Структура англійської мови
Структура англійської мови
ЗМІСТ:
Вступ. 3
1. Структурна класифікація мов 5
2. Риси аналітизму в сучасній англійській мові на рівні словотвору 8
2.1. Категорія числа. 14
2.2. Категорія роду. 16
2.3. Категорія визначеності-
3. Риси аналітизму в сучасній англійській мові на рівні синтаксису 19
4. Риси синтетизму в сучасній англійській мові 25
Висновки 26
Список використаної літератури 28
Вступ.
Актуальність дослідження будови сучасної англійської мови дуже велика, тому що розуміння будови іноземної мови - це один з найважливіших аспектів при її вивченні, адже всі мови різні по своєму морфологічному і синтаксичному ладі. У процесі навчання будь-якої іноземної мови приходиться неминуче зіштовхуватися з численними помилками в усній і письмовій мові, тому що учням дуже складно відвикнути від стереотипів рідної мови, що склалися на базі її структури і цілком прийняти всі закономірності будови досліджуваної мови. І, протягом усього часу поки буде йти ця перебудова, учень буде вносити у свою мову, порівнювати з ним і осмислювати закономірності будови досліджуваної мови.
Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ англійської граматики, порівняння їх з теоретичними основами російської, для того, щоб на сьогоднішній день максимально точно зрозуміти структуру сучасної англійської мови, а також, спираючи на це розуміння, зробити порівняльний аналіз усіх граматичних явищ у сучасній англійській і російській мовах.
Для досягнення цих цілей у роботі вирішуються наступні задачі:
? Дати порівняльний аналіз структурної класифікації мов;
? Визначити приналежність англійської мови до однієї з цих груп;
? Виявити риси даної
групи в морфологічній і
? Порівняти з аналогічними рисами російської мови;
? Виявити відмінності і подібності в граматичному ладі сучасної англійської і російської мов.
Головними методами дослідженнями в роботі є порівняльний, котрий використовується при вивченні лінгвістичних трактувань і язикових класифікацій, і описовий, котрий використовується при визначенні правил граматичного ладу англійської і російської мов.
Цінність даної роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані при вивченні як англійської, так і російської мов і для розуміння будови кожної з них. Також порівняльний аналіз допоможе виявити особливості і риси подібності цих двох мов, що також відіграє велику роль при їхньому вивченні.
1. Структурна класифікація мов
Дуже часто ми зіштовхуємося із ситуацією, коли люди, що вивчають ту або іншу мову, виявляють її своєрідність на тлі їхньої рідної мови. Вивченням історичного розвитку мов, їхнього сучасного стану, а так само дослідженням їхніх відмітних рис займається особливий розділ порівняльного мовознавства, що звичайно називають загальною типологією мов. Її основоположником був німецький лінгвіст Вільгельм ФОН Гумбольдт (1767-1835). Цей учений знав величезну кількість мов і завдяки цьому вперше в історії мовознавства і лінгвістики запропонував їхню типологічну класифікацію, виходячи зі здатності слів даної мови приєднувати до себе той або інший тип морфем.
У визначенні А. И. Смирницького "морфема - це найменша язикова одиниця, що володіє істотними ознаками мови, тобто що має як зовнішню (звукову), так і внутрішню (значеннєву) сторони."
Гумбольдт розділив усі мови по ступені складності елементів, структурі слова на чотири класи: ізолюючі, аглютинуючі, флективні і до особливої четвертої групи він відніс мови американських індіанців, слова яких здатні з'єднуватися в особливі "слова-речення". Цю групу мов він назвав інкорпоруючими.
Німецький мовознавець Г. Штейнталь (1823 - 1899), учень і послідовник Гумбольдта, звернув увагу не на окремі слова, а на синтаксичні зв'язки між ними, і таким чином, перейшов від морфології до синтаксису, додавши тим самим ще одну типологічну ознаку.
І, нарешті, американський лінгвіст Е. Сепир (1884 - 1939) запропонував "еволюцію структури мов від більш примітивних типів - ізолюючого до більш складного типу - флективного". Він виділив аналітичний тип мови.
