Стратегія розвитку приватного підприємства



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

курсової роботи

 

На тему «Стратегія розвитку приватного підприємства»

 

Вступ.                                                                                                                        6     

 

Розділ 1. Теоретичні основи стратегії розвитку приватного підприємства.      8

    1. Сутність стратегії розвитку підприємства, її види та порядок розробки.
    2. Принципи і особливості стратегічного планування.                             11
    3. Етапи стратегічного планування для розвитку приватного                підприємства.                                                                                          14
    4. Обґрунтування розробки стратегії розвитку приватного підприємства.

 

Розділ 2. Процес розроблення і впровадження стратегії розвитку на приватному підприємстві «Профілактична дезинфекція».

2.1. Загальна характеристика діяльності приватного підприємства «Профілактична дезинфекція».

2.2. Планування показників фінансового стану.

2.3. Форми стратегічного контролю та реалізації стратегії.

 

Розділ 3. Пропозиції щодо розвитку підприємства.

 

Висновок.

Список використаної літератури.

Додатки.

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Тема моєї курсової роботи : «Стратегія розвитку приватного підприємства».  Сучасна ринкова економіка вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання та управління виробництвом, подолання безгосподарності та підвищення прибутковості підприємства. Для цього необхідно визначати фінансові результати підприємства. 
       Метою курсової роботи є розкрити поняття стратегії і стратегічного планування, розробити алгоритм стратегічного розвитку підприємства і сформулювати пропозиції відносно збутової стратегії підприємства.

        Предметом дослідження є стратегічне  управління підприємством як  головний засіб визначення, розроблення  курсу розвитку організації з метою реалізації її місії, досягнення цілей.

Обєктом дослідження  є приватне  підприємство «Устяновська». Стратегія підприємства - специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей, який визначає, як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких підприємницьких, конкурентних і функціональних заходів і дій буде вжито для того, щоб організація досягла бажаного стану.

 

         Робота складається з вступу , трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел.

У першому розділі  розкриті теоретичні основи стратегічного планування його принципи та особливості, етапи стратегічного планування для розвитку приватного підприємства та обґрунтування розробки стратегії розвитку приватного підприємства.

 

У другому розділі наведено загпальну характеристику діяльності приватного «Устяновська», планування показників фінансового стану та форми стратегічного контролю та реалізації стратегії.

У третьому розділі наведено пропозиції щодо розвитку підприємства.

У висновках підведемо підсумки розділів курсової роботи, обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства.

Методи дослідження: аналітичні та логічні методи, для аналізу  стану підприємства, використання методу групування показало залежність результативних показників від складових їх формування;

Курсова робота виконана на ___ сторінках, містить__3_таблиці, __6_ формул і _4__додатка. Опрацьована література включає __4__ джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи стратегії розвитку приватного підприємства.

 

    1.  Сутність стратегії розвитку підприємства, її види та порядок розробки.

Загальна стратегія  розвитку підприємства пов'язана з  діяльністю підприємства в цілому, використанням всіх ресурсів і орієнтована  на виконання його головної цілі. Виробничі види стратегій забезпечують реалізацію генеральної стратегії підприємства по окремим направленням його діяльності (маркетингова, фінансова, виробнича та ін.), видам діяльності (стратегія основної діяльності, пов'язана з реалізацією товарів і обслуговуванням покупців, стратегія неторгової діяльності - ремонтно-будівельної, транспортної, виробничої і т.д.) використанню окремих видів ресурсів (стратегія формування і використання трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, фінансових ресурсів і т. д.).

Діяльність підприємства на споживчому ринку направлена на досягнення певних стратегічних цілей  і тактичних задач, які дозволяють забезпечити ефективну господарську діяльність, виживання і його конкурентоспроможність на ринку. Під ціллю розуміють якісні і кількісні характеристики функціонування підприємства, до досягнення яких воно прагне. Досягнення цілей підприємства передбачає реалізацію цілей суспільства, оскільки отримання прибутку передбачає реалізацію продукції, тобто визнання її покупцем.

