Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Способи ухилення від опподаткування

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

Курсова робота

з дисципліни “ПОДАТКОВА СИСТЕМА”

на тему: «СПОСОБИ УХИЛЕННЯ ВІД ПОДАТКІВ»

студента ____3_____групи _______4____курсу

фінансово-економічного факультету

зі спеціальності “Фінанси”

Головіна Власа Георгійовича

Науковий керівник: Степура Марина Михайлівна_

КНЕУ-КИЇВ-2011

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………......................3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УНИКНЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ………………………………………………………….......6

1.1. Сутність і основні причини ухилення від сплати податків…………..……6

1.2. Загальні схеми ухилення від оподаткування…………………...................11

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ УХИЛЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ………………………………………………………………….............15

2.1. Способи уникнення оподаткування …………………………………....….15

2.2. Податкові пільги як фактор тінізації економіки……………......................21

РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ УХИЛЕННЮ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ ……………………………….…….25

3.1. Мінімізація податкового навантаження та шляхи її виявлення……….....25

3.2. Поліпшення механізму протидії ухиленню від оподаткування.................27

ВИСНОВКИ…………………………………………………...............................32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..…….......34

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..…36

ВСТУП

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів є одним із найбільш шкідливих господарських злочинів. По - перше, цим діянням руйнується формування фінансових надходжень у державний бюджет, і держава стає неспроможною виконувати свої соціальні функції.

По-друге, вся соціальна сфера не має фінансового забезпечення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти та всі ін.).

По-третє, суб’єкти несплати податків отримують невиправдані прибутки і мають змогу тиснути на ринку своїх сумлінних конкурентів. У зв’язку з цим обов’язок сплачувати податки є конституційним.

Внаслідок навмисного ухилення від сплати податків руйнується формування фінансових надходжень у державний бюджет, соціальна сфера не отримує фінансового забезпечення, суб’єкти оподаткування отримують невиправдані прибутки і мають змогу витиснути з ринку товарів і послуг законослухняних конкурентів.

На сьогодні розгляд даної теми є дуже актуальним, оскільки рівень тіні

зації економіки в України досягнув такого рівня, коли ухилення від оподаткування стало не епізодичним, а масовим явищем, масштаби якого суттєво впливають на макроекономічні показники. Тому боротьба з ухиленням від оподаткування – це, без жодного перебільшення, питання захисту національної безпеки України.

Ідея боротьби з ухиленням від сплати податків стала програмним гаслом для всіх політичних партій, які існують в нашій державі і дістала офіційне закріплення у ст. 212 КК України від 2001 року.

Питання попередження ухилень від сплати податків є складовою загальнодержавної проблеми. Відсутність комплексного підходу до оцінки явища, що іменується як «протиправне ухилення від сплати податків» не дозволяє здійснити ефективні заходи щодо його усунення. Мається на увазі створення такого механізму оподаткування, який би не витісняв суб’єктів господарювання в сферу тіньової економіки, а, навпаки, стимулював би легальну діяльність та повну і своєчасну сплату податків. Тому проблема дослідження всіх сторін ухилення від оподаткування та пошук ефективних шляхів боротьби з ним є актуальним і необхідним.

На жаль на сьогоднішній день в нашій державі існують значні порушення у сфері оподаткування, не дивлячись на те, що законодавство України приділяє увагу боротьбі з такими правопорушеннями.

Метою написання курсової роботи є розгляд поняття, способів та основних методів ухилення від оподаткування, спираючись на останні праці науковців, а також поточне законодавство України., орієнтація на пізнання і практичне вирішення проблем щодо ухилення від сплати податків

Виходячи з мети, слід вирішити наступні завдання:

- розкрити сутність, становлення та основні причини ухилення від сплати податків;

- розглянути основні схеми ухилення від сплати податків;

- проаналізувати способи ухилення від сплати податків;

- визначити податкові пільги як фактор ухилення від сплати податків;

- виділити напрями вдосконалення механізму протидії ухилення від оподаткування;

- запропонувати оптимізацію податкового навантаження.

- охарактеризувати реформи системи оподаткування в офшорних зонах – важливого чинника підвищення протидії ухилення від сплати податків.

Отже правопорушення у сфері оподаткування, як правило зумовлюється не якоюсь однією окремою причиною, а відразу багатьма. Виявлення цих причин і вжиття заходів до їх усунення є одним із завдань діяльності правоохоронних органів і посадових осіб держави, слідчого, який розслідує справу про вчинення злочину. Проте завдання цілковито усунути всі причини правопорушень є утопією, адже для цього потрібно усунути всі суперечності, які існують у суспільстві.

