Статистична звітність в Україні
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з курсу “Статистика”
за темою
“Статистична звітність в
Виконала:
Студентка 2-го курсу 2 групи ФЕіП
Напрямку підготовки 6.030.509
«Облік і аудит»
Перевірила:
Ст. викладач Мельничук Н.В.
Рівне – 2012
Зміст
Зміст....………………………………………………………
Вступ.........................
1.Теоретична частина
1.1 Організація
статистичної звітності в
1.2 Звітність як одна з форм статистичного спостереження........10ст.
1.3 Кореляційне дослідження...................
2. Практична частина
2.1 Завдання
№ 1...........................
2.2 Завдання
№ 2...........................
2.3 Завдання № 3..................
2.4 Завдання № 4..................
Висновки......................
Список використаної
літератури....................
Вступ
Місце статистики як дисципліни зумовлено її роллю у науковій та практичній діяльності суспільства. Статистика як наука виникла з появою класів і держави.
Термін "статистика" в літературі тлумачиться як міра, оцінка, характеристика, комплекс знань про державу.
Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності їх формування та розвитку, взаємозв'язки.
Статистична методологія — це сукупність прийомів, правил і методів статистичного дослідження у взаємозв'язку з принципами їх побудови.
Методи статистики ґрунтуються на поєднанні аналізу і синтезу.
Розрізняють такі методи статистики:
• масового спостереження;
• зведення та групування;
• аналізу за допомогою узагальнюючих показників.
Статистичне дослідження передбачає такі етапи:
• збирання первинного статистичного матеріалу;
• систематизація і групування зібраних даних;
• переведення узагальнюючих показників у відносні та середні величини;
• аналіз варіації, динаміки і взаємозалежностей.
Статистика як наука складається з окремих тісно взаємопов'язаних галузей або розділів.
До складових статистики належать:
• теорія статистики — розглядає категорії статистичної науки, а також; спільні для будь-яких масових явищ методики і засоби аналізу;
• макроекономічна (соціально-економічна) статистика — розкриває методологію статистичної характеристики економічних процесів та їх результатів, систему показників та методику їх розрахунку, які в сукупності забезпечують кількісну характеристику результатів функціонування економіки країни і регіонів за галузями, секторами та формами власності, ефективність економіки і рівень життя населення;
• національне рахівництво — прийнятий у міжнародній статистичній практиці метод комплексної характеристики економічних процесів (виробництва, освіти, розподілу та використання доходів; накопичення національного багатства);
• галузеві статистики та статистики окремих видів діяльності — розроблюють зміст і методи обчислення показників, що відображають особливості кожної окремої галузі або виду діяльності.
Як суспільна наука статистика не може розвиватися поза розвитком теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті.
1.Статистична звітність в Україні
1.1 Звітність як одна з форм статистичного спостереження.
Звітність – це система підсумкових та взаємопов’язаних даних (показників) у вигляді звітів, складених за спеціально затвердженою формою, що характеризують результати та умови діяльності підприємства за визначений проміжок часу.
З огляду на різноманітність сфер спостереження та багатогранність його аспектів застосовують різні організаційні форми, види і способи збирання даних.
Сьогодні поширені три
організаційні форми
За частотою подання звітність поділяється на періодичну та річну. Періодична звітність (місячна, квартальна, піврічна) охоплює показники поточної діяльності суб’єктів, річна – підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб’єктів за рік. Залежно від терміновості подання звіти можуть передаватися телетайпом, поштою, електронною поштою.
Останнім часом звітність значно спростилася за формою, скоротилася за обсягом, ступенем охоплення, переліком показників. Водночас удосконалено методику обчислення існуючих показників згідно з міжнародними стандартами. Статистичний облік переходить
на систему національних рахунків (СНР).
Ефективне управління економікою підприємства і держави в цілому значною мірою залежить від повноти , обґрунтованості, доречності та достовірності інформації про господарські процеси, які здійснюються, їх характер і обсяг, наявністю матеріальних трудових і фінансових ресурсів, їх використання, фінансові результати діяльності. Основним джерелом такого інформаційного забезпечення є дані бухгалтерського обліку які систематизуються у звітність.
Звітність складається на основі даних різних облікових систем, в наслідок чого забезпечується відображення у ній різнобічної господарської діяльності господарюючих суб’єктів.
Звітність відіграє велику роль, оскільки її використовують не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою отримання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів в масштабі галузей і видів діяльності, а також усього народного господарства. В цьому контексті ринкова економіка висуває серйозні вимоги до ефективності використання показників звітності підприємств та глибини їх статистичного аналізу.
