Статистияний облік

Зміст

Вступ.........................................................................................................................3

1. Теоретичні основи статистичного вивчення культури та мистецтва.............4

1.1.Загальні положення статистики культура та мистецтво України.................4

1.2. Інструменти статистики культури  та мистецтва...........................................5

1.3.Форми статистичної звітності установ культури та мистецтв......................6

2.Статистика культури та мистецтва України....................................................10

2.1.Статистична оцінка діяльності показників закладів культури та мисте-цтва..........................................................................................................................10

2.2.Статистичні показники діяльності культури................................................13

2.3. Статистичні показники діяльності  мистецтва ............................................15

3. Практична частина............................................................................................18

Висновок ................................................................................................................40

Список використаної літератури..........................................................................41

Додатки...................................................................................................................42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Діяльність у сфері  культури та мистецтва охоплює сферу  виробництва, збереження національного культурного надбання, розподілу та споживання населенням духовних цінностей. Існує розгалужена мережа спеціалізованих організацій та установ, призначених для здійснення діяльності в галузі культури і мистецтва: музеї, театри, бібліотеки, клуби і т.д., а також персонал, що професійно займається цією діяльністю.

Завдання статистики культури та мистецтва полягають  у спостереженні за діяльністю організацій  та установ культури, з одного боку, і долученням (участю) населення  до тих чи інших видів культурної діяльності, з іншого.

Статистика культури і мистецтва як галузь соціальної статистики відображає діяльність в  галузі культури і мистецтва, що піддається кількісному аналізу.

Метою даної курсової роботи є аналіз основних показників в галузі культури та мистецтва. Найважливішими показниками при даному аналізі є показники діяльності установ культури і мистецтва, показники матеріально-технічної бази закладів культури, їх формування, а також участь населення в культурних заходах.

Завданнями при написанні курсової роботи є:

1) вивчити літературу (підручники, статистичні збірники  та інше) з розглянутої проблеми;

2) вивчити структуру  закладів культури і мистецтва;

3) розглянути та проаналізувати  динаміку числа бібліотек;

4) провести угруповання  установ культурно - дозвільного типу;

5) виконати кореляційно  - регресійний аналіз.

У даній роботі представлений  статистичний аналіз діяльності культури та мистецтва по Україні.

 

 

 

 

1. 1. Теоретичні основи статистичного вивчення культурыта мистецтва

1.1.Загальні положення статистики культура та мистецтво України.

Упродовж останніх років  роль культури в процесі розвитку стала однією з важливих політичних проблем. Для розроблення конструктивної політики галузі та забезпечення можливості оцінки наслідків її впровадження необхідна відповідна інформація. З цією метою Інститутом статистики ЮНЕСКО розроблено концептуальну основу системи статистики культури, яка охоплює повний спектр культурної творчості, незалежно від конкретного

соціально-економічного способу його реалізації. Зазначена концептуальна база та методологія адаптовані відповідно до національного законодавства про культуру та використані для підготовки цих методологічних положень.

Діяльність, яка регулюється  національним законодавством про культуру, відповідає галузям культури, які визначаються в рамках міжнародного стандарту системи статистики культури. Галузі культури утворюють комплекс, пов'язаних з культурою видів економічної діяльності, які згруповані в такому порядку:

- культурна та природна  спадщина;

- вистави та святкування;

- книги та преса;

- бібліотечна справа;

- аудіовізуальні та  інтерактивні засоби.

Це мінімальний комплекс культурної діяльності, стосовно якої забезпечується збирання й узагальнення співставних статистичних показників, що дозволяє визначити параметри охоплення галузі культури та отримати уявлення про її структуру.

До складу галузі культурної та природної спадщини включається діяльність музеїв, включаючи території археологічних розкопок і пам'яток.

Вистави та святкування - включають всі види культурних заходів, що їх

проводять виконавці. Виконавські  мистецтва - включають таку професійну діяльність, як театральна (включаючи лялькові театри), танцювальна, оперна.

Категорія книги та преса  включає всі види друкованих видань: книги, газети, періодичні видання.

Бібліотечна справа забезпечує створення, збереження та доступ до фонду відомостей, що забезпечують певні інформаційні потреби –дослідницькі, освітні, культурні та дозвільні.

