Стан та напрямки удосконалення обліку поточних зобов’язань перед банком, постачальниками, підрядниками, учасниками та інших операцій на

Міністерство  аграрної політики України

Чигиринський ТЕХНІКУМ УМАНСЬКОГО ДАУ

Курсова робота на тему:

 “Стан та напрямки удосконалення обліку поточних зобов’язань перед банком, постачальниками, підрядниками, учасниками та інших операцій на підприємстві”

Виконала 
студентка III курсу, 32 групи

Лебеденко Л.

Керівник  Вертилецький В.П

Дата підготовки роботи_____________

Дата запису роботи ________________

Оцінка________________________

Чигирин, 2009

Зміст

Вступ            3 

1. Виробничо-фінансова характеристика господарства та       5 
   організація бухгалтерського обліку на підприємстві.
2. Поняття, оцінка та види поточних зобов’язань.            7
3. Облік поточних зобов’язань.

1. Перед банком у національній та іноземній валюті.                     10

2. Розрахунки з постачальниками та підрядниками.                     12
3. Розрахунки з учасниками.                         18
4. Розрахунки з іншими операціями                        19

4. Систематизація поточних зобов’язань.                       22
5. Напрямки удосконалення обліку поточних  зобов’язань .         24

Висновки і  пропозиції                            
Список використаної літератури              28

Додатки          

Вступ

Сільське господарство займає близько 20 відсотків загального обсягу валового продукту. На сьогодні економічні можливості аграрного сектора економіки використовуються не повністю. Економічні реформи проводяться непослідовно і поки що не забезпечили підвищення ефективності й продуктивності праці. Сподівання на те, що ринкові економічні реформи сприятимуть швидкому пожвавленню економіки, не підтвердились.

За період реформування агропромислового комплексу в основному  створена правова база для ринкових перетворень економіки. Здійснюється аграрна реформа, запроваджуються  нові земельні відносини. Розпочато реструктуризацію неефективних сільськогосподарських підприємств, створення нових форм господарювання ринкового типу, формування приватної власності, змінюється система управління агропромисловим комплексом. Певна частина підприємств колективного сектора адаптувалися до ринкової системи відносин, в якій істотно посилюється пряма і опосередковано дії економічних важелів на кожного суб'єкта ринку. Однак підтримувати високий рівень господарювання на землі не просто. У сільськогосподарських товаровиробників є претензії до влади, законодавчих структур щодо несвоєчасності розрахунків за продану продукцію, нестабільного матеріально-технічного забезпечення, відсутності паритету у міжгалузевих відносинах тощо.

Незважаючи  на певні реформаційні процеси, в сільському господарстві склалася тенденція щодо зниження виробництва основних видів продукції рослинництва та тваринництва. Ситуація, що склалася у сільському господарстві, не забезпечує не тільки розширеного відтворення, але й простого.

В умовах монополізму виробників засобів виробництва та ринку збуту, правової незахищеності, відсутності реальних основ для фінансової підтримки, підтримки різноманітних форм власності сільське господарство і АПК виявилися кинутими державою у ринкову стихію.

Особливо руйнівно на становище  сільського господарства позначилося  неконтрольована лібералізація  цін, яка привела до випереджаючого зростання цін на матеріально-технічні ресурси, вилучення з галузі додаткових фінансових ресурсів, ліквідації добре налагоджених міжгалузевих і міжрегіональних інтеграційних зв'язків.

Диспаритет цін підірвав фінансову основу розвитку виробничої і невиробничої інфраструктури сільського господарства, розвинулась криза  неплатежів. Сільськогосподарські підприємства не мають грошей для виплати заробітної плати. Вони переходять на натуральне ведення господарства, на спрощені, примітивні технології виробництва продукції.

Втрачаючи виробничий і природний  потенціали, деградують цілі галузі, знижується матеріальний добробут сільських працівників та пенсіонерів.

В умовах ринкової економіки  значну роль відіграє бухгалтерський облік. Головним чинником методології  організації бухгалтерського обліку і складання 1 звітності повинно  бути відображення економічного стану  підприємства.

Мною вибрана вказана тема тому, що облік поточних зобов'язань перед банком, постачальниками, підрядниками, учасниками, за іншими операціями відображає наявний стан підприємства щодо ряду суттєвих розрахунків. Зокрема, із прийняттям нової Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", важливим є виконання підприємством зобов'язань щодо своєчасності розрахунків з оплати праці, перед бюджетом, зі страхування, оцінка яких є визначальною у веденні бухгалтерського обліку та фінансово-господарської діяльності суб'єкта.

1. Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація бухгалтерського обліку на підприємстві.

Відповідно до Указу Президента  України « Про невідкладні заходи  щодо прискорення реформування  аграрного сектора економіки»   в селі Боровиця Чигиринського району , Черкаської області проведено реєструктаризацію колишнього  КСП «Дружба» заснованого , ще в 1934 році . Наслідком проведеної реформи є створення на базі  КСП , сільськогосподарського товариства  з обмеженою відповідальністю. Дане господарство розташоване в Лісостеповій зоні  з родючими опідзоленими  чорноземами. Воно знаходиться на мальовничому  березі р.Днірпо.

СТОВ «Дружба»  сполучене  дорогами  з районним центром  м.Чигирином  на відстані -28 км , з обласним центром м. Черкаси – 45 км .До найближчого порта Адамівка , розташованого на р.Дніпро - 16 км , а до найближчої залізничної станції понад 30 км. З даних характеристик стає зрозуміло, що СТОВ «Дружба» розміщений на доволі великій відстані  від постачальників і заготівельних організацій.

Виробничу інфраструктуру підприємства складають : млин , олійниця , крупорушка , пекарня , тік , майданчик , пилорама , дитячий садок , лікарня….. Триває робота щодо відновлення  ефективної діяльності  цих підрозділів і  господарства в цілому. Процес  реорганізації підприємства зачепив і  внутрішню управлінську структуру, яка зазнала докорінних змін , стала більш ефективною . Організаційна структура  СТОВ «Дружба» складається з окремих частин , які в своєму ефективному поєднанні створюють єдине ціле .Даний фактор досить важливий  в сучасних ринкових умовах тому, що дозволяє ефективно управляти  товариством. 

 Організаційна  структура господарства  включає   цех основного, допоміжного   виробництв та культурно-побутові пункти..

Господарство знаходиться в природних умовах Центрального Лісостепу і відноситься до центрального агрогрунтового району.

Клімат зони характеризується як помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря становить +8,2°С. В середньому за рік випадає 555 мм опадів, причому основна їх кількість випадає в теплий період з квітня по листопад. Вегетаційний період озимих в даному господарстві становить 4 квітня. В 2009 році вегетаційний період наступив 7 березня, в 2007оці – 29 січня. Середня тривалість вегетаційного періоду складає 210-220 днів, хоч в деякі роки є відхилення.

Сума активних температур більше 10 з квітня по вересень складає 2700-2800 °С, ефективних більше 5 складає 2136 °С . Малосніжні зими і часті відлиги  взимку, різкі перепади температур весною в деякі роки призводять до загибелі озимих культур і багаторічних трав. В таких випадках проводять пересів культур, що веде за собою зниження урожайності, а отже валового збору зерна та кормів.

Рельєф території  землекористування господарства відноситься  до горбистого порізаний ярами типу, який характеризується не дуже густою балочною мережею. Найбільш поширеними ґрунтами на території господарства є чорнозем потужний мало гумусний слабо змитий  легкосуглинковий мулкувато крупно пилуватий, який має середню родючість. Склад та структура земельних угідь СТОВ „Дружба” в динаміці за 3 роки наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Як видно  з таблиці кількість земельних  угідь зменшилося в порівнянні до 2006 року на 1232га, а в середньому за 3 роки по господарству є більшим на 685га  порівняно з 2008 роком.

Динаміка структури  земельних угідь СТОВ „Дружба”, що на малюнку 1 ширше показує, що в 2006 році площа ріллі була найбільшою за три рокиі зменшилась, станом на 2008 рік, на 36,7%. У господарстві відсоток розораності землі високий і становить 100 %, що дає можливість вирощувати різні види зернових, технічних та   інших   сільськогосподарських   культур.  Отже, земельні ресурси підприємства використовуються раціонально.

Важливим фактором підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і об'єктом нашого аналізу є спеціалізація підприємства.

СТОВ „Дружба” спеціалізується на :

• В рослинництві –

• вирощування зернових, технічних культур;
• надання послуг у тваринництві;
• інші види торгівлі.
• В тваринництві (до кінця 2008 року) –
• виробництво молока і м’яса ВРХ;
• реалізація продукції ВРХ.

Під спеціалізацією аграрного формування слід розуміти зосередження його діяльності на виробництві певного виду продукції або декількох її видів, які в найбільшій мірі відповідають конкретним природним і економічним умовам та потребам споживачів даної продукції.