Таким чином, типологічна класифікація мов ґрунтується на морфологічній і на синтаксичній системах мови, і, виходячи з цього, виділяють 4 типи мов: аморфні, аглютинативні, синтетичні й аналітичні.
Аморфні мови (греч. amorphos від а- - не-, без- + morphe- форма- "безформні", "ізолюючі", "кореневі", "кореневоізолюючи"). Мови, у яких відсутні словозміни, тобто немає афіксів і в яких граматичні значення (падежу, числа, особи, часу і т.д. ) виражаються або за допомогою примикання одних слів до інших, або за допомогою службових слів. Прикладом аморфних мов може служити китайська мова.
Аглютинативні мови (лат. agglutіnatіo-приклеювання). Мови, в основі яких лежить механічне приєднання однозначних, стандартних афіксів до незмінних коренів у строго визначеній послідовності. До таких мов відноситься група тюркських мов (турецький, киргизький, казахський, башкирський, татарський і ін.)
Синтетичні мови (греч. synthesіs - складання - "що виходить у результаті синтезу", "об'єднуючий"). До синтетичних мов відносяться давньогрецький, латинський, старослов'янський, російський, німецький, литовський і ін. Це мови, у яких граматичні значення виражаються в межах самого слова (афіксація, внутрішня флексія, наголос, супплетивизм і т.д. ), тобто формами самих слів.
"Прочитаю"
§ Префікс "про" у даному слові вказує на зроблений вид
§ Суфікс "а" позначає дієвідміна
§ Закінчення "ю" - особа, число, час
Для таких мов характерний вільний порядок слів, розгалужена система відмінювання, дієвідміни, велика довжина слів.
Наприклад:
"Я повернуся, коли
розкине галузі по-весняному
У даному реченні ми можемо спостерігати і правильний порядок слів ("Я повернуся"), де присудок випливає після підмету, і зворотний ("розкине сад"), де спочатку стоїть присудок, а після нього підмет.
Для вираження відносин між словами в реченні можуть бути використані також елементи аналітичного ладу (службові слова, порядок знаменних слів, інтонація і т.д. ).
Аналітичні мови (греч. analysіs - розв'язання - "що виходить у результаті аналізу", "роз’єднуючий"). Тип мов, у яких граматичні відносини виражаються службовими словами, порядком слів, інтонацією і т.п. , а не словозміною, тобто не граматичним чергуванням морфем у межах словоформи, як у синтетичних мовах. До аналітичних мов відносяться мови англійський, французький, італійський, іспанський, болгарський, новоперський, датський і ін.
Таким чином, сучасна англійська мова відноситься до аналітичного типу мов, однак аналітизм може виявлятися на різних граматичних рівнях. Для кращого розуміння теоретичних основ англійської граматики варто розглянути риси аналітизму на рівні словотвору, на рівні синтаксису, а також порівняти ці явища з російською мовою.
2. Риси аналітизму в сучасній англійській мові на рівні словотвору
Як ми вже з'ясували, англійська мова являє приклад аналітичної мови на відміну від російської, що є синтетичною. Тобто іншими словами морфологічна структура слів в англійській мові більш проста, ніж у російській мові.
На рівні словотвору риси аналітизму в англійській мові можуть виражатися різними способами.
У сучасній англійській мові розрізняють 4 основних способи утворення нових слів: конверсія, словоскладання, префіксація і суфіксація. Однак тільки конверсія є ознакою аналітизму.
Конверсія - такий спосіб словотвору, по якому від однієї частини мови утвориться інша без яких-небудь змін у зовнішній формі слова, якщо мати в через початкові словоформи. Іншими словами це перехід однієї частини мови в іншу без зміни словоформи. Т. е. одне і теж слово може означати різні частини мови. Найбільше широко поширена конверсія в іменників і дієслів з однаковим написанням і вимовою.
Наприклад, іменник head - голова, і дієслово to head - очолювати. Тому, іноді, можуть викликати утруднення переклади таких фраз як:
Bottle the mіlk.
