Страховий ринок України. 2

Курсовая робота

на тему: «Страховий ринок  України»

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….....3

1.Економічна необхідність та сутність страхового ринку………………………..6

2.Аналіз сучасного стану  страхового ринку України……………………………11

3.Напрями підвищення ефективності  страхової діяльності в ринковому  середовищі…………………………………………..……………………………....22

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….…..27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...30

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..………32

ВСТУП

З набуттям Україною незалежності економічні й соціальні перетворення, що відбуваються, зумовили необхідність побудови адекватної системи страхування, яка б стала надійним захистом для юридичних і фізичних осіб від матеріальних втрат, спричинених  стихійним лихом, нещасним випадком чи іншими ризиковими обставинами.

У країнах із ринковою економікою система страхування сприяє економічній  стабільності, зміцненню фінансової системи, активізації інвестиційних  процесів і розв'язанню соціальних проблем.

Страхування як об'єктивно  необхідний атрибут ринкової економіки  забезпечує надійні гарантії відновлення  порушених майнових прав та інтересів  у випадках втрат, заподіяних вогнем, стихійними лихами, техногенними аваріями, транспортними аваріями та іншими не передбачуваними обставинами. У  той же час страхування не лише звільняє державу від витрат на відшкодування  збитків при появі страхових  подій, а й суттєво впливає  на зміцнення фінансів держави, є  ефективною формою накопичення коштів громадян і значним стабільним джерелом довгострокових інвестицій.

Незважаючи на труднощі становлення  національного страхового ринку, обсяги страхових операцій помітно зростають. Це зумовлено тим, що в неринкових умовах господарювання відшкодування  збитків, в основному, здійснювалося  державою за рахунок коштів бюджету. Реалізація в Україні програми приватизації об'єктів державної власності  зумовила необхідність страхового захисту  нових власників майна від  ризиків, що призводять до його втрат  або пошкодження.

За роки незалежності в  Україні, в основному, створено законодавчу  та нормативну базу страхування. Це дало можливість розбудовувати страховий  ринок на засадах конкуренції, що сприяє підвищенню якості надання страхових  послуг.

Питанням висвітлення  та узагальнення ролі страхування здійснено  у працях багатьох учених, як М.М. Александрової, К.Г. Воблого, Н.М. Внукової, О.Д. Вовчак, Т.Є. Гварліані, Л.М. Горбач, Н.І. Машиної, Л.І. Рейтмана, С.С. Осадця, В.Г. Садкова, Ю.Н. Троніна та інших. Обгрунтуванню ролі і значення страхування в суспільному відтворенні й фінансовій системі приділено значну увагу, проте грунтовних досліджень щодо значення фінансової стійкості страхових компаній у цьому процесі ще недостатньо.

Метою роботи є аналіз організаційно-економічних аспектів функціонування страхового ринку України, визначення проблем його ефективної діяльності і, на цій основі пріоритетних напрямків розвитку страхового бізнесу.

Для досягнення поставленої  мети при написанні курсової роботи передбачається вирішити ряд завдань:

- розкрити економічну сутність страхового ринку та обґрунтувати його економічну необхідність;

- проаналізувати структуру та стан страхового ринку України;

- розробити пропозиції щодо підвищення ефективності страхової діяльності в ринковому середовищі.

Об’єктом дослідження є страховий ринок України, як суспільно-економічне явище, у контексті політики його формування та фінансово-економічних наслідків.

Предметом дослідження виступають економічні відносини, що виникають в процесі функціонування страхового ринку України та управління ним.

Методи дослідження. В процесі дослідження використовувався діалектичний метод наукового пізнання, який передбачає виявлення закономірностей, тенденцій і взаємозалежностей функціонування страхового ринку. Поставлені в роботі задачі вирішувалися за допомогою системного підходу, методів емпіричного та теоретичного дослідження, методів синтезу та аналізу, динамічних порівнянь, графічного зображення та методів формалізації та узагальнення.

