Стан та напрями удосконалення обліку розрахунків з підзвітними особами. 2

Міністерство  аграрної політики України

Іллінецький державний аграрний коледж 
 
 
 
 
 

Курсова робота 

на  тему: «Стан та напрями удосконалення обліку розрахунків з підзвітними особами» 
 
 
 

Виконав(ла) студент(ка)

ІІІ курсу, Б-32 групи

Каспрук Оксана Олександрівна

(прізвище, ім’я, по-батькові)

Керівник __________________

Дата  підготовки роботи______

Дата  захисту роботи_________

Оцінка ____________________ 
 
 
 
 

2009

ЗМІСТ 

Вступ

1. Визначення основних термінів з теми дослідження за літературними джерелами та нормативно-правовими актами......................................................................................5

2. Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація облікової роботи……………………………..................................................................…………….8

3. Стан та напрями удосконалення обліку розрахунків із підзвітними особами

3.1. Економічний  зміст та організація обліку  розрахунків операцій……………………………………………………..........................…………...16

3.2. Постанова  Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон» №663 від 23.04.1999р……………………………………............................................................….31

3.3. Первинна  документація з обліку розрахунків  з підзвітними особами………………………………………………………...........................…………39

3.4. Синтетичний  та аналітичний облік розрахунків  з підзвітними особами………………………………………………………………...........................…44

Висновки  та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

       Вступ

     На  зламі тисячоліття в Україні відбувається перехід до принципів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на основі та у відповідності до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО). Причин для цього більш ніж достатньо. Найважливішими серед них, на мою думку,  є :

- прагнення продемонструвати потенційним і реальним інвесторам наше бажання влитися у світову бухгалтерську спільноту, зробити український облік і звітність доступною і зрозумілою для всіх зацікавлених користувачів цією інформацією, як всередині країни, так і за її межами, наблизивши бухгалтерський облік і фінансову звітність вітчизняних підприємств до тих форм,  якими користуються в усьому світі;

- бажання задовольнити вимоги Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, а також інших впливових міжнародних організацій, що організовують і регулюють економічний розвиток на світовому рівні,  зовнішньоекономічну діяльність і зв'язки;

- з появою реальних власників, яким потрібна обширна аналітика діяльності підприємств, яка дасть змогу швидко і ефективно реагувати на зміни на підприємстві,  що необхідно для виживання в умовах ринкової конкуренції.

     Тому  особливих проблем пов'язаних з  переходом на "новий" план рахунків не було і в моїй темі - "Облік розрахунків з підзвітними особами", а основною складністю для бухгалтера в операціях з підзвітними коштами, на мою думку,  є необхідність слідкувати за постійними змінами в законодавстві про порядок відшкодування витрат при відрядженнях,  норми добових витрат на території України та за її межами, а також розмір суми яку дозволено оплачувати готівкою.

     Метою написання курсової роботи є відображення проблем обліку розрахунків з  підзвітними особами на прикладі підприємства ТОВ СОП «Щасливе» Вінницької області Липовецького р-ну.

     Для написання курсової роботи використано  Закони України, літературні джерела  та дані бухгалтерського обліку і  фінансової звітності по підприємству за 2006-2008 роки. 

1. Визначення основних термінів з теми дослідження за літературними джерелами  та нормативно-правовими актами.

      Операції з відображення в обліку розрахунків з підзвітними особами - звичні, можна сказати повсякденні для бухгалтерів підприємств усіх форм власності і видів діяльності. Реформа бухгалтерського обліку практично не зачепила цього виду розрахунків, незмінними залишилися й правова база таких операцій, коло документів і реєстрів обліку, що оформляються при цьому, й багато чого іншого.

      Водночас розрахунки з підзвітними особами зачіпають досить широке коло операцій - з готівковими коштами у національній та іноземній валюті, розрахунками, переміщенням цінностей (необоротні й оборотні активи), оплатою послуг, формуванням витрат і вартості цінностей, оподаткуванням, утриманнями із заробітної плати працівників, специфічно вирішених правових відносин, використанням як типових форм первинних документів, так і нестандартних документів, розроблених на підприємстві, і т.д.

      В підсумку, як показує практика, помилки, що виникають при проведенні розрахунків за участю підзвітних осіб, не рідкість.

