Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Стратегія ТНК в умовах глобалізації світової економіки

Міністерство освіти і науки України, молоді та спорту
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародна економіка»

на тему: Стратегія ТНК в умовах глобалізації світової економіки

Виконав: студентка групи 202-ФМ

напряму 6.030503 „Міжнародна економіка”

В. В. Пасічко _______________ (підпис)

Керівник роботи: к.е.н., доцент

І.Б. Чичкало-Кондрацька __________(підпис)

Полтава 2011

Тема: «Стратегія ТНК в умовах глобалізації світової економіки»

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………...3

Розділ 1. Основи діяльності транснаціональних корпорацій…………………………8

1.1. Напрямки розвитку теорії транснаціональних корпорацій…………………….8

1.2. Транснаціональні корпорації на сучасному етапі глобалізації світової економіки………………………………………………………………………………..16

1.3. Стратегія транснаціональних корпорацій в системі міжнародних економічних відносин…………………………………………………………………………………24

Розділ 2. Вплив транснаціональних корпорацій на світовий економічний розвиток…………………………………………………………………………………28

2.1. Порівняльні переваги транснаціональних корпорацій над іншими суб’єктами господарювання……………………………………………………………………...…28

2.2. Прямі іноземні інвестиції як стратегія транснаціональних корпорацій……..35

2.3. Особливості руху міжнародного капіталу в умовах реалій світового розвитку………………………………………………………………………………....42

Розділ 3. Напрямки і методи оптимізації діяльності транснаціональних корпорацій в Україні………………………………………………………………………………....46

3.1. Стратегія регулювання діяльності іноземного капіталу в Україні……….…..46

3.2. Транснаціональні корпорації в стратегії відносин України з міжнародними фінансовими організаціями……………………………………………………………53

3.3. Подальший розвиток діяльності транснаціональних корпорацій в Україні……………………………………………………………………………….…..60

Висновки…………………………………………………………………………….…..65

Список використаної літератури………………………………………………………68

Додатки………………………………………………………………………………….70

ВСТУП

Актуальність теми. Проблеми економічного розвитку сучасного світу виступають як виключно актуальні для розвитку людства. Це обумовлено роллю, яку відіграє економічна сфера, та взаємопов’язаністю економічної сфери з іншими складовими цивілізаційного розвитку.

В умовах глобалізації світової економіки важливу роль відіграють транснаціональні корпорації (ТНК). Під ТНК розуміються міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи в двох або більше країнах і управління цими підрозділами здійснюється з одного або декількох центрів на основі такого механізму прийняття рішень, який дозволяє провести узгоджену політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології і відповідальність для досягнення результату - отримання прибутку. ТНК виступає як мережа взаємопов’язаних підприємств, які виходять з однієї країни та мають складові частини і філії в інших країнах

Швидке зростання прямих іноземних інвестицій (ПІІ), вихід технологічного поділу праці за межі фірм, галузей і національних меж супроводжується появою гігантських міжнародних науково-виробничих комплексів з філіями в різних країнах і на різних континентах. ТНК перетворюють світову економіку в міжнародне виробництво, забезпечуючи прискорення науково-технічного прогресу у всіх його напрямках – технічний рівень і якість продукції, ефективність виробництва, удосконалення форм менеджменту.

В умовах сучасного розвитку світової економіки, головним суб’єктом інвестиційної діяльності виступають ТНК. За даними останнього з доступних річних звітів ЮНКТАД (World Investment Report 2010), у світі діють 64 тис. ТНК, які мають 870 тис. зарубіжних філій, обсяг прямих інвестицій оцінюється у 7 трлн. дол.

Цим обумовлюється актуальність теми дослідження, його практична значимість, структура й завдання. Крім того, важливість запропонованого дослідження обумовлюється необхідністю визначення шляхів оптимізації діяльності ТНК в Україні та активізації процесу залучення в Україну іноземного капіталу.

Проблематика ТНК в умовах глобалізаційних процесів в сучасному світі займала провідне місце в економічних дослідженнях, в результаті чого сформувалась методологія аналізу як безпосередньо загальних засад ТНК, так і можливостей оптимізації їх діяльності в окремих країнах, включаючи Україну.