 Основними елементами галузі аудіовізуальних та інтерактивних засобів є передачі на радіо та телебаченні.

Крім того, окремою  складовою статистики культури є  виробництво фільмів.

Особливою складовою  у статистиці культури є мова. Мова виступає одним із засобів передачі поточних послуг культури та культурної спадщини, засобом сприйняття та розуміння оточуючого світу, суспільного та природного середовища існування цієї групи. Тому велика увага в рамках статистики культури приділяється отриманню даних про мови, які використовуються при виробництві продукції у галузі культури. Насамперед такі дані забезпечують відомості щодо доступності матеріалів на національній мові, передачі мови з покоління в покоління та змін у сферах

застосування мови.

 

1.2. Інструменти  статистики культури та мистецтва

Класифікації. Статистика культури в статистичній діяльності розглядається з точки зору двох складових – вимірювання соціальних параметрів і вимірювання економічних параметрів у сфері культури. Для характеристики соціальних параметрів статистично вивчаються показники наявності (мережі) закладів, які надають послуги в галузі культури. До показників, що характеризують соціальні параметри, відносяться також показники охоплення (залучення) населення до окремих видів послуг культури або забезпечення певними видами послуг сфери культури. При збиранні і опрацюванні даних щодо соціальних характеристик у сфері культури на заміну стандартних класифікацій використовуються системи визначень і понять, які відповідають національним законодавствам про культуру .

Для визначення та групування закладів культури за видом діяльності та

як одиниць статистичних спостережень використовується поняття  виду економічної діяльності. Код виду економічної діяльності є одним з основних показників стратифікації сукупності для організації суцільних або вибіркових

обстежень. На основі визначення виду економічної діяльності здійснюється

облік закладів культури в Реєстрі статистичних одиниць (РСО). Для групування закладів культури за видами економічної діяльності використовується Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД).

У процесі виробництва  та поширення даних зі статистики культури та мистецтва щодо економічних характеристик галузі використовуються міжнародні класифікації. В основному ці класифікації є комплексними системами, в рамках яких можливо збирати й узагальнювати дані у форматі, призначеному для економічного аналізу. З цією метою в Україні використовуються національні класифікації, гармонізовані з міжнародними. Хоча ці інструменти для збирання даних не призначені спеціально для збирання інформації зі статистики культури та мистецтва, вони дозволяють аналізувати відібрані види культурної сфери та пов'язаних із нею галузей.

Реєстри. Для формування сукупностей одиниць для організації державних статистичних спостережень зі статистики культури та мистецтва використовуються записи РСО і адміністративний реєстр Федерації виставкової діяльності України. Формування сукупностей одиниць здійснюється на рівні Державного комітету статистики України за встановленими критеріями для відбору.

1.3. Форми статистичної звітності установ культури та мистецтва

У зв'язку зі зміною функцій  органів культури на місцях, значним  скороченням асигнувань на їх утримання, процесом роздержавлення кінопрокату, телебачення, радіо, під впливом  інших факторів виникли проблеми з повнотою збору інформації.

Місцеві статистичні органи мають  у своєму розпорядженні вкрай  обмежене колом показників за статистикою  культури, отримуючи їх в основному  за разовими запитами.

Державні статистичні  спостереження зі статистики культури

охоплюють такі напрями:

1. Діяльність музеїв – державне статистичне спостереження за формою № 8-нк (річна) "Звіт про діяльність музею". Мета спостереження – збирання, розроблення, узагальнення та поширення даних щодо мережі та результатів діяльності музеїв.

2. Діяльність театрів – державне статистичне спостереження за формою № 9-нк (річна) "Звіт про діяльність театру". Мета спостереження –збирання, розроблення, узагальнення та поширення даних щодо мережі та результатів діяльності театрів.

3. Діяльність концертних організацій,  професійних творчих колективів – державне статистичне спостереження за формою № 12-нк (річна) "Звіт про діяльність концертної організації, професійного творчого колективу". Мета спостереження – збирання, розроблення, узагальнення та поширення даних щодо діяльності концертних організацій, професійного творчого колективу.

