Статистика виращивания зерна. 2

Зміст

Вступ ................................................................................................................   3

1. Економічна характеристика господарства  .................................................   7
2. Динаміка урожайності зернових культур  ...................................................  11
3. Аналіз розміру і структури посівних площ  ................................................  20
4. Індексний аналіз урожаю і урожайності  .....................................................  26
5. Кореляційний аналіз факторів, які впливають на урожайність зернових

     культур  ............................................................................................................  29

6. Економічна ефективність виробництва зернових культур  .......................  34

    Висновки та пропозиції  .................................................................................. 36

    Список  використання літературних джерел    ............................................  38

    Додатки

Вступ

Виробництво зерна –  основа розвитку сільського господарства. Зернові культури дають продукти харчування, сировину для багатьох галузей промисловості і концентровані корми для тваринництва.

Зернове виробництво є ключовою галуззю агропромислового комплексу України, де виробляється один з важливіших базових харчових продуктів гарантування продовольчої безпеки країни. У структурі посівних площ сільськогосподарських культур протягом тривалого історичного періоду зернові займають приблизно 50% , що свідчить про велике значення виробництва зерна для соціально - економічного розвитку держави.

Сучасні світові і вітчизняне зернові господарства забезпечують потребу населення в харчовому рослинному білку, а тваринництво в поживних концентрованих кормах. Значною мірою відбивається загальний стан сільськогосподарського виробництва, а також залежить економіка країни в цілому.

Зернова галузь традиційно була порівняно високорентабельною і забезпечувала більш як половину прибутку, що отримували господарства від реалізації рослинницької продукції, та таким чином компенсувала збитки від реалізації тваринницької продукції. Однак протягом останнього десятиліття ефективність товарного зерна як і інших видів сільськогосподарської продукції мала тенденцію до зниження. Спостерігалось підвищення собівартості зерна внаслідок зниження врожайності, зростання цін на матеріально-технічні ресурси для виробництва зерна, високої зношеності технічних засобів, відсутності відповідної бази для зберігання зерна в господарствах, високих кількісних і якісних втрат продукції . Рівень цін на продукцію не забезпечував відповідної рентабельності.

Нарощування обсягів виробництва зерна повинне  здійснюватися у напрямі поліпшення його якості. Удобрення полів, застосування системи заходів щодо захисту посівів, якісної доробки зерна після збирання та належного його збереження. На особливу увагу заслуговує виконання завдань щодо впровадження у виробництво високопродуктивних стійких проти несприятливих умов вирощування сортів сильної і твердої пшениці з вищим змістом і кращою якістю білка та клейковини. Необхідно посилювати вимоги до організації заготівлі та зберігання зерна особливо насіннєвого фонду.

В успішному розвитку рослинництва, в тому числі зернового господарства, важливу роль відіграє статистика. Завдання статистики рослинництва такі:

1) визначення розмірів земельного фонду і розподілу його по землевласниках, землекористувачах і видах угідь;

2. порівняльна оцінка якості земель;
3. облік розмірів посівних площ сільськогосподарських культур і їх 
   сортового складу;

4) визначення площ , валових зборів , урожайності культур;

5) встановлення обсягів, якості і економічної ефективності  впровадження агротехнічних заходів;

6) своєчасний   і   точний   облік   розмірів   урожаю   та   урожайності 
сільськогосподарських культур;

7) визначення втрат при збиранні і реалізації урожаю та можливостей їх ліквідації.

Метою даного курсового проекту є статистичний аналіз виробництва зерна на підставі  інформаційних даних відкритого акціонерного товариства „Колос” Вовчанського району Харківської області.

Дана робота повинна закріпити теоретичні знання зі статистики а також навчити на практиці збирати і обробляти необхідні статистичні матеріали. Застосовувати різноманітні методи статистики в економічному аналізі, виявляти не використані резерви та шляхи підвищення ефективності виробництва.

В процесі  виконання курсового проекту  будуть застосовані основні статистичні методи вивчення масових явищ:  статистичне спостереження, середні і відносні величини, ряди динаміки, індексний, кореляційний та графічний аналізи.

2. Економічна характеристика господарства

Відкрите акціонерне товариство „Колос” (далі ВАТ „ Колос”) розташоване в Вовчанському районі Харківської області.

Розташування та природно-кліматичні умови регіону сприятливі для розвитку ВАТ „Колос”.

Поверхня на даній  території – хвиляста лісова рівнина, розчленована ярами і балками. Пересічна температура січня близько -7,4 С ,липня - +21 С. Опадів близько 460 мм на рік. Район лежить в межах недостатньо вологої, теплої агро кліматичної зони. Серед грунтів переважають малогумусні та середньогумусні чорноземи звичайні.