Мета й задачі дослідження. Метою курсової роботи є виявлення й оцінка особливостей та характеристик стратегії ТНК в умовах глобалізації світової економіки, розробка науково обґрунтованих рекомендацій і пропозицій щодо оптимізації діяльності ТНК в Україні в контексті інтеграції держави до сучасних міжнародних економічних відносин.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких дослідницьких завдань:

визначити теоретичні засади діяльності ТНК на сучасному етапі глобалізації світової економіки;
проаналізувати наукові та практичні підходи до визначення стратегії ТНК в системі міжнародних економічних відносин;
дослідити порівняльні переваги ТНК над іншими суб’єктами господарювання;
визначити особливості руху капіталу в умовах реалій світового розвитку та охарактеризувати ПІІ як чинник впливу ТНК;
проаналізувати стратегію діяльності іноземного капіталу в Україні;
дослідити ТНК в стратегії відносин України з міжнародними фінансовими організаціями;
визначити напрямки подальшого розвитку діяльності ТНК в Україні.

Об'єктом дослідження виступає глобалізація світової економіки, яка охоплює широкий спектр питань, в тому числі пов’язаних з міжнародними інвестиційними процесами, які здійснюються ТНК за певними стратегіями.

Предметом дослідження виступає стратегія ТНК як економічна політика, спрямована на досягнення розвитку в довготерміновому періоді.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані історико-логічний, системний підходи до аналізу економічних процесів та зв’язків. Дослідження базується на використанні статистичного, порівняльного, факторного та структурного методів аналізу. Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних досліджень, статистичні і фактичні матеріали ЮНКТАД, ОЕСР, МВФ, Світового банку, газети Financial Times, журналів Business Week, Forbes, Fortune тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші наукові результати, які характеризують новизну курсової роботи, полягають у тому, що в ній:

визначено особливості ТНК на сучасному етапі глобалізації світової економіки. ТНК виступають як рушійна сила глобалізаційних процесів, причому, одночасно процеси глобалізації мають багатогранну поєднаність з ТНК - виступають і як причина, і як наслідок діяльності ТНК. Якщо виходити з двох сторін глобалізації (позитивної та негативної), то ТНК також мають неоднозначний вплив на розвиток національних економік країн світу. В одних країнах (країнах, в яких знаходяться штаб-квартири ТНК) з точки зору глобалізації відбуваються позитивні економічні процеси. В інших країнах (де діють ТНК, але де не знаходяться їх штаб-квартири) економічні процеси не є обов’язково позитивними, або є просто негативними. Це пов’язано як з сутністю самих ТНК, так і з визначенням основних ознак та характеристик процесів глобалізації. З позицій рейтингу світової конкурентоспроможності, провідні країни світу, такі як Фінляндія, США, Швеція, Данія є країнами, в яких активно працюють ТНК.
обґрунтовані сутнісні характеристики та атрибутивні ознаки стратегії ТНК в системі міжнародних економічних відносин, які є вкрай важливими для визначення місця та ролі ТНК в сучасному світі. Стратегія ТНК дозволяє визначити й окремі складові теоретичного бачення ТНК, враховуючи як особливості самої стратегії, так і особливості транснаціоналізації і корпоративної природи. ТНК відіграють важливу роль з точки зору головних тенденцій розвитку світової економіки і участі безпосередньо у формуванні таких тенденцій. ТНК можна розглядати як суб’єкти, що створюють основні параметри економічного розвитку, одночасно, економічна та інша діяльність ТНК виступає як об’єкт, на який впливають тенденції розвитку світового господарства;
дістало подальшого розвитку дослідження характеристик сучасного руху світового капіталу та ролі ТНК в цьому процесі. В діяльності ТНК важливу роль відіграють ПІІ, які в умовах сучасного розвитку міжнародних економічних відносин виступають як важливий інструмент впливу як з боку сторони, що їх здійснює, так і з боку приймаючої сторони. Навіть в контексті того, що надходження ПІІ має як позитивні, так і негативні сторони для приймаючої країни, ПІІ виступають важливою характеристикою не лише діяльності ТНК, а й всього сучасного спектра міжнародних економічних відносин. Особливості сучасного розвитку світової економіки характеризують зниження загальної динаміки ПІІ у більшості регіонів світу. Однак ця тенденція ніяк не впливає на визначення загальної стратегії ТНК і не знижує значення ПІІ як чинника впливу ТНК в світі;
обґрунтована доцільність використання чинника ТНК в процесі формування стратегії співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями. В цьому напрямку є можливим використання як прямих, так і зворотних напрямів врахування взаємозалежностей між ТНК та міжнародними фінансовими організаціями. Мова йде про досягнення інтересів країни у сфері відносин з ТНК з допомогою відносин з міжнародними фінансовими організаціями та навпаки. В силу зрозумілих причин вплив України на діяльність ТНК та діяльність міжнародних фінансових організацій не може бути прямим – йдеться про вплив за допомогою непрямих важелів для досягнення цілей;
визначені напрямки подальшого розвитку діяльності ТНК в Україні, які можуть бути поділені на поточні і перспективні, де поточні напрямки передбачають розвиток безпосередньої діяльності ТНК, а перспективні – визначають бачення діяльності ТНК в Україні на довготерміновий період. Поточні напрямки включають у себе: 1) законодавчо-правове забезпечення діяльності ТНК в Україні; 2) використання в України досвіду ТНК в розробці та розвитку ефективних внутрішніх корпоративних та зовнішніх зв’язків; 3) адекватність організації обліку та звітності ТНК та українських підприємств та використання методології економічного аналізу ТНК господарськими суб’єктами України. В свою чергу, перспективні напрямки визначають: 1) системну інтеграцію України до міжнародних економічних і політичних відносин; 2) результативність економічних реформ на мікрорівні та загальне оздоровлення економічного клімату в державі; 3) створення потужних національних структур, які б мали можливість конкурувати з ТНК.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення, викладені у роботі, доведені до рівня конкретних пропозицій та рекомендацій, що можуть бути використані в процесі оптимізації діяльності ТНК в України та процесів залучення в країну іноземного капіталу.