В умовах ринкових відносин діяльність кожного підприємства залежить від конкурентного середовища і зміни кон'юнктури товарного ринку з метою досягнення безперервного зростання обсягів діяльності воно повинно формувати власну стратегію розвитку. Розробка стратегії діяльності підприємства на споживчому ринку здійснюється в декілька етапів, суть і зміст яких в наступному.

На першому етапі  повинен бути проведений аналіз зовнішнього  середовища функціонування підприємства та його виробничо-технічні можливості.

Другий етап розробки стратегії пов'язаний з опреділеням цілей та ключових проблем розвитку підприємства. На цьому етапі формуються узагальнені якісні цілі діяльності підприємства, які мають загальний характер і кількісно не виражені. Наприклад, досягнення достатнього збільшення прибутку для фіксування діяльності підприємства або введення в нові сфери ринку.

На третьому етапі  обґрунтування стратегії підприємства розробляються альтернативні варіанти розвитку підприємства. З цією метою  перевіряються відношення між поставленими цілями та наявними можливостями підприємства, його ресурсним потенціалом.

Четвертий етап - оцінка та вибір стратегії розвитку. На цьому етапі праці здійснюється перевірка ступеня реальності та виконання поставлених цілей  і розроблених варіантів їх досягнення. При оцінці розроблених стратегій розвитку важливо приділити, чи можна реалізувати стратегію при наявному ресурсному потенціалі або необхідні зусилля в області маркетингу, удосконалення організації торгівлі та ін., або стратегія представляє інтерес, але не може бути реалізована.

П'ятий етап - складання  програми дії і контроль їх реалізації. На цьому етапі праці повинен  здійснюватися зв'язок всіх міроприємств, пов'язаних з реалізацією вибраної стратегії, їх конкретизація по всіх рівнях управління підприємства з визначенням послідовності здійснення конкретних міроприємств по часу здійснення і виконавцям, тобто цей етап уявляє собою тактичне планування, направлене на досягнення обраної стратегії розвитку підприємства.

Не залежно від формулювання стратегічних цілей діяльності підприємства на майбутній період обов'язковим є забезпечення прибутковості підприємства. Прибутковість можна розглядати не тільки як ціль, але і як основну умову ділової активності підприємства, як її результат, ступінь ефективності здійснення функцій підприємства по обслуговуванню ринку і споживача та по рішенню власних підприємницьких задач. Підприємство може отримати прибуток тільки при певному об'ємі товарообігу, який в свою чергу передбачає відповідність об'єму і структури реалізуємих, товарів об'єму і структури споживчого попиту, тобто цільова функція підприємства - отримання прибутку - не суперечить цілям суспільства, який прагне до задоволення своїх потреб, а направлена на їх досягнення. Підприємство, яке розробляє свою стратегію на перспективу, завжди прагне до максимізації отриманого прибутку, тому що це є одною з умов для рішення виробничих і соціальних задач. Проводиться планування динаміки показників прибутку в цілому по підприємству та його підрозділах шляхом виявлення тенденції зміни маси прибутку за звітний період.

Показники прибутку визначаються таким чином:

  1. Валовий прибуток:

ВП= Чд – Срп.                                                                               (1.1)

Де: Чд – чистий дохід;

Срп – собівартість реалізації продукції.

  1. Прибуток від операційної діяльності:

   Под = ВП + Од – Ав – Вз – Ов.                                             (1.2)

Де: ВП – валовий прибуток;

Од - інші операційні доходи;

Ав - адміністративні  витрати;

Вз - витрати на збут;

Ов - інші операційні витрати.

  1. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування:

П = Под + Ду+ Фд + Д –  Фв  - Вк – В.                                          (1.3)

Де: Под – прибуток від операційної діяльності;

Ду – дохід від  участі;

Фд – інші фінансові  доходи;

Д – інші доходи;

Фв – фінансові  витрати;

Вк – витрати від  участі в капіталі;

В – інші витрати.

  1. Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування:

П = Пдо  –Пп.                                                                                       (1.4)

Де: Пдо – податок  від звичайної діяльності до оподаткування;

Пп – податок на прибуток.