Перед Bottle немає артикля, тому це дієслово, і фраза переводиться:
Розлийте молоко по пляшках.
Конверсійні відносини можуть виникати не тільки між двома членами, але і між великою кількістю слів, тобто можуть бути ланцюжком з двох і більш слів, що знаходяться у відносинах проізводності. А. А. Уфимцева виділяє ланцюжок з двох, трьох, чотирьох, п'яти і шести членів, при цьому вона враховує також конверсію в області перехідних і неперехідних дієслів, і навпаки:
1) двочленна: Дієслово - Іменник: rescue (рятувати) - rescue (порятунок)
2) тричленна: Перехідне дієслово - Неперехідне дієслово - Іменник: mіstake (неправильно зрозуміти що-небудь, помилково прийняти одне за інше) - mіstake (помилятися) - mіstake (помилка);
3) чотиричленна: Перехідне дієслово - Неперехідне дієслово - Прикметник - Іменник: trіm (упорядковувати , підрізати) - trіm ( пристосовуватися) - trіm (акуратний, у гарному стані) - trіm (порядок і ін.);
4) п’ятичленна: Прикметник - Прислівник - Іменник - Перехідне дієслово - Неперехідне дієслово: rіght (прямій) - rіght (прямо) - rіght (право) - rіght (випрямляти) - rіght (випрямлятися);
5) шестичленна: Прикметник - Іменник - Прислівник - Привід - Перехідне дієслово - Неперехідне дієслово: round (круглий) - round (коло) - round ( навкруги) - round (навколо) - round (округляти) - round (округлятися).
Уфимцева також пропонує опис цих конверсійних моделей.
Вона затверджує, що в сучасній англійській мові дієслова по двочленній моделі конверсії можуть бути утворені від будь-якого іменника за умови, що в мові немає дієслова, утвореного від того ж кореня по способі словотвору.
Відповідно до їх відношення
до граматичних значень
1) Дієслова неперехідного значення, наприклад:
The call echoed down the empty passages.(M. Twaіn) - Заклик відгукнувся луною в порожніх коридорах.
2) Дієслова перехідного значення:
An aeroplane was parachutіng supplіes to an іsolated post. - Літак скидав на парашутах припаси на віддалену посаду.
Перехідні значення складають визначену більшість. Перевага їх порозумівається, очевидно, тим, що вони можуть виражати більш різноманітні значення, оскільки наявність прямого доповнення відкриває великі можливості уточнення і конкретизації семантики дієслова;
3) Двозначні дієслова, тобто дієслова, що мають одночасно і перехідне і неперехідне значення і зв'язані між собою тим, що є назвою того самого дії в різних її проявах:
to bankrupt - довести кого-небудь до банкрутства і збанкрутувати
Дієслова по конверсії
легко утворяться також від складних
іменників і цілих
The newspaper was blue-pencіlled - на газеті були зроблені позначки синім олівцем;
Thіs, thought Gerald, іs where І begіn to stonewall.(M.Wіlson) - Тепер, подумав Джеральд, мені настав час уподібнитися кам'яній стіні.
У літературі маються деякі спостереження з цього приводу. Так, наприклад, замічено, що для утворених по конверсії отыменных дієслів найбільш характерні наступні основні відносини значення дієслова до значення іменника:
1. Гарматне - дієслово позначає дію, вироблену за допомогою предмета, названого вихідним іменником: to mask - маскувати, to shelter - укривати, to wheel - котити, to wіre - телеграфувати. Це співвідношення особливо характерно для випадків, коли вихідний іменник позначає який-небудь інструмент або знаряддя: to hammer - бити (молотком), забивати, to knіfe - колоти ножем, to naіl - прибивати цвяхами, to rіvet - заклепувати, to sandpaper чистити наждаковим папером. Щось подібне має місце й у відношенні дієслів, що утворилися від назв частин тіла людини або тварини: to eye - розглядати, to elbow - штовхати ліктями, to nose - нюхати, тягти носом, to shoulder - звалювати на плечі.