РОЗДІЛ 1.

ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

1.1. Напрямки розвитку теорії транснаціональних корпорацій

Проблеми формування теорії транснаціональних корпорацій (ТНК) є вкрай важливими для формування теоретичних моделей і практичних механізмів їх розвитку. Крім цього, саме теоретичні доробки розвитку ТНК дозволяють створювати передумови для визначення оптимального місця ТНК в системі міжнародних економічних відносин з метою характеристик як позитивного, так і негативного впливу глобалізаційних процесів.

У результаті послаблення міждержавних бар'єрів на шляху руху товарів, послуг і факторів виробництва і поширення приватнопідприємницьких принципів організації господарської діяльності у світовому просторі все більш важливим фактором розвитку промислових структур стали зовнішньоекономічні операції - експорт і імпорт товарів і послуг, закордонне інвестування, різні форми співробітництва з компаніями іноземних держав. Про підвищення ролі зовнішньоекономічних факторів у розвитку світового ринкового господарства свідчать темпи розвитку світової торгівлі й експорт капіталу у формі прямих інвестицій.

Зараз головним фактором світової економіки стало безпосереднє міжнародне виробництво господарських об'єднань, що базується на міжнародному русі підприємницького капіталу. Капіталові властивий високий ступінь міжнародної мобільності, його рух відбувається в процесі переміщення фінансових потоків між кредиторами і позичальниками різних країн, між власниками і їх фірмами, якими вони володіють за кордоном.

Характеристику категорії ТНК дають багато українських та зарубіжних вчених. Український економіст С.Мочерний визначає транснаціональні корпорації як найпотужніші монополії, що діють у міжнародному масштабі і на основі монополізації (а отже, контролю) значної частини промислового світового виробництва, інтелектуальної власності торгівлі, привласнюють найвищі (транснаціональні) прибутки [; 675-676].

