Статистичний аналіз виробництва цукрового буряку в господарствах Вовчанського району Харківської області
Міністерство аграрної політики України
Харківський національний аграрний університет
ім. В.В.Докучаєва
Курсова робота
на тему:
«Статистичний аналіз виробництва цукрового буряку в господарствах Вовчанського району Харківської області»
Виконала:
Голубенко К. С.
Перевірив: Вовчок С. К.
Харків - 2007
План
Вступ.........................
- Аналіз посівних площ цукрових буряків………………………………… 5-12
- Динаміка урожайності цукрових буряків…………………………………13-22
- Аналіз валового збору цукрових буряків та факторів, які зумовлюють його зміну…………………………………………………………………
………...23-28 - Поняття про кореляційний аналіз………………………………………….29-31
- Шляхи підвищення урожайності та збільшення валових зборів цукрових буряків……………………………………………………………
……………32-35
Висновки та пропозиції……………………………………………………
Список використаних джерел……………………………………………...38-
Додатки……………………………………………………………
Вступ
Сільське господарство посідає особливе місце в соціально-економічному розвитку країни.
Рослинництво – одна з основних галузей сільського господарства, що пов’язана з обробітком ґрунту і вирощуванням сільськогосподарських рослин. Головною метою рослинництва є створення оптимальних технологічних передумов виробництва необхідної кількості високоякісної рослинницької продукції на базі інтенсивного фотосинтезу в посівах польових культур при одночасному збереженні, або підвищенні родючості ґрунту.
Технічні культури – це велика група польових культур, яка включає багато родин, тому не має загальної ботаніко-біологічної та економічної характеристики. Вони використовуються в харчовій, крохмале-патоковій, хімічній, ткацькій, медичній, парфумерній та інших галузях промисловості, а також у кормовиробництві. До них належать культурні рослини, що дають цукор, харчову, технічну, ефірну олію та прядиво.[11]
Цукрові буряки в Україні є найважливішою технічною культурою. Це єдине джерело сировини для цукрової промисловості в нашій країні. Коренеплоди цукрових буряків містять до 18,5 % цукру. Вони є також цінною кормовою культурою. В результаті їх вирощування одержують: гичку, при переробці коренеплодів – жом і кормову патоку.
При урожайності цукрових буряків 400 ц/га вихід цукру з 1 га посіву становить 50-55 ц (при цукристості 15%), 150-200 ц гички, 260-280 сирого жому, 15-18 ц меляси.
Взагалі буряківництво – трудо- і матеріаломістка галузь рослинництва. Затрати праці на 1 га посіву цукрових буряків у 6 - 8 разів, а матеріально – грошових витрат у 4 – 5 раз більші, ніж на 1 га зернових культур. Вирощування цукрових буряків підвищує загальну продуктивність польових сівозмін. Вони є цінним попередником для багатьох сільськогосподарських культур.
Цукрові буряки дуже поширена
культура. В Україні її вирощують
понад 19 областей. Виробництво розміщено
переважно в господарствах
Потреба народного господарства у цукрі велика, а рівень його споживання в країні залишається досить високим.
Виробництво цукрових буряків і цукру має особливо велике значення для розвитку економіки України. Цукор є важливим експортним продуктом, що користується великим попитом на світовому ринку.
Мета курсової роботи – проаналізувати виробництво цукрових буряків у
Первомайському районі Харківської області, зробити висновки і пропозиції для підвищення ефективності його виробництва.
У даній роботі на основі статистичних звітів проведено економіко-статистичний аналіз виробництва цукрових буряків у даному районі.
З цією метою в роботі
застосовані основні
з даних про середню
урожайність розраховану
Найбільш досконалим способом виявлення закономірностей розвитку є аналітичне вирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання і способом найменших квадратів.
Вирівнювання способом найменших квадратів можна здійснити по прямій або будь-якій кривій лінії, яка виражає функціональну залежність рівнів ряду динаміки від часу.
Якщо в ряду динаміки абсолютні прирости не стабільні, а мають тенденцію до зростання або зниження (а у нашому випадку це так), то вирівнювати такий ряд потрібно за рівнянням параболи другого порядку
де уt — вирівняні рівні ряду динаміки; a0 — вирівняний рівень ряду при умові, що t = 0, тобто в році, який передує початку досліджуваного періоду; а1 — середній щорічний приріст (зниження) рівня; а2 — середнє прискорення або сповільнення зростання (зниження) рівня досліджуваного явища; t — порядковий номер дат.
Невідомі параметри а0, а1 і а2 обчислюють розв'язанням нормальних рівнянь:
де у — фактичні рівні ряду динаміки (у нашому випадку фактична урожайність цукрових буряків); n — число дат.