Теоретико-методологічною базою  дослідження є законодавчі та нормативні акти, навчальна та наукова література, матеріали науково-практичних конференцій, довідкова та періодична література, дані офіційної статистики. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У першому розділі розглядаються теоретико-концептуальні аспекти страхового ринку. У другому розділі проводиться аналіз структури та стану страхового ринку, здійснюється оцінка політики його функціонування. У третьому розділі висвітлюються проблеми пов’язані з існуванням страхового ринку та здійснюється пошук шляхів їх вирішення.

Обсяг курсової роботи складає  32 сторінки, у тому числі 2 таблиці, 26 джерел опрацьованої літератури та 1 додаток.

1. ЕКОНОМІЧНА НЕОБХІДНІСТЬ  ТА СУТНІСТЬ СТРАХОВОГО РИНКУ

В науковій теорії досить важливо визначити поняття ролі категорії, в тому числі й економічної. Якщо через функції проявляється суспільне призначення певної економічної категорії, то роль цієї категорії виражається в результатах її практичного застосування. Тобто, можна сказати, що роль представляє собою форму відповідної організуючої діяльності людей. Різноманітні економічні категорії можуть обслуговувати одні й ті ж самі процеси суспільного відтворення, однак при цьому не виходити за рамки своїх специфічних функцій. Така можливість виникає завдяки відмінностям між роллю та функціями економічних категорій.

Поступове реформування економіки  на ринковий лад об’єктивно зумовлює зростання потреби у страховому захисті суб’єктів ринку. У сучасних економічних умовах страхування - чи не єдина галузь економіки України, яка протягом останніх років має стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Водночас, незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку, українські страхові компанії ще не акумулювали вагомий обсяг інвестиційних ресурсів, тому їх частина у вітчизняній економіці ще доволі мала. Саме тому актуальність проблеми розвитку страхового ринку обумовлено необхідністю розробки ефективної стратегічної політики щодо забезпечення страхової діяльності в Україні.[17].

У світовій практиці страхування є одним з найважливіших економічних інститутів по компенсації та зменшенню втрат від подій, виникнення яких носить випадковий характер.

Сучасні технічний прогрес, екологічні і соціальні проблеми примножують ризики, яким піддаються суб’єкти економічних відносин у процесі своєї діяльності. При цьому держава практично перестала бути гарантом усунення наслідків різних надзвичайних подій, катастроф тощо. Брак коштів для ліквідації наслідків таких подій у більшості вітчизняних підприємств і громадян зумовлює необхідність використання способу солідарного замкнутого розподілу збитку. Реалізовується така форма страхового захисту майнових інтересів зацікавленими учасниками за допомогою спеціалізованого грошового фонду, утвореного за рахунок страхових внесків.

Нині страховий ринок є одним з найбільш розвинених сегментів ринку небанківських фінансових послуг в Україні. Досвід функціонування страхового ринку України показав, що незважаючи на збільшення вимог законодавства щодо мінімального розміру статутного фонду, кількість страховиків невпинно збільшується. І хоча Держкомфінпослуг проводить політику стримання зростання кількості страхових компаній, на ринку припиняє свою діяльність менше страхових компаній, ніж створюється за аналогічний період.

Варто зауважити, що законодавством України передбачено, що компанії, які отримали ліцензію на проведення страхування життя, не мають права проводити загальні види страхування, і навпаки. Такий підхід характерний для багатьох Західних країн. У країнах ЄС, наприклад, з 1982 року набрав чинності закон, що забороняє створення страхових компаній, які б одночасно діяли як на ринку страхування життя, так і на ринку загальних видів страхування.[23 с.55].