Структуру товарної продукції розглянемо в таблиці 1.2.

Табл.. 1.2

Структура товарної продукції СТОВ „Дружба”

Протягом 2006 року в, господарстві вироблено валової продукції на суму два мільйони дев’ятсот двадцять п’ять тисяч гривень, з них продукція рослинництва складає 2 мільйон 681 тисяч гривень або 91,66 відсотка, тваринництва – 2 мільйона 44 тисяч гривень або 8,34 відсотка. Із вказаної структури валової продукції ми робимо висновок, що товариство з обмеженою відповідальністю „Дружба” має розвинуте рослинництво із обмеженою тваринницькою галуззю.

СТОВ „Дружба” для виробництва продукції використовує матеріальні трудові ресурси. Необхідна кількість працівників визначається розміром виробництва, рівнем механізації, напрямом спеціалізації. Це зумовлює якісний і кількісний склад працюючих у господарстві. У 2008 році у рослинництві було зайнято 58 осіб це на 11 чоловік більше ніж у 2006 році; у тваринництві було зайнято на 5 чоловіка більше ніж у 2006 році ( 2008 р. -12 осіб, 2006 – 7).

Для підвищення працездатності працюючих підприємства керівництва товариства дуже відповідально  ставиться до оплати праці при  цьому сплачує всі необхідні  нарахування та утримання по заробітній платі про що свідчать показники, що наведені в таблиці 1.3

 Таблиця 1.3

Показники з оплати праці по СТОВ „Дружба”

Згідно даної  таблиці видно, що середньорічна вартість активів збільшилася протягом року (з 2006 по 2007 рік) на 405,4 тис. грн., але зменшилася на 567,9 тис. грн. в порівнянні з 2006 роком, та на 162,5тис. грн. – з 2006 роком в наслідок продажу ВРХ та свиней.

Протягом 2006 року в господарстві вироблено 4741,2 тонни зернових та зернобобових. Їх урожайність склала 55,1 центнера з гектара проти 36,4 центнера в середньому по сільськогосподарських підприємствах району. Виробництво пшениці склало 16518 тонн , кукурудзи - 18907, ячменю -5189 тонн. У структурі посівних площ зернових за попередній рік 32,0 відсотка складала кукурудза, 33,94 – пшениця.

Протягом 2008 року вироблено 6047 тонн соняшнику, його врожайність склала 21,6 центнера з гектара, що на 3,3 центнера більше ніж в середньому по району

Дохід від реалізації продукції рослинництва за 2008 рік склав 2681,2 тисячі гривень.

В господарстві станом на 1 січня 2008 року було вирощено 196 ц ВРХ, 96 ц свиней та було вироблено 2279л молока. Динаміка чисельності ВРХ та свиней за останні роки характеризується його скороченням як по господарству так і в цілому по району.

Всього по підприємству дохід від реалізації сільськогосподарської продукції склав 4 мільйон 455,5 тисяч гривень станом на 1.01.2008 року.

Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції по СТОВ „Дружба” за 2006-2008 роки наведено в додатку 1.

Фонд оплати праці працівників господарства за 2008 рік склав 580 тисяч гривень, середньооблікова чисельність працівників - 76 чоловік. Середньомісячний розмір заробітної плати за 2008 рік склав 636 гривні, по сільськогосподарських підприємствах району - 480 гривень.

Аналізуючи  поточні зобов'язання перед банком, постачальниками, підрядниками, учасниками та іншими операціями на сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю „Дружба” за останні три роки можна зробити висновки, що на підприємстві користувались короткотерміновими кредитами банків протягом 2006-2008 років. Станом на 1 січня 2009 року підприємство мало заборгованість перед бюджетом в сумі 58,4 тисячі гривень, з оплати праці - 16,3, інші поточні зобов'язання - 305,4 тисячі гривень. Всього на кінець минулого року поточні зобов'язання склали 432,1 тисячі гривень.

Динаміка поточних зобов'язань по СТОВ „Дружба” за 2006-2008 роки наведено в додатку 2.

Згідно ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підприємствам надано право самостійно визначати окремі моменти щодо порядку ведення обліку на окремих ділянках, тобто облікову політику, під якою розуміють сукупність методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Тому на початку 2005р. товариство самостійно визначило облікову політику з урахуванням вимог Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Облікова політика затверджена директором товариства в наказі "Про облікову політику підприємства”

Метою облікової  політики є створення інформаційної  системи, яка обслуговує керівництво підприємства, на певний відрізок часу з урахуванням діючого законодавства та інших факторів та визначає порядок ведення обліку на окремих ділянках і являє собою сукупність методів та процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Облікова політика на підприємстві може уточнюватись та підлягати змінам по окремих показниках.

