Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Страхування домашнього майна

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАХУВАННЯ МАЙНА

ГРОМАДЯН 6

1.1 Економічна необхідність, сутність та значення страхування майна громадян 6

1.2 Умови страхування майна громадян 9

1.3 Особливості функціонування ринку майнового страхування 15

РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА РОБОТИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ У СФЕРІ СТРАХУВАННЯ МАЙНА ГРОМАДЯН 21

2.1 Фінансово-економічні показники роботи страхової компанії 21

2.2 Оцінка роботи страхової компанії в галузі страхування майна громадян 31

2.3 Страхування будівель населення 38

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ У СФЕРІ СТРАХУВАННЯ МАЙНА ГРОМАДЯН 43

3.1 Розвиток страхування майна громадян в Україні 43

3.2 Перспективи розвитку страхування майна громадян в Україні 50

3.3 Зарубіжний досвід страхування майна громадян та оцінка

можливостей його застосування в Україні 53

ВИСНОВКИ 57

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 59

ДОДАТКИ 61

ВСТУП

Послідовний перехід нашої країни до ринкової економіки об'єктивно зумовлює зростання потреби у страховому захисті усіх суб'єктів ринку. Саме наявність такої потреби та реальна можливість її задоволення характеризують ступінь розвитку економіки тієї чи іншої країни, дають уявлення про рівень захищеності майна її юридичних і фізичних осіб. Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства неможливе без ефективного функціонування ринку страхових послуг.

Для населення давно стали звичними такі складні та цінні побутові предмети, як телевізори, холодильники, та інші предмети довгострокового користування. Тому природним є намагання власників домашнього майна захистити себе від будь-яких випадковостей. Вирішити ці проблеми можна за допомогою добровільного страхування домашнього майна.

Страхування домашнього майна громадян є однією з галузей страхування. Значення даного страхування зумовлене тим, що майно служить обов'язковим елементом господарської діяльності юридичних осіб і життєдіяльності людей, тому забезпечення страхового захисту майна є пріоритетним в системі страхових відносин.

Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних страхувальнику внаслідок пошкодження або знищення майна при настанні страхових випадків.

Значний внесок в розробку теоретичних основ майнового страхування зробили такі західні вчені як: А. Манес, Дж. Діксон, В. Гейльман, Д. Фарни. Питання страхування майна досліджувались у роботах вітчизняних науковців В. Базилевича, К. Воблого, О. Вовчак, Н. Внукової, В.Грушка, О.Заруби, В.Малько, С. Осадця, А. Таркуцяка, Я. Шумелди, однак відповідне питання в сучасних умовах потребує подальшого вивчення та дослідження.

Мета курсової роботи полягає у вивченні теоретичних та практичних основ страхування домашнього майна громадян, його економічної необхідності та сутності.

Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені наступні завдання:

 дати загальну характеристику інституту майнового страхування;

 дослідити особливості та види страхування майна громадян;

 дати оцінку сучасного стану страхування домашнього майна громадян в Україні;

 здійснити аналіз фінансової діяльності Веселівського філіалу Запорізької області ВАТ «Оранта-Січ» при страхуванні майна громадян;

 обґрунтувати шляхи удосконалення страхування майна в Україні.

Об’єктом дослідження є діяльність Веселівського філіалу Запорізької області ВАТ «СК «Оранта-Січ» зі страхування майна громадян.

Предметом курсової роботи є сукупність економічних відносин, що виникають між суб’єктами страхового ринку в процесі страхування майна.

Для вирішення поставлених завдань в роботі застосовувались такі методи дослідження, як економічний (при вивченні страхування домашнього майна громадян), теоретико-аналітичний метод (під час вивчення основних напрямків удосконалення діяльності страхових компаній у сфері страхування домашнього майна громадян).

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативно-правові акти України, які регламентують діяльність страховиків, звітні дані Веселівського філіалу Запорізької області ВАТ «Оранта-Січ» за 2008-2010 роки, а також підручники, монографічні дослідження і статті вітчизняних авторів.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел (17 найменувань) та 3 додатків .

Матеріали дослідження викладені на 60 сторінках комп’ютерного тексту, містять 11 таблиць та 6 рисунків.

