Стан страхового ринку України
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЄКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра фінансів
Курсова робота з дисципліни
«Фінанси»
На тему: «Стан страхового ринку України»
Виконала:
студентка заочного ф-ту
3 курсу спеціальність 104-1
№ з.к. 114116
Ушакова О.О.
Перевірила:
к.е.н., доцент Кузенко Т.Б.
2012
Зміст
- Стан страхового ринку України………………………………………..…...3
- Вступ……………………………………………………………..
.……...3 - Суть та проблеми сучасного страхового ринку України……….........….6
- Розвиток страхового ринку України…………...………………….…...11
- Висновок ……………………………………………………….…....…17
- Аналіз видаткової та дохідної частини бюджету….………...……..……...25
2.1Висновок.………………………………………………
- Список використаної літератури…………………………………………38
- Вступ
Страхування – один з важливіших засобів мінімізації та ліквідації економічних втрат в суспільстві, що є наслідком настання несприятливих явищ та подій. Сукупний обіг сучасного міжнародного страхового ринку перевищує 2,4 трлн. дол.
Маючи давню історію, страхування в сучасній економіці відіграє роль стабілізатора і основного гаранту безперервності суспільного відтворення, забезпечуючи виплати постраждалим, що становлять більше трильйона доларів США щорічно.
Світовий ринок страхування давно перестав бути простою сукупністю національних страхових ринків. Маючи доступ на ринки інших країн в системі Світової організації торгівлі, використовуючи міжнародне перестрахування, страховики різних країн світу виконують економічну функцію збереження та відтворення накопиченого суспільного багатства у всіх країнах світу. Часто при настанні крупних збитків в окремих країнах світу у виплаті страхового відшкодування приймають участь страховики і перестраховики, зареєстровані в інших країнах та на інших континентах.
У третє тисячоліття страхування ввійшло як одна з найбільш розвинених і ефективних сфер фінансової діяльності.
Сучасний страховий ринок України формується в умовах економічної не стабільності, але поступового покращення базових макроекономічних показників (зростання валового внутрішнього продукту, підвищення зацікавленості юридичних та фізичних осіб в захисті власних майнових інтересів), що дає можливість забезпечити його динамічний розвиток.
Проблема раціоналізації соціального навантаження на економіку є дуже актуальною для України. Перед нашою державою стоїть важливе завдання побудови такої системи соціального захисту, яка б змогла швидко і якісно підняти рівень життя соціально незабезпечених верств населення, у той же час не стримувати розвиток економіки. На сучасному етапі потенційна роль і необхідність всебічного розвитку страхування є особливо важливим, оскільки для усунення наслідків реалізації прямих та опосередкованих збитків саме відшкодування останніх через систему страхування має позитивні макроекономічні наслідки.
Сьогодні страхування
в нашій державі, як сфера специфічних
відносин, реалізується у фінансовій
системі через ланку
Розвиток вітчизняного страхування має створити сприятливі умови для подальшого інтегрування України в світову страхову інфраструктуру шляхом гармонізації та адаптації національного страхового законодавства до прийнятих в країнах Європейського співтовариства страхових традицій.
До вітчизняних
і зарубіжних спеціалістів та учених,
які на сучасному етапі займаються
дослідженнями системи
В даній роботі розглядається сучасний стан страхового ринку України, його основні учасники, законодавство, процеси, що відбуваються на ринку. Аналізуються проблеми розвитку страхування в Україні, перспективи міжнародного співробітництва у сфері міжнародного страхового бізнесу, формуються пропозиції щодо подолання проблем розвитку та інтеграції страхової компанії у міжнародний страховий бізнес. Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства неможливе без ефективного функціонування ринку страхових послуг.
Міжнародний досвід засвідчує, що про розвиток країни часто судять на підставі того, як у ній організовано страхову справу, яка за дохідністю в багатьох країнах посідає друге місце після туризму, випереджуючи рентабельність у промисловості та в банківському бізнесі. У країнах з розвиненою ринковою економікою страхування є важливим механізмом залучення в економіку інвестиційних ресурсів. Зважаючи на те, що страховий ринок в Україні не повною мірою реалізує свої функції, дослідження даної проблеми є актуальним.