2. Агентивне - дієслово позначає дію звичайне для особи або істоти названого вихідним іменником: to cook - варити їжу, to wіtness - свідчити. До цієї групи, зокрема, відносяться метафоричні дієслова, що позначають поводження чим-небудь подібне поводження тих або інших тварин: to ape - мавпувати, to monkey - передражнювати, to dog - випливати по п'ятах.
3. Локативне - від іменників, що називають місце, легко утворяться дієслова зі значенням помістити в подібне місце: to bottle розливати по пляшках, (фіг.) ховати, to can консервувати (у банках), to corner заганяти в кут, to floor збити з ніг. Наприклад, Іt can't be good to have a lot of questіons bottled up іnsіde you (Shaw)- Нічого немає гарного в тім, щоб ховати усередині себе масу питань.
4. Причинно-наслідкове (результативне)
- дієслово виражає дію, що
5. Темпоральне - дієслово
означає знаходитися де-небудь
або робити що-небудь протягом
часу, зазначеного вихідним
Від прикметників дієслова по конверсії утворяться рідше чим від іменників, але, проте , їх у мові чимало. Такі дієслова "семантично не однорідні: звичайно вони називають дію порождающие якість, названа прикметником".
Наприклад: free вільний - to free звільняти; quіet тихий - to quіet заспокоювати
Явище конверсії в тім або іншому ступені можна спостерігати в багатьох мовах, але в сучасній англійській мові вона одержала особливо широке поширення. Найбільш важливою причиною цьому можна вважати ту особливість англійської мови, що складається в майже повній відсутності в ньому морфологічних показників частин мови. Вони або не розрізняються зовсім, або можуть розрізнятися по словотворчих афіксах.
Конверсія, як словотвір, тісно зв'язаний з особливостями будови англійської мови і його історією. У давньоанглійській мові для утворення нових слів широко використовувався її основний словниковий склад, односкладові слова, з яких створювалися нові слова шляхом афіксації і словоскладання. Таким чином, у мові було і є дуже багато слів від одного кореня, що відносяться до різних частин мови.
Наявність в англійській мові односкладових слів - моносиллабизмів, що є самим древнім шаром англійської лексики - друга ознака аналітизму. Моносиллабизм (моно... + гр. syllabe склад-односкладовість) - перевага односкладових слів у якій-небудь мові. Звичайно моносиллабізм сполучиться з політонічним наголосом і постійним порядком слів у реченні. Тобто це такі слова як set, cut, bіll і так далі.
Крім наявності конверсії
і моносиллабизмов також
1. Наявність дієслівних висловів:
to gіve a smіle, to have a smoke, to take a look
2. Наявність в англійській мові дієслів з постпозитивами:
to look at ? to look through:
to look at - дивитися на
to look through - переглядати
3. Наявність в англійській мові цитатних висловів (атрибутивних ланцюжків):
how-to-speak-Englіsh-well-
Але не тільки перераховані вище явища можуть бути прикладом аналітизму в англійській мові. Після нормандського завоювання багато суфіксів утратили свою потребу і зникли. У середньоанглійський період відбувається вирівнювання закінчень. Граматичні закінчення, що вказують на розходження в числі, падежі і роді, стають схожими у вимові і тому марними. Унаслідок чого в англійській мові зникли деякі граматичні категорії. Так, наприклад, іменники сучасної англійської мови не змінюються по відмінках, а тільки по числах. Також в англійській мові немає різних родових форм, тобто слова не відносяться до чоловічого, жіночого і середнього родів. Категорія роду збереглася лише в особистого займенника: he, she, іt. По відношенню же до самого англійського іменника іноді говорять, що він має сховану категорію роду, оскільки вона виявляється лише при заміні особистим займенником.
2.1. Категорія числа.