РОЗДІЛ 1

ТЕРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАХУВАННЯ МАЙНА ГРОМАДЯН

1.1 Економічна необхідність, сутність та значення страхування майна громадян

Будь-яка непередбачена подія може призвести до великих майнових втрат для громадян. Одним із ефективних методів, який забезпечує їм відшкодування збитків внаслідок нещасних випадків є страхування. Майно страхують громадяни, які проживають на території України. Страхувальниками майна можуть бути фізичні та юридичні особи – власники майна.

Термін “страхування” дослівно перекладається як “створення безтурботності” чи “убезпечення”, то ж страхування має зробити безпечним життєдіяльність кожної людини і суспільства в цілому у просторі і часі [1].
Страхування є тим засобом захисту, за допомогою якого можна мінімізувати негативну дію різноманітних явищ у суспільному житті і навіть попередити чи взагалі усунути небажані наслідки їх дії. Отже, об’єктивна необхідність існування та розвитку страхування в нашій державі викликана тим, що воно є ефективним, раціональним, економічним та доступним засобом захисту майнових інтересів як господарюючих суб’єктів: виробників товарів та послуг, так і громадян.

З позицій природних інтересів суспільства та окремих його громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за настання випадкових, непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих.

Економічна зумовленість страхування домашнього майна громадян пояснюється необхідністю створення такого різновиду людської діяльності, який ґрунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення.

У соціальному плані страхування майна є формою (способом) участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві [1].

Міжнародний аспект страхування майна зводиться до усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господарюючих суб'єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечили страховикам наявність достатніх фінансових гарантій, з іншого боку.

Згідно із Законом України «Про страхування» послуги щодо страхування майна громадян надаються в добровільній формі відповідно до правил страхування, розроблених страховиками [14]. Правила страхування можуть істотно відрізнятися у різних страховиків, але характерними для них є такі умови:

 договори страхування майна громадян мають короткостроковий характер;

 сплата страхових платежів може відбуватися в готівковій чи безготівковій формі, одноразово за весь строк страхування чи в кілька строків;

 підчас дії договору страхування страхувальник може укласти додатковий договір на термін, що залишився до кінця дії основного договору;

 для певних категорій страхувальників страховиками можуть надаватися пільги.

Об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, що належить громадянам.

На страхування може прийматися все домашнє майно або окремі групи предметів. Особливо цінне майно (вироби з дорогоцінних металів, унікальні та антикварні речі тощо) у більшості випадків страхується за спеціальним договором [2].

При страхуванні майна страховий захист не поширюється на документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, слайди та фотознімки, вироби з дорогоцінних металів, колекції, картини, унікальні та антикварні речі, елементи оздоблення та обладнання квартири, запасні частини, деталі та приладдя до транспортних засобів, телевізори, супутникові антени та схожі до них системи.

Строк дії договору страхування становить здебільшого 1 рік, але можуть бути встановлені й інші строки страхування. Розмір страхового тарифу та страхової суми залежить від обсягу відповідальності страховика, виду домашнього майна, типу будівлі, в якій знаходиться майно, умов додержання безпеки житла та інших чинників (наприклад, охоронної сигналізації).

Страховою премією є плата за страхування, яку страхувальник повинен сплатити на користь страховика у відповідності до договору страхування.

Страхову премію встановлює страховик у відповідності до тарифів, чинних на дату укладення договору страхування.

Страховим випадком є будь-яка подія, передбачена договором страхування, внаслідок якої виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування [6].

Страхування майна (на вибір страхувальника) проводять на випадок знищення або пошкодження його внаслідок:

— вогневих ризиків пожежі, удару блискавки, вибуху газу, який використовується для побутових потреб;

— стихійних лих: землетрусу, зсуву, обвалу, бурі, урагану, паводку, граду, зливи, осідання ґрунту, виверження вулкану, дії підземного вогню, каменепаду, смерчу, цунамі, затоплення, незвичайних для даної місцевості довготривалих дощів і сильного снігопаду та інших стихійних лих;

— знищення або пошкодження внаслідок раптової аварії опалювальної, водопровідної та каналізаційної системи;

— крадіжки майна і знищення його або пошкодження, пов'язаного з крадіжкою або спробою крадіжки.

Страхова компанія виплачує страхове відшкодування на підставі отриманої заяви страхувальника про страховий випадок, переліку знищених, викрадених або пошкоджених предметів домашнього майна, акта про знищення (пошкодження) майна, довідки компетентних органів, яка підтверджує факт та обставини страхового випадку (якщо така є) [6].