Предметом дослідження є методологічні та практичні проблеми ухилення від сплати податків в Україні, аналіз податкових пільг як чинника ухилення та актуальні питання функціонування системи оподаткування.

Об’єктом дослідження в даній курсовій роботі є сфера ухилення від сплати податків.

У процесі дослідження були використані Конституція, Закони України, Укази Президента України, постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, офіційні дані Міністерства фінансів, Державного комітету статистики та інших міністерств і відомств України, періодична література.

Проблеми ухилення від сплати податків у своїх працях досліджували багато вітчизняних економістів, зокрема В. Веретко, В. Вишневський,
А. Крисоватий, В. Андрущенко, Мельник В., , В. Геєць, Т. Єфименко,
С. Терен, А. Соколовська, В. Федосов та інші.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УНИКНЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ

1.1. Сутність і основні причини ухилення від сплати податків

Ухилення від сплати податків, зборів і обов’язкових платежів історично виникло і розвивалося разом із становленням податкових систем, які були основою формування та існування різних держав. Перша згадка про небажання сплачувати данину наводиться у «Слові о полку Ігоревім». Так, половецький хан Коб’як обкладав даниною землю Київську, а коли остання відмовилася її сплачувати, то половці забирали її силою.

Поширення тіньового сектору економіки України, а разом з тим і ухилення від сплати податків, відбулося у роки так званої «перебудови», коли були прийняті Закони СРСР «Про державне підприємство (об’єднання) (1987), «Про індивідуальну трудову діяльність» (1986), «Про кооперацію» (1988). Цими законами скористались кримінальні елементи. Набуло поширення «відмивання» коштів керівниками державних підприємств. Почалося масове розкрадання майна, спекуляція набула нечуваних розмірів разом із хабарництвом та ухиленням від податків, адже у Кримінальному кодексі УРСР була відсутня стаття покарання за ухилення від сплати податків, зборів і обов’язкових платежів. До порушників застосовувалися заходи дисциплінарного та адміністративного впливу [8, 12].

Податки існують у суспільстві більше тисячі років, але для людини немає більш гнітючої процедури, ніж їх сплата.

За роки незалежності України зросли правопорушення в економічній сфері, особливо ухилення від сплати податків: у кредитно-банківській системі, при приватизації державного майна, у паливно-енергетичному комплексі, при зовнішньоекономічній діяльності, у торговельно-посередницьких структурах. Чинне законодавство України згідно зі статтею 212 Кримінального кодексу вважає злочином умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що вчинене службовою особою підприємства чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати.

Ухилення від сплати податків існує в сучасних умовах розвитку не тільки країн, що розвиваються (до яких належить і Україна), а й передових країн світу - і там постійно проводиться боротьба з цим тіньовим економічним явищем на державному рівні за участю чисельних органів управління.

Обов’язок сплачувати податки є конституційним. Ст. 67 Конституції України встановлює обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом [1].

Ухилення від сплати податків кваліфікується за ч. 1 ст. 212 КК у випадках заподіяння несплатою податків чи інших обов’язкових платежів шкоди державі у значних розмірах. Такою визнається шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України.

Заподіяння несплатою податків менших розмірів шкоди тягне за собою адміністративну відповідальність. Згідно з ч. 7 ст. 25 Закону України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій» на посадових осіб, винних у несплаті податків, приховуванні (заниженні) доходу або об’єктів оподаткування, накладається адміністративний штраф у розмірі середньомісячної заробітної плати, а за такі ж дії, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення - у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Різного виду помилки у сплаті податків чи якась інша недбалість складу злочину не утворює. Відповідальними за несплату податків можуть бути посадові особи об’єктів оподаткування, а також громадяни, які досягли шістнадцяти років.

Необхідно пам’ятати, що притягнення до відповідальності з ухилення відсилати податків, зборів, інших обов’язкових платежів можливе тільки із висновком експерта та за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства і ревізії фінансово-господарської діяльності.

