Страхування фінансових ризиків

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Страхові послуги»

Тема: «Страхування фінансових ризиків»

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретико-методологічні  основи страхування фінансових ризиків…...5

1. Причини виникнення фінансових ризиків та необхідність їх страхування……………………………………………………………………5
2. Економічна сутність фінансових ризиків…………………………………...8
3. Класифікація фінансових ризиків та місце страхування в методах їх зниження……………………………………………………………………..10

Розділ 2. Сучасний стан страхування  фінансових ризиків в Україні…………...13

2.1.  Послуги страхування фінансових ризиків представлені на українському страховому ринку…………………………………………………………………..13

2.2.  Місце страхування фінансових ризиків на страховому ринку України…20

Розділ 3. Проблеми перспективи  розвитку страхування фінансових ризиків  в Україні………………………………………………………………………………24

1. Проблемні аспекти страхування фінансових ризиків в Україні………….24
2. Перспективи подальшого розвитку та напрями вдосконалення страхування фінансових ризиків в Україні………………………………...27

Висновки……………………………………………………..……………………..31

Список використаної літератури…………………………………………………33

Додатки……………………………………………………………………………..35

Вступ

Aктуaльнiсть дoслiдження. Фінансова діяльність суб’єктів  господарювання, фінансово-кредитних  установ пов’язана з багатьма  ризикам, ступінь впливу яких  на результати їхньої фінансової  діяльності значно підвищується  з переходом до ринкової економіки.  Ризики, що супроводжують цю діяльність, виділяють в окрему групу фінансових  ризиків, що відіграють найбільш  значну роль у загальному “портфелі  ризиків”. Збільшення ступеня впливу  фінансових ризиків на результати  фінансової діяльності господарюючих  суб’єктів пов’язане з швидкою  зміною економічної ситуації  в країні і кон’юнктури фінансового  ринку, розширенням сфери фінансово-кредитних  відносин, появою нових фінансових  технологій і інструментів. На  основі обслуговування різноманітних  ризиків фінансового характеру  сформувалася так звана сфера  фінансового страхування. Отже, напрямок  страхової діяльності, пов’язаний  із мінімізацією фінансових ризиків,  не лише вимагає, а й заслуговує  глибокого вивчення й теоретичного  узагальнення як на основі  власної практики, так і з урахуванням  зарубіжного досвіду. 

Дослідженню теорії фінансових ризиків, питанням страхування  фінансово-кредитних ризиків присвятили свої праці такі відомі зарубіжні  та вітчизняні вчені-економісти, як: І.А. Бланк, М.С. Клапків, Н.Н. Внукова, Д. Фарни, Л. Хорін, Т. Вейган, Ж. Перар, К.С. Воблий, С.С. Осадець, А.А. Гвозденко, В.В. Глущенко, Я.П.Шумелда та ряд інших.

Oб’єктoм дaнoгo дoслiдження є фінансові ризики.

Предметoм дoслiдження виступaє страхування фінансових ризиків як одного з способів їх мінімізації в розрізі останніх тенденцій розвитку.

Метою рoбoти є дослідження поняття фінансового ризику, розгляд теоретичних засад і практичних аспектів страхування фінансових ризиків.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирiшити нaступнi зaвдaння:

- визнaчити сутнiсть поняття фінансового ризику та підходи до їх класифікації;

- дoслiдити причини виникнення фінансових ризиків;

- визнaчити мiсце страхування в методах мінімізації фінансових ризиків

- прoaнaлiзувaти сучaсний  стaн та місце страхування фінансових ризиків на страховому ринку України;

- виявити тенденцiї рoзвитку  страхування фінансових ризиків в Україні;

- oхaрaктеризувaти основні страхові послуги з страхування фінансових ризиків, які існують на страховому ринку України;

- oхaрaктеризувaти ключoвi  сучaснi прoблеми, пoв’язaнi з страхуванням фінансових ризиків ;