4. Виставкова діяльність  – державне статистичне спостереження  за формою № 1-виставки (річна) "Звіт про виставкову діяльність". Мета спостереження – збирання, розроблення, узагальнення та поширення даних про виставкову діяльність в Україні.

Бланки форм державних статистичних спостережень затверджуються наказами Державного комітету статистики України. Інструкції про порядок заповнення форм державних статистичних спостережень затверджуються наказами Державного комітету статистики України та проходять процедуру державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Інструментарій для  проведення державних статистичних спостережень

зі статистики культури розміщено на веб-сайті Державного комітету статистики України. Терміни проведення державних статистичних спостережень визначаються щорічними планами державних статистичних спостережень, що затверджуються нормативними актами Кабінету Міністрів

України.

Метаописи державних  статистичних спостережень зі статистики культури для користувачів даних також розміщено на веб-сайті Державного комітету статистики України.

Звіти подаються на паперових носіях органу державної статистики за місцезнаходженням респондентів у термін, визначений на бланку форми. Якщо респонденти подають зазначені форми як електронні звіти, вони здійснюють їх подання органам державної статистики відповідно до встановленого порядку.

Під час отримання  від респондента зазначених форм державних статистичних спостережень органи державної статистики здійснюють попередню візуальну перевірку звіту, після чого уводять звіт до відповідного

комплексу електронної  обробки статистичної інформації, за допомогою якого проводять арифметичний та логічний аналіз як первинних, так і зведених даних, та передають опрацьовану інформацію на вищий рівень розробки.

Результати державних  статистичних спостережень зі статистики

культури за формами  №№ 8-нк; 9-нк; 12-нк та 1-виставки формують у таких

обсягах та розрізах:

– на регіональному рівні: зведена інформація по всіх показниках, включених до відповідної форми звітності за видами закладів культури, видами їх діяльності, їх статусом, за регіоном у цілому й у розрізі районів. До показників відносяться такі: кількість театрів, кількість місць для глядачів, кількість глядачів, кількість вистав, кількість концертів, кількість працівників закладів культури, мови роботи, кількість музейних предметів, типи музейних предметів, кількість виставкових заходів, тривалість виставкових заходів, країни, на території яких проходили виставкові заходи.

– на державному рівні: зведена інформація по всіх показниках, включених до відповідної форми звітності за видами закладів культури, видами їх діяльності, їх статусом, по країні у цілому й у розрізі регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь). До показників відносяться такі: кількість театрів, кількість місць для глядачів, кількість глядачів, кількість вистав, кількість концертів, кількість працівників закладів культури, мови роботи, кількість музейних предметів, типи музейних предметів, кількість виставкових заходів, тривалість виставкових заходів, країни, на території яких проходили виставкові заходи. За результатами розробки даних за формами державних статистичних спостережень зі статистики культури створюють архів та часові ряди даних з метою їх збереження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Статистика  культури та мистецтва України

2.1.Статистична  оцінка діяльності показників  закладів культури та мистецтва 

Для вимірювання показників культурної діяльності в даний час  широко використовуються статистичні характеристики видів культурної діяльності, її кількісних параметрів, матеріально-технічної бази закладів культури, їх фінансування, а також участі населення в культурних заходах. Конкретний набір статистичних показників залежить від досліджуваного виду культурної діяльності. Наприклад, збереження та розвиток культурної спадщини, будівель і споруд культури охоплює збереження та функціонування бібліотек, музеїв, художніх галерей, історичних пам'яток та історичних місць, архівів, а також мов, ритуалів та інших спеціальних форм культурної спадщини.

Галузева звітність  про діяльність музеїв усіх видів (природознавчих, технічних, історичних, етнографічних, меморіальних та ін), яких в Україні  в даний час налічується більше 500, містить статистичні характеристики їх фондів (число і види експонатів, у тому числі основного фонду, з них експонувалися у звітному періоді), площі (загальною і відведеної під експозиції, тимчасові виставки, зберігання фондів і інш.), а також показники науково-просвітницької діяльності (число індивідуальних відвідувань, число екскурсій і лекцій) і виставкової роботи (число найменувань виставок, діяли в музеях і поза них, число предметів основного фонду, що експонувалися на виставках і т.д.). У звітності є відомості про чисельність і професійному рівні персоналу музеїв, джерелах і основних напрямках використання фінансових засобів.