Певним чином на існування в Україні проблеми ухилення від оподаткування впливає свідомість наших громадян, більшість з яких не вважає це серйозним злочином. Особи, яких притягують до кримінальної відповідальності за вчинення податкових злочинів, нерідко виправдовуються, посилаючись на те, що вони «нікого не вбили і нічого не вкрали», а приховані від оподаткування кошти спрямували на виплату зарплати, розвиток виробництва, інвестиції та інші цілком пристойні цілі. Населення здебільшого ставиться до порушників податкового законодавства поблажливо і, як правило, не тільки не надає допомогу правоохоронним органам у виявленні таких порушень, а й часто сприяє вчиненню податкових злочинів. Переважною більшістю господарських керівників ухилення від оподаткування сприймається як неминуче правопорушення, спровоковане існуючою системою оподаткування, яке не шкодить діловій репутації підприємця, а, навпаки, ніби свідчить про його позитивні бізнесові здібності [3, 5].

У сучасній Україні ще немає традиції сплачувати податки, адже в колишньому СРСР більшість з нас не стикалася з необхідністю самостійно сплачувати податки, оскільки усі відрахування із заробітної плати здійснювалися без участі самого платника. Крім того, однією з причин поширення ухилення від оподаткування в Україні стало некритичне запозичення іноземного податкового законодавства, орієнтація нашої держави на розміри податків у розвинених західних країнах, незважаючи на те, що там зовсім інші масштаби економічної діяльності, інша орієнтація оподаткування – на доходи не юридичних осіб, як у нас, а фізичних.

Причини несплати податків можуть бути організаційного та правового характеру.

До причин організаційного характеру необхідно віднести недосконалу систему обліку платників податку, а також недостатньо належний рівень контролю за їх діяльністю, починаючи від процесу реєстрації платника податку і закінчуючи адмініструванням прикладних податків і зборів. Одним з основних факторів, що формує дану групу причин, є відсутність досвіду боротьби із неплатниками податків у податковій службі. Але, це явище об’єктивне, адже історія діяльності податкової служби в Україні є ще досить нетривалою. І тому доречно було би скористатися досвідом розвинутих держав світу щодо застосування методів і схем, які дозволять зменшити збитки держави від несплати податків та зборів.

До причин правового характеру відносять недосконалість діючого податкового законодавства. Але і в цьому випадку в Україні спостерігаються позитивні тенденції. Процес реформування податкової систем и здійснюється постійно, хоча і є ще багато сфер в оподаткуванні, які потребують свого нагального впорядкування та вдосконалення.

Також причинами ухилення від оподаткування є наступні [15, 32]:

а) більшість населення змушена вирішувати первинні побутові питання – житло, одяг, харчування, транспорт, заощадження на «чорний день», гроші на медицину й освіту. Поки люди не розв’яжуть свої основні проблеми задоволення первинних потреб, від них не можна чекати виконання соціальних обов’язків у вигляді сплати податків;

б) роздержавлення власності й народження ефективних національних власників, модернізація і розвиток виробництва можливі лише за накопичення початкового капіталу, що не поєднується з надвисоким оподаткуванням, нерозумною амортизаційною політикою і відсутністю заохочення капіталізації;

в) податки несправедливі, вони забирають занадто велику частку заробленого доходу як у підприємств, так і в громадян;

г) відсутність за радянської влади інституції приватної власності обумовила відсутність спадкової маси й первинного майна у наступних поколінь. Таким чином, єдиним джерелом доходу є те, що зароблено;

д) податки йдуть у бюджети, які розкрадаються. Громадяни й організації, котрі «відривають» від себе гроші для сплати податків, знають, що вони в більшості випадків підуть не на державні та громадські потреби, а в кишені тих, хто розпоряджається бюджетами;

е) за рахунок податків утримується армія бюрократів, що сприймаються суспільством як ворожий клас хабарників.

Негативний вплив на ситуацію з ухиленням від оподаткування чинить також перебування системи оподаткування в стадії становлення та реформування. Котрий рік чекає на прийняття Податковий кодекс України, завданням якого є створити струнку, прозору та зрозумілу систему оподаткування, усунути численні прогалини та протиріччя в існуючому податковому законодавстві, зробити його більш адекватним сучасним економічним реаліям. Адже неписаний закон бізнесу говорить: не сплачувати податки – це злочин, а не використовувати всі законні можливості для мінімізації податкових платежів – безглуздя. Саме тому першочерговим завданням законодавців є термінове усунення з податкового законодавства прогалин, що дають можливість ділкам законно або «на межі» законності не сплачувати податки до державної скарбниці.

Недосконалість діючого податкового законодавства та бажання отримати максимальні доходи або прибутки створюють для платників податків величезну спокусу недоплатити або взагалі ухилитися від сплати податків і зборів та інших неподаткових платежів.