- Суть та проблеми сучасного страхового ринку України
Світовий досвід свідчить, що страховий ринок сприяє розвитку економіки і розв'язанню соціальних проблем. Проведення економічних реформ і структурної перебудови економіки зумовлюють необхідність подальшого розвитку страхового ринку України як частини фінансового ринку. Через страхування реалізується державна політика соціально-економічного захисту населення, а також формуються значні інвестиційні ресурси.
На сьогодні страховий ринок України демонструє значний розвиток і піднесення, що супроводжується зростанням кількості страхових компаній, розширенням напрямків страхової діяльності, збільшенням обсягів страхових операцій.
Проте, вітчизняний страховий ринок також має ряд недоліків. До них слід віднести:
- недосконалість нормативно-
- недостатність фінансових
ресурсів для забезпечення
- відсутність обов'язкового
медичного страхування за
- чисельна кількість випадків шахраювання з боку страхових компаній, а також їхніх спроб ухилення від податків;
- недостатня прозорість фінансової звітності страхового сектора та відсутність якісної стратегічної інформації.
Для нинішнього стану страхового ринку України з його однотипними продуктами і технологіями професійні продавці є головним чинником конкурентної переваги страхової компанії. Проте, рідкий вітчизняний страховик може похвалитися вибудуваною системою професійної підготовки страхових агентів. І лише одиниці можуть заявити, що мають корпус високопрофесійних продавців страхових продуктів.
Доводиться констатувати, що переважна частина вітчизняних страховиків по суті закриває очі на досить реальну проблему якості страхових послуг.
Однією з основних
несприятливих характеристик
Політика держави стосовно розвитку страхування залишається непослідовною і часто суперечливою. Вона спрямована переважно на виконання контролюючих і фіскальних функцій. Тоді як інформаційно-аналітична та стимулююча функції практично не реалізуються. Нестійкість же системи державного регулювання вітчизняного страхового ринку зумовлюється не лише внутрішніми чинниками його розвитку, а й є прямим наслідком макроекономічних процесів в Україні.
Поряд з цим сьогодні і на вітчизняних підприємствах і в організаціях відсутня чітка страхова політика, керівники і спеціалісти не мають точного уявлення про перелік обов’язкових і добровільних видів страхування. Це призводить до недостатнього страхового захисту майнового комплексу, працівників, знижує інвестиційну привабливість цих об’єктів.
До проблемних питань формування ринку страхових послуг, на мій погляд, слід віднести і дефіцит ефективних власників засобів виробництва й нестачу кваліфікованих топ-менеджерів у страхових компаніях.
До цього часу страхування ще практично не отримало належного розвитку в сільській місцевості.
Абсурдом можна вважати спробу запровадження обов’язкового страхування всіх і вся. Звичайно, обов’язкові види страхування, що реалізуються згідно з нормативними актами, можуть якоюсь мірою стати поштовхом для розвитку ринку, але, з іншого боку, можуть привести і до зворотного результату, тобто відштовхнути людей від ідеї страхування. Суспільство виявилося недостатньо підготовленим до впровадження масового страхування відповідальності, по-перше, в силу низького страхового менталітету, а по-друге – в силу того, що в Україні низький рівень усвідомлення особистої економічної відповідальності в принципі внаслідок недалекого минулого, коли за все відповідала держава, і низький рівень життя (якщо в тебе немає власності, то тобі і нема чого втрачати). У цих умовах страховики недооцінили важливість належного інформаційного забезпечення впровадження цього виду страхування. Безліч видів обов’язкового страхування, як і безліч відомчих страховиків, породжує непотрібну конкуренцію не стільки між самими страховиками, скільки між відомствами, що їм покровительствують, за перерозподіл фінансових потоків і відволікає від основної мети страхування – захисту населення, господарюючих суб’єктів і довкілля.