Страхова компанія зменшить розмір страхового відшкодування або взагалі відмовить у його виплаті, якщо страхувальник вніс до переліку знищеного (пошкодженого, викраденого) майна предмети, які фактично не були знищені (пошкоджені або викрадені).

Якщо збиток повністю компенсовано особою, відповідальною за заподіяний збиток, то страхувальник втрачає право на отримання від страхової компанії відшкодування. Якщо збиток не відшкодований винною особою, страховик виплачує страхувальнику відшкодування, а винній особі на суму виплаченого відшкодування подається регресний позов.

1.2 Умови страхування майна громадян

У страхуванні майна громадян, як правило, розглядаються такі види майна: будівлі, тварини та домашнє майно. У страховій практиці застосовуються комплексні види страхування — це страхування будівель та тварин, що належать громадянам; тварин та домашнього майна. Сутністю цього є те, що за одним договором страхування вважається застрахованим не один, а кілька видів майна.

До переліку об'єктів, що підлягають страховому захисту, належать різні споруди: житлові, садові й дачні будинки, господарські (сараї, погреби, гаражі) та зовнішні (тротуари, тераси, огорожі, ворота) будівлі, зведені на постійному місці, у тому числі й ті, під заставу яких страхувальник одержав кредит в установі банку. Одночасно з будівлями приймається на страхування додаткове обладнання до них (газопровід, водяні, газові лічильники, грати на вікнах тощо) [4].

Винятком з переліку об'єктів страхування є будівлі, що підлягають знесенню, дуже старі, аварійні, а також ті, що містяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені або інші стихійні лиха, якщо про це оголошено в установленому порядку. У рамках страхування будівель не підлягає страхуванню рухоме майно, що там перебуває (предмети домашньої обстановки, побуту та особистого споживання, будівельні матеріали).
При укладанні договору страхування будівель насамперед важливо визначити їх вартість, тобто дати відповідну страхову оцінку. На підставі страхової оцінки визначають розмір страхової суми, страхового платежу, а в разі знищення або пошкодження будівель - розмір збитку та страхового відшкодування. Крім того, правильність визначення страхової оцінки впливає на загальні фінансові результати страховика [8].

Для визначення вартості будівель страховики користуються послугами експертів або відповідними оцінними документами бюро технічної інвентаризації, органів комунального господарства, що їх має кожний власник будівель. Оцінні документи складають на підставі інвентаризаційних документів (поверхових планів, опису будівель і т. ін.). В оцінних документах зазначається первісна та дійсна вартість будівель.

Оперативне вирішення питання про виплату страхового відшкодування створює сприятливі передумови для швидкого відновлення майнового стану страхувальника, що його він мав до страхового випадку. А тому, якщо страховий випадок настане, страхувальник має вжити заходів щодо зменшення збитків, завданих страховим випадком; повідомити протягом доби компетентні органи (залежно від події - пожежний нагляд, органи міліції і т. ін.); письмово повідомити про будь-який випадок страховика; дати змогу представникові страховика оглянути пошкоджені будівлі, не виконуючи робіт з їх відновлення. У разі невиконання страхувальником зазначених вимог страховик має право не виплачувати страхового відшкодування [5].

Страхові платежі визначають за розміром страхової суми, терміном страхування та ступенем ризику з одночасним використанням граничних розмірів тарифних ставок, встановлених КМУ:

 на будівлі в сільській місцевості - від 0,2 до 0,45% страхової суми;

 на будівлі у міській місцевості - від 0,18 до 0,4% страхової суми .

Визначити суму збитку та страхового відшкодування – найскладніша та найвідповідальніша робота страховика, що передбачає такі послідовні етапи:

 установлення факту загибелі або пошкодження будівель;
визначення причини завданого збитку та вирішення питання про наявність страхового або нестрахового випадку;

 визначення ступеня знищення або пошкодження будівель.

Сума збитку набирає такого вигляду:

S = ((B - I) + P) - З, (1.1)

де В – первісна вартість будівлі;

І – сума зносу;

Р – витрати з рятування будівлі;

З – вартість залишків, придатних для будівництва.