В розвинутих країнах страхування є стратегічним сектором розвитку економіки, оскільки знімає навантаження з видаткової частини бюджету по відшкодуванню збитків, залученню інвестицій в економіку, вирішенню соціальних проблем суспільства. До того ж до основних факторів соціально-економічного розвитку будь-якої країни відноситься критерій рівня безпеки життя та виробництва, тобто страховий захист. Страхові компанії у всьому світі розглядаються як могутні фінансові та інвестиційні інститути, окрім того, вони вирішують проблему зайнятості у світі.

Виходячи із вище зазначеного, роль страхування відображає практичне застосування цієї економічної категорії та полягає у:

- забезпеченні стабілізації відтворювального процесу та економічній сталості в суспільстві;  
          - оптимізації ресурсів, що спрямовані на організацію економічної безпеки; 
         - раціоналізації формування та використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм, превенцій тощо;

- створенні додаткових джерел ресурсів для інвестування в економіку країни. 
Забезпечення стабілізації відтворювального процесу та економічній сталості в суспільстві. Страхування надає впевненості в розвитку бізнесу. В умовах формування приватної власності не можна централізовано в наказовому порядку керувати розміщенням фінансових pecypcів. Таке керування - справа окремого власника, причому діє він згідно зі своїми інтересами, що постійно коригуються ситуацію на ринках товарів, цінних паперів, кредитів. Жодний власник не інвестує свого капіталу в розвиток виробництва тих чи інших товарів або у сферу послуг, не врахувавши можливого ризику втрати авансованих pecypciв.

Завдяки переданню за окрему порівняно невелику плату відповідальності за наслідки ризикованих подій страховим організаціям інвестор упевнений, що в разі пожежі, стихійного лиха або іншого страхового випадку завдані збитки будуть відшкодовані.

Особливо велику роль може відігравати страхування в аграрному секторі. Тут надзвичайно багато ризиків, зумовлених природними факторами, що призводять до великих втрат. Нині страховий захист сільськогосподарських підприємств, а також фермерських господарств перебуває на дуже низькому рівні. Здійснення аграрної реформи зумовлює потребу серйозного посилення страхування на селі. Цьому має сприяти прийняте рішення про відновлення обов'язкового страхування урожаю зернових культур та цукрових буряків підприємств ycix форм власності з частковим покриттям витрат на страхові платежі за рахунок бюджету.

Перспективним є якомога ширше застосування зарубіжного досвіду страхування втрат від переривання виробництва на час, потрібний для відновлення зруйнованих або пошкоджених страховими випадками об’єктів. 
Страхування прямо стосується розвитку міжнародного бізнесу. Україна - держава в центрі Європи. Тут перетинаються транспорті артерії, що сполучають Схід i Захід. Зростає товарообмін інших країн з нашою державою, збільшуються транзитні вантажопотоки. Страхування вантажів, туристів, транспортних засобів, інвестиційних проектів є необхідним компонентом формування нормальних міжнародних відносин

Отже, страхування майнових ризиків так само, як i розширення страхування відповідальності, спрямоване на підтримку розвитку комерційної діяльності. Від його стану залежить задоволення потреб споживачів матеріальних благ, наповнення дохідної частини бюджету.

Страхування дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовуванні на організацію економічної безпеки. Раніше вже йшлося про те, що страховий захист е проявом економічної безпеки фізичних i юридичних oci6. Серед багатьох форм страхового захисту страхуванню належить особлива роль. Воно дає змогу досягти раціональної структури коштів, що спрямовуються на запобігання (або оперативне усунення) наслідків стихії чи інших чинників, які перешкоджають діяльності тієї чи іншої особи.

Страхування, маючи великі можливості маневрування резервами, є важливою ланкою формування всієї системи економічної безпеки. Така роль стає реальною тільки за належного рівня розвитку страхової справи.

