Статистичний аналіз урожайності кормових культур

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ННІ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

 

Фінансово-економічний  факультет                     Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

 

Курсова робота

з статистики на тему:

 

"Статистичний аналіз урожайності кормових культур"

 

 

 

 

 

 

Виконавець : студент групи 21-ФК

денної  форми навчання

Коваль  Роман

         Керівник: Кравцова А. М.

 

 

 

 

 

Вінниця 2012

Вінницький національний аграрний університет

 

 

Кафедра ____________________________________________________________

Дисципліна _________________________________________________________

Спеціальність _______________________________________________________

Курс ___________________ Група _________________ Семестр ________

 

 

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект (роботу)

 

студента ____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

Тема курсового проекту (роботи) _____________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Строк здачі студентом закінченого  проекту (роботи)____________________

Вихідні дані до проекту (роботи) ______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Зміст розрахунково-пояснювальної  записки (перелік питань) ___________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перелік графічного матеріалу ________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Дата видачі завдання ________________________________________

 

Календарний план

 

№ пор.

Найменування етапів

курсової роботи

Строк виконання роботи

  
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       

 

Студент  ______________________________

(підпис)

Керівник _____________        _______________________________________

(підпис)                        (прізвище, ім’я, по батькові)

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..….7

РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНИЙАНАЛІЗ УРОЖАЙНОСТІ  КОРМОВИХ КУЛЬТУР

2.1. Аналіз рівня та факторів урожайності методом аналітичного групування..11

2.2. Кореляційний аналіз…………………………………………………………22

2.3. Динаміка урожайності кормових культур………………………………….27

2.4. Індексний аналіз……………………………………………………………33

РОЗДІЛ 3. ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕНДЕНЦІЙ УРОЖАЙНОСТІ КОРМОВИХ КУЛЬТУР………………………………………………………………………….37

ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………………40

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

Кормові культури в загальному клині культур України займають близько 23 %. При досить невеликій питомій вазі в складі с.-г. угідь держави вони відіграють надзвичайно важливу роль, забезпечуючи близько 80 % всієї потреби кормів на годівлю худоби. З них отримують соковиті, грубі і частково концентровані корми.

За  останнє десятиріччя в Україні намітився значний спад продуктивності тваринництва зумовлений, як одною з головних причин, відсутністю повноцінної і збалансованої за протеїном годівлі. Більш того в господарствах різко скоротилось виробництво різних видів кормів. Кормова база господарства, що включає в себе всі види кормових угідь з яких потенційно можна отримати ті чи інші види кормів перебуває в занепаді. В раціоні худоби відсутний необхідний запас концентрованих кормів, переважають кормові коренеплоди і побічний продукт зернового господарства – солома. Виробництво силосу, сінажу, трав’яного борошна скоротилось майже в 6 раз порівняно з 1997 роком.

Виходячи з вказаних причин кормова база господарств потребує підвищення ефективності і навіть реорганізації кормової бази та ефективності використання кормів.

Мету курсової роботи слід визначити як вироблення у студента навиків аналізу ефективності використання кормів, статистичного аналізу ефективності функціонування кормової бази на прикладі конкретного господарства і розробки на основі такого аналізу практичних рекомендацій до її покращення.

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

Урожай  і урожайність – найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва  в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних  умов, а також якість організаційно-господарської  діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств.

Під урожаєм (валовим збором) у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність –це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Для культур, що вирощуються у відкритому ґрунті, урожайність визначають з розрахунку на 1ra, a y закритому ґрунті – на 1 м2.

Урожай  є результатом складного процесу  вирощування сільськогосподарських  культур, в якому переплітаються економічний, біологічний та природний  процеси відтворення. Для його характеристики використовують такі показники: видовий  урожай, урожай на пні перед початком своєчасного збирання (біологічний) і фактичний урожай.

Видовий урожай – це очікувані розміри валового збору в певний період вегетації рослин. Визначають його спеціалісти агрономічного профілю на око залежно від стану, посівів: густоти сходів, ступеня розвитку рослин тощо. Видовий урожай можна встановити також методом кореляції із застосуванням показників стану рослин і ґрунту.