  1. Чистий прибуток:

ЧП = Ппо + Нд – Нв –  Пнп.                                                                (1.5)

Де: Ппо - прибуток від  звичайної діяльності після оподаткування;

Нд - надзвичайні доходи;

Нв - надзвичайні витрати;

Пнп - податок з надзвичайного  прибутку.

6)        Загальний прибуток підприємства:

Пб = Пр + Ппр + Пін.                                                                            (1.6)

Пр - прибуток від реалізації продукції;

Ппр – прибуток від  позареалізаційних операцій;

Пін – прибуток від  іншої реалізації.

 

    1.  Принципи і особливості стратегічного планування.

До основних особливостей сучасного планування належать:

1) збільшення масштабності й  комплексності завдань організації, що спонукає керівництво використовувати значну кількість спеціалістів.

2) зростання значення часу. Будь-які  послуги, продукти, ідеї (як результат  реалізації планування) повинні  бути представлені ринку, споживачам  не раніше і не пізніше, а точно у визначений термін;

3) обмеженість і подорожчання  ресурсів. Тому дуже важливо забезпечити  їх раціональне використання. План  повинен бути розроблений так,  щоб забезпечити оптимальне використання  обмежених ресурсів;

4) зростання важливості контролю над витратами, рентабельністю запланованих і реалізованих проектів, програм;

5) підвищення рівня ризику при  реалізації цілей організації.  Тому для фінансування реалізації  цілей необхідне їх серйозне  обґрунтування, ресурсне забезпечення;

6) значний вплив змін у бізнесоточенні організації на процес планування, необхідність оперативного втручання для коригування планів;

7) залежність досягнення цілей  організації від участі кожного  її працівника;

8) часті зміни складу керівництва  і виконавців, що змушує звертати значну увагу на послідовність роботи над реалізацією цілей підрозділів і організації загалом.

Під принципами планування слід розуміти об'єктивну категорію науки планування, що виступає в якості відправного  основного поняття, що виражає сукупну дію ряду законів розвитку як об'єкта планування, що визначає завдання, напрямок і характер складання, можливості виконання планових завдань, а також перевірки їх виконання.

Стратегічне планування є центральним  елементом системи керування  суспільством, фірмою, для нього також загальнозначущими є слідуючі основні принципи керування, до яких відносяться:

1. Принцип єдності економіки  й політики при пріоритеті  політики. Змістом цього принципу  є вимога, згідно з якою розроблювачі  прогнозів, стратегічних програм і планів повинні виходити із цілей політики, наміченої до реалізації відповідними суб'єктами керування.

2.Принцип єдності централізму  й самостійності. Сутність цієї  закономірності стратегічного планування  полягає в тому, що підготовлені  регулювальними органами проекти рішень у формі прогнозів, стратегічних програм і планів, з одного боку, повинні базуватися на інформації про наміри господарюючих суб'єктів, враховуючи їх інтереси, а з іншого - забезпечувати вплив на них у потрібному для суспільства напрямку.

3.Принцип наукової обґрунтованості  й ефективності прогнозів, стратегічних  програм планів означає необхідність  урахування в процесі їх складання.

4. Принцип комбінації загальних  і локальних інтересів при  пріоритеті інтересів більш високого  рангу й стимулювання особистої й колективної зацікавленості у виконанні завдань стратегічних програм і планів.

5. Принцип системності у плануванні. Планування повинно охоплювати всі сфери діяльності підприємства, враховувати всі тенденції розвитку, зміни ситуації. Застосування системного підходу при обґрунтуванні та визначенні планових завдань на всіх рівнях управління полегшує забезпечення субординації цілей, врахування альтернативних шляхів і способів їх досягнення;

6. Принцип безперервності планування, що означає: забезпечення постійної планової перспективи; формування і періодичні зміни горизонту планування з урахуванням ситуації на підприємстві, у зовнішньому середовищі; взаємозв'язок, узгодження і коригування довго, середньо і короткотермінових планів;

 

7. Принцип економічності при плануванні;

8. Принцип створення належних умов для виконання розроблених планів;

9. Принцип оптимальності використання ресурсів. Використання ресурсів організації повинно враховувати її можливості, потреби, умови і кон'юнктуру ринку;

10. Принцип збалансованості. Збалансованість є основною умовою обґрунтованості планів, реальності їх виконання завдяки забезпеченню відповідності між розділами, цілями плану;

11. Принцип адекватності планування умовам діяльності підприємства. Якщо умови діяльності (тип продукції, структура управління, технологія.)