Отже, розв’язавши ці та інші проблемні питання у сфері законодавчої діяльності, країна матиме буде можливість створити сприятливі умови для зменшення втрат бюджету а також зменшення кількості неплатників податків, які ухиляються від свого конституційного обов’язку цілком свідомо.

1.2. Загальні схеми ухилення від оподаткування

Наведемо найбільш характерні схеми ухилення від оподаткування, виявлені при здійсненні невиїзних документальних (камеральних) і виїзних документальних перевірок [2].

A. Невідображення суб’єктом підприємницької діяльності результатів фінансово-господарської діяльності у податковому обліку.

Суб’єктом підприємницької діяльності до податкових органів надаються податкові декларації з показниками, що свідчать про відсутність діяльності, тоді як інші документи свідчать про проведення значного обсягу фінансових операцій.

Б. Мінімізація доходів підприємства через штучне завищення валових витрат або зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість через завищення податкового кредиту за допомогою використання підприємств з ознаками «фіктивності».

Суть цієї схеми полягає у залученні до проведення фінансово-господарської діяльності з метою завищення валових витрат «фіктивних підприємств». У цьому разі суб’єкт підприємницької діяльності, використовуючи як постачальників і споживачів товарно-матеріальних цінностей «фіктивні» підприємства, здійснює коригування вартості товарно-матеріальних цінностей таким чином, щоб ціна придбання перевищувала ціну реалізації.

В. Ухилення від сплати ПДВ та його відшкодування з бюджету при проведенні операцій на території України.

а) Реалізація ТМЦ за цінами, нижчими за вартість придбання.

Механізм працює так. Реальний суб’єкт підприємницької діяльності, використовуючи як постачальників і споживачів ТМЦ «фіктивні» і «транзитні» підприємства, здійснює коригування вартості ТМЦ таким чином, щоб ціна придбання перевищувала ціну реалізації. У результаті цього СПД претендує на відшкодування ПДВ у сумі, яка дорівнює різниці податкового кредиту, отриманого від придбання ТМЦ, і податкових зобов’язань, що сформувалися під час їх реалізації. Збитки, що сформувалися, СПД компенсує шляхом передачі за номіналом та одержання з дисконтною ставкою власних векселів на адресу «фіктивних» підприємств або підприємств, які не є платниками податку на прибуток.

б) Проведення безтоварних операцій.

Організується шляхом «фіктивного» (за документами) придбання реальним суб’єктом підприємницької діяльності товарно-матеріальних цінностей від ланцюжка «фіктивних» і «транзитних» підприємств. Далі цим СПД отриманий товар документально реалізується також на адресу «транзитних» або «фіктивних» структур, але вже за ціною в кілька разів нижче, ніж ціна придбання. Результатом є необґрунтоване формування від’ємного значення з ПДВ, що дає змогу СПД претендувати на відшкодування з бюджету ПДВ або ж мінімізувати власні податкові зобов’язання.

Г. При проведенні експортних операцій.

а) Проведення псевдоекспортних операцій.

Суть механізму полягає в тому, що реальний суб’єкт підприємництва оформляє безтоварне надходження ТМЦ або ТМЦ, непридатних для використання, від так званих «транзитних» або «фіктивних» підприємств, збільшуючи тим самим свій податковий кредит на суму, що дорівнює 20 % від ціни придбання. Далі отриманий товар експортується за кордон на адресу вигаданого чи створеного спеціально для проведення цієї операції підприємства-нерезидента. Документи, що підтверджують проведення експортної операції, не відповідають дійсності або підроблюються.

б) Придбання ТМЦ у «транзитних» і «фіктивних» підприємств за значно завищеними цінами з наступним їх експортом за кордон.

Суть злочинної технології полягає у такому. Підприємство-експортер неофіційно, за готівку, придбає від постачальників різноманітні ТМЦ, навіть такі, що непридатні до використання. Далі, за допомогою «фіктивних» та «транзитних» підприємств, експортер оформлює придбання зазначених ТМЦ за цінами, які в десятки, а то й сотні разів перевищують їх фактичну вартість. Отримані за завищеними цінами матеріальні цінності реалізуються на адресу фірм-нерезидентів, створених, як правило, в офшорних зонах службовими або «пов’язаними» з експортером особами. Підприємство-експортер мінімізує власні податкові зобов’язання або ж претендує на відшкодування ПДВ з бюджету в розмірі, що дорівнює 1/6 частини від придбаних та надалі експортованих ТМЦ.