Під урожаєм, на пні перед початком своєчасного збирання розуміють весь вирощений урожай без урахування втрат.

Фактичний (амбарний) урожай – це кількість фактично зібраної і оприбуткованої продукції окремих сільськогосподарських культур. Від урожаю на пні він різниться на величину втрат під час збирання і транспортування продукції.

Відповідно  до показників урожаю розрізняють такі ( види урожайності) видову, на пні перед  початком своєчасного збирання і  фактичну.

Фактичну  урожайність обчислюють з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі.

Для зернових і кормових культур важливе значення має показник урожайності, що характеризує чистий збір з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі. Його обчислюють, віднімаючи від фактичної урожайності (за масою після доробки) витрати насіння на 1 га весняної продуктивної площі. Чистий збір з 1 га дає змогу правильніше оцінити середню продуктивність озимих і ярих зернових культур, оскільки посіви озимих культур нерідко гинуть, у зимово-весняний період, що зумовлює втрату відповідної кількості насіння.

У процесі  аналізу даних про урожай і  урожайність оцінюють рівень виконання  планових завдань урожайності і  валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також визначають вплив природнокліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва.

Рівень  виконання плану валового збору  і урожайності визначають способом різниць і за допомогою індексів.

Спосіб  різниць використовують при аналізі  виконання плану по окремих сільськогосподарських  культурах, індекси – при аналізі  виконання плану по групі однорідних культур (зернових, овочевих, баштанних, кормових тощо).

Спочатку  розглянемо послідовність аналізу  виконання плану урожайності  і валового збору окремих культур. Щоб визначити виконання плану  урожайності певної культури, обчислюють індивідуальний індекс урожайності

Виконання плану валового збору  окремих культур визначають за допомогою  індивідуального індексу валового збору.

 

 

На  валовий збір окремої культури впливають  два фактори: посівна площа і  урожайність. Щоб встановити вплив  посівної площі на виконання плану  валового збору, різницю між фактичною  і плановою посівною площею множать  на планову урожайність: (П1 – П0)У0.

Для визначення впливу урожайності на виконання  плану валового збору різницю  між фактичною і плановою урожайністю  множать на фактичну посівну площу (У1 – У0) х П1

Для поглиблення  аналізу індекс структури посівних площ можна обчислити при фактичній  урожайності, а індекс урожайності  постійного складу – при плановій посівній площі.

Для оцінки динаміки, закономірностей і змін рівнів урожайності використовують способи укрупнення періодів, згладжування за допомогою ковзної середньої, аналітичне вирівнювання по прямій лінії  або параболі другого порядку. При  укрупненні періодів і розрахунку ковзних  середніх періоди часу повинні бути якісно однорідними по факторах, що визначають загальну тенденцію, і досить довготривалими, щоб уникнути випадкових коливань урожайності під впливом  метеорологічних умов. Щоб забезпечити  вирівнювання метеорологічних умов, періоди для розрахунку середніх слід брати за 5–7 років залежно  від кліматичної зони, оскільки їх коливання посилюються у напрямі  із північного заходу на південний схід.

При вивченні динаміки урожайності  за тривалий період потрібно поділити його на відповідні періоди часу.

Для виявлення  резервів зростання урожайності  важливу роль відіграють аналіз і  кількісна оцінка впливу певних факторів на її рівень. Фактори, що впливають на урожайність, можна поділити на природні і економічні (господарські). Природні фактори характеризуються якістю грунтів і показниками кліматичних (за тривалий період) та метеорологічних (звичайно за рік або період вегетації сільськогосподарських культур) умов. Показники метеорологічних умов доцільно аналізувати за окремими періодами і фазами розвитку рослин.

Економічні  фактори є результатом розвитку продуктивних сил і характеризуються показниками інтенсивності землеробства. До них належать наявність, структура, якість і ступінь використання виробничих ресурсів (робочої сили, меліоративних  споруд, тракторів і сільськогосподарських  машин, палива, добрив, засобів захисту  рослин від бур’янів, шкідників  і хвороб тощо).