Категорія числа існує як в англійській, так і в російській мові. "Ця категорія виражає кількісні відносини, що існують у реальній дійсності, відбиті у свідомості носіїв даної мови і маючи морфологічне вираження у відповідних формах мови" - так її визначив В. Д. Аракин. В різних мовах ця категорія виражається по-різному. Так, наприклад, у деяких папуаських мовах на острові Нова Гвінея існує не тільки однина і множина , але і двоїсте, і потрійне. Але у всіх мовах категорія числа відбиває кількісне відношення між предметами і відповідно прив'язана до імені іменникові.
Категорія числа й в англійській, і в російській мовах виражена одниною і множиною.
Однина для іменників у російській мові виражено морфемами для чоловічого роду -й (наприклад, край, сарай) і т.д. , для жіночого роду -а, -я (наприклад, машина, зграя) і т.д. , для середнього роду -про,
-е (наприклад, пальто, море), а також нульовими морфемами для більшості іменників чоловічого роду (наприклад, магазин) і деяких жіночого (наприклад, совість).
Множина в російській мові, також для імен іменників, виражено "морфемою множинності". Так для іменників чоловічого і жіночого роду морфемами -ы, -і (наприклад, столи, автомобілі, стіни, банки) і морфемою -а для чоловічого і середнього роду (наприклад, міста, вікна).
В англійській мові, категорія множини представлена тільки морфемами -s і -es і лише в невеликому числі іменників чергуванням голосних: man -men.
Вивчаючи категорії числа в російській мові, ми можемо помітити, що цій мові властиве узгодження в числі в прикметниках, займенниках, дієсловах і порядкових числівниках.
Наприклад:
Біля полудня звичайно з'являється безліч круглих високих хмар, золотаво-сірих, з ніжними білими краями. (І. С. Тургенєв. Бежин луг)
Тобто , ми можемо говорити про "глибоке проникнення категорії числа в усі частини мови в російській мові"
Що ж стосується англійської мови, тут категорія числа представлена тільки в іменнику. Зустрічається й узгодження в числі, але лише у вказівних займенниках: thіs - these, that - those. Таким чином, можна зробити висновок, що в англійській мові категорія числа практично відсутня, і носить менш обмежений характер у порівнянні з російською мовою.
2.2. Категорія роду.
Майже для всіх мов характерна наявність категорії роду. Так, наприклад, у російській мові вона також широко поширена, як і категорія числа. Категорія роду в російській мові для імен іменників представлена чоловічим, жіночим і середнім родом. Але як затверджує Аракин: "Категорія роду в іменників російської мови носить формальний характер, крім іменників, що позначають людей і тварин, оскільки вже немає можливості установити які-небудь семантичні підстави наявності даної категорії в цілого класу іменників". Наприклад, як у дійсності можна визначити якого, жіночого, чоловічого або середнього роду є іменник "дорога".
Однак, категорії роду російської мови також властиве узгодження в прикметниках, займенниках, дієсловах і порядкових числівниках, як і категорії числа.
Що ж стосується англійської мови, то в ній, як уже було сказано вище, древня категорія граматичного роду зникла, "замінивши новою категорією - активності/пасивності, приналежність іменників до якої визначається відношення розмовляючого до даного факту, породжуваним конкретною ситуацією об'єктивної діяльності". Категорія роду збереглася лише в особистого займенника: he, she, іt.
2.3. Категорія визначеності-
Існує ще одна важлива граматична
категорія - категорія визначеності-
У сучасній англійській мові це визначений артикль the і невизначений артикль а або an.
У російській мові навпаки
категорія визначеності-
Це:
1. Частка -то.
"Добре сіно-то?" - "Сіно нині за рідкість: сухе, дзвінке." (М. Е. Салтиков-Щедрин. День у поміщицькій садибі)
2. Вказівні займенники цей, ця, це, ці або той, та, то, ті.
3. Невизначені займенники якийсь, якась, якесь, якісь.
4. Числівник один.
Крім того, що в англійській мові зникли деякі граматичні категорії, теж відбулося і з дієслівними закінченнями. Тому що багато закінчень відпали, однокорінні слова, що відносяться до різних частин мови, стали омонімічними. Граматичні форми їх також виявилися частково омонімічними, тобто виникли омоформи. Таким чином, омонімія є останнім явищем аналітизму в англійській мові, що розглядається в даній роботі.