- oбґрунтувaти шляхи вирiшення  виявлених прoблем

Дoслiдження склaдaється зi вступу, трьoх рoздiлiв виснoвкiв. У  першoму рoздiлi «Теоретико-методологічні основи страхування фінансових ризиків» дoслiджуються теоретико-методологічні зaсaди визнaчення сутнoстi поняття «фінансовий ризик», їх класифікація, причини їх виникнення та місце страхування в їх мінімізації. У другoму рoздiлi «Сучaсний стaн страхування фінансових ризиків в Україні» прoвoдиться aнaлiз сучaснoгo стaну страхування фінансових ризиків в контексті розвитку страхового ринку України, дається характеристика окремим видам страхових послуг з страхування фінансових ризиків на страховому ринку України на прикладі таких страхових компаній як: «Оранта», «Кремень», «Українська пожежно-страхова компанія». У третьoму рoздiлi «Прoблеми та напрями вдосконалення страхування фінансових ризиків в Україні» хaрaктеризуються ключoвi сучaснi прoблеми, пoв’язaнi з розвитком страхування фінансових ризиків в Україні та наводяться шляхи вирішення цих проблем. 

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи страхування фінансових ризиків

1. Причини виникнення фінансових ризиків та необхідність їх страхування

Будь-яка фінансова діяльність пов’язана з ризиком, тому питання  управління фінансовими ризиками набуває  останніми роками дедалі більшої  актуальності. Управління фінансовими  ризиками займає особливе місце у  фінансовому менеджменті, так як вони тісно пов’язані з фінансовими  відносинами підприємств, більш  ніж інші піддаються впливу зовнішнього  середовища, яке в сучасних умовах є досить непередбачуваним.

Потреба підприємств у  захисті від можливих збитків  в умовах ринкової економіки може бути забезпечена шляхом:

—самострахування (створення  резервного фонду безпосередньо  суб'єктами господарювання);

—створення товариств  взаємного страхування, в яких страхові внески засновників одночасно є  пайовими внесками до статутного капіталу товариства. Створення товариства однієї або суміжних галузей для покриття своїх специфічних ризиків;

—укладення договорів  страхування зі страховими компаніями

Безперечно, фонд самострахування  дає можливість відшкодувати збитки, але не дуже великі, А шкода внаслідок  аварій, пожеж, завдана підприємствам, особливо підприємствам промисловості, може бути великою. Тому коштів резервного фонду підприємства не вистачить  навіть на покриття середніх, а тим  більше крупних збитків. Товариства взаємного страхування в України  ще відсутні, оскільки не розроблена відповідна законодавча база для їх функціонування. Тому укладення договорів страхування  зі страховими компаніями є найбільш привабливим шляхом захисту підприємств  від непередбачуваних втрат. Можливості страховиків зростають у процесі  застосування механізму розподілу  й перерозподілу крупних ризиків  через співстрахування й перестрахування[1].

Потреба в страховому захисті  підприємств в Україні посилюється  в зв'язку з перебудовою економіки, приватизаційними процесами. До ринкової трансформації економіки ризики підприємств покривалися переважно  за рахунок коштів бюджету. Тепер  ситуація змінилася, поширення недержавних  форм власності виключає можливості використовувати кошти бюджету  для покриття збитків підприємств. У ризикованих ситуаціях у  підприємств виникає потреба  в покритті все більшої кількості  середніх і великих ризиків за допомогою страхування. Саме в страхуванні  найповніше збігаються інтереси виробника, держави й страховика.

Слід зазначити, що більшість  науковців і практиків ототожнюють  поняття «джерела», «чинники» й  «обставини» виникнення ризиків. Це зумовлено тим, що у практичній діяльності дуже важко розмежувати джерела  й чинники виникнення ризиків. Зокрема, В. В. Вітлінський наголошує, що основним джерелом ризику є суперпозиція таких  типів невизначеності:

— невизначеність щодо цілей  суб’єкта господарювання (багатокритеріальність  і неузгодженість між окремими індикаторами);

— невизначеність (неоднозначність) прогнозів розвитку оточення (альтернативні  сценарії розвитку середовища);

— інформаційна обмеженість, зокрема кількісних даних, у процесі  прийняття управлінських рішень

Аналіз літературних джерел показав, що науковці, як правило, виокремлюють внутрішні джерела виникнення ризиків, які формуються всередині суб’єкта господарювання, однак можуть спричиняти ризики й негативні наслідки для  зовнішнього середовища (поломки  обладнання, помилки управлінців  і персоналу, недоцільність встановлених цілей і завдань тощо), та зовнішні, які виникають у навколишньому  середовищі, але впливають на діяльність суб’єкта господарювання (зміни смаків споживачів, законодавчі колізії, банкрутство контрагентів тощо) [14].