По нерухомих пам'ятках  історії та культури збираються відомості  про їх кількість і видах (пам'ятники археології, історії, містобудування і  т.д.), джерелах і освоєнні коштів, виділених на ремонтно-реставраційні роботи, загальній кількості реставруються і зданих після реставрації об'єктів.

Діяльність масових  та універсальних бібліотек, число  яких становить близько 19 тис., оцінюється показниками їх загального числа, обсягу бібліотечного фонду, числа читачів і книговидачі, чисельності бібліотечних працівників, надходження і використання фінансових коштів. Що стосується статистичних характеристик матеріальної бази бібліотек, постачання їх сучасними технічними засобами, а також більш детальних відомостей про бібліотечної діяльності, то вони виходять, як про це свідчить вітчизняна практика, на основі спеціальних вибіркових обстежень.

Сценічне та драматичне мистецтво представлено в статистиці відомостями про діяльність театрів, концертних організацій, цирків, про число відповідних культурно-просвітніх установ і організацій, кількості уявлень і їх видів (вечірні, ранкові спектаклі, філармонічні та естрадні концерти, вистави для дітей та ін) , зокрема глядачів і сумі зборів.

Вітчизняна статистика культури та мистецтва включає в  себе також характеристики діяльності дитячих музичних, художніх, хореографічних шкіл та шкіл мистецтв, які збираються, як правило, один раз на п'ять років  на початок навчального року (кількість шкіл, учнівських місць та учнів, у тому числі по випускним класам та відділенням, чисельності викладачів і рівні їхньої кваліфікації).

До установам, що надають  культурно-просвітницькі послуги, відносяться  і зоопарки (зоосади). Їх діяльність в статистиці культури характеризується показниками загальної площі, в тому числі для тварин, кількості заходів просвітницького характеру, чисельності та видами тварин, а також чисельності відвідувачів.

Діяльність у сфері  виробництва і розповсюдження кінопродукції  представлена ​​в статистиці культури і мистецтва даними про виробництво фільмів та іншої кінопродукції (кількість найменувань, запуску та випуску з виробництва, відпускна вартість і т.д.); а також про кількість глядачів, що переглянули художні фільми нових назв, і валовому зборі.

Аналіз культурної діяльності в країні буде неповним без характеристик  роботи установ клубного типу і парків культури і відпочинку, які проводять  велику кількість заходів культурно-дозвільного  та культурно-оздоровчого характеру. У статистичній звітності цих установ містяться відомості про їх кількість, зокрема посадочних місць, глядачів і лекційних залах, зокрема і кількості дозвільних об'єктів в парках культури і відпочинку; числі аматорських об'єднань та гуртків та інших формувань клубного типу; кількості культурно-дозвільних та фізкультурно-оздоровчих заходів та чисельності осіб, які брали в них участь.

Для вимірювання друкованого  потенціалу країни використовуються відомості  про видавничу діяльність, такі як випуск (число друкованих одиниць, книг, брошур, журналів та інших періодичних видань); їх тиражі, в тому числі за тематичними розділами (технічна, природничо-наукова, політична і соціально-економічна література ; література для дітей, художня тощо); число видань газет, їх річний і разовий тираж; кількість видань на окремих мовах народів країни і т.д.

У зв'язку з тим, що зміст  духовних цінностей, культурних заході має оціночний характер, відсутні надійні статистичні індикатори, що відображають ефективність культурної діяльності в частині споживання населенням послуг культури і мистецтва.

У зв'язку з цим при  аналізі найбільш часто використовуються дані про регулярність участі населення  в різних видах культурної діяльності, сукупних витратах вільного часу на відвідування культурно-просвітницьких заходів. Такі відомості збираються при соціологічних обстеженнях вільного часу населення. Для вивчення використовуються також дані про витрати на ці цілі коштів споживчого бюджету домашнього господарства (сім'ї). При аналізі доступності тих чи культурних послуг використовуються також дані статистики споживчих цін. У перелік послуг-представників, ціни і тарифи на які підлягають систематичному спостереженню і реєстрації, включені вартість квитка на художній фільм в кінотеатрі або клубі, ціна квитка на виставу драматичного театру і вистави в цирку, а також ціна на відвідування музею.