Можна стверджувати про відсутність загальнонаціональної системи розкриття фінансової інформації учасниками страхового ринку України. При цьому у більшості страхувальників викликає плутанину багатоманітність валових показників фінансової діяльності страхових компаній, в яких обсяги класичного страхування розчинені в неризикових фінансових операціях.
Доцільним є запровадження звітності перестраховиків, де б відображалися страхові премії – внески-нетто, збитки, що відбулися, - нетто-перестрахування й власні кошти перестрахової компанії.
Необхідно ширше впроваджувати
в страхових компаніях
формалізувати бізнес-процеси;
уникнути подвійного введення, вивірення даних, розходжень у звітах страхових і фінансових підрозділів;
підвищити оперативність
отримання достовірної
пришвидшити та поліпшити якість обслуговування клієнтів;
поліпшити якість управління компанією та ефективність роботи її підрозділів;
підвищити прозорість компанії та збільшити її ринкову вартість.
Неготовність державних
органів вибудовувати складну інфраструктуру,
необхідну для повноцінної
Введення нових обов’язкових видів страхування – це найменш ефективний спосіб просування й розвитку страхової культури. А відтак, найкращою альтернативою є розвиток і регулювання окремих видів господарської діяльності, які б передбачали страхування сполучених ризиків. Наприклад, страхування вантажів як обов’язкова умова здійснення міжнародних перевезень, страхування цивільної відповідальності організацій, що створюють підвищену небезпеку для оточуючих, як умова здійснення ними господарської діяльності, страхування будівельно-монтажних ризиків тощо.
Страхові компанії доволі ефективно працюють в системі недержавного пенсійного забезпечення, акумулюючи і виплачуючи кошти. Проте, на сьогодні на державному рівні спостерігається лобіювання інтересів виключно недержавних пенсійних фондів у цій сфері.
Україна залишається чи не єдиною країною у Східній Європі та СНД, яка не має належних механізмів державної підтримки страхування і фінансування експорту, частка якого у вітчизняному ВВП становить понад 60%.
Нерозвиненість в Україні титульного страхування1 зумовлена фактичною відсутністю системи державної реєстрації права власності на нерухомість, а також нерозвиненістю системи професійної відповідальності юристів, включаючи страхування відповідальності юристів за професійні помилки. Водночас титульне страхування на Заході розвивалось як альтернатива висунення позову юристу і/або органу, що реєструє право власності на нерухомість, з вимогою відшкодувати збитки, викликані допущеними професійними помилками.
Внаслідок вузьких місць чинного законодавства, статистичної невизначеності і консервативності мислення страхування кредитного ризику й досі залишається недосяжною розкішшю для абсолютної більшості вітчизняних компаній.
В Україні практично відсутнє страхування відповідальності працедавців.
Отже проблем формування вітчизняного страхового ринку вистачає. А відтак, для їх подолання необхідна обґрунтована стратегія розвитку ринку страхових послуг в Україні.
Загалом відчувається недостатній
розвиток статистичної, аналітичної
бази і обміну інформацією між
підрозділами страхових компаній, а
також дефіцит
- Розвиток страхового ринку України
За роки ринкових перетворень
відбулася трансформація
Проте у 2009 р. вітчизняний страховий ринок в умовах посилення конкуренції з європейськими країнами не втрачав своїх позицій і мав можливість у подальшому нарощувати потенціал, поглиблюючи європейську інтеграцію. Зростання основних показників діяльності вітчизняних страховиків за 2009 рік свідчило про збереження тенденцій зростання ділової активності порівняно з 2008 роком. Валова сума страхових премій, отриманих страховикам від страхування та перестрахування ризиків за 2009 рік, становила 24008,6 млн. грн. . Від страхувальників – фізичних осіб надійшло 7630,4 млн. грн. (31,8% від валових премій та 48,7% від премій, отриманих від страхувальників). Більше половини (52,2%) премій від фізичних осіб надійшло за договорами страхування наземного транспорту. Така ситуація пояснюється загальнодоступною кредитною політикою банків у 2008 р. Проте вплив світової фінансово-економічної кризи в другій половині 2008 року призвів до уповільнення темпів росту основних показників діяльності вітчизняного страхового ринку. Необхідно зазначити, що поквартальний приріст страхових премій у 2009 році продовжував скорочуватися, що пояснюється впливом світової фінансово-економічної кризи. На думу фахівців, при безперервному зростанні розмірів страхових відшкодувань скорочення ринку буде становити близько 30%. Ситуація ускладнюється тим, що на страховий ринок негативно впливають банківська криза, криза фондового, валютного ринків, а також ринку нерухомості. Основними показниками, що характеризують ефективність функціонування страхового ринку є значення валових страхових премій та страхових виплат.(рис. 1)
Рис.1. Валові страхові премії/виплати за 1кв. 2008-2010 рр.