Також пропонують класифікувати  чинники виникнення ризиків на суб’єктивні, об’єктивні або суб’єктивно-об’єктиви  і. Прихильники суб’єктивного аспекту виникнення ризиків стверджують, що вирішальним чинником у виникненні ризиків є роль особи, яка приймає рішення за умов невизначеності. Прихильники об’єктивних джерел виникнення ризику вважають, що основним чинником є сама ситуація. Проте в науковій літературі переважає суб’єктивно-об’єктивний підхід.

Суб’єктивно-об’єктивним  ризик вважається в тому разі, якщо він породжується й суб’єктивними  процесами, й такими, існування яких не залежить від волі і свідомості людей[6].

Отже, на основі досліджених  наукових праць і досвіду діяльності підприємств можна розділити  джерела виникнення фінансових ризиків  за рівнем їх утворення: макроекономічні, мікроекономічні, специфічні (всі ті, що притаманні діяльності певного підприємства та визначаються організаційно-правовою формою, сферою діяльності тощо. Макроекономічні  джерела можуть істотно різнитися, тому їх доцільно поділяти щонайменше на дві групи: глобальні й локальні (див. рисунок 1 додатку до розділу 1).

Виникнення ризику у фінансовій сфері, як правило, зумовлюється такими глобальними обставинами [7]:

— зростанням схильності до ризику власників і менеджерів фінансово-економічних  інституцій усього світу, що призвело до світової фінансової кризи у 2008 році;

— збільшенням обсягів  фінансових і банківських операцій та угод;

— ускладненням фінансово-економічних  операцій;

— взаємопов’язаністю фінансово-економічних  систем країн світу;

— збільшенням обсягів  світової торгівлі та неврегульованістю  низки правових проблем торгівлі;

— відсутністю належних інструментів регулювання фінансових ринків;

— поширеністю та швидким  розвитком похідних фінансових інструментів;

— відсутністю структурних  і системних перетворень фінансово-економічних  систем у трансформаційних економіках;

— зростанням кількості  надзвичайних і форсмажорних обставин у зовнішньому середовищі

2. Економічна сутність фінансових ризиків

Фінансова діяльність підприємства пов’язана з багатьма ризикам, ступінь впливу яких на результати його діяльності значно підвищується з переходом до ринкової економіки. Ризики, що супроводжують цю діяльність, виділяють в окрему групу фінансових ризиків, що відіграють найбільш значиму роль в загальному “портфелі ризиків” підприємства. Збільшення ступеня впливу фінансових ризиків на результати фінансової діяльності підприємства пов’язано з швидкою зміною економічної ситуації в країні і кон’юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансових відносин, появою нових фінансових технологій і інструментів[21].

Для більш глибокого розуміння сутності фінансового ризику, розглянемо основні його елементи.

Об’єкт фінансового ризику – це фінансова система, умови  діяльності якої неможливо оцінити  повною мірою внаслідок невизначеності умов її функціонування.

Суб’єкт фінансового ризику – це фізична або юридична особа, які зацікавлені в успішних фінансових результатах діяльності та приймають  управлінські рішення стосовно об’єкта  ризику.

Джерела фінансового ризику – це дії, процеси та явища, які  викликають невизначеність фінансової ситуації на ринку.

Існують різні точки зору з приводу об’єктивної і суб’єктивної природи фінансового ризику, проте, на наш погляд, це два рівно важливих елементи.

Об’єктивність фінансового  ризику визначається об’єктивними категоріями  невизначеності, неточності даних, відсутності  повної інформації на ринку при проведенні фінансової діяльності. Це поняття  відображає реально існуючі економічні процеси та явища, які існують  незалежно від реакції суб’єкта на них.

Суб’єктивність фінансового ризику зумовлена прийняттям управлінських рішень фізичними особами з їх особистими поглядами, оцінками подій, принципами, досвідом. Фінансовий ризик завжди пов'язаний з прийняттям альтернативних рішень, розрахунком ймовірностей позитивних та негативних результатів.