Звітність складається на підставі первинних даних оперативного
та бухгалтерського обліку. Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішню затверджують та збирають органи держстатистики, міністерства та відомства, внутрішню – розробляють самі суб’єкти діяльності для власних оперативних, управлінських та аналітичних потреб. Наприклад, аналіз ринкової ситуації, визначення власних ресурсів, прогнозування діяльності ґрунтується на даних внутрішньої звітності багато структурних суб’єктів діяльності, акціонерних товариств, концернів, асоціацій тощо.
Зовнішню звітність залежно від джерела інформації та показників, які, вона містить поділяють на фінансову податкову, статистичну і спеціальну.
Із наведеної класифікації зрозуміло, що статистична звітність займає важливе місце серед інших видів бухгалтерської звітності, основними ознаками якої є:
- відповідність поставленій меті – підготовка офіційної державної інформації що характеризує масові явища й процеси в економічній, соціальні та інших сферах життя країни та її регіонів – статистичної інформації.
- наявність статистичного нагляду – планомірно-науково організованого процесу збору даних про масові явища що відбуваються в економічних, соціальних та інших сферах життя країни.
Подання підприємствами, організаціями статистичної звітності регламентовано ЗУ „Про державну статистику”. Згідно із цим законом всі юридичні особи та їх філії відділення, представництва і фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, структурні підрозділи безплатно, і в повному обсязі у визначені строки мають подавати органам державної статистики достовірну статистичну інформацію, в тому числі з обмеженим доступом і дані бухгалтерського обліку.
Організаційна структура органів державної статистики представленні 3 рівнями – центральним, регіональним (область), та місцевим (район). Органи державної статистики виконують основні функції інформаційного забезпечення держави через впровадження статистичної діяльності.
Статистичної діяльності – сукупність дій пов’язаних із проведенням державних статистичних спостережень та наданням інформаційних послуг, спрямована на збирання, опрацювання аналіз, поширення, збереження, захист і використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології.
Звітність характеризується такими властивостями, як обов’язковість, систематичність, вірогідність.
Обов’язковість означає, що звіти неодмінно подають
усі зареєстровані суб’єкти діяльності, додержуючи уніфікованої форми
та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізити: назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту.
Систематичність передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності у затверджені терміни.
Вірогідність – дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб’єкти діяльності адміністративну та судову відповідальність. Завдяки цьому вдається попереджати порушення через неподання даних або подання з перекрученням фактів.
За частотою подання
статистичну звітність
Річна звітність підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб’єктів за рік.
Для статистичної звітності
найчастіше встановлюється строк подання
не пізніше якогось числа, місяця
що настає за звітним. Строк подання
звіту також обов’язково
Державні статистичні спостереження провдять що до окремих видів діяльності тому для підприємств різних галузей і видів діяльності передбачена своя „спецефічна” звітність про процеси, що відбуваються та результати їх діяльності. Належність підприємств до тієї чи іншої галузі визначається органами державної статистики відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД). За цим класифікатором присвоюються коди видів діяльності підприємства, які наведено у Довідці про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
В основу класифікації КВЕД покладена одна з 3 ознак: призначення продукції, яка виробляється, єдність технології виробництва, однорідність сировини що використовується. Класифікація видів економічної діяльності складається з 17 розділів.
Інституційні одиниці класифікують за критеріями діяльності. Якщо частка одного з видів діяльності в загальному обсязі доданої вартості становить понад 50%, то цей вид діяльності визначає класифікаційні одиниці.
За структурою Класифікація складається з 2 блоків: ідентифікації та назви.
Загальне кодове позначення об’єктів має такий вигляд:
У — секція
УУ— підсекція
ХХ — розділ
ХХХ — група
ХХ.ХХ — клас
ХХ.ХХ.Х — підклас
Вибір звітних форм не
повинен викликати у
Статистичний звіт зазвичай подають в органи державної статистики за місцем реєстрації суб’єктів господарювання. Певні форми статистичних звітів можуть подаватися до органів, що здійснюють державне регулювання у відповідному виді діяльності економіки.
Статистична інформація підлягає систематичному відкритому опублікуванню. Однак ст.. 21 Закону визначено, що первинні дані отримані органами державної статистики від респондентів під час проведень статистичних спостережень є конфіденційною інформацією, яка охороняється законом і використовується винятково для статистичних цілей у зведеному вигляді для зведених статистичних робіт, складання збірників, органів соціально економічного стану і проведення наукових досліджень.
1.2 Організація статистичної звітності в Україні
Статистична звітність – офіційний документ, в якому містяться статистичні дані про роботу підзвітного підприємства у вигляді заповненого формуляра, що подається в установлені строки за вказаними адресами. Звітність має юридичну силу за умови наявності в ній підпису керівника підприємства чи організації, і базується на даних первинного обліку. Чітко налагоджений первинний облік і звітність мають велике практичне значення. Програма і принципи організації первинного обліку повинні виходити із інтересів, потреб і умов діяльності підприємств, організацій і установ, а також із потреб вищих органів і народного господарства в цілому.