      Можливість застосування санкцій з боку контролюючих органів за порушення прийнятих правил проведення розрахунків готівковими коштами передбачає підвищені вимоги до здійснення розрахунків з підзвітними особами. Зауважимо, що дотримання певних правил здійснення таких розрахунків, що передбачають послідовність і точність заповнення первинних документів, отримання і видачу готівки підзвітною особою, заповнення облікових реєстрів, контроль за проведенням розрахунків, відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку і в звітності, в податковому обліку і т.д. дозволяє значно підвищити надійність проведення операцій на цій ділянці обліку й знизити втрати.

      Розглянемо визначення основних термінів з обліку розрахунків з підзвітними особами за літературними джерелами та нормативно – правовими актами в таблиці 1.1. 
 

Таблиця 1.1

Визначення  основних термінів з обліку розрахунків з підзвітними особами за літературними джерелами та нормативно – правовими актами

2. Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація облікової роботи

     Ведення бухгалтерського обліку та складання  фінансової і статистичної звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку.

     Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності. Однак облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності.

     Облікову  політику можна розглядати, з одного боку, як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється керівництво бухгалтерським обліком в Україні в особі уповноважених на те законодавчих та виконавчих органів влади, з іншого — як сукупність конкретних методів і способів організації та форм бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил і особливостей господарської діяльності.

     Облікова  політика на рівні країни має враховувати такі обставини: рівень розвитку ринкової економіки та ступінь демократизації суспільства, поширення процесу інтеграції економіки країни у світовий економічний простір та вимоги міжнародних інституцій щодо стандартизації та гармонізації обліку. З цією метою держава розробляє й приймає законодавчі акти та інші нормативні документи, що регулюють питання бухгалтерського та статистичного обліку і звітності. Прикладом може бути чинний Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

     Облікова  політика підприємства має враховувати такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.

     Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

     ТОВ СОП «Щаслива» є товариство з  обмеженою відповідальністю, яке  було засновано у 2000 році з чисельністю працюючих, 130 чоловіків. Знаходиться в с. Щасливе, Липовецького району,  основним видом діяльності є сільське господарство. Засновниками є директор Науменко М. Ю. та частка з пайовиками.

     Кліматичні  умови мають помірно – континентальний  характер. Середня кількість опадів становлять 44,9 мм. За рельєфом господарство являє собою слабо водянисту рівнину. Ґрунти в господарстві в основному чорноземи глибокі і мало гумусні. Господарство працює на умовах оренди земельних та майнових паїв і являється платником ФСП. Основною галуззю є рослинництво, але підприємство також займається тваринництвом. Підприємство керується законодавством і наказом про облікову політику (додаток 1). 

     Колектив  молодий, дружний старається збільшувати  виробництво щоб підприємство було прибутковим.

     В майбутньому підприємство планує ще розширити свою діяльність, сприяючи створення нових робочих місць.

     Формуючи  облікову політику, необхідно керуватися основними принципами бухгалтерського  обліку та фінансової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принцип послідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства. Обрана облікова політика застосовується підприємством із року в рік. У будь-якому разі вона має залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня). А також наказом про облікову політику ( додаток 2 )

     Зміна облікової політики можлива у  випадках, передбачених національними  положеннями (стандартами) бухгалтерського  обліку, у зв'язку зі змінами в  законодавстві, розробкою та застосуванням  нових методів ведення обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи у структурі підприємства. Якщо такі зміни відбулися, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальній записці до річної звітності. Розробка та прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку і звітності, що в кінцевому підсумку забезпечить ефективність прийнятих рішень і діяльності підприємства [5, 256].

     Отже, облікова політика є важливим інструментом організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Вдало, попередньо глибоко проаналізована комбінація можливих варіантів облікової політики дає змогу підприємству ефективно здійснювати господарську діяльність. А як саме підприємство здійснює свою діяльність ми можемо побачити на прикладі таблиць, які характеризують господарство.

     Процес  виробництва у сільському господарстві передбачає значне використання земельних угідь, так  як  вони являються основним засобом виробництва. Раціональне використання землі здійснюється на основі чинного законодавства, зокрема, земельний фонд господарства використовується відповідно до земельного кодексу України.