Д. Механізм ухилення від сплати ПДВ при проведенні імпортних операцій з ТМЦ за значно заниженими цінами.

Схема спрямована на мінімізацію сплати ПДВ і мита під час здійснення імпортних операцій, а також на незаконне формування податкового кредиту з ПДВ. З цією метою митна вартість імпортованого товару значно занижується. Це здійснюється за допомогою використання в ланцюжку постачальників ТМЦ офшорних підприємств, спеціально створених для таких операцій. Імпортер, який одержує ТМЦ, далі реалізує їх на адресу кінцевого споживача через низку «фіктивних» та «транзитних» підприємств, які завищують їх вартість до рівня ціни, що сформувалася на внутрішньому ринку України за цією групою товарів.

Е. Ухилення від сплати податків шляхом безпідставного застосування нульової ставки ПДВ при проведенні зовнішньоекономічних операцій [2].

Суть наведеної далі схеми полягає у тому, що реальний суб’єкт підприємництва укладає фіктивну зовнішньоекономічну угоду на продаж продукції за кордон. Потім отриманий товар тільки за документами, тобто без фактичного проведення експортної операції, експортується за кордон на адресу підприємства-нерезидента, а фактично залишається та реалізується на території України.

Є. Використання документів «фіктивних» фірм з метою незаконного формування валових витрат та податкового кредиту при придбанні робіт, послуг (фіктивний субпідряд).

Суть схеми полягає у формуванні службовими особами суб’єкта підприємницької діяльності валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом віднесення до їх складу робіт або послуг, які фактично виконані власними силами, або іншим підприємством з меншими матеріальними витратами, при цьому у бухгалтерському та податковому обліках використовуються документи «фіктивних» фірм, що ускладнює встановлення реального виконавця робіт або послуг.

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ УХИЛЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

2.1. Способи уникнення оподаткування

Підприємці частково (а іноді й цілком) ухиляються від податкових зобов’язань, використовуючи незаконні методи: приховують свої доходи, перебільшують витрати, фабрикують податкові знижки і підкуповують податкових чиновників. Однак у незаконному ухиленні від податків здебільшого немає необхідності, оскільки можна досягнути цієї мети, діючи в межах закону. В цьому й полягає майстерність [3, 6].

Для ухилення від сплати податків суб’єкти господарювання відкривають досить багато різних видів банківських рахунків, розрахунки переважно проводять у готівці, нараховують мінімальні заробітні плати, причому фактичний їх розмір майже ніколи не відповідає дійсності, реєструються по фіктивних адресах та на осіб, які уникають кримінальної відповідальності згідно з діючим законодавством.

Способи ухилення від податків безперервно вдосконалюються, пристосовуються до умов економічного життя, які постійно змінюються. У податковій практиці України способи ухилення від оподаткування поділяються на 2 основні групи.

По-перше, здійснюється неправомірний бухгалтерський облік при врахуванні в ньому всіх існуючих коштів та їх оборотів, тобто всі операції проведені по обліку.

По-друге, це специфічні способи щодо приховування і заниження об’єктів оподаткування, до яких належать:

А. Зниження і фальсифікація звітних та облікових документів.

Б. Нелегальні валютні та зовнішньоекономічні операції.

В. Перерахування виручки на рахунки фіктивних фірм, які не сплачують податки, або неповернення виручки на рахунок підприємства шляхом відпуску товарів без попередньої оплати.

При деяких цих способах здійснюються «псевдооперації», які важко піддаються контролю, тому що приховувані фінансово-господарські операції щільно маскуються під легальні і для їх виявлення необхідне використання спеціальних методів і кваліфікованих фахівців.

Існує також поділ способів ухилення від оподаткування за видами сплачуваних податків, який характеризується діючою податковою системою. Щодо конкретних основних прямих і непрямих податків в Україні, то може відбуватися ухилення та заниження з ПДВ - через завищення його сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету або ненарахування його за бартером; з податку на прибуток - через зменшення валового доходу та завищення витрат господарювання; з акцизного збору - через перекручення технологічного процесу підакцизної продукції для уникнення оподаткування; з податку на доходи фізичних осіб - фальсифікація даних у декларації про сукупний річний дохід або безповоротне отримання позики, матеріальної допомоги чи підзвітних коштів. Взагалі, за всіма видами податкових платежів одним з основних способів ухилення від оподаткування є незаконне використання податкових пільг [19, 37].