Наказом "Про облікову політику підприємства” встановлено, що обов'язки  по  веденню обліку  на  підприємстві  покладені на  бухгалтерію господарства  з штатом     працівників 5  осіб  під керівництвом  головного бухгалтера.

У кожного працівника обліково-економічного апарату є  належним чином обладнане комп'ютерною  технікою робоче місце. Умови роботи відповідають санітарним нормам та правилам техніки безпеки.

В СТОВ облік  ведеться за автоматизованою формою обліку з використанням програми 1С: Підприємство.7.7. Всі господарські операції відображаються в обліку шляхом створення відповідних первинних документів в програмі. Створені первинні документи реєструються у журналах. Інформація з документів накопичується, узагальнюється і систематизується у різноманітних формах звітних регістрів. Використання комп'ютерної бухгалтерської програми дає змогу оперативно отримувати інформацію про хід виробничо-фінансової діяльності підприємства, необхідну для керівництва, управління та аналізу роботи. Окрім цього, автоматизація облікового процесу дозволяє зменшувати затрати праці на обробку інформації, забезпечує, своєчасність облікових даних та полегшує роботу бухгалтера.

Зброшуровані  облікові документи зберігають в  бухгалтерії, а пізніше в установлені  строки передають в архів. В архіві бухгалтерії документи зберігаються до 3-х років. Приміщення архіву добре  обладнане, документи розміщуються на стелажах окремо по роках. Всі вони згруповані і зшиті. Після закінчення строку зберігання менш важливі документи знищуються, а важливі документи і документи по оплаті праці передаються до центрального архіву [5].

Первинний облік  здійснюється згідно із затвердженими формами, графік документообігу складається головним бухгалтером та затверджується наказом.

Згідно із наказом  по підприємству основні засоби беруться на облік за початковою вартістю придбання  чи виготовлення або за справедливою вартістю в Інших випадках надходжень, переоцінка основних засобів здійснюється при потребі згідно п. 16-21 та 31-32НП(С)БО 7 "Основні засоби".

Облік процесу  виробництва ведеться на рахунку 23 та на рахунках класу 9 в розрізі  господарських підрозділів та існуючих об'єктів обліку.

Загальновиробничі та інші непрямі витрати розділяються між окремими об'єктами виробництва пропорційно всім прямим витратам без вартості основних матеріалів; витрати на утримання машинно-тракторного парку розподіляються між об'єктами обліку витрат пропорційно обсягу робіт (часу роботи) техніки.

Витрати на ремонт основних засобів включаються у  витрати виробництва і розподіляються між окремими об'єктами виробництва пропорційно до бази, що характеризує використання відремонтованого об'єкта.

Собівартість незавершеного виробництва визначається на підставі даних аналітичного обліку.

2. Поняття, оцінка та види поточних зобов'язань.

Загальне поняття  зобов'язань визначено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", і відповідно до якого «Зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення яких, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Зобов'язання виникає при отриманні активу, укладанні підприємством невідмовної угоди про придбання відповідного активу».

Зобов'язання визначається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність  зменшення економічних вигод  у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

В бухгалтерському  обліку зобов'язання поділяються на довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені.

Поточні зобов'язання включають:

• короткострокові кредити банків;
• поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;
• короткострокові векселі видані;
• кредиторську заборгованість за товари, роби та послуги;
• поточну заборгованість: з одержання авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків;
• інші поточні зобов'язання.

Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою  погашення. Зобов'язання можуть мати юридичну силу внаслідок укладання угод або  статутних вимог (кредиторська заборгованість за отримані товари, роботи, послуги). Погашаючи зобов'язання підприємство віддає засоби (ресурси), що втілюють у собі економічні вигоди, з метою задоволення претензій кредитора. Погашення існуючого зобов'язання може здійснюватись шляхом сплати грошових коштів, передачі інших активів, надання послуг, заміни даного зобов'язання іншим, перетворення зобов'язання на капітал. Борг може бути анульованим, коли боржник офіційно на законній підставі або за згодою кредитора звільняється від прийнятих на себе зобов'язань. Списання зобов'язань приводить до зменшення ресурсів платника, але збільшує прибуток підприємства і сприяє виникненню зобов'язань з оподаткування.