Організація статистичної звітності і управління нею покладені на Комітет державної статистики України. Кожна підзвітна одиниця подає в органи державної статистики декілька видів різних форм звітності, що характеризують її діяльність. Порядок, терміни та способи подання статистичної звітності підприємствами та організаціями визначаються табелем звітності, що фіксує перелік форм звітності і їх найважливіші реквізити. У кожній формі звітності повинні бути такі обов’язкові реквізити (відомості): а) назва форми;
б) номер і дата затвердження форми звітності;
в) адреси, за якими подається звітність;
г) період, за який подається звітність;
д) термін подачі звітності;
е) назва підзвітного
є) посади осіб, що підписали
звітність і
Всі форми статистичної звітності затверджуються органами державної статистики, а форми річних бухгалтерських звітів – Міністерством фінансів України за погодженням із Комітетом державної статистики України. Затверджені форми статистичної звітності містять систему показників, що складають програму звітності. У звіті можуть бути показники, які не передбачені в роботі підприємства. Їх збирають для того, щоб глибше вивчити його діяльність.
Розрізняють загальнодержавну і внутрівідомчу звітність.
Загальнодержавна – це звітність, що подається в органи державної статистики, а потім у зведеному вигляді керівним органам держави. Відомча звітність збирається міністерствами і відомствами для своїх оперативних потреб. Відомчу звітність називають також спеціалізованою.
За періодичністю подачі звітність поділяється на поточну і річну. В свою чергу поточна – термінову (щоденну, п’ятиденну, декадну); місячну; квартальну.
За способом подачі матеріалу звітність поділяється на поштову, телеграфну і телетайпну. В останній час використовується електронна пошта, що забезпечує оперативну передачу інформації. Враховуючи те, що місячна, квартальна і річна звітність містить широке коло показників, її передають через пошту. Термінову – через телеграф чи телетайп.
Значно скоротилася оперативна, термінова звітність, яка досить широко використовувалася в роки адміністративно-командної системи. Організовуючи звітність в Україні, слід дотримуватися термінів подачі звітності, оскільки тільки своєчасно подана інформація має цінність для оперативного аналізу і управління народним господарством.
1.3Кореляційне дослідження
Кореляційний аналіз залежності кількості підприємств по Україні від кількості населення.
Для визначення залежності між названими
показниками скористаємося
Yt=а0+а1х,
де Yt- вирівняне значення рівня інвестицій в основний капітал;
х- експлуатація житлових будинків;
а0,а1- шукані параметри.
Для спрощення розрахунків складемо наступну таблицю.
Таблиця 1.1
Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції.
Рік |
Кількість малих промислових підприємств по Україні y |
Кількість постійного населення по Україні млн.. x |
Розрахункові дані | |||
|
y2 |
x2 |
ху |
Yt | |||
|
2007 |
43,303 |
47,8 |
1875,15 |
2284,84 |
2069,883 |
26681,19 |
2008 |
44,118 |
47,4 |
1946,398 |
2246,76 |
2091,193 |
26681,73 |
2009 |
44,835 |
47,1 |
2010,177 |
2218,41 |
2111,729 |
26682,14 |
2010 |
44,925 |
46,7 |
2018,256 |
2180,89 |
2097,998 |
26682,68 |
2011 |
45,112 |
46,5 |
2035,093 |
2162,25 |
2097,708 |
26682,95 |
Разом |
222,293 |
235,5 |
9885,073 |
11093,15 |
10468,51 |
26426,99 |
Середні |
44,4586 |
47,1 |
1977,015 |
2218,63 |
2093,702 |
26682,14 |
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів складеної системи двох рівнянь з двома невідомими:
Yx=a0+a1x
a0=
a1= .
Визначимо параметри:
a1=-1,35427
Тоді лінійне рівняння зв’язку матиме вигляд:
Yt=26745,9+(-1,35427)*x
Послідовно підставляючи в дане рівняння значення факторної ознаки х, отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Yt. Ці значення покажуть теоретичний розмір обсягу реалізованої будівельної продукції. Дані зобразимо на графіку.
.
Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:
r=
Всі дані для обчислення коефіцієнта кореляції є в таблиці
Скористаємося іншою формулою:
r=
Це означає, що між
показниками існує обернений(r<
Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:
R= 0,90146
Отже, зміни розміру кількості пдприємств на 90% не залежать від кількості наявного населення.
ІІ. Практична частина
2.1
Зведення і групування статисти
Варіант 8[66-91]
На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:
1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
2) Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.