ТНК є міжнародними за характером своєї діяльності та національними щодо контролю за ними і утворюються на основі транснаціоналізації (просування за кордон) своєї підприємницької діяльності, свідченням чого є те, що від 1/3 до 1/2 активів ТНК розміщують за кордоном. Російський вчений І.Іванов ще в середині 70-х років при аналізі міжнародних корпорацій визначав, що „відміна МНК від звичайної корпорації, яка оперує у зовнішніх економічних зв’язках, полягає перш за все в тому, що МНК переносять за кордон вже не товар, а сам процес прикладання капіталу, поєднують його з закордонною робочою силою в рамках міжнародного виробництва” [; 25]. На думку одного з класиків сучасної світової теорії ТНК, Р.Вернона, під поняттям ТНК розуміють мережу взаємопов’язаних підприємств, які виходять з однієї країни та мають складові ланки або філії в інших країнах [; 7].

Теорія міжнародних економічних відносин виходить з необхідності визначення причин виникнення ТНК та їх розвитку. Саме для цього й досліджуються різноманітні питання, що пов’язані з причинами виникненням зарубіжних виробництв ТНК.

До числа конкретних причин виникнення ТНК варто віднести їхню економічну ефективність, обумовлену великими масштабами виробництва в багатьох галузях. Необхідність вистояти в конкурентній боротьбі сприяє концентрації виробництва і капіталу в міжнародному масштабі. В результаті стає виправданою діяльність у глобальних масштабах, і, відповідно, з'являється можливість знизити витрати виробництва й одержати надприбуток. Важливу роль у становленні національних міжнародних корпорацій відіграє держава. Вона заохочує їх діяльність на світовій арені і забезпечує їм ринки збуту шляхом укладання різних політичних, економічних і торговельних союзів і міжнародних договорів.

Причини виникнення ТНК досить різноманітні, але всі вони в тій чи іншій мірі пов'язані з недосконалістю ринку, існуванням обмежень на шляху розвитку міжнародної торгівлі, сильною монопольною владою виробників, валютним контролем, транспортними витратами, розходженнями в податковому законодавстві.

Виходячи з того, що ТНК – це підприємства, які володіють або контролюють виробничі активи в двох і більше країнах, природним є те, що контроль здійснюється через зроблені корпорацією інвестиції в інших країнах. Але ТНК можуть також брати участь в зарубіжному виробництві внаслідок утворення стратегічного альянсу з іноземною фірмою, що не висуває необхідною умовою інвестування у іноземну фірму. Сучасна економічна література, що присвячена аналізу діяльності ТНК, як правило, досліджує зарубіжні виробництва, що контролюються через прямі зарубіжні інвестиції ТНК.

Швидке зростання прямих іноземних інвестицій, вихід технологічного поділу праці за межі фірм, галузей і національних кордонів супроводжується появою гігантських міжнародних науково-виробничих комплексів з філіями в різних країнах і на різних континентах. ТНК перетворюють світову економіку в міжнародне виробництво, забезпечуючи прискорення науково-технічного прогресу у всіх його напрямках – технічний рівень і якість продукції, ефективність виробництва, удосконалення форм менеджменту, керування підприємствами.

Теоретичний аналіз діяльності ТНК має відносно невеликий історичний досвід дослідження в світовій економічній думці. Навіть категорії «багатонаціональне підприємство» і «транснаціональна корпорація», що використовується зараз більшістю авторів як синоніми, з'явилися в науковій літературі тільки в середині 60-х років. До цього часу фірми, що займались виробничою діяльністю за кордоном, іменувалися або як «мультитериторіальні фірми», або як компанії з іноземними інвестиціями. Велика частина економістів займалася дослідженням макроекономічних питань, в яких фірма хоч і розглядалася як один з основних елементів економічної системи, але її індивідуальний розвиток і необхідність закордонного інвестування окремо не аналізувалися.

Транснаціональним корпораціям належать або ними контролюються комплекси виробництва або обслуговування, що знаходяться за межами країни, в якій ці корпорації базуються, які мають широку мережу філій і відділень в різних країнах і які займають провідне становище у виробництві і реалізації того або іншого товару.

Відмінна риса транснаціональної корпорації у порівнянні із звичайною корпорацією, яка оперує у зовнішніх економічних зв’язках, полягає в тому, що транснаціональна корпорація переносить за кордон вже не товар, а сам процес вкладання капіталу, поєднуючи його з закордонною робочою силою в рамках міжнародного виробництва.