У цілому теоретичні і практичні підходи до визначення місця й ролі страхування в економіці зводяться до розгляду цього виду діяльності як стратегічного сектору економіки, оскільки страхування:

- дає можливість істотно знизити навантаження на витратну частину бюджетів різних рівнів, беручи на себе відшкодування збитків, завданих державі, підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам унаслідок природних, техногенних та інших катастроф, звільняючи державу від компенсації таких збитків, що, у свою чергу, позитивно впливає на наповнення державного бюджету;

- сприяє соціально-економічній стабільності в суспільстві, виступаючи важливим елементом соціального захисту населення, за рахунок реалізації соціально важливих видів страхування, таких як страхування життя, додаткове пенсійне страхування, страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, медичне страхування тощо;

- активізує розвиток підприємницької діяльності, дає змогу знизити ризик та обсяги втрат в умовах ринкових відносин, гарантуючи підприємцю отримання відшкодування в разі настання певної події, передбаченої законодавством або/та договором страхування;

- є джерелом внутрішніх довгострокових інвестицій в економіку країни, а отже, одним із чинників зміцнення фінансової системи держави;

- сприяє збільшенню зайнятості населення як на страховому ринку (у розвиненених країнах у страхових компаніях зайнято до 1 % працездатного населення і в галузях своїх клієнтів, оскільки шляхом виплати страхового відшкодування забезпечує, по-перше, безперервне господарювання страхувальника, по-друге додаткових робочих місць у процесі відновлення постраждалих об’єктів.[21 с. 83-84].

В умовах сучасного суспільства страхування перетворилося в загальний універсальний засіб страхового захисту усіх форм власності, прибутків і інших інтересів підприємств, організацій, фермерів, орендарів, громадян. В Україні даний вид діяльності набирає обертів та стрімко зростає, проте рівень розвитку страхового ринку України є значно нижчим у порівнянні з розвиненими країнами ринкової економіки.[16 с. 140].

Отже, метою розвитку страхового ринку є підвищення рівня страхового захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, формування ефективних ринкових механізмів залучення інвестиційних ресурсів у національну економіку за рахунок забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг з урахуванням міжнародного досвіду, застосування сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів.

2.АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

У міру формування ринкових відносин і розвитку світової економічної системи розширюються завдання й роль страхування як регулятора відтворювальних процесів на макро- та мікрорівнях. Страхування є важливим інструментом забезпечення безперервності, стабільності розвитку суспільного виробництва й головним засобом захисту бізнесу й добробуту громадян. Страхування позитивно впливає на економіку держави, звільняє бюджет від витрат із відшкодування збитків та є одним із найстабільніших джерел довгострокових інвестицій.

 На сьогодні визначальним  завданням державної політики в галузі страхування є підвищення його ролі в економіці країни й забезпечення умов для ефективного розвитку, оскільки надійний страховий захист виступає фактором соціальної та економічної безпеки держави.[21 с. 82].

Внаслідок глобалізації ринків фінансових послуг протягом останніх 50 років почав  формуватися міжнародний страховий  ринок. Його сутність полягає у переплетенні фінансових відносин, за допомогою  яких національні світові ринки  впливають один на одного та страховий  ринок загалом. Необхідність удосконалення державного регулювання страхового ринку України продиктована негативним впливом світової фінансової кризи. Запровадження нових підходів державного регулювання страхового ринку дасть змогу підвищити його інвестиційну привабливість і соціально-економічне значення для суспільства.[7 с. 95].

На сучасному етапі під впливом  світової фінансової кризи в економіці України намітилися такі негативні тенденції, які потребують врахування при формуванні страхового ринку:

- «падіння» фондового ринку;

- збільшення ризиків, пов’язаних з інвестуванням активів фінансових установ, і неповернення наданих позик (кредитів);

- недовіра населення до фінансових установ, в тому числі з причин затягування або відмови виконання фінансовою установою своїх зобов'язань зі укладеними договорами;

- валютно-курсова нестабільність;

- ризик відсутності взаємодії між банками та небанківськими фінансовими установами щодо забезпечення доступу останніх до коштів, розміщених депозитних рахунках;

- збереження негативних інфляційних очікувань населення;

- небезпека подальшої тенізації економіки.