Зміни фінансової ситуації внаслідок дії ризику можна розділити  на: передбачувані зміни, які можна  приблизно оцінити методами математичної статистики та непередбачувані зміни, величину яких неможливо спрогнозувати. Таким чином, кінцевий результат  дії фінансового ризику складається  з передбачуваних та непередбачуваних змін. Для ідентифікації, оцінки та управління фінансовими ризиками необхідно  максимально точно визначити  передбачувані результати події  або явища і виділяти на вчасно реагувати на джерела непередбачуваних змін [10].

У цілому фінансовий ризик  визначається як ризик який виникає  в економічних суб’єктів у  фінансовій сфері при здійсненні ними економічної діяльності та виражається  у відхиленнях фінансових показників внаслідок невизначеності умов діяльності.

Існує багато підходів вчених-економістів  до розкриття сутності поняття фінансового  ризику (див. таблицю 1.1. додатку до розділу 1)

Як було зазначено, підходи  вчених до визначення сутності фінансових ризиків відрізняються та мають  багато недоліків. Узагальнивши всі  зазначені підходи та враховуючи тенденції на українському на міжнародному ринках можна надати таке визначення: фінансовий ризик – це ризик, який виникає при здійсненні економічним  суб’єктом господарської діяльності і виникає в фінансовому полі, тобто при роботі з грошовими  ресурсами та іншими фінансовими  інструментами, та який може призвести  як до позитивних так і до негативних відхилень фінансових показників діяльності суб’єкта.

3. Класифікація фінансових ризиків та місце страхування в методах їх зниження

Фінансовий ризик є  результатом вибору його власниками або менеджерами альтернативного  фінансового рішення, спрямованого на досягнення бажаного цільового результату фінансової діяльності при вірогідності настання економічного збитку (фінансових втрат) через невизначеність умов його реалізації [9]. Наочно фінансові ризики можна розглянути у розрізі груп та видів (див. таблицю 1.2. додатку до розділу 1).

Як правило, всі види фінансових ризиків взаємозв’язані і зміна  одного виду ризику може суттєво вплинути на фінансово-господарську діяльність підприємства та призвести до неочікуваних наслідків. Саме тому необхідно розглянути класифікацію відомого вченого І.О. Бланка, який виділяє інші види фінансових ризиків (див. таблицю 1.3. додатку до розділу 1).

До інших видів ризиків, які по мірі вірогідності виникнення або рівня фінансових втрат не такі значущі для підприємств, як розглянуті вище, відносяться ризики стихійних лих та інші аналогічні «форс-мажорні ризики», які можуть привести не лише до втрати передбаченого  доходу, але й частини активів  підприємства (основних засобів; запасів  товарно-матеріальних цінностей); ризик  несвоєчасного здійснення розрахунково-касових  операцій (пов’язаний з невдалим вибором  обслуговуючого комерційного банку); емісійний  ризик та ін.

Розглянуті види ризиків  можна класифікувати по декількох  критеріях: по об’єкту, що характеризується; по сукупності досліджуваних інструментів; по комплексності; за джерелами виникнення; по характеру фінансових наслідків; по характеру прояву в часі; за рівнем можливих фінансових втрат; по можливості передбачення; по можливості страхування [5].(див. таблиця 1.4. додатку до розділу 1)

Комплекс різних видів  ризиків, властивих фінансовій діяльності підприємства, визначається специфікою організаційно-правової форми його діяльності, структурою капіталу, структурою активів, співвідношенням постійних та змінних витрат і т.п.

Важливою для нашого дослідження  є класифікація ризиків по можливості страхування фінансові ризики підрозділяються  також на дві групи:

• фінансові ризики, що страхуються. До них відносяться ризики, які можуть бути передані в порядку зовнішнього страхування відповідним страховим організаціям;
• фінансові ризики, що не страхуються. До них відносяться ті їх види, по яких відсутня пропозиція відповідних страхових продуктів на страховому ринку.

Управління фінансовими  ризиками представляє собою систему  принципів і методів розробки та реалізації ризикових рішень, що забезпечують всебічну оцінку різних видів фінансових ризиків і нейтралізацію  їх можливих негативних наслідків [2].

