз, синтез та метод індукції.

Лише за допомогою застосування вищезгаданих методів у їх сукупності в змозі чітко визначити і дослідити методологічні та теоретичні аспекти молодіжної субкультури готів.

Розділ 2

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ.

2.1.Сутність та становлення молодіжної субкультури

Існування молодіжних субкультур довгими роками сприймалась як патологія, або присутність чужих і ворожих елементів. Властиво, до кінця 80-х років не було відомо, як досліджувати і чи взагалі досліджувати різноманітних диваків, які усякими способами намагалися віднайти своє місце у світі. Передусім потребує вивчення власне молодь: її моделі поведінки, цінності, життєві пріоритети, стилі життя, культури... Більше того: враховуючи перспективний характер завдань молодіжної політики держави, для її визначення маємо знати не лише якою буде за певний проміжок часу держава, а і якою буде молодь. Адже до остаточної стабілізації суспільства ще далеко. Тобто соціальні зміни триватимуть з такою самою швидкістю, як і в останні десять років. Кожне наступне покоління так само значною мірою відрізнятиметься від попереднього. Тож, аби мати можливість скласти більш-менш достовірний прогноз щодо молоді, необхідно визначити сучасну специфіку соціалізації молоді та причини й механізми поколіннєвих змін, тобто соціального прогресу. Зараз зацікавлення субкультурними групами у світі зростає. Розглянемо молодіжні субкультури на прикладі тих світових субкультур, які формулювали і подальше формулюють світогляд молодих українців.

Кожному з нас доводилося йти по вулиці, їхати в транспорті або просто дивитись телевізор і бачити людей, які у чомусь не схожі на інших. У когось на голові ірокез, хтось увесь в металі, а хтось у чорній шкірі проноситься повз вас на мотоциклі. Найчастіше це і є представники сучасних субкультур.

Представники різноманітних субкультур намагаються показати свою індивідуальність, сказати сірій масі: “Я — особистість”, кинути виклик світу з його нескінченними буднями та вистроюванням усіх в один рядок. Все більше підлітків кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру. Тому необхідно знати про це культурне явище, розуміти його та бути готовим зустрітися з представниками у реальному житті.

Молодіжна субкультура є досить новим поняттям. Вона вперше з’явилася в Америці та Західній Європі приблизно в 50-ті роки. Ще в 40-ві роки молодь купляла ті ж самі речі, що і їхні старші батьки, танцювала у тих самих клубах, що і їхні батьки. У 50-ті роки країни Заходу вступають в етап економічного підйому. Виросли матеріальні статки батьків і вони стали виділяти своїм дітям більше грошей на кишенькові витрати. На це моментально відгукнулися підприємці, і як наслідок розширилася мережа молодіжних клубів, барів, виросли тиражі книг та журналів для молоді, в обіходь ввійшло поняття молодіжної моди. Цінності можуть засвоюватися людиною як свідомо, так і несвідомо (людина не може пояснити чому віддає перевагу одним цінностям над іншими). Саме тут відкриваються великі можливості для підміни одних цінностей іншими.

До псевдоцінностей належать цінності, які не сприяють самореалізації людини або навіть є перешкодою для самореалізації, проте людина може бути переконаною в оберненому. Зокрема, як свідчать соціологічні дослідження, багато молоді вважає, що алкоголь і наркотики є цінними тому, що стимулюють творчість орієнтації на псевдоцінності є досить небезпечною для людини і для оточуючих її людей. У таких людей часто виникає ілюзія, про те, що оволодіння найбільш значною цінністю (гроші, золото, влада) відкриється шлях до оволодіння іншими загальнолюдськими цінностями (добро, красота, любов, гармонія ), зокрема більшість переконана в тому, що якщо вони оволодіють великою владою, або великими грошими, то зможуть реалізувати себе на основі істинних цінностей.

Сучасні соціологічні дослідження свідчать про те, що за останні роки більшість молодих людей починають переорієнтовуватися на матеріальні цінності. Їх досить сильно приваблюють гроші, заробітки, бізнес, участь у управлінських структурах. Поряд із цим можна спостерігати також і тенденцію росту інтенсивних духовних пошуків, орієнтації на істинні цінності, що проявляється у збільшенні інтересу до світової культури, історії своєї сім’ї , народу.

Поняття субкультури

Субкультура – це соціальне угрупування, яке об'єднане тим, що кожен з його представників себе до нього зараховує (тобто ідентифікує). Члени такого угрупування можуть формувати групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки), але їхній зв'язок одне з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню одним героєм.

Кожен представник чи носій субкультури приймає норми, цінності, картину світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування, як наприклад: жаргон (сленґ), зачіска, одяг, зовнішній вигляд та ін.

Найчастіше субкультури виникають довкола певного центру чи ініціатора, який проповідує певні новації у сфері музичних стилів, способу життя, ставлення до якихось соціальних явищ. Ідейний центр формує цілісну картину світу, ставлення до нього, випрацьовує спеціальні тексти, які набувають статусу культових (або у когось запозичує ці тексти і проголошує їх такими, що пасують до їхнього вчення).

Поняття молодіжної субкультури

Молодіжні субкультури у теоретичній частині практично нічим не відрізняються від опису субкультури загалом. Єдине, що учасниками молодіжних субкультур є в основному молодь, а не хтось інший. Підлітків у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.

Загалом можна виділити 5 головних характеристик молодіжних субкультур:

1. Специфічний стиль життя і поведінки;

2. Наявність власних норм, цінностей, картини світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді;

3. Протиставлення себе решті суспільства;

4. Зовнішня атрибутика, яка має символічне значення;

5. Ініціативний центр, який генерує тексти.

Таким чином можна вивести наступне означення:

Молодіжна субкультура – будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми і цінності.