Переоцінка вартості інвестиційних  активів через валютний, кредитний та інші ризики може призвести до зменшення обсягів чистих активів фінансових установ та, як наслідок, може критично вплинути на здатність установи виконувати свої зобов’язання тощо. А це, у свою чергу, впливає на фінансову стійкість і конкурентоспроможність страхових компаній. Так, девальвація гривні призведе до зростання збитковості страхового ринку, скорочення «класичного страхування» і різкого зниження платоспроможності страхових компаній.[11 с. 208].

Розвиток ринку страхових послуг багато в чому визначається ефективністю застосовуваних державою методів його регулювання. Специфіка прояву ринкових механізмів на ринку страхових послуг України свідчить, що існуючий рівень державного регулювання страхового сектору економіки України поки що не можна назвати ефективним. Відсутність адекватного регулювання ринку проявляється його галузевими та територіальними диспропорціями, браком надійних інструментів довгострокового розміщення страхових резервів, недосконалістю податкового законодавства тощо.[3 с. 71].

У теперішній час ринок страхових  послуг України перебуває на початку поступового інтегрування у відповідний світовий ринок. У країнах з розвиненою економікою страхова галузь - одна з найважливіших, вона забезпечує дієву систему захисту майнових інтересів і прав громадян і підприємств, підтримує соціальну стабільність у суспільстві, економічну безпеку держави, є важливим фінансовим інструментом регулювання національної економіки та потужним засобом довгострокового інвестування у народне господарство через акумуляцію коштів.[14 с. 46].

Впродовж 2004-2007 рр. страховий ринок  України демонстрував високі темпи  розвитку і, поряд з банківським  сектором, був одним з найбільш динамічних секторів фінансового ринку. Його щорічний приріст складав 30- 40 % в сегменті страхування ризиків, та 60-70 % - в страхуванні життя.

Основні чинники розвитку ринку - зростання добробуту населення та поліпшення його страхової культури. Незважаючи на світову фінансову кризу, яка в цілому негативно відобразилась на становищі національних фінансових ринків, позитивна динаміка на українському страховому ринку зберігалась і на початку 2008 року. В цілому, у 2008 р. страховий ринок продовжив зростання за всіма показниками, хоча в IV кварталі темпи істотно знизилися в порівнянні з аналогічним періодом 2007 р., що обумовлено негативним впливом світової фінансової кризи. Динаміка основних параметрів ринку за 2006-2008рр. наведена в Додатку1.

Незважаючи на високі темпи зростання  кількісних показників, інституційні та функціональні характеристики вітчизняного страхового ринку в цілому не відповідають реальним потребам держави та європейським стандартам. Зокрема, частка премій українських страховиків складає біля 0,2 % загальних премій в Європі. У середньому на душу населення в Україні припадає лише 52 євро страхових премій, що значно менше, ніж в інших європейських країнах (наприклад, у Німеччині - 1250 євро та у Польщі - 120 євро). У 2007 р. показник співвідношення валових страхових премій і валового внутрішнього продукту в Україні становив усього 2,5 % (чистих премій - 1,7 %), тоді як у провідних країнах цей показник дорівнює 8-16 %. Обсяги страхових премій за договорами страхування життя складали лише 4,3 % їх загального обсягу, у той час як в країнах Європейського Союзу цей вид страхування є домінуючим. [25].

Стан страхового ринку України  за останні роки характеризується динамічним розвитком діяльності страхових компаній,  що супроводжується зростанням кількості страхових компаній, розширенням напрямків страхової діяльності, збільшенням обсягів страхових операцій (табл. 2.1).

Як бачимо з табл. 2.1, протягом 2005-2009 рр. кількість страхових компаній зростала. На кінець першого півріччя 2009 р.  в Україні діяла 471 страхова компанія (СК),  в т.ч. 396  страховиків з ризикового страхування і 75 - зі страхування життя.  Проте,  незважаючи на велику кількість компаній,  реально на ринку у першому півріччі 2009 р. основну частку валових премій акумулюють 50 СК загального страхування (77,3 %) та 10 СК зі страхування життя (81,7 %).[5].