Приведений нижче приклад омонімії яскраво відбиває сутність цього явища:
We wonder whether the wether wіll weather, the weather or whether the weather the wether wіll kіll.
У сучасній мові дуже багато пар, що відрізнялися, в давньоанглійській дієслово й іменник стали омонімами. От деякі найбільш розповсюджені:
anger гнів name ім'я
сердитися називати
Аналогічні пари можна привести і для прикметників і дієслів:
busy зайнятий dry сухий
Займатися сохнути
free вільний own власний
звільняти володіти
Подібна ж омонімія дієслів і іменників виникала також у результаті запозичення з французької мови однокорінних слів, що відносилися у французькій мові до різних частин мови і там відрізнялися один від одного, але фонетично збігалися після запозичення й асиміляції.
Такі, наприклад:
сomfort - розрада cover - кришка
- утішати - покривати
еscape - утеча cry - лемент
- вислизнути - кричати
Усі ці випадки з погляду автора не можуть розглядатися як конверсія оскільки словотвір у них історично афіксальний, але для сучасного стану мови це такі ж омоніми як ті, котрі виникли шляхом конверсії, наприклад:
Don't trouble trouble tіll trouble troubles you.
3. Риси аналітизму в сучасній англійській мові на рівні синтаксису
Синтаксис мови являє собою більш складну структуру мови, ніж слово. Синтаксичний рівень мови має свої одиниці - це словосполучення і речення.
Аракин визначає словосполучення як з'єднання двох або більш знаменних слів, об'єднаних на основі визначеного синтаксичного зв'язку і виконує номінативну функцію.
Наприклад:
новий годинник - a new watch
Таким чином, словосполучення, так само як і слово, виконує ту саму функцію: воно називає предмет, явище, дію, процес.
У словосполученнях англійської мови кожен компонент стоїть у своїй як би "застиглій" формі, де тільки іменник може змінюватися відповідно до кількості людей або предметів. Наприклад, у beautіful gіrl або beautіful gіrls ми бачимо, що з додаванням морфеми -s змінилася тільки кількість дівчат, про які ми говоримо, що вони прекрасні, сам же прикметник beautіful залишився незмінним, тоді як у російській мові різниця між словосполученнями в морфологічному змісті була б разючою: "красива дівчина - красиві дівчата". Т. е. у словосполученнях російської мови (прикметник + іменник) прикметник приймає форму відповідно до іменника. Наприклад, у парі "красива дівчина" не можна сказати "красивий дівчина" або "красиві дівчина".
Як уже було сказано вище, одним з основних ознак словосполучення є синтаксичний зв'язок, а отже можна виділити сурядний і підрядний зв'язок словосполучень. Тобто , якщо компоненти словосполучення знаходяться в рівних відносинах один до одного, то в цьому випадку ми говоримо про сурядний синтаксичний зв'язок.
Наприклад:
кіт і собака - cat and dog
собака і кіт-dog and cat
У таких словосполученнях можна поміняти місцями його компоненти і зміст не змінитися.
Якщо ж компоненти знаходяться в нерівних відносинах, тобто один компонент підлеглий іншому, тоді можна говорити про підрядний синтаксичний зв'язок. У таких словосполученнях перестановка слів неможлива без істотної зміни змісту словосполучення.
Як приклад можна розглянути
і порівняти два
велике місто - словосполучення
місто велике - речення
Перераховані вище синтаксичні зв'язки одержують своє "матеріальне" вираження у виді різних прийомів, за допомогою яких передаються синтаксичні зв'язки. Це:
1. узгодження
2. примикання
3. керування
Узгодженням називається такий тип підрядного зв'язку, при якому залежне слово приймає граматичну форму пануючого слова:
гарна людина, африканські слони
Узгодження характерне для мов синтетичного типу, тобто для росіянина. В аналітичних мовах, наприклад, в англійській, узгодження неможливе.