3. Облік поточних зобов'язань:

3.1. Перед банком у національній та іноземній валюті

У забезпеченні сільськогосподарських підприємств коштами, потрібними для здійснення нормальної виробничої діяльності, велику роль відіграють кредити банків. Значення кредитів банків як джерела фінансування виробничо-господарської діяльності особливо зростає у періоди, коли надходжень коштів за реалізовану продукцію ще немає або їх не досить у зв'язку з відсутністю в певні періоди року продукції для реалізації.

За необхідності одержання кредиту представник  підприємства звертається у кредитний  відділ банку з відповідними проханнями. Банківський працівник визначає можливість надання кредиту під дану операцію. Банк видає кредит, коли впевнений в кредитоспроможності підприємства або в прибутковості заходу, який він фінансує. Оскільки твердої впевненості в погашенні кредитів в умовах інфляції бути не може, то часто банки, крім техніко-економічного обґрунтування використання позичкових коштів, вимагають також додаткові гарантії повернення кредитів. Ними можуть бути: застава основних засобів або іншого майна; страхування ризику непогашених кредитів в окремих страхових компаніях, які заслуговують довіри; гарантії іншого підприємства або організації, що повинні бути письмово підтверджені.

Кредитні взаємовідносини  сільськогосподарських підприємств  з установами банку ґрунтуються  на кредитних договорах між банком і підприємством. Останніми визначаються взаємні обов'язки і відповідальність банку та підприємства.

У кредитних  договорах передбачається розмір кредиту  і зобов'язання банку про його своєчасну видачу; строки і порядок  погашення кредиту і відсоткові ставки за нього; обсяг та строки надання підприємствами звітності, а також довідок, необхідних для визначення і видачі кредитів; форми перевірки забезпеченні цільового використання кредитів та інші умови. При цьому можуть бути використані договори, розроблені як банком, так і клієнтом (підприємством).

Для обліку короткострокових позик призначено рахунок 60 «Короткострокові позики».

На рахунку 60 «Короткострокові позики» ведеться облік розрахунків в національній і іноземній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув.

За кредитом рахунка відображуються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань в разі відстрочення кредитів (позик).

Рахунок 60 «Короткострокові позики» має такі субрахунки:

601 - «Короткострокові  кредити банків у національній  валюті»;

602 - «Короткострокові  кредити банків в іноземній  валюті»;

603 - «Відстрочені  короткострокові кредити банків у національній валюті»;

604 - «Відстрочені  короткострокові кредити банків  в іноземній валюті»;

605 - «Прострочені  позики в національній валюті»;

606 - «Прострочені  позики в іноземній валюті».

 Аналітичний  облік ведеться за позикодавцями  (банками) в розрізі кожного  кредиту (позики) окремо та строками  їх погашення.

Основні господарські операції, що мають місце в досліджуваному господарстві.

1. Відображено отримані короткострокові позики банку в касу

Дебет 30 „Каса”

Кредит 60 „Короткострокові позики”.

2. Оплачені рахунки-фактури за рахунок короткострокових позичок банку

Дебет 63”Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Кредит 60 „Короткострокові позики”                             

Сума 1150,00 грн.

3. Нараховані відсотки за короткострокові позики банку

Дебет 951”Вітсотки за кредит”

Кредит 684 „Розрахунки за нарахованими відсотками”                  

Сума 250,00 грн.

4. Перераховано банку за погашення заборгованості за короткостроковими позиками

Дебет 60” Короткострокові позики”

Кредит  311 „Поточні рахунки в національній валюті” 

Сума 1400,00 грн.

5. Перераховано банку за користування короткостроковими позиками (відсотки).

Дебет 684 „Розрахунки за нарахованими відсотками”

Кредит 311 „Поточні рахунки в національній валюті”.

3.2. Розрахунки з постачальниками і підрядниками

Постачальники (підрядники) — це підприємства, що відвантажують продукцію (виконують  роботи, надають послуги) покупцям. По відношенню до постачальників підприємства-споживачі завжди виступають покупцями їхніх товарно-матеріальних цінностей, різних послуг, включаючи отримання електроенергії, газу, води, автопослуг, послуг зв'язку, послуг з переробки матеріальних цінностей тощо.

Розрахункові взаємовідносини між постачальниками і покупцями виникають у процесі господарської діяльності підприємств, і цим відносинам, як правило, повинне передувати укладання договорів (контрактів) купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, договорів підряду на виконання різних робіт, надання послуг тощо.