Таблиця 2.1

Динаміка кількості страховиків  на страховому ринку України у 2005-2009рр.*

*Джерело: [5]

Ринок страхових послуг залишається  найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 31.03.2011 становила 453, у тому числі СК "life"1 - 66 компаній, СК

"non-life" - 387 компаній, (станом на 31.03.2010 - 444 компанії, у тому числі СК"life" - 70 компаній, СК "non-life" - 374 компанії).

У І кварталі 2011 року на ринку страхування відбулося незначне „пожвавлення”, при цьому показники ще не досягли докризових значень. У порівнянні з І кварталом 2010 року на 1 395,2 млн. грн. (29,7%) збільшився обсяг надходжень валових страхових премій, обсяг чистих страхових премій збільшився на 315,9 млн. грн. (11,5%). Основним фактором зростання валових страхових премій, у порівнянні з І кварталом 2010 року, стало збільшення обсягу внутрішнього перестрахування на 1 079,3 млн. грн. (55,4%). Разом з цим, відстежується тенденція зменшення питомої ваги чистих страхових премій у валових страхових преміях протягом останніх періодів: І квартал 2008 року - 69,3%; І квартал 2009 року - 67,3%; І квартал 2010 року - 58,5%; І квартал 2011 року - 50,3%. Основними змінами за видами страхування, що вплинули на це, є зростання чистих страхових премій, з таких видів страхування як: страхування життя (збільшення чистих страхових премій на 84,6 млн. грн. (51,4%)); страхування фінансових ризиків (збільшення чистих страхових премій на 60,4 млн. грн. (39,8%)); медичне страхування (збільшення чистих страхових премій на 47,3 млн. грн. (19,6%)).

За І квартал 2011 року відстежується тенденція зростання деяких показників страхової діяльності. Так, при зростанні на 11,5% обсягів чистих страхових премій, на 21,1% зросли обсяги сформованих страхових резервів. На 12,6% зріс обсяг активів, визначених законодавством для представлення коштів страхових резервів.

У порівнянні з І кварталом 2010 року на 8,3% зменшилися валові страхові

виплати/відшкодування, обсяг чистих страхових виплат зменшився на 8,6%.

На зменшення чистих страхових  виплат, в першу чергу, вплинули такі зміни: на 56,7 млн. грн. (8,7%) зменшилися чисті страхові виплати з автострахування (КАСКО, ОСЦПВ, "Зелена картка"); на 79,6 млн. грн. (28,5%) зменшилися виплати зі страхування фінансових ризиків; на 27,9 млн. грн. (85,4%) зменшилися виплати зі страхування кредитів.

Кількість страхових компаній (СК) станом на 31.03.2011 становила 453, з яких 66 СК зі страхування життя (СК "Life") та 387 СК, що здійснювали види страхування, інші, ніж страхування життя (СК "non-Life"). За І квартал 2011 року кількість страхових компаній зменшилась на 3 СК.

Валові страхові премії, отримані страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників за І квартал 2011 року, становили 6 092,9 млн. грн., з них:

- 1 497,7 млн. грн. (24,6%) - що надійшли від фізичних осіб;

- 2 674,9 млн. грн. (43,9%) - що надійшли від юридичних осіб.

За І квартал 2010 року загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками, становила 4 697,7 млн. грн., з них:

- 1 297,9 млн. грн. (27,6%) - що надійшли від фізичних осіб;

- 2 067,0 млн. грн. (44,0%) - що надійшли від юридичних осіб.

Концентрація страхового ринку за надходженнями валових  страхових премій станом на 31.03.2011 представлена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Концентрація страхового ринку за І квартал 2011 року*

*Джерело: [15]