        Розглянемо наявність і структуру  земельних угідь підприємства  у таблиці 2.1

Таблиця 2. 1

Склад та структура земельних угідь  по підприємству

ТОВ СОП «Щасливе»

     Проаналізувавши структуру земельних угідь по підприємству ТОВ СОП «Щасливе»  ми бачимо, що загальна земельна площа  у 2008 році становила 2031 га. А у 2007 році – 2026 га. Порівнявши їх, ми бачимо, що у 2008 році, загальна земельна площа збільшилася на 5 га. Вся ця площа становить с/г угіддя і ріллю. Отже, я хотіла б внести такі пропозиції: покращувати систему заходів щодо підвищення родючості земель; охороняти ґрунти від різних руйнівних процесів; впроваджувати інтенсивні технології.

     Спеціалізацію підприємства можемо визначити на основі розрахунку структури товарної продукції, яку відобразимо в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Структура товарної продукції по підприємству

ТОВ СОП «Щасливе»

     Проаналізувавши структуру товарної продукції по підприємству ТОВ СОП «Щасливе»  ми бачимо, що по пшениці у 2008 році більше на 101.1тис. грн. і на 1.23% ніж у 2007 році; по гречці у 2008 році менше на 0.9 тис. грн. і на 0.21% ніж у 2007 році А товарна продукція по галузях тваринництва зменшилась що є негативним для підприємства. Тому потрібно удосконалювати с/г діяльність підприємства.

       Виробничий  процес у сільському господарстві потребує залучення і використання основних засобів – транспортних засобів, машин,  обладнання та ін. Аналіз структури основних засобів розглянемо на основі представленої таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Склад та структура основних засобів по підприємству

ТОВ СОП «Щасливе»

   Розрахувавши  структуру основних засобів  аграрного підприємства можна дати  оцінку, що структура споруд у 2008 році більша на 0,37% ніж у 2007 році; транспортних засобів у 2008 році менше на 0,75% ніж у 2007 році. Машин і обладнання у 2008 році більша на 6,44% ніж у 2007 році. Робочої продуктивної худоби у 2008 році менша на 3,93% ніж у 2007 році; інших основних засобів у 2008 році менша на 1,82% ніж у 2007 році. Малоцінних необоротних активів у 2008 році менша на 0,92% ніж у 2007 році. Загалом можна сказати, що у 2007 році підприємство краще було забезпечене транспортними засобами, робочою продуктивною худобою і іншими основними засобами, а у 2008 році  краще було забезпечене спорудами, машинами і обладнанням. Щоб підвищити рівень основних засобів потрібно збільшити обсяги виробництва продукції. Оцінити використання основних засобів можна на основі розрахунку показників забезпечення та ефективності використання. Для цього розглянемо таблицю 2.4

Таблиця 2.4

Забезпеченість  основними виробничими фондами  та ефективність їх використання по підприємству ТОВ СОП «Щасливе»

     Проаналізувавши забезпеченість основними виробничими фондами по підприємству ТОВ СОП «Щасливе», ми бачимо, що фондозабезпеченість у 2008 році менша на 8,45 тис. грн., ніж у 2007. А фондоозброєність у 2008 р. зменшилась на 1,69 тис. грн., ніж у 2007.

     Фондовіддача  у 2008 році збільшилась на 8,85 тис. грн. ніж у 2007 році. Фондомісткість у 2008 році зменшилась на 0,1 тис. грн. ніжу 2007 році.  Тому потрібно ефективніше використовувати основні виробничі фонди на підприємстві і вдосконалювати їх видовий склад.

     Для підвищення ефективності використання основних засобів необхідно за наявних  фондів збільшувати виробництво  продукції, шляхом використання прогресивних технологій, виробництва продукції на основі високоврожайних сортів рослин та високопродуктивних порід тварин.

Невід’ємним  елементом будь – якого процесу виробництва є робоча сила. Здатністю працювати володіють люди, які в господарстві є трудовими ресурсами. Їх ефективність можна оцінити на основні показників продуктивності праці.

         Розглянемо продуктивність праці по нашому підприємстві використовуючи дані таблиці 2.5    
 

Таблиця 2.5

Продуктивність  праці по підприємству ТОВ СОП  «Щасливе»