Розвиваючи теорію фірми, С.Хаймер і його послідовники (Р.Коуз, Дж.Бейн) обґрунтували тезу про те, що ТНК виступає як суб'єкт ринкової влади. Виходячи з цього, на ранніх стадіях зростання фірма розширює свою частку на ринку шляхом злиття і поглинання, збільшуючи концентрацію виробництва і капіталу. Коли подальше посилення ринкової влади в своїй країні стає неможливим (ринок розділений між двома-трьома олігополіями), фірма вимушена інвестувати прибуток за кордон, що призводить до аналогічної ситуації на зарубіжних ринках.

На думку Р.Коуза організація корпорації є рушійною силою підвищення ефективності її діяльності, тобто „фірма є організмом, в якому проблема зростання нерозривно пов'язана з ефективністю передачі інформації” [; 139].

Виникнення ТНК веде до зниження рівня конкуренції і до зростання бар'єрів входження до галузей, в яких функціонують ТНК. Таким чином, теорія ринкової влади підкреслює, що для підтримки ефективності економічної діяльності фірми необхідним є розширення контролю над ринком, а це в свою чергу, через певний проміжок часу, призводить до зниження зацікавленості ТНК у збільшенні обсягу довгострокових інвестицій. Цей феномен пов'язаний з тим, що досягаючи оптимальної передачі інформації всередині власних елементів і відповідно оптимізації діяльності, фірма не збільшує свої масштаби, побоюючись зворотного ефекту (негативний ефект збільшення масштабу виробництва).

Інший напрям теорії ТНК – теорія інтерналізації. Ця теорія заснована на дослідженнях, проведених в роботах Дагмана, Пенроуз, Вільямсона. Наведені автори акцентують увагу на аналізі міжнародного виробництва ТНК з позицій економії на масштабі сфери діяльності і трансакційних витратах [; 43].

Англійський економіст Е.Пенроуз назвав економію на масштабі сфери діяльності „економією зростання”.

Використовуючи економію на масштабі сфери діяльності, утворюються великі багатопродуктові, багатогалузеві і, зрештою, транснаціональні компанії. Інструментами їх формування є вертикальна інтеграція, диверсифікація, в тому числі конгломератизація і інтернаціоналізація з її вищою формою – глобалізацією.

Ще одна причина виникнення ТНК – економія на трансакційних витратах. Ці витрати пов'язані із здійсненням ринкових договірних відносин і виникають тоді, коли відбувається перехід товару або послуги від однієї технологічно відособленої структури до іншої, тобто коли має місце трансакція – угода, операція, контракт, договір. Трансакційні витрати – це витрати на функціонування ринкової системи, образно кажучи, витрати на функціонування економічного механізму. Скорочення цих витрат досягається за рахунок обмеження обсягу ринкових відносин за допомогою вертикальної інтеграції, диверсифікації і інтернаціоналізації.

Прихильники даної теорії визнають, що ТНК можуть збільшувати свій прибуток, обмежуючи конкуренцію. Однак на відміну від прихильників концепції ринкової влади, вони підкреслюють, що навіть в умовах існування монополістичних тенденцій при формуванні внутрифірмового ринку, всередині самих корпорацій закладена стійка потреба в підвищенні ефективності виробництва [; 45].

Третім теоретичним підходом щодо пояснення діяльності ТНК стала концепція міжнародної конкурентоздатності в різних її варіантах – „життєвого циклу продукту” (Р.Вернона, Е.Грехема, Р.Стобауха). На відміну від теорії „ринкової влади” мезоекономічні підходи в концепції міжнародної конкурентоздатності засновані на тому, що поява і зростання ТНК призводить до загострення конкуренції і технологічного суперництва.

Розвиток міжнародного виробництва є ніщо інше, як відображення процесу подовження „життєвого циклу” в кожній галузі промисловості.

У рамках наведеної теорії показано, що витрати на створення філій ТНК у галузях, що досліджувались, коливалися від одного до декількох сотень мільйонів доларів, причому філії, які були призначені для „подовження циклу”, створювались в різних регіонах світу.

Згідно з теорією міжнародної конкурентоздатності галузі, розвиток глобальної структури ТНК відбувається внаслідок систематичного приросту нових зарубіжних філій та зростання продажу цих філій на закордонних ринках завдяки використанню технологій і розробок, створених в материнських корпораціях. У результаті філії виконують функцію продовження „життєвого циклу” продукції, тобто забезпечують виробництво на другій, третій і наступних стадіях її „життя”. Згідно теорії передача у філію виробництва старого продукту означає одночасний початок „життєвого циклу” нового продукту, початок нової стадії виробництва у материнській корпорації [; 211].