Вихідні дані :
Таблиця 1.1
Дані про автотранспортні підприємства
№ авто- підприємства |
Кількість вантажних автомобілів |
Коефіцієнт використання вантажівок |
Виробіток на 100 машинотон, т/км |
1 |
56 |
70 |
139 |
2 |
24 |
64 |
138 |
3 |
28 2 |
70 |
182 |
4 |
71 |
62 |
162 |
5 |
72 |
61 |
167 |
6 |
79 |
69 |
124 |
7 |
44 |
72 |
145 |
8 |
48 |
61 |
140 |
9 |
46 |
66 |
159 |
10 |
52 |
77 |
148 |
11 |
50 |
68 |
132 |
12 |
60 |
66 |
144 |
13 |
70 |
60 |
182 |
14 |
23 |
62 |
139 |
15 |
29 |
61 |
132 |
16 |
77 |
78 |
159 |
17 |
70 |
71 |
148 |
18 |
66 |
70 |
132 |
19 |
80 |
64 |
144 |
20 |
71 |
70 |
182 |
21 |
53 |
62 |
139 |
22 |
52 |
61 |
132 |
23 |
62 |
69 |
138 |
24 |
38 |
61 |
162 |
25 |
39 |
78 |
167 |
1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів:
Крок зміни (за кількістю вантажних автомобілів):
h = = = 14,25
де: хmax , xmin – максимальне і мінімальне значення ознаки;
n – кількість груп.
I група - [23-37,24) = 24, 28, 23, 29.
II група - [37,25-51,5) = 44, 48, 46, 50, 38, 39.
III група - [51,5-65,75) = 56, 52, 60, 53, 53, 52, 62.
IV група - [65,75-80] = 71, 72, 79, 70, 77, 70, 66, 80,71.
I – 4;
II – 6;
III – 6;
IV – 9.
Питома вага групи в загальному числі АТП:
I 100% – 25
– 4 – 6
= = 25% = = 24%
III 100% – 25
– 6 – 9
= = 24% = = 36%
Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
= = 26;
= = 44,17;
= = 55,83;
= = 72,89.
Середня продуктивність використання ватажних автомобілів для кожної групи:
= = 135,3;
= = 150,8;
= = 140;
= = 155,6.
Середній процент використання ватажних автомобілів для кожної групи:
= = 64,3;
= = 67,7;
= = 67,5;
= = 67,2.
Комбінаційний розподіл
АТП за кількістю вантажних
Таблиця 1.2
Групування АТП за
кількістю вантажних
Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів |
Кількість АТП |
Питома вага % |
Середня кількість вантажних автомобілів на одне АТП |
Середня продук-тивність |
Середній процент використання автомобілів |
[23-37,25) |
4 |
16 |
26 |
135,3 |
64,3 |
[38-51) |
6 |
24 |
44,17 |
150,8 |
67,7 |
[51-64) |
6 |
24 |
55,83 |
140 |
67,5 |
[64-77] |
9 |
36 |
72,89 |
155,6 |
67,2 |
За даними таблиці найбільшу кількість АТП має четверта група – 9. Найбільша питома вага у четвертої групи – 36%. Найбільша кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП у четвертої групи – 72,89, а найменше у першої групи – 26. Найбільша середня продуктивність у четвертої групи – 164,2, а найменша у четвертої групи – 155,6. Найбільший середній процент використання автомобілів у другої групи – 67,7, а найменша у першої групи – 64,3.
2)Групування за коефіцієнтом
використання вантажних
Крок зміни (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів):
h = = = 4,5
І група - [60-64,5) = 64, 62, 61, 61, 60, 62, 61, 64, 62, 61, 61.
ІІ група - [64,5-69) =66, 68, 66.
ІІІ група - [69-73,5) =70, 70 ,69, 72, 71, 70, 70, 69.
ІV група - [73,5-78] =77, 78, 78.
Комбінаційний
розподіл АТП за кількістю
вантажних автомобілів і
Таблиця 1.3
Комбінаційний розподіл АТП
Кількість вантаж- них автомобілів |
Коефіцієнт використання автомобілів |
Разом | |||
[60-64,5) |
[64,5-69) |
[69-73,5) |
[73,5-78] | ||
[23-37,25) |
3 |
- |
1 |
- |
5 |
[37,25-51,5) |
2 |
2 |
1 |
1 |
6 |
[51,5-65,75) |
2 |
1 |
2 |
1 |
6 |
[65,75-80] |
4 |
- |
4 |
1 |
9 |
Разом |
11 |
3 |
8 |
3 |
25 |
Висновок:
Згідно комбінаційного розподілу ми можемо зробити висновок, що більшим попитом користуються АТП з кількістю 65,75-80 машин, а найбільш розповсюджений коефіцієнт використання 60-64,5 і 69-73,5.
2.2 Ряди розподілу