2.4 Вирівнювання динамічного ряду урожайності цукрових буряків в господарствах Вовчанського району Харківської області за 1999-2008 рр.
Рік |
Урожайність, ц/га |
Порядковий номер |
Розрахункові величини |
Вирівняна урожайність, ц/га | |
N |
y |
t |
yt |
t2 |
yt = a0 + a1* t yt=93,8+23,31t |
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 |
118,0 159,0 147,0 170,0 218,0 216,0 283,0 281,0 319,0 309,0 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 |
118,0 318,0 441,0 680,0 1090,0 1296,0 1981,0 2248,0 2871,0 3090,0 |
1 4 9 16 25 36 49 64 81 100 |
117,1 140,4 163,7 187,0 210,3 233,6 256,9 280,2 303,5 326,9 |
РАЗОМ |
2220,0 |
55 |
14133,0 |
385 |
2220,0 |
На основі отриманої вирівняної урожайності цукрових буряків ми отримали рівняння параболи другого порядку, яке характеризує динаміку урожайності цукрових буряків у господарствах Вовчанського району Харківської області, і має такий вигляд:
2220=10
14133=55
222=
256,96=
34,96=1,5
222=
222=
222-128,20=93,8
y = 93,8+23,31t
3. Аналіз валового збору цукрових буряків та факторів, які зумовлюють його зміну
Валовий збір і урожайність
3.1. Динаміка валових
зборів цукрового буряку у
Вовчанському районі
Культура |
Роки |
2008р. у % до | |||||||||||
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
1999 |
2003 |
2007 | |
Цукровий буряк |
571 |
581 |
504 |
520 |
781 |
691 |
760 |
1081 |
776 |
589 |
103,2 |
75,0 |
76,0 |
З таблиці видно, що динаміка валових зборів цукрового буряку змінювалася з роками нерівномірно. Найбільший валовий збір становив у 2006 році – 1081 ц., а найменший у 2001 році – 504 ц.
Під урожаєм у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожай і валовий збір — поняття тотожні, однозначні.
Урожай є результатом складного процесу вирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний, біологічний і природний процеси відтворення. Для його характеристики використовують систему показників: видовий урожай, урожай на пні перед початком своєчасного збирання (біологічний) і фактичний урожай.
Видовий урожай — це очікувані розміри валового збору в певний період вегетації рослин. Його визначають спеціалісти агрономічного профілю на око шляхом експертної оцінки стану посівів (густоти сходів, ступеня розвитку рослин тощо). Видовий урожай можна встановити і методом кореляції із застосуванням показників стану рослин і ґрунту.
Під урожаєм на пні перед початком своєчасного збирання розуміють увесь вирощений урожай без врахування втрат. Урожай на пні визначають так: 1) на око, оглядаючи посіви перед збиранням урожаю (суб'єктивний метод); 2) вибірковим накладанням метрівок перед початком збирання врожаю (об'єктивний метод). При цьому метрівки (1 м2) відбирають механічно на всій площі посіву в шаховому порядку через заздалегідь встановлений інтервал, який визначають за формулою:
де I – інтервал між метрівками, м; - площа посіву, га; n – кількість метрівок.
Кількість метрівок встановлюють
за формулами потрібної
Фактичний (амбарний) урожай — це кількість фактично зібраної і оприбуткованої продукції окремих сільськогосподарських культур. Від урожаю на пні він відрізняється на величину втрат під час збирання і транспортування продукції.
Щоб мати відомості про ресурси продукції рослинництва, органи державної статистики визначають очікувані, попередні і кінцеві розміри валового збору сільськогосподарських культур.
Очікувані розміри урожаю визначають по зернових культурах соняшнику, цукрових буряках і картоплі на початку збирання урожаю. Для їх розрахунку використовують фактичні дані про розмір посівних площ, які беруть із заключного звіту про підсумки сівби під урожай поточного року, і дані очікуваної урожайності окремих культур, які визначають на підставі оперативного звіту про хід збирання урожаю. Множачи очікувану урожайність на посівну площу, дістають очікуваний валовий збір продукції основних сільськогосподарських культур.
Попередні розміри валового збору продукції обчислюють за даними звіту про збирання урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних. Валовий збір визначають для кожної культури як суму фактичного урожаю із зібраних площ і передбачуваного урожаю з незібраних на звітну дату площ.