На  урожайність сільськогосподарських  культур впливає і також рівень агротехніки. Під агротехнікою розуміють встановлені агрономічною наукою і передовою практикою прийоми вирощування сільськогосподарських культур для одержання високих і сталих урожаїв.

Для характеристики виконаних робіт і матеріальних витрат використовують показники: обсягу робіт на одиницю площі посіву (кількість міжрядних обробітків, кількість укосів тощо); обсягу вкладень (норми висіву насіння, дози добрив, норми витрати води для зрошення тощо); якості робіт (глибина оранки, наявність огріхів тощо); якості вкладень (якість добрив, схожість насіння  тощо); способів виконання робіт  і вкладень (основне внесення добрив, підживлення, внесення в рядки, роздільне  збирання, пряме комбайнування тощо); строки виконання робіт.

Вплив агротехнічних заходів на рівень урожайності сільськогосподарських  культур визначають, проводячи спеціальні досліди, а також обробляючи, аналізуючи і узагальнюючи масові виробничі  дані колгоспів, держгоспів та інших підприємств. Для оцінки впливу агротехнічних заходів на урожайність використовують факторні та результативні групування, парну і множинну кореляцію, дисперсійний аналіз. Широко застосовують порівняння урожайності у колгоспах і держгоспах з відповідними даними передових господарств, сортодільниць і дослідних установ.

виробництва тощо.

 

РОЗДІЛ 2

СТАТИСТИЧНИЙ ВИВЧЕННЯ СОБІВАРТІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЦУКРОГО БУРЯКА
2.1 Аналіз факторів, які впливають на собівартість продукції методом аналітичного групування

Розподіл сукупності суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою називається групуванням. Групування дає змогу виділити в  складі сукупності однорідні частини, визначити структуру однотипних сукупностей, виявити взаємозв’язки  й закономірності між окремими ознаками суспільних явищ.

При вивченні залежностей  методом аналітичних групувань  застосовуються результативні і  факторні групування.

Результативним називається  групування, в якому групувальною ознакою є який-небудь результативний показник.

Факторним називається групування, в якому  групувальною ознакою є факторний  показник, що впливає на зміну результативної ознаки. Якщо факторна ознака істотна, а кількість одиниць у групі  достатньо велика, то інші умови  в середньому по групі вирівнюватимуться  і зміна результативного показника  визначатиметься зміною факторної  ознаки.

В курсовій роботі я застосую два види групувань – факторне і результативне, тобто відповідно до ознаки, що аналізується.

Як результативну ознаку для  групувань виберемо урожайність(ц/га), як факторні - слідуючі ознаки: прямі затрати праці на 1 га (люд./год.), затрати на 1 га (грн.), оплата праці 1 люд.-год. (грн), Внесено мінеральних добрив на 1 га (кг д.р.).

Визначимо кількість груп та величину інтервалу  для проведення результативного  групування.

Результативна ознака:

Урожайність (ц/га) = валовий збір (ц) / посівна  площа (га)

Факторні  ознаки:

  1. Затрати на 1 га (грн.) = затрати всього (грн.) / посівна площа (га)
  2. Прямі затрати праці на 1 га (люд.-год.) = прямі затрати праці (люд.-год.) / посівна площа (га)
  3. Оплата праці 1 люд.-год. (грн.) = оплата праці (грн.)/прямі затрати праці (люд.-год.)
  4. Внесено мінеральних добрив на 1 га (кг д.р.) = сума внесених добрив / площа під культуру.

Для визначення кількості груп використаємо таку формулу:

n =3,322lg N або

Кількість підприємств , що використовуються в роботі – 30.

Отже, кількість груп: n =

Довжину інтервалу визначаємо за формулою:

 

 

Ранжирований ряд для показника урожайності кормових культур і має вигляд представлений в таблиці 2.1.2 та графічно у вигляді огіви Гальтона (рис. 2.1).