Показники рівнів валових і чистих виплат, на перший погляд, мають позитивну тенденцію і поступово наближаються до показників, які існують на розвинених страхових ринках Європи. Але, якщо врахувати стрімку динаміку зменшення кількості укладених договорів і надходження страхових премій, то сучасну ситуацію на страховому ринку можна визначати як кризову. У першому півріччі 2009 року страховий ринок України розвивався в умовах складної ситуації в реальному секторі економіки та при загальному спаді виробництва. За результатами І півріччя 2010 року, в більшості показників страхової діяльності відмітилися темпи спаду. У порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. кількість укладених договорів знизилася на 15%, при чому кількість договорів, укладених з фізичними особами, знизилася на 8%. На 16% зменшилися обсяги надходжень валових страхових премій зменшився на 17%. До 10% зменшилися страхові виплати/відшкодування. Таким чином, за абсолютними значеннями страхових премій і виплат перше місце посідають добровільне майнове страхування та страхування фінансових ризиків, на другому – державне обов'язкове страхування та добровільне медичне страхування, а найменші значення цих показників характерні для недержавного обов'язкового страхування, добровільного страхування відповідальності та страхування життя. Щодо структури резервів, то у ній питома вага технічних резервів(більше 90%).
У І кварталі 2011 року на ринку страхування відбулося незначне „пожвавлення”, при цьому показники ще не досягли докризових значень.
У порівнянні з І кварталом 2010 року на 1 395,2 млн. грн. (29,7%) збільшився обсяг надходжень валових страхових премій, обсяг чистих страхових премій збільшився на 315,9 млн. грн. (11,5%). Основним фактором зростання валових страхових премій, у порівнянні з І кварталом 2010 року, стало збільшення обсягу внутрішнього перестрахування на 1 079,3 млн. грн. (55,4%). Разом з цим, відстежується тенденція зменшення питомої ваги чистих страхових премій у валових страхових преміях протягом останніх періодів:
І квартал 2008 року – 69,3%; І квартал 2009 року – 67,3%; І квартал 2010 року – 58,5%; І квартал 2011 року – 50,3%. Основними змінами за видами страхування, що вплинули на це, є зростання чистих страхових премій, з таких видів страхування як: страхування життя (збільшення чистих страхових премій на 84,6 млн. грн. (51,4%)); страхування фінансових ризиків (збільшення чистих страхових премій на 60,4 млн. грн. (39,8%)); медичне страхування (збільшення чистих страхових премій на 47,3 млн. грн. (19,6%)).
За І квартал 2011 року
відстежується тенденція
У порівнянні з І кварталом 2010 року на 8,3% зменшилися валові страхові виплати/відшкодування, обсяг чистих страхових виплат зменшився на 8,6%.
На зменшення чистих страхових виплат, в першу чергу, вплинули такі зміни: на 56,7 млн. грн. (8,7%) зменшилися чисті страхові виплати з автострахування (КАСКО, ОСЦПВ, "Зелена картка"); на 79,6 млн. грн. (28,5%) зменшилися виплати зі страхування фінансових ризиків; на 27,9 млн. грн. (85,4%) зменшилися виплати зі страхування кредитів.