    1. Етапи стратегічного планування для розвитку приватного підприємства.

Стратегічне планування є складним процесом, який охоплює  декілька етапів:

Етап 1. Інформаційне забезпечення стратегічного планування. Полягає в підборі, класифікації та підготовці до використання інформації щодо розроблення стратегії, яка надасть достатньо повну та об'єктивну характеристику факторів зовнішнього та внутрішньго середовища, можливих стратегій, методичного забезпечення.

Етап 2. Визначення місії  і цілей організації. Місія - це чітко  виражена причина існування організації. Формування, усвідомлення та проголошення місії організацію є важливим орієнтиром і критерієм оцінки її діяльності.

Етап 3. Вибір методів  аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. На цьому етапі використовують такі методи дослідження, як порівняння, експертних оцінок, системного аналізу, статистичного і соціологічного дослідження, сукупної думки збутовиків, споживачів тощо.

Етап 4. Оцінка і аналіз факторів зовнішнього середовища. Суть його полягає в дослідженні представлених факторів.

Етап 5. Оцінка і аналіз факторів внутрішнього середовища. Передбачає вивчення стану факторів внутрішнього середовища організації (працівники, цілі, технологія, завдання, структура, ресурси). Це здійснюється шляхом дослідження стану фінансів, обліку, нормування та оплати праці, культурного рівня організації, використання робочої сили тощо, а також можливостей організації на ринку (маркетингові дослідження) тощо.

Етап 6. Виконання розрахунків, обґрунтувань, проектних розробок. Суть його полягає у визначенні його найважливіших показників (економічних, соціальних, технологічних тощо), які  найповніше характеризують очікувані  стратегії та виявлені тенденції їх зміни, а також у добору проведення необхідних заходів, що забезпечують формування стратегій.

Етап 7. Формування варіантів  стратегій (стратегічних альтернатив). Особливість цього етапу полягає  в розробленні можливих для організації  варіантів стратегічних плані, тобто базових стратегій або окремих складових одного стратегічного плану.

Етап 8. Вибір оптимальної  стратегії. Є найважливішим етапом стратегічного планування. Полягає  у виборі оптимальної стратегії  діяльності організації на основі оцінювання таких факторів: очікувана ефективність, рівень ризику, ринкова ситуація, вплив минулих стратегій, вплив власників, залежність від фактора часу, вплив внутрішнього і зовнішнього середовища тощо.

Етап 9. Оцінювання стратегії. Полягає у з`ясуванні її відповідності місії та цілям організації, а також у правильності добору методів аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Це забезпечує з одного боку, очікувану цілеспрямованість стратегії, з іншого боку - достовірність аналізу вихідної інформації.

    1. Обґрунтування розробки стратегії розвитку приватного підприємства.

При розробці та обгрунтуванні  економічної стратегії виникає  необхідність зміни пріоритетів, що в свою чергу обумовлює необхідність зміни технології обгрунтування  показників, що прогнозуються. Ця проблема вирішується в рамках стратегічного планування.

Стратегічне планування - це одна із функцій управління, що являє собою процес вибору цілей  організації і шляхів їх досягнення. Процес стратегічного планування забезпечує основу для керування членами організації. Стратегічне планування являє собою набір дій і рішень, початих керівництвом, що ведуть до розробки специфічних стратегій. Можна виділити чотири основні види управлінської діяльності в рамках процесу стратегічного планування:

  • розподіл ресурсів;
  • адаптація до зовнішнього середовища;
  • внутрішня координація;
  • організаційне стратегічне передбачення.

Стратегічний план надає  підприємству певність, індивідуальність, що дозволяє йому залучати визначені  типи працівників, і в той же час, не залучати працівників інших типів.