Таблиця 2.1.2

Ранжируваний ряд підприємства за урожайністю кормових культур

№

Шифри підприємства

Урожайність (ц/га)

№

Шифри підприємства

Урожайність (ц/га)

1

11

275,17

16

30

306,67

2

15

277,03

17

3

309,57


 

Продовження таб.  2.1.2

3

8

278,28

18

1

316,27

4

4

280,82

19

5

318,60

5

29

286,92

20

24

319,57

6

2

287,28

21

12

331,11

7

27

287,98

22

19

332,78

8

6

288,66

23

7

335,02

9

21

292,28

24

22

335,64

10

14

300,81

25

26

336,15

11

20

301,34

26

25

338,76

12

28

304,26

27

10

339,34

13

16

304,85

28

18

340,05

14

13

305,45

29

9

345,01

15

23

305

30

17

386,84


 

Рис 2.1.1 – Розподіл урожайності кормових культур

 

Відповідно до встановленої величини інтервалу складемо інтервальний ряд розподілу підприємств району за урожайністю кормових культур (табл.2.1.3, рис. 2.1.2).

Таблиця 2.1.3

Інтервальний ряд розподілу підприємств за урожайністю кормових культур

№ групи

Межі групи за собівартістю 1 ц  цукрового бурака

Кількість підприємств

1

275,17 – 297,50

9

2

297,50 – 319,83

11

3

319,83 – 342,17

8

4

342,17 – 364,50

1

5

364,50 – 386,84

1


Оскільки в інтервальному ряді розподілу не можу бути менше двох підприємств, то проведемо перегрупування.

Перегрупування інтервального ряду розподілу підприємств за урожайністю кормових культур

№ групи

Межі групи за собівартістю 1 ц  цукрового бурака

Кількість підприємств

1

275,17 – 297,50

9

2

297,50 – 319,83

11

3

319,83 – 386,84

10


Після побудови інтервального ряду зобразимо його графічно у вигляді гістограми, в якій на осі абсцис відкладемо розмір інтервалів за врожайністю картоплі, а на ординаті – кількість підприємств у групі (рис. 2.1.2).

Рис. 2.1.2 – Інтервальний ряд розподілу підприємств за

урожайністю кормових культур

На основі отриманих даних побудуємо  таблицю зведеного результативного  групування за такими показниками: : собівартість 1 ц (грн),  урожайність (ц/га), прямі затрати праці на 1 ц (люд./год.), сума витрат на 1 га (грн.). (таблиця 2.1.4).

Таблиця 2.1.4

Зведені результати групування

 

 

 

 

 

Показники

 

 

Групи підприємств за урожайністю кормових культур

 

 

 

 

 

Всього

275,17 – 297,50

297,50 – 319,83

319,83 – 386,84

  

Шифри підприємств

11, 15, 8, 4, 29, 2, 27, 6, 21

14, 20, 28, 16, 13, 23, 30, 3, 1, 5,24

12, 19, 7, 22, 26, 25, 10, 18,  9, 17

30

Затрати всього , тис. грн.

1676,9

1683,7

916,3

7519,3

Прямі витрати праці, тис. люд.-год.

654,1

525,1

329,8

2376,5

Валовий збір, тис. ц.

3471,5

1953

793

8293,5

Площа , га

11833,1

7264,8

3529,2

31591,7


 

На основі зведених даних результативного групування знайдемо залежність урожайності кормових культур від впливу окремих факторів (таблиця 2.1.5).

 

Таблиця 2.1.5

Залежність урожайністі кормових культур від

впливу окремих факторів

 

 

Показники

 

Групи підприємств за урожайністю кормових культур

 

 

 

 

Всього

275,17 – 297,50

297,50 – 319,83

319,83 – 386,84

  

Шифри підприємств

11, 15, 8, 4, 29, 2, 27, 6, 21

14, 20, 28, 16, 13, 23, 30, 3, 1, 5,24

12, 19, 7, 22, 26, 25, 10, 18,  9, 17

30

Собівартість 1 ц (грн.)

483,04

862,1

1155,48

5839,84

Собівартість

188,41

268,86

415,88

1727,59

Прямі затрати праці на 1 ц (люд./год)

0,18

0,26

0,41

1,72

Сума витрат на 1 ц (грн)

141,71

231,76

259,63

1381,01


 

За результатами результативного  групування найкраще прослідковується урожайність кормових культур за собівартістю виробництва , дана залежність є прямою, оскільки при збільшенні факторної ознаки збільшується результативна, тому для факторного групування виберемо саме цю ознаку.