Головною метою управління фінансовими ризиками є забезпечення фінансової безпеки підприємства в  процесі його розвитку і запобігання  можливому зниженню його ринкової вартості.

Для зниження ступеню фінансового  ризику застосовуються наступні методи, перелік яких в літературі досить різноманітний. В.М. Гранатуров рекомендує використовувати такі методи зниження фінансових ризиків, як страхування (майнову  форму, хеджування, страхування відповідальності, співстрахування, перестрахування, самострахування), резервування коштів, диверсифікацію, лімітування [8]. Г.В. Чернова пропонує наступні види методів зниження фінансових ризиків: метод відмови від ризику; метод зниження частоти збитку або запобігання збиткам; метод прийняття ризику на себе; метод зменшення розміру збитків; метод розподілу ризику; метод аутсорсингу ризику; метод запобігання збиткам; страхування; самострахування; метод передачі ризику [17].

Систематизувавши існуючі  в літературі класифікації методів  зниження фінансових ризиків, вважаємо за доцільне виділити найважливіші з  них: ухилення від ризику; перейняття ризику на себе; передача ризику; розподіл ризиків; об’єднання ризику; диверсифікація; лімітування; страхування; самострахування; хеджування; використання внутрішніх фінансових нормативів; інші методи мінімізації фінансового ризику (див. таблицю 1.5. додатку до розділу 1).

Одним з найбільш поширених  способів зниження ступеню фінансового  ризику виступає страхування [3, с. 272]. Страхування фінансових ризиків — це страхування, що передбачає обов’язки страховика по страхових виплатах у розмірі повної або часткової компенсації втрат прибутків (додаткових витрат) особи, на користь якої укладений договір страхування, викликаних наступними подіями: зупинка або скорочення обсягу виробництва в результаті обумовлених в договорі подій; банкрутство; непередбачені витрати; невиконання (неналежне виконання) договірних зобов’язань контрагентом застрахованої особи, що є кредитором по угоді; понесені застрахованою особою судові витрати; інші події. Страхування фінансових ризиків відноситься до страхування відповідальності, проте часто його умови включаються в договір страхування майна. У такому разі страхова компанія відшкодовує страхувальникові не лише збиток, нанесений застрахованому майну, але й не отриманий внаслідок зупинки виробництва (в результаті страхового випадку) прибуток.

В практиці вітчизняного страхування  найбільше поширення отримало страхування  фінансових ризиків, пов’язаних з невиконанням зобов’язань клієнтами (контрагентами) страхувальника. Це може бути фінансовий ризик як по одній, так і по декількох  однотипних угодах (ризик за договором  купівлі-продажу або постачання товару). Наприклад, постачальник, направляючи  товар покупцеві з умовою наступної  оплати цього товару, може укласти  договір страхування фінансового  ризику, за умовами якого страховик  зобов’язаний відшкодувати страхувальникові (постачальникові) неотримані прибутки у разі невиконання покупцем (контрагентом страхувальника) своїх зобов’язань  за договором купівлі-продажу товару [19].

Розділ 2. Сучасний стан страхування фінансових ризиків в Україні

2.1. Послуги страхування фінансових ризиків представлені на українському страховому ринку

На страховому ринку здійснюють свою діяльність багато компаній, проте  не всі з великих страхових  компаній займаються страхуванням фінансових ризиків. Для аналізу страхових  послуг щодо страхування фінансових ризиків було обрано наступні страхові компанії: НАСК «Оранта», СК «Кремень»  та Українська пожежно-страхова компанія (УПСК).

Наведені страхові компанії пропонують наступні види послуг щодо страхування фінансових ризиків:

1) НАСК «Оранта»:

• страхування депозитного вкладу (страхування, пов'язане з ризиком неповернення грошової суми за депозитним вкладом внаслідок банкрутства банку);
• страхування фінансового ризику власника майна, пов’язаного з втратою майна   внаслідок   припинення права власності "ТИТУЛ".