Перший етап плану  визначають як місію підприємства її можна сформулювати як задоволення потреби населення у кондитерській продукції. Необхідність вибору місії обумовлена тим, що підприємство, насамперед, створено для виконання загальнолюдської місії яка дозволить реалізувати певні потреби споживачів. Специфічні цілі підприємства відображають систему цілей, які є умовою досягнення головної цілі підприємства:

  • Життєво-необхідна ціль підприємства - отримання мінімального прибутку, який забезпечить збереження статутного фонду підприємства.
  • Перспективна ціль - досягнення максимально-можливого прибутку.
  • Поточна ціль - отримання необхідного прибутку, що забезпечить задовільний фінансовий стан підприємства.

Це цілі, що стосуються маси прибутку, але її досягнення можливо  лише в умовах розвитку всіх видів  діяльності підприємства. Тому можна  визначити цілі виробництва, комерційної діяльності, соціальні, інноваційні.

    1. Ціль виробництва - збільшення обсягів виробництва, ріст обсягів закупівлі сировини і матеріалів, зниження витрат виробництва проведення ефективної асортиментної політики.
    2. Ціль комерційної діяльності - збільшення обсягу реалізації товарів, налагодження ефективних зв'язків з постачальниками, вибір оптимальних постачальників, стабілізація та зменшення цін на продукцію за умови зростання прибутку, зниження витрат обігу та інше.
    3. Соціальна ціль - створення умов праці, що сприяють високій продуктивності та ефективності, збільшення коштів на соціальний розвиток колективу, створення ефективної системи оплати праці, забезпечення безперебійності виплат заробітної плати.
    4. Інноваційна ціль - впровадження нових технологій виробництва, модернізація та реконструкція потужностей підприємства, впровадження нових видів високоефективного обладнання.

Маркетинг. При обстеженні функції маркетингу заслуговує на увагу сім загальних областей для аналізу і дослідження:

      • Частка ринку і конкурентоздатність;
      • Розмаїтість і якість асортименту виробів;
      • Ринкова демографічна статистика;
      • Ринкові дослідження і розробки;
      • Перепродажне і після продажне обслуговування клієнтів;
      • Ефективний збут, реклама і просування товару;
      • Прибуток.

На наступному етапі плану здійснюють розробки стратегічного розвитку шахти визначаються: визначальна стратегія та система стратегій, що забезпечують реалізацію визначальної стратегії. При цьому обирається визначальна стратегічна модель розвитку підприємства, яка в найбільшій мірі відповідає можливостям цього розвитку. На основі проведеного економічного та маркетингового дослідження, керівництво та основні служби шахти дійшли висновку, що в сучасних умовах найбільш доцільною є стратегія “обмежений ріст”. Стратегічною альтернативою, якої притримуються більшість підприємств, є обмежений ріст. Для стратегії обмеженого росту характерно встановлення цілей від досягнутого, скоригованих з урахуванням інфляції.

По приватному підприємстві «Профілактична дезинфекція» пріоритетними стратегіями обрано:

“стратегію забезпечення” - що формує систему матеріально-технічного забезпечення підприємства;

“стратегію виробництва” - що визначає пріоритетні напрямки розвитку виробничо-технологічного процесу;

“стратегію просування та збуту” - що сприяє створенню найбільш ефективної системи і каналів реалізації продукції;

“асортиментну стратегію”, що сприяє формуванню найбільш ефективного  асортименту виробництва продукції;

“цінову стратегію”, що є умовою ефективності виробничої та комерційної діяльності та задоволення споживчого попиту.

Після визначення пріоритетних стратегій розвитку доцільно розробити  найбільш ефективні шляхи їх реалізації. Для цього слід забезпечити найбільш ефективні організаційні умови, напрямки економічної діяльності, форми фінансово-господарської діяльності.

На цьому наступному етапі приватне підприємство «Профілактична дезинфекція» повинна конкретизувати обрані стратегії у відповідних показниках фінансово-господарської діяльності. Це процес безпосереднього планування, де розробляється система планів підприємства з конкретними показниками діяльності.