Основні показники діяльності страхового ринку та його динаміка представлені в таблиці 1.
Валові страхові премії, отримані страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників за І квартал 2011 року, становили 6 092,9 млн. грн., з них:
1 497,7 млн. грн. (24,6%) – що надійшли від фізичних осіб;
2 674,9 млн. грн. (43,9%) – що надійшли від юридичних осіб.
За І квартал 2010 року загальна (валова) сума страхових премій,
отриманих страховиками, становила 4 697,7 млн. грн., з них:
1 297,9 млн. грн. (27,6%) – що надійшли від фізичних осіб;
2 067,0 млн. грн. (44,0%) – що надійшли від юридичних осіб.
За І квартал 2011 року сума отриманих страховиками валових премій з
видів страхування, інших,
ніж страхування життя
(або 95,9% від загальної суми страхових премій), а зі страхування життя – 249,1 млн. грн. (або 4,1% від загальної суми страхових премій). Чисті страхові премії за І квартал 2011 року становили 3 064,9 млн. грн., що становить 50,3% від валових страхових премій. Чисті страхові премії за І квартал 2010 року становили 2 749,0 млн. грн., або 58,5% від валових страхових премій.
- Висновок
У цій роботі ми розглянули страховий ринок України. Його сутність, проблеми, динаміку розвитку та реальний стан.
Тема є дуже актуальною на даному етапі розвитку економіки країни бо страхування - об’єктивно необхідний атрибут ринкової економіки. Світовий досвід переконує, що одним з важливіших індикаторів стану економіки будь якої країни ринкової орієнтації є розвиток страхування.
Страхування забезпечує надійний захист майнових інтересів підприємців і населення в разі втрат, заподіяних вогнем, стихійним лихом, техногенними аваріями, транспортними пригодами та багатьма іншими непередбачуваними обставинами. Страхування добре зарекомендувало себе як форма нагромадження коштів громадян для вирішення їх соціальних проблем /охорона здоров’я, пенсійне забезпечення, освіта тощо /. В останні роки страхування широко використовується на випадок виникнення відповідальності перед третіми особами. В цілому світові темпи приросту страхових премій значно випереджають зростання валового внутрішнього прибутку.
Ця тенденція характерна і для України. Незважаючи на великі труднощі перехідного періоду обсяги страхових операцій помітно зростають.
За даними голови Держфінпослуг Василя Волги, за підсумками 2010 року в Україні налічувалося 457 страхових компаній. Це більше, ніж у кризовому 2009-му (450 СК), але менше, ніж у 2008-му (469 СК). Моторне, Авіаційне, Морське страхові бюро, ряд страхових пулів. Зросла кількість членів Ліги страхових організацій України. Створено Асоціацію професійних страхових посередників.
Разом з тим питома вага нашої країни в світовому страховому ринку досі сягає лише 0.01% ,а в Європі - менше 0,04 %. Якщо прийняти до уваги, що Україна є другою за територією державою на континенті ( 5.6 % ), має понад 51 млн. населення ( 7.4 % ), великий промисловий і аграрний потенціал, означений рівень страхової діяльності слід розглядати як дуже мізерний і не адекватний потребам і можливостям країни.
Україна з огляду на наявність об’єктів, що потребують захисту, має надзвичайно великі потенційні можливості для розвитку страхової галузі / індустрії / в усіх напрямах - страхування майна, відповідальності перед третіми особами, життя і здоров’я громадян.
Розрахунки показують, що страхове поле за основними видами добровільного страхування освоєно здебільшого лише на 5 - 7 %, тоді як в Великобританії, Німеччині, Нідерландах та низці інших західних країн цей показник вищий за 90%. Швидкими темпами здійснюється охоплення страховим захистом майна комерційних структур, життя, здоров’я і майна громадян в постсоціалістичних державах, зокрема в Польщі, Угорщині, Чехії, країнах Балтії. Вони розпочали активно працювати на міжнародному страховому ринку. Надійшло ряд пропозицій від підприємницьких структур країн Заходу, Естонії, Польщі про інвестування капіталу в страховий бізнес України. Цьому сприяє політика держав - інвесторів, спрямована на забезпечення розвитку страхового бізнесу, і віра в можливу ефективність співпраці з українськими партнерами.