Подальша дія договору страхування залежить від розміру виплаченого страхового відшкодування. У разі виплати страхового відшкодування в повній страховій сумі дія договору припиняється, а якщо виплачено лише частину страхової суми – дія договору продовжується до кінця зазначеного в ньому строку, у розмірі різниці між страховою сумою та сумою виплаченого страхового відшкодування [7].

Об'єктами страхування тварин, що належать громадянам виступають: велика рогата худоба віком від одного місяця; коні – віком від одного місяця; свині – віком від шести місяців; вівці, кози, віслюки, мули – віком від одного року; собаки - віком від шести місяців до 10 років; бджолосім'ї, хутрові звірі (кролі, нутрії), декоративні та екзотичні птахи і тварини.

Страхування тварин здійснюється на випадок:

 загибелі або падежу тварин від хвороб або стихійного лиха, нещасних випадків;

 викрадення або навмисних неправомірних дій третіх осіб;

 лікування тварин від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку;

 вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок.

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо та не повинна перевищувати ринкової вартості голови тварини, звіра чи птаха даного виду.
Тарифна ставка складає від 1 до 10% від страхової суми [1].

Одним із ефективних методів, який забезпечує громадянам відшкодування збитків внаслідок непередбачених випадків є страхування домашнього майна. Майно страхують громадяни-власники домашнього майна, які проживають на території України.

У страхуванні домашнього майна, що належить громадянам договір страхування може бути укладено на:

 усе домашнє майно, що є у даному господарстві;

 окремі предмети домашнього господарства;

 окремі групи предметів домашнього майна;

 колекції, картини, унікальні та антикварні речі (спеціальний договір).

Додатково можна застрахувати: цивільну відповідальність страхувальника, елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень квартири на випадок їх пошкодження, сільськогосподарські культури.

Умови страхування домашнього майна вмішують такі групи ризиків:

 "пожежа" - пошкодження чи знищення майна вогнем (у тому числі від удару блискавки, аварій електросітки, вибуху), а також продуктами горіння і засобами пожежегасіння;

 "підпал" - пошкодження чи знищення майна в результаті дії вогню, викликаного підпалом;

 "стихійне лихо" - пошкодження чи знищення майна в результаті бурі, урагану, смерчу, землетрусу, просідання ґрунту, гірського зсуву, селевих потоків, сильного дощу, снігопаду, зливи;

 "протиправні дії третіх осіб" - пошкодження чи знищення майна в результаті навмисних дій третіх осіб, у тому числі крадіжки зі зломом, грабежу тощо.

Майно вважається знищеним, якщо воно стало цілком непридатним для використання за початковим призначенням, а ушкодженим якщо якість предмета погіршилася, але можливе відновлення за допомогою ремонту та подальша його експлуатація [8].

У разі настання страхового випадку страхувальник повинен:
а) вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

б) негайно (наприклад, протягом трьох днів) повідомити страховикові
про страховий випадок;

в) при викраденні, пошкодженні внаслідок навмисних дій третьої особи
заявити про це в органи міліції, в разі пожежі – в органи пожежного нагляду,
при аварії – у відповідні аварійні служби, ЖЕК;

г) скласти перелік знищеного, пошкодженого або викраденого домашнього майна;

д) зберегти до прибуття на місце представника страхової компанії
пошкоджені речі, внесені у перелік або наявні залишки від них, показати їх
для огляду при складанні акта.

Розмір тарифної ставки встановлюється у відсотках від страхової суми за рік і залежить від обсягу відповідальності страховика, вибраних ризиків, виду домашнього майна, умов зберігання майна, наявності пожежної та охоронної сигналізації, типу будівлі, в якій знаходиться майно, умов дотримання правил безпеки тощо [6].

Тарифна ставка з цього виду страхування становить 0,35% - 0,5 % від страхової суми. Договір страхування укладається терміном на один рік.
В договорі страхування обумовлюється розмір франшизи – процент від суми збитку, а в деяких страхових компаніях – це процент від суми ліміту відповідальності.

Якщо ліміти відповідальності (розмір страхової суми) невисокі, то страхова компанія може застрахувати майно без огляду й оцінки.
При настанні страхового випадку страховики можуть надавати такі додаткові послуги:

 консультації щодо оформлення документів (довідки з експлуатаційних служб, правоохоронних органів тощо);

 визначення розміру спричиненого збитку;

 проведення ремонтних робіт, в тому числі купівля будівельних матеріалів;

 відшкодування вартості украденого майна за встановленим фактом незалежно від тривалості і результатів слідства [2].