Загальна земельна площа  даного господарства становить близько 2,5 тис. га, в тому числі сільськогосподарських угідь – 2464 га, з них ріллі – 1942га. Крім того на території ВАТ „Колос” знаходяться ліси і водоймища. Розміри підприємства охарактеризуємо системою показників, які наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка показників розміру ВАТ „Колос” Вовчанського району

 Харківської  області

Дані таблиці 2.1 показують, що на протязі 2004-2006 р. показники валової та товарної продукції зменшились відповідно на 5,3 та 26,7%. В 2006 р. посівні площі основних товарних культур порівняно з 2004 р. зменшились на 185 га, або на 12,9%. За рахунок галузі рослинництва рівень рентабельності господарства в цілому збільшився на 1,15%. Проте галузь тваринництва залишається збитковою (порівняно з 2004 р. збитковість в 2006 р. зросла на 29%).

Рентабельність – важливий якісний  показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Він характеризує прибутковість підприємства, окремих його галузей або видів продукції. Чим вищий рівень рентабельності, тим ефективніше виробництво.

Для характеристики процесу  інтенсифікації сільськогосподарського виробництва використовують систему показників, які поділяють на дві групи:

1. показники рівня інтенсифікації;
2. показники економічної ефективності інтенсифікації.

Оскільки сільськогосподарське виробництво здійснюється на землі, яка може бути використана більш або менш ефективніше, то усі показники, що показують процес інтенсифікації в цілому по сільському господарству, обліковують з розрахунку на одиницю земельної площі.

Для характеристики рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва в товаристві „Колос” необхідно обчислити показники, що наведені в таблиці 2.2.

              Таблиця 2.2

Показники рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва

Майже всі  розраховані в таблиці 2.2 показники свідчать про значне зниження рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва в акціонерному товаристві „Колос” за останні три роки.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується співвідношенням результатів з витратами і виробничими ресурсами. Рівень економічної ефективності виробництва виражають через вихід валової і чистої продукції на одиницю сукупних затрат живої і уречевленої праці у трудовому або вартісному виразі.

Для характеристики результатів інтенсифікації виробництва необхідно обчислити показники, що наведені в таблиці 2.3. Аналізуючи розраховані показники економічної ефективності інтенсифікації аграрного виробництва в товаристві „Колос” за період з 2004р. по 2006р., слід відмітити поступове збільшення виробництва продукції як на одиницю площі ( в два рази), одиницю

       Таблиця 2.3

Показники економічної  ефективності інтенсифікації

 сільськогосподарського  виробництва

фондів ( в три рази), так і на одного середньорічного  працівника ( в 1,5 рази ), крім виробництва  молока, яке в 2006р. знизилось в порівнянні з 2005р. більш ніж в три рази, середньорічний надій молока в 2006р.  становив 800 кг, тоді як два роки тому від однієї корови отримували в середньому за рік по 1193 кг. В цілому ж по господарству рівень рентабельності виробництва збільшився за досліджуваний період в два рази: з 1,1%  в 2004р. до 2,25%  в 2006р., що свідчить про   покращення ефективності сільськогосподарського виробництва в ВАТ „Колос” та подальші перспективи економічного розвитку господарства.   

3. Динаміка  урожайності зернових культур

Урожай і  урожайність — найважливіші результативні  показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та господарств.

Під урожаєм у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожай і валовий збір - поняття тотожні, однозначні. Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Урожайність культур, вирощуваних у відкритому грунті, визначають з розрахунку на 1 га, а у закритому грунті - на 1м².

Урожай є  результатом складного процесу  вирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний, біологічний і природний процеси відтворення. Для його характеристики використовують систему показників: видовий урожай,  урожай на пні перед початком своєчасного збирання (біологічний) і фактичний урожай.

Фактичний урожай зернових культур обчислюють в початково-оприбуткованій (бункерній) масі і масі після доробки, тобто очищення і сушіння.

Закономірності  розвитку урожайності зернових культур  у часі проаналізуємо за допомогою рядів динаміки.

Процес розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні величини які характеризують стан і зміну явищ у часі, - рядами динаміки. Побудова і аналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірності розвитку явищ і виразити їх у цифрах. Динамічний ряд є основою аналізу і прогнозування соціально-економічного розвитку. Обов'язковими елементами рядів динаміки є моменти або періоди часу (певне число місяця, день, місяць, рік і т. ін.), до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, що характеризують розмір явища. Рівні ряду динаміки виражають абсолютними, відносними і середніми величинами ( таблиця 3.1).

Щоб докладно проаналізувати характер розвитку суспільно-економічних явищ, використовують такі показники: абсолютний приріст, темпи зростання і приросту. Ці показники визначають порівнянням рівнів ряду динаміки. При цьому рівень, який порівнюють поточним, а рівень з яким порівнюють , базисним. Крім того, розрізняють початковий рівень, за який приймають величину першого члену ряду, кінцевий рівень, який є величиною останнього члену ряду, і середній рівень - середню величину з усіх рівнів ряду динаміки.  Абсолютний приріст (А) визначають як різницю між поточним ( ) і попереднім ( ) або початковим ( ) рівнями ряду динаміки. Він може бути додатною або від'ємною величиною. Якщо рівні динаміки зменшуватимуться, то буде не абсолютний приріст, а абсолютне зниження. Розмір абсолютного зниження записується із знаком мінус.