Остаточні розміри валового
збору сільськогосподарських
Розміри валових зборів продукції у фермерських і особистих господарствах населення обчислюють за посівними площами сільськогосподарських культур, їх визначають щорічними вибірковими та періодичними (один раз у п'ять років) і суцільними спостереженнями за урожайністю, рівень якої встановлюють на підставі даних бюджетних обстежень цих господарств.
У процесі аналізу даних про урожай оцінюють рівень виконання планових завдань валового збору, досліджують виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва.[16]
Під час аналізу даних про урожай і урожайність оцінюють рівень виконання плану урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності і валового збору, а також вивчають вплив природнокліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва.
Щоб оцінити рівень виконання плану валового збору і урожайності, застосовують метод різниць та індексний метод. Метод різниць використовують при аналізі виконання плану по окремих сільськогосподарських культурах, індексний метод — при аналізі виконання плану по групі однорідних культур (зернових, овочевих, баштанних, кормових тощо).
Виконання плану валового
збору окремих культур
де П0 і П1 – планова і фактична посівні площі, У0 і У1 – планова і фактична урожайність.
На валовий збір окремої культури впливають посівна площа і урожайність. Щоб встановити вплив посівної площі на виконання плану валового збору, різницю між фактичною і плановою посівною площею множать на планову урожайність
(П1 – П0)У0. Для визначення впливу урожайності на виконання плану валового збору різницю між фактичною і плановою урожайністю множать на фактичну посівну площу (У1 – У0)П1.
3.3. Вплив факторів на валовий
збір цукрового буряку у
Культура |
2007р. |
2008р. |
Умовний валовий збір,ц |
Відхилення валового збору 2008р. від 2007р.,ц |
В тому числі за рахунок | |||||
Посівна площа, га |
Урожайність, ц/га |
Валовий збір, ц |
Посівна площа, га |
Урожайність, ц/га |
Валовий збір, ц |
Посівної площі |
урожайності | |||
П0 |
У0 |
У0П0 |
П1 |
У1 |
У1П1 |
У0П1 |
У1П1-У0П0 |
(П1-По)У0 |
(У1-У0)П1 | |
Цукровий буряк |
2432 |
319 |
775808 |
1906 |
309 |
588954 |
608014 |
-186854 |
-167794 |
-19060 |
З таблиці видно, що посівна площа цукрового буряку в 2008 році знизилася на 526 га. Урожайність – на 10 ц/га. Валовий збір – на186854 ц. Також можна сказати про зниження відхилення валового збору 2008 року від 2007 року за рахунок посівної площі та урожайності.
У нашому випадку, індекс валового збору цукрових буряків у Вовчанському районі Харківської області дорівнює:
Івз = Іу * Ірпп;
0,759=0,969*0,783.
Величини цих індексів характеризують відносну зміну валового збору як в цілому, так і за рахунок відповідних аналізованих факторів, а абсолютна зміна валового збору визначається як різниця чисельника і знаменника відповідного індексу.[4]
Обчислені індекси показують, що валовий збір цукрових буряків у звітному році зріс на 24,1%, у тому числі за рахунок зростання урожайності – на 3,1% і збільшення посівної площі під цукровими буряками – на 21,6%.
Для індексного аналізу важливим завданням є оцінка впливу структурних зрушень на зміну обсягів явищ і середніх рівнів якісних показників. Для цього аналізують явища, які складаються з відносно однорідних елементів і які можна підсумувати. Прикладом таких явищ є валовий збір і середня урожайність зернових, овочевих та кормових культурі загальний фонд заробітної плати і середній рівень оплати праці; загальні витрати і середня поживність кормів; загальний обсяг тракторних робіт і середній виробіток на один трактор; загальна сума витрат і середня собівартість одиниці продукції; загальні затрати праці і середня трудомісткість одиниці продукції тощо.
Валовий збір по групі однорідних культур або окремої культури по групі господарств можна записати у вигляді добутку врожайності і посівної площі.
3.2. Індексний аналіз валового збору цукрового буряку.
Показник |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
Валовий збір,тис.т |
571 |
587 |
504 |
520 |
781 |
691 |
760 |
1081 |
776 |
589 |
Урожайність,ц/га |
118 |
159 |
147 |
170 |
218 |
216 |
283 |
281 |
319 |
309 |
Посівна площа,тис.га |
4,8 |
3,7 |
3,4 |
3,1 |
3,6 |
3,2 |
2,7 |
3,8 |
2,4 |
1,9 |
За допомогою індексного аналізу валового збору цукрового буряку можна розглянути динаміку валового збору, урожайності, посівної площі протягом 1999-2008 рр.
4. Кореляційний аналіз
Кореляційний аналіз — це метод визначення і кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні явища і процеси.