Для проведення результативного групування потрібні наступні дані: кількість груп розподілу  в сукупності та довжина інтервалу.

Для визначення кількості груп використаємо таку формулу:

 

n =3,322lg N або

Кількість підприємств , що використовуються в роботі – 30.

Отже, кількість груп:

Довжину інтервалу визначаємо за формулою:

 

 

 

Ранжирований ряд для показника затрати на 1 га (грн) має вигляд представлений в таблиці 2.1.6 та графічно у вигляді огіви Гальтона (рис. 2.1.3).

Таблиця 2.1.6

Затрати на 1 га

№ попорядку

Шифри підприємства

Затрати на 1 га (грн)

№ попорядку

Шифри підприємства

Затрати на 1 га (грн)

1

11

204,3

16

16

254,94

2

15

205,78

17

1

263,38

3

8

206,87

18

30

263,38

4

4

209,05

19

5

265,58

5

27

217,76

20

24

266,57

6

2

220,15

21

18

273

7

29

220,88

22

12

282,83

8

6

224,7

23

19

284,33

9

21

227,91

24

7

286,69

10

14

239,94

25

22

287,18

11

20

242,93

26

26

287,79

12

28

245,3

27

10

293,2

13

23

246,37

28

25

308,94

14

13

246,61

29

9

315,71

15

3

253,75

30

17

344,49


 

Рис 2.1.3 – Розподіл підприємств за затратами на 1 га (грн)

Складемо  інтервальний ряд розподілу підприємств за затратами на 1 га посіву кормових культур і відобразимо його в таблиці 2.1.7.

Таблиця 2.1.7

Інтервальний ряд розподілу підприємств за затрати на 1 га (грн)

Номер групи

Межі груп за затрати на 1 га (грн)

Кількість підприємств в групі

I

204,3-232,338

9

II

232,338-260,376

7

III

260,376-288,414

5

IV

288,414-316,452

8

V

316,452-344,49

1


 

Виходячи з правила, що в групі  повинно бути не менше 3 підприємств, поведемо повторно розподіл і в цьому випадку інтервал дорівнює 35 а кількість груп 4 .В результаті отримаємо перегрупований ряд розподілу підприємств за затратами на 1 га (грн) (табл. 2.1.8).

Таблиця 2.1.8

Перегрупований ряд  розподілу підприємств за затрати на 1 га (грн)

Номер групи

Межі груп за затрати на 1 га (грн)

Кількість підприємств в групі

I

204,3-239,3

9

II

239,3-274,3

12

III

274,3-308,3

6

IV

308,3-344,3

3


Після побудови інтервального ряду зобразимо його графічно у вигляді гістограми, в якій на осі абсцис відкладемо розмір інтервалів за врожайністю цукрового бурака , а на ординаті – кількість підприємств у групі (рис. 2.1.4).

Рис 2.1.4 – Інтервали груп за затрати на 1 га (грн)

 

На основі отриманих даних побудуємо  таблицю зведеного факторного групування (таблиця 2.1.9).

Таблиця 2.1.9

Зведені дані факторного групування

 

 

Показники

 

Групи підприємств за затрати на 1 га (грн)

 

 

 

 

Всього

І від 204,3 до 239,3

ІІ від 239,3 до 274,3

ІІІ від 274,3 до 308,3

ІV від 308,3 до 344,3

Шифри підприємств

11,15,8,4,27,2,29,6,21

18,24,5,30,1,16,3,13,23,28,20,14

10,26,22,7,19,12

17,9,25

30

Затрати всього, тис. грн.

2414,3

3169,6

1336,3

599,1

7519,3

Прямі витрати праці, тис. люд.-год.

760,2

940,2

455,2

220,9

2376,5

Валовий збір, тис. ц.

1635,5

3186,5

1937,5

1534

8293,5

Площа , га

7587,4

12464,5

6750,3

4789,5

31591,7