Слід визначити, що приватне підприємство «Профілактична дезинфекція» доцільно сформувати:

стратегічний план (на 2-5 років), в якому відображено  конкретизацію стратегічних цілей та стратегій розвитку товариства;

тактичний план (на 1 рік) відображає завдання тактичної політики. Він містить у собі основні  показники фінансово-господарської  діяльності товариства;

оперативний план (до 3-х  місяців - 1 кварталу) забезпечує цілеспрямовану реалізацію конкретних тактичних завдань;

На заключному етапі  проводиться оцінка розробленої  стратегії товариства. Вона проводиться  по таким основним пареметрам, як узгодженість стратегії з зовнішнім середовищем, внутрішня збалансованість стратегії, можливість реалізації стратегії з огляду на наявний ресурсний потенціал підприємства, прийнятний рівень ризику, що пов'язано з реалізацією стратегії та результативність стратегії.

Розділ 2. Процес розроблення і впровадження стратегії розвитку на приватному підприємстві «Профілактична дезинфекція».

2.1. Загальна характеристика діяльності приватного підприємства «Профілактична дезинфекція».

 

Згідно до статуту (Додаток  №1)  підприємства «Профілактична дезинфекція»:                                              

1.Загальне положення.

1.1. Підприємство «Профілактична  дезинфекція» є підприємством,  заснованим на спільній власності  територіальних громад сіл, селищь, міст Миколаївської області. 

1.2. Відповідно до наказу  Міністерства охорони здоровя  від 22.06.95р. №114 підприємство «Профілактична дезинфекція» відноситься до санітарно-епідеміологічних підприємств.

Підприємство «Профілактична дезинфекція» є правонаступником по усіх правах та зобовязаннях Миколаївського обласного державного комунального підприємства «Профілактична медицина», перереєстрованого Миколаївським місьвиконкомом 24.04.96р., реєстрований номер 1001/1, ідентифікаційний код 13850199.

1.3. Підприємство є  юридичною особою, має самостійний  баланс, розрахунковий та інші  рахунки в установах банків, має право від свого імені укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав та нести обовязки, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському та третейських судах.

1.4. Підприємство має  печатку зі своїм найменуванням,  штампи та бланки зі своїм найменуванням.

1.5. Підприємство набуває  прав юридичної особи з моменту  державної реєстрації.

 

2. Найменування та  місцезнаходження підприємства.

2.1.Найменування підприємства:

На українській мові:  Підприємство «Профілактична дезинфекція»

На російській мові:  Предприятие «Профилактическая дезинфекция»

У своїй діяльності підприємство використовує скорочений варіант свого  найменування: КП «Профдезінфекція».

2.2. Місцезнаходження  підприємства: Україна, 54008, м. Миколаїв, вул. 5-а Слобідська, 125.

3. Мета, предмет та  види діяльності.

3.1. Підприємство здійснює  виробничу та комерційну діяльність  з метою одержання відповідного  прибутку.

3.2. Предметом діяльності  є:

- проведення профілактичних  дезинфекційних, дезінсекційних та  дератизаційних робіт та обєктах цивільного, промислового та соціального призначення, випробуввання виробництва та удосконалення засобів боротьби з гризунами, побутовими комахами, надання платних послуг населенню;

- проведення профілактичної дезинфекції  постільних речей, одягу та іншого майна населення, підприємств, установ та організацій;

- виготовлення й торгівля засобами  знищення побутових комах, шкідників  сільскогосподарських рослин, гризунів;

- знищення виробів медичного  призначення і відходів виробництва;

- виготовлення та торгівля товарами народного споживання;

- реалізації медикаментів, медичної  техніки та обладнання;

- торговельна діяльність у сфері  оптової торгівлі предметами  гігієни та санітірії, товарами  побутової хімії, товарами народного  споживання;

- оптова, роздрібна та комісійна торгівля промисловими, непродовольчими та продовольчими товарами, а також товарами народного споживання як за готівковий, так і безготівковий розрахунок;

- надання посередницьких послуг  підприємствам, установам, організаціям  і громадянам у придбанні та збуті продукції;