2) СК «Кремень»:

• Страхування кредитів
• Страхування від збитків в результаті переривів виробництва

3) Українська пожежно-страхова  компанія:

• Фінансові ризики, повязані з невиконанням (неналежним виконанням) контрагентами зобовязань по постачанню сировини, матеріалами, обладнанням згідно договору між страхувальником та контрагентом
• Фінансові ризики, повязані з недотриманням умов та строків виконання контрагентом фінансових зобовязань згідно договору
• Фінансові ризики, повязані з недотриманням строків встановлення і налогоджування машин, обладнання, виконанням робіт контрагентом згідно договору
• Фінансові ризики, повязані з з невідповідністю доставлених страхувальнику згідно умов договору товарів, сировини, матеріалів, чи наданих послуг вимогам відповідних нормативних документів
• Фінансові ризики, повязані з невиконанням контрагентами страхувальника умов договорів щодо виконання робіт та/або наданням послуг
• Фінансові ризики, повязані з втратою чи обмеженням майнових прав, прав власності на майно та інших прав за цивільно-правовими угодами
• Комерційні ризики, повязані з порушенням (зміною) господарської (комерційної, підприємницької, статутної чи іншої) діяльності страховика
• Комерційні ризики, повязані з заподіянням страхувальнику майнових збитків, втрат, затрат з будь-якої причини, в тому числі в результаті непередбачуваних простоїв виробництва, які виникли в звязку з поломкою обладнання, автотранспорту, відключенням енергопостачання та водопостачання, погодних умов, які унеможливлюють чи перешкоджають здійсненню господарської діяльності
• Інші фінансові чи комерційні ризики, визначені договором страхування, виходячи з специфіки проведення господарської діяльності страхувальника [22].

Кожна страхова компанія, яка  надає послуги страхування фінансових ризиків визначає певні особливості  здійснення такого страхування, які  можуть стосуватися того, що саме може бути застраховано за договором, який строк дії договору, на якій території  діє договір страхування, які  гарантії надає страхова компанія, як визначається страхова сума, страховий  тариф тощо. На основі вибраних нами трьох страхових компаній, наведемо приклади таких особливостей.

СК «Кремень» визначає такі особливості здійснення страхування  фінансових ризиків:

Застрахованими по договору «Страхування від збитків в результаті переривів в виробництві» можуть бути поточні витрати, незалежно від обсягів виробництва, здійснення яких є необхідним для подальшого продовження процесу виробництва та прибуток, який отримує підприємство при звичайному режимі виробництва

Страховими випадками  є:

• Необхідність виплачувати поточні витрати, пов’язані з здійснення виробничого процесу під час перерви в виробництві чи зменшення об’ємів виробництва, які сталися в результаті пожежі, удару блискавки, вибуху, стихійних явищ, затоплення, механічних пошкоджень, протиправних дій третіх осіб, поломки машин і обладнання
• Недоотримання прибутку під час перерви в виробництві або скорочення обсягів виробництва, яке сталося в результаті знищення чи пошкодження майна в результаті пожежі, удару блискавки, вибуху, стихійних явищ, затоплення, механічних пошкоджень, протиправних дій третіх осіб, поломки машин і обладнання

Територія дії договору страхування  – територія підприємства, строк  дії договору від одного місяця до декількох років

В випадку настання страхової  події ПрАТ СК «Кремень» гарантовано  відшкодовує

1.поточні (постійні) затрати,  які несе страхувальник в період  переривів в виробництві, а  саме:

• Витрати на заробітну плату виробничого персоналу в частині, яка не залежить від обсягів виробництва
• Витрати на оплату праці виробничого персоналу
• Платежі органам соціального страхування та інші схожі на них платежі
• Плата за оренду приміщень, обладнання чи іншого майна орендованого страхувальником
• Податки і збори, які не залежать від обсягів виробничого обороту і результатів виробничої діяльності
• Амортизаційні відрахування відповідно до встановлених норм та правил

2.Різницю між прибутком,  який страхувальник міг би  отримати при звичайних обставинах  і фактично отриманим прибутком  за період часу від повного  припинення діяльності чи скорочення  обсягів виробництва до моменту  його відновлення.

Страхова сума визначається на основі даних бухгалтерського  обліку підприємства за попередній рік (декілька років) в межах можливих збитків, а саме в розмірі поточних витрат підприємства, які не залежать від обсягів виробництва або в розмірі прибутків від здійснення діяльності, які підприємство може втратити в результаті переривів в виробництві