В умовах розвитку світової економіки відбувається подальший розвиток і ускладнення функцій управління в комерційних структурах. Об'єктивні процеси, що пов'язані із загальним підвищенням ролі управління, призвели до створення біхевіористської теорії ТНК. Згідно з цією теорією, основним критерієм появи ТНК є характер поведінки і мислення її головних менеджерів [; 34-36].

Автором біхевіористської теорії є Г.Перлмуттер, який стверджував, що у великих корпораціях із значним обсягом міжнародних операцій можна виділити три типи корпоративної орієнтації: етноцентризм, поліцентризм і геоцентризм. І кожний конкретний тип орієнтації залежить від ставлення вищих керівників до характеру діяльності корпорації, її політики, стратегії, розвитку і філософії бізнесу.

Запропоновані теорії ринкової влади, теорія інтерналізації, теорія міжнародної конкурентоздатності галузі та біхевіористська теорія узагальнюють підходи до характеристик сутності та основних ознак транснаціональних корпорацій, але вони не можуть бути незмінними, враховуючи реалії світового господарства. Подальший розвиток економічної теорії та практики призводить до виникнення нових підходів до розуміння сутності та основних ознак транснаціональних корпорацій.

На початку 80-х років ХХ століття англійський економіст Дж. Даннінг, ґрунтуючись на вже відомих теоретичних концепціях і не заперечуючи їх, запропонував багатофакторний підхід щодо дослідження діяльності ТНК. Ним була створена еклектична теорія міжнародного виробництва, в якій Даннінг формулює загальне бачення діяльності ТНК як основу для дослідження будь-яких операцій ТНК [; 150].

На думку Дж.Даннінга, всі існуючі економічні теорії ТНК, що описують той або інший аспект діяльності корпорацій, не можуть дати вичерпну картину. Виникла необхідність у створенні своєрідного організаційного підходу, який би включив елементи попередніх економічних теорій, що найбільш адекватно описують різносторонню діяльність ТНК.

Міжнародне виробництво Дж.Даннінг умовно розділяє на п'ять основних типів: 1) Орієнтоване на використання ресурсів, при якому частка витрат на ресурси в сукупних витратах велика; 2) Орієнтоване на широкий ринок, при якому продукт є стандартизованим та користується попитом на різних сегментах ринку; 3) Раціонально спеціалізоване, при якому виробництво характеризується високою спеціалізацією всіх компонентів технологічного процесу; 4) Орієнтоване на кінцевого споживача, при якому продукт спеціалізований та необхідна вузька сегментація ринку; 5) Змішане, при якому виробництво володіє всіма перерахованими в попередніх пунктах ознаками [; 67-68].

Згідно з теорією Дж.Даннінга для аналізу будь-якого типу міжнародного виробництва необхідно враховувати три основні групи факторів:

а) переваги власності (конкурентні переваги) у порівнянні з іншими фірмами. На думку Дж.Даннінга всі активи фірм можна розділити на дві частини: видимі (фізичний капітал, фінансові кошти) і невидимі (технологія, досвід, імідж). При цьому роль невидимих активів в конкурентних перевагах ТНК неухильно зростає. До цієї групи факторів також входять переваги єдиного управління

б) переваги дислокації, що визначають райони, де здійснюється діяльність ТНК. Ці переваги пов'язані з розміром ринку, забезпеченістю факторами виробництва, розвитком інфраструктури, інвестиційним кліматом, політичним ризиком;

в) переваги інтерналізації, пов'язані з можливістю отримання більш високих та довгострокових прибутків за допомогою самостійної діяльності на зарубіжному ринку у порівнянні з використанням місцевих дистриб'юторів, ліцензіатів тощо. Перелічені переваги є найбільш загальними для міжнародного виробництва. Разом з тим, наведений автор виділяє особливості, які пов'язані з конкретним типом кожного виробництва. Схематично це наведено в Додатку 1 і 2 відповідно.