Зараз Україна переживає затяжну економічну і загострену фінансову кризи, до яких призвела в числі інших чинників руйнація старої системи страхового захисту (бюджетні резерви, фонди вищестоящих організацій, довготермінові відстрочки погашення позик тощо), що була притаманна країні з високим ступенем усуспільнення власності і значне відставання в формуванні нової системи захисту.
Здійснення в Україні широкої програми приватизації об’єктів державної власності, зміни економічного механізму управління в державному секторі економіки, спрямовані на розширення самофінансування виробничих потреб зумовлюють переорієнтацію підприємств на захист від ризиків втрати або пошкодження майна, нанесення шкоди здоров’ю пацівників, шляхом впровадження перевірених світовою практикою форм і видів страхування. Проте до цього часу з боку владних структур і самих власників майна недооцінюються можливості страхування в створенні сприятливих умов розвитку підприємництва. Нехтування страховим захистом нерідко призводить до банкрутства підприємств з огляду на що вітчизняні та іноземні інвестори стримуються від спрямування капіталу в розвиток особливо виробничої сфери економіки. Це призводить до невиправданого імпорту продовольчих і промислових товарів, посилення безробіття, підриву купівельної спроможності гривні, наростання зовнішньої валютної заборгованості країни. Виправленню становища сприяли б зокрема такі заходи:
· опрацювання глобальної програми організації страхового захисту юридичних і фізичних осіб, яка повинна визначити стосовно до вимог розбудови ринкової економіки нову структуру резервів, шляхи їх наповнення і умови використання, напрямки розвитку загальнодержавних централізованих резервів та децентралізованих резервів на рівні господарських суб’єктів а також місце і принципи страхування в системі захисту на випадок ризикових ситуацій. Така програма дасть підстави для більш обгрунтованого визначення потреби і кращого використання ресурсів, що спрямовуються на забезпечення суспільства відповідними резервами;
· встановлення нормативної вимоги до юридичних осіб чітко визначати у статутних документах форму страхового захисту (самострахування, страхування тощо)на випадок втрати або пошкодження майна, нанесення шкоди здоров’ю працівників внаслідок вогню, стихійного лиха, техногенних аварій, та інших непередбачуваних обставин. Дотримання вимог щодо реальної організації такого захисту має враховуватись під час кредитування суб’єктів господарювання, з’ясування причин виникнення втрат майна і пошуках джерел його відновлення;
· прискорення організації в великих господарських структурах спеціалізованої служби, яка займалася б управлінням ризиками - ризик-менеджментом. В її обов”язки повинно входити прогнозування можливих ризиків, їх оцінка, накреслення і реалізація заходів щодо усунення або зменшення руйнівного впливу ризикових подій на наслідки господарської діяльності, в тому числі і шляхом передачі ризиків на страхування. В середніх та малих структурах цю роботу могли б виконувати консультанти страхових та консалтингових організацій, страхові брокери;
· розширення переліку майна і видів відповідальності платежі зі страхування яких можуть бути віднесені на виробничі витрати. Розповсюдити таке право і на платежі за страхування майна виробничого призначення, яке страхується у зв’язку з передачею під заставу;
· уніфікація умов страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень в державних, колективних та фермерських господарствах на основі принципу добровільності страхування. Одночасно здійснити уточнення переліку страхових ризиків в сторону їх зменшення за рахунок виключення з під страхового захисту майна від подій малоймовірних або незначних за розміром можливих втрат;
· враховуючи позитивний зарубіжний досвід страхування сільськогосподарських товаровиробників рекомендувати аналогічним вітчизняним формуванням розглянути питання про доцільність створення національного товариства взаємного страхування сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Це дасть змогу знизити вартість страхування, ефективніше використовувати резерви, в тому числі і за рахунок раціонального поєднання грошових і натуральних фондів;