 

2.2.Статистичні  показники діяльності культури

До діяльності в області  поширення культури відноситься  діяльність Палаців і Будинків культури, Будинків архітекторів, акторів, лікарів, журналістів, літераторів, композиторів, вчених, народної творчості, учителів, екскурсійних бюро, планетаріїв, парків культури та інших установ.

Державна статистика враховує загальне число клубних  уcтанов і їх поширення по відомчій приналежності, що знаходяться в розпорядженні Міністерства культури України, профспілкових організацій. Статистика оперує даними про кількість учасників художньої самодіяльності; числі гуртків самодіяльної художньої творчості, з яких виділяються драматичні, музичні та хореографічні; чисельності платних культурно-просвітніх працівників і кількості місць у глядачів і лекційних залах. До показників клубної діяльності відносяться: число гуртків, секцій; середнє число учасників в одному гуртку, секції. Виділяються показники дитячих секцій, гуртків.

Показники культурної сфери  характеризують поведінку людей. До них відносяться показники поширеності  того чи іншого виду діяльності і показники  інтенсивності діяльності. Остання  група показників включає: середню  частоту відвідування закладів культури за місяць, квартал, рік; розподіл осіб за частотою відвідування установ культури; відсоток відвідують не рідше разу на місяць, квартал, півроку, рік. Розглянемо показники музейного обслуговування населення. До музеям відносяться науково-дослідні та культурно-просвітні установи, що здійснюють комплектування, облік, зберігання, дослідження та популяризацію пам'яток історії і культури, природних об'єктів. Музеї підрозділяються територіально (республіканські, обласні, крайові, районні, міські, сільські) і по профільним типам: історичні, художні, літературні, природничі, технічні, архітектурні, комплексні (краєзнавчі), музеї-заповідники, галузеві та інші / 3, с.419 /. 

Статистичними показниками діяльності музеїв є:      

1) число одиниць зберігання основного музейного фонду з розподілом їх за видами;      

2) число експонатів  в експозиціях;      

3) чисельність відвідувачів;

      4) кількість виставок;

      5) показники кадрового складу працівників музею;

      6) розмір музейних площ, у тому числі зайнятих під екс ¬ позиціями;

      7) надходження і використання нових надходжень.

Музейні експозиції розподіляються за наступними тематиками: мистецтвознавчі, історичні та археологічні, краєзнавчі, природничі, комплексні, галузеві та інші.

На основі статистичної звітності музеїв фіксується склад  музейних колекцій, оцінюється частка демонстрованих на виставках експонатів, частка музейних площ, зайнята під експозиціями.

¬ Одним з підходів до аналізу даних, що відображають діяльність музеїв, є побудова соціально-економічної нормалі, яка дозволяє перейти до наступної індексного системі, характеризують розкладання валового (чистого) доходу музею на наступні фактори / 3, с. 422 /:           

D = П * T * dн * М * Е  * У (1) 

де Г - чисельність  працівників на 1000 відвідувань;

dH - частка науковців  та екскурсоводів в чисельності працівників;

М - площа музею, зайнята  під експозиціями в середньому на одного наукового співробітника та екскурсовода;

Е - число експонувалися  експонатів в середньому на одиницю  площі музею, зайнятої під експозиціями;

У - питома валовий (чистий) дохід в середньому на 1000 експонатів.

До «ненав'язливих» методів вимірювання інтересу відвідувачів до музейних експонатів також відноситься фіксація різного ступеня стоптаності в різних залах музею. Державна статистика, яка збирає регулярну звітність музеїв, має інформацію про кількість та структуру експонатів основного фонду, про частку демонструвалися експонатів, про обсяг і структуру реставраційних робіт, про число виставок, проведених протягом року. Розвиток музеїв різних видів та їх відвідуваність можна вивчати шляхом порівняння значень коефіцієнтів нерівномірності розподілів Кнр запропонованим професором С. В. Курішевой / 2, с. 340 /:

Кнр = (2)

де до - загальна кількість  груп;          

l - число домінантних  груп, які включають понад 60% обсягів  по ¬ ма сукупності;      

Wj - фактичне значення  частоти j-ї групи;       

р - значення частоти при. умови рівномірного розподілу,           

р = l / k (3)

 

2.3. Статистичні  показники діяльності мистецтва 

Статистичні показники  відображають діяльність театрів, з  яких виділяються театри опери та балету, драми і комедії, музичні (дитячі та юного глядача), а також діяльність концертних організацій та самостійних музичних колективів і діяльність кінотеатрів.