Отже, для населення давно стали звичними такі складні та цінні побутові предмети, як телевізори, холодильники, та інші предмети довгострокового користування. Тому природним є намагання власників домашнього майна захистити себе від будь-яких випадковостей. Вирішити ці проблеми можна за допомогою добровільного страхування домашнього майна.

1.3 Особливості функціонування ринку майнового страхування

Сучасний стан розвитку світової економіки і міжнародних відносин характеризується ускладненням процесу відтворення, збільшенням масштабів та розширенням інтернаціоналізації виробництва, зростанням розвитку та поширенням ринкового середовища, поглибленням інтеграційних процесів. Умовою ефективного відтворювального процесу є його неперервність та безперебійність. Ризиковий характер функціонування будь-якого підприємства, життєдіяльності кожної людини зумовлює виникнення системи суспільних відносин (з метою попередження, подолання та зменшення руйнівних наслідків стихійного лиха та інших негативних надзвичайних подій), які у своїй сукупності формують зміст економічної категорії страхового захисту.

В усьому світі посилюється потреба в страховому захисті, сутність якого полягає в нагромадженні й використанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів із попередження, подолання або знищення негативного впливу ризиків і відшкодування завданих ними матеріальних чи інших збитків. Відповідно до вимог економічної категорії страхового захисту, для виконання комплексу захисних заходів необхідне відчуження у вигляді запасів частини валового внутрішнього продукту для попередження і відшкодування матеріального чи інших завданих страховою подією збитків, тобто формування страхового фонду [5].

Аналіз різних точок зору науковців (Базилевич В. Д, Осадець С. С.) щодо місця та ролі страхування у процесі суспільного відтворення дозволяє виділити страхування як самостійну економічну категорію, що має свій економічний зміст, який виявляється у комплексі специфічних функцій [1]. Отже, страхування є об’єктивно необхідною самостійною економічною категорією, яка відіграє особливу роль у системі економічних відносин та має такі характерні функції:

 ризикову функцію;

 створення спеціалізованого страхового фонду грошових коштів;

 використання страхових резервів (фондів);

 заощадження коштів;

 превентивну функцію.

На думку фахівців, важливість визначення страхування як самостійної економічної категорії особливо очевидна за умов перехідної економіки . Становлення й подальший розвиток ринкової економіки зумовлюють необхідність формування страхового ринку – особливої сфери економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі–продажу, встановлюється ціна на даний товар (страховий захист). Головними суб’єктами страхового ринку виступають страховики й страхувальники, кожний з яких має свою функцію, специфіку та механізм реалізації економічних інтересів. Зростання ризиків, збільшення чисельності страховиків і страхувальників та ускладнення механізму взаємовідносин між ними обумовлюють існування посередників, якими на страховому ринку виступають страхові агенти та страхові брокери. Страхові посередники спроможні суттєво активізувати роботу всіх суб’єктів страхового ринку [5].

Функціонування страхового ринку відбувається за умови взаємодії його суб’єктів із приводу об’єктів страхування, на які спрямований страховий захист. Об’єкти страхування обумовлюють економічні відносини між суб’єктами ринку. Об’єктами страхування можуть бути майнові інтереси страхувальника (застрахованої особи), яким може бути завдано шкоди страховою подією, та майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди майну та майновим інтересам третьої особи.

Аналіз літератури показує, що страхування майна громадян – це складний механізм, організація і розвиток якого визначаються умовами певних видів страхування, які різняться між проведенням певних організаційних та інших заходів, а також зацікавленістю потенційних страхувальників у страховому захисті, їх економічними можливостями для укладення договору страхування, розмірами страхового забезпечення, тарифних ставок тощо [5] .

Майнове страхування пов'язане з володінням, використанням і розпорядженням майном страхувальника. Майнове страхування об'єднує різні види страхування, які розділяються на дві групи – страхування майна юридичних і фізичних осіб. Страхування майна громадян включає страхування автомобілів, нерухомості, домашнього майна, майна в господарствах, домашніх тварин і інших видів майна.

Під майном громадян розуміються предмети домашньої обстановки, ужитку і споживання, використовувані в особистому господарстві і призначені для задоволення побутових і культурних потреб сім'ї по праву особистої власності.