Усі явища, що існують у природі
і суспільстві, перебувають у
взаємозалежності і взаємозумовленості.
Так, урожайність
За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два види зв'язку: функціональний (повний) і кореляційний (неповний або статистичний).
Функціональним називають такий зв'язок, при якому кожному значенню факторної ознаки (аргументу), що характеризує певне явище, в усіх випадках відповідає одне або кілька значень результативної ознаки (функції).
Досліджуючи взаємозалежність
масових соціально-економічних
На відміну від
За напрямом зв'язок між корелюючими величинами може бути прямим і оберненим. При прямому зв'язку зміна факторної ознаки зумовлює зміну результативної ознаки в тому самому напрямі (наприклад, зв'язок між внесенням добрив і урожайністю сільськогосподарських культур, рівнем годівлі і продуктивністю тварин, рівнем механізації виробничих процесів і продуктивністю праці).
Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується чи, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна зростає, то такий зв'язок називають оберненим (наприклад, зв'язок між урожайністю і собівартістю продукції, собівартістю продукції і рентабельністю виробництва, продуктивністю праці і собівартістю продукції).
За формою зв'язку розрізняють прямолінійні і криволінійні кореляційні залежності. Прямолінійний кореляційний зв'язок характеризується рівномірним зростанням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітично його визначають за рівнянням прямої лінії.
При криволінійному кореляційному зв'язку однаковим змінам середніх значень факторної ознаки відповідають різні зміни середніх значень результативної ознаки. Аналітично криволінійний зв'язок визначають за рівнянням кривої лінії.
Залежно від кількості
досліджуваних ознак
Визначення і кількісна оцінка
взаємозв’язку між двома статис
4.1Вихідні дані для кореляційного аналізу залежності урожайності цукрового буряку від внесення мінеральних добрив на 1 га посіву.
Роки |
Урожайність |
Внесено мінеральних добрив на 1га,т посівної площі |
n |
y |
x2 |
1999 |
118,0 |
5 |
2000 |
159,0 |
11 |
2001 |
147,0 |
6 |
2002 |
170,0 |
12 |
2003 |
218,0 |
14 |
2004 |
216,0 |
12 |
2005 |
283,0 |
14 |
2006 |
281,0 |
14 |
2007 |
319,0 |
16 |
2008 |
309,0 |
15 |
Можна зробити висновок про те, що урожайність залежить від внесення мінеральних добрив. У нашому випадку найбільше було внесено добрив у 2007 році, що свідчить найвища урожайність протягом 1999-2008 рр. У 1999 році мінеральних добрив було внесено найменше, відповідно і урожайність була найменшою – 118ц/га.
Парну кореляцію розраховано на персональному комп’ютері (ПК) за допомогою програми STATISTIKA: Multiple Regression (дод.1).
5. Шляхи
підвищення урожайності та
цукрових буряків
Головним завданням цукробурякової галузі України є забезпечення внутрішньої потреби держави цукром виключно за рахунок власного виробництва: нарощування його обсягів, збільшення експорту та повна відмова від ввезення тростинного цукру-сирцю для внутрішніх потреб. Тривала відсутність виваженої державної політики щодо ринкових перетворень і реформування галузі призвела до значного зменшення обсягів виробництва цукру. У 1999 році був прийнятий Закон України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", проте значних змін не відбулося, бо дії центральних органів виконавчої влади повільні й неадекватні змінам, які відбуваються в суспільстві та в міжнародних відносинах з питань цукру.
В таблиці 5.1 показано скільки цукрового буряку було вироблено, реалізовано, а також рівень товарності.
5.1. Тенденції зміни
посівних площ цукрового буряку
Показники |
2006 |
2007 |
2008 |
2008 в % до | |
2006 |
2007 | ||||
вироблено цукрового буряку |
1081,0 |
776,0 |
589,0 |
54,5 |
75,0 |
реалізовано |
500,0 |
748,0 |
454,0 |
90,8 |
60,7 |
рівень товарності |
216,2 |
103,7 |
129,7 |
60,0 |
125,1 |
Основним напрямком збільшення валових зборів цукрових буряків є підвищення їх урожайності. Так, необхідно зосередити вирощування цукрової сировини на бурякопридатних землях лісостепової зони з достатнім забезпеченням опадами у вегетаційному періоді. Решту завдань, пов'язаних з підвищенням урожайності, слід вирішувати за рахунок запровадження сучасних технологій, основними складовими яких є високоякісне насіння, система внесення повноцінних мінеральних добрив, застосування хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами, використання сучасних технічних засобів, зокрема сівалок точного висівання, обприскувачів, бурякозбиральних комбайнів.