Показники діяльності театрів враховують:       

1) число театрів за жанрами  на кінець року;      

2) кількість вистав та їх відвідуваність;       

3) число місць у глядацьких  залах і їх наповнюваність  на ранкових і вечірніх виставах.

Професійний театр має  у своєму складі творчий колектив театрального мистецтва (професійну трупу  акторів), який є юридичною особою. У статистиці виокремлюють наступні види театрів: опери та балету, музичні, драматичні, музично-драматичні, дитячі та юного глядача. До показників діяльності театрів відносяться: число театрів за жанрами на кінець року, кількість вистав та глядачів, матеріально-технічна база, сума зборів, комерційна місткість залу для глядачів. Розрізняють показники загальної і комерційної місткості залу для глядачів. Комерційна - характеризується числом місць, на які поступили в продаж білети (за винятком службових місць). До розрахункових показників в статистиці мистецтва відносяться: відвідуваність і наповнюваність. Відвідуваність - показник чисельності глядачів. Вимірюється чисельністю глядачів, яка визначається за кількістю проданих квитків, і обчислюється по кожній виставці, кіносеансу, концерту, в цілому по видовищному підприємству або їх групі в абсолютному і відносному вираженні (на 1000 чоловік населення, що проживають на даній території).

Наповнюваність глядацького залу театру розраховується діленням відвідуваності видовищного закладу (середнє число глядачів на одному спектаклі) на загальну пропускну здатність (загальну наповнюваність) і виражається у відсотках / 2, с.343 /:

НЗ = (П / ПС) * 100% (4) 

де П - відвідуваність зорового установи (середнє число  глядачів на одному спектаклі);

    ПС - пропускна здатність зорового залу (число місць).

В Україні число професійних театрів за 1990-2011 рр.. зросла, однак їх відвідуваність продовжує знижуватися.

Статистика концертних організацій охоплює філармонії, гастрольно-концертні та концертно-естрадні об'єднання, самостійні музичні колективи. Враховуються число організацій  і колективів, число слухачів і доходи, отримані від концертної діяльності. Найбільш доступним для населення видом мистецтва є кіно-і відео продукція.

Показ кінофільмів здійснюється в кінотеатрах. Кіноустановки підрозділяються на стаціонарні, апаратура яких змонтована в спеціально обладнаному приміщенні кінотеатру, клубу, і пересувні, апаратура яких встановлюється на час показу кінофільму. Кіноустановки, що демонструють фільми з продажем квитків глядачам, представляють статистичну звітність за такими показниками: кількість проведених кіносеансів для дорослих і дітей; кількість глядачів і валовий збір коштів, число днів роботи і простоїв кіноустановки і причини останніх.

Кіностудії та студії звукозапису представлені статистичними показниками, що характеризують випуск кінофільмів: випуск повнометражних і короткометражних фільмів з різною тривалістю показу. Повнометражні кінофільми підрозділяються на художні, документальні та науково-популярні. Короткометражні кінофільми підрозділяються на художні та мультиплікаційні (включаючи телевізійні), документальні, науково-технічні і навчальні.

Кіномистецтво включає  різноманітну систему установ, що охоплюють  весь процес виробництва і розподілу (копіювання і прокату) відео-та кінофільмів, а також кінотеатри і кіноустановки, що здійснюють показ відео-та кінопродукції населенню. В даний час забезпеченість населення кіноустановками в державної і відомчої статистики характеризується наступними показниками / 2, с. 345 /:

1) відношенням числа кіноустановок до чисельності населення;

2) числом місць у кінотеатрах на 10000 чоловік населення;

3) числом відвідувань кіносеансів на одного жителя або на 100 жителів.

Показники кількості  та відвідування, забезпечення закладів культури та мистецтва наведено у додатках 1, 2 та 3.