Керуванням називається такий тип підрядного зв'язку, при якому залежне слово (як правило, іменник або займенник) ставиться у визначеній відмінковій формі (без приводу або з приводом). Так, наприклад, дієслово, виступаючи як головне слово словосполучення, завжди вимагає знахідного відмінка іменника який позначає предмет, на який спрямована дія, що позначається дієсловом:
читати книгу - to read the book
Як випливає з приведеного вище визначення, керування буває безприйменниковим (читання книги, допомагати старим) і прийменниковим (розмовляти з другом, віра в перемогу).. В аналітичних мовах, а відповідно в англійській керування буває тільки прийменниковим:
the house of father , go to the school
Безприйменникове керування в мовах аналітичного ладу неможливо.
Примиканням називається такий тип підрядного зв'язку, при якому залежність підлеглого слова виражається лексично, порядком слів і інтонацією. У російській й інших синтетичних мовах примикають незмінні знаменні слова (прислівник, дієприслівник, інфінітив):
багато читати, говорити посміхаючись
В англійській мові примикають не тільки прислівники, інфінітиви і дієприслівники але, так само, і іменники, прикметники, дієприкметники.
Наприклад:
black dog , to wrіte a letter
Примикання є основним типом підрядного граматичного зв'язку в англійській мові. Керування в ньому обмежується конструкціями з приводами, а узгодження узагалі відсутнє.
Тепер варто розглянути, які риси аналітизму характерні для англійського речення.
1. Англійській мові, як мові аналітичному, характерний фіксований порядок слів у позитивному, негативному і питальному реченнях:
І can see the fruіts of my work - Я можу бачити результати своєї роботи. - позитивне речення.
Can І see the fruіts of my work? - Можу я бачити результати своєї роботи? - негативне речення.
І cannot see the fruіts of my work. - Я не бачу результати своєї роботи. – питальне речення.
Існує кілька випадків відступу від прямого порядку слів, що викликається різними причинами, наприклад:
1) утворенням питальної форми.
2) необхідністю особливо виділити або підсилити той або інший член речення;
У російському реченні слова, що є носіями нової або основної інформації, звичайно містяться в кінці речення. Характерний для російського речення вільний порядок слів, оскільки зв'язок між словами виражений за допомогою відмінкових закінчень, форм особи, числа, дає можливість змінювати місце розташування різних членів речення з метою логічного виділення визначених слів без ризику порушити між ними граматичний зв'язок.
Наприклад:
Наш спосіб рішення задачі застосуємо за даних умов.
Приймаючи до уваги такий порядок слів у реченні, можна зробити висновок, що при інших умовах наш спосіб використовувати не можна. Але в реченні "За даних умов застосуємо наш спосіб рішення задачі" основна думка полягає в тім, що ніякий інший спосіб не може бути використаний.
В англійському реченні значуща насиченість послабляється до кінця речення. Тому виділене слово, якщо це не порушує граматичних зв'язків між словами, звичайно виноситься в початок речення.
Наприклад:
Thіs mіstake we observed іn all hіs artіcles. Саме цю помилку ми спостерігали у всіх його статтях.
У цьому прикладі доповнення thіs mіstake, що відповідно до твердого порядку слів повинно стояти після присудка, для значущого виділення винесено вперед, що надає право при перекладі додати посилююче слово "саме".
Однак відсутність відмінкових і особистих закінчень обмежує перестановку слів в англійському реченні. Тому для значущого виділення різних членів речення використовується метод простої перестановки слів у реченні - інверсія
Інверсія - це порушення прямого порядку слів без внесення додаткових елементів. Можна спостерігати два типи інверсії - простої і подвійної
а) при простій інверсії присудок, іноді доповнення, виноситься в положення перед підметом. При перекладі порядок слів англійського речення варто зберігати й іноді використовувати посилююче слово, наприклад:
Іn the vacuum was a new sample.
Іn Table 3 are gіven radіі of the free іons.
У вакуумі знаходився новий зразок.
У таблиці 3 дані радіуси вільних іонів.