Абсолютний  приріст показує, на скільки одиниць збільшився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період. Його виражають у тих самих одиницях вимірювання, що й рівні ряду динаміки.

Абсолютний приріст  називають ланцюговим якщо кожний рівень ряду динаміки порівнюються з попереднім рівнем :

                                           Ал = yі – yі – 1.    

  Якщо всі рівні ряду порівнюються з початковим, який є постійною базою порівняння , такий абсолютний приріст називають базисним :

                                         Ао = Аі – yо.

Темп зростання (К) - це відношення поточного рівня ряду динаміки (у1) до попереднього (уі-1) або початкового рівня (уо). Він може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний рівень з попереднім:

                                          Кл  = уі : уі-1

і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим:

                                                     Ко = у1 : уо.

Темп зростання  виражають у процентах або  у вигляді коефіцієнта. Якщо темп зростання більший за одиницю або 100%, то це свідчать про зростання досліджуваного явища, а якщо менший за одиницю чи 100%, то це означає зниження суспільного явища.

Темп приросту (Т) показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним рівнем.

Його обчислюють як відношення абсолютного приросту (Аі)  до попереднього (уі-1) або початкового рівня (уо). Якщо за базу порівняння беруть попередній рівень, то ланцюговий темп приросту визначають за формулою:

.

Якщо за базу порівняння беруть початковий рівень, формула для обчислення базисного темпу приросту матиме такий вигляд:

.

Темп приросту (зниження) можна визначити віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100% :

                                              Т  =  К 100 – 100 .

Обчислення абсолютного  приросту, темпів зростання і приросту наведено в таблиці 3.1.

Дані цієї таблиці  показують, що урожайність зернових культур у ВАТ „Колос” за період 1999 – 2006 рр. під впливом багатьох факторів помітно коливалась. Найвищою за досліджувані вісім років вона була у 2006р. (26,4 ц/га), найнижчою – у 2004 р. (14,1 ц/га), порівняно з базовим 1999р. урожайність зросла на 11,8 ц. Особливо високі темпи зростання урожайності спостерігаються в останні два роки. Абсолютне значення 1% приросту збільшилося з 0,146 ц/га в 1999р. до 0,263 ц/га у 2006р.

Для узагальнення характеристики динаміки урожайності зернових культур в ВАТ „Колос” за 1999-2006рр. визначимо середньорічні темпи зростання і приросту. Середнє значення урожайності за 8 років дорівнює 19,9 ц/га.

 Середньорічний коефіцієнт зростання ( К) обчислюють за формулою:

, або          

  Таблиця 3.1

Показники динамічного  ряду урожайності зернових культур

Середньорічний темп приросту у нашому випадку дорівнює:

                     Кпр = К – 100 %  = 108,8 – 100 = 8,8 % ,

тобто, урожайність зернових культур в ВАТ „Колос” за 1999-2006рр. збільшувалася в середньому за рік в 1,088 раза, або на 8,8 %  

Рівні ряду динаміки формуються як під впливом сільськогосподарського виробництва, так і під впливом випадкових причин окремих періодів. Так, урожайність зернових культур залежить, з одного боку, від рівня організаційно - господарської діяльності підприємства, а з другого - від природно - кліматичних умов.

Важливим завданням  статистичного аналізу рядів  динаміки є кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічного явища. Для цього статистика використовує такі способи: укрупнення періодів, спосіб ковзної середньої, вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання, а також спосіб найменших квадратів.

Найпростішим  способом виявлення основної тенденції  розвитку є укрупнення періодів. Суть його в тому, що один інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами. Об'єднані періоди мають бути якісно однорідними щодо факторів, що визначають загальну тенденцію, і досить тривалими, щоб запобігти випадковим коливанням досліджуваних ознак.

Різновидом  укрупнення періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої. Суть цього способу в тому, при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваючи період на одну дату.

Визначаючи  ковзну середню, спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню,  і т. д.

Застосовуючи спосіб ковзної середньої, інтервали для її обчислення доцільно встановлювати з непарної кількості рівнів. Якщо період включатиме парну кількість рівнів, то обчислені середні слід відносити до середини періодів між двома рівнями ряду.

Результати визначення середньої урожайності зернових культур способом укрупнення періодів і способом ковзної наведені в таблиці 3.2.

                                                                                                                                 Таблиця  3.2

Згладжування динамічного ряду урожайності зернових культур

за допомогою багаторічної середньої і середньої ковзної

Дані таблиці 3.2 показують, що урожайність зернових культур під впливом метеорологічних умов в окремі роки помітно коливається. Об’єднання років у чотирирічні періоди дає змогу вирівняти метеорологічні умови і виявити тенденцію поступового зростання урожайності зернових культур в товаристві „Колос” за останні вісім років.

Найбільш досконалим способом виявлення закономірності розвитку є аналітичне вирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання та способом найменших квадратів.

Порядок вирівнювання по середньому абсолютному приросту і  середньому коефіцієнту зростання  розглянемо на прикладі даних таблиці 3.3.

                                                                                                                      Таблиця 3.3

Вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур

за середнім  абсолютним приростом і темпом зростання